CC BY
181
УДК 330.322.1
ЕКОНОМ1ЧНА СУТН1СТЬ 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ АКТИВ1В, IX КЛАСИФ1КАЦ1Я I ЗНАЧЕННЯ
Морозова Л. В., ст.викладач (АВВ МВС Украгни)
В cmammi розглянуто eKOHOMiuHy суттсть твестицшних aKmueie. Уточнено поняття «твестици», «твестицшш активи», проаналiзовано рiзницю в розумтт визначення «твестици» мiж наявними дефтщями i пропонованими. Видыено три принципових критери, що визначають вiднесення складових майна тдприемства до твестицш. Визначено склад твестицшних активiв сучасного високотехнологiчного тдприемства. Сформовано уточнену класифжащю твестицш у сучаснш ринковш економщ.
Ключовi слова: твестицп, активи, критерп, шдприемство, каптал, фтанси.
ЭКОНОМИЧЕСКАЯ СУЩНОСТЬ ИНВЕСТИЦИОННЫХ АКТИВОВ, ИХ КЛАССИФИКАЦИЯ И ОПРЕДЕЛЕНИЕ
Морозова Л. В., ст.преподаватель (АВВ МВД Украины)
В статье рассмотрена экономическая сущность инвестиционных активов. Уточнено понятие «инвестиции», «инвестиционные активы», проанализированы различия в понимании определения «инвестиции» между имеющимися дефинициями и предлагаемыми. Выделены три принципиальных критерия, определяющие отнесение составляющих имущества предприятия к инвестициям. Определен состав инвестиционных активов современного высокотехнологичного предприятия. Сформирована уточненная классификация инвестиций в современной рыночной экономике.
Ключевые слова: инвестиции, активы, критерии, предприятие, капитал, финансы.
ECONOMIC ESSENCE OF INVESTMENT ASSETS, THEIR CLASSIFICATION AND DEFINITION
Morozova L. V., senior lecturer (AITMIA of Ukraine)
The article considers the economic substance of investment assets. The concept of "investment", "investment assets", analyzed the difference in the understanding of the definition of "investment" between existing and proposed definitions. Three principal criteria determining the classification of the components of the enterprise to invest. The composition of the investment assets of modern high-tech enterprise. Formed the classification of investments in modern market economies. The main factor in the process of investing is to investment gave the expected benefits should pass some time. This means that the benefit can be obtained only when the investor refuses current consumption associated with the asset. For assets that meet the terms of classifying investments should be classified as financial assets, as well as all financial assets that can be attributed to the fixed and intangible assets. It is worth noting that the definition of investment does not contain substantive limitation, in connection with each element of assets that satisfy the conditions of the definition should refer to a category of investments. Practical value of the conducted research is to improve the process of formation of the managerial decisions on the basis of the use of systematic features of the investment process and of the proposed classification of investment assets. Further direction of this study can serve development of methodical principles of assessment and presentation of investment assets in the financial statements of enterprises.
Key words: investments, assets, criteria, venture capital, finance.
Постановка проблема та ii зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Здшснення швестицшно! дiяльностi - важлива складова 6i3Hecy будь-якого суб'екта господарювання. PiBeHb життя,ефектившсть дiяльностi кра!ни оцшюеться тим вище,чим бшьше кошпв вона вкладае в процес швестування. Кожна кра!на, що перебувае на етат становлення, як i розвинуп держави, защкавлена в залученш швестицш з метою швидкого переходу економжи до ринкових вщносин. Вказаш аспекти тдтверджують актуальшсть теми статп.
© Морозова Л.В.
Анальз останнЫ до^джень i публЫацш та видтення невиршених частин загальног проблеми. До^дження рiзних аспекпв швестицшного розвитку та ефективносп швестицш ввдображеш у працях зарyбiжних вчених: Л Гиттмана, М. Джонка[1], У. Шарпа[2] та шших. Широке коло питань, пов'язаних з до^дженням перспектив розвитку швестицшно! дiяльностi, розвитком дiяльностi, пов'язано! з активiзацiею щодо залучення швестицш як внутршшх, так i шоземних iнвесторiв, швестицшно! стратеги та
конкурентоспроможносп, визначення
Вкник економжи транспорту i промисловост № 43, 2013
прiоритетних напрямiв iнвестування в економiку Украши вщображено в працях таких вiдомих учених-економюпв: 1.Бланк [3], С. Реверчук [4], £. Стефанович [5]. Разом з цим,проблеми облiку iнвестицiйних активiв дотепер не цшком вирiшенi. У зв'язку з цим спроба заповнити цю прогалину е актуальною.
Метою дано! статп е аналiз i уточнення економiчноl сутностi iнвестицiйних активiв тдприемства та обгрунтування гхньо! класифжацп.
Виклад основного матерiалу
до^дження. У сучаснш практищ облiку трапляються неточностi щодо визначення i класифжацп iнвестицiй. Найхарактершшим, на нашу думку, е те,що в нацiональнiй економiчнiй думцi е подш iнвестицiй на капiтальнi та фшансовг Пiд фiнансовими iнвестицiями розумшть вкладення капiталу тiльки в сторонш суб'екти господарювання (цiннi папери, депозити) [1, с. 90]. Щд каттальними iнвестицiями розумiють придбання i створення власних необоротних активiв [2, с. 192], поповнення власних оборотних кошпв пiдприемства.
Тому потрiбно виконати подальшi дослiдження у цьому напрямку, а саме:
- з'ясувати сутнiсть i надати визначення iнвестицiйних активiв;
- удосконалити способи !х класифжаци.
Вичизняш економiсти при визначеннi
поняття «каттал» вважають, що його загальний обсяг у будь-якш пiдприемницькiй структурi - це сума вартосп всiх и засобiв у грошовiй,матерiальнiй i нематерiальних формах,iнвестованих у формування
активiв,необхiдних для забезпечення дiяльностi та досягнення економiчного або соцiального ефекту [3, с. 414]. Тому й швестицп тдприемства розглядають, як вкладення капiталу в уах його формах у рiзнi об'екти господарсько! дiяльностi з метою одержання прибутку,а також досягнення шшого економiчного або соцiального ефекту [4,с. 16-17].
На наш погляд,витрати катталу на придбання або поповнення оборотних активiв (крiм iнвестицiйних) можна назвати авансуванням,тому що термiн «авансування» означае видачу коштiв у рахунок майбутшх витрат,тобто е надання авансу. Аванс при цьому розглядаеться, як завчасна видача коштiв або майнових цшностей за товари,роботи чи послуги [5, с. 76]. Найчаспше оборотний каттал завчасно авансуеться в товарнi запаси та iншi не фiнансовi оборотш активи.
Поряд iз авансуванням використовують поняття «фiнансування» й «iнвестування». Фшансування пiдприемств найчастiше подають у значенш форм i методiв використання фшансових ресурсiв з метою забезпечення !хнього економiчного розвитку [6,с. 46].
1нвестуватися, на наш погляд, можуть тшьки iнвестицiйнi активи пiдприемства; основнi засоби i капiтальне будiвництво фiнансуватися, а оборотш активи - авансуватися, тобто подмти швестицп на каштальш та фiнансовi не потрiбно.
З огляду на вищевикладене, спробуемо точнiше визначити поняття «швестицп», «швестицшш активи» i створити !х найповнiшу й найточшшу класифiкацiю, тому що правильне розумшня цих термiнiв мае вагомий вплив на весь процес оцiнки й облжу iнвестицiй.
У бухгалтерському облжу швестицп повиннi охоплювати активи, що не використовуються пiдприемством у його операцшнш дiяльностi, однак знаходиться тд його контролем з метою досягнення економiчних вигод, що випливають iз приросту вартостi таких активiв, або отримання доходiв у виглядi вщсотшв, роялтi, орендно1 плати, часток у доходах тощо.
1нвестицп можуть мати форму сертифжапв або подiбних документiв,iншi виступають у формi дебпорсько1 заборгованосп (iнший,нiж дебiторська заборгованiсть за товари), звичайно з вiдсотками, що належать швесторовг Як альтернатива, швестицп можуть вщображувати частку у власному капiталi й у фiнансових результатах дiяльностi iнших пiдприемств.
1нвестицп також можуть мати форму матерiальну - землю, будинки, споруди або золото, коштовносп, жони тощо.
Очевидно, що швестицшш активи, як i активи операцшш - це придбання пiдприемством право на очжування вигоди або доходи, однак необхщно знати i пам'ятати, що отримання доходiв вiд операцшних активiв вiдбуваеться лише при 1хнш витратi, вживаннi, використаннi, наприклад, виробництво i продаж товарiв i послуг. Це означае, що не можна приписати вигоди вiд контролювання операцшних активiв !х конкретним екземплярам. У випадку ж iнвестицiйних активiв очжуваш вигоди й доходи можна безпосередньо вщнести до конкретного активу. Це легко описати на прикладi очжувано1 прибутковостi довготермiнових банк1вських кредитiв, придбаних облiгацiй, iнших цiнних паперiв або доходiв вiд здачi в оренду власно1 нерухомостi.
Основним фактором у процеа iнвестування е час: щоб швестищя давала очiкуванi вигоди, повинен пройти визначений час. Це означае,що вигоду можна отримати лише тод^ коли iнвестор вiдмовиться вiд поточного споживання, пов'язаного з цим активом [7].
Те, що вичизняш фах1вщ називають «капiтальними iнвестицiями», результатом яких будуть новi необоротнi операцiйнi активи, варто називати каштальним фiнансуванням. В облжу цей роздiл капiтального фшансування називаеться «Основш засоби» й «Iншi необоротнi матерiальнi активи». Вони е складовими довготермiнових
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловосл № 43, 2013
операцiйних активiв, де вiдповiдно до поданих визначень - вигоди ввд !хнього використання можна окреслити тiльки опосередковано, i тiльки при продаж1 продукцп та послуг, зроблених за допомогою готових (зашнчених) довготермiнових активiв.
Незважаючи на подальшу неможливiсть i нерацiональнiсть розпод^ iнвестицiй на капiтальнi та фшансов^ iнвестицiйнi активи потрiбно iдентифiкувати доволi широко. Вони
мають охоплювати ус форми вкладення вiльних майнових засобiв, що повиннi принести пiдприeмству економiчнi вигоди, як1 вiдрiзняються вiд тих, що шдприемство черпае в рамках основно! операцшно! дiяльностi. Усi вони е генераторами додаткового потоку економiчних вигод, що тдвищують ефективнiсть використання наявного майна тдприемства (рис. 1).
ШВЕСТИЦП
ДЮча класифшащя Пропонована класифшащя
1нвестицп
1нвестицшш активи
Ф1нансов1 швестицп Кап1тальн1 швестицп
-сфера короткого окреслення; -принципи оцiнки коротко окресленi; -принципи у презентацп коротко окресленi.
Фшансов1 активи Матер1альн1 активи Нематер1альн1 активи
-вщсутня коротко окреслена сфера швестицш; -принципи оцшки i презентацп вимагають розма!тосп залежно вiд виду швестицп.
Рис.1. Р1зниця в розумтт визначення «твестицП» мiж наявними тенденщями i запропонованими
На наш погляд, можна видшити три принципових критерií, що визначають вiднесення складових майна тдприемства до швестицш:
- вид економiчноí вигоди, отримано! вiд цього виду майна;
- виключення з використання - к1нцева умова визначення майнових складових як швестицш;
- мета i спосiб придбання.
Перший iз критерiíв вказуе на швестицп як на категорш активiв, що вiдрiзняються своею специфiкою i одночасно властивою !м формою економiчних вигод, як1 пiдприемство очiкуе отримати. Аналiзуючи економiчний змiст цього визначання, можна припустити, що саме специфiчна форма економiчних вигод становить елемент, що вiдрiзняе швестицп вiд шших активiв iнвестора. А якщо так, то обгрунтованим е твердження, що оптимальне визначення поняття iнвестицiй у кореспонденцп з третiм критерiем -метою придбання - повинно робити неформальний розподш усiх активiв тдприемства на двi групи: швестици та iншi активи.
Другий критерiй стосуеться виключення цього складника активiв з можливосп його використання для потреб тдприемства, що е шнцевою умовою визначення швестицшних активiв. Це потрiбно враховувати, насамперед у контекстi визначення основних засобiв, нематерiальних активiв, а також шших матерiальних необоротних активiв. Вони можуть бути включенi в таку позицш майна
пiдприемства як швестицп. Рiзниця лише в тому, що вони будуть предметом використання в межах iнвестицiйноí, а не основно! операцiйноí дiяльностi об'екта.
Умова виключення активiв з використання у сферi операцшно! дiяльностi об'екта стосуеться, насамперед, матерiальних i нематерiальних активiв (iнших, шж фiнансовi активи). Зазначимо, що винятком цього генерального твердження можуть бути фiнансовi активи у торговцiв цшними паперами (у фiнансових iнститутах), де вони були предметом як основно! дiяльностi, так i iнвестицiйно!.
Узагальнюючи вищевикладене,
стверджуемо, що до iнвестицiй потрiбно зараховувати фiнансовi активи (без обмежень), а також iншi активи (зокрема нерухомшть i нематерiальнi активи), однак тшьки тодi, коли задовольняються визначенi вище умови.
Таким чином робимо подальший розподш загально! категорi! iнвестицiй на: швестицп в активи фiнансовi й швестицп в активи не фшансовг
Приймаючи за критерiй розподiлу швестицш рiзнi внутрiшнi форми економiчних вигод, що шдприемство буде генерувати в майбутньому,видшимо три групи:
Група 1 - швестицп, завдяки яким шдприемство одержить дохвд у виглядi збшьшення !хньо! вартостi. 1ншими словами, доходом буде перевищення цши продажу над цшою придбання iнвестицi!. Це класичний
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 43, 2013
приклад швестицш як вкладень у визначенi складники aKraBÎB, що не будуть використаш пiдприeмством до моменту одержання вигоди (наприклад, у результатi 1хнього продажу);
Група 2 - швестицп, завдяки яким шдприемство одержить дохвд у виглядi вiдсоткiв, дивiдендiв або шших форм. У цьому випадку вигоди вщ iнвестицiй з'являються у тдприемства не в момент 1хньо1 реалiзацiï, а в перiод утримання швестицш об'ектом господарювання;
Група 3 - швестицп, завдяки яким шдприемство одержить дохщ у формi шших вигод, у т.ч. в результата торговельних угод.
У результата аналiзу економiчноï сутноста й найактуальнiшоï на сучасному еташ класифiкацiï iнвестицiй, подаемо наступне визначення: швестицшш активи - це активи, що утримуються шдприемством з метою досягнення економiчних вигод, як отримують з приросту ïхньоï вартоста, доходу у формi вiдсоткiв, дивiдендiв та iнших вигод у т. ч. вщ торговельних угод. Такими активами е: фiнансовi активи а також нерухомшть i нематерiальнi активи, що не використовувалися шдприемством, а були придбаш з метою одержання таких вигод.
З цього визначення зрозумшо, що основне значення для зарахування майнового засобу до швестицш мае мета його придбання -одержання економiчноï вигоди. Ввд шших активiв швестицшш вiдрiзняе те, що мета одержання економiчних вигод повинна бути досягнута при безпосередньому прироста 1'х вартоста або при отриманш вигоди поза основною операцшною дiяльнiстю пiдприемства. Iнвестицiями не будуть активи, що використовуються шдприемством i служать для реалiзацiï основноï дiяльностi, наприклад, виробництва, торгiвлi, надання послуг.
З вищесказаного випливае, щодо активiв, як1 задовольняють умови зарахування до iнвестицiй, потрiбно зарахувати фiнансовi активи, а також ус не фiнансовi матерiальнi активи, яш можна вiднести до нерухомих i нематерiальних активiв. Варто зауважити, що визначення iнвестицiй не мютить предметних обмежень, у зв'язку з чим кожен елемент активiв, що задовольняе умови визначення, повинен зараховуватися до категорп iнвестицiй.
На наш погляд, необхщно вiдступити ввд практики зарахування до iнвестицiй витрат на придбання основних засобiв. Витрати, пов'язаш з незак1нченим будiвництвом основних засобiв,
монтажем або ïxhîm полшшенням, повиннi зараховуватися до балансовоï позицп «Незавершене будiвництво», що е складовою необоротних активiв.
Висновки. Таким чином, в даному до^дженш знайшли свого ввдбиття аналiз i систематизацiя економiчноï сутностi
iнвестицiйних активiв пiдприемства.
Наукова новизна даного матерiалу визначаеться систематизащею шформацп стосовно особливостей i характеристик iнвестицiйного процесу та запропонованою класифiкацiею iнвестицiйних активiв.
Практичне значения проведеного дослiдження полягае в удосконаленш процесу формування управлiнських рiшень на основi використання систематизованих характеристик iнвестицiйного процесу та запропонованоï класифiкацiï iнвестицiйних активiв.
Подальшим напрямком даного дослiдження може виступати розробка методичних засад оцшки i подання iнвестицiйних активiв у фшансовш звiтностi пiдприемств.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гиттман Л., Джонк М. Основы инвестирования/ Л. Гиттман, М. Джон к[пер. сангл.] - М.: Дело, 1999. - 1008 с.
2. Шарп У. Инвестиции. / У. Шарп, Г. Александер, Дж. Бейли. [пер. с англ.].: ИНФРА-М, 1999. - 1028 с.
3. Бланк И.А Инвестиционный менеджмент: учебный курс/ И.А. Бланк. - К. : Эльга-Н: Ника-Центр, 2001. - 448 с.
4. Реверчук С.К. 1нвестолопя: наука про швестування: навч. поаб. / [С.В. Ревер-чук, Н.Й. Реверчук, 1.Г. Скоморович та ш. ; за заг. ред. д. е. н., проф. С.К. Реверчу-ка]. - К. : Атака, 2001. - 264 с.
5. Стефанович £.А. 1нвестицшна дiяль-шсть як економiчне явище/ £.А. Стефа-нович// Економiка та держава. - 2010. - №11. - С. 60-64.
6.Ульянченко О. В. 1нвестицшний процес i його складовi елементи/ О. В. Ульянченко// Ефективна економша. - №1. - 2011. - С. 26 - 30.
7. Данилишин Б. М. 1нвестицшна полиика в Украïнi/ Б. М. Данилишин, М. Х. Корецький, О. I. Дащй/ НАН Украши; Рада по вивченню продуктивних сил Украши. - Донецьк: Юго-Восток, 2006. - 290с.
Рецензент д.е.н., професорХНЕУЛепейко Т.1. Експерт редакцiйноï колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТНазаренко 1.Л.
BiciiiiK' економжи транспорту i промисловост № 43, 2013
