CC BY
32
Л^ература
1. Декалюк О.В. Роль планування в управлiннi операцiйними системами виробничого пщприемства// Формування ринкових вiдносин в УкраЫ. - 2002, № 17. - С. 30-35.
2. Орлов О.О. Планування дiяльностi промислових пщприемств: Пiдручник. - К.: Скар-би, 2002. - 336 с.
3. Тарасюк Г.М., Шваб Л.1. Планування дiяльностi пщприемства: Навч. посiб. - К. Ка-равела, 2003. - 432 с.
4. Статистичний щорiчник Украши за 2005 рiк. - К.: Консультант, 2006. - 576 с.
УДК 336.71(100) Асист. У.В. Владичин, канд. екон. наук - Львiвський НУ
м. 1вана Франка
ЕКОНОМ1ЧНА СУТН1СТЬ 1НОЗЕМНОГО БАНК1ВНИЦТВА
Розглянуто деяю питання економiчноi сутносп iноземного банкiвництва. Наведено авторське визначення поняття iноземного банкiвництва, виявлено його мюце у мiжнароднiй банювськш дiяльностi, а також визначено головш суб'екти iноземного банкiвництва.
Ключов1 слова: шоземне банкiвництво, мiжнародне банкiвництво, шоземний капiтал, iноземний банк, банк з шоземним капiталом.
Assist. U. V. Vladychyn - L 'viv NU named after Ivan Franko Economic essence of foreign banking
The main issue of the article is the question about the economic essence of foreign banking. The authors determination of concept "foreign banking" is directed, the role of foreign banking in international banking is analysed and also author gives basic subjects of foreign banking.
Keywords: foreign banking, international banking, foreign capital, foreign bank, bank with foreign capital.
У забезпеченш фiнансовоi стабшьносл держави та шдвищенш р1вня розвитку економжи краши провщну роль вщграе банювська система. В Украшу саме в умовах европейсь^' штеграци, коли юнуе необхщшсть досяг-нення рiвня розвитку економжи розвинених кра'н свiту, постае питання вдос-коналення фiнансовоi сфери. Одним iз важливих джерел пiдвищення рiвня капiталiзацii банкiв та фiнансування економжи е iноземний капiтал. На су-часному етапi банкiвська система i економiка Украши потребуе притоку шо-земних iнвестицiй, але iснуе необхщшсть визначення, в якiй формi та на яких умовах потрiбно залучати iноземний капiтал у банкiвську сферу.
Дослщженням розвитку банкiвського капiталу та проблемам залучен-ня iноземного банювського капiталу в сучаснiй вiтчизнянiй лiтературi придь ляли увагу такi економiсти-дослiдники, як М. Алексеенко, Т. Вахненко, О. Галицька, Ж. Довгань, I. Лисенко, А. Падалко, О. Сшжко та iншi. У сво'х працях вони дослщжували суть поняття банювського капiталу, визначали його класифiкацiю, а також регулювання потокiв iноземного кашталу та його участь у банювськш сферi. Однак безпечний та стабшьний розвиток бан-кiвськоi системи та економши Украши потребуе вирiшення багатьох важливих i дискусiйних питань, серед яких роль шоземного банювництва у розвитку економiки краши та його вплив на фшансово-кредитну систему, проблеми
функцiонування шоземного капiталу у банкiвськiй сферi, особливост державного регулювання iноземного банювництва, обсяги та форми участ шоземного кашталу у вiтчизнянiй банювськш системi.
Мета дослiдження полягае у тому, щоб розкрити суть шоземного банювництва, визначити головних суб'екив шоземного банювництва та виявити вплив шоземного банювського кашталу на нащональну банювську систему.
Наукова економiчнa л^ература не дае тлумачення поняття шоземного банювництва. Рiзнi джерела подають рiзномaнiтнi визначення таких понять, як: "шоземний кaпiтaлм, "банк з iноземним кашталом", мiноземний банк" то-що. Традицшним показником, який характеризуе участь шоземного кашталу в банювськш системi краши, е нaявнiсть у статутному кaпiтaлi банку частки, яка належить нерезиденту. Для розгляду питання сутност шоземного банювництва необхщно розглянути визначення понять шоземний каштал, шозем-ний банк та банк з шоземним кашталом. В економiчнiй енциклопедичнiй ль терaтурi поняття iноземного кaпiтaлу розглядаеться як рiзномaнiтнi форми кaпiтaлу (приватний, акщонерний, державний, бaнкiвський, промисловий, фь нансовий та кaпiтaл мiжнaродних фшансово-кредитних оргaнiзaцiй та iн.), який належить закордонним власникам [1, с. 726].
Однак, немае одностайност у розумшш та визначенш понять шозем-ний банк та банк з шоземним кашталом. 1ноземний банк визначаеться як банк, який повшстю або частково належить шоземному кашталу (приватному, колективному або державному) i дiе насамперед у його штересах [1, с. 725]. У тлумачному словнику О. Островсько! шоземний банк трактуеться як банк, що визнаний таким зпдно з законодавством, шоземно! краши, на те-риторп яко! вш зареестрований [4, с. 180]. При цьому у формулюванш не визначаеться, яка частка шоземного кашталу мае бути вкладена в банювську ус-танову для отримання статусу шоземного банку, а тшьки зазначаеться реестращя зпдно з законодавством. "Енциклопедiя банювсько! справи" за ре-дакщею Стельмаха В. подае визначення банку з шоземним кашталом як банку, який функщонуе на територи кра!ни i кaпiтaл якого частково або повшстю належить шоземним швесторам [2, с. 49]. Виходячи з наведених визна-чень поняття шоземний банк та банк з шоземним кашталом е тотожними.
Втизняне законодавство пояснюе термш "банк з шоземним кашталом" як банк, у якому частка кашталу, що належить хоча б одному шоземному швестору, становить не менше 10 % [3]. Таке трактування враховуе участь шоземного кашталу в банювськш установ^ частка якого становить бшьше 10 % i не враховуе можливост вкладених юлькома швесторами кош^в менше ще! частки. На нашу думку, тд поняттям банку з шоземним кашталом необхщно визначати банювську установу з частковою участю iноземних iнвесторiв, а поняття шоземний банк необхщно розумiти як банк, який повшстю на сто вщ-сотюв належить iноземним швесторам i дiе насамперед у власних штересах.
Наведет визначення мають таю характерш ознаки, як iснувaння за-кордонних влaсникiв кaпiтaлу, який вони швестують в бaнкiвську систему шоземно! держави, часткове або повне вкладення у банювську установу та дiяльнiсть у сво!х власних iнтересaх.
На нашу думку, при дослщженш поняття шоземного банкiвництва до-цiльно розмежовувати таю поняття, як мiжнародне банювництво, iноземне банкiвництво та зарубiжне банювництво. Шд мiжнародним банкiвництвом розумiемо створення i дiяльнiсть мiжнародних банкiвських об'еднань (тран-снацiональних банкiв, мiжнацiональних банюв, стратегiчних альянсiв, гло-бальних банюв) на св^овому ринку, мiжнародних ринках, на нацюнальних ринках зарубiжних держав. При здшсненш мiжнародного банкiвництва зна-чення мае тiльки характер само! операци i можливостi отримання прибутку у глобальному масштаб^ незалежно вщ краши розташування. При цьому жо-ден географiчний регiон не визначаеться головною базою для виконання будь-яких функцш i здiйснення операцiй. Кожна функцiя i операцiя здiйснюеться там, де випдно та зручно. Отож, мiжнародне банкiвництво включае iноземне i зарубiжне банкiвництво, мiжнародну дiяльнiсть банюв на закордонних ринках, дiяльнiсть рiзних форм мiжнародних банкiвських об'еднань на мiжнародних ринках, в офшорних зонах, на нацюнальних ринках шоземних держав (рис. 1).
Рис. 1.1ноземне баншвництво в структурi мiжнародного бантвництва
Шд шоземним i зарубiжним банювництвом розумiеться дiяльнiсть суб'екта банювництва (банювсько! установи) одше! держави у банювськш сфе-рi шшо! держави. При цьому також необхщно визначити вщмшшсть понять зарубiжного i шоземного банювництва. Зокрема, тд зарубiжним розумiеться вiдкриття крашою-рецишентом (приймаючою крашою) банювських установ (дочiрнiх структур, фiлiй, представництв тощо) за кордоном i здшснення свое! дiяльностi на ринках зарубiжних держав. Тобто, зарубiжне банювництво пе-редбачае дiяльнiсть вiтчизняних банкiв на закордонних ринках.
1ноземне банкiвництво розглядаеться як участь шоземного швестора (швестуючо! краши) в банкiвськiй системi приймаючо! краши. Краша-швес-тор (банкiвська установа) швестуе капiтал в банкiвську систему приймаючо! краши, створюе банк з шоземним кашталом (дочiрню структуру, фшю, пред-ставництво тощо) i здшснюе свою дiяльнiсть. Пiд iноземним банювництвом можна розглядати дiяльнiсть iноземних банюв на в^чизняному ринку.
Отже, шоземне банкiвництво - це частина фшансового сектору еконо-мiки, що включае сукупшсть iнститутiв, якi повнiстю або частково створеш за рахунок шоземного кашталу, здiйснюють свою дiяльнiсть на територи кра-
1ни i сприяють розвитку бан^сь^' системи. До таких iнститутiв ми вщноси-мо: фши iноземних банкiв, дочiрнi структури (банкiвськi установи зi 100-вщ-сотковим шоземним капiталом, банки з частковою участю iноземного кашта-лу), вщдшення та представництва зарубiжних банкiв.
Дослщження економiчноi сутностi iноземного банкiвництва потребуе визначення головних його суб,ектiв. Зокрема, за нашим тдходом, необхiдно виокремити двi групи суб,ектiв iноземного банювництва - це прямi, якi без-посередньо беруть участь у здшсненш iноземноl бан^сь^' дiяльностi i вщ них залежить можливiсть здiйснення банювсько! операци i отримання при-бутюв, а також непрямi, якi опосередковано впливають на здiйснення шозем-ного банювництва шляхом створення сприятливого кшмату щодо розвитку iноземного банкiвського бiзнесу (рис. 2).
Суб'екти ¡неземного банювництва
Прям1 Непрям1
1 ± 1
1ноземш швестори Резиденти та нерезидента приймально! кра'ши Контрольш та регулювальш органи
-> • Представництва шоземних баньав • Доч1рш структури шоземних баньав • Банки з шоземним кашталом менше 50% • Фиш шоземних банюв -> • Юридичт особи • Ф1зичш особи • Банки • Небанювсыа фiнaнcoвi установи • Держава -> • Базельський комп-ет • Нацбанк Украши • Верховна Рада \ КМУ • МЫстерство закордонних справ • Податков1 органи • Антимонопольний комп-ет
Рис. 2. Суб'екти Шоземного банкьвництва
До прямих суб'ек^в шоземного банкiвництва вiдносяться:
1) 1ноземт 1нвестори, яю здшснюють шоземт швестици, вкладають шоземт каптгали в банювську систему Украши для провадження свое! дальность До них належать: представництва шоземних банюв, доч1рт структури шозем-них банюв (банювсью установи з1 100-вщсотковим шоземним капталом, банки з частковою участю шоземного капталу), фши шоземних банюв;
2) резиденти та нерезидента краши-рецитента (приймаючо! краши), як здшснюють операци через банювсьш установи, зовтшньоеконом1чну дь яльтсть, а також м1жнародт розрахунки \ валютт операци тощо. До них належать: юридичт особи, ф1зичт особи, банки та небанювсью фь нансов1 шститути, держава.
До непрямих суб'екпв iноземного банювництва вщносимо наглядовi та контролюючi органи, серед яких:
1) Базельський ком1тет та шш1 м1жнародт оргатзаци, як встановлюють м1жнародт стандарти банкiвськоi д1яльносп, вимоги щодо достатност банювського катталу, визначають умови д1яльносп наглядових та кон-тролюючих оргатв за банювською д1яльтстю тощо;
2) Нащональний банк Украши, який встановлюе р1вень облшовоИ ставки (впливаючи на щну кредитних ресурс1в), обов'язков1 економ1чт норма-
тиви 6aHKiBCbKOÏ дiяльностi в Украш, обмеження у сферi лiцензування та здшснення окремих видiв операцiй, вимоги щодо po3Mipy капiталу банку, розробляе рiзномamтнi нормативно-npaBOBi документи, яю регу-люють дiяльнiсть банювських установ в Укршт;
3) Верховна Рада та Кабшет Мiнiстрiв Укрaïни можуть створювати сприят-ливi умови для розвитку шоземного банювництва шляхом розроблення та затвердження законодавчих aктiв та змiн до них щодо здшснення дь яльност бaнкiв з iноземним кaпiтaлом тощо;
4) Мшютерство закордонних справ Украши, яке створюе нaлежнi умови для розвитку шоземного банювництва (розробляе i впроваджуе програми розвитку зовнiшньоекономiчноï дiяльностi пiдприемств, сприяе ï^ вихо-ду на зaкордоннi ринки тощо);
5) подaтковi органи здiйснюють регулювання шоземного банювництва шляхом створення системи оподаткування iноземних бaнкiв (оподаткуванню можуть пщлягати як здiйснювaнi операци, так i доходи, отримат вщ операцш);
6) Антимонопольний комiтет, який контролюе дотримання антимонопольного законодавства, щоб запобпти негативним нaслiдкaм, якi притaмaннi монополiзaцiï, здiйснюе контроль за злиттям та поглинанням бaнкiвсь-ких установ тощо;
7) iншi мшютерства, вiдомствa та держaвнi органи влади, яю можуть впли-вати на розвиток шоземного банювництва, залучення шоземного катта-лу у бaнкiвську систему Украши та мiжнaродну дiяльнiсть шоземних банюв в економщ.
Дослiдження економiчноï сутностi iноземного бaнкiвництвa переко-нуе в тому, що розвинута банювська система е необхщною умовою нормального функщонування суб,ектiв господaрськоï дiяльностi та економiки крaïни в цшому. Стaбiльний розвиток бaнкiвськоï системи потребуе розвитку конку-ренцiï, пiдвищення рiвня кaпiтaлiзaцiï бaнкiв та залучення шоземного капиталу. На нашу думку, необхщно стимулювати залучення iноземних iнвесторiв для пiдвищення рiвня кaпiтaлiзaцiï бан^сь^ системи, адже для вирiшення цiеï проблеми власних кaпiтaлiв бaнкiвськоï системи недостатньо. Водночас, для сприяння приходу шоземного банювського кашталу в Украшу, в першу чергу, потрiбно покращити швестицшну привaбливiсть та зменшити ризики бан^сь^ дiяльностi. При цьому важливого значення набувають дослщжен-ня питання необхщносл державного регулювання i контролю як за дiяльнiс-тю шоземних банювських структур в Укршш, так i за обсягами залучення шоземного кашталу у вгтчизняну банювську систему.
Л^ература
1. Економ1чна енциклопед1я: У трьох томах, т. 1/ Редкол.: С.В. Мочерний (вщп. ред.) та ш. - К.: Вид. центр "Академ1я", 2000. - 864 с.
2. Енциклопед1я бан^сь^ справи Укрaïни/ Редкол.: В.С. Стельмах (голова) та ш. -К.: Молодь, 1н Юре, 2001. - 680 с.
3. Закон Украши "Про банки i банювську д1яльшсть", № 2121-Ш вщ 07.12.2000 р./ www.rada.gov.ua.
4. Островская О.М. Банковское дело: Толковый словарь. - 2-е изд. - М.: Гелиос АРВ, 2001. - 400 с.
