CC BY
27
noporoBi значення iндикаторiв eKOHOMi4HOi безпеки е кшьюсними параметрами, що окреслюють межу мiж безпечною й небезпечною зонами в pi3Hrn сферах екoнoмiки. Тобто, noporoBi значення iндикатopiв екoнoмiчнoi безпеки надають piвню безпеки кiлькiсну визначешсть, щo умoжливлюе фop-малiзацiю нацюнальних iнтеpесiв кра1ни у сфеpi е^^мши [2].
Але, безумoвнo, на ^жшму piвнi oдин i той самий чинник матиме cboi oсoбливoстi, власнi пoказники та межi. Зазначимo, щo не Bei пoказники, шр викopистoвуються в лiтеpатуpi для визначення piвня екoнoмiчнoi безпеки держави та шдприемства, дoцiльнo i мoжливo poзpахувати в pегioнальнoму poзpiзi, тoму варто poзpoбити чiткий пеpелiк пoказникiв, ш^ вiдoбpажають стан екoнoмiчнoi безпеки регюну [1].
Вихoдячи з цьoгo, пoдальшoгo дoслiдження пoтpебуе фopмування кoнкpетнoгo перелжу пoказникiв, якi вiдoбpажають сучасний стан екoнoмiч-нё' безпеки oкpемoгo регюну.
Лггература
1. Економ1чна безпека та сталий рсзвитск: взаемсд1я на pегioнальнoму р1вн1 : автсреф. дис. на здсбуття наук. ступеня канд. ешн. наук: спец. 08.00.01. [Едектрснний ресурс] / В.В. Кузьменш; Дснец. нац. ун-т. - Дснецьк, 2007. - 20 с. - укр.
2. Економ1чна пол1тика : навч. гоабн. / О.О. Беляев (кер. шл. авт.), А.С. Бебеле, М.1. Диба та ш. - К. : Вид-вс КНЕУ, 2004. - 287 с.
3. Науково-методичш аснави стварення мехашзму державнага управлшня i регулю-вання системи безпеки пщприемницькй дiяльнoстi: pегioнальний аспект : автopеф. дис. на здoбуття наук. ступеня канд. наук з держ. управлшня: 25.00.02. [Електpoнний ресурс]/ Т.М. Гдадченкo; Д€>нец. держ. акад. упр. - Д€>нецьк, 2004. - 19 с. - укр.
4. Пухтаевич Г.О. Ан^з нац^н^ьн^' екoнoмiки : навч.-метoд. гоабн. [для самoст. вивч. дисц.]. - К. : Вид^ КНЕУ, 2003. - 148 с.
5. Экономическая безопасность Рoссии: Общий курс : учебник / год ред. В.К. Сенча-гова. - 2-е изд. - М. : Изд-вo "Делр", 2005. - 896 с._
УДК 631.115 Acnip. О.Р. Жидяк - Львiвський НУ
ветеринарног медицини та бютехнологт м. С.З. Тжицького
ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА РОЗВИТКУ ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ПРАВОВИХ ФОРМ ГОСПОДАРЮВАННЯ В С1ЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВ1
Розглянуто розвиток органiзацiйно-правових форм господарювання, вiд яких залежить piBeHb економiчного розвитку галузей сiльського господарства. Встановле-но, що передумовою тдвищення ефективностi рiзних органiзацiйно-правових форм господарювання в сшьському господарствi е широкий розвиток системи сшьськогос-подарського дорадництва. Водночас в умовах реалiзащï в Укршш об'ективно потрiб-ного напряму розвитку сiльського господарства через вщновлення великих оргашза-цiйно-правових форм господарювання, дорадництво може мати лише допомiжне значення, оскшьки у цьому випадку вщродиться потреба в наявностi для кожного великого шдприемства власних висококвалiфiкованих фахiвцiв iз спецiальною вищою освiтою, бiльше зацiкавлених у тдвищенш ефективностi функцiонування свого тд-приемства.
Ключов1 слова: пiдприемництво, ефективнiсть, оргашзацшно-правова форма, сiльське господарство.
Post-graduate O.R. Zhydyak - Lviv national university of veterinary medicine and
biotechnologies named after S.Z. Gzhickiy
Legal forms development economic evaluation of menage in agriculture
Development of legal forms is examined menages which the level of economic development of industries of agriculture depends on. It is set that pre-condition of increase of efficiency of different legal forms of menage in agriculture is wide development of the system of agricultural additional advices. At the same time in the conditions of realization in Ukraine objectively necessary direction of development of agriculture through proceeding in the large legal forms of menage, additional advices can have an auxiliary value only, as in this case a necessity will regenerate in a presence for every large enterprise of own highly skilled specialists with the special higher education, more interested in the increase of efficiency of functioning of the enterprise.
Keywords: enterprise, efficiency, legal form, agriculture.
Вступ. Серед безлiчi завдань, як належить розв'язати Укршт для ви-ходу з eKOHOMi4HOi кризи, велике значення мае розвиток сшьського господар-ства. При цьому потрiбно вщродити у наших селян вдауття власника, господаря свое! земль
Сшьське господарство посщае вагоме мюце в економщ краши. Ос-новним завданням аграрного сектора е забезпечення населення продуктами харчування потрiбноl кшькост та належно! якост^ формування рiвня щн на продовольчi товари, за якого вони б були доступними для вЫх верств насе-лення, шдвищення зарплати зайнятим у сшьському господарствi пращвни-кам, порiвняно з доходами пращвниюв шших галузей народного господар-ства. Рiвень розвитку сшьського господарства визначае рiвень економiчноl безпеки краши та ii складово! - продовольчо! безпеки. Сшьське господарство е провщною галуззю матерiального виробництва в сшьськш мюцевост^ i повинно, з одного боку, сприяти збшьшенню виробництва сшьськогосподарсь-ко! продукци, а з iншого - забезпечити населення умовами пращ, побуту i вщпочинку.
Сiльське господарство, як вид економiчноl дiяльностi, залишаеться одшею iз провiдних ресурсотвiрних галузей Львiвщини та посiдае трете мю-це тсля промисловостi, транспорту i зв'язку. Його частка у загальнообласнiй валовш доданiй вартостi становить майже 12 %.
Незважаючи на те, що сiльське господарство у Львiвськiй област роз-вивалось стабiльними темпами та забезпечувало населення областi продуктами власного виробництва, а промисловють - сировиною, цiновi пропорцп давали змогу виробникам сшьськогосподарсько! продукци вести рентабельне виробництво та розширене вщтворення, починаючи з 1991 р. воно почало за-непадати. Основними причинами цього стала вщсутшсть обгрунтовано! прог-рами переходу АПК до ринкових вщносин, порушення паритету цiн на сшьськогосподарську та промислову продукцiю, недосконалий механiзм кре-дитування, недостатнiй захист товаровиробниюв з боку держави тощо. На цей час сiльське господарство переживае складний перiод свого розвитку.
Економiчний розвиток держави залежить вщ форм власностi на засо-би виробництва i виготовлену продукцiю, а вщповщно, й форм господарю-вання. Тому проблеми реформування аграрного сектора економжи, розвитку
рiзноукладностi, ефективних оргашзацшно-правових структур i розроблення MexaHÏ3MÎB ïx реалiзацiï постiйно перебували i перебувають у полi зору еконо-MÏ4HOÏ науки.
Ефективно функцiонувати економiчний меxанiзм може тiльки в умо-вах розвитку рiзниx форм власность Розвиток вiдносин власностi повинен вщбуватися на таких формах господарювання, яю дали б змогу трудiвнику села стати реальним господарем на земл^ бути його власником та самостшно розпоряджатися результатами своеï працi.
Рiзнi аспекти власностi, розвитку ïï форм, вщносин власностi та форм господарювання детально дослщжено та грунтовно висвгглено в наукових працях В.Г. Андршчука, П.С. Березiвського, С.В. Васильчак, М.В. Гладiя, В.Г. Галанця, Т.Г. Дудара, П.М. Музики, О.В. Мазуренко, В.Я. Месель-Весе-ляка, О.М. Онищенка, П.Т. Саблука, О.М. Шпичака, М.Г. Шульського, В.В. Юрчишина та iншиx. Проте результати опрацювання ïxнього наукового доробку засв^ують, що на сьогоднi ще не вирiшенi теоретичнi, методолопч-т, методичнi i практичнi питання, яю пов,язанi з окремими аспектами розвитку та функщонування органiзацiйно-правовиx форм господарювання в АПК.
Метою дослщження е розроблення теоретико-методологiчниx засад становлення та ефективност розвитку сiльськогосподарськиx виробничих структур рiзниx органiзацiйно-правовиx форм господарювання. За радянсью часи розбудови народного господарства за сощалютичною моделлю наукове розроблення проблем вщносин власностi практично не здшснювали, а трак-тування сутност й форм власностi майже не змшилося.
Виклад основного матерiалу. За дослiдженнями П.Т. Саблука, з метою виходу агропромислового комплексу з кризового стану потрiбно негайно вжити комплекс заxодiв, якi спрямоваш на вирiшення двох проблем: перша -це реформування вщносин власност^ розвиток форм господарювання, ращ-ональна органiзацiя виробництва та друга - удосконалення економiчного ме-xанiзму у народному господарствi загалом i в агропромисловому комплекс та його основнш складовiй - сiльському господарствi зокрема. Але ус спро-би удосконалювати економiчний меxанiзм управлiння i господарювання за умов централiзованоï плановоï економжи так i не дали очжуваних результа-тiв. Насамперед, через свою обмежешсть, бо були спрямованi лише на час-ткову змiну окремих ланок господарського мехашзму, не враховували всiеï повноти структури i не змшювали вiдносин власностi [5, с. 7].
Пщсумовуючи, зауважимо, що юнування вiдповiдниx форм власностi е основою формування вщповщних органiзацiйно-правовиx структур в аграрному секторь Будь-яка господарська система повинна мати складовi части-ни - господарськi формування. Сшьськогосподарську продукцiю виробляють рiзнi господарськi формування, яю рiзняться за формою власност на засоби виробництва та вироблену продукщю, розмiрами, розмiщенням, органiзацiею виробництва i пращ. На пiдставi цих ознак, на погляд В.Я. Месель-Веселяка, господарсью формування за вiдношенням до виробництва продукци можна вiднести до первинних i вторинних ланок. До першоï належать шдприемства й оргашзаци, яю безпосередньо виробляють i реалiзують продукцiю. До вто-
ринно1 ланки належать виробничо-управлшсью формування, якi створюють-ся на основi об'еднання або кооперування шдприемств i органiзацiй первин-но1 ланки. Тому в умовах формування ринково1 економiки вкрай важливим е вибiр ефективних органiзацiйних структур. Як зауважуе О.М. Онищенко: "Оргашзацшна структура чи шшо1" галузi - це сукупнiсть оргашзацшно-правових форм господарювання, 1х певне сшввщношення, якi забезпечують успiшне 1х функщонування. Особливостi таких форм обумовлюються багать-ма факторами, серед яких мабуть найважлившим е те, на якш формi власнос-тi кожна з них заснована " [4, с. 11].
Функщонування будь-якого суб'екта господарювання, зазвичай, пов'язане з iнвестицiйною дiяльнiстю. Iнвестицiйнi вкладення здiйснюються в оновлення або замшу матерiально-техшчноi бази виробництва, вони пов'язаш з 11 удосконаленням, модернiзацiею у зв'язку зi зношенням i старш-ням обладнання, потребою у нарощуванш та введеннi нових виробничих по-тужностей, зумовлених збшьшенням обсягiв виробництва й освоення нових видiв дiяльностi. Оцiнюючи ефективнiсть виробництва в рiзних формах господарювання, потрiбно враховувати такi 11 чинники, як рiвень концентраци виробництва, форму власност на засоби виробництва та споЫб 11 викорис-тання. При цьому, очевидно, на сьогодш неможливо обрати якусь одну найкращу для будь-яких природно-кшматичних умов органiзацiйно-правову форму аграрного виробництва, як неможливим е i вибiр яко1сь одше1" системи показниюв для 1х оцiнки.
Виходячи з мо1х мiркувань, вважаю, що найефектившшими на сучас-ному еташ будуть формування, побудованi на приватнш власностi на землю та майно i колективних формах оргашзаци пращ, за яких кожний учасник та-ко1 кооперацп отримуе плату залежно вiд величини вкладеного у загальне ви-робництво капiталу i пращ. При цьому потрiбно широко застосовувати й орендш вiдносини. Поряд з цим, в аграрному секторi функщонуватимуть сiльськогосподарськi пiдприемства, фермерськi господарства та особист се-лянськi господарства (господарства населення), питома вага останшх в умовах формування ринково! економши займатиме значне мiсце. Зазначенi фор-ми господарювання мають спiльнi риси в тому, що базуються на приватнш власност 1х засновникiв, i водночас iстотно рiзняться мiж собою.
Формування оргашзацшно-правових структур ринкового типу на засадах приватно! власност - явище сьогодш вже не нове, але ефектившсть но-воутворених формувань е рiзною i потребуе детальшшого наукового досль дження. Основною оргашзацшно-правовою формою приватного сектора аг-рарно1 сфери АПК Львiвськоi обласл е особистi селянськi господарства. Ця форма господарювання - основа достатку населення в сшьськш мюцевост^ основна сфера зайнятост сшьських жителiв. Крiм чисто виробничо1, вони ви-конують також сощальш та духовнi функци. У цих господарствах вщбу-ваеться процес вщтворення трудових ресурсiв сшьськогосподарських тд-приемств, тут формуеться життева позицiя молодого поколiння. У них вироб-ляеться майже 90 % валово1 продукцii усiх категорiй господарств. Питома вага сшьськогосподарських шдприемств i фермерських господарств зали-
шаеться вкрай низькою. Характеристику 1хшх сильних i слабких позицiй iз дослiдження 1.С. Бучко наведено в табл. 1. Автор зазначае, що особистi се-лянськi господарства сьогоднi е найбшьш масовою, динамiчною i гнучкою формою господарювання. Вони демонструють свою пристосовашсть до складних економiчних умов.
Табл. Характеристика основних оргашзацшно-правових форм господарювання в стьському господарствiЛьвiвсько'i областi
Ознака Особистi селянськi господарства Велик сшьськогоспо-дарськ тдприемства Фермерсьш господарства
Сильт позици - використання пращ не-зайнятих - пряма сощальна ефек-тившсть - переваги великомас-штабного виробництва - спещал1защя виробництва - переваги невеликих шдприемств - мал1 трансакцшш витрати
Слабш позици - низька продуктившсть пращ - несприйнятлив1сть до новггшх технологш - велик трансакцшш витрати - проблеми з мотива-щею пращ - нестача швести-цш - обмежеш можли-вост розвитку тваринництва
Потенцшт можливост! - виробництво еколопчно чисто! продукцп - виробництво "тд шдивь дуальне замовлення" - зниження соб1вартос-т продукцп - шдвищення конку-рентоспроможносл продукцп - швидка реакщя на змши в ринко-вш кон'юнктур1 - компактшсть виробництва
Загрози (у перспектив^ - зниження продуктивнос-т пращ - неконкурентоспромож-шсть - ринков1 змши шсля вступу до СОТ - нестабшьшсть щн - економ1чний тиск з боку великих шдприемств - ¡стотна залеж-шсть вщ кредш!в
Сучасна структура сшьськогосподарського виробництва, сшввщно-шення рiзних органiзацiйно-правових форм господарювання склалися пiд впливом тих пол^ичних, соцiальних, економiчних процесiв, якi вщбувалися в умовах становлення незалежно! держави. 1з змiною соцiально-економiчноl ситуаци виникла потреба у вдосконаленш виробничо! структури сшьського господарства, стимулюваннi розвитку сшьськогосподарського шдприемниц-тва як основного чинника тдтримання продовольчо! безпеки кра!ни.
Висновки. Рiзноукладнiсть економiки передбачае функцiонування рiзноманiтних форм господарювання, кожна з яких повинна мати сприятливi умови для максимального використання свого ресурсного потенщалу за обов'язково! рiвноправностi вiльного вибору партнерiв з ринку i реалiзацil продукци, розпоряджання одержаним доходом. Форми господарювання та економiчнi вiдносини в рiзноукладнiй економiцi будуть вiдрiзнятися за пра-вовим статусом (фiзичнi чи юридичш), регiонами поширення, оргашзацшно-правовими формами, масштабами виробництва, функцюнальною дiяльнiстю та галузевою спрямованiстю.
Передумовою шдвищення ефективностi рiзних оргашзацшно-право-вих форм господарювання в сшьському господарствi е широкий розвиток системи сшьськогосподарського дорадництва. Водночас в умовах реалiзацil в
Укра1'ш об'ективно потрiбного напряму розвитку сiльського господарства через вщновлення великих оргашзацшно-правових форм господарювання, до-радництво може мати лише допомiжну роль, оскшьки в такому разi вщро-диться потреба в наявност для кожного великого шдприемства власних ви-сококваифжованих фахiвцiв iз спецiальною вищою освггою, бiльше защкав-лених у тдвищенш ефективностi функцiонування свого пiдприемства.
Лггература
1. Берез1вський П.С. Становлення та ефективнють функцюнування сшьськогосподар-ських виробничих структур р1зних оргашзацшно-правових форм : монограф1я. - Льв1в, 2007. - С. 1-22.
2. Бучко 1.С. Ефективнють господарювання аграрних шдприемств р1зних оргашзацш-но-правових форм : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. - Льв1в, 2008. - С. 1-18.
3. Бере'нвська О.И. Становлення та ефективнють функцюнування сшьськогосподарсь-ких виробничих структур р1зних оргашзацшно-правових форм : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. - Житомир, 2005. - С. 1-20.
4. Онищенко О.М. Формування в аграрному сектор1 Укра1ни оргашзацшно'1 структури ринково'1 економши // Соцiально-економiчна ситуащя та шляхи подолання кризового стану в агропромисловому комплексi Укра1ни. - К. : Вид-во 1АЕ, 1999. - С. 11-19.
5. Саблук П.Т. Розвиток господарських формувань i оргашзащя виробництва в аграр-нiй сферi АПК. - К. : Вид-во 1АЕ, 1999. - С. 296._
УДК 65.014.1+658.310.8 В.П. Залуцький - НУ "Rbeiecbm полтехтка "
СУТН1СТЬ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ МАШИНОБУД1ВНИХ П1ДПРИСМСТВ: МЕТОДИ ТА ПРИНЦИПИ IX ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Розкрито сутшсть поняття соц1ально-економ1чний розвиток машинобуд1вних пщприемств та вид1лено показники, як1 '!х характеризують; описано методи та прин-ципи соц1ально-економ1чного розвитку. Обгрунтовано взаемозв'язок м1ж соц1ально-економ1чним потенц1алом шдприемства, соц1ально-економ1чним розвитком i р1шен-нями кер1вник1в п1дприемства щодо використання потенц1алу для забезпечення соц1-ально-економ1чного розвитку. Встановлено, що кер1вники машинобуд1вних пщприемств можуть самостшно приймати р1шення про виб1р способ1в використання со-ц1ально-економ1чного потенц1алу п1д впливом анал1зу 1нформацй про вже досягну-тий р1вень його розвитку. Сформован1 р1шення призводять до використання потенц1-алу, що в результат! призводить до змш значень показниюв соц1ально-економ1чного розвитку.
V.P. Zaluckiy-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Socio-economic development essence of machine-building enterprises: methods and principles of their providing
In the article essence of concept is exposed socio-economic development of machine-building enterprises and indexes which characterize them are selected; methods and principles of socio-economic development are described. Intercommunication is conducted between socio-economic potential of enterprise, socio-economic development and decisions of leaders of enterprise, in relation to the use of potential for providing of socio-economic development. It is set that the leaders of machine-building enterprises can independently make decision about a choice methods of the use of socio-economic potential under act of analysis of information about the already attained level of his development. The for-
