CC BY
24
Kulbitskiy V.L., Shlapak V.P. The Capacity of Root Formation of the Wooden Cuttings under the Conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine.
The possibility of striking root of the wooden cuttings of Catalpa Scop cultivar was investigated. Some experiments of determination of generative ability of the wooden cuttings of Catalpa cultivar were done, the optimum sizes of cuttings, terms of their storage and types of their striking were determined. It was defined that striking root share was within the limits of 45.6-78.9% and the maximum one-year growth was 0.8- 1.2 mm but cuttings storaged in December and March from crown of young trees had the highest percentage of striking root. It was supported that plants from the wooden cuttings grow more quickly and enter in the generative reproduction phase earlier. Vegetative reproduction gives the possibility to accelerate the terms of blossom of these plants and to get planting material of decorative forms.
Keywords: generative ability, wooden cuttings, Catalpa Scop cultivar, size of cuttings, terms of storage, types of striking.
УДК 630 *(18+44):582.931.4 Здобувач 1.М. Кульбанська1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ЕКОЛОГО-Л1С1ВНИЧ1 ЧИННИКИ ТА 1ХН1Й ВПЛИВ НА ПОШИРЕННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО В ЗАХ1ДНОМУ ПОД1ЛЛ1 УКРА1НИ
Наведено результати люопатолопчних обстежень i фтопатолопчних дослщжень насаджень з участю ясена звичайного у свiжих дiбровах Захщного Подшля Украши. Показано, що найбшьш поширеним i шкодочинним захворюванням ще! деревно! росли-ни е туберкульоз. Збудник хвороби - фггопатогенна бактерш Pseudomonas syringae pv. savastanoi (Smith 1908) Young et. al. 1978) - уражуе як вегетативш, так i генеративш ор-гани ясена звичайного. Встановлено, що у дерев з ознаками ураження порушуються фь зiолого-бiохiмiчнi процеси, зокрема, попршуються фотосинтезукга та трансшрацшш властивосп, внаслщок чого вони стають "iнкубаторами" для шших iнфекцiйних та не-шфекцшних хвороб. Акцентовано увагу, що поширешсть i шкодочиннiсть хвороби пев-ною мiрою корелюють з рядом лiсiвничо-екологiчних чинникiв i насамперед - з похо-дженням насаджень, !хшм складом, вжом тощо.
Ключовi слова: туберкульоз ясена, патогенна мшрофлора, шкодочинна ентомофа-уна, насiнневi деревостани, порослевi деревостани, патогенез, поширенiсть хвороби, свiжi дiброви.
Дендрофлора лiсiв Захiдного Подiлля представлена в основному видами середньоевропейських широколистяних лiсiв, що помiтно вiдрiзняe Подшля вiд бшьш схiдних областей Лкостепу Украши [2].
Унiкальнiсть лiсiв Захвдного Подiлля полягае у тому, що тут збереглися природш ясеневi лки, якi зосередженi переважно на багатих суглинистих i гле-юватих Грунтах. Завдяки бiологiчним особливостям i великш екологiчнiй плас-тичностi, зокрема значнш тiньовитривалостi у першi роки життя, ясен зви-чайний е неввд'емною компонентою (як супутня деревна рослина) у багатьох ль сових асощащях, формуючи при цьому високобонiтетнi насадження разом з дубом звичайним (Quercus robur L.) i грабом звичайним (Carpinus betulus L.). У процес еволюцй' в умовах Захщного Подiлля природа створила насадження, де
1Наук. кергвник: проф. А.Ф. Гойчук, д-р с.-г. наук
у першому ярус знаходяться 60-70 % дерев дуба i 30-40 % ясена. Таке ствввд-ношення насаджень за кшькктю дерев у першому ярус е оптимальним, за бшь-шо1 кiлькостi продуктивнiсть деревостану, зокрема дуба, падае, адже дуб i ясен породи-конкуренти.
Серед груп вiку переважають середньовiковi i пристигаючi насадження, частка яких становить близько 58 % вщ площi ясеневих деревостанiв. Наймен-шу площу займають стиглi i перестшш насадження - 2,3 тис. га (18 %). За ос-танне десятирiччя фiтосанiтарний стан ясена звичайного в лiсах Захвдного По-дшля значно погiршуеться через динамiчне поширення дуже небезпечно!' i кон-тагенозно!' iнфекцiйноí хвороби - туберкульозу ясена (збудник - Pseudomonas syringae pv. savastanoi). За офщшними даними Тернотльського обласного уп-равлiння лiсового та мисливського господарства, це захворювання займае перше мiсце серед патологш твердолистяно!' секцп (855,3 га). При цьому площа насаджень за участю ясена звичайного у цьому репош за перiод з 2002 по 2014 рр. збшьшилася бшьше нiж на 1,5 тис. га.
Серйозне занепокоення викликае стан ясена звичайного як у бврош, зокрема в Польшд, Литвi, Шмеччиш, Швецц, Чеськiй Республiцi, Словаччиш, Фш-ляндц, Дани, Австрц, Угоршинi, Словени, Норвеги, Францп, 1тали, Бельгп, Hi-дерландах, Англп, 1рландп тощо, так i в США. Вiдпад дерев роду Fraxinus L. мае динамiчний характер та тенденцда до зростання. 1снуе значна кiлькiсть пу-блжащй щодо встановлення причин погiршення саштарного стану ясена звичайного у насадженнях за його участю, а також суперечливих звiсток про схожу та вщмшну симптоматику патологи. На основi дослiджень висунуто ряд можливих збудниюв - гриби [7, 10], бактерц [1, 4-6], нематоди [8], представни-ки шкодочинно!' ентомофауни [1, 4], а також вплив клшатичних [1] та грунтово-пдролопчних показникiв, проте единого консенсусу наразi не досягнуто.
Мета дослщження - до^дити поширенiсть та шкодочиннiсть туберкульозу ясена звичайного в насадженнях рiзного вжу, складу, походження тощо у свiжих дiбровах Захвдного Подвдля Украши в контекстi комплексно!' оцшки 'х санiтарного стану.
Матер1али та методика дослщжень. У насадженнях державних пвд-приемств "Чорткiвське ЛГ", "Тернотльське ЛГ", "Бучацьке ЛГ" та ш. закладе-но 24 тимчасовi пробш плошд, якi репрезентують дiброви Захiдного Подалля та е оптимальними для зростання високопродуктивних деревосташв ясена звичайного. На кожнш дослiднiй дшянщ проведено рекогносцирувальнi та деталь-ш лiсопатологiчнi обстеження щодо санiтарного стану та комплексно!' ощнки (зокрема симптоматики, особливостей патогенезу, ступеня ураженостi) всиха-ючих насаджень ясена за загальноприйнятими методиками [3]. Матерiал для аналiзу зiбрано у насадженнях свiжих дiбров Захiдного Подшля рiзного складу, вжу, походження, повноти тощо, що дае змогу зробити порiвняльний аналiз та видшити особливостi перебiгу патологiчного процесу на дiлянках з близькими умовами мiсць зростання, але рiзними таксацшними показниками.
Результати дослщжень. Встановлено, що у дерев, уражених збудником туберкульозу, порушуються фiзiолого-бiохiмiчнi процеси, зокрема, попршу-ються фотосинтезуючi та транспiрацiйнi властивосп, внаслiдок чого вони ста-
ють "шкубаторами" для iнших iнфекцiйних та нешфекцшних хвороб. На досль джуваних дшянках, OKpiM характерних симптомiв nepe6iry туберкульозу ясена, виявлено також ознаки (симптоми) "смертельно''" хвороби ясена (патогенне всихання, "ash dieback" [9]), некрозу, схщчастого раку, плямистостей. Ослабле-нi дерева швидко заселяються представниками шкодочинно'' ентомофауни: ма-лий (Hylesinus fraxini Ранг.) та великий ясеневi лубо'ди (Hylesinus crenatus Fabr.), червиця в'щлива (Zeuzera pyrina L.), ясеневий чорний (Tomostethus nigri-tus F.) та ясеневий бшокрапковий пильщики (Macrophya punctum-album) тощо, що iстотно тдсилюе загальну патологiю.
Встановлено пряму залежшсть пошиpеностi хвороби вiд частки ясена у складi насаджень piзних вжових груп (рис. 1). Зазначимо, що тд час люопато-логiчного обстеження деpевостанiв у межах вiкових груп враховували всi дерева ясена звичайного, незалежно вiд 1хнього походження. Це дещо порушуе на-уковий тдхщ з погляду впливу одного чинника на певний процес, але дае змо-гу з'ясувати загальний стан конкретного насадження певно'1 вшово'* групи за да-ного складу насаджень.
- И Пристигакш
- Н Середньовпсов1
- □ Молодняки
■17,6 14,8
________9,7
10 Язв 9 Язв 8 Язв 7 Язв 6 Язв 5 Язв 4 Язв 3 Язв Частка учасп ясена звичайного у склад! насадження
Рис. 1. Поширення туберкульозу ясена в насадженнях рiзного eiKy залежно eid частки участi ясена звичайного у складi
Очевидно, мжрокимат чистого ясеневого насадження (за шших однако-вих умов) е сприятлившим для розвитку та поширення збудника туберкульозу, а зi зменшенням частки ясена у складi вщбуваеться поступове зниження кшь-косл уражених P. syringae pv. savastanoi дерев. Так, у чистих ясеневих деревос-танах свiжих дiбpов поширешсть туберкульозу була найбiльшою для вах вшо-вих груп: молодняки - 79,3 %, сеpедньовiковi - 47,8 %, пpистигаючi деревоста-ни - 42,3 %. У молодняках, середньовшових i пристигаючих насадженнях з 69 одиницями ясена звичайного у складi середньозважена пошиpенiсть хвороби становила вщповщно 41,6; 33,6 та 30,7 %, що в 1,4-2 рази менше, нiж у чистих деревостанах. За частки ясена в насадженш у межах 3-5 одиниць поширешсть хвороби у молодняках, середньовшових та пристигаючих насадженнях становила 24,2; 20,5 та 15,8 % вщповщно. При цьому у насадженнях з часткою ясена звичайного 3 одинищ у складi виявлено 17,6; 14,8 та 9,7 % уражених тубер-кульозом дерев у молодняках, середньовжових та пристигаючих насадженнях вщповщно, що в 4,5; в 3,2 та в 4,3 рази менше, шж у чистих деревостанах вщпо-вщних вжових груп. Отримаш дат свщчать про те, що частка ясена звичайного у насадженнях з його участю у межах ценотичного оптимуму (25-30 %) впро-довж усього перюду вирощування деpевостанiв е вагомим чинником формуван-ня високопродуктивних, бюлопчноспйких дубово-ясеневих насаджень як з по-
гляду активiзацií метаболiтичних процесiв, так i тдвищення стiйкостi до збуд-никiв шфекцшних хвороб, зокрема до туберкульозу ясена.
Щодо зменшення поширеностi хвороби у насадженнях старших вiкових груп (середньовкових, пристигаючих) порiвняно з молодняками, то це зазвичай пов'язано безпосередньо iз господарською дiяльнiстю. Окрiм цього, певна кгль-кiсть уражених дерев (у молодняках - бiльша, у середньовкових i пристигаючих - менша) вiдмирають природним шляхом.
Вiдомо, що походження насаджень визначае його майбутню бiологiчну стiйкiсть. Кiлькiсть самосiву i пiдросту та 'х породний склад в ясеневих насадженнях змшюеться вiд 2 до 24 тис.шт.- га-1 i великою мiрою залежить вiд штен-сивностi розвитку трав'яного покриву та пiдлiску. У бтьшосп насаджень спос-терiгаеться добре та задовтьне природне насiнневе поновлення ясена звичайно-го, що свщчить про коршну фiтоценотичну природу ясеневих лшв в умовах За-хiдного Подшля Украши. У бiльшостi насаджень спостерп^аеться рiвномiрне розмiщення пiдросту по плош^, але часто зi змiнною густотою. Аналiз частки участi деревних рослин у природному поновленнi показав, що у бшьшосп насаджень домшуе ясен, який становить 41-86 % вщ загально'' кiлькостi самосiву i пiдросту. Це дае змогу зробити припущення, що в разi природно' змiни мате-ринського деревостану ясен може зайняти домiнуюче положення в цих умовах.
За нашими даними, порослевi насадження ясена звичайного характеризуются зниженою стiйкiстю до збудника туберкульозу. Наразi як у регюш досль джень, так i загалом в ареалi ясена звичайного, зокрема i в УкраЫ, туберкульоз досяг етфгготп на порослевих деревах, особливо молодого вку. Для дослiдження впливу походження насаджень на поширення туберкульозу пщбрали деревоста-ни рiзних вжових груп з часткою ясена 5 одиниць як найпоширенших у регюш дослщжень. При цьому придщяли увагу симптоматицi ураження, на пiдставi чого видтено три категорп ураження: суцшьне, локальне та поодиноке (рис. 2).
а) б) е)
Рис. 2. Ясен звичайний вегетативного походження, уражений Pseudomonas syringaepv. savastanoi: а) сущльне ураження ("парша"); б) локальне ураження;
в) поодиноке ураження
Суцiльне ураження збудником туберкульозу ясена вегетативного похо-дження трапляеться приблизно на чверп обстежених хворих дерев i залежить вiд вiку (у молодняках - бтьше, у пристигаючих та стиглих - менше). На окре-мих дтянках утворюються мiкрогрупи ясена, щтьшсть яких безумовно сприяе поширенню хвороби, зокрема i контактним шляхом. Нашi данi узгоджуються з висновком С.В. Шевченка (1972), який вважав, що бiльш iнтенсивно шфь куеться ясен у загущених куртинах та в мюцях зосередженостi 1х у насаджен-нях. Суцтьне ураження проявляеться у тому, що "парша" та виразки бшьш-менш рiвномiрно розмiщуються по всш довжинi стовбура та гшок, часто приля-гають одне до одного. При цьому спостерiгаеться грубе лущення кори в мiсцях шфшування. Безумовно, цей характер ураження е найбшьш небезпечним про-явом туберкульозу ясена i здебшьшого призводить до загибелi молодих дерев.
Локальне шфшування трапляеться приблизно на третинi хворих дерев i характеризуеться тим, що туберкульозш ураження розмiшуються поодиноко або групами на окремих частинах стовбура, iнодi в кронi. Помiтна деформащя стовбура. Поодинокi iнфiкування виявлено майже на половит дерев ясена. Щ туберкульозш ураження локалiзуються на рiзних частинах стовбура, переважно у нижнш (характерно для молодих та середньовшових дерев) або верхнiй (характерно для дерев пристигаючого та стиглого вшу) його частит, iнодi й на гш-ках (рис. 3).
84.8 к Сушльне
45-50
60- ,■ 0 В1К, рокчв
Рис. 3. Поширення туберкульозу ясена звичайного в порослевих насадженнях в умовах свiжих дiбров (О^
Наразi найбшьш небезпечним туберкульоз е для ясена молодого вку, виявлено 80,7 % уражених дерев (див. рис. 2). При цьому первинш типовi сим-птоми хвороби проявляються на гтках i стовбурах з гладенькою (первинною) ^рувато-зеленою корою та характеризуються незначним локальним здуттям верхнього шару клггин кори, появою мiкротрiщин та невеликих елiпсоподiбних м'яких пухлин, що нагадують "паршу", i заповнення пустот арою липкою бак-терiальною масою без запаху.
У вщ 15-20 роюв частка iнфiкованих туберкульозом дерев становить 67,6 %. Пiд впливом рiзних несприятливих метеорологiчних чинникiв (рiзкi пе-
репади температури повпря, засушливi перiоди та перюди з надмiрним зволо-женням) вщбуваеться утворення та/або поширення нових осередюв ураження по довжинi та периметру всього стовбура (гшки). Проте новi туберкульознi патологи можуть з'являтися спорадично. "Парша" перетворюеться на тоню трь щинки та борозенки.
У 30-35^чному вiцi виявлено 50,5 % уражених дерев, проте йдеться не про затухання патологiчного процесу (адже, як вiдомо з лiтератури, уражене ту-беркульозом дерево самостiйно не звшьняеться вiд iнфекцГi), а про вщмирання (нехай i незначне) окремих екземплярiв та про видалення дерев тд час доглядо-вих рубань. Саме на цьому етапi спостережено формування типово! туберкульо-зно! пухлини, яке вiдбуваеться внаслiдок злиття осередюв ураження. Пухлина помiтно збiльшуеться у розмiрi, як по довжинi, так i периметром, наче прагне оюльцювати гiлку чи стовбур. Подальше зниження частки уражених дерев (у 45-50^чному вiцi - 28,1 %) також пов'язано з наведеними вище чинниками.
Щодо дерев 60-70-рiчного вiку, то йдеться про поодиною екземпляри, яю мають вiдносну резистентнiсть до Р. яупщав ру. $ауа$1апо1 i виконують сво! функци у насадженнi. Невелика юльюсть дерев (у межах 20 %) зi сформовани-ми типовими туберкульозними пухлинами мае переважно локальний або по-одинокий характер шфшування, проте зафiксовано випадки ктотно! деформаци стовбура. Окрiм цього, ураженi дерева у будь-якому вiцi мають приховаш фа-ути в деревинi (почорншня, трiщини, гнилi д1лянки зi значним поширенням вздовж стовбура (так звана прихована гниль) тощо), що знещнюе деревину (рис. 4).
Рис. 4. Фаути у деревим ясена: на поперечному (злiва) та повздовжньому (справа) зргзах
Варто зазначити, що бшъшсть ясеневих деревосташв мають повноту 0,7-0,8. Багато насаджень е перегущеними, що призводить до ослаблення дерев у процес внутршньо- та мiжвидовоl боротьби, а також сприяе передачi шфек-ци контактним шляхом. У таких насадженнях зростае також небезпека сшго- та вггровалу. Густе стояння дерев веде до недостатнього розвитку крони i подаль-шого зниження приросту стовбурiв за дiаметром.
Отже, можна стверджувати, що еколого-лiсiвничi чинники деревостану, зокрема вк та походження, мають iстотний вплив на поширення туберкульозу
ясена звичайного в насадженнях за участю ясена звичайного в умовах ЗахДдно-го Поддлля Украши i !х потрдбно враховувати шд час ведения господарсько1 да-яльностд в лдсах дослДджуваного регдону. Висновки
1. Масове всихання ясеневих насаджень е наслщком дй' комплексу несприят-ливих чинниыв, тому стверджувати про першопричини цього процесу мо-жна тiльки охопивши весь спектр можливих збудник1в патологи.
2. Збудник туберкульозу найчастше уражуе порослевi ясеневi насадження рь зних вшових груп.
3. Основною та найбшьш шкодочинною компонентою патогенно'1 мшрофлори ясена звичайного в умовах Захщного Подiлля е збудник туберкульозу ясена - фггопатогенна бактерiя Pseudomonas syringae pv. savastanoi - яка ура-жае як вегетативш, так i генеративнi органи дерева.
4. Особливост патогенезу туберкульозу ясена звичайного у поеднанш з симптоматикою захворювання дають змогу видiлити три характерш типи ура-ження - суцшьне, локальне та поодиноке.
Лггература
1. Гойчук А.Ф. Патологш ясена звичайного в насадженнях Захщного Подшля / А.Ф. Гойчук, 1.М. Кульбанська // Лiсове i садово-паркове господарство : електронний науковий журн. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://nbuv.gov.ua/j-pdl7licgoc_2013_3_3.pdf
2. Гордиенко М.И. Лесоводческие свойства древесных растений / Н.И. Гордиенко, Н.М. Гордиенко. - М. : ООО "Весть", 2005. - 817 с.
3. Бельтюкова К.И. Методы исследования возбудителей бактериальных болезней растений / К.И. Бельтюкова, М.С. Матышевская, М.Д. Куликовская, С.С. Сидоренко. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1968. - 316 с.
4. Гойчук А.Ф. Патологш дiбров : монографiя / А.Ф. Гойчук, M.I. Гордаенко, Н.М. Гордieн-ко та ш. / за ред. M.I. Гордieнка. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Либщь", 2004. -470 с.
5. Шемякин И.Я. Бактериальный рак ясеня обыкновенного / И.Я. Шемякин // Научные труды Воронежского лесохозяйственного ин-та : сб. науч. тр. - Воронеж : Изд-во "Гослестехиз-дат", 1948. - С. 112-114.
6. Черпаков В.В. Бактериальные болезни лесных пород в патологии леса / В.В. Черпаков // Известия Санкт-Петербургской лесотехнической академии : сб. науч. тр. - СПб. : Изд-во СПб. ГЛТУ. - 2012. - Вып. 200. - С. 292-303.
7. Davydenko K. Fungi in foliage and shoots of Fraxinus excelsior in eastern Ukraine: a first report on Hymenoscyphus pseudoalbidus / K. Davydenko, R. Vasaitis, J. Stenlid, A. Menkis // For. Path. -2013. - Vol. 43. - Pp. 462-467.
8. Hibben, C.R. Nematode transmission of the ash strain of tobaccoringspot virus / C.R. Hibben and J.T. Walker // Plant Dis. Pis. Reptr. - 1971. - Vol. 55. - Pp. 475-478.
9. Kowalski T. Chalara fraxinea causes dieback of ash (Fraxinus excelsior) in Europe report / T. Kowalski at Agricultural University, Poland, and O. Holdenrieder at Institute of Integrative Biology, Switzerland. For. Pathol, 2009. - Vol. 39. - Pp. 1-7.
10. Thomsen I.M. Fungal disease is the cause of ash dieback / I.M. Thomsen, J.P. Skovsgaard, P. Barklund, R. Vasaitis // Skoven. - 2007. - Vol. 39. - Pp. 234-236.
Кульбанская И.Н. Эколого-лесоводственные факторы и их влияние на распространение туберкулеза ясеня обыкновенного в Западном Подолье Украины
Приведены результаты лесопатологических обследований и фитопатологических исследований насаждений с участием ясеня обыкновенного в свежих дубравах Западного Подолья Украины. Показано, что наиболее распространенным и вредоносным заболеванием этого древесного растения является туберкулез. Возбудитель болезни - фи-топатогенная бактерия Pseudomonas syringae pv. savastanoi (Smith 1908) Young et. al.
1978) - поражает как вегетативные, так и генеративные органы ясеня обыкновенного. Установлено, что у деревьев с признаками поражения, нарушаются физиолого-биохимические процессы, в частности, ухудшаются фотосинтезирующие и транспирацион-ные свойства, в результате чего они становятся "инкубаторами" для других инфекционных и неинфекционных болезней. Акцентировано внимание, что распространенность и вредоносность болезни в определенной степени коррелируют с рядом лесоводственно-экологических факторов и в первую очередь - с происхождением насаждений, их составом, возрастом и т.д.
Ключевые слова: туберкулез ясеня, патогенная микрофлора, вредоносная энтомо-фауна, семенные древостои, порослевые древостои, патогенез, распространенность болезни.
Kulbanska IN. Ecological and Silvicultural Factors and their Impact on the Spread of Tuberculosis of Fraxinus Excelsior L. of Podillya, the Western Ukraine
The results of forest patholology and phytopathological studies and surveys of plantations involving of Fraxinus excelsior L. in fresh oakery of Podolya, the Western Ukraine, are presented. It is shown that the most common and harmful disease of woody plants are tuberculosis. The disease, caused by pathogenic bacterium Pseudomonas syringae pv. savastanoi (Smith 1908) Young et. al. 1978), affects both vegetative and generative organs of Fraxinus excelsior L. Trees with signs of damage, broken physiological and biochemical processes, including deteriorating transpiration and photosynthetic properties, become "incubators" for other infectious and non-infectious diseases. The attention is paid to the prevalence and harm-fulness of the disease to some extent correlated with a number of forestry and environmental factors in the first place - the origin plantations, their composition, age, etc.
Keywords: tuberculosis of Fraxinus excelsior L., pathogenic microflora, harmful ento-mofaunas, seed stands, coppice stands, pathogenesis, disease prevalence, fresh oakery.
УДК 630 *12:3 79.8:582.3191 Доц. 1.П. Лакида, канд. с.-г. наук -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ОСОБЛИВОСТ1 ОЦ1НЮВАННЯ БЮПРОДУКТИВНОСТ1 РЕКРЕАЦ1ЙНО-ОЗДОРОВЧИХ Л1С1В НА ПРИКЛАД1 ШТУЧНИХ СОСНЯК1В М1СЬКИХ Л1С1В КИеВА
На осж^ здшсненого оцшювання бюпродуктивност штучних соснових деревос-ташв мiських люш Киева за компонентами фггомаси, проведено зiставлення та аналiз роботи локально! та регюнально! систем моделей бюпродуктивносп, широко задвдва-них у в^чизняних i мiжнародних наукових дослщженнях. Визначено ймовiрнi причини виявлених вщмшностей: використаш для моделювання вихщш даш, географiчнi факто-ри та застосоване математичне забезпечення. Сформульовано пропозищ! щодо удоско-налення локально! системи моделей задля кращого врахування динамжи компонент фь томаси рекреацшно-оздоровчих лiсiв.
Ключовi слова: бюпродуктившсть лiсiв, мiськi люи Киева, штучнi сосновi дере-востани, система моделей бiопродуктивностi.
Вступ. В умовах переходу лково!' галуз1 Украши на засади сталого роз-витку особливо'' ваги набувае дослщження 1 тзнання комплексу еколопчних, економ1чних 1 сощальних особливостей лк1в. Мкью лки - це лки, що розташо-ваш на землях мкьких поселень, призначеш для вщпочинку населення, здайснен-ня культурно-оздоровчих та спортивних заходв, а також для збереження сприят-ливо'' еколопчно'' ситуаци. Зростання штересу науковщв до мкьких лк1в пояс-нюеться багатограннктю та важливктю функцш, як1 вони виконують. Мкьш т-
