CC BY
19
Biosystems
Diversity
ISSN 2519-8513 (Print) ISSN 2520-2529 (Online) Biosyst. Divers., 25(3), 186-190 doi: 10.15421/011728
Ecological and geographical characteristics
of algal communities on gastropod shells of the river Uzh
N. M. Korniichuk, M. O. Metelska, G. Y. Kyrychuk
Zhytomyr Ivan Franko State University, Zhytomyr, Ukraine
Article info
Received 09.06.2017 Received in revised form
13.07.2017 Accepted 15.07.2017
Zhytomyr Ivan Franko State University, V. Berdychivska Str., 40, Zhytomyr, 10008, Ukraine. Tel.: +067-737-77-72. E-mail: korniychuknm@meta.ua, bovsun_43@mail.ru, kyrychuk@zu. edu. ua
Korniichuk, N. M., Metelska, M. O., & Kyrychuk, G. Y. (2017). Ecological and geographical characteristics of algal communities on gastropod shells of the river Uzh. Biosystems Diversity, 25(3), 186-190. doi:10.15421/011728
Freshwater molluscs serve as test objects in the ecological monitoring of the environment, because they are able to extract in indicator quantity from the environment and accumulate in their bodies radionuclides, various macro- and micronutrients, toxic substances of inorganic and organic origin, and so on. The gastropods are a taxonomically diverse, ecologically plastic and rather widespread group of aquatic organisms, whose role in the life of freshwater ecosystems is very important. Molluscs often have various interactions in biogeocenoses that determines their trophic net. As a rule, these interactions occur in the form of ectocommensalism, endocommensalism, supercrescence, predation or parasitism. The latter type of interaction is the subject of many studies, but the epibionts of gastropods and bivalves are practically not studied and that causes the relevance of the research. Species composition of algal epibionts identifies specific sensitivity to the effects of certain environmental factors and reflects the processes occurring in water bodies of its ecosystem. This determines their efficient use for analyzing changes of water bodies, particularly in terms of complex anthropogenic pressure on aquatic ecosystems, as aquatic habitat. The aim of the research was to determine the ecological characteristics of algal communities on gastropod shells: Lymnaea stagnalis, L. auricularia and Viviparus viviparus (the Uzh river, Korosten district, Zhytomyr region). Identified microalgae communities were grouped and studied according to such indices as: confinedness to the habitat (substrate), temperature, fluidity and water oxygenating, saprobiological characteristics according to the Pantle-Buck system in the modification of Sladecek and Watanabe, salinity according to Kolbe's system, pH at Hustedt scale in the interpretation of M. M. Davydova and geographical confinedness of objects of study. Algae fouling on shells L. stagnalis, L. auricularia and V. viviparous are formed by benthic and benthic-planktonic species. Algal epibionts of studied communities are mainly confined to slow-flowing waters. The basis of a floristic list according to the temperature in all studied groups of gastropods formed indifferent species. According to geographical distribution of algae fouling cosmopolitan species dominated. In relation to salinity according to Kolbe's system, most discovered species were indifferent oligo-galob. Algal communities are reliable indicators of one of the important indices of watercourse hydrochemical conditions - pH of water. Analysis of algal epibionts on gastropod shells of the river Uzh, showed the dominance of alkaliphiles and indifferent species (from the number of identified microalgae). According to saprobiological characteristic of water quality of the river Uzh predominance of o-saprobes. Analysis of indicator groups showed that the most numerous algal epibionts on shells were euresaprobe species. A detailed ecological and geographical characteristic of algae fouling on shells of studied groups of molluscs allows to predict the state of hydrocenose, that is an important aspect of monitoring and requires further research to model the influence of anthropogenic factors on the state of waters.
Keywords: algal epibionts; saprobity; indicator species; ecological group; morphological group
Еколого-географ1чна характеристика водоростевих угруповань черепашок черевоногих молюск1в р. Уж
Н. М. Корншчук, М. О. Метельська, Г. в. Киричук
Житомирський державний университет тем 1вана Франка, Житомир, Украша
Уперше наведено вщомосп щодо еколоro-reографiчноi характеристики альгоетбюнпв черепашок черевоногих молюсюв р. Уж. Дослщжуваш молюски являють собою таксономiчно рiзноманiтну, еколопчно пластичну та досить поширену групу гщробюнпв, роль яких у житп прюноводно}.' екосистеми величезна. Молюски досить часто вступають у рiзноманiтнi взаемозв'язки у бюгеоценозах, що визначае 1х трофiчну стку. Як правило, таю взаемоди проявляються у формi етойки, ентойки, етбюзу, хижацтва чи паразитизму. Якщо вивченню останнього типу взаемоди присвячено велику кшькють дослщжень, то етбюнти черевоногих i двостулкових молюсюв практично не вивчеш, що i зумовлюе актуальнють дослщження. У результат проведених дослщжень установлено види-шдикатори черепашок Lymnaea stagnalis, L. аипеы1апа та Viviparus viviparus. 1дентифковаш мiкроводоростевi угруповання згруповаш та дослщжеш за такими показниками як приуроченють до мюцезростання (субстрату), температурного режиму, текучосп вод i насичення 1х киснем, сапробюлопчно'1 характеристики за системами Пантле - Бука в модифкаци Сладечека та Ватанабе, солоност за системою Кольбе, значеннями рН за шкалою Хустедта в
штерпретаци М. М. Давидово! та географiчноi' приуроченост об'екпв дослiдження. Наведена детальна еколого-географiчна характеристика водоростевих обростань черепашок досл1джуваних груп молюсюв дозволяе прогнозувати стан гтдроценозу - важливий аспект мотторингу, що потребуе подальшого дослщження з метою моделювання впливу антропогенних чинниюв на стан водойм.
Ключовi слова: альгоешбюнти; сапробнiсть; види-вдикатори; еколого-морфологiчнi групи
Вступ
Прiсноводнi молюски належать до рiзних екологiчних груп пдробюнлв, досить pi3HOMHHiTHi за своши екологiчними спектрами, функцюналъними та фiзiологiчними властивостями. Вони слу-гують тест-об'ектами пад час еколопчного мониторингу навко-лишнього середовиша, бо здатн вилучати в шдикаторнпх кшъкос-тях i3 довкшля та накопичувати у своему органзм радюнуклщи, рiзнi макро- та мжроелементи, токсичн речовини неорганичного та органичного походження тощо (Kyiychuk, 2006; Kyiychuk and Muzyka, 2015; Kyiychuk and Muzyka, 2016). Саме черевоногi молюски являють собою таксономчно р!зшмангшу, екологiчно пластичну та досить розповсюджену групу пдробюнпв, роль яких у житт прюноводно1 екосистеми величезна (Qrvain and Sauriau, 2002; Stadnychenko et al., 2005; Sitnikova et al., 2010). Молюски досить часто вступають у рiзноманiтнi взаемозв'язки у бюгеоцено-зах, шо визначае троф!чну спку багатьох цдроценояв. Як правило, таи взаемодй проявляються у форм епiойкii, ентойкii, етбюзу, хижацтва чи паразитизму (Stadnichenko, 2006; Koprivnikar et al., 2007; Kiiichuk and Stadnichenko, 2011). Якщо вивченню остан-нього типу взаемодii присвячено велику кшъкють досл!дженъ, то ешбюнти черевоногих i двостулкових молюсыв практично не вив-чен, шо зумовлюе актуальнсИ) дослщження. У свою чергу, ви-довий склад алъгоепiбiонтiв виявляе специф!чну чутливють до впливу конкретних чиннитав середовиша та е вщображенням уск процесiв, шо вщбуваються у водних об'ектах його екосистеми. Дослщження еколопчно1 характеристики водоростевих угрупо-вань - актуальна тема, оскшъки вона тюно пов'язана з проблемою визначення якосп водних мас i оцшюванням впливу антропогенного пресу, який зумовлюе р!зн змзни в бюлопчнш цщсносп водних систем (Belous et al., 2013; Shelyuk, 2014). У р!зних кра1нах водоростев! угрупування тею чи шшою мрою використовуються як шструмент для бюлопчного контролю якосп вод (Leland and Carter, 1985; Bazhenova et al. 2014). Найчастше з цею метою використовуються датомов! водорост! (Round, 1991), оскшъки вони ю-нують у широкому дапазот еколопчних умов, колонзують май-же ва субстрати, тобто можуть забезпечити чпке вщображення змш навколишнього середовиша. Низка дослщнпюв стверджують (Solak, 2012; Belous, 2013; Lengyel, 2015), шо датомова флора -потужний шдикатор змши навколишнього середовиша та прь оритетний показник у мониторингу водойм. За результатами дослщженъ, ус! групи водоростей можуть слугувати показником ступеня попршення якосп води, тому багато водоростевих показ-никв застосовуються для оцшювання стану навколишнього середовиша. Пюнерами, як! класифжували водорост! вщповщно до 1х толерантносп до рзних видв забруднення, були Kolkwitz and Marsson, 1908 (Qmar, 2010). Вони встановили, шо за присутнстю деяких видв водоростей у водойм можна визначити р!зн зони деградащ р!чки. У 1969 рощ опублжовано рейтинг видв водоростей, як! можуть бути використан для позначення чистих i забруднених вод (Palmer, 1969). Вивченню можливостей вико-ристання морських водоростей як надшнпх бюшдикатор1в водойм присвячет пращ Nesterova (2003), Young and Jung (2005), Begun et al. (2015). Визначено низку основних еколопчних чинник1в, як! впливають на водоростев! угруповання малазшсъких прюновод-них екосистем, водойм Кал!форнц, Ново1 Зеландй, Нмеччини, Чехи тошо. Серед домшуючих чинниюв, шо впливають на водорос-тев! угрупування, видляють рН, юнний вмст, г!дравл!чн! умови, температуру, глибину, сезоннгсть, географ!чне розташування, бю-тичн взаемодй (Shcherbak and Korneychuk 2006; Lamed, 2010; Friederike, 2016). Еколопчному оцшюванню на основ! водоросте-вого р!зноман!ття озерних, водно-болотних, р!чкових екосистем Туреччини, Швычного Казахстану, 1зра1лю, Украши, Роси при-свячен пращ Barinova et al. (2013, 2014, 2015).
Таким чином, дослщження яюсних показникв розвитку водоростевих обростань р!знотипних субстрат1в, зокрема, черепашок молюсюв, дасть можливють ефективно застосовувати 1х для аналву змш стану водних об'ектв, у тому чист в умовах комплексного антропогенного пресу на водн екосистеми як середовиша проживання гщробюнлв. Однак дослщження такого характеру шодо алъгоеп1б!онт1в прюноводно1 малакофауни нечислент, тому мета наших дослщженнь - вивчення еколопчно! характеристики водоростевих угрупувань, шо заселяли черепашки чере-воногих молюск1в р. Уж.
MaTepiai i методи дослiджень
Матер!ал - мзкроводоростг, як1 розвивалисъ на черепашках молюсюв Lymnaea stagnalis (Linnaeus, 1758), L. auricularia (Linnaeus, 1758), Viviparus viviparus (Linnaeus, 1758). Проби вщбирали год час експедицшних дослщжень, проведених у серпн! 20152016 рр. (р. Уж, у райот м. Коростенъ, Житомирсъка обл.). Для вибору м1сць збирання матер!алу враховували характер донних в!дклад!в, ш^льшсть поселення, швидк1сть теч!1, мутнсть, прозо-р!сть води та глибину знаходження тварин. Проби збирали та об-робляли зг!дно !з загалъноприйнятими альголопчними методами (Topachevskij and Masyuk, 1984). Алъгоеп1б!онти визначали за до-помогою в!тчизняних та закордонних визначник!в. Визначення еко-лого-географ!чно1 приуроченост! водоростевих угруповань проводили за С. С. Баршовою (Barinova, 2006). Видову належнсть молюс-к!в установлювали за А. П. Стадниченко (Stadnichenko, 2004).
Результата та is обговорення
Алъгоеп1б!онти L. stagnalis, L. auricularia та V. viviparus представлен! високим видовим i надвидовим р!зноман1ттям. 1дентиф!-ковано 156 видових i внутр!шнъовидових таксошв, враховуючи т1, шо м1стять номенклатурний тип виду. Водоростев! обростання черепашок належали до 10 клаав, 21 порядку та 59 родв. Домшуюча роль у вс!х досл!джуваних груп молюск!в належала представникам в1дд!лу Bacillariophyta. Найб!лъше рангове значен-ня мали на вс!х р!внях (класовому, порядковому та родовому) представники д1атомових водоростей. Детальний анал!з видового складу алъгоеп1б!онт1в черепашок черевоногих молюск1в р. Уж представлений Kyrychuk et al. (2016).
У структур! водоростевих обростань дослщжуваних груп черевоногих молюск!в серед щентифжованих вид!в найширше представлен! групи бентосних i планктонно-бентосних орган1зм1в: 45% та 31%, вщповщно (рис. 1).
Рис. 1. Розподш водоростевих угрупувань за приурочен!стю до
м1сця перебування: Р - планктонн!, В - бентост, Р-В -планктонно-бентосн!, Р-В^ - планктонно-бентосно-Грунтов!, Ер - етфпт, Р-S - планктонно-Грунтов!, В-S - бентосно-Грунтов!; по ос! ординат - илькить вид!в
Kharchenko (2008) також повщомляе про домнування у водо-ростевих обростаннях б1огичних субстрата водойм Киева планк-тонно-бентосних форм (понад 30%). Значно меншим рiзноманiт-тям характеризувалися планктоннi форми (17% вщ загальжя юль-косп iдентифiкованих видiв, прийнятих за 100%). На планктонно-бентосно-Iрунтовi форми припадало 3%, а для бентосно-грунто-вих, планктонно-грунтових та епiфiтних форм цей показник склав по 1% для кожно!' групи (рис. 1).
Ми з'ясували, що бентоснi форми характерш лише для представниюв вiддiлу Bacillariophyta (38% вiд загально'1 юлько-сп iдентифiкованих видiв, прийнятих за 100%). Масового роз-витку бентоснi форми зазнавали в родах Navicula Bory, Gom-phonema (Ag.) Ehr. та Cymbella Ag. У дослщженнях Levchenko et al. (2008), присвячених видовому рiзноманiттю дiатомових
водоростей епiфiтону бухти Соболь, також вiдмiчаеться домi-нування бентосних форм.
Планктони форми найширше зареестрованi у представниюв вiддiлу Cyanoprocaryota (7%). Планктонно-бентоси оргаизми формували основу представниюв вiддiлу Bacillariophyta (14). Планктонно-бентосно-грунтсм форми вiдмiченi у вiддiлах Bacillariophyta, Cyanophyta та Euglenophyta, але юльюсть ïx була незнач-ною (по 1%). Що стосуеться планктонно-грунтових та епiфiтних форм, вони наявт лише у вiддiлi Cyanoprocaryota (по 1%, рис. 2).
Види - вдикатори текучосп та насичення вод киснем ран-жували на органiзми, характернi для повшьнотекучих (57%), стоячих (20%) i швидкотекучих вод (6% загально'1 юлькосп щентифшованих водоростевих угруповань, для яких наявт л^ературт вiдомостi) (рис. 3).
Рис. 2. Порiвняльний розподiл альгоепiбiонтiв за приуроченютю до мiсця перебування на рiзних видах черевоногих молюсюв:
назви груп див. рис. 1
Масового розвитку серед альгоепiбiонтiв ycix дослщжува-них груп молюскiв повiльнотекучих вод зазнали Oscillatoria amphibia Ag., Trachelomonas rotunda var. rotunda Swir., Cocco-neis placentula (Ehr.), Navicula radiosa Kutz., N. tripunctata (O. F. Mull.), Amphora ovalis (Kutz.) Kutz., Aulacoseira granulata f. granulata (Ehr.) Sim., Chlamydomonas reinhardii Dang. Отри-ман результати показали, що дослщжувана водойма мае спри-ятливi умови для водоростевих угруповань у товщi води.
За температурною приуроченютю бшьшють щентифшова-них видiв водоростей - шдиференти та евритерми 50% та 42%, вщповщно (рис. 4).
генш. Основу ïx флористичного списку склали космополiти (81% таксонiв видового та внутршньовидового рангу зi з'ясо-ваним географiчним поширенням, табл. 1). Частка бореальноï флори - 9%, голаркгичноï та аркто-альпшсь^' - по 4%, нео-тропiчноï та голантарктичноï - по 1%. Аналопчш закономiр-носп вiдмiченi у працях Levchenko et al. (2008) (космопол^и -84%, представники бореальноï флори - 34%) та Kharchenko (2008) (космопол^и - 88%).
Рис. 3. Розподш водоростевих угрупувань за вiдношенням до реофшьносп на черепашках дослiджуваниx груп молюсюв: st-str - повiльнотекучi, st - стояч^ str - швидкотекучi води
Частка тепло- та холодолюбних видiв незначна 5% та 3%. У вах дослiджуваниx черевоногих молюск1в (L. stagnalis, L. auricularia та V. viviparus) домывали шдиференти. Теплолюб-ш види представленi також у вах дослiджуваниx групах мо-люск1в i масового розвитку зазнали в родах Planothidium Round et Bukht., Navicula Bory, Craticula Grun. Що стосуеться холодолюбних видiв альгоетбюнпв, вони зафтсоват лише на черепашках L. auricularia та представлет родом Eunotia Ehr. За географiчним поширенням водоростевi угруповання гетеро-
Рис. 4. Розподiл водоростевих угрупувань за вщношенням до температурноï приуроченостi на черепашках дослiджуваниx груп молюсюв: eterm - евритерми, temp - шдиференти, warm - теплолюбш, cool - холодолюбт
За вщношенням до солоносп води (за системою Кольбе) бшьшють видiв, зафiксованиx на вах дослiджуваниx групах молюск1в, - олтогалоб-шдиференти (77% вiд числа водоростей, для яких наявт лтературш вщомосп) (рис. 5). Серед них масового розвитку на черепашках L. stagnalis, L. auricularia та V. viviparus зазнали Trachelomonas intermedia f. intermedia Dang., Planothidium lanceolata (Breb. in Kutz.) Round et Bukht., C. placentula, Encyonema paradoxa (Kutz.), Cymbella ventricosa Kutz., Placoneis placentula f. lanceolata (Grun. in Cl. et Grun.), Rhoicosphenia abbreviata (Ag.) L.-B., Gomfoneis olivaceum (Horn.) Daw. ex Ross et Sims., Gomphonema parvulum Kutz.,
Navicula capitatoradiata Germ., N. menisculus Schum., N. radiosa Kutz., N. tripunctata (O. F. Mull.), Amphora ovalis (Kutz.), Stepha-nodiscus hantzschii Grun. in Cl. et Grun., A. granulata f. granulata, Chlamydomonas monadina Stein, Acutodesmus pectinatus var. pectinatus (Meyen) Tsar. in Petlev. et al. Ta Hyaloraphidium contortrum Pascher et Korschikov ex Korschikov. 3mHHo MeHmnM nomnpeHHAM xapaKTeproyBannca omrorano6-rano4>inn Ta omro-rano6-rano4>o6n 11% Ta 7%. HaftMeHmoro KinbKicTro BngiB npeg-cTaraem Me3orano6H Ta omroraiKÄ 4% Ta 1%.
Taßa^H 1
Po3nogin BogopocTeBux yrpynyBaHb (KmbKidb BngiB i BHyTpimHtoBHgoBHX TaKcoHiB) Ha nepenamKax MonrocKiB 3a reorpa^iHHHM nomnpeHHÄM
Характеристика вцщв L. stagnalis L. auricularia V. viviparus
Космополт 54 (67) 34 (38) 56 (69)
Бореальний 5 (6) 1 (1) 4 (5)
Аркто-альпшський 5 (5) - 1 (1)
Голарктичний 4 (4) 1 (1) -
Голантарктичний 1 (1) 1 (1) 1 (1)
Пaлеотропiчний 1 (1) - -
Phc. 5. Po3nogin BogopocieBnx yrpynyBaHt, igeHTH^koBaHnx Ha nepenamKax MonrocKiB, 3a BigHomeHHaM go conoHocri Bogu (3a cncieMoro Kontöe): hb - omroranoö-rano^oö, i - omroranoö-ÎHge^epeHT, mh - Me3orano6, hl - ornroranoö-rano^in, oh - omroranoö; no oci opgnrnT - KrntKicTt BngjB
BogopocTeBi yrpynyBaHHa - Hagiftm iHgnKaropn pH Bogu. AHani3 anBroemöionriB nepenamoK nepeBoHornx MonrocKiB p. y» (3a mKanoro XycTegia B imeprrperaLin M. M. .HaBngoBoï) noKa3aB goMHyBaHm anKani^mB Ta iHgn^epemiB (51% Ta 42% bhhbjk-hhx MÎKpoBogopocTeft). Ha Bcix gocrngxyBaHnx BHgax MonrocriB ocHoBy anKani^iniB Ta iHgn^epemiB 4>opMyBann pogu Navicula Ta Gomphonema. He3Ha^Horo ^acircoro xapaKTepmyBannct aiu-go^inn Ta anKanoöiomn (5% Ta 2%, BignoBigHo).
BogopocTeBi yrpynyBaHHa BHcoKo^ymnBi go npncyTHocri y Bogi opramHHnx penoBHH (Baiinova, 2006; Shcherbak and Seme-nyuk, 2011; Shcherbak and Koziychuk, 2016). CanpoöionoriHHa xapaKTepncTHKa aKocri Bogu piHKH y» npoBegeHa 3a cncTeMoro naHrae - EyKa b MogH^iKaniï CnageneKa (Sladecek, 1973). Bcia-hobjkho nepeBa»aHHH o-canpo6ÎB - 23%, xona gocuTt nacro 3ycTpiHannct ß-Me3ocanpo6n - 17%, ß-a-Me3ocanpo6n - 13% Ta a-ß-Me3ocanpo6n - 10% (raön. 2). MeHme npegciaBnem a-Me3o-canpoön (3%). ^acTKa o-%-canpo6iB Ta %-ß-Me3ocanpo6iB ciaHo-BHna no 2% BignoBigHo.
AHani3 rpyn iHgHKaTopiB 3a T. Baiarnöe noKa3aB, ^o Haft-ömtmoro KintKÎcTro Ha nepenamKax L. stagnalis, L. auricularia Ta V. viviparus npegcTaBnem eBpncarrpoön (63%). CanpoKceHH cTa-hobhhh 27%, HaftMeHmoro KintKidro BugiB xapaKTepœyBannct canpo^iTH - 10% (raön. 2).
ÄHani3yroHH pe3yntTaTH gocmgxeHt, Tpeöa cKa3aTH, ^o ant-roemöiomn nepenamoK npicHoBogHHx MonrocKiB MoxyTt 6yTH BHKopncTam gna 3ÖaraHeHHa cncieMH MomTopnHry pinoK yKpaï-HH, ToMy ^o yMoBH icHyBaHHa BogopocTeft b eniöioTHHHHx yrpy-
пованнях стабшьншг Hami результати пigтверджують Leland and Carter (1985), Medvedeva and Barinova (2004), Bazhenova et al. (2014), у працях яких переконливо доводиться, що водо-pocTeBi угрупування можна використовувати для бiологiчного контролю якоcтi води.
Таблиця 2
Розпоgiл водоростевих угрупувань (кiлькicть виgiв i внутршньо-видових тaкcонiв) на черепашках молюcкiв за сапробтстю
Характеристика вцщв_L. stagnalis L. auricularia V. viviparus
_за системою Пантле - Бука в модифжацц Сладечека_
Х-сапроби (ксеносапроби) 3 (4) 2 (2) 3 (4)
Х-о-сапроби (ксено-оли-осапроби) 4 (4) 1 (1) 2 (2)
о-х-сапроби (оли-о-ксеносапроби) 3 (3) - 1 (1)
X-ß-мезосапроби (ксено-бетамезосапроби) 3 (3) 2 (2) 2 (2)
о-сапроби (оли-осапроби) 10 (12) 3 (4) 7 (9)
о-ß-мезоcaпроби (олiго-бетaмезоcaпроби) 6 (7) 4 (5) 8 (8)
ß-о-сапроби (бетa-олiгоcaпроби) 3 (3) 2 (2) 2 (3)
о-а-мезосапроби (олiго-aльфaмезоcaпроби) 5 (6) 5 (5) 7 (8)
ß-мезосапроби (бетамезосапроби) 12 (15) 7 (8) 9 (13)
ß-а-мезосапроби (бета-альфамезосапроби) 4 (5) 1 (2) 3 (4)
а-мезосапроби (альфамезосапроби) 2 (3) 1 (2) 2 (2)
a-ß-мезосапроби (альфабетамезосапроби) 3 (5) 2 (2) 4 (5)
за Ватанабе
es (еврисапроби) sx (сапроксени) sp (сапрофши) 28 (32) 4 (6) 1 (2) 12 (14) 5 (5) 1 (1) 22 (27) 7 (8) 5 (6)
Еколого-географiчний та бiоiндикацiйний rnani3 водоростевих обростань черепашок L. stagnalis, L. auricularia та V. viviparus - важливий аспект мониторингу, який потребуе продов-ження, що дасть змогу прогнозувати стан пдроценозгв.
Висновки
Серед aльгоепiбiонтiв черепашок черевоногих молюсюв L. stagnalis, L. auricularia та V. viviparus р. Уж (район м. Коростень, Житомирська обл.) домнують бентост та планктонно-бентост види (45% та 31%). За температурною приурочетстю домшують види-iндиференти. Основу флористичного списку за геогрaфiч-ним поширенням складають космополiти (81%), вi1gносно соло-ностi води - оллтеалоб-шдиферети (77%). За шкалою Хустедта домшують aлкaлiфiли та iндиференти (51% та 42%, вigповigно).
References
Barinova, S. (2013). Diversity, ecology and survivor of freshwater red algae
in Israel. Natural Resources and Conservation, 1(2), 21-29. Barinova, S. S., Klochenko, P. D., & Belous, Y. P. (2015). Algae as indicators of the ecological state of water bodies: Methods and prospects. Hydrobiological Journal, 51(6), 3-21. Barinova, S. S., Medvedeva, L. A., & Anisimova, O. V. (2006). Bioraznoobrazie vodoroslei-indikatorov okruzhaiushchei sredy [Biodiversity of algae-indicators of the environment]. Pilies Studio, Tel Aviv (in Russian). Barinova, S., Romanov, R., & Solak, C. N. (2014). New record of Chara hispida (L.) Hartm. (Streptophyta: Charophyceae, Charales) from the Ljikli Lake (Turkey) and critical checklist of Turkish charophytes. Natural Resources and Conservation, 2(3), 33-42. Bazhenova, O. P. (ed.) (2014). Cyanoprokaryota in plankton of the rivers and lakes of Omsk Priirtyshye (Russia). International Journal on Algae, 16(2), 144-155.
Begun, A. A., Ryabushko, L. I., & Zvyagintsev, A. Y. (2015). Bacillario-phyta of periphyton of navigation buoys in the Posiet bay area (the sea of Japan, Russia). International Journal on Algae, 17(1), 23-36.
Belous, Y. P., Barinova, S. S., & Klochenko, P. D. (2013). Phytoplankton of the middle section of the Southern Bug river as the index of its ecological state. Hydrobiological Journal, 49(6), 29-42.
Dixit, S. S., Smol, J. P., Kingston, J. C., & Charles, D. F. (1992). Diatoms: Powerful indicators of environmental change. Environmental Science and Technology, 26, 23-33.
Friederike, B., Philipp, J., Eamonn, F., & Klaus-Peter, E. (2016). Environmental and structural factors influencing algal communities in small streams and ditches in central Germany. Journal of Freshwater Ecology, 32(1), 1-19.
Kirichuk, G. Y., & Stadnichenko, A. P. (2011). Effect oftrematoda infestation and zinc ions of the aquatic medium on hemocytes and some hematological characteristics of Planorbarius purpura (Mollusca: Gastropoda: Pulmonata: Bulinidae). Hydrobiological Journal, 47(1), 105-113.
Koprivnikar, J., Baker, R. L., & Forbes, M. R. (2007). Environmental factors influencing community composition of gastropods and their trematode parasites in southern Ontario. Journal of Parasitology, 93(5), 992-998.
Kyrychuk, G. Y. (2006). Peculiarities of accumulation of the ions of heavy metals in the organism of freshwater mollusks. Hydrobiological Journal, 42(6), 93-103.
Kyrychuk, G. Y., Metelska, M. O., & Korniichuk, N. M. (2016). Osoblyvosti vydovoho skladu alhoepibiontiv cherepashok cherevonohykh moliuskiv r. Uzh [Species peculiarities of algal epibionts on gastropod shells of the river Uzh]. Naukovyi Visnyk Uzhhorodskoho Universytetu Seriia Biolohiia, 41, 26-30 (in Ukrainian).
Kyrychuk, G. Y., & Muzyka, L. V. (2015). Vplyv kontsentratsii amonii khlorydu na vmist karotynoidnykh pihmentiv v orhanizmi Lymnaea stagnalis [The effect of ammonium chloride concentrations on the content of carotenoid pigments in the body of Lymnaea stagnalis]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology, 23(2), 154-160 (in Ukrainian).
Kyrychuk, G. Y., & Muzyka, L. V. (2016). Peculiarities of the distribution of p-carotene in the organism of Lymnaea stagnalis under the influence of the ions of heavy metals. Hydrobiological Journal, 52(5), 63-72.
Larned, S. T. (2010). A prospectus for periphyton: Recent and future ecological research. Journal ofthe Norlh American Benthological Society, 29(1), 182-206.
Leland, H. V., & Carter, J. L. (1985). Effects of copper on production of periphyton, nitrogen fixation and processing of leaf litter in a Sierra Nevada, California Stream. Freshwater Biology, 15(2), 155-173.
Lengyel, E., Padisk, J., & Stenger-KovScs, C. (2015). Establishment of equilibrium states and effect of disturbances on benthic diatom assemblages of the Torna-stream, Hungary. Hydrobiologia, 750(1), 43-56.
Nesterova, D. A. (2003). Phytoplankton of the Black Sea: Geological past, geographic distribution of species and influence of the river flow. International Journal on Algae, 5(3), 1-21.
Omar, W. M. W. (2010). Perspectives on the use of algae as biological indicators for monitoring and protecting aquatic environments, with special reference to Malaysian freshwater ecosystems. Tropical Life Sciences Research, 21(2), 51.
Orvain, F., & Sauriau, P. G. (2002). Environmental and behavioural factors affecting activity in the intertidal gastropod Hydrobia ulvae. Journal of Experimental Marine Biology and Ecology, 272(2), 191-216.
Palmer, C. M. (1969). A composite rating of algae tolerating organic pollution. Journal of Phycology, 5(1), 78-82.
Round, F. E. (1991). Diatoms in river water-monitoring studies. Journal of Applied Phycology, 3, 129-145.
Shcherbak, V. I., & Korneychuk, N. N. (2006). Influence of hydrological and morphological characteristics of the Teterev river on the structure of phytomicroepilithon. Hydrobiological Journal, 42(5), 25-38.
Shcherbak, V. I., & Koziychuk, E. S. (2016). Phytomicrobenthos dynamics in water bodies of various types in the Kiliya delta of the Danube river depending on some ecological factors. Hydrobiological Journal, 52(3), 3-14.
Shcherbak, V. I., & Semenyuk, N. Y. (2011). Use of phytoperiphyton for the assessment of the ecological state of anthropically changed aquatic ecosystems. Hydrobiological Journal, 47(4), 24-40.
Shelyuk, Y. S. (2014). Phytoplankton structure and functioning in artificial water bodies of the town of Zhitomir. Hydrobiological Journal, 50(4), 15-27.
Sitnikova, T. Y. (ed.) (2010). Distribution of Gastropoda in the littoral zone of Lake Baikal. Hydrobiological Journal, 46(3), 3-19.
Solak, C. N., Barinova, S., Acs, E., & Dayioglu, H. (2012). Diversity and ecology of diatoms from Felent creek (Sakarya river basin), Turkey. Turkish Journal of Botany, 36(2), 191-203.
Stadnichenko, A. P. (2004). Lymnaeidae i Acroloxidae Ukrainy [Lymnaeidae and Acroloxidae ofthe Ukraine]. Tsentr Uchebnoy Literatury, Kyiv (in Russian).
Stadnichenko, A. P. (2006). Lymnaeidae i Acroloxidae Ukrainy: Metody sbora i izuchenija biologii, ekologii, poleznoj i vrednoj cennosti [Lymnaeidae and Acroloxidae Ukraine: The methods of collecting and studying the biology, ecology, useful and harmful value]. Ruta, Zhitomir (in Russian).
Stadnychenko, A. P., Kyrychuk, G. Y., & Taran, K. V. (2005). Influence of environmental factors on the carbohydrate metabolism regulation in Purple Ramshorn Snail (Planorbarius purpura: Mollusca, Pulmonata, Bulinidae). Hydrobiological Journal, 41(5), 118-124.
Topachevskij, A. V., & Masyuk, N. P. (1984). Presnovodnye vodorosli Ukrain-skoj SSR [Freshwater algae of the Ukrainian SSR]. Vishha Shkola, Kyiv (in Russian).
Young, H. K., & Jung, K. A. (2005). Ecological characteristics of marine algal communities at the discharge canals of three nuclear power plants on the East Coast of Korea. Algae, 20(3), 217-224.
