CC BY
15
Бюлоггчний вгсник МДПУ iмет Богдана Хмельницького 6 (2), стор. 303-310, 2016 Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (2), pp. 303-310, 2016
ARTICLE УДК 574.64+597.551.2:591.[1/5]
ЕКОЛОГО-ГЕМАТОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЛ1ТКИ ЗВИЧАЙНО1 (RUTILUS RUTILUS LINNAEUS, 1758) ЗАПОР1ЗЬКОГО ВОДОСХОВИЩА
1Шарамок Т.С., ^сшова Н.Б., 1Федоненко О.В., 2Бшецька О.В.
1 Днтропетровський нацюнальний утверситет iMemi Олеся Гончара 2 ТОВ «Карачунiвське рибоводне господарство» E-mail: sharamok@i. ua
Дослщження проводились у 3anopi3bKOMy водосховищi (Украша) в перюд з 2014 по 2015 роки. Встановлено, що дворiчки плiтки (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758) бшьш штенсивно накопичують есенцiaльнi елементи, нiж статевозрЫ риби. У чотирирiчних особин з рiзних за екологiчним станом дiлянкaх водосховища спостерггаються статистично знaчyщi вщмшносп мiж вмiстом деяких важких металш. У кровi плгтки, яка знаходилась в умовах забруднення, вiрогiдно знижуеться частка лiмфоцитiв та збшьшуеться кшьюсть фагоцитних клiтин, зменшуеться вщносна кшьюсть зрших еритроципв i тдвищуеться частка молодих баластних форм еритроципв, суттево збiльшyеться кiлькiсть еритроципв з патолопчними вщхиленнями; найменш чутливими до умов навколишнього середовища були цитометричнi показники зрших еритроципв плiтки рiзних вжових груп.
Ключовг слова: плтка, важкг метали, гежтологгчт показники, Запоргзьке водосховище.
ЭКОЛОГО-ГЕМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПЛОТВЫ ОБЫКНОВЕННОЙ (RUTILUSRUTILUS LINNAEUS, 1758) ЗАПОРОЖСКОГО ВОДОХРАНИЛИЩА
1Шарамок Т.С., 1Есипова Н.Б., 1Федоненко Е.В., 2Билецкая Е.В.
1 Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара 2ООО «Карачуновское рыбное хозяйство»
Исследования проводились в Запорожском водохранилище (Украина) в период с 2014 по 2015 годы. Установлено, что двухлетки плотвы (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758) более интенсивно накапливают эссенциальные элементы по сравнению с половозрелыми рыбами. У четырехлетних особей из разных по экологическому состоянию участках водохранилища наблюдаются статистически значимые различия между содержанием некоторых тяжелых металлов. В крови плотвы, которая находилась в условиях загрязнения снижается доля лимфоцитов и увеличивается количество фагоцитарных клеток, уменьшается относительная доля зрелых эритроцитов и повышается доля молодых балластных форм эритроцитов, существенно увеличивается количество эритроцитов с патологическими изменениями; наименее чувствительными к условиям окружающей среды были цитометрические показатели зрелых эритроцитов разных возрастных групп.
Ключевые слова: плотва, тяжелые металлы, гематологические показатели, Запорожское водохранилище.
ECOLOGICAL AND HEMATOLOGICAL CHARACTERISTICS OF COMMON ROACH (RUTILUSRUTILUS LINNAEUS, 1758) IN THE ZAPOROZHYE RESERVOIR
1 Sharamok T.S., 1Esipova N.B., 1Fedonenko O.V., 2Biletska O.V.
1Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Ukraine 2LLC "Karachunovskoe fish farm"
Citation:
Sharamok T.S., Esipova N.B., Fedonenko O.V., Biletska O.V. (2016). Ecological and hematological characteristics of Common Roach (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758) in the Zaporozhye reservoir.
Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (2), 303-310. Поступило в редакцию / Submitted: 19.05.2016 Принято к публикации / Accepted: 25.08.2016
CrOSSref http://dx.doi.org/10.15421/201661 © Sharamok, Esipova, Fedonenko, Biletska, 2016
Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0. License
The research was conducted in Zaporozhye Reservoir (Ukraine) in the period from 2014 to 2015. Researches were taken in two parts of the reservoir, which differ in their ecological and hydrological conditions, are the main spawning areas and the most industrial mastered reservoirs. The water quality of Zaporozhye Reservoir lower areas (according to the containing of heavy metals) is largely relevant to carp fisheries regulations with the exception of copper, which exceeded MAC by 7 times. In the Samara Bay the copper content exceeded by 8 times, manganese - 1.7 times, plumbum - 1.5 and cadmium - 2 times comparing to the MAC. The aim of research was to identify the characteristics of heavy metal accumulation, to set cytometric, morphological and physiological characteristics of erythrocyte and leukocyte formula in different age groups of roach (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758). It was established that the content of heavy metals in fish did not exceed the MAC for fish as food. The 2-year roach accumulates essential elements more extensively than mature fish (4-year). The statistically significant differences between the content of some heavy metals were registered for fish specimens from different ecological parts of reservoirs.
A characteristic feature of blood cells taken from 2-year and 4-year roach of polluted Samara Bay reservoir was the reducing of the relative abundance of mature forms of red blood cells and probable increasing of immature normoblasts, especially basophilic normoblasts (up to 40-60%), which indicates the suppression of erythropoiesis processes in fish. A probable increase the various kinds of pathology (anisocytosis, hypochromia, cytolysis, destroying cell membranes, kariolisis, kariopiknoz etc.) in blood cells of roach from Samara Bay was revealed. The morphological-cytometric research of red blood cells showed no probable differences in fish from the two studied areas, except for nuclei areas of red blood cells, which increased in roach fingerlings from Samara Bay due to the increasing of nuclear mass by amitotic activation of cell division. According tour results the probable increase of phagocytic cells -neutrophils and monocytes, and almost 30% decrease in the proportion of lymphocytes was revealed, which indicates relevant decrease in fish immune capacity. Thus, the deviation of hematological parameters of roach in the Zaporozhye Reservoir could be a reliable criterion for evaluating the impact of heavy metals on hydroecological system.
Keywords: roach, heavy metals, hematology, Zaporozhye Reservoir.
ВСТУП
При оцшщ фiзiологiчного стану риб важливе мюце займають гематолопчш дослщження кров^ яка е чутливим та шформативним шдикатором стану захисних сил оргашзму тварин. Кров швидко реагуе на дда рiзних несприятливих факторiв i може служити одним i3 раншх показниюв порушення стану риб при забруднент довкшля, в тому чи^ i важкими металами - прюритетними токсикантами, що здатш акумулюватися в тканинах i органах живих органiзмiв (Kumar at al., 2014; Fedonenko et al., 2016). Дослщження гематолопчних показниюв риб дозволяе не тшьки оцшювати i прогнозувати еколопчш наслщки порушення якост водного середовища, а й розробляти методи ошташзацп рибно! продукцп у водоймах (Курамшина та ш., 2015).
Багаточисельними дослщженнями показано, що в якосп показника ступеню забрудненосп водойм можливо використовувати цитометричш показники кл^ин червоно! та бшо! кровi (Velcheva et al., 2006; Минеев, 2012), а також лейкоцитарну формулу риб (Минеев и др., 2012; Шеина, 2014).
Накопичений матерiал дозволив виявити ряд закономiрностей стосовно змш у цитометричних показниках еритроцилв перифершно! кровi рiзних вцщв риб шд впливом важких металiв (Шарамок та ш. 2015), гшокси (Парфенова и др., 2011; Ссшова та ш., 2015), технолопчних умов штучного вирощування (Серпунин, 2002) тощо. Встановлеш сшввщношення кл^ин еритро!дного та лейко!дного ряду кровi деяких вцщв риб за рiзних умов юнування (Vazquez et al., 2007; Минеев и др., 2012; Gayatri et al., 2014).
Проте, лишаеться недостатньо вивченим зв'язок мiж еколопчними параметрами середовища юнування та показниками кровi рiзновiкових груп риб. До того ж, вивчення якюних та кшькюних показниюв кровi риб у природних водоймах Укра!ни носить ешзодичний характер, хоча знання дiапазонiв !х змiн мае дiагностичну цiннiсть при ощнках ступеню забруднення водного середовища.
Метою наших дослщжень було виявити особливост накопичення важких металiв, встановити цитометричш та морфо^зюлопчш особливостi еритроципв i лейкоцитарно! формули у рiзновiкових груп плiтки (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758) Запорiзького водосховища.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Дослiдження проводилось у Запорiзькому водосховищi - водоймищi багатоцшьового призначення загальною площею 420 км2. Водосховище розташовано на пiвденному сходi Укра!ни, на територи аграрно-промислових зон та знаходиться шд мiцним антропогенним впливом. Зпдно результатiв багаторiчних мошторингових дослiджень в акватори водосховища виявлеш стiйкi зони тдвищено! концентраци важких металiв, високо! мiнералiзацi! та евтрофшаци (Федоненко та iн., 2012).
Проби вщбирали на двох дiлянках водосховища, котрi вiдрiзняються за еколого-гiдрологiчними умовами, i мають велике рибопромислове значення. Нижня дiлянка (поблизу селища Вшськове, 48°22'30.75"N; 35°20'80.05E) водосховища характеризуеться задовшьним водообмiном, розташована в аграрнiй зош та майже не вiдчувае на собi впливу промислових стокiв. Самарська затока (48°53'40.21"N; 35°18'73.20E) характеризуеться слабкою проточнiстю та великою площею мшководь,
що призводить до «цвтння» води та застшних явищ. На пдроеколопчний режим затоки впливають високомшер^зоваш шахтнi води, як мiстять зваженi частки та важк метали (рис. 1).
Об'ектами дослщження були молодь (дворiчки) та статевозрЫ (чотирирiчки) особини плiтки звичайно'1 (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758). Мш^ал для дослщження збирали за допомогою зябрових сiток пiд час проведення науково-дослщних ловiв у лiтньо-осiннiй перiод протягом 2014-2015 роюв. Кров вiдбирали з хвостово'1 вени. Морфологiчнi дослiдження еритроцита проводились на мазках кровi, як фарбували за Романовським-Гiмзою. Мазки кровi дослiджували при збiльшеннi об'ективу 40Хта 100х з використанням мiкрофотозйомки цифровою камерою «Sciencelab T500 5.17 M». На препаратах проглядали 100 полiв зору. При цьому визначали наступш показники: великий повздовжнiй ( D) та малий поперечний (d) дiаметри зрiлих еритроцитiв, площу еритроцита (S), площу ядра еритроцита (s), ядерно-цитоплазматичне стввщношення (s/S), вiдсоток зрiлих еритроцита (ЗЕ), вiдсоток незрiлих еритроцитiв (НЕ) та 1х форм. 1ндекс зсуву лейкоцита (1ЗЛ) визначали як стввщношення гранулоцитних (нейтрофiли) та агранулоцитних ^мфоцити i моноцити) форм. Замiри цитометричних показникiв еритроцитiв проводили за допомогою програми ScienceLabView7.
Вмiст важких металiв у водi та тушках риб визначали методом атомно-абсорбцшно'1 спектрофотометрп. Концентращю кадмiю, свинцю, мiдi, цинку, залiза та марганцю в пробах визначали на атомно-абсорбцшному спектрофотометрi С115-М1.
Всього було дослщжено 150 екземплярiв риб рiзного вiку, для цитометрп було використано 420 полiв зору мазюв кровi.
Рис. 1. Схема Запорiзького водосховища
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Дослiдження показали, що якють води (за вмiстом важких металiв) в нижнiй дiлянцi Запорiзького водосховища, в основному, вщповщала рибогосподарським нормативам для коропових риб, за винятком вмюту мад, який перевищував ГДК у 7 разiв. У водi Самарсько1 затоки виявлено перевищення вмюту мда у 8 разiв, марганцю - в 1,7; свинцю - в 1,5 i кадмго - в 2 рази порiвняно з ГДК (Вода рибогосподарських тдприемств..., 2006).
Встановлено, що концентращя всiх дослщжуваних важких металiв у водi Самарсько1 затоки вище порiвняно з нижньою дшянкою Запорiзького водосховища. Виявлено статистично значущi вiдмiнностi мiж вмiстом марганцю та кадмго у двох районах водосховища, рiзниця становить: 65% i 80% вiдповiдно (р<0,05).
Проведений ан^з щодо вмюту важких металiв в органiзмi плiтки показав, що рiвень !х концентрацн не перевищували ГДК для риби як продукту харчування (Риба жива..., 2012) (рис. 2). У чотирирiчних особин пттки звичайно!, вилучено! з рiзних дiлянок водосховища, спостерiгаються статистично значущi вiдмiнностi мiж вмiстом деяких металiв. Так, концентращя цинку менша у риб з нижньо! дiлянки водосховища на 63%, свинцю - на 50% та кадмда - на 33% порiвняно з одновiковими особинами Самарсько! затоки (р<0,05).
У нестатевозрiлих риб з рiзних дiлянок водосховища не виявлеш вiрогiднi розбiжностi вмiсту важких металiв. В органiзмi молодi риб активно акумулювалися есенцiальнi елементи - залiзо, мiдь, цинк та марганець. Вмют !х у дворiчок плiтки був вищим порiвняно з чотирирiчками на 48-53%; 4950%; 34-62% та 55-56% вщповщно (р<0,05). Динамiка мшроелеменпв в онтогенезi риб пояснюеться тюним взаемозв'язком мiж вмiстом !х в основних компонентах екосистем, тобто бiогеохiмiчним режимом водойм та складом 1ж1, iнтенсивнiстю харчування i, як наслщок, посиленням процесiв метаболiзму (Сошников, 2010). Молодь пттки харчуеться водоростями, м'якою вищою водною рослиннiстю, зоопланктоном та дрiбним зообентосом, а в харчовому ращош старших вiкових груп переважають молюски (Федоненко та iн., 2012).
100 10
И i
s
0,1 0,01
| Нижня дмнка
Самарська затока
100 10 I 1
S
0,1 0,01
rJ L
I
I Нижня дiлянкa
Самарська затока
Fe Cu Zn Mn Pb Cd
Fe Cu Zn Mn Pb Cd
А В
Рис. 2. Вмют важких метал1в в оргашзм1 пл1тки Запор1зького водосховища: А - статевозрш (чотирир1чки); В - молодь (двор1чки).
Дослщження цитометричних характеристик клгтин червоно! кров1 ил1тки з р1зних дшянок водосховища не виявили в1ропдних розб1жностей у показниках (табл. 1).
Таблиця 1. Морфометричш показники еритроципв иерифершно! кров1 молод1 та статевозрших особин пл1тки з р1зних за еколопею дшянок Запор1зького водосховища.
Показники Двор1чки пттки Статевозрш особини ил1тки
Нижня дшянка Самарська затока Нижня дшянка Самарська затока
Д1аметр еритроцита 12,3±1,05 12,3±0,8 13,0±0,32 11,8± 1,14
повздовжнш, мкм
Д1аметр еритроцита 8,1±0,64 8,5±0,71 8,0±0,3 7,9±1,15
поперечний, мкм
Площа еритроцита, мкм2 (S) 79,5±6,38 82,4±4,90 81,8±3,08 75,2±9,07
Площа ядра еритроцита, 12,4±1,06* 15,9±0,69* 13,9±0,64 16,1±1,07
мкм2 (s)
Ядерно-цитоплазматичне 0,16±0,027 0,19±0,02 0,18±0,006 0,22±0,056
сшввщношення (s/S)
Зр1л1 еритроцити, % 82,7±0,43 77,2±0,62 88,0±0,57* 76,6±0,35*
Молод1 еритроцити:
базофшьш нормобласти, % 2,5±0,12* 4,2±0,36* 1,4±0,19* 3,6±0,81*
пол1хроматофшьш
нормобласти, % 14,8±0,65* 18,6±0,37* 10,6±0,93* 19,8±1,5*
Патолопя еритроципв, % 8,2±0,44* 32,9±2,17* 6,2±0,12* 38,4±3,11*
Ам1този, % 0,3±0,04* 1,1±0,06* 0,7±0,05* 2,6±0,08*
Мшроядра, % 0,2±0,03* 0,7±0,04* 0,8±0,03* 1,7±0,05*
* р<0,05.
Повздовжнш i поперечний дiаметри еритроципв та !х площа суттево не вiдрiзнялись у молодi та статевозрiлих особин плггки з нижньо! дiлянки та Самарсько! затоки. Лише у молодi, що мешкала в екологiчно несприятливiй зош, площа ядер еритроцитiв була вище на 22 % (р<0,05) порiвняно з рибами умовно чисто! зони водосховища.
Аналогiчна залежнiсть у показниках площi ядер спостерiгалась i у старших вшових груп плiтки, але рiзниця не досягала рiвня вiрогiдностi i становила 13 % (р>0,05).
Ядерно-цитоплазматичне спiввiдношення у молодi та статевозрших особин, якi мешкали в умовах забрудненого водного середовища, мало тенденщю до збiльшення, хоча рiзниця в показниках не була вiрогiдною.
Вiдомо, що накопичення ядерно! маси звичайно пов'язано з початком ам^отичного подшу клiтин. Пiдтвердженням цьому було вiрогiдне збiльшення амiтозiв серед еритроципв молодi та дорослих риб Самарсько! затоки (майже на 70 %, р<0,05).
В умовах забрудненого середовища спостер^алось зменшення вiдносно! частки зрших еритроцитiв i збiльшення молодих баластних форм еритроцитiв. Ця залежнiсть була характерна як для молод^ так i для статевозрiлих особин плггки. У дволiток плiтки, що мешкали в Самарськш затоцi, вiдносна кшьюсть базофiльних нормобластiв (БН) зростала на 40 %, полiхроматофiльних нормобластiв (ПН) - на 20 %. Зростання частки нормобласив рiзного ступеню зршост добре помiтно в мазках кровi молодi плiтки з рiзних д^нок водосховища (рис. 3).
Рис. 3. Картина кровi молодi плiтки з нижньо! дшянки Запорiзького водосховища (злiва) та Самарсько! затоки (справа). Умовш позначки: ЗЕ - зрiлi еритроцити, БН - базофшьш нормобласти, ПН - полiхроматофiльнi нормобласти, ЛЦ - лiмфоцити, НФ - нейтрофiли, МЦ - моноцити, П -
патолопя еритроцита, АМ - ам^оз.
У статевозрших особин пл^ки перерозподiл мiж зрiлими та молодими формами еритроципв проявлявся ще в бiльшiй мiрi: вiдносна кiлькiсть БН зростала на 60 %, ПН - на 47 %.
Вщомо, що у риб синтез гемоглобiну в кл^инах еритро!дного ряду починаеться зi стади полiхроматофiльного нормобласту (Иванова, 1983). Тобто зменшення частки зрших еритроципв i збiльшення незрiлих форм еритроцитiв свщчить про пригнiчення iнтенсивностi окислювально-вщновних процесiв в органiзмi риб шд впливом антропогенного забруднення.
В кровi риб, якi мешкали в Самарськш затощ, збiльшувалась кiлькiсть еритроцитiв з рiзними патологiчними вiдхиленнями: змiна форми ядер еритроципв, анiзоцитоз, гiпохромiя, цитолiз, руйнування клiтинно! оболонки, карiолiзис, карюшкноз (рис. 4).
У деяких мазках виявлеш мiкроядра в еритроцитах (тшьця Жоллi). У плiтки Самарсько! затоки таких кттин кровi з патолопею було майже в 4-6 разiв бiльше, нiж у риб нижньо! дшянки водосховища, що говорить про суттевi порушення еритропоезу.
Рис. 4. Патолопя формених елеменлв кровi статевозршо! плiтки iз Самарсько! затоки: змша форми ядер еритроцитiв (ЗФЕ), ашзоцитоз (АЦ), амiтоз (АМ), гiпохромiя (ГХ), лейколiз (ЛК).
При дослiдженнi клггин бшо! кровi (лейкоцитiв) була виявлена наступна закономiрнiсть: у кровi плггки, яка знаходилась в умовах забруднення водного середовища, майже на 30 % знижувалась частка лiмфоцитiв (рис. 5).
Рис. 5. Вщносний вмют лейкоцитiв перифершно! кровi плiтки з рiзних дiлянок Запорiзького водосховища: А, В - нижня дiлянка; Б, Г - Самарська затока.
1ншою характерною особливютю лейкоцитарно! формули риб iз забруднених акваторiй було вiрогiдне збiльшення фагоцитних клiтин - нейтрофшв (НФ) та моноцитiв (МЦ). У молодi плiтки, що мешкала на дшянках з рiзним рiвнем забруднення, рiзниця в даних показниках становила: НФ - 22 %, МЦ - 31 %; у дорослих особин - вщповщно 65 % та 42 %. Аналопчш змши в лейкоцитарнш формул молодi пл^ки при акумуляци ртутi вiдмiчали також iншi автори (Талкина и др., 2004).
При порiвняннi лейкоцитарно! формули рiзновiкових груп пл^ки помине переважання частки лiмфоцитiв у статевозрших особин (на 38 %). Навпаки, частка НФ i МЦ у дорослих риб у 2 - 3 рази нижче, шж у риб молодшо! вшово! групи. Очевидно, що при досягненнi статево! зрiлостi у риб зростае iмунний потенцiал за рахунок перерозподiлу лейкоцитарних кл^ин у бiк збiльшення лiмфоцитiв.
1нформативним показником фiзiологiчного стану риб е iндекс зсуву лейкоцитiв (1ЗЛ). Зсув цього показника в ту чи шшу сторону вiд норми е ознакою захворювання або негативного впливу навколишнього середовища. За нашими розрахунками, 1ЗЛ у молодi плггки в умовно чистiй зонi (нижня частина водосховища) становив 0,42±0,03; у статевозрших риб - 0,1±0,02. У забрудненш зонi (Самарська затока) 1ЗЛ збiльшувався в молодi на 32 %, у статевозрших риб - на 70 %. Нашi даш погоджуються з даними iнших авторiв, якi вiдмiчають зростання 1ЗЛ у плггки Саратовського водосховища, яке характеризуеться надмiрним забрудненням фенолами, сполуками мщ та iншими полютантами (Минеев, 2012). ВИСНОВКИ
Зпдно токсикологiчного аналiзу (за вмютом важких металiв) у водi двох основних рибогосподарських дiлянок Запорiзького водосховища - нижнiй частинi (близько с. Вшськове) та Самарсько! затоки було виявлено високу концентращю мщ (7-8 рибогосподарських ГДК). У водi Самарсько! затоки встановлено перевищення вмюту марганцю, свинцю та кадмiю у 1,7; 1,5 та 2 рази вщповщно.
Вмют важких металiв не перевищував допустимi концентрацп для риби як харчового продукту. В органiзмi у статевозршо! плiтки Самарсько! затоки вмют цинку, свинцю та кадмда достовiрно вищий порiвняно з нижньою дiлянкою водосховища. У молодi риб з обох дшянок достовiрнi розбiжностi не виявленi. Мiж рiзновiковими рибами встановлена статистично достовiрна рiзниця у бюакумуляци есенцiальних елементiв (цинку, марганцю, залiза та мiдi).
Характерною особливютю формених елементiв кровi дворiчок i чотирирiчок плiтки з екологiчно небезпечно! Самарсько! затоки водосховища було зменшення вiдносно! кiлькостi зрiлих форм еритроципв i вiрогiдне збiльшення незрiлих нормобласпв, особливо базофiльних нормобластiв (на 4060 %), що свiдчить про пригшчення процесiв еритропоезу в органiзмi риб. Виявлено вiрогiдне збiльшення патологи еритроципв рiзного характеру (анiзоцитоз, гiпохромiя, цитолiз, руйнування клiтинно! оболонки, карiолiзис, карiопiкноз тощо) у плiтки Самарсько! затоки. Морфо-цитометричш дослiдження еритроцитiв не показали вiрогiдних розбiжностей у риб двох дослщжених дiлянок, за винятком площi ядер еритроцитiв, яка збшьшувалась у молодi плiтки Самарсько! затоки внаслщок нарощування ядерно! маси при активаци амiтотичного дiлення клiтин. При дослщженш клiтин бiло! кровi встановлене збшьшення фагоцитних клiтин - нейтрофшв та моноцитiв, i майже на 30 % зменшення частки лiмфоцитiв, що вказуе на зниження iмунного потенцiалу риб.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ Вода рибогосподарських пiдприемств. Загальнi вимоги та норми. СОУ -05.01.-37-385:2006. Стандарт Мшагропол^ики Укра!ни. - Ки!в: Мшютерство аграрно! полiтики Укра!ни, 2006. - 14 с. Ссшова Н.Б. Особливост морфоструктури еритроцитiв молодi рiзних видiв риб в умовах гiпоксi! / Н. Б. Ссшова, Ю.О. Сурова // Матерiали VIII Мiжнародно! iхтiологiчно! науково-практично! конференцi!. - Херсон: Гршь Д. С., 2015. - С. 71-74.
Иванова Н.Т. Атлас клеток крови рыб / Иванова Н. Т. - М.: Легкая и пищевая промышленость, 1983. -186 с.
Курамшина Н.Г. Эколого-физиологическое состояние ихтиофауны малых рек южного Урала / Н.Г. Курамшина, Э.Э. Нуртдинова, А.Ю. Матвеева // Вестник Оренбургского государственного университета. - 2015. - № 4. - Вып. 179. - С. 20-24.
Минеев А.К. Неспецифические реакции у рыб из водоемов средней и нижней Волги / А.К. Минеев // Известия Самарского научного центра Российской академии наук, 2013. - № 3-7, Т. 15. - С. 23012318.
Минеев А.К. Особенности лейкоцитарной формулы у плотвы (КаШш rutilusLinnaeus, 1758) из водоемов разного типа (на примере Саратовского водохранилища и малых рек республики Удмуртия) / А.К. Минеев, Е.А. Калинин // Известия самарского научного центра Российской академии наук. -2012. - Т. 14, № 1. - С. 213-217.
Парфенова И.А. Функциональная морфология циркулирующих эритроцитов бычка-кругляка в условиях экспериментальной гипоксии / И. А. Парфенова, А. А. Солдатов // Морской экологический журнал, 2011. - № 2, Т. Х. - С. 59-67.
Риба жива. Загальш техшчш вимоги : ДСТУ 2284:2010. — К. : Держспоживстандарт Украши, 2012. — 16 с.
Серпунин Г. Г. Гематологические показатели адаптаций рыб / дисс. д-ра биол. наук, Калининград, 2002 г., 2002. - 482 с.
Сошников Н.М. Физиологическая характеристика белого и пестрого толстолобиков в биогеохимических условиях западно-подстепных ильменей дельты р. Волги / Автореф. дис. канд. биол. наук. - Астрахань, 2010. - 19 с.
Талкина М.Г. Комплексная оценка длительного воздействия ртути на молодь плотвы в экспериментальных условиях / М. Г. Талкина, В. Т. Комов, Ю. В. Чеботарёва, В. А. Гремячих // Вопр. ихтиол., - 2004. - Т. 44, № 6. - С. 847- 852.
Федоненко О.В. Сучасш проблеми гщробюлоги: Запорiзьке водосховище / О.В. Федоненко, Н.Б. Ссшова, Т.С. Шарамок, Т.В. Ананьева, В.О. Яковенко. - Дншропетровськ: Л1РА, 2012. - 279 с. Шарамок Т.С. Вплив антропогенних факторiв на гематолопчш показники риб / Т.С. Шарамок, Н.Б. Ссшова // Науковi записки Тернопшьського нащонального педагопчного ушверситет, 2015. - Т. 64. -С.722-726.
Шеина Т.А. Состав крови и содержание тяжелых металлов в органах и тканях трех видов рыб в бассейне реки Камы / Автореф. дис. канд. биол. наук. - Пермь, 2014. - 22 с.
Fedonenko O. The Accumulation of Heavy Metals and Cytometric Characteristics Features of Red Blood Cells in Different Ages of Carp Fish from Zaporozhian Reservoir / O. Fedonenko, N. Esipova, T. Sharamok // International Letters of Natural Sciences, 2016. - Vol. 53. - Р. 72-79.
Gayatri A. The morphometrical characterisation of normal blood cells of two airbreathing fishes, Clarias batrachus and Anabas testudineus / A. Gayatri, M. Prafulla // International Research Journal of Biological Sciences, 2014. - Vol. 3(11). - Р. 37-41.
Kumar B. G. Copper Toxicity: haematological and histopathological changes and prophylactic role of vitamin C in the fish, Anabas testudineus (Bloch, 1792) / Kumar B. G., Nandan S. B. // The Journal of Zoology Studies, 2014. - 1(3). - Р. 4-13.
Rey V'azquez G. Characterization of blood cells and hematological parameters in Cichlasoma dimerus (Teleostei, Perciformes) / G. Rey V'azquez G. A. // Guerrero Tissue and Cell, 2007. - № 39. - Р. 151-160. Velcheva I. A study on some physiological parameters of three hydrobiotic species under the influence of copper / I. Velcheva, A. Arnaudov // Pesic, V. & Hadziablahovic, S. (Eds.) Proceedings of II International Symposium of Ecologists of Montenegro. Kotor, 2006. - Р. 155-160.
REFERENCES
Esipova, N.B., Surova, Ju.O. (2015). Osoblivosti morfostrukturi eritrocitiv molodi riznih vidiv rib v umovah
gipoksii. Proceed. VIII Int. Conf. Herson: Grin' D. S. (in Ukrainian) Fedonenko, O., Esipova, N., Sharamok, T. (2016). The Accumulation of Heavy Metals and Cytometric Characteristics Features of Red Blood Cells in Different Ages of Carp Fish from Zaporozhian Reservoir. International Letters of Natural Sciences, 53, 72-79. Fedonenko, O.V., Esipova, N.B., Sharamok, T.S., Ananyeva, T.V., Yakovenko, V.O. (2011). Suchasni
problemi gidrobiologii: Zaporiz'ke vodoshovishhe. Dnipropetrovs'k: LIRA (in Ukrainian) Gayatri, A., Prafulla, M. (2014). The morphometrical characterisation of normal blood cells of two airbreathing fishes, Clarias batrachus and Anabas testudineus. International Research Journal of Biological Sciences, 3(11), 37-41. Ivanova, N.T. (1983). Atlas kletok krovi ryb. Moscow: Legkaja i pishhevaja promyshlenost'. (in Russian) Kumar, B.G., Nandan, S.B. (2014). Copper Toxicity: haematological and histopathological changes and prophylactic role of vitamin C in the fish, Anabas testudineus (Bloch, 1792). The Journal of Zoology Studies, 1(3), 4-13.
Kuramshina, N.G., Nurtdinova, J.J., Matveeva, A.J. (2015). Ecological and physiological state of fish fauna
small rivers of the Southern Urals. Vestnik Orenburgskogo universiteta, 4(179), 20-25. (in Russian) Mineev, A.K. (2013). Nespecificheskie reakcii u ryb iz vodoemov srednej i nizhnej Volgi. Izvestija
Samarskogo nauchnogo centra Rossijskoj akademii nauk, 3-7(15), 2301-2318. (in Russian) Mineev, A.K., Kalinin, E.A. (2012). Osobennosti lejkocitarnoj formuly u plotvy (Rutilus rutilusLinnaeus, 1758) iz vodoemov raznogo tipa (na primere Saratovskogo vodohranilishha i malyh rek respubliki
Udmurtija). Izvestija Samarskogo nauchnogo centra Rossijskoj akademii nauk, 14(1), 213-217. (in Russian)
Parfenova, I.A., Soldatov, A.A. (2011). Funkcional'naja morfologija cirkulirujushhih jeritrocitov bychka-krugljaka v uslovijah jeksperimental'noj gipoksii. Morskoj ekologicheskij zhurnal, 2(10), 59-67. (in Russian)
Rey V'azquez, G. (2007). Characterization of blood cells and hematological parameters in Cichlasoma dimerus (Teleostei, Perciformes). Guerrero Tissue and Cell, 39, 151-160.
Serpunin, G.G. (2002). Gematologicheskie pokazateli adaptacij ryb. Thesis of Doctoral Dissertation. Kaliningrad (in Russian)
Soshnikov, N.M. (2010). Fiziologicheskaja harakteristika belogo ipestrogo tolstolobikov v biogeohimicheskih uslovijah zapadno-podstepnyh il'menej del'ty r. Volgi. Thesis of Doctoral Dissertation. Astrahan' (in Russian)
Talkina, M.G., Komov, V.T., Chebotarjova, J.V., Gremjachih, V.A. (2004). Kompleksnaja ocenka dlitel'nogo vozdejstvija rtuti na molod' plotvy v jeksperimental'nyh uslovijah. Voprosy ikhtiologii, 44(6), 847- 852. (in Russian)
Sharamok, T.S., Esipova, N.B. (2015). Vpliv antropogennih faktoriv na gematologichni pokazniki rib. Naukovi zapiski Ternopil's'kogo nacional'nogopedagogichnogo universiteta, 64, 722-726. (in Ukrainian)
Sheina, T.A. (2014). Sostav krovi i soderzhanie tjazhelyh metallov v organah i tkanjah treh vidov ryb v bassejne reki Kamy. Thesis of Doctoral Dissertation. Perm' (in Russian)
Velcheva, I.A., Arnaudov, A. (2006). Study on some physiological parameters of three hydrobiotic species under the influence of copper. Proceed. II International Symposium of Ecologists of Montenegro. Kotor.
Voda ribogospodars'kih pidpriemstv. Zagal'ni vimogi ta normi. Standart Minagropolitiki Ukraïni. (2006). Kiïv: Ministerstvo agrarnoï politiki Ukraïni (in Ukrainian)
Eiоnогiцниü bîchuk MffnYiMeHi Eогдана Хмеnbницbкого 6 (2), 2016
