CC BY
17
Parpan T. V. Structure and regeneration of the spruce-fir-beech virgin forest in the Ukrainian Carpathian
An age structure and regeneration of tree species arboreals is studied in coniferous-beech virgin forests of Zakarpattya. Empiric generalizations of research results of influencing of shelterwood cutting are done on the structure and regeneration of those forests. It is set that consisting of ^Honony.ra^H silver fir and fir-tree of age-old dynamics coniferous-beech beechen characterized virgin forest the dygresion type of age-old spectrum. Asektatorian kinds (maple-sycamore and elm mountain) are fragmentary presented single individuals and in the first age-dependent groups does not happen.
Keywords: coniferous-beech virgin forest, silver spruce-fir-beech stand, age structure, natural regeneration, shelterwood cutting._
УДК 658.12.35 Здобувач Ю.Б. Рошко - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ Л1СОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
Розглянуто хронолопчний розвиток деревообробно'1 галузi промисловосп та ль сового господарства, починаючи з давшх чаав i закшчуючи 50-ми роками ХХ ст. Проаналiзовано стан галузi на ключових етапах п розвитку порiвняно з шшими регионами Украши. Наведено причини, що привели до того чи шшого стану галузей. Проаналiзовано вплив дiяльностi галузей на еколопчний стан регюну. Встановлено, що внаслщок таких "прогалин" у розвитку люопромислового комплексу Украша не змогла зайняти чшьну позищю на св^овому ринку в галузi деревооброблення i виго-товлення меблiв. Водночас активна лiсозаготiвля, яка вщбувалася без необхiдних за-ходiв з вщновлення лiсу, призвела до значного зменшення лiсистостi Львiвськоi область Це негативно позначилося на сташ довкiлля у регiонi.
Ключов1 слова: деревообробна галузь, люове господарство, експортно^мпортш операцГi, економiчна ефективнiсть, суспiльство, еколопчшсть.
Актуальнiсть дослiдження. Люове господарство i деревообробна галузь промисловосп е взаемопов'язаними сферами д1яльност1, що входять до люопромислового комплексу. Дослщження iхнього розвитку дасть ч^юше уявлення про причини тепершнього стану комплексу. Анашз причин нега-тивних тенденцш дасть змогу знизити iхнiй вплив на майбутнш розвиток ль сових i деревообробних пiдприемств, що, своею чергою, збiльшить економiч-ний ефект вщ дiяльностi лiсопромислового комплексу.
Постановка проблеми. Головною проблемою люопромислового комплексу е не високий рiвень ефективносл використання ресурсiв лiсу. Основ-ним завданням дослщження е аналiз юторичного розвитку галузi, що, своею чергою, дасть змогу отримати повнiше уявлення про ситуацш, що склалась в галуз^ встановити причини, якi мали найбiльший вплив. Це допоможе шдви-щити рiвень ефективностi використання люових ресурсiв Украiни.
Стан дослiдження проблеми. Проблему розвитку люового господарства i розвитку деревообробноi галузi промисловостi дослiджують фахiвцi багатьох науково-дослiдних установ та навчальних закладiв, зокрема науков-цi НЛТУ Украши в складi кафедр економiки та менеджменту люових шд-приемств та економiки та менеджменту деревообробних шдприемств. Серед них академж Нацiональноi академii наук проф. Ю.Ю. Туниця, проф. 1.М. Си-някевич, проф. Г.С. Шевченко. Разом з тим, окремi аспекти еколого-еконо-
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.9
мiчних зв'язюв мiж лiсовими i деревообробними шдприемствами потребують бiльш ретельного наукового вивчення.
Починаючи з витокiв нашо! юторй, важливе мiсце в розвитку економь ки займали лiси. Лiси для людей слугували джерелом харчiв i житла, вщгра-вали дуже важливу роль у духовному житл людини. З давнiх-давен люди займалися мисливством i збиральництвом, використовуючи надзвичайно ба-гатi ресурси лiсiв. Деревину використовували для будiвництва житла та пред-метiв побуту. Легкiсть у добуванш та простота в обробленнi зробили деревину одним iз найзручшших матерiалiв.
Поступово, з розвитком товарно-грошових вiдносин, на основi ре-гульованого ведення люового господарства почала розвиватися деревооброб-лення. За часiв Литовсько-Руського Князiвства деревооброблення набуло особливого розвитку. В перюд з XIV по XVI ст. на територй Захщно! Укра-1ни дiяли цiлi села ремюниюв, якi займалися виробництвом будматерiалiв та предметiв побуту, що були виготовлеш з деревини. У цей перюд важливу роль вщгравало виробництво поташу, який використовували у виробнищш скла, мила, для фарбування тканин. Торпвля поташем велась iз вшею Европою. Ця галузь у XVI ст. була настшьки важливою, що була монополiзова-ною державною скарбницею. Також, починаючи з XVI ст., в Укра1ш розпо-чинаеться активний розвиток паперового виробництва. Воно зародилося у мануфактурному вигляд^ минаючи ремюничу стадда. Засновано 10 патрень, перша з яких у 1522 р. у м. Яновi (Львiвська область). Також папiрнi працю-вали у Перемишлi, Луцьку, Бузьку, Остроз^ Жашковi, Брюховичах, Радо-мишлi. Вiдтодi розвиток люово! i деревообробно! промисловост мав особли-ве значення для захщних регiонiв Укра!ни.
У часи промислового перевороту значного розвитку набула люопильна промисловють. Починаючи з 80-х роюв XIX ст., в Карпатському райош вщ-значалося iстотне пожвавлення ще! галузi, збiльшувалась кiлькiсть i продук-тивнiсть лiсопилок. Як наслщок, наприкiнцi XIX ст. кожного року вирубували понад 6 млн м2 лiсiв. Причому 2/3 становила дшова деревина, бiльшiсть яко! було вивезено за територш краю. На початку ХХ ст. з територй Карпат i При-карпаття щорiчно експортували близько 80 тис. вагонiв лiсоматерiалiв. Ос-новними експортерами лiсу були кра!ни Захщно! Свропи i Причорномор'я.
Високими темпами збiльшувалося використання парових двигушв на лiсопилках. Так, у 1880 р. загальна потужнiсть двигушв, задiяних на люопил-ках, була 120 к.с., а вже у 1885 р. загальний 11 рiвень зрiс до 1600 к.с., а ще через 5 роюв вона становила вже 2.2 тис. к.с. Це становило 2/5 потужност вЫх парових машин, що працювали в переробнш промисловостi краю. Подiбна ситуацiя склалася i в лiсохiмiчнil галузi. У Захiднiй Укра1ш, починаючи з 60-х рокiв Х1Х ст., вiдкривалися новi лiсохiмiчнi заводи, на кожному з яких пра-цювало до 600 чоловiк i разом на рiк вони могли переробляти до 300 тис. складометрiв деревини. Щоправда, розвиток деревообробно! галуз^ зокрема меблевого виробництва, був значно нижчим. Це було зумовлено великою потребою капiталовкладень. На територш краю ввозилися готовi вироби iз деревини.
2. Екологiя довкiлля
67
Характерними рисами розвитку люово1 rany3Ï наприкiнцi Х1Х ст. та на початку ХХ ст. була ïï зaлежнiсть вщ iноземних кaртелiв, якi скуповували на захщноукрашських землях тисячi гектaрiв люу i вирубували його надзви-чайно швидкими темпами. Нaслiдком цього стало стрiмке зменшення площ лiсiв по всьому захщному регiону. Так, протягом 1912 р. площа лiсiв Зaхiдноï Укрaïни зменшилася на 1100 га. У цей час розвитку набувала здебшьшого ль созaготiвельнa галузь. Деревооброблення розвивалося порiвняно слабо. Причиною цього були неконкурентш умови дiяльностi деревообробних шд-приемств, якi були створеш для "придушення" розвитку шдприемств, орiентовaних для кiнцевого споживача. Така ситуащя була вигiдною для Австршсь^' iмперiï.
Пiсля Першо1' свiтовоï вшни територiя Львiвськоï облaстi, згiдно з Версальським договором 1923 р., перейшла у пiдпорядкувaння Польщi, що кардинальним чином не змiнило ситуаци в регюш. У час пiслявоенноï вщбу-дови стан лiсового господарства та деревообробно1' гaлузi залишався плачев-ним. Через те, що тсля першо1' свiтовоï вiйни економiкa Польщi була в поганому сташ, то на потребу у вiдбудовi колошально1" територи, якою була Львiвськa область, закривали очi.
Разом з тим, напереюр загальному занепаду економiки Львiвськоï об-лaстi, лiсове господарство i люозаго^вля нарощували сво1' темпи. Причинами цього був високий попит на деревину як будмaтерiaл у шслявоенних державах. Проте видобуток люу у шслявоенний час не вщбувався завдяки шдви-щенню продуктивностi пращ i ефективност використання лiсових ресурЫв, а зростав внaслiдок нещадного винищення нaйбiльш доступних лiсiв та засто-сування бiльшоï кiлькостi робочо1' сили.
Шд час Друго1' свiтовоï вшни важко говорити про розвиток деревооб-робно1' гaлузi, оскiльки вона працювала на вiйськовий комплекс.
Пiсля Друго1' свiтовоï вiйни на територи Львiвськоï облaстi розпочали роботу з вщбудови промисловостi. Це дало iстотний поштовх для розвитку лiсозaготiвлi та деревооброблення. Сформувалися зв'язки зi сходом Украши, де було бшьше розвинене машинобудування. Це дало змогу модернiзувaти наявш технологи лiсозaготiвлi i деревооброблення. Так, якщо у 1945 р. люо-зaготiвельнa, деревообробна i паперова галузь промисловосп займала 5,9 % вщ загального об'ему, то вже у 1950 р. цей показник зрю до 6,4 %. Такими були результати четверто1' п'ятирiчки, що мала за мету вщродження зруйнова-но1' вiйною промисловостi. Цiкaвим був той факт, що за перюд четверто1' п'ятирiчки в економiку Украши було швестовано величезнi кошти, що стано-вило понад 20 % вЫх iнвестицiй в економiку колишнього СРСР. Це був найвищий показник швестування Украши за весь час юнування СРСР.
За час п'ято1' п'ятирiчки iнвестицiï в економiку Украши були значно меншими. Також дещо зменшилося будiвництво, що створило несприятливi умови для розвитку гaлузi. У цей перюд прюритетного розвитку набула енер-гетична галузь. Проте це не завадило поступовому росту натуральних обсяпв випуску продукцiï, хоча й питома ïï вага в загальному обсязi ВВП област почала знижуватися через стрiмкий розвиток енергетики.
Науковий вкник- НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.9
Висновки. Починаючи з XVIII ст., на люове господарство i деревооб-робну галузь промисловостi Львiвськоl областi впливали рiзноманiтнi еконо-Mi4Hi i полiтичнi чинники, з метою максимального виснаження природних ресуршв Укра!ни. Внаслiдок такого напрямку розвитку люопромислового комплексу, стало неможливим ефективне використання ресурсiв лiсу сус-пiльством, оскiльки на територй' област активно розвивалася лише люозаго-лвля, в той час, як деревооброблення розвивалося значно повiльнiше.
Унаслiдок тако! "прогалини" в розвитку лiсопромислового комплексу Украша не змогла зайняти чшьну позицiю на свiтовому ринку в галузi деревооброблення i виготовлення меблiв. Водночас активна лiсозаготiвля, яку здшснювали без необхiдних заходiв iз вiдновлення лiсу, призвела до значно-го зменшення лiсистостi Львiвськоl область Це негативно позначилося на сташ довкшля у регiонi.
Л1тература
1. Полянська-Василенко Н.Д. 1стор1я Укра1ни / Полянська-Василенко Натал1я Дмит-р1вна. - К. : Вид-во "Либвдь", 1995. - 608 с.
2. Лановик Б.Д. Економ1чна ютор1я Укра1ни / Лановик Богдан Дмитрович, Лазарович Микола Васильович, Матейко Роман Михайлович, Матисякевич Зиновш Михайлович. - К. : Вид. д1м "Юридична книга", 2004. - 456 с.
3. ЦСУ СРСР Статистичне управлшня Льв1всько! область Народне господарство Льв1всько! обласп Статистичний зб1рник. - К. : Держстатвидав - 1958 р.
4. ЦСУ СРСР Статистичне управлшня УРСР. Народне господарство Украшсько! РСР Статистичний зб1рник. - К. : Держстатвидав - 1957 р.
5. ЦСУ СРСР Статистичне управлшня УРСР. Народне господарство Украшсько! РСР. Статистичний щор1чник. - К. : Держстатвидав - 1964 р.
Рошко Ю.Б. Эколого-экономические аспекты развития лесопромышленного комплекса
Рассмотрено хронологическое развитие деревообрабатывающей отрасли промышленности и лесного хозяйства, начиная с древних времен и заканчивая 50-ми годами ХХ в. Проанализировано состояние отрасли на ключевых этапах ее развития сравнительно с другими регионами Украины. Рассмотрены причины, которые привели к тому или другому состоянию отраслей. Проанализировано влияние деятельности отраслей на экологическое состояние региона. Установлено, что в результате таких "пробелов" в развитии лесопромыслового комплекса Украина не смогла занять главную позицию на мировом рынке в отрасли деревообработки и изготовления мебели. В то же время активная лесозаготовка, которая проходила без необходимых мер по возобновлению леса, привела к значительному уменьшению лесистости Львовской области. Это негативно отразилось на состоянии окружающей среды в регионе.
Ключевые слова: деревообрабатывающая отрасль, лесное хозяйство, экспортно-импортные операции, экономическая эффективность, общество, экологичность.
Roshko Yu.B. Ecology-economic aspects of development of forest and industrial complex
Chronologic development of woodworking industry of industry and forestry is considered, beginning from ancient times concluding 50th ХХ age. Being of industry is analysed in the key stages of its development comparatively with other regions of Ukraine. Reasons which resulted in the that or other state of industries are examined. Influence of activity of industries is analysed on the ecological state of region. It is set that as a result of such "blanks" in development of forest industry complex Ukraine not able to occupy main position in the world market in industry of treatment of wood and making of furnitures. At the same time the active timber cutting which passed without necessary measures on pro-
ceeding in the forest resulted in the considerable diminishing of wooded of the Lvov area. It negatively affected consisting of environment of region.
Keywords: woodworking industry, forestry, export-import operations, economic efficiency, society, ecofriendlyness.
УДК 574.4+630*182.5 Директор Ю.1. Черневий, канд. с.-г. наук -
Прикарпатський лкогосподарський коледж; проф. П.Р. Третяк, д-р бюл. наук - НЛТУ Украти, м. iïbeie
ПРИР1СТ СТАРОВ1КОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ТА ЙОГО ЕКОЛОГ1ЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
Виявлено, що поточний прирют бюмаси деревосташв у вщ1 120-250 роюв може становити 15-20 м3/га/р1к, або 8-12 т/га/рш сухо'1 речовини, що вщповщае 4-6 т/га/р1к депонованого вуглецю. Запропоновано переор1ентувати ведения люового господар-ства у межах еколопчно!' мережi на забезпечення еколопчних прюритет1в: депону-вання вуглецю, продукування кисню, виконання пдролопчних функцш
Серед екологiчних систем суходолу планети люи вiдiгрaють найваго-мшу екологiчну роль, оскiльки 1'хня бюлопчна продуктивнiсть е найвищою [5, 12, 19-21]. Висока бюлопчна продуктившсть зумовлюе максимальш по-казники депонування вуглецю, використання води, акумулювання ïï запаЫв та збагачення атмосфери вологою i киснем [18]. Саме тому в рамках поло-жень Кютського протоколу та Конвенци про змши кшмату, яку рaтифiкувaв уряд Укрaïни у 1996 р., одним iз радикальних шляхiв зaпобiгaння змiнaм клi-мату е зменшення викидiв двоокису вуглецю та депонування його у бюмась Тому продовж останшх десятилiть особливу увагу в свт та й в Укра].ш нада-ють збереженню лiсiв, полiпшенню ïхньоï структури та шдвищенню ïхньоï продуктивностi [2-4]. Провщш вченi- лiсiвники та екологи розрахували та пе-реконливо довели можливють збiльшення депонування вуглецю завдяки лi-совiдновленню та лiсорозведенню [7-11]. За даними науково-шформацшного центру Держкомлюгоспу Укрaïни, у 2002 р. у бюмаЫ лiсiв Укрaïни, якi тепер займають лише близько 10 млн га, або 15,7 % плошд держави i мають серед-нш запас деревини до 200 м /га, мютилося 640,8 млн т вуглецю [6, 11]. Зага-лом у фггомаЫ 1 га люу у середньому мютиться 4 т/га вуглецю, у Карпатах -до 10 т/га. Загальноприйнята в Укра].ш концепщя збшьшення депонування вуглецю передбачае збшьшення площд лiсiв та ïхньоï продуктивностi, особливо шляхом створення нових люових насаджень [2, 3, 9]. Це дасть змогу збшьшити обсяги рiчного депонування вуглецю, що, ^м внутрiшньодержaв-ного еколопчного, мае i вагоме економiчне значення у глобальному вимiрi (ринок квот викидiв вуглекислого газу).
Депонування вуглецю пропорцшне iнтенсивностi фотосинтезу i наг-ромадження оргaнiчноï речовини рослинного походження, особливо деревини. Чим бшьший прирют бюмаси на одинищ площд, тим бiльший обсяг депонованого вуглецю, використaноï та трaнспiровaноï води. За даними Держком-лiсгоспу Украши, середнш рiчний прирiст деревини у люах Укрaïни сягае 4 (5) м /га. Причому найвищд його значення влaстивi молодим та середньовжо-вим деревостанам. Загальноприйнятою е також думка, що у старшому вщ
