CC BY
34
Шуствий вкник HЛTУ Ук-ряши. - 2009. - Вип. 19.8
Rubiaceae (2 роди, З види): Cruciata laevipes Opiz, Galium album Mill., G. odoratum (L.) Scop.
Salicaceae (2 роди, 2 види): Populus tremula L., Salix caprea L.,
Scrophulariaceae (1 рщ, 1 вид): * Veronica. officinales L.
Urticaceae (1 рщ, 1 вид): Urtica dioica L.
Vaccinaceae (1 рщ, 1 вид): Vaccinium myrtillus L.
Violaceae (1 рщ, 1 вид): * Viola canina L. MAGNOLIOPHYTA, LILIOPSIDA (З родини, 12 родiв, 1З видiв).
Juncaceae (2 роди, 2 види): *Juncus effusus L., Luzula sylvatica (Huds.)
Gaudin
Liliaceae (1 рщ, 1 вид): Majanthemum bifolium (L.) F.W. Schmidt
Poaceae (9 родiв, 10 видiв): Agrostis gigantea Roth, *Anthoxanthum odoratum L., Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Coeleria glauca (Spreng.) DC., *Des-hampsia caespitosa (L.) Beauv., Festuca rubra L. s. str., Melica nutans L., Milium effusum L., *Poa. nemoralis L., p. pratensis L.
Сучасне флоронаселення заповщного урочища "Шкшвське" сформо-ване 82 видами 74 родiв, 42 родин i 4 вщдшв. Бшьшють видiв належать до порядку Magnoliophyta - 76, у т.ч. до класу Magnoliopsida - 6З i класу Liliop-sida - 1З. Iншi вiддiли представлеш 1-З видами. У заказнику зростае 2 здича-вiлих iнтродуценти. Видiв, якi трапляються лише на люових дорогах та про-сiках, нараховано 28, що становить З4,15 % вщ флоронаселення заповiдного урочища. Таю параметри оцiнки флоронаселення свiдчать про його бщшсть, а отже для функщонування заповiдного урочища мШклiвськем як ключово1' територiï його потрiбно значно розширити за рахунок прилеглих упдь.
Лiтeрaтyрa
1. Eкoлoгiя Льв1вщини 2007. - Львiв, 2008. - 184 с.
2. Олещен^ В., Мoвчaн Я., Пaрчyк Г. Нормативно-правовi тдстави для розбудови екомережi Украши // Розбудова екомережi Украши. - К., 1999. - С. 7-12.
3. Определитель высших рaстeний Украины. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. -
548 с.
4. Прирoднo-зaпoвiдний фюнд Украшсько'1 РСР (Pеeстр-довiдник заповiдних об'екпв). - К. : Вид-во "Урожай", 1986. - 224 с.
5. Фoрмyвaння рeгioнaльниx схем екомережi (методичш рекомендаци). - К. : Ф^осо-цiоцентр, 2004. - 71 с.
6. Щеля^^^н^ Ю.Р. Головнi риси екомережi Украши// Розбудова екомережi Украши. - К., 1999. - С. 1З-22. _
УДК 581.526.42 (477. 85) Г.Д. Шутак; доц. В.Д. Солодкий, канд. бюл. наук -Державнеуправлтня охорони навколишнього природного середовища в Чермвецькш област1; доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОЛОГО-БЮЛОГГЧШ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ХОТИНСЬКИЙ"
У контекст! реалiзащi державно! пол^ики у сферi розширення мережi терито-рш природно-заповщного фонду та програми розвитку заповщно! справи Чершвець-
2. Eкoлoгiя дoвкiлля
129
ко! област визначено еколого-бiологiчнi засади створення Нацюнального природного парку "Хотинський".
Ключов1 слова: Чернiвецька область, збалансований розвиток, природно-запо-вiдний фонд, нацiональний природний парк.
G.D. Shutak; assoc. prof. V.D. Solodkyi - Government department of nature environment protection in Chernivtsi region; assoc. prof. V. Ya. Zaychuk -
NUFWTof Ukraine, L'viv
Ecological and biological principles of creation the national nature park "Khotynskyi"
Within the framework of realization of the state policy on expansion the network of nature reserve fund territories and within the program on development of reserve activities of Chernivtsi region are defined the ecological and biological principles of creation the national nature park "Khotynskyi".
Keywords: Chernivtsi region, Balanced development, nature reserve fund, national nature park.
Вступ. Програмою розвитку заповщно! справи Чершвецько! област передбачено створення Нацюнального природного парку "Хотинський" (дат - НПП) [9]. З щею метою фах1вщ держуправлшня охорони навколишнього природного середовища, науковщ Чершвецького нацюнального ушверситету iM. Ю. Федьковича, Чершвецького факультету нацюнального техшчного ушверситету "Харювський пол^ехшчний шститут" та Кам'янець-Подшьського державного ушверситету Хмельницько! област сшльно з активом Буковинсь-ко! фши нацюнального екоцентру Украши "Крона" та представниками неуря-дово! громадсько! оргашзаци "Товариство Подiльських природодослiдникiв та природолюбiв" здiйснили сiм експедицiй по придшстровському регiону у Хотинському, Сокирянському та Кельменецькому районах Чершвецько! об-ластi з метою вивчення бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття [10,11].
Матерiали i методи дослiджень. У ходi дослiджень враховано поло-ження i вимоги чинних в Укршт мiжнародних конвенцiй та угод в галузi охорони довкiлля - Конвенци про охорону бюлопчного рiзноманiття (1992) та 11 програми щодо природоохоронних територш (2004), Конвенци про за-хист всесвггньо! культурно! та природно! спадщини (1972), Конвенци про водно-болотнi упддя, що мають мiжнародне значення, головним чином як середовища юнування водоплавних шж^в (1971), Конвенци про охорону дико! флори i фауни та природних середовищ iснування в Сврош (1979) та Свро-пейсько! ландшафтно! конвенци (2005) у частит завдань, що стосуються розвитку та збереження природно-заповщного фонду [1-3].
В основу дослщжень покладено також законодавчi акти, що прийнятi в останш роки Верховною Радою Украши та центральними органами вико-навчо! влади, що напряму пов,язанi з еколопчними проблемами регiону. Це, насамперед, Закони Украши "Про загальнодержавну програму формування нацюнально! еколопчно! мережi Украши на 2000-2015 рр.", "Про еколопчну мережу Украши" [5]. Для впровадження вказаних директивних докуменлв розроблено плани дш, спрямованих на збереження цшних природних ком-плексiв, територiй та об'еклв природно-заповiдного фонду, призупинення втрати бiотичного та ландшафтного рiзноманiття. Зпдно з визначеними пер-
130
Збiрник науково-технiчних праць
спективами галуз^ основними напрямками розвитку заповщно! справи досль джувано! територи визначено:
• тдвищення стшкосп екосистем до негативних чиннишв середовища:
• зменшення антропогенного навантаження;
• збшьшення л1систост1 територи району до оптимально!;
• рацюнальне, невиснажливе природокористування з метою задоволення потреб национально! економжи у природних ресурсах.
Результати дослщжень та Тх обговорення. Дослiдженнями встанов-лено, що природно-заповщний фонд на територи Придшстров'я недостатньо презентуе бiологiчне та ландшафтне рiзноманiття краю. Зокрема у реестрi за-повiдних територiй та об'еклв е: Кельменецький район - 9 територш та об,ектiв загальною площею 2144,55 га, з них: 4 заказники державного та мю-цевого значення, 5 пам'яток природи мюцевого значення; Сокирянський район - 16 територш та об'еклв загальною площею 1458,76 га, з них: 5 заказ-ниюв мюцевого значення, 11 пам'яток природи та парюв пам'яток мюцевого значення; Хотинський район - 31 територiя та об'ект загальною площею 912,6 га, з них: 8 заказниюв мюцевого значення, 13 пам'яток природи державного та мюцевого значення, 5 заповщних урочищ, 5 парюв-пам'яток та ден-дрологiчний парк мiсцевого значення. Вщповщно у цих районах площа при-родно-заповiдного фонду становить 1-3 % вщ територи району. Для порiв-няння: показник заповiдностi Чершвецько! област становить 10,5 %, а за-гальнодержавний - 4,7 % [4].
Ми дослщили, що е можливост значного розширення меж природно-заповiдного фонду у приднiстровськiй зош Буковини за рахунок територи проектованого нацюнального природного парку "Хотинський", що знахо-диться у придшстровськш частиш Хотинського, Сокирянського та Кельме-нецького райошв. Загальна площа проектованого НПП - 19,5 тис. га. З фiзи-ко-географiчного погляду, це Прут-Дшстровське межирiччя, що в геолопч-ному плат е первинною поверхнею сарматського плато i характеризуеться багатим бiорiзноманiттям. Вiдповiдно до юнуючо! практики, у межах НПП буде видшено 4 зони: заповщна, стацюнарно! та регульовано! рекреаци i гос-подарська. Ядром НПП "Хотинський" слугуватимуть Дшстровське водосхо-вище, а також лiсовi масиви юнуючих заповiдних територiй Кельменецького, Ломачинецького, Сокирянського люництв ДП "Сокирянський люгосп" та Ру-хотинського, Хотинського люництв ДП "Хотинський лiсгосп", а також люи вздовж Днiстра Хотинського держспецлюницта АПК.
Тiльки за попереднiми дослщженнями, на територи проектованого НПП виявлено 520 видiв судинних рослин, з них 42 занесено до раритетних списюв мiжнародного та нацiонального рiвнiв. Багатий також тваринний свiт майбутнього нацюнального парку - тут мешкають близько тисячi видiв тва-рин. Це становить майже Ымдесят вщсотюв фаунiстичного рiзноманiття Чершвецько! область Безхребетш тварини представленi, головним чином, кома-хами, молюсками, ракоподiбними i павукоподiбними. З них 37 видiв е рщюс-ними i зникаючими. До Червоно! книги Укра!ни занесено 17 представниюв фауни i флори, до Свропейського Червоного списку - 16, Червоного списку М1жнародного Союзу охорони природи - 10 i до Бернсько! конвенци - 8. У
зв'язку з цим територ1я Нацюнального природного парку "Хотинський" вико-нуватиме роль банку генофонду рослинного 1 тваринного свгту, буде пол1го-ном для здшснення наукового мошторингу довкшля [6-8].
Питання рекреацшно! д1яльност1 на територп Хотинського, Соки-рянського та Кельменецького райошв, створення сприятливих еколопчних умов для здоров'я людини нерозривно пов'язаш з розвитком природно-запо-вщно! справи. Рекреацшш ресурси нового НПП не тшьки дають змогу в ко-ротк термши вщновити ф1зичш й духовш сили людини, але й будуть базою еколого-просв1тницько! роботи. Найбшьш мальовнич1, естетично цшт дшян-ки природи, зазвичай, слугуватимуть естетичним, культурним та еколого-ви-ховним цшям.
Особливо! уваги потребуе заповщання Дшстровського водосховища. Дшстровське водосховище е не тшьки регулятором водного режиму р. Дшстер, воно виконуе значш водоохоронш, захисш, саштарно-гтешчш, оздоровч1, рекреацшш, естетичш шш1 важлив1 функцп, а також е джерелом для задоволення потреб суспшьства в рибних ресурсах. На стан прибережних смуг Дшстровсь-кого водосховища позитивно впливають природно-заповщш територш люово-го фонду зокрема: ландшафтш заказники мюцевого значення "Шебутинський яр", "Галицька станка", "Васкшвський яр", "Бабинська стшка", "Молод1вський яр", "Поливашв яр" та шш1 об'екти природно-заповщного фонду.
Висновки. У сучасних умовах розвиток природно-заповщного фонду е гарант1ею збереження бютичного р1зномашття ушкальних { типових при-родних ландшафт1в. Створення Нацюнального природного парку "Хотинський" - запорука тдтримання науково обгрунтовано!, репрезентативно! та ефективно керовано! еколопчно! системи як базового елемента збалансова-ного розвитку регюну.
Створення НПП забезпечить збереження генофонду рослинного { тваринного свгту, еколопчно-збалансоване природокористування, розбудову ме-реж1 природоохоронних територш, виконання наукових дослщжень у сфер1 заповщно! справи. Це стане передумовою розвитку екотуризму, рекреацшно! бази, шдвищення еколопчно! пошформованост та залучення широких верств населення до розв'язання еколопчних проблем, виконання м1жнарод-них конвенцш та угод.
Лггература
1. Свропейська ландшафтна конвенщя // Вiдомостi Верховно! Ради. - К., 2005. -№ 51. - С. 547-550.
2. Зб1рник законодавчих акпв Украши про охорону навколишнього природного сере-довища. - в 11-ти т. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 1996-2005.
3. Концепщя збереження бюлопчного рiзноманiття Украши / Затв. Постановою КМУ № 439 вiд 12.05.1997 р. - К., 1997. - 28 с.
4. Солодкий В.Д., Ылоконь М.В., Королюк В.1. Природно-заповщний фонд Чершве-цько! областi. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2004. - 56 с.
5. Солодкий В.Д., Лавров В.В. Ефективш шдходи до формування екомереж Черш-вецько! областi // Агроекологiчний журнал. - К, 2008. - № 1. - С. 13-17.
6. Солодкий В.Д. Основи заповщно! справи : навч. поабн. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2008. - 408 с.
7. Червона книга УкраТни. Тваринний свгт. - К. : Укра!нська енциклопедiя, 1994. - 464 с.
132
Збiрник науково-техшчних праць
8. Червона книга УкраТни. Рослинний свгг. - К. : Укра!нська енциклопед1я, 1994. - 608 с.
9. Царик Й.В, Солодкий В.Д. Програма розвитку заповщно! справи Чершвецько! области // Вюник Льв1вського нацюнального ушверситету 1м. 1вана Франка. - Льв1в : Вид-во ЛНУ 1м. 1вана Франка. - 2008. - № 48. - С. 83-89.
10. Шутак Г. Д. Еколопзащя природокористування як визначальний фактор збереження бюр1зномашття Буковини. // Науковий вюник Чершвецького ушверситету : зб. наук. праць. Сер. : Бюлопя. - Чершвщ : Вид-во "Рута". - 2008. - Вип. 373. - С. 222-230.
11. Шутак Г.Д., Солодкий В.Д., Овак В.К. Карпатська конвенщя i розвиток заповщно! справи на Буковиш : монограф1я. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2009. - 128 с.
УДК 332.1:330.341.1 Доц. О.Б. Жихор, канд. екон. наук - 1нститут
регюнальних до^джень НАН Украти
МЕХАН1ЗМ РЕАЛВАЦП ПОЛ1ТИКИ 1ННОВАЦ1ЙНОГО
РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ
Обгрунтовано мехашзм реал1зацп пол1тики шновацшного розвитку регюну, запропоновано найголовшш1 його принципи та завдання. Звернуто увагу на створення в Укра!ш единого органу виконавчо! влади для проведення виважено! державно! регионально! шновацшно! пол1тики.
Ключовi слова: механ1зм, принципи, завдання, регюнальна 1нновац1йна пол1-
тика.
Assoc. prof. O.B. Zhyhor - Institute of Regional Researches NAS of Ukraine
Policy realization mechanism of innovative region development
Grounded mechanism of realization of policy of innovative development of region, the most important his principles and tasks are offered. Paid a regard to creation in Ukraine of single organ of executive power for conducting of the weighed public regional innovative policy.
Keywords: mechanism, principles, tasks, regional innovative policy.
Актуальшсть теми. Реашзащя шновацшно! полггики в регюнах доЫ здшснюеться фрагментарно, хаотично, залежно вщ сформовано! шновацшно! шфраструктури та дш оргашв влади, мiсцевого бiзнесу, характеризуеться низьким (недостатшм) рiвнем залучення штелектуального потенцiалу регiону та слабкими мiжрегiональними зв'язками.
Пошуки шляхiв полiпшення ситуацш у iнновацiйнiй сферi, наявнiсть в науковш лiтературi та урядових документах рiзноманiтних пiдходiв до пiдви-щення ефективностi регiонально! iнновацiйно! полiтики шдводять до думки, що без розроблення органiзацiйно-економiчного механiзму, здатного поедна-ти вЫ аспекти iнновацiйного процесу, покращення досягнути не вдасться.
Аналiз останшх наукових дослiджень. У розвиток ефективного ор-ганiзацiйно-економiчного механiзму управлiння шновацшною дiяльнiстю значний внесок зробили таю провщш вiтчизнянi вченi як О. Алимов, О. Амо-ша, П. Борщевський, А. Валюх, В. Геець, Б. Данилишин, Е. Зшь, С. 1лляшен-ко, М. Корецький, Л. Федулова та iншi.
Невирiшенiсть проблемних питань розвитку шновацшно! дiяльностi в регюнах та потреба удосконалення управлшня нею зумовила нагальнiсть дослiдницького пошуку розроблення дiевого механiзму реалiзацi! та стиму-лювання iнновацiйно! регiонально! полггики.
