CC BY
125
Охарактеризованы особенности формирования и современное состояние вековых дубовых и ясеневых насаждений искусственного происхождения в заповедном урочище "Малышки". Проанализированы результаты исследований таксационных показателей и санитарного состояния заповедных культур.
Ключевые слова: природно-заповедный фонд, заповедное урочище, вековые древостои, таксационные показатели, санитарное состояние.
Khryk V.M., Levandovska S.M. The plantations today in protected reservoir "Malyshky"
The peculiarities of secular oak and ash plantations of artificial origin today in protected reservoir "Malyshky". The valuation indices and sanitary condition of protected plants are investigated.
Keywords: natural-protected fund, protected reservoir, secular woodstands, valuation indices, sanitary condition.
УДК 504:574.2 Доц. В.С. Цигода, канд. с.-г. наук -
Уманський НУС
ЕКОЛОГ1ЗАЦ1Я ТА УРБАН1ЗАЦ1Я М1СЬКОГО СЕРЕДОВИЩА
Розглянуто тенденци розвитку сучасних мюьких агломерацш шд впливом ур-башзаци, а також обгрунтовано важливють i доцшьшсть еколопзаци мюького сере-довища в умовах трансформаци соцiально-економiчних вщносин в Укра1ш.
Ключовi слова: еколопзащя, урбанiзацiя, мiське середовище, антропогенне на-вантаження.
Постановка проблеми. На сучасному етат цивтзацшного розвитку мюта та 1х шфраструктури е основними елементами територ1ального устрою будь-яко! краши, оскшьки вони е мюцями найбшьшо! концентрацп населення та найважлившими культурними й науковими центрами розвитку суспшь-ства. За своши ознаками 1 сощально-економ1чним призначенням мюто е сере-довищем життя людей 1 за своею сутшстю становить собою складову сощ-ального, економ1чно-географ1чного, шженерно-буд1вельного, юторичного 1 культурного комплексу, який динам1чно розвиваеться за певними законами. Виникнення 1 розвиток мют зумовлюеться природно-юторичними, сощально-економ1чними процесами становлення й певними законом1рностями розвитку людськп цивЫзацп загалом. Саме тому поступово змшюються й ускладню-ються мехашзми функцюнування мюта, що потребуе формування нових стратегш рацюнального управлшня ним, спрямованих на сталий розвиток його сощально-економ1чного й науково-техшчного комплексу з урахуванням потреб життезабезпечення населення, створення комфортних умов 1х прожи-вання з урахуванням потреб збереження еколопчно! безпеки навколишнього природного середовища.
Аналiз дослiджень та публiкацiй з проблеми. Сучасш проблемами урбашзацп та розвитку територш розглянуто в працях украшських вчених Б.М. Данилишина, О.М. Невелева, С.1. Дорогунцева В.В. Кравченка, 1.М. Са-л1я, М.В. Пггцика та ш. Прискорення процешв урбашзацп, що спостер1галося впродовж останнього столггтя, призвело до того, що проблеми мют набули глобального значення, здебшьшого негативного, 1 стали об'ектами дослщжен-
ня для рiзних науковщв-еколопв, економюпв, соцюлопв, психолопв, фшосо-фiв та iн.
Проблеми структури та рiвнiв матерiального середовища в еколопч-нiй сферi та 1х вплив на життeдiяльностi людей вщображеш у працях зару-бiжних авторiв - р. Баркера, Д. Гольда, М. Черноушека й впчизняних -О.В. Рудомшо-Дусятсько! та ш. Зокрема Реймерс М.Ф. вивчаючи стввщно-шення соцiально-економiчного й еколопчного, подшяе структуру мiського середовища проживання людини на п'ять основних складових: 1) природне середовище, яке здатне до умовно1 самопiдтримки й самовщтворення; 2) ква-зiприродне середовище, яке самодеградуе без втручання людини; 3) артепри-родне середовище, де велика кшьюсть елементiв створена людиною i не трапляеться в природi (цi компоненти урбоекосистеми саморуйнуються на-вiть за тдтримки людини);
4) матерiальне сощальне середовище, яке формуеться зазначеними ви-ще складовими, створюе певний шформацшний клiмат (природа батьювщи-ни, 11 культурш ландшафти, пам'ятки культури тощо); 5) соцiально-духовне середовище. Iншi вчеш, В.С. Преображенський та Г. Л. Райх, створюючи те-риторiально-антропоекологiчну модель мюта, розглядають його як: 1) систему, що цiлiсно реагуе на зовшшш фактори, якими е змши в його середовищi;
2) еколопчну систему, яка виступае як "дом ойкос", послуговуючи системi "господаря" - мешканщв мiста (соцiальна пiдсистема); 3) систему антропо (демо)-еколопчну, тобто таку, в якiй центральним елементом виступае люди-на; 4) систему соцюеколопчну. Це означае, що запропонована авторами модель складаеться з двох основних частин ("якою управляють" i "яка управ-ляе") i е об'ектом складних мiждисциплiнарних дослiджень: загально-бюло-гiчних, медико-бiологiчних, соцiальних, економiчних, еколопчних та iн. [1]. Окремi автори, за функцюнальними ознаками, територ11 мют подiляють на такi зони: 1) селиебна - призначена для проживання населення i характери-зуеться висотною мюькою забудовою, а також приватною забудовою сшьсь-кого типу, що розташована переважно на околицi мюта по його периметру; 2) промислова - складаеться з промислових та автотранспортних тдприемств;
3) рекреацшна - представлена природними ландшафтами (люи, луки, озера, водоймища, рiчки та ш.), якi збереглися в межах мюта i його околиць, а також штучними зеленими насадженнями (парками, люозахисними смугами та iн.). Своею чергою, кожна iз функцiональних зон характеризуемся сво1ми особливостями, призначеннями i впливом на навколишне природне середовище та еколопчним благополуччям.
Мета дослщження. Наразi вiдбуваеться значна трансформащя еконо-мiчних вiдносин у рiзних сферах мiських агломерацiй, здебiльшого в житло-во-комунальному господарствi, якi характеризуються зростанням значення еколопчних факторiв. Це зумовлюе актуальнють дослiдження з питань роз-витку середовища функцiонування мюта, його житлово-комунально! сфери та напряшв його еколопзацп як головно! умови життедiяльностi та життеза-безпечення людини вщповщно до сучасного стану навколишнього середовища та активiзацil вщтворюваних процесiв у суспiльствi.
Виклад основного матер1алу. Сучасному середовищу мiста загалом притаманний особливий характер людсько! дiяльностi у взаемодп з довкш-лям, яка може перетворювати середовище, окремi його компоненти або прис-тосувати до них людину. За цього, досягаючи позитивних чи негативних результат впливу людини на це довкшля, з яким пов'язуеться 11 життя, його тривалють, здоров'я, вщпочинок, умови i результати працi. За видами контролю людини над середовищем та 11 впливом на нього видшяють так! рiвнi: ма-терiальне мiкросередовище, мезосередовище, природно-географiчне макросе-редовище. Рiвень матерiального мiкросередовища характеризуеться тим, що вш компоненти цього середовища реально або потенцшно може значною мь рою перетворювати окрема людина або мала група людей. Розрiзняють такi типи мiкросередовища: житлове, побутове, мобшьне, виробниче, навчальне, рекреацшне. Вважаеться, що рацiональна органiзацiя матерiального мжросе-редовища мае важливе значення для виршення проблем екологiчного спря-мування, а також для розвитку особистостi загалом. Тобто тi форми еколопч-но1 культури та поведшки, якi сформованi у мiкросередовищi, можуть пере-носитися на об'екти середовища вищого рiвня [2].
Рiвень мезосередовища характеризуеться тим, що бшьшють його об'екпв i компонентiв реально або потенцшно здатш перетворювати великi офщшш групи-оргашзацп. Власне, вiд 1х дiяльностi, контролю, життево1 по-зицп залежить еколопчний стан територп 1х мюця проживання. Суб'ектами перетворення мезосередовища е органи державно1 влади та органи мюцевого самоврядування, пiдприемств, установи, оргашзацп, органи самооргашзацп населення, громадяни. Вони покликаш займатися благоустроем i будiвниц-твом об'ектiв цього середовища, вирiшувати проблеми еколопчно1 безпеки, збереження i вiдтворення ландшафтiв, забезпечення недоторканостi i природного середовища, а також природних ресуршв i 1х ощадливого використання. Об'ектами цього середовища е мюью вулищ, квартали, райони мюта, населенi пункти, великi пiдприемства, виробничi площi, транспортнi артерп, земельнi упддя, природнi ландшафти, що охороняються i контролюються спецiально створеними з щею метою органiзацiями. Наприклад, у Закош Укра1ни "Про благоустрiй населених пункпв" передбачено правовi, економiчнi, екологiчнi, сощальш та органiзацiйнi засади благоустрою населених пункпв, якi спрямо-вуються на створення сприятливого для життедiяльностi людини довкшля, збереження i охорону навколишнього природного середовища, забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення, рацiонального приро-докористування. У законi також передбачеш положення про систему благоустрою населених пункпв; управлiння та оргашзащю благоустрою населених пунктiв; стандартизацiю i нормування, а також фiнансове забезпечення та контроль у сферi благоустрою населених пункпв i екологiчноl рiвноваги; вiд-повiдальнiсть за порушення законодавства у цш сферi та ш. Тобто практична реалiзацiя вимог закону передбачае гармоншне поеднання соцiально-еконо-мiчних показникiв з екологiчними з прюритетом останнiх [3].
Досвiд минулих роюв засвiдчуе, що екстенсивнiсть iндустрiальноl та урбанютично1 полiтики зумовила високу концентращю та екологiчно небез-
печне антропогенне навантаження промислових об'екпв на обмеженш тери-торп, несприятливу територiально-планувальну структуру мют, тдпорядко-ванiсть завдань охорони довкшля iнтересам штенсифжацп промислового по-тенщалу, другоряднiсть проблем мютобудування вщносно економжо-еколо-гiчних прюритепв, руйнування природно-географiчного середовища, низь-кий еколого-соцiальний рiвень життя населення та iн.
Надзвичайно складним комплексом проблем у розвитку мiста е також зростаючий негативний техногенний вплив комунального господарства, про-мисловосп, енергетики, що е потужними джерелами забруднення середовища проживання населення. Наприклад, в Украш мшьйонне мiсто за добу споживае майже 625 тис. т води, 2 тис. т продукпв харчування, 9,5 тис. т пального. У навколишне середовище без необхщно! очистки й оброблення потрапляе до 500 тис. т рщких, 2 тис. т твердих i 950 т газоподiбних вiдходiв. В урбанiзованому середовищi спостер^аеться найскладнiша екологiчна ситу-ацiя внаслщок комплексного впливу велико1 кiлькостi забруднювальних ре-човин, особливо персистентних. Сучасш мiста е центрами максимального забруднення навколишнього середовища. Забруднення урботериторiй мае свою специф^ i пов'язано як iз зосередженням значно1 кiлькостi промислових об'екпв на цих територiях, так i з великою штенсивнютю транспортних потокiв. Мiста характеризуються високими темпами приросту автомобшьно-го парку та збшьшенням кiлькостi об'ектiв його обслуговування, серед яких -станцп технiчного обслуговування, паркувальнi майданчики, а також авто-заправнi станцп (АЗС). Порушуючи нормативнi документи [4, 5], об'екти обслуговування транспортних засобiв розмiщують у зонах житлово1 та грома-дянсько1 забудови, незважаючи на те, що вони значно попршують яюсть дов-кiлля шляхом забруднення атмосферного повггря, поверхневих шарiв Грунпв та водних екосистем. Крiм зазначеного, АЗС належать до об'екпв тдвищено! небезпеки, а 1х розмiщення у районах житлово! забудови е недопустимим з погляду пожежно! безпеки [4, 5]. Особливютю забруднення навколишнього урбашзованого середовища транспортними засобами та об'ектами обслуговування е концентрацiя забруднювальних речовин у приземному шарi атмосфе-ри з подальшим осадженням на Грунтовому покривi та поверхнi рослин. У мютах спостерiгаеться погiршення ситуацп щодо розсiювання полютантiв вiтровими потоками через щшьшсть забудови i значну висотнiсть будiвель. Вiдсутнiсть вентилювання територп призводить до локального концентру-вання екотоксиканпв.
У природному й урбашзованому середовищi роль буфера для забруд-нюючих речовин виконують Грунти. Небезпека забруднення Грунпв, особливо стшкими полютантами, полягае у тому, що вони не тддаються бюдегра-дацп, а отже, здатнi накопичуватися у Грунп, що призводить до формування зон тдвищено! еколопчно! токсичностi. У межах цих зон змшюються характер м^ацп елементiв, геохiмiчнi параметри Грунту, швидюсть розпаду кшт-ковини, пригшчуеться бiологiчна активнiсть та процеси дихання Грунту, що е причиною попршення саштарних, рекреацiйних та шших функцiй Грунту [7, 8]. Деградащя забрудненого Грунтового покриву може спричинити вторинне
забруднення повпря токсикантами, тому зменшення концентрацп полютан-тiв та 1х вилучення з Грунпв е актуальною проблемою.
Зi збiльшенням техногенного навантаження на навколишне середови-ще одне з провщних мiсць серед екологiчно небезпечних хiмiчних речовин посiдають оксиди азоту та вуглецю, вуглеводш (канцерогеннi бензи(а)пiрен, формальдепди, бензол), важкi метали, альдегiди, а також аерозолi та пил. У разi надходження цих забрудникiв у навколишне середовище навпъ у невеликих кшькостях вони здатнi не лише зумовити глибок змiни природи урба-нiзованих територiй, а й негативно впливати на стан здоров'я людей. Особли-ву занепокоенють спричинюе та обставина, що рiзнi екотоксиканти можуть взаемодiяти мiж собою, утворюючи токсична комплекси i створюючи до-датковий мутагенний фон [9].
Крiм токсично1 дп на оргашзми людей, вони спричиняють морфоло-пчш та фiзiологiчнi вiдхилення i впливають негативно на основш функцп ш-ших живих органiзмiв, зокрема бюпродуктивнють, генеративну здатнiсть. За останнi роки в середньому на рж у поверхневi воднi об'екти Укра1ш скинуто забруднювальних речовин: 1972,5 тис. т - промисловютю; 1115,8 тис. т -житлово-комунальним господарством; 151,0 тис. т - сшьським господар-ством. Крiм цього, щорiчний середнiй загальний обсяг викидiв шкiдливих речовин в атмосферне повпря становив 6,04 млн т, причому 4,16 млн т - вщ стацiонарних джерел забруднення та 1,88 млн. т - вщ автотранспорту. Також щороку у мютах i селищах мюького типу нагромаджуеться близько 40 млн куб. м смптя, яке мютиться на майже 700 мiських звалищах, з яких 80 % експлуатуеться без дотримання запобiжних заходiв щодо забруднення Грун-тiв, пiдземних вод i повiтряного басейну [6].
У бшьшосп мiст внаслiдок значних антропогенних навантажень вщ-буваеться подальша деградащя рослинностi, що погiршуе стан мюького сере-довища, оскiльки значна кшькють мiст не мае достатньо1 площi зелених наса-джень та ш. Крiм цього, екстенсивний промислово-комунальний розвиток мют Укра1ни без вирiшення природоохоронних питань вже ниш е реальною загрозою генофонду всього населення кра1ни та природному довкшлю, на-самперед унаслщок транскордонних переносiв впливае на значно вщдалеш вiд цих мют репони. Тому, на жаль, бшьшють здiйснюваних прикордонних заходiв у мютах е процесом лише адаптацп техногенного навантаження до вимог проживання населення i не вщзначаються комплекснiстю i результа-тивнiстю 1х реалiзацil, отже, не можуть сприяти радикальному покращенню еколопчного стану середовища мiст.
Тому процес урбашзацп не лише характеризуеться важливим значен-ням мiст у розвитку суспшьних вiдносин, зростанням кшькосп мiського, але й зумовлюе значш, часто негативнi перетворення середовища перебування людини, оргашзацп його повсякденно1 життедiяльностi та характеру задово-лення потреб у сощальному i природному середовищь Таким чином, посту-пово та принципово змшюеться саме поняття "мюто", з'являються новi мiськi агломерацil, технополюи, зоополiси, екополiси, соцiополiси та ш. Вони деда-лi частiше вдаграють важливу роль у формуваннi нового етапу соцiально-
економiчного розвитку, оргашзацшно! та еколопчно! моделi постшдус^аль-ного розвитку. З огляду на це, особливого штересу набувають екополюи -мiста, що мають задовольняти комплекс еколопчних потреб людини, створю-ючи сприятливi умови для юнування в його межах численних видiв рослин i тварин. Принципи створення екополюу передбачають дотримання таких ос-новних вимог: гармонiйнiсть та вщповщшсть архiтектурних форм (будинкiв, вулиць тощо); просторова еднють екологiчно чистих водних i озеленених площ, що створюють хоча б шюзш входження природи у мюто та розчлено-вуе його на "субмюта". З огляду на це, особливий штерес становить особис-тiсна iндивiдуалiзацiя житла, що включае елементи природного оточення без-посередньо в будинку та квартирне озеленення (на балконах, вертикальне озеленення вулиць, створення газошв на дахах будинюв тощо) та iн.
Таким чином, еколопчний аспект у розвиток мюта та його сутнiсть полягають у трактуванш "мiста" як складно! системи зв'язюв мiж сощальни-ми, економiчними, екологiчними, ресурсними, енергетичними, культурними, iнформацiйними елементами та зовнiшнiм сощальним i природним середови-щем. Тому питання соцюекологп та урбоекологп е дотичними ^ виходячи iз вчення В.1. Вернадського, Грунтуються на таких основних принципах: 1) единого соцiального-економiчного й еколопчного пiдходу до вивчення взаемодп суспiльства з природним середовищем як матерiальноl, так духовно! основи людського буття; 2) цшьово! спрямованосп науково! думки i техшчних до-сягнень на оптимiзацil взаемодп мiж природою i суспшьством; 3) реального усунення потенцшних заперечень мiж науково-технiчним прогресом i необ-хщнютю збереження еколопчно! рiвноваги; 4) реального усунення потенцшних заперечень мiж науково-техшчним прогресом i необхiднiстю збереження еколопчно! рiвноваги; 5) багатоцшьового використання природних екосистем i еколопчного забезпечення стабшьносп природокористування як економiчноl основи процвiтання суспiльства. Усвiдомлення та врахування цих принципiв дае тдстави стверджувати про прiорiтетнiсть завдань екологь зацп мiського середовища та доцшьнють створення збалансовано! та комплексно! шфраструктури охорони навколишнього природного середовища у вшх населених пунктах.
Висновки. Застосування системного тдходу до забезпечення еколопчно безпечно! шфраструктури в мютах, населених пунктах е важливим внеском у гармошзащю життедiяльностi, що передбачае:
1) формування рацюнальних шдход1в до планування, розвитку, утримання ще! шфраструктури;
2) посилення координацп дш м1сцевих установ та сшвробггаицтво з пред-ставниками м1жнародних оргашв [ мюцево! влади, приватним сектором [ громадськими групами;
3) застосування екосистемного та цЫсно-територ1ального тдходу до населених пунклв як об'ектав еколопчного управлшня;
4) здшснення заход1в контролю та мониторингу об'еклв еколопчного управлшня населених пунклв;
5) створення тдприемницького потенщалу та використання вщповщних екотехнологш [ техшчного сшвробгшицтва у сфер1 житлово-комуналь-ного господарства.
Отже, теоретико-практичш аспекти розвитку еколопзацп MicbKoro се-редовища е важливими та перспективними напрямами розвитку житлово-ко-мунально1 сфери в умовах переходу до сучасно! ринково! та соцiально орiентованоl економ^ в Украш. Збереження якостi навколишнього середо-вища е головною умовою безпечного iснування людини у сучасних мютах i однiею з прюритетних iдей концепцп збалансованого розвитку.
Л1тература
1. Кучерявий В.П. Урбоекологiя / В.П. Кучерявий. - Л^в : Вид-во "Свiт", 1999. - С.
93-94.
2. Льовочкша А.М. Еколопчна психологiя : навч. посiбн. / А.М. Льовочюна. - К. : Вид-во "Мшешум", 2003. - С. 36-37.
3. Закон Укра!ни "Про благоустрiй населених пунктiв" № 2807 - IV вiд 06.09.2005 р.
4. Закон Укра!ни "Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя на-селення" № 4004-XII вщ 24 лютого 1996 р.
5. Державш санiтарнi правила планування та забудови населених пунк™. ДСП № 173-96 // Затверджеш Наказом МОЗ Укра!ни № 173 вiд 19 червня 1996 року.
6. Основи екологи. Екологiчна економiка та управлшня природокористування : пiдручник / за заг. ред. Л.Г. Мельника та М.К. Шапочки. - Суми : ВТД "Ушверситетська книга", 2005. - С. 191-197.
7. Шейкша О.Ю. Еколопчна оцшка забруднення мюьких Грунпв важкими металами вздовж основних транспортних магiстралей мiста Черкаси / О.Ю. Шейкша, О.О. Мислюк // Еколопя довкiлля та безпека життедiяльностi. - 2008. - № 1. - С. 61-65.
8. Пяткова Л.П. Изменение биологической активности почвы в зависимости от содержания тяжелых металлов и увлажнения / Л.П. Пяткова // Агрохимический вестник. - 2008. -№ 4. - С. 37-39.
9. Перепилиця О.А. Ендохимия та ендоеколопя елеменпв / О.А. Перепелиця. - К., 2004. - 360 с.
Цыгода В.С. Экологизация и урбанизация городской среды
Рассмотрены теоретико-практические аспекты развития экологизации городской среды, чрезвычайно важными и перспективными направлениями развития жилищно-коммунальной сферы в условиях перехода к современной рыночной и социально ориентированной экономики в Украине.
Сохранение качества окружающей среды является главным условием безопасного существования человека в современных городах и одной из приоритетных идей концепции устойчивого развития.
Ключевые слова: экологизация, урбанизация, городская среда, антропогенной нагрузки.
Tsygoda V.S. Urbanization and urban greening environment
Theoretical and practical aspects of urban greening environment is extremely important and promising areas of housing and communal services in the transition to a modern market and socially oriented economy in Ukraine. A preservation of environmental quality is the main condition for safe human existence in modern cities and a priority of ideas concept of sustainable development.
Keywords: greening, urbanization, urban environment, anthropogenic load.
