Екологізація регіону – стратегічний напрямок підвищення його конкурентоспроможності Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

шдприемства, необхщно максимально застосовувати синтетичнi критери, яю би враховували не тiльки фшансов^ але й нефiнансовi результати дiяльностi.

Лiтература

1. Geanuracos J. Performance Measurement: The New Agenda. - London, 1993.

2. Kaplan R.S., Norton D.P. The Balanced Scorecard. - Boston, 1996.

3. Koc S., Borkowska M. Spawozdawczosc finansowa. - W arszawa: PWE, 1995.

УДК332.146.009.12:303.43 Ст. наук. ствроб. Ф.А. Важинський, канд.

екон. наук; мол. наук. ствроб. В.М. Черторижський - 1РДНАНУ

ЕКОЛОГ1ЗАЦ1Я РЕГ1ОНУ - СТРАТЕГ1ЧНИЙ НАПРЯМОК П1ДВИЩЕННЯ ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1

Розглянуто питания еколого-економ1чно'1 поломки региону та конкурентоспро-можшсть природного катталу.

Ключов1 слова: природний каттал, еколопчна шфраструктура, конкурентос-проможшсть, репон.

Senior research worker F.A. Vazhyns'ky; junior research worker V.M. Chertoryzhs'ky - IRD NANU

Ecologization of region is strategic direction of increase of his competitiveness

The question of ecological-economic policy of region and competitiveness of natural capital is considered.

Keywords: natural capital, ecological infrastructure, competitiveness, region.

Еколопчна привабливють регюну як складову його конкурентоспро-можност визначають природним катталом регюну, адекватно до невиснаж-ливого природокористування регюнальною еколопчною полггикою та рiвнем розвитку еколопчно1 шфраструктури.

Екологiчна iнфраструктура як система включае такi iнфраструктурнi компоненти: виробничу шфраструктуру - середовищезахиснi, ресурсозберь гакта технiчнi та технологiчнi об'екти; державну (шституцюнальну) шфрас-труктуру - органи управлшня природоохоронною дiяльнiстю i природокорис-туванням, органiзацiйнi структури, системи мошторингу, облiку, контролю i т.iн., а також власне ринкову шфраструктуру.

Елементами досконало! еколопчно! привабливостi можна розглядати позитивш зовнiшнi ефекти (екстернали), яю "виробляе" екорегiон, екосистем-нi послуги, яю дають змогу мiнiмiзувати вщ'емт зовнiшнi ефекти (екстернали), що виникають внаслiдок перенесення забруднень iз одного регiону в ш-ший, продуктивне використання ресурсiв.

Побудова системи еколопчно! iнфраструктури на територи регюну пе-редбачае виконання таких завдань:

1) зберегти екологiчиий баланс територй, змобiлiзувати екологiчиi ресурси

природного середовища;

2) управляти природними процесами, рационально та науково обгрунтоване

використання природних ресурсiв;

158

Збiрник науково-технiчних праць

Науковий вкчшк, 2006, вип. 16.2_

3) забезпечувати пiдтримуючого розвитку природного середовища та умов, сприятливих для людини;

4) передбачення та усунути вiдставання еколопчно! iнфраструктури вiд потреб господарського комплексу, оскшьки власне шфраструктура висту-пае важливою умовою ефективного росту обсяпв екологiчного вироб-ництва, полiпшення кооперування, спiвпрацю з шшими областями;

5) прогнозувати розвиток еколопчно! iнфраструктури, який повинен зо-рiентувати у кшьюсних та яюсних потребах у транспорт^ зв'язку, шже-нерному забезпечент.

Для оптимального користування регюнальними природними ресурсами необхщно розробити цшьову програму рацюнального економ1чного ос-воення того чи шшого регюну. Ця програма повинна включати заходи з обль ку, охорони, оцшки, використання та вщтворення природних ресурЫв регюну. Процес розроблення програми мае включати таю етапи:

• оцшка природно-ресурсного потенщалу регюну (еколопчного ринку) та еко-лопчно! шфраструктури регюну як головно! умови адаптаци до транскордон-ност1 та наступно! евроштеграци;

• вивчення чиннишв та процешв, що впливають на подальшу еколопзащю регюну та його еколопчну шфраструктуру;

• розроблення прогнозу економ1чних 1 сощальних наслвдшв розвитку системи еколопчного ринку 1 поширення впливу процесу еколопзаци на конкурен-тоспроможтсть прикордонного регюну;

• розроблення конкретних пропозиций щодо удосконалення оргатзацшно-еко-ном1чного мехатзму тдвищення ефективност регюнально! еколопчно! ш-фраструктури та й впливу на формування конкурентних переваг регюну.

Для розв'язання еколопчних проблем та реал1заци програми на регь ональному р1вш мае бути створено науково-практичну еколопчну раду, до складу яко! входили б не тшьки представники регюнально! адмшютраци, але й спещалюти академ1чно! та прикладно! еколопчно! науки.

Створення цього органу на р1вш регюну дасть змогу забезпечити вирь шення таких завдань:

• обтк регюнальних особливостей еколопчних наслвдшв розвитку продуктив-них сил окремих регютв краши, великих мют 1 мшьких агломерацш;

• гармотзащю пол1тики 1 законодавства в галуз1 охорони навколишнього се-редовища;

• контроль 1 запоб1гання забруднення навколишнього середовища;

• фшансов1 мехатзми, охоплюючи еколопчну конверсш зовтшнього боргу;

• щентифшащю транскордонних проблем кра!н учасниць процесу;

• переор1ентащя господарсько! д1яльност1 й шфраструктури на еколопчно прийнятт форми, саме шнування яких сприятиме досягненню високого сту-пеня природозбереження, забезпечення зайнятост! мюцевого населення у цих структурах;

• забезпечення гармоншного сполучення поселень 1 господарських об'екив 1з довкшлям;

• створення довготермшово! еколопчно обгрунтовано! системи обмеження господарсько! д1яльност1 на основ1 функционального под1лу на зони, терито-рп й акваторп;

• територ1альна охорона, збереження наземних 1 водних ствтовариств 1 тери-торш та забезпечення !х захисту.

4. Економпка, планування та управлiння в лiсовиробничому комплекм

159

Нащомальмий лiсотехнiчний умiверситет УкраТми

Пор1вняльш конкурентш переваги регюну становлять наявш тут при-родш ресурси, що впливають на р1вень його конкурентоспроможность З метою посилення впливу на конкурентоспроможшсть регюну еколопчного чин-ника та актив1заци наявних у регюш пор1вняльних переваг, пов'язаних 1з фун-кщями природного кашталу, доцшьно розробити спещальний еколого-еконо-м1чний компенсацшний мехашзм, що давав би змогу враховувати { компенсу-вати як позитивний еколопчний вклад окремих регюшв Укра!ни, так { нега-тивний - р1зного роду забруднення, що е наслщком д1яльност1 одного суб'екта { завдають шкоди шшому (в економ1чних термшах це екстернали).

Прюритет зростаючо! економ1чно! цшносл природи, адекватна еконо-м1чна оцшка щодо природних ресуршв { еколопчних послуг можуть бути ре-ал1зоваш в еколого-економ1чному мехашзм1 за такими напрямками:

• посилення еколого-економ1чних вимог до проекпв у процес1 державно! еколопчно! експертизи. Поступове тдвищення економ1чного бар'еру для бруд-них технологш;

• еколопзащя податково! системи, прискорення зростання природно-ресурсно! частки податюв;

• вдосконалення й шдексащя еколопчних платеж1в 1 штраф1в;

• ощнка "еколопчно! правильностГ' напрям1в економ1чного розвитку на баз1 макроеконом1чних показниюв (ВВП, ВНП), розрахованих з врахуванням еколопчного чинника. Таю показники розрахуншв повинт бути вз1рцем як для кра!ни в цшому, так 1 для окремих й регютв;

• адекватний облж еколопчно! шкоди, завданий здоров'ю 1 майну людини. Об'ективна ощнка реально! 1 потенщйно! шкоди необхвдна в еколопчному прав1, еколопчнш експертиз1, еколопчному страхувант, проектному анал1з1, швестищйнш д1яльност1, еколопчному аудит!;

• розроблення економ1чно! частини кадастр1в природних ресуршв;

• реал1защя принципу "забруднювач платить" через штернащонал1защю зов-тштх ефекпв (екстерналш), що дасть змогу включити еколопчт витрати, як покриваються зараз сустльством, у внутршт витрати 1 щну продукцн забруднювача;

• тдвищення конкурентоспроможност еколопчних 1 ресурсозбер1гаючих про-екпв/програм пор1вняно з техногенними проектами/програмами;

• стимулювання розширення системи еколопчного страхування;

• перюдичне лщензування вс1х вид1в економ1чно! д1яльност1 з урахуванням зростання в час1 економ1чно! щнност1 природи;

• облш зростаючо! економ1чно! щнност! природи в економ1чному, сощально-му, еколопчному планувант та прогнозувант, а саме в регюнальних програ-мах сощально-економ1чного розвитку, планах дш з охорони довкшля (нащ-ональних, регюнальних, локальних);

• адекватний обл1к еколопчного чинника у процесах приватизации, змЫ власника;

• облш глобальних вигод вщ природи Укра!ни.

Для охорони природи в регюш залучити методи управлшня, як зо-р1ентоваш на ринков1 вщношення в економщ1, тобто:

1. Перейти у сферi природокористування до системи рентних платежiв, ви-лучаючи платежi за використання асимiляцiйного потенщалу (платеж за забруднення), що дають змогу найбшьш ефективним чином реалiзовува-ти права громадян на сприятливе середовище iснування, i збереження природного потенщалу та при цьому зважати на функцп держави як основного власника природних ресурив.

160 Збiрник мауково-техмiчмих праць

Науковий вкник, 2006, вип. 16.2

2. Створити мехатзм вилучення кошт^в з господарюючих суб'екпв, як1 експлу-атують щ ресурси, i спрямувати ix на цшьове використання у вщновлент природних ресурсiв i вiдтвореннi порушено!" якостi природного середовища.

3. Реалiзувати у повному обсязi принцип "забруднювач платить" на основi нових правових i економiчниx пiдxодiв, якi дають змогу компенсувати екологiчну шкоду, що завдають довкiллю.

4. Застосувати сумюну з мiжнародними i вiтчизняними стандартами сучас-ну методологiю економiчноi оцшки природних ресурсiв, ix ринкову вар-т^сть, яка забезпечуе тотожною шформацшною базою процеси, якi пов'я-зат з прийняттям рiшень у сферi регулювання природокористування та охорони довкшля на всix рiвняx, починаючи з визначення стратегiчниx напрямiв розвитку економiки регiону щодо оцiнки конкретних швести-цiйниx проектiв та платежу за використання природних ресурив або компенсащю за задану 1м шкоду у грошовш формi.

5. Створити правову i органiзацiйну основу для реалiзацii ринкових методiв охорони природи; зберегти цiннi територп методами мiстобудiвного i земельного регулювання та планування розвитку територп. Цей напрямок найпстше пов'язаний з створенням системи еколопчних вимог i обме-жень при здшснент будь-яко!" господарсько!" дiяльностi та встановлення ставок штрафних санкдiй за 1х порушення або невиконання.

Перехщ вiд перевитратного шляху використання природних ресурЫв до ощадливого, е найважлившим i цiкавим на який необхщно реагувати нестандартно. Наведенi вище приклади певних заxодiв дають змогу поеднати екологш i економiку в регюнах з наступним врахуванням еколопчного чин-ника у соцiально-економiчному розвитку, що дасть змогу стимулювати подальше зростання економiчноi цiнностi природи в регюнах, а у перспективi дасть змогу прогнозувати сталий розвиток регюну з огляду на наявний стан та притаманш особливостi.

Л^ература

1. Сухорукова С.М. Экономика и экология. - М.: Изд-во МГУ, 1999. - С. 7.

2. Стадницький Ю. До проблеми концепцп еколопчно'х полынки Украши i мехатзму ii реашзацп. - Економша Украши" № 1, 2003. - С. 75-79.

3. Московкин В. Механизмы компенсации экологического ущерба// "Бизнес-информ" № 1, 1996. - С. 26-30.

4. Cooperative Mechanisms Under the Kyoto Protocol. The Path Forward \ Environmental Defense Fund. 1998. June.

УДК 35.10.339 Т9 Магктрант О.В. Гмдец ь;

проф. М.М. Павлишенко - Львiвська КА

РИЗИК ЯК ОДИН 13 ЧИННИК1В ЗРОСТАННЯ ПРИБУТКУ П1ДПРИеМСТВА

Дослщжено сутшсть категорп прибутку, розглянуто рiзиомаиiтиi тдходи до визначення його змюту, основш чинники та вплив ризику на прибуток.

Master's degree O. V. Gnidets'; prof. M.M. Pavlyshenko - Commercial Academy of Lviv Risk as one of factors of growth of income of enterprise

Essence of category of income is explored, considered the varied approaches to determination of his maintenance, basic factors and influencing of risk on an income.

4. Економжа, планування та управлшня в лковиробничому комплекм

161