Екологічний аналіз рідкісних видів рослин зональних екосистем на території басейну Р. Ворскла Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

© Шапаренко I. 6.

УДК 502. 211:582:[556. 53 (477. 53)] Шапаренко I. €.

ЕКОЛОГ1ЧНИЙ АНАЛ13 Р1ДК1СНИХ ВИД1В РОСЛИН ЗОНАЛЬНИХ ЕКОСИСТЕМ НА ТЕРИТОРП БАСЕЙНУ р. ВОРСКЛА

Полтавський нацюнальний педагопчний ушверситет ¡мен1 В. Г. Короленка (м. Полтава)

Дана робота е фрагментом НДР кафедри еколо-гп та охорони довк\лля Полтавського нац\онально-го педагог\чного ун\верситету \мен\ В. Г. Короленка «Созолог\чна оц\нка б\ор\зноман\тност\ структурних елемент\в рег\онально! екомереж\ Л\вобережного Придн\пров'я», № державно! реестрацп 011111000699.

Вступ. В\дпов\дно до сучасних флоросозолог\ч-них концепц\й для будь-якого природного рег\ону пр\-оритетним завданням е стан збереження зональних тип\в рослинност\ як осередк\в б\ор\зноман\тност\, у тому чиогм \ ¿х раритетно! складово!. Важливе зна-чення для розум\ння причин р\дк\сност\ та вразли-вост\ вид\в флори, обмеженост\ ¿х поширення мае комплексне вивчення еколог\чних та б\олог\чних осо-бливостей з метою розробки подальших заход\в для ¿хньо! охорони. Природна рослинн\сть найкраще збе-реглась у долинах р\чок. Ворскла е найб\льш типовою р\чкою л\состепово! зони. Пр\оритетним у науковому в\дношенн\ е те, що по п\дн\жжю правого берега Вор-скли проходить межа м\ж л\состеповою та степовою зонами, тому надзвичайно ц\нними в науковому значены виступають зональн\ типи рослинност\ - широ-колистян\ л\си та лучн\ степи, як\ в останне стол\ття, унасл\док значного антропогенного впливу в\др\зня-ються великим ступенем трансформацп та \зольова-н\стю (розоран\сть басейну становить 76 %). Саме в таких ценозах зростае ц\ла низка р\дк\сних вид\в рос-лин. Раритетна фракц\я флори зональних екосистем басейну Ворскли представлена 135 видами, серед яких до л\сових ф\тоценокомплекс\в належить 57, лучностепових - 78 вид\в.

На територп басейну Ворскли еколого-ценотичн\ особливост\ р\дк\сних вид\в вивчалися фрагментарно, детальними досл\дженнями були охоплен\ зде-б\льшого ефемеро'щи (О. М. Байрак, Т. В. Криворучко, 2009; I. А. Грицай, 2009).

Тому метою даного дослщження стало зд\й-снення еколог\чного анал\зу раритетних вид\в, для з'ясування оптимальних умов !х \снування.

Завдання еколог\чного анал\зу полягае у вияв-ленн\ основних рис екотоп\в р\дк\сних вид\в досл\-джуваного рег\ону шляхом !х детерм\нування за по-казниками пристосування до основних еколог\чних фактор\в \з наступним об'еднанням у в\дпов\дн\ еко-лог\чн\ групи [6].

Об'ект i методи дослщження. Об'ектом доогл-дження е рщкюн види рослин зональних екосистем на територп басейну р. Ворскла. Раритеты види до-слщжуваного репону проанал1зовано за 5 еколопчни-ми факторами (табл.) ¡з застосуванням уыфкованих ф1то1ндикац1йних шкал [4, 5, 7]. Характеристики еко-груп наведено за [4]. Назви видiв рослин подано за «Vascular plants...» [8].

Результати дослщжень та Yx обговорення. Одним ¡з найважливiших екологiчних факторiв, який визначае розподiл рослинних угруповань у простора ^рунтотворнi процеси, характер функцюнування екосистем, бiогеохiмiчнi реакцп i цикли конкретних елементiв е характер зволоженостi екотопiв [5]. Згщ-но проведеного аналiзу рiдкiснi види зональних екосистем на територп басейну р. Ворскла за вщношен-ням до водного режиму фунпв (Hd) розподтено за п'ятьма екогрупами. Першу позицю обiймають ме-зофiти та субмезофiти ¡з 43 видами у своему dcr^i (вiдповiдно по 31,9 %). Групу мезофiтiв об'еднують рослини свiжих лiсо-лучних екотопiв ¡з повним про-мочуванням кореневмiсного шару фунту опадами i талими водами ^пр) = 100-145 мм). Ця екогрупа репрезентована переважно раритетами люових екосистем, якi об'еднують у своему складi 37 видiв, що складае 64,9 % ¿х загальноУ кiлькостi: Adenophora lilifolia (L.) Ledeb. ex A. DC., Allium ursinum L., Botrychium lunaria (L.) Sw., Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce, C. rubra (L.) Rich.,Cypripedium calceolus L., Epipactis helleborine (L.) Crantz, Fritillaria ruthenica Wikstr., Hepatica nobilis L., Lilium martagon L., Neottia nidus-avis (L.) Rich. та ¡н.) i зовЫм незначною ктькютю (6) лучностепових видiв, мюцезростання яких приурочен до пiднiжжя степових схилiв ¡з мезофiтними умовами (Campanula altaica Ledeb., Crocus reticulatus Steven ex Adams, Gentiana cruciata L., Lathyrus pannonicus (Jacq.) Garcke, Pedicularis kaufmannii Pinzg., Primula veris L.).

Cубмезофiти (43 види; 31,1 %) займають суху-ватi лiсо-лучнi екотопи ¡з помiрним промочуван-ням кореневмiсного шару фунту опадами i талими водами ^пр = 75-90 мм). Серед представниюв даноУ екогрупи переважна бтьшють видiв (34; 43 %) росте в лучностепових ценозах (Ajuga laxmannii (L.) Benth., Allium sphaerocephalon L., Anemone sylvesris L., Anthyllis macrocephala Wend., Aster amellus L., A.

Таблиця

Розподш рщкюних видш рослин зональних екосистем на територГГ басейну р. Ворскла за еколопчними факторами

Екогрупи К1льк1сть/Екосистеми

л1сов1 степов1 К-сть вид1в %

вид1в % вид1в %

за вщношенням до водного режиму Грунту (Hd)

Ксероф1т 4 5,1 4 2,9

Субксероф1т 34 43,6 34 25,2

Субмезоф1т 9 15,8 34 43,6 43 31,9

Мезоф1т 37 64,9 6 6,7 43 31,9

Г1громезоф1т 11 19,29 11 8,1

Разом 57 100 78 100 135 100

за в1дношенням до кислотного режиму Грунту (Rc)

Ацидофт 5 8,8 5 3,7

Субацидофт 17 29,8 9 11,5 26 19,3

Нейтроф1л 35 61,4 67 85,9 102 75,5

Базиф1л 2 2,6 2 1,5

Разом 57 100 78 100 135 100

за вщношенням до загального сольового режиму Грунту (Tr)

Мезотроф 10 17,5 2 2,6 12 8,9

Сем1евтроф 43 75,4 32 41,0 75 55,6

Евтроф 4 7,1 39 50,0 43 31,8

Субглкотроф 5 6,4 5 3,7

Разом 57 100 78 100 135 100

за в1дношенням до вмюту карбонат1в (Ca) у Грунт1

Гем1карбонатофоб 12 21,1 12 8,9

Акарбонатоф1л 30 52,6 16 20,5 46 34,1

Гем1карбонатоф1л 12 21,1 49 62,8 61 45,2

Карбонатоф1л 2 3,5 11 14,1 13 9,6

Пперкарбонатофт 2 2,6 2 1,5

Карбонатофоб 1 1,8 1 0,7

Разом 57 100 78 100 135 100

за в1дношенням до вмюту засвоюваних форм азоту (Nt) в Грунт1

Субан1троф1л 1 1,8 20 25,6 21 15,6

Гем1н1троф1л 34 59,6 56 71,8 90 66,6

Нггрофт 20 35,1 2 2,6 22 16,3

Еун1троф1л 2 3,5 2 1,5

Разом 57 100 78 100 135 100

bessarabicus Bernh. ex Rchb., Bellevalia sarmatica (Pall. ex Georgi) Woronow, Carex humilis Leys., Centaurea oriental's L., Iris hungarica Waldst. & Kit., Linum perenne L., Muscari neglectum Guss. ex Ten., Ornithogalum kochii Pari., Pulsatilla patens (L.) Mill., P. pratensis (L.) Mill., Stipa pennata L., S. tirsa Steven та íhJ. Значно менша ктькють (9; 15,8 %) вид1в трапляеться у широколистяних л1сах, серед них досить часто на узлюсях (Aconitum nemorosum M. Bieb. ex Rchb., Aegonychon purpureocaeruleum (L.) Holub, Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Besser, Gagea erubescens (Besser) Schult. et Schult. f., Fragaria moschata Duch., Lathyrus pisiformis L., La-thyrus venetus (Mill.) Wohlf., Tulipa quercetorum Klokov & Zoz та Veratrum nigrum L.).

Cy6Kcepo0iTM (34 bi/am; 25,2 %), HKi BiAAa-raTb nepeBary cyxyBaT/M .nyHHocTenoBi/iM eK0T0-naM i3 He3HaHH/M npoMonyBaHH^M KopeHeBMic-Horo inapy fpyHTy onaAaM/ Ta Ta/ii/iM/ BoAaM/ (Wnp = 60-70 mm) 3aMMaraTb TpeTi no3/uira. Bohm npeACTaB^eHi bi/ikjiiohho .nyHHocTenoBi/iMM B/Aa-mm (Aegilops cylindrica Host, Amygdalus nana L., Asyneuma canescens (Waldst. et Kit.) Griseb. et Schenk, Clematis integrifolia L., Echium russicum J. F. Gmel, Hyacinthella leucophaea (K. Koch) Schur, Paeonia tenuifolia L., npeAcTaBH/K/ poAiB Adonis L., Allium L., Astragalus L., Stipa L.). HeT-BepTy no3/öira i3 He3HaHHoi Ki/ibKicTio B/AiB (11; 8,1 %) o6iMiMae rpyna rirpoMe3o0iTiB, HKi b perioHi AooniAxeHHfl cKoHöeHTpoBaHi y Bo/iori/ix /icoBi/ix eKoTonax i3 T/MHacoB/M HaAMipH/M 3Bo/ioxeH-HHM KopeHeBMicHoro inapy rpyHToBi/iM/i BoAa-mm (Wnp = 150-180 mm): Aconitum lasiostomum Rchb., Actaea spicata L., Campanula latifolia L., Dentaria bulbifera L., Listera ovata (L.) R. Br., Lunaria rediviva L., Platanthera bifolia (L.) Rich., P. chlorantha (Cust.) Rchb., Scilla siberica Haw., Scrophularia vernalis L. Ta Stellaria nemorum L.). Tpyna Kcepo0iTiB penpe3eHToBaHa 4 B/AaM/ (3 %) cyx/x cTenoB/x eKoToniB i3 Ayxe He3Ha-hhmm npoMoHyBaHH^M KopeHeBMicHoro inapy (Wnp=40-55 mm). UeHononynflöii ö/x pap/TeTiB 3ocepeAxeHi Ha BepxiBKax cTenoB/x cxi/i/iiB ne-peBaxHo y niBAeHHiM Ta niBAeHHo-cxiAHiM Hac-T/Hi 6aceMiHy p. BopcK/a (Ephedra distachya L., Goniolimon tataricum (L.) Boiss., Iris pumila L., Jurinea multiflora (L.) B. Fedtsch).

OTxe, 3a noKa3H/KoM Bo/orocTi fpyHTy eKo-.noriHHi yMoB/ Micöe3pocTaHb b hki/ix BiAMiHeHi piAKicHi bi/am poc.ni/iH 3oHa^bH/x eKoc/cTeM 3Mi-HraraTbca BiA Kcepo0iTHi/ix ao rirpoMe3o0iTHi/ix, HaM6i.nbi±ia Ki/bKicTb piAKicH/x B/AiB BiAMiHeHa y Me3o0iTH/x yMoBax.

ihiiii/im Baxni/iBHM KoMnoHeHToM eAa0iHHi/ix 0aKTopiB e Tpo0HicTb a6o poAiHicTb fpyHTy, HKa 3ajiexnTb BiA Ki/ic/ioTHocTi, xapaKTepy co/boBoro pex/My, BMicTy ryMycy, a3oTy, 0oc0opy, Ka/iiio, HaTpira, Ka^böira Ta iHi±ii/ix e/eMeHTiB [3]. HaM/i 3AiMcHeHo aHa/i3 piAKicH/x B/AiB 3a kmc/othmm, co/boB/M pex/MoM, BMicToM Ka/böii Ta a3oTy b TpyHTi.

3riAHo po3noAi/y piAKicH/x B/AiB 3a BiA-HorneHH^M ao K/c/oTHoro pex/My fpyHTy (Rc) pap/TeT/ Aoc/iAxyBaHoro perioHy po3noAi/eHi Ha HoT/p/ eKorpyn/. nepeBaxHa Ki/bKicTb B/AiB (102; 75,5 %) - öe poc/ii/iH/ HeMTpa/bH/x fpyHTiB i3 pH 6,5-7,1. np/HoMy bohm nepeBaxaiTb ak y /icoB/x TaK i b /yHHocTenoB/x öeHo3ax. Tpyny cy6aö/Ao0i/iB, ^Ki pocTyTb Ha c/a6oK/c/Mx (pH 5,5-6,5) fpyHTax 0opMyioTb 26 B/AiB (19,3 %). 3a3HaH/Mo, i^o 6i/bma Ki/bKicTb pap/TeTiB (17 B/AiB), flKi T^xiraTb ao cy6aöMAo0i/bH/x yMoB xapaKTepHa a/h wmpoko/mcthhmx /iciB: Actaea spicata, Aconitum lasiostomum, Carpinus betulus L., Digitalis grandiflora Mill., Epipactis helleborine (L.) Crantz. Ta iH. CepeA npeAcTaBH/KiB cTenoBo-ro 0/opoöeHoKoMn/eKcy Ha c/a6oK/c/Mx ^pyH-Tax BiAMiHeHi Micöe3pocTaHH^ TaK/x piAKicH/x

вид1в: Centaurea sumensis Kalen., Crocus reticulatus, Gentiana cruciata, Melica transsilvanica Schur, Pulsatilla patens, P. pratensis та iHiiii. Група ацидоф1гмв, як приурочен! виключно до люових екосистем i3 кислими (рН 4,5-5,5), дерново-пщзолистими Грунтами ре-презентують 5 вид!в (Botrychium lunaria, B. multifidum (S. G. Gmel) Rupr., Festuca altissima All., Lathyrus vene-tus, Stellaria nemorum). ЗовЫм незначною часткою (2 види; 1,5 %) представлен! базифти - рослини луж-них фунлв i3 рН 7,2-8,0. Представниками даноУ групи е види степових ф!тоценоз!в: Galatella villosa (L.) Rchb. f. та Goniolimon tataricum.

За вщношенням до загального сольового режиму фунту (Tr) рщкюн види дослщжуваного репону представлен! переважно сем!евтрофами (75 вид!в; 55,6 %), як! зростають на збагачених солями фунтах (150-200 мг/л) ¡з вмютом НС03 4-16 мг/100 г фунту та залишками SO2- 4 i Cl- в деяких типах фунлв. Представниками раритетних вид!в люових екосистем, як! тяж!ють до фунлв ¡з таким типом засолення е Allium ursinum, Cephalanthera damasonium, C. rubra, Hepatica nobilis, Corydalis marschalliana (Pall. ex Willd.) Pers., Lilium martragon та ¡н. Серед лучностепових вид!в типовими сем!евтрофами е Adonis vernalis L., Anemone sylvesris, Astragalus dolichophyllus Pall., Astragalus pubiflorus DC., Bulbocodium versicolor (Ker Gawl.) Spreng., Stipa pennata L., S. pulcherrima K. Koch та ¡н.). Група евтроф!в об'еднуе 43 види (31,8 %), як! приурочен! до багатих, найкраще забезпечених солями чорнозем!в при вщсутност ознак засоленост (НС03 30-50 мг/100 г фунту, SO2-4 , Cl- - слщи). Представниками даноУ екогрупи е види переважно степових ф!тоценоз!в (Adonis wolgensis Steven, Ajuga laxmannii, Amygdalus nana, Astragalus dasyanthus Pall., Asyneuma canescens, Bellevalia sarmatica, Crocus reticulatus, Iris hungarica, Iris pumila, Linum flavum L., Oxytropis pilosa (L.) DC. та ¡н.). На небагатих на сол! фунтах (95-150 мг/л), де наявн НС03 та вщ-сутн SO2- 4, Cl- ростуть мезотрофи, як! представлен 12 видами (8,9 %): Botrychium lunaria, Campanula persicifolia L., Cimicifuga europaea Schipcz., Digitalis grandiflora, Paris quadrifolia L., Pulsatilla patens, P. pratensis та ¡н. Найменшою ктькютю (5 вид!в; 3,7 %) репрезентован субглкотрофи, як! вщдають перевагу Грунтам ¡з карбонатним типом засолення (надлишок солей НС03). До таких умов трофност тяжють види степових екосистем - Clematis integrifolia, Ephedra distachya, Galatella villosa, Goniolimon tataricum, Rosa chrshanovskii Dubovik, Salvia betonicaefolia Etl., Salvia aethiopis L.

Анал!з розподту рщкюних вид!в за вщношенням до вмюту карбонат!в (Ca) у фунт засвщчив, що най-бтьша ктькють (61; 45,2 %) раритетв представлена гемкарбонатофтами - рослинами, що ростуть на фунтах збагачених карбонатами (на лесовм основ!) ¡з вмютом СаО, MgO - 1,5-5 %. Переважна бтьшють (49; 62,8 % ) рщкюних вид!в зростае у степових ценозах: Allium decipiens Fisch. ex Schult. et Schult. Fil., A. flavescens Besser, Anthyllis macrocephala, Aster amellus, A. bessarabicus, Caragana frutex (L.) C. Koch, Linum austriacum L., Pedicularis kaufmannii, Trinia kitai-belii M. Bieb. та ¡н. Люов! види (12; 21,1 %) представлен! Cypripedium calceolus, Dentaria bulbifera L., D.

quinquefolia M. Bieb., Gagea erubescens, Lunaria rediviva та ¡н). Дещо меншою участю (46 вид1в; 34,1 %) вщр1зняються представники раритетного компоненту, як формують групу акарбонатофiлiв - рослин ней-тральних екотопiв, що витримують незначний вмют карбонатiв у фунт (СаО, MgO - 0,5-1,5 %). Серед них переважають представники люових ценозiв: Actaea spicata, Carex rhizina Blytt ex Lindbl., Convallaria ma-jalis L., Fritillaria ruthenica, L., Epipactis helleborine, Listera ovata, Lilium martragon, Neottia nidus-avis, Tulipa quercetorum, види родiв Campanula L., Corydalis DC. Серед лучностепових видiв до таких умов тя^-ють Bothriochloa ischaemum (L.), Centaurea sumen-sis, Dianthus andrzejowskianus (Zapal.) Kulcz., Muscari neglectum, Valeriana tuberosa L., Stipa capillata та ¡н. Група карбонатофУгмв, як приуроченi до багатих на карбонати (СаО, MgO - 5-10 %) фунтв репрезенто-вана 13 видами (9,6 %). Переважна ¿х бтьшють (11 видiв) представники степового флороценокомп-лексу: Astragalus corniculatus Bieb., Carex humilis, Clematis integrifolia, Galatella linosyris (L.) Rchb. f., Ju-rinea arachnoidea Bunge., Linum flavum, Iris pumila L., Paeonia tenuifolia L. та ¡н. Серед рщкюних видiв люових екосистем в таких умовах зростае лише 1 вид -Aconitum nemorosum. Гемкарбонатофобн види (12; 8,9 %), як уникають карбонатних субстратв (СаО, MgO - 0,5 %) представлен переважно рослинами t¡-сових екосистем Adenophora lilifolia, Allium ursinum, Botrychium lunaria, Campanula trachelium L., Hepatica nobilis, Festuca altissima, Vinca minor L. та ¡н. Двома видами (1,5 %) представлен пперкарбонатофти (Centaurea oriental's та Inula ensifolia L.), мюцезрос-тання яких приурочен виключно до вiдкладiв крейди. Група карбонатофобiв, як не ростуть на карбонатних фунтах репрезентована одним бореальним видом -Botrychium multifidum.

За вщношенням до вмюту засвоюваних форм азоту (Nt) в фунт рщкюн види розподтен на чоти-ри екогрупи. Найбтьшою ктькютю (90 видiв; 66,6 %) вщзначаються гем^трофти - рослини, що ростуть на вщносно бщних щодо мшерального азоту Грунтах (0,2-0,3 %). Ытрофти, якi вiддають перевагу вщносно багатим на мЫеральний азот фунтам (0,30,4 %) представлен 22 видами (16,3 %): Aconitum lasiostomum, Actaea spicata, Cimicifuga europaea Schipcz., Clematis integrifolia, Lathraea squamaria L., Salvia aethiopis, Scilla bifolia L., Scrophularia vernalis та ¡н. Група субантроф1шв, як ростуть на дуже бщних на азот субстратах репрезентована 21 видом (15,6 %): Allium decipiens, Allium sphaerocephalon, Aster amellus, Astragalus dolichophyllus, Ephedra distachya, Hypericum elegans Steph. ex Willd., Oxytropis pilosa, Poterium sanguisorba L., Spiraea crenata L. Двома видами люових фiтоценозiв (Lunaria rediviva та Corydalis cava (L.) Schweigg. et Korte) представлен еунiтрофi-ли, мюцезростання яких приурочен до багатих на мi-неральний азот (0,4-0,5 %) фунтв.

Висновки. У результат аналiзу рщкюних видiв зональних екосистем доошджуваного репону за еда-фiчними факторами, встановлено, що найбтьша ктькють раритетiв лiсових екосистем е мезофiтами, для лучностепових видiв оптимальними е субксерофiтнi

та субмезоф^ы умови. По вщношенню до кислотного режиму фунту бтьшють рщюсних вид1в е нейтрофта-ми. За вщношенням до загального сольового режиму у люових ценозах найбтьша частка сем1евтрофних вид1в, лучностепов! види вщдають перевагу сем i - та евтрофним типам фунт1в. За вщношенням до вмюту карбонат1в у фунт^ з'ясовано, що люов! види вщда-ють перевагу вщносно бщним на кальцм фунтам, на вщмшу вщ раритет1в степових екотоп1в, як навпаки

тяжють до мюцезростань збагачених карбонатами. За вщношенням до засвоюваних форм азоту в фунт рщкюы види широколистяних л1с1в i лучних стетв приурочен! переважно до гем^трофтьних умов.

Перспективи подальших дослщжень. У перспектив! доцтьно здмснити комплексний анал!з ре-жим!в абютичних фактор!в мюцезростань дослщже-них рщкюних вид!в !з метою встановлення причин ¿х рщкюност та прогнозу реалм збереження популяцй

^¡TepaTypa

1. BawpaK O. OiToiHAMKaum eAa<£iHHux pexuMiB ueHononynauiW piAKicHMx cTenoBux e^eMepoi'AiB no.TaBcbKoi' o6.acTi / O. Baw-paK, T. 0Kypa // EKo.orm. Bio.oriHHi HayKM. 36ipHMK HayKoBux npaub. - no.TaBa, 2009. - Bun. 1. - C. 3-11.

2. Teorpa<£iHHa eHUMKnoneAifl YKpai'Hu: b 3-x t. / [BiAn. peA. MapuHMH O. M.]. - K.: YE iM. M. n. BaxaHa, 1989 - 1993. - T. 1.: A - X. - 480 c.

3. Tpnuaw I. EKo.oro-ueHoTMHHa xapaKTepucTMKa Ta xuireBicTb nonynauiW Scilla siberica Haw. y Mexax 7liBo6epexHo'i YKpa'iHM / I. Tpnuaw // EKo.orm. Bio.oriHHi HayKM. 36ipHMK HayKoBux npaub. - no.TaBa, 2009. - Bun. 1. - C. 25-33.

4. fliAyx 3. n. EKo<£.opa YKpai'HM / 3. n. fliAyx, n. r. n.ioTa, B. B. npoTononoBa. - K.: OiTocouioueHTp, 2000. - . - T. 1. - 284 c.

5. fliAyx 3. n. OiToiHAMKauifl eKo.oriHHux <£aKTopiB / 3. n. fliAyx, n. r. n.ioTa. - K.: HayKoBa AyMKa, 1994. - 280 c.

6. TKaHMK B. l. O.opa npuiKapnaTTfl / B. l. TKanuK. - IbBiB : HT0, 2000. - 253 c.

7. Didukh Ya. P. The Ecological Scales for the Species of Ukrainian Flora and Their Use in Synphytoindication / Ya. P. Didukh. - Kyiv : Phytosociocentre, 2011. - 176 p.

8. Mosyakin S. L. Vascular Plants of Ukraine. A Nomenclatural Checklist / S. L. Mosyakin, M. M. Fedoronchuk. - Kiev : 1999. -345 p.

УДК 502. 211:582:[556. 53 (477. 53)]

ЕКОЛОГ1ЧНИЙ АНАЛ13 Р1ДК1СНИХ ВИД1В РОСЛИН ЗОНАЛЬНИХ ЕКОСИСТЕМ НА ТЕРИТОРП БАСЕЙ-НУ р. ВОРСКЛА

Шапаренко I. €.

Резюме. У статт здмснено анал!з раритетно! фракцп флори зональних екосистем на територп басейну р. Ворскла за 5 еколопчними факторами. Встановлено, що бтьшють рщкюних вид!в люових екосистем за вщношенням до зволоженост фунт1в е мезофтами, для лучностепових - оптимальними е субксероф^ы та субме-зоф^ы умови. По вщношенню до кислотного режиму фунту переважна бтьшють раритет!в е нейтрофтами; до загального сольового режиму у люових ценозах найбтьша частка сем!евтрофних вид!в, лучностепов! види вщдають перевагу сем!евтрофним та евтрофним типам фунт1в; за вмютом карбонат!в у фунт^ люов! види тяжють до бщних на кальцм фунт!в, на вщмЫу вщ раритет!в степових екототв, як! навпаки, вщдають перевагу мюцезростанням збагаченим карбонатами; до засвоюваних форм азоту в фунт рщкюы види широколистяних л1Ыв ! лучних стетв приурочен! до гем^трофтьних умов.

Ключов1 слова: зональн екосистеми, рщкюы види, басейн р. Ворскла, еколопчн фактори, екогрупи.

УДК 502. 211:582:[556. 53(477. 53)]

ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ РЕДКИХ ВИДОВ РАСТЕНИЙ ЗОНАЛЬНЫХ ЭКОСИСТЕМ НА ТЕРРИТОРИИ БАССЕЙНАр.ВОРСКЛА

Шапаренко И. Е.

Резюме. В статье приведен анализ раритетной фракции флоры зональных экосистем на территории бассейна реки Ворсклы по 5 экологическим факторам. Установлено, что большинство редких видов лесных фито-ценозов по отношению к влажности почвы являются мезофитами, для растений луговых степей оптимальными есть субксерофитные и субмезофитные условия. По отношению к кислотному режиму почвы большинство раритетов - нейтрофилы; к общему солевому режиму - семиэвтрофы. По отношению к карбонатности почв, установлено, что редкие лесные виды растут на бедных, в отличие от раритетов степных экотопов, которые отдают предпочтение богатым на кальций субстратам. По отношению к усваиваемым формам азота в грунте редкие виды зональных экосистем тяготеют к геминитрофильным условиям.

Ключевые слова: зональные экосистемы, редкие виды, бассейн р. Ворскла, экологические факторы, экогруппы.

UDC 502. 211:582:[556. 53 (477. 53)]

Ecological Analysis of Zonal Ecosystems Rare Plant Species in the Vorskla River Basin

Shaparenko I. Е.

Abstract. According to the contemporary florosozological concepts, the state of preservation of zonal vegetation types as centers of biodiversity, including their rare component, is the priority task for all natural regions of Ukraine. The integrated study of the ecological and biological characteristics, aimed at the development of subsequent measures for their protection, is of great importance for understanding the causes of rarity and vulnerability of flora species,

as well as its limited spread. Rare flora fraction of the Vorskla river basin's zonal ecosystems is represented by 135 species, among which 57 species belong to the forest phytocenocomplexes and 78 species to meadow-steppe ones.

The paper considers the analysis of zonal ecosystems rare flora species in the Vorskla river basin, carried out on 5 ecological factors. As for the soil to water relationships, mesophytes and sub-mesophytes are the most diverse (43 species each). The less diverse are sub-xerophytes, represented exclusively by the steppe rarities. Hyhro- mesophytes and xerophytes are represented to a little degree.

The outcomes of the rare species analysis by the acidic and saline regime, as well as soil calcium and nitrogen content have been presented.

According to the division of the rare species as for the soil acidic regime ratio, the prevailing majority of them (102 species) are represented by plants, growing on neutral soils of both forest and meadow-steppe cenoses. Group of sub-acidophiles, growing on subacid (pH 5,5-6,5) soils is mainly formed by the species of broad-leaved forests. Acidophiles and basophiles are represented to a little degree.

As for the soil saline regime ratio, rare species of studied region are mainly represented by semi- eutrophes (75 species), growing on soils, enriched with salts. The group of eutrophes combines 42 species, related to rich, best provided with salts, mould humus under the lack of HC03 salinity features. Sub-glycotrophes are represented by the least number of species (5 species), which prefer soils with carbonate type of salinity.

As for the soil carbonate content ratio, 61 species of rarities are represented by hemi-carbonatophiles, i. e., plants, growing on the soils, enriched with carbonates. Their prevailing majority (49 species) grow in the steppe cenoses. Representatives of rare component (46 species), forming the group of acarbonatophiles, i. e., plants of neutral ecotopes, tolerating small amount of carbonates in soil, are represented less. Representatives of forest cenoses constitute the prevailing majority among them. The group of carbonatophiles (11 species), assigning to soils, rich in carbonates, is growing mainly on meadow-steppe territories. Hemi-carbonatophobes species (12), avoiding carbonate substrates, are represented by plants from forest ecosystems mainly. Hyper-carbonatophiles, growing on places with chalk deposits, are represented by two species (1,5 %).

As for the soil nitrogen content ratio, the most presented are hemi-nitrophiles (90 species), i. e., species, growing on relatively poor, as for the mineral nitrogen, soils. Nitrophiles, mostly preferring soils, relatively rich in mineral nitrogen (0,3-0,4 %), are represented by 22 species. The group of sub-anitrophiles, growing on substrates, extremely poor in nitrogen, is represented by 21 species. Eunitrophiles, growing on soils, rich in mineral nitrogen (0,4-0,5 %), are represented by two species of forest phytocenoses.

Keywords: zonal ecosystems, the Vorskla river basin, rare species, ecological factors, ecogroups.

Рецензент - проф. Орлова Л. Д.

Стаття надшшла 17. 09. 2014 р.