CC BY
9
ECOLOGICAL ASPECTS OF THE SURVEILLANCE FOR ENTEROVIRUS
INFECTIONS
Zadorozhna V.I., Bondarenko V.I., Bura T.O., Zubkova N.L., Demchyshyna I.V., Vedmedenko V.V.
EKOnoriHHI AGnEKTH EnIflEMIOMIHHOrO HAMflfly 3A EHTEPORIPVGHHMH IHQEKPMH
ЗАДОРОЖНА В.1., БОНДАРЕНКО В.1., БУРА Т.О., ЗУБКОВА Н.Л., ДЕМЧИШИНА 1.В., ВЕДМЕДЕНКО В.В. ДУ "1нститут епiдемiологií та шфекцмних хвороб iM. Л.В. Громашевського АМН Укра'ши", м. Киíв,
Центральна СЕС МОЗ Укра'ши,
м. Ки'в
УДК
504:616.578.835.1+351.774.7
систем1 еп1демюлопчного на-гляду (ЕН) за ентеров1русними 1нфекц1ями в1русолог1чний мо-н1торинг в1д1грае пров1дну роль, адже саме в1д його ре-зупьталв залежить належне функц1онування 1нших пщси-стем ЕН. Це значною м1рою зумовлене пол1морф1змом кл1-н1чних прояв1в ентеров1русних 1нфекц1й [6, 12, 15, 17], великою к1льк1стю серотип1в енте-ров1рус1в (ЕВ) (близько 100 ти-п1в [11, 16]), Тх здатн1стю до персистенци та тривалого збе-реження життездатност1 в об'ектах довкшля. Останн1 за умови Тх контамЫаци та активи зацп мехаызму передач! збуд-ник1в в1д1грають роль фактор1в передач!. Серед об'ект!в довкшля в!русолопчного мон!то-рингу потребують насамперед ст1чн1 води, дослщження яких е найб!льш ¡нформативним [1]. Це пояснюеться б1льшою ймо-в1рн1стю вид1лення ЕВ саме з цих об'ект1в за допомогою ру-тинних метод1в, можлив1стю опосередковано оцшювати се-ропейзаж ЕВ, що циркулюють серед населення, та активш-стю еп1дем1чного процесу, а також прогнозувати його по-дальший розвиток на основ! визначення еп1дем1чно акту-альних вар1ант1в ЕВ за результатами пор1вняльного анал1зу
ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКОГО НАДЗОРА ЗА ЭНТЕРОВИРУСНЫМИ ИНФЕКЦИЯМИ Задорожная В.И., Бондаренко В.И., Бурая Т.А., Зубкова Н.Л., Демчишина И.В., Ведмеденко В.В.
На протяжении 2004-2007 гг. из проб сточной воды изолировано 544 штамма энтеровирусов (ЭВ), что составило 4,6% от числа исследованных проб. Проанализированы серо-пейзаж изолятов ЭВ и частота их выделения в разных регионах Украины. На основании сравнительной оценки этиологической роли ЭВ в инфекционной патологии, интенсивности их циркуляции среди здоровых детей и в сточной воде показана активизация скрытой составной эпидемического процесса Коксаки В-инфекции и возможность распространения вакцинного полиовируса типа 3 среди взрослого населения.
© Задорожна В.1., Бондаренко В.1., Бура Т.О., Зубкова Н.Л., Демчишина 1.В., Ведмеденко В.В. СТАТТЯ, 2009.
штенсивност циркуляцп ЕВ окремих серотитв серед здо-рових оаб, у слчних водах та ïx участ у захворюваностк ^м того, очистка стчних вод не е достатньо ефективною стосов-но ЕВ [7], що сприяе ïx подаль-шому потраплянню у воду по-верхневих водойм i водопро-вщну мережу та певною мiрою зумовлюе безперервнють ет-демiчного процесу.
Метою роботи було визначення у динамщ (2004-2007) штенсивност циркуляцп ЕВ у стчних водах та аналiз 'хнього серопейзажу.
Матерiали та методи. За даними рiчниx звтв вiрусоло-гiчниx лабораторм обласних i мiськиx СЕС мют Киева та Севастополя, що надаються зп-дно з наказом МОЗ Укра'ши № 196 вщ 14.07.1998 року, проаналiзовано результати 11720 вiрусологiчниx проб с™-них вод за 2004-2007 роки. Достдження провадили за за-гальноприйнятою методикою [8] з використанням 2-3 лшм перещеплювальних клiтинниx культур (НЕр-2 (Cincinnati) — культура кттин карциноми гор-таш людини, RD — культура uni-тин, що походить iз рабдомю-саркоми людини, L20b — л^я мишачих L-клiтин, яким за допомогою мещд^в генно'' Ыже-нери надано здатнiсть до ек-спресп рецепторiв полiовiрусу. Серотиповий пейзаж ЕВ визна-чено на пiдставi щентифкаци 155 iзолятiв, видiлениx при дослщженш стiчниx вод. Вну-трiшньотипова диферен^а^я усix 94 iзольованиx штамiв по-лiовiрусiв була проведена методами 1ФА та ПЛР у референс-лабораторiï ВООЗ на базi 1нсти-туту полiомiелiту та вiрусниx енцефалтв iм. М.П. Чумакова РАМН. Статистичний аналiз i розрахунки провадили за до-помогою унiфiкованиx функцм, що передбачено програмою Microsoft Office Excel 2003 [5].
Результати дослiджень та 'Гх обговорення. За перюд спостереження з проб с^чно[ води iзольовано 544 штами ЕВ, що становило 4,6% Big кшыко-CTi дослiджених проб (Big 4,3% у 2006 до 5,2% у 2004 роках) (таблиця). Частота визначення полiовiрусiв дорiвнювала 0,8%, вiрусiв Коксакi В — 1,7%, ЕСНО
— 0,7%, iнших ЕВ (титв 68-71)
— 0,07%, цитопатогенних агентiв (ЦПА), якi не вдалося типувати за допомогою дiагно-стичних ентеровiрусних сиро-ваток, — 0,9%. Уа штами по-лiовiрусу за результатами вну-трiшныотиповоí диференцiацií було вщнесено до вакцинних.
Порiвняно з попередшми роками [7] суттевих змiн щодо н тенсивностi циркуляци ЕВ не вiдбулося, за винятком деякого перерозподту питомоí ваги серед iзолятiв Коксакi В та ЦПА (зменшення частки Коксакi В до 36,0% проти 41,6%, зростання частки ЦПА з 13,5% до 24,2%). Частка полiовiрусiв серед види лених штамiв становила 17,3%, вiрусiв ЕСНО — 14,7%, iнших ЕВ
— 1,5% (рис. 1).
Порiвнюючи питому вагу
штамiв ЕВ рiзних груп, iзо-лыованих iз проб с^чно'( води та вiд хворих на ентеровiруснi ме-нiнгiти, слщ вiдзначити, що цей показник для вiрусiв Коксакi В серед хворих знизився з 36% у 2002-2006 рр. до 1,3% у 2007, для вiрусiв ЕсНо зрю вщ 54% до 88,8% [10]. Серед iзолятiв ЕВ, видшених вiд здорових, та-кож вiдбулося зменшення частки вiрусiв Коксакi В з 42,3% у 2006 до 18,8% у 2007 роках та зростання частки вiрусiв ЕСНО з 11,8% до 37,6%. Для с^чно'(
води тако1 закономiрностi не спостер^алося (для вiрусiв Коксаю В — вiдповiдно 34,8% та 36,4%, для вiрусiв ЕСНО — 27,1% та 24,5%). Це дае пщ-ставу припустити, що дмсна ш-тенсивнiсты циркуляцií вiрусiв Коксаю В серед населення не зменшилася, а вщбулася змiна групи ризику щодо цих збудни-кiв, яка не пщлягае вiрусологiч-ному обстеженню через вщсут-нiсты манiфестних проявiв, ха-рактерних для ентеровiрусних шфекцм. Такi результати мо-жуты бути опосередкованим свщченням ймовiрноí штен-сифкацп циркуляцií вiрусiв Коксакi В з кардютропними або дiабетогенними властивостя-ми та свщчиты про активiзацiю приховано!' складовоí епiдемiч-ного процесу ентеровiрусних iнфекцiй. Пiдтвердженням на-веденоí вище гiпотези е вия-влений нами рашше силыний кореляцiйний зв'язок мiж зах-ворюванiстю на цукровий дiабет 1-го типу з урахуванням и рiвнiв в адмшютративних регiонах Украши та частотою визначення ЕВ у пробах с^чно( води протягом 2006 р. [4], а також останш дан лiтератури, де пiдтверджуетыся можли-вiсты ентеровiрусноí перси-стенцií у па^ен^в з цукровим дiабетом 1-го i 2-го типiв, та мюкардитами [13].
lдентифiкованi за серотипами iзоляти були представленi по-лiовiрусами трыох типiв, вiруса-ми Коксакi В та ЕСНО (рис. 2).
Полiовiруси трыох титв види ляли протягом уах рокiв спостереження з превалюванням типiв 3 (40,4% вщ загалыноí кiлыкостi iзолятiв полiовiрусу)
Рисунок 1
Питома вага штамiв ЕВ рiзних груп, iзольованих з проб слчно'Г води протягом 2004-2007 рр.
та 2 (36,2%). За даними досли джень попередшх рокiв (19982004 рр.), провiдним серед по-лювiрусiв, iзольованих iз проб с^чно'Т води, був тип 2 (41,0%) [1, 3]. Водночас в окремi роки (1999 та 2004) спостеркалося превалювання полiовiрусу типу 3. У 1999 р. мала мюце кореля-цiя цього показника з найви-щою часткою видiлення полю-вiрусу цього типу вiд Ыфекцм-них хворих, а у 2004 р. — вщ здорових оаб. Незважаючи на наявнiсть протягом проанали зованого перюду (2004-2007 рр., кiлькiсть парних спостере-жень становила 12) сильного прямого кореляцмного зв'язку мiж видтенням полiовiрусу за типами вiд шфекцмних хворих та здорових дiтей (г=0,71), цей зв'язок мiж видiленням зазна-чених вiрусiв зi стiчноТ води та вщ iнфекцiйних хворих i здорових дiтей був слабким або се-редньоТ сили i мав зворотний характер (вiдповiдно г=-0,13 та г=-0,49). Це можна пояснити штенсифкащею циркуляцiТ вакцинного полiовiрусу типу 3 серед дорослого населення, обстеження якого на ЕВ дю-чою нормативною документа-щею не передбачено.
Серед 4-х визначених титв вiрусiв Коксакi В найбтьша частка належала В-5 (50,0%) та В-1 (30,8%). Вiруси В-2 та В-3 виявленi вiдповiдно у 2,0% та 17,2% випадюв. Саме вiрус Коксакi В-3 може бути етюло-гiчним агентом, що iнiцiюе сер-цево-судинну патологiю [9]. Серед щентифкованих вiрусiв ЕСНО було визначено 4 серо-типи з превалюванням вiрусу типу 6 (55,6%). Останнiй доми нував i серед цiеТ групи вiрусiв, iзольованих вiд людей, однак серопейзаж iзолятiв вiд людей виявився значно ширшим (12 серотитв).
Територiальний розподiл ча-стоти видтення ЕВ подано за результатами саштарно^ру-сологiчного монiторингу 2007 року. Загалом по УкраТн було дослiджено 3041 пробу с^чно'Т води та iзольовано 143 штами ЕВ, що становило 4,7% вщ заз-наченоТ юлькост проб (табл.). 1з 27 аналiзованих регiонiв у 12 (44,5%) не було видтено жод-ного штаму ЕВ, у той час як дослiджена частка проб у цих репонах становила 37,4% (1134 проби) вщ загальноТ Тх кiлькостi (рис. 3). У 22,2% ре-гiонiв (6 репошв) ЕВ iзолювали
№ 3 2009 Environment & Health 12
з частотою 1-4% вщ кiлькостi доотджених проб, у 18,5% (5 регютв) цей показник дopiв-нював 5-10%, в 11,1% (3 регю-ни) — 11-20%, у 3,7% (1 регюн) — 33,3%. Визначено прямий кopeляцiйний зв'язок се-редньоТ сили (r=0,4) мiж юлью-стю дoспiджeних проб та юлью-стю iзoлятiв ЕВ. Достатньо низький показник видтення ЕВ iз проб с^чноТ води в Укpаïнi певною мipoю може бути пов'язаний iз застосуванням при рутинному вipусoлoгiчнoму мотторингу oб'eктiв дoвкiлля oбмeжeнoï кiлькoстi лЫм кли тинних культур. За даними за-pубiжних дoслiдникiв, при од-ночасному застoсуваннi 7 лiнiй кттинних культур позитивними виявилися 88 iз 100 доотдже-них проб [14].
За цей же перюд в УкраМ було дослщжено 2290 проб пи-тнoï води та 1766 проб води вщкритих водойм та iзoльoванo
ECOLOGICAL ASPECTS OF THE SURVEILLANCE FOR ENTEROVIRUS INFECTIONS
Zadorozhna V.I., Bondarenko V.I., Bura T.O., Zubkova N.L., Demchyshyna I.V., Vedmedenko V.V.
In 2004-2007 544 enterovirus (EV) strains were isolated from sewage samples (4,6% from number of the explored samples). EV strains types and frequency of their separation in different regions of Ukraine were analyzed. EV etiological role in infectious pathology, intensities of EV circulation amongst healthy children and in sewage were compared. Activation of the hidden component epidemic process coxsackievirus B-infections and possibility of vaccine poliovirus type 3 spreading amongst adult population have shown.
проб сшно'Т води iзольовано 544 штами ЕВ, що становило 4,6% вщ юлькост дослщжених проб. Низький вщсоток визначення ЕВ, прямий кореляцмний зв'язок середньоТ сили (г=0,4) мiж юльюстю дослщжених проб та iзолятiв ЕВ, вузький спектр щентифкованих серотитв вiру-ав ЕСНО (4 проти 12 титв, виз-начених у людей), значн розбiж-ност щодо показниюв циркуляци ЕВ у сшних водах рiзних адми
ст ix циркуляци серед здорових дней та в спчнм вoдi свiдчить про активiзацiю приховано1 складово1 eпiдeмiчнoгo проце-су Коксаю Вчнфекци.
3. Превалювання серед шта-мiв пoлioвipусу iзoльoваниx iз проб стiчнoï води вipусу типу 3, наявнють сильного прямого ко-peляцiйнoгo зв'язку мiж види ленням пoлioвipусу за типами вiд Ыфекцмних хворих та здорових д^ей (r=0,71) та зворот-Рисунок2
Характеристика серотипового складу щентифкованих iзолятiв ЕВ
а
т шт
40 35 30 25 20
В 15
ПОЛШВфуСИ
fin
2004 2005 2006 2007 загалом □ полю 1 ■ полю 2 □ полю 3
30 25
о
ь
5
20 15 10 5 -Н
0
Коксаш Б
I п
ni
2004 2005 2006 2007 загалом
р1К
□ тип 1 ■ тип 2
□ тип 4 ■ тип 5
□ тип 3
□ тип 6
вщповщно 18 (0,8%) i 16 (0,9%) штамiв ЕВ. Позитивы знахщки мали мюце лише у 7 регюнах. Наведет у робот дат свщчать, з одного боку, про piзну Ытен-сивнiсть циркуляци ЕВ на окре-мих тepитopiяx, з iншoгo — про юнування проблеми стандар-тизацiï пiдxoдiв до саттарно-ви pусoлoгiчнoгo мoнiтopингу та необхщнють кoмплeкснoï ств-пpацi eпiдeмioлoгiчнoгo та ко-мунального пiдpoздiлiв сат-тарно-епщемюлопчно! служби щодо визначення мiсць та пе-pioдичнoстi вiдбopу проб.
Висновки 1. За перюд спостереження з
нютративно-тери-тopiапьниx peгioнiв Укpаïни свiдчать про необхщнють стандартизаци пщ-xoдiв до саттарно-вipусoлoгiчнoгo мотторингу, що знайшло вщобра-ження у розробле-них нами методич-них вказiвкаx [2].
2. Пopiвняльна характеристика етюлопчно! poлi вipусiв Кoксакi В в шфекцмнш пато-лoгiï, штенсивно-
2 i --
ECHO
2004 2005 2006 2007 загалом
pÎE
□ тип 6 ■ тип 11 □ тип 14 □ тип 16
-о-
Таблиця
Частота видiлення ЕВ рiзних груп i3 с^чно'Г води в Укра'Гш (2004-2007 рр.)
Р1к Ктькють дослджень Видтено в1рус1в Полюв1руси Коксак В ЕСНО !нш1 ЕВ Нетипован1
Абс. М ± m Абс. М ± m Абс. М ± m Абс. М ± m Абс. М ± m Абс. М ± m
2004 2693 140 5,2 0,43 26 1,0 0,19 55 2,0 0,27 24 0,9 0,18 1 0,0 0,04 34 1,3 0,22
2005 2915 129 4,4 0,38 24 0,8 0,17 43 1,5 0,22 25 0,9 0,17 0 0,0 0,00 37 1,3 0,04
2006 3071 132 4,3 0,36 27 0,9 0,17 46 1,5 0,20 30 1,0 0,18 7 0,2 0,08 22 0,7 0,15
2007 3041 143 4,7 0,38 17 0,6 0,14 52 1,7 0,24 1 0,06 0,06 - - - 8 0,45 0,16
Разом 11720 544 4,6 0,20 94 0,8 0,08 196 1,7 0,12 80 0,7 0,08 8 0,07 0,02 101 0,9 0,09
ного зв язку м1ж вид1ленням зазначених в1рус1в 1з ст1чноТ води та в1д 1нфекц1йних хворих I здорових д1тей (вщповщно г=-0,13 та г=-0,49) е п1дставою для припущення щодо ¡нтенсифка-ци циркуляцп вакцинного полю-в1русу типу 3 серед дорослого населення, обстеження якого на ЕВ дючою нормативною до-кументац1ею не передбачене.
4. Застосування в1русолопч-ного мон1торингу слчноТ води у систем! епщемюлопчного на-гляду за ентеров1русними ¡н-фекц1ями дозволяе виявляти приховаш складов! Тх епщем1ч-ного процесу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Задорожна В.1., Бондарен-ко В.1., Доан, С.1., Зубко-ва Н.Л., Бура Т.О., В.В. Ведме-денко, Демчишина 1.В. В1русо-лог!чний мон!торинг у систем! епщемюлопчного нагляду за ентеров!русними шфекц1ями
та шляхи иого удосконалення // Методичш вказiвки МР 10.10.2-154-2008. — К., 2008.
— 24 с.
2. Демчишина 1.В. Циркуля^я вакциноспорщнених полювiру-ciB в умовах ерадикаци полюми eлiту: автореф. дис. на здобут-тя наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.02.02 "Епщемю-лопя". — К., 2008. — 24 с.
3. Бондаренко В.1., Задорожна В.1., Демчишина 1.В., Зубко-ва Н.Л., Ведмеденко В.В. Еко-логiчнi аспекти вакцинних по-лiовiрусiв у сучасниИ перiод // Довкшля та здоров'я. — 2007.
— № 4. — С. 57-59.
4. Задорожна В.1., Зубко-ва Н.Л., Бура Т.О., Бондаренко В.1., Ведмеденко В.В., Демчишина 1.В. Зв'язок мiж захво-рюванiстю на цукровиИ дiабет 1-го типу та провщними показ-никами, що характеризують активнiсть епiдемiчного проце-
Територiальний розподiл кiлькостi дослiджених проб слчноУ води
видiлених штамiв ЕВ
су ентеровiрусних iнфекцiИ // Профшактична медицина (ет-демiологiя, мiкробiологiя, вiру-сологiя, паразитологiя, шфек-цiИнi хвороби). — 2009. — № 1 (5). — С. 21-24.
5. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. — К.: Морион, 2000. — 320 с.
6. Задорожна В.1., Бондаренко В.1., Демчишина 1.В., Бура Т.О., Зубкова Н.Л., Ведмеденко В.В. ОцЫка ефективност застосування вiрусологiчного методу для дiагностики ентеро-вiрусних ыфекцм // Профшактична медицина (епщемюлопя, мiкробiологiя, вiрусологiя, пара-зитолопя, iнфекцiИнi хвороби). — 2008. — № 2. — С. 23-28.
7. Доан С.1., Задорожна В.1., Бондаренко В.1., Зубкова Н.Л., Бура Т.О. Порiвняльна характе-
Рисунок 3 ристика виДiлення 3 ентеровiрусiв iз
води рiзного виду
в УкраМ // Дов-
кiлля та здоров'я.
— 2007. — № 4. —
С. 38-41.
8. Руководство по вирусологическим исследованиям полиомиелита // Глобальная программа по вакцинации и иммунизации. РПИ. ВОЗ. — Женева-Москва, 2005. — 108 с.
9. Бондарен-ко В.1., Задорожна В.1., Зубкова Н.Л. та ш. Су-часш погляди на роль ентеровiру-ав у патологií серцево-судин-ноí системи // Профiлактична медицина (епще-мiологiя, мiкро-бiологiя, вiрусо-
№ 3 2009 Environment & Health 14
логiя, паразитологiя, iнфекцiйнi хвороби). — 2008. — № 3. — С. 57-62.
10. Задорожна В.I., Зубко-ва Н.Л., Демчишина 1.В. та iн. Характеристика активной ет-демiчного процесу ентеровiру-сних iнфекцiй в Украíнi в 2007 роц // Профiлактична медицина (епщемюлопя, мiкробiоло-гiя, вiрусологiя, паразитологiя, iнфекцiйнi хвороби). — 2008.
— № 4. — С.12-16.
11. Khetsuriani N., LaMonte-Fowlkes А., Oberste M.S., Pa-llansch M.A. Enterovirus Surveillance — United States, 19702005 // Morbid. Mortal. Wkly. Rep. — 2006. — September 15.
— Vol. 55. — P. 1-20.
12. Chang L.-J., Huang L.-M., Gau S.S.-F et al. Neurodevelopment and cognition in children after enterovirus 71 infection // New England Journal of Medicine. — 2007. — Vol. 356, № 12. — Р. 1226-1234.
13. Richardson S.J., Will-cox А., BoneA.J., Foulis A.K., Morgan N.G. Prevalence of ente-roviral capsid protein vp1immu-nostaining in pancreatic islets in human type 1 diabetes // Dia-betologia. — Electronic supplementary material: the online version of this article: DOI 10.1007/s00125-009-1276-0.
14. Sedmak G., Bina D, MacDonald J., Bina D., MacDonald J. Assessment of an enterovirus sewage surveillance system by comparison of clinical isolates with sewage isolates from milwaukee, Wisconsin, collected august 1994 to december 2002 // Applied and Environmental Microbiology. — 2003. — Vol. 69, № 12. — Р. 7181-7187.
15. Transmission and clinical features of enterovirus 71 infections in household contacts in Taiwan / L.-Y Chang, K.-C. Tsao, S.-H. Hsia et al. // JAMA. — 2004. — Vol. 291. — P. 222-227.
16. Typing of human enterovirus by partial sequencing of VP2 / D. Nastri, L. Bouslama, S. Omar et al. // J. Clin. Microbiol. — 2007. — Vol. 45, № 8. — Р. 23702379.
17. Ver Elst K., Pierard D., So-esens O., Muyldermans G., Stevens D., Mignolet J., Lauwers S. Partial VP1 sequencing of ente-rovirus isolated during an outbreak of viral meningitis // Abstr. In-tersci. Conf. Antimicrob. Agents. Chemother: 2001, Dec. 16-19.
— 2001. — P. 41.
Надйшло до редакцИ 26.03.2009.
БЕРДНИК О.В., ЗАЙКОВСЬКА В.Ю.
ДУ "1нститут ппени та медично! екологи iм. О.М. Марзеева АМН Украши", м. Кшв
УДК 614.7:613:312.6(477)
COMPARATIVE ANALYSIS OF "DIRECT" AND "INDIRECT" HEALTH INDEXES OF ENVIRONMENT INFLUENCE
Berdnyk O.V., Zaykovska V.Yu.
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З 1НФОРМАТИВНОСТ1 "ПРЯМИХ" ТА "НЕПРЯМИХ" ПОКАЗНИК1В ЗДОРОВ'Я ЩОДО ВИЯВЛЕННЯ ВПЛИВУ ДОВК1ЛЛЯ
агальновизнано, що стан здо-ров'я населення е системоу-творюючим елементом прове-дення будь-яких природоохо-ронних заxoдiв. Тому надзви-чайно важливо враховувати, на пiдставi аналiзу яких показ-ниюв та кpитepiïв робиться висновок про наявнють або вщсутнють порушень здо-ров'я, зумовлених несприят-ливим впливом забрудненого довктля.
Для здopoв'язбepeжнoï стратеги медицини, яюй в останн дeсятиpiччя пpидiляeться де-далi бтьше уваги [1-3], першо-черговим е не усунення факто-piв ризику, а забезпечення умов для збереження такого потен^алу здоров'я, який би дозволив оргашзму протистоя-ти впливу цих фактopiв (у тому числ й eкoлoгiчниx). Вщповщ-но, стан здоров'я за такого подходу оцшюеться не за показни-ками поширеност його порушень (тобто вщ зворотного: не-мае хвороби — е здоров'я), а за так званими прямими показ-никами, як характеризують резерв (запас мщностО оргашз-му, здатний забезпечити на-лежний piвeнь здоров'я. Лопч-ним у цьому зв'язку, е припу-щення про мoжливiсть викори-стання цих "прямих" пoказникiв здоров'я для виявлення впливу зовшшшх чинниюв на здоров'я населення.
Метою роботи було визна-чити iнфopмативнiсть показ-ника "piвeнь соматичного здоров'я", що характеризуе потенщал здоров'я дiтeй (у тому чиош й практично здорових) з точки зору виявлення негативного впливу забрудненого атмосферного пов^ря та шших здоров'яформуючих фактopiв.
Методика роботи. Результат застосування будь-якого
© Бердник О.В., Зайковська В.Ю. СТАТТЯ, 2009.
СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ИНФОРМАТИВНОСТИ "ПРЯМЫХ" И "НЕПРЯМИХ" ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЗДОРОВЬЯ ПРИ ВЫЯВЛЕНИИ ВЛИЯНИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ Бердник О.В., Зайковская Б.Ю. Была определена информативность показателя "уровень соматического здоровья", характеризующего потенциал здоровья детей (в том числе и практически здоровых) с точки зрения выявления негативного влияния загрязненного атмосферного воздуха и других здоровьеформирую-щих факторов. Проведенный анализ показал высокую информативность "прямого" показателя здоровья, что позволяет рекомендовать его для оценки влияния загрязненного атмосферного воздуха на здоровье детского населения.
