CC BY
53
УДК504.[054+064+7.064.3] Ст. викл., зав. лаб. екологiчного
мониторингу Т.В. Душанова - Кам 'янець-Подтьський НУ т. 1вана Огieнка
ЕКОЛОГ1ЧНЕ ОЦ1НЮВАННЯ ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ ЯК ПОКАЗНИКА 1НТЕНСИВНОСТ1 ТЕХНОГЕННОГО
ВПЛИВУ НА ВНУТР1ШН6 СЕРЕДОВИЩЕ ШДПРИЕМСТВА
Описано р1вш забруднення грунту шдприемства електромехашчного профшю важкими металами. Показано небезпеку мцраци екотоксиканпв виробничого похо-дження з грунту та трав'яного покриву до внутршнього середовища шдприемства. Серед фактор1в, що сприяють формуванню ореол1в нагромадження важких метшпв у грунту головне мюце займають викиди стацюнарних джерел гальвашчного виробництва, паяння свинцевими припоями, лиття метал1в та внутршш автотранспортш потоки. Найбшьш небезпечним явищем е аваршш ситуаци, що супроводжуються розливом вщ-працьованих спчних вод.
Ключовi слова: еколопчна безпека, важю метали, грунт, виробниче середовище.
Для промислових шдприемств частим явищем е забруднення грунтового та трав'яноного покриву промислового майданчика важкими металами, що осща-ють на територií пiдприемства самоспйно або виносяться опадами та акумулю-ються Грунтом i трав'яним покривом [1-4]. При поеднанш певних техногенних та природно-клшатичних фактор1в можливий зворотний перехщ забруднювачiв до приземних шар1в атмосферного повиря промислово! територií [5-7]. За сприят-ливих умов вони здатш перебувати у постiйному мiграцiйному кругообГгу, межi якого можуть виходити за виробниче середовище, сангарно-захисну зону шдприемства та промислову зону населеного пункту. I, якщо викиди шквдливих ре-човин в атмосферне повггря стацiонарними джерелам пiдлягають обов'язковiй ш-вентаризацл, то яккть повиря, що надходить як "чисте" до виробничого середовища за допомогою повировсмоктувальних пристро!в, не контролюеться.
Мета роботи. Виявляти джерела забруднення та враховувати р1вш забруднення Грунтового та рослинного покриву з огляду на ймовГрнкть мiграцií токсичних речовин з атмосферного повГтря до внутршнього середовища шдприемства, внаслщок постшного повГтрообмшу зГ зовшшшм виробничим сере-довищем за участю природно! та штучно!' вентиляцп.
Практика таких дослвджень ще не увшшла до процедури ощнювання виробничого середовища Г людини у ньому. 11 застосування дало б змогу оптиш-зувати роботу вентиляцшних систем, виявляти джерела забруднення та змен-шувати чи усувати 1'х вплив, прогнозувати поширення забруднень х1мГчно! при-роди у виробничому середовищг
Матерiал i методика дослщжень. У процес проведеного дослщження було проаналГзовано зразки Грунту та трав'яного покриву на валовий вмкт важких метал1в (свинцю, цинку, мод, шкелю, хрому, кадмда). ВвдбГр, пробошдго-товку та дослщження Грунтових проб проводили зпдно зГ стандартними методиками. Як екстрагент використовували М ЫК03 (1:10). Отриману суспензгю шсля 3-хвилинного струшування настоювали протягом 1 доби, шсля чого фшьтрували та аналГзували методом атомно-абсорбцшно! спектрометр^'. Стушнь небезпеки впливу х1мГчних речовин розраховували за ДСанПГН 2.2.7.029-99 [8].
Нащональний лкотехшчний унiверситет Укра'ни
Результати дослщження. Площа незабудованих земель пiдприeмства незначна. Бшьша 11 частина заповнена рiзноманiтними будiвлями та закрита твердим дорожним покриттям, що не сприяе розсшванню забруднювачiв атмосферного повiтря, збтьшуе час зависання пилу, пiднятого з грунту та трав'яного покриву турбулентними потоками вiд руху транспортних засобiв.
За санiтарними нормами до виробничого середовища пiд час здiйснення технолопчних процесiв потрiбно подавати чисте припливне атмосферне повгг-ря (концентрац1я пилу та токсичних речовин у якому становить не бiльше 0,3 ГДКрз.) та вiдводити забруднене [9]. Спещальт повiтровсмоктувальнi прис-тро1, використовуват при цьому, розташовують знадвору на незначнш висотi (1-2 м вiд поверхт грунту). Зовнi виробничi корпуси, зазвичай, оперезанi автодорогами, що зв'язують окремi цехи, дiльницi та склади. Всмоктувальнi прис-тро1 вентиляцiйних систем тдприемства орieнтованi вздовж таких пов^яних коридорiв, насичених викидами власних стащонарних та пересувних джерел, бтя поверхш забруднених цими викидами грунлв.
На рис. 1 та 2 показано середнш вмют металiв у грунтовому та трав'яно-му покривi вздовж найбшьш використовувано'1 внутршньо'* автодороги з тдви-щеним транспортним вантажопотоком, що перебувае тд впливом викидiв галь-ванiчноí та ливарно'1 дтьниць.
Вщстань, м Вщстань, м
Рис. 1. Середм рiвнi забруднення Рис. 2. Середм рiвнi забруднення
придорожнього трав 'яного покриву придорожнього Грунтового покриву
Максимальне забруднення придорожньо'1 грунтово' полоси спостерн^али на вщстат 1 м вщ дороги. Основний метал-забруднювач грунтового та трав'яного покриву серед дослщжених - залiзо. Високим вмютом вирiзняeться свинець, нiкель та цинк, меншою мiрою виявлено забруднення мщдю та хромом.
Вмiст металiв у трав'яному покривi та грунтi значно рiзниться. Якщо вмiст свинцю на вщстат 1 м вiд дороги у поверхневому шарi грунту 6,7 мг/кг, то у травi вш вищий - 16,3 мг/кг (за ГДК рiвноí 32 мг/кг) [8]. 1з наближенням до повiтровсмоктувальних пристро'в вентиляцiйних систем вмiст свинцю поступо-во зменшуеться до рiвнiв 2,9 та 4,2 мг/кг вщповщно, що можна пояснити наяв-нiстю вздовж внутршшх дорiг рядiв зелених насаджень (кущiв i дерев). Подiб-ною е ситуащя з iншими полютантами, яю можна, вiдповiдно до валового вмю-ту, розмiстити у такш послiдовностi: N1 > > РЬ > Си > Сг.
Вмiст дослiджених металiв у грунл та травi не перевищуе ГДК. Проте виявлено окремi дiлянки високого рiвня хiмiчного забруднення грунту та
трав'яного покриву, розташованi бiля гальванiчноí дiльницi та станцп нейтраль зацií стiчних вод. Дiаграми на рис. 3 вщображають рiвнi забруднення залiзом та шкелем грунтового покриву територп станцп нейтраизацп, що пiддавалась заб-рудненню внаслщок переливiв з нагромаджувачiв стiчних вод.
Рис. 3. Рiвнi забруднення Грунтового покриву стiчними водами станцП
нейтралiзацii
Вмiст заиза фшсували бтьш шж у 125 разiв бтьшим за фоновий (серед-нiй вмiст хiмiчних елементiв у грунтах, якi розмщет в "затшених" мiсцях i не тддаються iстотному впливу техногенного навантаження), нiкелю - 40 разiв. ГДК з шкелю перевищено у 31 раз. Напрям орieнтацií пiд'íзноí дороги до станцп нейтраизацп, що проходить поруч, збiгаeться з переважаючим напрямом виру, характерним для ще!* мiсцевостi. Як наслiдок, вiдбуваються процеси активного повггряного переносу полютанпв з вогнища забруднення до прилеглих територiй, посиленi вихровими потоками, спричиненими рухом транспорту. Для порiвняння, дшянка поблизу вiдстiйникiв з очищеною водою (концентращя залiза - 0,1-0,2 мг/дм3, нiкелю - менше 0,01 мг/дм3) поза активною зоною повгг-ряних мпрацшних шляхiв (зона частковох аеродинамiчноí тiнi) мае значно кра-щi характеристики (рис. 4).
Рис. 4. Рiвнi забруднення Грунтового покриву станцП нейтралiзацii вна^док повтряного переносу полютантiв
Описан процеси мпрацп полютанлв зi стiчних вод до грунту та меха-нiчного переносу територieю тдприемства варто доповнити ще одним - переходом з атмосферного повггря до пов^ря виробничого середовища. Розглянемо цей мпрацшний шлях на прикладi дтянки, розташованоí бiля завантажуваль-них ворiт гальванiчноí дiльницi (неорганiзоване стащонарне джерело викиду). Використовуванi для завантаження-вивантаження великогабаритних емкостей у лiтнiй перюд ворота слугують аерацiйним вiкном. Вмют нiкелю у поверхнево-му шарi грунту на вiдстанi 6 м вщ дорожнього полотна (поруч з воротами) ста-новить 10,1 мг/кг, що у 2,3 раза бшьше за середне значення.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Згiдно з проведеними вимiрами, повiтровсмоктувальнi пристро1 поблизу автомобшьних шлях1в, гальванiчноí дiльницi та станцц нейтралiзацií забирали повiIря, "збагачене" важкими металами у спiввiдношеннях, характерних для вмiсту в Грунта та трав! Вiдповiдно до стану Грунтового та трав'яного покриву, аваршних викидав, скид1в та перелив1в змiнювався i склад повiтря. Р1вень забруднення залежав вiд метеоумов, часу доби, женсивносп руху автотранспор-тних засобiв, iнтенсивностi викид1в.
У повiтрi бшя повiтрозабiрних пристро'в за безаварiйноí роботи шдприемства вдентифжували важкi метали у концентрациях, що не перевищували 0,3ГДКр.з. Проте варто брати до уваги, що полютанти зовнiшнього пов^я за потрапляння до внутрiшнього виробничого середовища несуть потенцшну заг-розу внаслщок ефектiв комбiнованоí до хiмiчних речовин з ефектами сумацií та потенщювання. Це означае, що мошторинг якостi повiтря, що подають приточ-ною вентилящею до внутрiшнього середовища шдприемств, повинен стати обов'язковим.
Висновки:
1. Атмосферне повггря приземного шару, Грунтовий та трав'яний покрив тери-тори промислового пiдприeмства електромеханiчного профшю перебува-ють пiд негативним хiмiчним впливом аварiйних проливiв стiчних вод, ор-ганiзованих i неорганiзованих виквддв стацiонарних i пересувних джерел.
2. Грунти та трав'яний покрив промислового майданчика е найуразливiшими об'ектами-акумуляторами важких металiв, що потребують регулярного са-нiтарного очищення та контролю.
3. З метою шдвищення ефективностi прийняття заходiв, спрямованих на за-хист здоров'я людей, що перебувають в умовах виробничого середовища, необхвдно здiйснювати роботу з виявлення факторiв, що сприяють мкрацп екотоксикантiв.
4. Реаизащя наведених заходiв можлива тiльки за розроблення тако1 процеду-ри монiторингу еколопчно!' безпеки виробничого середовища, яка пов'язу-вала б мониторинг якостi внутрiшнього та зовшшнього виробничого сере-довищ з навколишшм середовищем пiдприeмства.
Лiтература
1. Позняк С.С. Экологическая устойчивость агроэкосистем в зоне воздействия промышленных предприятий машиностроительного и топливно-энергетического комплексов / С.С. Позняк // Экологический вестник. - 2012. - № 1 (19). - С. 83-91.
2. Иванов В.С. Оценка степени загрязнения почвенного покрова марганцем и цинком вблизи стационарных источников г. Витебска / В.С. Иванов, О.А. Черкасова // Здоровье и окружающая среда : сб. науч. тр. / Респ. науч.-практ. центр гигиены; гл. ред. Л.В. Половинкин. - Минск : Изд-во ГУ РНМБ, 2011. - Вып. 17. - С. 17-24.
3. Воздействие производственной деятельности РУП "БЕЛАЗ" на загрязнение почвенного покрова территории завода и прилегающих сельскохозяйственных угодий / А.С. Калинович и др. // Экологический вестник. - 2009. - № 1(7). - С. 36-46.
4. Козыренко М.И. Трансформация почв в зоне воздействия промышленного предприятия (на примере лакокрасочного производства) / М.И. Козыренко, Т.И. Кухарчик // Природопользование : сб. научн. тр. / Национальная академия наук Беларуси, Государственное научное учреждение "Ин-т природопользования". - Минск, 2012. - Вып. 21. - С. 115-123.
5. Луканин В.Н. Промышленно-транспортная экология : учебн. [для студ. ВУЗов] / В Н. Луканин, Ю.В. Трофименко / под ред. В.Н. Луканина. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 2001. -273 с.
6. Позняк С.С. Выбросы в атмосферу как источник загрязнения / С.С. Позняк // Техника безопасности : произв.-практ. и науч.-техн. журнал. - 2009. - № 1 (32). - С. 5-7.
7. Безуглая Э.Ю. Климатические характеристики условий распространения примесей в атмосфере : справ. пособ. / Э.Ю. Безуглая, М.Е. Берлянд. - Л. : Гидрометеоиздат, 1983. - 328 с.
8. ДСанПН 2.2.7.029-99 Державш саштарш правила та норми. 2.7. Грунт, очистка населе-них мюць, побутов1 та промислов1 вщходи, саштарна охорона грунту. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://granik.zp.ua/images/stories/Sanpin.doc.
9. СниП 2.04.05-91*У Отопление, вентиляция и кондиционирование. - К. : КиевЗНИИЭП, 1996. - 89 с.
Душанова Т.В. Экологическая оценка загрязнения почвы тяжелыми металлами как показателя интенсивности техногенного воздействия на внутреннюю среду предприятия
Описаны уровни загрязнения почвы предприятия электромеханического профиля тяжелыми металлами. Показана опасность миграции экотоксикантов производственного происхождения из почвы и травяного покрова во внутреннюю среду предприятия.
Среди факторов, способствующих формированию ореолов накопления тяжелых металлов в почве, главное место занимают выбросы стационарных источников гальванического производства, пайки свинцовыми припоями, литье металлов и внутренние автотранспортные потоки. Наиболее опасным явлением являются аварийные ситуации, сопровождающиеся разливом отработанных сточных вод.
Ключевые слова: экологическая безопасность, тяжелые металлы, почва, производственная среда.
Dushanova T. V. Environmental pollution assessment of soil heavy metals as indicator of the intensity of anthropogenic impact on internal environment
Levels of soil contamination with heavy metals electro-mechanical plant are described. Risk of migration toxicants industrial origin of soil and grass cover in the internal environment of the plant is shown.
Among the factors that contribute to the formation of halos of accumulation of heavy metals in the soil is dominated by emissions from stationary sources, electroplating, soldering lead solders, metal casting, and internal transport streams. The most dangerous thing is the emergency situation, accompanied by spillage of waste sewage.
Keywords: ecological safety, heavy metals, soil, work environment.
УДК 504:332.122:009.12 Проф. Г. С. Шевченко, д-р екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО1 КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 РЕГЮН1В
Розглянуто змют теоретико-методолопчних засад еколого-екожишчно! конкурен-тоспроможност регюшв. На цш шдставi обгрунтовано можливост до розумшня еколо-го-екож^чно! конкурентоспроможност регюшв у контекст забезпечення збалансова-ного функцюнування еколопчних систем, безпечного господарювання з одночасним удосконаленням структури господарських оргашв.
Ключовi слова: еколого-економiчна система, системний шдхщ, поргвняння еколо-го-економiчних систем конкурентоспроможност регюшв.
Сучасш тенденцп розвитку економши УкраУни та виртення багатьох нагальних проблем природокористування, вихщ iз затяжноí еколого-еконо]шч-ноí кризи потребують пiдвищеноí уваги науковщв i управлiнцiв-практикiв. 1с-тотного значения набувае компонента оцшки проблем еколопзацп суспiльства в контекстi забезпечення збалансованого функцiонувания екологiчних систем.
