CC BY
38
Дзядыкевич Ю.В., Крайняк А.К. Механизмы управления природопользованием
Рассмотрены правовой и экономический механизмы регулирования процесса природопользования и международное сотрудничество Украины в этой сфере. Проведен анализ экономического и правового механизмов и их инструментов влияния на заинтересованность предприятий относительно охраны окружающей среды. Установлено, что целью управления в отрасли рационального природопользования является реализация законодательства, контроль за сдержкой требований экологической безопасности, обеспечение эффективных и конкретных мероприятий по охране окружающей среды, рационального использования природных ресурсов, достижения согласованности действий государственных и общественных органов в этой отрасли. Все это является прерогативой государства. Полноправным распорядителем природных ресурсов, которые используются в сфере производственной деятельности, являются Советы народных депутатов. Правовой основой охраны природы являются внутригосударственные и международные законодательные акты. Одним из важных инструментов экономического механизма охраны окружающей среды является лимитирование природоиспользования и стимулирование рационального использования природных ресурсов. Решение многих экологических проблем невозможно без широкого и активного международного сотрудничества.
Ключевые слова: окружающая среда, природоиспользование, механизмы, природные ресурсы, экологическая безопасность, охрана природы, производственная деятельность.
Dzyadykevjch Yu., Kraynyak O.K. Mechanisms of management nature is
the use
In the article the legal and economic mechanisms of adjusting of process of nature is the use and international cooperation of Ukraine are considered in the field of it. The analysis of economic and legal mechanisms and their instruments of influence is conducted on the personal interest of enterprises in relation to the guard of environment. It is set, that a management aim in industry of rational nature is the use is realization of legislation, control after inhibition of requirements of ecological safety, providing of realization of effective and concrete measures in relation to the guard of environment, rational use of natural resources, achievement of co-ordination of actions of public and public organs in this industry. All of it is the prerogative of the state. The competent manager of natural resources that is attracted in the sphere of productive activity are Advices of deputies of people's. Legal framework of conservancy are domestic and international legislative acts. One of important instruments of economic mechanism of guard of environment there is limiting of nature is the use and stimulation of the rational use of natural resources of Decision of many economic problems it is impossible without wide and active international cooperation.
Keywords: environment, nature is the use, mechanisms, natural resources, ecological safety, conservancy, productive activity._
УДК630*[165.3+181.28] Ст. наук. ствроб., доц. Ю.1. Гайда1, д-р с.-г. наук мол. наук. ствроб. М.М. Сщук1; ст. наук. ствроб., доц. Р.М. Яцик2, канд. с.-г.
наук
ЕКОЛОГ1ЧНА СТАБЫЬШСТЬ ТА ПЛАСТИЧШСТЬ ПОКАЗНИК1В РОСТУ QUERCUS ROBUR L. I PINUSSIBIRIKA DU TOUR. У ГЕОГРАФ1ЧНИХ КУЛЬТУРАХ
Наведено алгоритм методу С.А. Еберхарта i В.А. Рассела, який може бути викорис-тано для визначення ргвня еколопчно!' стабшьност i/або пластичност кшьюсних показ-ниюв сор^в i культиварiв, потомств селекщйних зразюв лкових деревних порщ. Проана-
1 Украшський НД1 прського лкшницгва ím. ПС. Пастернака, м. 1вано-Франк1вськ;
2 Прикарпатський НУ iMeHi Василя Стефаника, м. 1вано-Франк1вськ
лiзовано результати визначення еколопчно'1 стабiльностi i пластичност середньо'1 висоти клiматипiв дуба звичайного пiд час випробування в чотирьох географiчних культурах в Укршш, а також еколопчно'1 стабiльностi i пластичност поточного приросту за висотою у потомств провешенцш сосни кедрово'1 сибiрськоi на рiзних гiпсометричних рiвнях в Укранських Карпатах.
Ключовг слова: взаемодш генотип - середовище, екологiчна стабшьшсть i пластич-нiсть, норма реакци, географiчнi культури.
Вступ. Дослiдження явища "взаемодя генотип - середовище" (Genotype -Environment Interaction, GEI) e надзвичайно важливими пiд час проведенш селек-щйних робiт з лковими деревними породами [6, 10]. Для юльккного оцiнювання GEI застосовують рiзномаштнi методичнi шдходи, зокрема, визначення компонентов варiанси, проведения ранжування потомств, розрахунок коефщента ран-гово!' кореляцц Спiрмена, коефiцieита генетично!' кореляцií, показника ефектив-ностi фенотипово!' селекцл [4, 8]. Широкого застосування в селекцц та сортовип-робуваииi сшьськогосподарських культур набув також метод С.А. Еберхарта i В.А. Рассела [5], який дае змогу за вщносно простим алгоритмом визначити широту едафоклшатичних ареалiв культивування сортов рослин. У колишньому СРСР цей методичний шдхвд застосовували також для оцднювання еколопчно!' стабiльностi та пластичностi господарсько-важливих ознак мматишв дуба звичайного [3] та сорттв-клошв тополi [2].
Для можливост! оцiиювания р^вня GEI за цим методом вииробн культури рiзного щльового иризначеиия (географiчнi, едафiчнi, еколого-поиулящйш, сор-товииробуеальнi, а також абс^в, иiвсiбсiе, пбридтв тощо) необидно створювати в рiзноманiтних екологiчних умовах. Це дае змогу випробувати одн i ri ж потомства на рТзних еколопчних фонах й визначити широту норми реакцл 'х генотитв на змшу лкорослинних умов.
У наукових иублжащях щодо вивчення проблеми GEI, використовують широкий спектр термшв - еколопчна стабшьшсть [5], еколопчна (фенотипТчна) пластичшсть [9], норма реакид [7].
Щд фенотиповою (еколопчною) пластичшстю розумдать змшу в феноти-повш ексиреси генотипу або, математичною мовою, функщею комилекав умов навколишнього середовища [8]. Для еколопчно!' стабшьносп можна використати ту ж дефшшдю, акцентуючи увагу на тому, що стабшьшсть передбачае невелит змши в фенотиповш ексиреси генотипу. Так, за А. П. Царьовим, "шд стабшьшстю розумдать здатшсть сорив мати стшку иродуктившсть, яккть деревини або шш1 господарсько-цшш ознаки при змШ умов середовища" [2, с. 21]. Термш "норма реакцц" иропоиують використовувати як синошм "пластичностт", "стабшьносп" сорив, культивартв, потомств поиуляцш. Однак, на наш погляд, пластичшсть генотипу в!дпов1дае широкий норм! реакцц, а стабшьшсть, навпаки, - вузькш.
Необидно також погодитися !з думкою дослТдниюв [9], що пластичшсть (стабшьшсть, норма реакцц) не е загальною характеристикою генотипу, а сто-суеться певно!' ознаки чи комплексу ознак.
Методи та об'екти дослщження. Для визначення еколопчно!' стабшьнос-ri ирояву к1льк1сних ознак у потомств клшатишв дуба звичайного i сосни кедро-во!' сибТрсько!' в географТчних культурах використали модель С.А. Еберхарта i В. А. Рассела [5], яку формально можна иредставити у вигляд! функци:
у у = т+ 8,
де: У $ - середне значення ознаки ¿'-го потомства в ]-тих умовах мюцезростання; ^ - середне значення ознаки 1-го потомства в уах умовах мюцезростання; в -коефiцiент регресп, який вiдображае реакцш /-го потомства на змшу умов мю-цезростання; 1] - iндекс умов середовища; ду - вiдхилення вщ лшп регресií ¡-го потомства в ]-тих умовах мiсцезростання.
Коефiцiент регресп (в) розраховуеться за формулою:
в = I ] / X 1$
] ]
1ндекс умов середовища (1) е розрахунковим показником. Його обчислю-ють як рiзницю мiж середнiм арифметичним значенням ознаки у вс1х потомств в тих умовах мiсцезростання та загальним середнм значенням ознаки в ус1х умовах:
1] = (Е у] / v) - ЕЕУ- / уп),
' - /
де: V - кшьюсть потомств, яю випробовують; п - кiлькiсть мюць випробування.
Для контролю ^ 1] = 0.
]
Вiдхилення вщ лшп регресп (д] розраховують як рiзницю мiж теоретич-ними i фактичними значеннями ознаки:
8] = у] - уу,
де у у - теоретичне значення ознаки, яке розраховують за формулою:
¥у = x г + Ь1],
де x г - ощнка т.
За методом Еберхарта та Рассела еколопчну пластичнiсть i стабiльнiсть селекцшно'' ознаки оцiнюють за двома параметрами: коефщентом регресп (в) та варiансою стабiльностi ([5].
V2 -
2)
- <?„2 / г
де Бе / г - ощнка групово' похибки. У випадку однакових розмiрiв вибiрок цiею оцiнкою можна знехтувати. Можливо тому в деяких публжащях [2, 3] у форму-лi варiанти стабiльностi вiдсутня групова похибка.
Екотипи з коефщентом регресп > 1 характеризуются низькою еколопч-ною стабшьшстю i кращою адаптованiстю до сприятливших умов мюцезростан-ня, з Д- = 1 - середньою стабшьшстю, з в < 1 - з високою стабiльнiстю i кращою адаптованiстю до бiдних умов мюцезростання [11]. До екологiчно стабшьних вщ-носять варiанти, у яких варiанса стабiльностi наближаеться до нуля (Б2 = 0) [5].
Вивчення еколопчно'' стабiльностi росту кшматишв ми провели в мережi географiчних культур дуба звичайного, закладених в 1976-1977 рр. в чотирьох областях Украши (Закарпатськш, В^ицькш, Сумськiй i Луганськiй) та геогра-фiчних культурах кедрових сосен, створених в державному дендролопчному парку "Високопрний" в 1973-1978 рр. на висотах 1150-1280 м н.р.м. (нрм) на дь
лянц площею 14,8 га, де зосереджено 52 походження 'х чотирьох видав - евро-пейсько!', сиб1рсько1, корейсько!' та кедрового стелюха. Бiльшiсть клiматипiв цих видав були використанi також у створенш архшу кедрових сосен в державному дендролопчному парку " Дiброва" в Передкарпатт!, на висотi 300 м нрм.
Пiд час дослщжень ми вивчали стушнь екологiчноí стабшьносп росту у висоту клiматипiв дуба звичайного (селекцiйна ознака - середня висота), як! вип-робувалися на п'ятьох еколопчних фонах (табл. 1), та кшматитв сосни кедрово!' сиб!рсько!' (селекцшна ознака - поточний приркт за висотою), як! культивували на двох гшсометричних р!внях (табл. 2).
Табл. 1. Коротка характеристика природно-кпматичних умов м^ць створення географiчних культур дуба звичайного 1976-1977 рр. закладення
Показники
Закарпатська, Мукач1вське
Область, державне люове господарство
Вшницька, Вшницьке
Сумська, Тростянецьке
Луганська, Луганське*
Пеограф1чт оординати
48,5 0 ПнШ 23,0 0 СхД
49,5 0 ПнШ 28,5 0 СхД
50,5 0 ПнШ 35,0 0 СхД
48,5 0 ПнШ 39,5 0 СхД
Середньор1чна
0
температура, С
7
7
6,9
7,8
Р1чш опади, мм
800
517
584
400
Пдротерм1чний коеф1щент
2,5
1,2
1,0
0,7
Показник конти-нентальносп
24
26
27
29
Сума температур вище 50С
3680
3600
2900
3400
Грун
дерново-отдзо-лен1
с1р1 та св1тло-с1р1 л1сов1
темно-с1р1 л1сов1
немае даних
ТЛУ
Б,
Б,
Б,
Б*
* - на момент створення культур Ворошиловградська обл., Ворошиловградський
ДЛГ
Табл. 2. Коротка характеристика природно-^матичних умов м^ць створення
Показники Область, державне люове господарство, л1сництво, дендропарк
Ьано-Франювська, Надв1рнянське, Бистриць-ке, "Високопрний" 1вано-Франк1вська, Солотвинське, Богород-чанське, "Д1брова"
Висота над рвнем моря (ВНРМ), м 1150-1280 300
Пеограф1чт координати 480 27'ПнШ; 240 12'СхД 480 48' ПнШ; 240 32'СхД
Середньор1чна температура, 0С 4,5 6,6
Р1чт опади, мм 1000 680
Грунти бур1 г1рсько-л1сов1 потужш та середньопотужн1 дерново-оп1дзолений се-редньосуглинистий по-тужний
ТЛУ С3 В3
Результати дослщження. Для визначення еколопчно!' стабшьносп Уабо пластичносп росту кл1матишв дуба звичайного ми використали дан! бюметрич-них обм!рш 'х 10-р!чних потомств, як! випробовували в чотирьох географ!чних
пунктах Укра'ни на п'яти еколопчних фонах. Як видно !з табл. 3, у дуба зви-чайного спостеркаеться досить значна географ!чна м!нливкть !нтенсивност росту у висоту. Окр1м того, помгтною е змша ранпв кл1матитв за цим показником в р!зних природно-кл!матичних умовах Укра!ни. Тому одшею з робочих гшотез досл!дження була наявнкть еколопчно! (фенотипово!) пластичносп росту кл!ма-титв дуба звичайного в УкраЫ.
На початку досл!дження визначили шдекси навколишнього середовища на основ! в!дхилення середнього значення ознаки в кожному з пунктов випробу-вання вщ загального середнього значення в ус!х умовах.
Обчислеш для кожно!' з п'яти географ!чних культур шдекси умов середовища шюструють, що найкрашд умови для росту культур дуба звичайного характера для урочища "Березинка" Мукачшського лкництва однойменного лкгоспу (середня висота культур у цьому пункт! на 0,49 м вища, шж загальна середня ви-сота). Найбшьш несприятливий еколопчний фон для кл1матишв дуба виявився в степових умовах Ворошиловградського лкництва (ниш ДП "Луганське ЛГ"). Тут середня висота усх кл!матишв дуба е меншою вщ загально! середньо! висоти у вс!х дослщних культурах майже на метр (97см). Анал!з коефщенттв регреси св!дчить, що найбшьше реагують на змшу умов середовища (найбшьш пластична потомства гродненсько! ! тростянецько! популяций (в вщповщно 1,41 та 1,61). Найменш чутливими до змш еколопчних фактор!в (еколопчно стабшьними) е кл1матипи !з Юровоградсько! обл. ! Башкир!! (!х коефщенти регресп 0,32 ! 0,45).
Вар!анса стабшьносп у бшьшост провешенцш дуба е близькою до 0. Це означае, що !х фактичний ркт майже не в!др!зняеться ввд теоретично! лшл регресп. Винятком е климатип !з Башкир!!, вар!анса стабшьносп у якого становить 0,37. Тому, незважаючи на його низький коефщкнт регреси, цей вар!ант не мож-на назвати стабшьним за висотою.
П!д час компаративктського анал!зу екотитв в р!зних умовах мкцезрос-тання параметри стабшьносп Уабо пластичносп повинш обов'язково пов'язува-тися !з фактичними показниками !х росту. Так, !з табл. 3 добре видно, що у кль матипв !з Могил!всько!, Закарпатсько!, Воронезько!, Вгтебсько! областей нахил лЫ! регресп (коефщкнт регресп) приблизно однаковий. Але середня висота перших трьох вар!анттв у всх пунктах випробування вище вщ середньо! висоти у в!дпов!дних географ!чних культурах, а останнього (вгтебського) майже у вс!х пунктах (за винятком урочища "Березинка") навпаки нижче. Саме тому перш! три географ!чш популяцп ми рекомендували для сортовипробування ! району-вання у 2-4 лконасшних районах (тдрайонах), а останню (вгтебську) - лише для сортовипробування на Закарпатт [1].
У 1972-1976 рр. 35 партш насшня сосни кедрово! сиб!рсько!, яш були з!б-раш на територп, що охоплюе бшя 6 млн км2 Мав Росшсько! Федерацл в Свер-дловськш, Томськш, Тюменськш, Новосиб!рськш, 1ркутськш, Читинськш област!, а також Алтайському та Красноярському краях, в Бурятл, Тув! та Якутл, були ви-користаш для створення географ!чних культур в Укра!нських Карпатах, причому 15 вар!антв було висаджено як в прських умовах Карпат (в дендропарку "Високо-прний"), так ! в передлр'! (в дендропарку "Д!брова"). Саме для цих провешенцш проведено оц!нку еколог!чно! стаб!льност! ! пластичност! !х к!льк!сних ознак.
Табл. 3. Параметри ощнки екологiчноi стабiльностiросту за висотою 10^чних клтатитв дуба звичайного в мережi географiчних культур 1976-1977рр.
РЯ
а н
О
К К
Походження кл1матипу
(область, люгосп)
Середня висота в пунктах випробування, м
краша
«
I л
и
ч §
& К
н
Мукачево
Парамет-
ри ста-б1льност1
урочище "Шайба"
урочище "Бере-зинка"
в
Б 2
3
7
8
10
11
Гомельська, Буда-Кошелевський
Бшорусь
2,28
2,90
3,85
3,22
3,22
1,07
0,04
9
10 11 13 18
19
20
Могил1вська, Осиповичський
Бшорусь
2,45
3,11
3,89
3,60
4,29
3,47
1,15
0,04
Вггебська, Дисненський
Бшорусь
2,00
2,72
3,64
3,18
4,05
3,12
1,28
0,07
Гродненська, Волковиський
Бшорусь
1,72
3,23
3,90
3,63
3,64
3,22
1,41
0,06
Воронезька, Воронцовський
Рос1я
2,43
3,59
3,76
4,27
3,55
1,06
0,07
Белгородська, Шебекинський
Рос1я
1,91
3,38
3,43
3,60
3,96
3,25
1,23
0,09
Белгородська, Алексеевський
Рос1я
1,96
3,22
3,41
3,82
3,28
3,14
1,02
0,16
Брянська, Навлинський
Рос1я
2,29
2,73
3,58
2,96
3,24
2,96
0,76
0,05
24
Башкир1я, Туймазинський
Рос1я
2,29
2,92
3,75
2,85
2,31
2,82
0,45
0,38
29 39 41 44 46
Волгоградська, Ждановський
Рос1я
2,39
2,78
3,30
3,52
2,99
3,00
0,60
0,09
Закарпатська, Мукачевський
Украша
2,28
3,28
4,17
4,08
3,78
3,52
1,23
0,07
Сумська, Тростянецький
Украша
1,62
2,87
3,53
3,72
4,19
3,19
0,61
0,07
Р1вненська, Рокитн1вський
Украша
3,11
3,67
3,36
4,32
3,46
0,80
0,13
Юровоградська, Чорнол1ський
Украша
3,33
3,21
3,63
3,08
4,08
3,47
0,32
0,16
I У] / V
2,27 3,07 3,67 3,46
3,73
ЕЕ У] / уп
г ]
|-0,97 | -0,17 | 0,43 10,22 |
3,24
М
1
2
4
5
6
9
7
3
3
2
1
У табл. 4 наведено данi щодо мiнливостi поточного приросту у ще'' породи як в межах одного пункту випробування, так i ]шж рiзними гiпсометричними рiв-нями. Для аналiзу обрано кiлькiсну ознаку - поточний прирiст за висотою, оскшь-ки вiк деяких потомств географiчних популяцiй вiдрiзняеться на 4 роки. Як бачи-мо, у бшьш несприятливих умовах високогiр'я спостережено вищу мiнливiсть приросту за висотою - лшии становлять 14,0-28,1 см, коефщент варiацií' 22,9 %. В умовах дендропарку ",фброва" варiацiя поточного приросту за висотою е вдвiчi
нижчою (СУ = 11,3 %). Помггною е також ктотна змша ранпв клшатишв сосни кедрово! сиб!рсько! на р!зних еколог!чних фонах, що наводить на думку про в!д-сутн!сть еколог!чно! стаб!льност! поточного приросту за висотою у них.
Табл. 4. Параметри оцтки екологiчноi стабiльностi поточного приросту за висотою 37-41 рiчних клтатитв сосни кедровог' сибiрськоi в географiчних
культурах
Клiматип Поточний при-рiст за висотою (см) тд час випробування у дендропарках в
№ парт насшня фiзико-географiчна зона i провiнцiя область, лiсгосп, коорди-нати: твн. шир., сх. довг. "Високо-прний" "Дб-рова"
2098 Забайкальська, Чикой-1нгодинська Читинська, 1нгодинський, 51°21'; 112°29' 16,0 30,8 23,4 1,82
2104 Забайкальська, Чикой-1нгодинська Читинська, 1нгодинський, 51°21'; 112°29' 20,1 31,2 25,7 1,36
2117 Саянська, Схiдно-Саянська 1ркутська, Нижньоудинський, 54°45'; 98°55' 23,9 29,0 26,5 0,63
2276 Байкало-Станова, Алдано-Типтомська Якут1я, Алданський, 58°20'; 125°45' 24,5 32,3 28,4 0,96
2277 Байкало-Станова, Алдано-Типтомська Якут1я, Алданський, 58°20'; 127°00' 17,2 20,6 18,9 0,42
2278 Лкоболотна, Середньообська Томська, Колпашевський, 58°15'; 83°00' 15,0 31,0 23,0 1,96
2279 Лiсоболотна, Васюганська Новосибiрська, Боло-тинський, 55°45'; 84°30' 25,0 26,8 25,9 0,22
2280 Лiсоболотна, Васюганська Томська, Бочкарiвський, 56°55'; 81°50' 24,0 24,6 24,3 0,07
2281 Гiрська область Стсейського кряжу Красноярський, Швшчно-Gнiсейський, 60°25'; 98°20' 21,9 29,0 25,5 0,87
2284 Байкало-Станова, Алдано-Типтомська Якут1я, Ленський, 60°40'; 115°00' 14,8 25,5 20,2 1,31
2285 Лiсоболотна, Середньообська Тюменська, Тобольський, 50°15'; 68°20' 28,1 26,0 27,1 -0,26
2289 Прська область Gнiсейського кряжу Красноярський, Усть-Ан-гарський, 58°15'; 94°42' 25,8 31,1 28,5 0,65
2293 Лкоболотна, Приeнiсейська Томська, Максимоярсь-кий, 58°30'; 86°30' 14,0 29,0 21,5 1,84
2295 Саянська, Схiдно-Саянська Красноярський, Мансь-кий, 55°20'; 94°30' 17,0 29,3 23,2 1,51
2512 Лiсоболотна, Хамар-Дабанська 1ркутська, Слюдянський, 51°35'; 103°44' 17,9 31,3 24,6 1,64
I ^ / ^ 1 20,3 28,5 - -
/ ™ 24,4 -
11 | -4,077 14,077 -
Аналiз коефщентав регресií свiдчить про те, що 7 iз 15 варiантiв за цим показником росту е еколопчно пластичними - в гiрших умовах iнтенсивнiсть 'х росту е низькою, а з покращенням умов 'х рiст iстотно покращуеться. До них належать провешенцц iз Читинсько' (№ партií 2098, 2104), Томсько' (№ 2278, 2293), 1ркутсько' (№ 2512) областей, Якути (№ 2284), Красноярського краю (№ 2295). До еколопчно стабшьних можна вiднести варiанти iз Новосибiрськоí (№ 2279), Томсько' (№ 2280), Тюменсько' (№ 2285) областей. Коефщенти регресií 'х поточ-них приростiв на змiну умов середовища не перевищують за абсолютною величиною 0,26. Однак жоден iз них не мае практично' цшносп, оскiльки для них не е характерним стабiльне перевищення середшх значень показника в усiх пунктах випробування. Незвичною е поведiнка провешенцц iз Тобольська, яка краще росте у менш сприятливих умовах середовища (в мае вiд'емне значения).
На наш погляд, причини диференщацл клiматипiв за рiвнем екологiчноí стабшьносп i пластичностi мають генетичну природу, тобто обумовлюються ге-нетичною структурою материнського насадження i безпосередньо випробовува-ного потомства. Якщо у мматиш домiнують особини з генотипами iз широкою нормою реакцií, такi потомства характеризуются меншою стабiльнiстю прояву пе1 чи iншоí фенотипово' ознаки в рiзноманiтних екологiчних нiшах (ширшим спектром фешв за певною ознакою). Генотипи з вузькою нормою реакцií, навпа-ки, вважають менш чутливими до умов навколишнього середовища, а тому група особин з такими генотипами вданачають фенотиповою стабшьшстю в серií еко-логiчних фонiв. Водночас екологiчна пластичшсть iндивiдуальних генотипiв, ймовiрно, обумовлюеться диференщащею алельно' експресií та взаемодií алелей в рiзних умовах середовища i не е функцiею гетерозиготностi [9].
У цьому дослiдженнi ми визначали у клiматипiв лiсових порiд еколопчну стабiльнiсть обмежено' кiлькостi параметрiв. Цшком очевидно, що для повно' характеристики тматипу потрiбно проводили ощнювання екологiчноi' пластичностi усiх показникiв росту, розвитку, якостi i стiйкостi, яш обумовлюють його практич-ну щншсть. Лише комплекснi дослiдження випробних культур можуть забезпечи-ти надiйною шформащею, яка необхiдна для оптимiзацii' лконасшного районуван-ня, реалiзацii' регiонального тдходу пiд час проведення селекцiйних робгг.
Висновки. Метод визначення параметрiв еколопчно!' стабшьносп С.А. Еберхарта i В.А. Рассела дае змогу встановити наявнкть чи ввдсутшсть взаемодii' генотип-середовище шд час випробування потомств клiматипiв, едафо-типiв, сiбсiв, пiвсiбсiв, гiбридiв чи шших селекцiйних одиниць лiсових деревних порiд, i на основi цього оптимiзувати лiсонасiнне районування i селекщйне зону-вання територii' кра'ни.
До^дження за цим методом географiчних культур дуба звичайного та сосни кедрово' сибiрськоi' виявили клiматипи з високою еколопчною пластичнiс-тю, якi можуть бути рекомендоваш як кандидати в сорти-популяцп для сорто-випробування у специфiчних умовах навколишнього середовища та географiч-них популяцiй зi значною еколопчною стабшьшстю, потомства яких можна культивувати в широкому спектрi еколопчних умов.
Лггература
1. Гайда Ю.1. Лiсiвничо-екологiчнi основи збереження i сталого використання лiсових ге-нетичних ресурив захiдного регiону Украши : дис. ... д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.01 - '^iraBi культури i фггомелюрацш" / Ю.1. Гайда. - Львгв, 2012. - 493 с.
2. Царев А.П. Сортоведение тополя / А.П. Царев. - Воронеж : Изд-во Воронежского университета, 1985. - 152 с.
3. Шутяев А.М. Метод оценки экологической пластичности и стабильности роста географических популяций древесных растений / А.М. Шутяев, О.Б. Поздоровкина // Современные методы лесной генетики и селекции. - Воронеж : Изд-во ЦНИИЛГиС, 1984. - С. 48- 54.
4. Burdon R.D. Genetic Correlation as a Concept for Studying Genotype-Environment Interaction in Forest Tree Breeding / R.D. Burdon // Silvae Genetica. - 1977. - Vol. 26, № 5-6. - Pp. 168-175.
5. Eberhart S.A. Stability parameter for comparing varieties / S.A. Eberhart, W.A. Russel // Crop science. - 1966. - Vol. 6, № 1. - Pp. 36-40.
6. Eriksson G. An Inroduction to Forest Genetics. Second Edition / G. Eriksson, I. Ekberg, D. Clapham. - SLU, Uppsala, 2006. - 188 p.
7. Hattemer H.H. Einführung in die Genetik / H.H. Hattemer, F. Bergmann, M. Ziehe // J.D. Sa-uerländer's Verlag, Frankfurt am Main, 1993. - 492 s.
8. Pswarayi I.Z. Genotype-Environment Interaction in a Population of Pinus elliotii Engelm. Var. elliottii / I.Z. Pswarayi, R.D. Barnes, J.S. Birks, P.J. Kanowski // Silvae Genetica. - 1997. - № 46. -Vol. 1. - Pp. 35-40.
9. Scheiner S.M. Genetics and evolution of phenotypic plasticity / S.M. Scheiner // Annu. Rev. Ecol. Syst. - 1993. - Vol. 24. - Pp. 35-68.
10. White T.L. Forest Genetics / T.L. White, W.T. Adams, D.B. Neale. - CABI Pub., 2009. -
682 p.
11. Zas R. Genotype x Environment Interaction in Maritime Pine Families in Galicia, Northwest Spain / R. Zas, E. Merlo, J. Fernandez-Lopez // Silvae Genetica. - 2004. - Vol. 53, № 4. - Pp. 175-182.
Гайда Ю.И., Сищук М.Н., Яцык Р.М. Экологическая стабильность и пластичность показателей роста Quercus robur L. и Pinus sibirika Du Tour. в географических культурах
Приведен алгоритм метода С. А. Эберхарта и В.А. Рассела, который может быть использован для установления уровня экологической стабильности и/или пластичности количественных показателей сортов и культиваров, потомств селекционных образцов лесных древесных пород. Проведен анализ результаты изучения экологической стабильности средней высоты климатипов дуба обыкновенного при испытании в четырех географических культурах в Украине, а также экологической пластичности текущего прироста по высоте у потомств провениенций сосны кедровой сибирской на разных гипсометрических уровнях в Украинских Карпатах.
Ключевые слова: взаимодействие генотип - среда, экологическая стабильность и пластичность, норма реакции, географические культуры.
Hayda Yu.I., Sishchuk M.N., Yatsyk R.M. Environmental stability and plasticity of growth traits of Quercus robur L. and Pinus sibirika Du Tour. in provenance trials.
The article presents an algorithm of method of S.A. Eberhart and W.A. Russell, which can be used to determine the level of environmental stability and/or plasticity of quantitative traits of varieties and cultivars, as well as breeding offspring samples of forest tree species. The results of study of environmental stability and plasticity of the mean height of pedunculate oak dimatype, which are tested in four provenance trials in Ukraine, as well as ecological stability and plasticity of current height increment of the offspring in the provenance trial of Siberian pine at different altitudes in the Ukrainian Carpathians were analysed.
Keywords: genotype-environment interaction, environmental stability and plasticity, the rate of reaction, provenance trial.
