CC BY
17
Впровадження у виробництво розробленого нами мало концентровано-го по цинку слабокислого електрол^у взамш високотоксичних цiанiдних дозволить значно скоротити витрати води на проведення процесу, витрати на збе-р^ання i транспортування цiанiдних солей, а також витрати пов'язаш з нейтра-лiзащeю шкiдливих видiлень i знешкодженням цiанiдiв у стiчних водах.
Лггература
1. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в: Св1т, 1999. 360 с.
2. Краснов Н.С. Ресурсосберегающие технологические схемы промывок у гальваническом производстве// Журн. Всесоюзного химического общества им. Д.И. Менделеева. -1988, т. 33, вып. 2. - С. 199 - 202.
3. Кафедра промекологп ЧФ ХП1 шаШо: [email protected]
УДК 669.586 Асист. Ю.1. Пантвський1; студ. О.П. Проще - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА ВПЛИВУ ВИРОБНИЦТВА ЗАЛ1ЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦ1Й НА СТАН ПОВ1ТРЯНОГО
БАСЕЙНУ М. СТРИЯ
Представлено результати еколопчно'' оцшки впливу виробництва залiзобетон-них конструкцш на пов^ряний басейн м. Стрия. Технологiчнi ланки виробництва роз-глянуто як джерела забруднення навколишнього середовища. Наведено перелiк заб-руднюючих речовин, що видiляються в атмосферне пов^я вiд технологiчних ланок виробництва, розраховано ix викиди i концентрацп. Проведено розрахунок розсшван-ня забруднюючих речовин в атмосферному повiтрi з використанням методiв матема-тичного моделювання. Проаналiзовано приземнi концентрацп полютанпв на меж1 са-штарно-захисно'' зони i у прилеглих до тдприемства житлових кварталах мiста.
Assistant Yu.I. Pankivskyi; student O.P. Protsiv - USUFWT
Ecological estimation of the reinforsed-concrete construction production influence oo ambient air quality of Stryi town
In presente paper influence of the reinforced-concrete factory on ambient air quality of Stryi has been estimated from ecological point of view. The technological stages of ferro-concrete production have been characterized as sources of air pollution. Emission rates and pollutants concentrations have been calculated. On the basis of Gaussian Dispersion Model the pollutants dispersion in atmosphere has been computed. The ground-level pollutants concentrations in the industrial zone, at the edge of sanitary-defense zone and in ne-aring dwelling regions have been analyzed.
В умовах постшного зростання техногенного навантаження на при-родне середовище одним з основних завдань сощально-еколопчно'' полггики е розробка теоретичних, методичних основ i практично'' бази для прийняття науково обгрунтованих ршень з регулювання, еколопзаци промислового виробництва, забезпечення еколопчно'' безпеки населення мют i мютечок - про-мислових центр1в.
Предметом проведених дослщжень стала д1яльшсть заводу зал1зобе-тонних конструкцш (ЗБК) стрийського мостобуд1вельного управлшня (МБУ-
1 кафедра екологи та ЛА УкрДЛТУ (Department of Ecology and LA USUFWT)
1) та 11 вплив на стан атмосферного повггря у прилеглих житлових кварталах мюта. З точки зору екологи стрийщина е досить чистим по вщношенню до забруднень повггряного басейну, а промисловi пiдприемства у зв'язку зi спадом виробництва не становлять велико! небезпеки для довкшля.
МБУ-1 знаходиться у швденно-захщнш частинi м. Стрия. Територiя тдприемства розмiщена в межах лiвобережно! першо! тераси р. Стрий. Рельеф майданчика споктний, з незначним пониженням у швденно-захщнш частинi у сторону русла ржи. Промисловий майданчик заводу ЗБК МБУ-1 межуе: з пiвночi - з житловими будинками i складами; зi сходу - з мебле-вою фабрикою i гаражами; з швдня - з житловою забудовою; iз заходу - з ль соторговим складом, житловими будинками.
Основними ддачими технологiчним ланками тдприемства i водночас джерелами викидiв в атмосферу е котельня, головний виробничий корпус, склад шертних матерiалiв (шску i щебеню), склад цементу, бетонний змiшу-вальний вузол, столярний цех, кузня, ремонтно-мехашчш майстернi, дшьни-ця фарбування автомобшв, склад паливно-змащувальних матерiалiв.
Розрахунок викидiв забруднюючих речовин вщ ланок виробництва проводився згiдно нормативно! документаци [3-6]. Розрахованi концентраци забруднюючих речовин в цшому по шдприемству, представленi в табл. 1. От-риманi розрахунковi значення викидiв забруднюючих речовин в атмосферу, узгоджуються iз затвердженим перелiком i кiлькiстю забруднюючих речовин, що дозволенi пiдприемству до викиду згiдно [7]. З представлених даних (табл. 1) випливае, що концентраци забруднювачiв у газових сумшах, що ви-дiляються вiд джерел забруднення, перевищують максимальну разову кон-центрацiю: СО2 у 10 разiв, N02 у 25 разiв, оксиду марганцю у 29 разiв, зави^ речовини - 24 рази, оксид Ырки - 64 рази, пил цементу - 17 раз, ацетон -10 раз, толуол - 5 раз.
Розрахунок категори небезпечност тдприемства показав, що зпдно [4] шдприемство вщноситься до 4-о! категори небезпечност^ а отже розмiр саштарно-захисно! зони (СЗЗ) приймаеться 100 м.
Для ощнки приземних концентрацiй забруднювачiв з вiдстанню вiд джерела забруднення розроблено ряд математичних моделей [5, 6, 8] розсь ювання полютан^в в атмосферному повггр^ якi базуються на певних припу-щеннях необхщних для отримання репрезентабельних результатiв. В основi всiх цих теорiй лежить функщя розподiлу полютантiв, наприклад, нормаль-ний розподiл Гауса, згiдно якого змшна х е нормально розподшеною, якщо функцiя густини /(х) задовольняе рiвняння:
I(х) = —^ехр а(2п)~2
-(х - ц)2
2а 2
(1)
де: ц - дiйсне число; а - дшсне число iз значенням > 0; величина а нази-ваеться стандартним вщхиленням. Значення ц задае розмiщення максимального значення /(х) на ос х. Функщя /(х) описуеться кривою, симетричною по вщношенню до ц (рис. 1) [8].
2. Урбоеколопя
209
Табл. 1. Перелж забруднюючих речовин, що видтяються в атмосферу
№ п/п Назва речовини Код Клас небез-пеки гдк3 мг/м Конц. мг/м Викид в атмосферу
мак, раз. сер. доб. г/сек т/р1к
1 Оксид вуглецю 0337 4 5 56,7 0,176 0,411
2 Дюксид азоту 0301 2 0,085 25,4 0,080 0,189
3 Оксид марганцю 0143 2 0,01 0,29 0,0006 0,0018
4 Зварочна аерозоль 10281 3 0,00 2 0,0058 0,185
5 Зависл1 речовини 2902 3 0,50 12,1 0,0296 0,050
6 Оксид с1рки 0330 3 0,50 32 0,026 0,060
7 Пил деревини 10293 3 0,00 50 0,0612 0,162
8 Пил неоргатчний 2907 3 0,15 - 0,0049 0,265
9 Пил неоргатчний 2908 3 0,30 - 0,015 0,233
10 Пил цементу 2909 3 0,50 8,5 0,0074 0,234
11 Бензин 2704 4 5,00 - 0,004 0,126
12 Ацетон 1401 4 0,35 3,9 0,00028 0,006
13 Толуол 0621 3 0,60 2,7 0,0018 0,039
14 Спирт етиловий 1042 3 0,10 - 0,0065 0,012
15 Спирт бутиловий 106 4 5,00 - 0,0055 0,012
16 Етилцелозольв 1246 - - - 0,028 0,006
17 Вуглеводт 2754 4 1,00 - 0,0008 0,025
Всього по тдприемству 0,437 1,6557
Для джерела забруднення з ефективною висотою Н [8] функщю роз-подiлу концентрацiй рiвняння (1) записуеться у виглядi:
С (X, У, 7) =-^-ехр]—
2пИа у а х И 2
У2 + (7 - Н)2
а У
а,
(2)
3
де: С - концентращя, мг/м ; Q - потужшсть викиду, г/с; и - швидюсть вiтру, м/с; Н - ефективна висота джерела забруднення, м.
Стандарты вщхилення а ха Уа 2 вибираються за номограмами Тернера
[8], що е функцюнальними залежностями вiд вiдстанi в напрямку розсдаван-ня по категорiях стабiльностi, як вибираються за допомогою таблицi-ключа [8] зпдно з метеорологiчними даними (швидкост вiтру, сонячно! радоаци, хмарностi).
Пх)
Точки
-2 0 +2 Рис. 1. Графiчне зображення функци розподту/(х)
Розрахунки проводились для випадку "найнебезпечшшоГ ситуацй, коли максимальна концентрацiя у напрямку розсiювання виникае саме на вщ-сташ х вiд джерела забруднення (для "найнебезпечшшоГ швидкост вiтру). К^м того враховувався вплив забудови, що оцiнюеться за допомогою експе-риментальних пaрaметрiв Брiгсa [9]. Для обчислень використовувався пакет програм MS Offise 2000: Excel. Отримаш результати представлен в табл. 2. Порiвнявши розраховаш приземнi концентрацп з ГДК, бачимо, що вс заб-руднюючi речовини, що видшяються вiд джерел i на початку у кiлькa рaзiв перевищують допустимi, розсiюються у межах СЗЗ. Отже, розмiр СЗЗ вибра-но вiрно. На нашу думку, отриманий результат е щкавим i позитивним у пла-нi штеграцп передових свiтових пiдходiв до виршення проблем охорони i контролю якост довкiлля. Оскiльки, для розрaхункiв було використано стан-дартну методику Агенцй Охорони Довкiлля США (USEPA), а отримаш результати узгоджуються з втизняною нормативною документaцiею.
Крiм того, даний стан забруднення атмосфери по тдприемству зумовле-ний спадом виробництва, тому пропонуеться прийняти до уваги заходи по гер-метизаци певних ланок виробництва, замш старих повпроочисних фiльтрiв на новi, еколого-компенсaцiйнi заходи щодо озеленення територи МБУ-1.
Табл. 3. Концентращя речовин, що викидаються в атмосферу
Назва речовини Код ГДК сер.-доб., мкг/м3 Викид в атмосферу Концентращя речовини, мкг/м3, м
на 50 м на 100 м на 150 м макс. концентращя
Оксид вуглецю 0337 3-103 0,176 6,349 9,449 10,782 10,782(150 м)
Двоокис азоту 0301 40 0,080 2,3018 3,8984 2,7486 3,8984(100 м)
Оксид марганцю 0143 1 0,0006 2,1374 2,1905 1,9378 2,1905(100 м)
Зварочна аерозоль 10291 - 0,026 104,2 41,66 25,64 327,1(50 м)
Зави^ речовини 2902 150 0,0296 13,7 13,12 10,73 24,99(32 м)
Оксид сiрки 0330 50 0,026 104,2 41,66 24,64 327,1(23м)
Пил деревини 10293 - 0,0612 100,4 63,47 48,78 115,9(37м)
Пил неоргатчний 2907 100 0,0049 87,592 56,308 38,1838 87,592(50 м)
Бензин 2704 1500 0,004 12,06 6,778 4,314 16,24(23 м)
Ацетон 1401 350 0,00028 91,45 51,46 31,77 179,3(23 м)
Толуол 0621 600 0,0018 6,802 3,983 2,605 12,98(23 м)
Бутилацетат 1210 100 0,0051 18,54 10,55 6,649 36,03(23 м)
Спирт етиловий 1042 100 0,0065 23,52 13,34 8,364 45,81(23 м)
Спирт бутиловий 1061 5-103 0,0055 18,18 10,354 6,526 35,33(23 м)
Етилцелозольв 1246 - 0,0028 10,359 5,974 6,341 19,36(23 м)
Вуглеводт 2754 - 0,0008 2,859 1,410 0,9444 5,916(23 м)
Лггература
1. Проект норматив1в гранично допустимих викид1в забруднюючих речовин в атмос-ферне пов1тря вщ стацюнарних джерел./ Стрийське мостобуд1вельне управлшня №1.
2. Урбоекологiя
211
2. Проектное задание реконструкции производственной базы Мостостроительного управления №1 треста "Западдорстрой" в г. Стрые, т.1, Ч.1.
3. "Державш санiтарнi правила планування та забудови населених пунктiв" вiд 10.06.1996р. МОЗ Украши.
4. 1нструкц1я "Щодо оформлення та змiсту проекту нормативiв гранично-допусти-мих викидiв забруднюючих речовин в атмосферне пов^я вiд стащонарних дже-рел"/Стрийське мостобудiвельне управлiння №1.
5. "Сборник методик по расчету выбросов в атмосферу загрязняющих веществ раз-личними производствами". - Гидрометеоиздат, Л. 1986.
6. "Сборник методик по определению концентрации загрязняющих веществ у промышленных выбросах". - Гидрометеоиздат, Л.1987.
7. Л1мгг № 460678/01 викидiв забруднюючих речовин в атмосферне пов^я стащ-онарними джерелами.
8. Turner D.B. Workbook of Atmospheric Dispersion Estimates. Washington, D. S.: -HEW, 1969.
9. EPA's Screening Procedures Dokument (SPD), 1990.
УДК 504.064 Проф. 1.П. Ковальчук, д-р географ. наук -
Львiвський НУ M. 1вана Франка
МОНГГОРИНГ ВОДНИХ I ВОДОГОСПОДАРСЬКИХ ОБ'СКТЮ
УРБОСИСТЕМИ ЛЬВОВА
Розглянуто суть, основш завдання i застосування мошторингу водних i водо-охоронних об'екпв у м. Львова
Prof. I. Koval'chook -LNU Monitoring of aquatic and water-using objects of Lviv urban ecosystems
Nature, main tasks and application of monitoring of aquatic and water-using objects of Lviv city.
Актуальмсть мошторингу водних об'екпв i водних ресуршв р1зно-рангових урбосистем зумовлена кшькома чинниками: зростанням масштабiв техногенного впливу урбосистем на весь спектр компонент довкшля, а через них - на стан поверхневих i шдземних вод; ютотним попршенням стану водних ресуршв у мюьких i сшьських поселеннях та на прилеглих до них те-риторiях; шдвищенням ролi водних об'екпв у збереженш ландшафтного рiз-номанiття урбосистем, забезпеченш функцiонування житлових i промисло-вих об'екпв та ростом щни на водш ресурси; необхiднiстю стабшзаци сучас-но! пдроеколопчно! та еколого-географiчноl ситуаци в мiстах i iстотного 11 покращення у найближчому майбутньому; зростанням ролi мiських поселень у забезпеченш функщонування системи "людина-природа".
Сутнiсть мошторингу водноУ компоненти урбосистем
Монiторингом стану водних ресурЫв i водогосподарсько! дiяльностi у мiстах чи поселеннях шшого типу називаемо систему стеження за водними об'ектами мюьких поселень i за функцiонуванням мереж водопостачання та водовщведення, а також збору, збереження, обробки, анашзу, синтезу, штер-поляци, передавання та використання рiзноманiтноl шформаци про стан поверхневих i пiдземних вод у зонах впливу на них поселень, будову i функщ-
