CC BY
49
УДК 619:616.391-084:615.356:636.2
Левченко В. I., академк НААН Украши, д-р вет. наук., професор;
Порошинський В.В., Харченко А.В., астранти © Бглоцерюеський нащональний аграрный утеерситет
ЕФЕКТИВН1СТЬ Р1НДАВ1ТАЛЬ ЕНЕРДЖ1ТРАНК ТА 1НТРОВ1ТУ В
ПРОФ1ЛАКТИЦ1 ПОРУШЕНЬ ОБМ1НУ РЕЧОВИН В РАНН1Й П1СЛЯОТЕЛЬНИЙ ПЕР1ОД У КОР1В-ПЕРВ1СТОК
Представлено результаты дослгдження профыактичног ефектиеност1 препарат1е Ртдаегталь енерджтранк та 1нтроет за порушень обмту речоеин у раншй тсляотельний перюд. Встаноелено, що препарати позитиено еплиеають на метабол1зм глюкози, кальцт, фосфору; ефектиено профшактують розеиток кетозу та гепатодистрофп.
Ключоei слова: кетоз, гепатодистроф1я, глюкоза кроег, тсляродоеа гтокальц1ем1я, гтофосфатем1я.
Вступ. Сучасний етап розвитку агропромислового комплексу характеризуемся пщвищенням продуктивност тварин, що спонукае до експлуатаци ix у нових технолопчних умовах, яю потребують бшьш ретельного догляду та посиленого контролю поживностi кормiв. За найменших вiдxилень вiд теxнологiй експлуатаци вщбуваеться порушення обмiну речовин [1, 2], що негативно впливае на функцюнальний стан багатьох оргашв i систем. 1нтенсифжащя виробництва молока та м'яса призвела до поширення „хвороб високо' продуктивности, до яких вiдносять: ацидоз i алкалоз рубця, румiнiт, змщення й виразки сичуга, патологiю печшки, нефрит, уролiтiаз, кетоз, пiсляродову гшокальщемш та гiпофосфатемiю, вторинну остеодистрофiю, гшов^амшози, ендемiчнi хвороби тощо [3 - 6].
Згщно з даними науковщв, патологiя печiнки у корiв становить вщ 50 до 90 % внутршньо! патологи [7, 8 ]. У спецгоспах з вiдгодiвлi молодняку ураження ii виявляють пiд час забшного огляду у 46 % тварин [9], але найчастiше за концентратного типу годiвлi з використанням гранульованих комбiкормiв - 87, 2 % [10].
В молочному твариннищв бiльшiсть метаболiчниx захворювань розвиваеться у пiсляродовий перюд (кетоз, лшомобшзацшний синдром, гепатодистрофiя, гiпокальцiемiя, гiпофосфатемiя тощо), що призводить до зниження продуктивностi та завдае значних економiчниx збиткiв, а деякi можуть завершуватися загибеллю тварин [11-13]. Тому актуальним е вивчення ефективних методiв профiлактики патологи пiсляродового перiоду.
Значне поширення серед внутршньо! патологи у тсляотельний перюд мае тсляродова гiпокальцiемiя, вiдома ще як молочна лихоманка, та гiпофосфатемiя. Зазвичай розвиток субклмчно! гшокальщеми та гшофосфатеми пов'язаний зi
© Науковий кер1вник - д-р вет. наук, академш НААН Украши Левченко В. I. Левченко В. I., Порошинський В.В., Харченко А.В., 2011
217
збшьшенням потреби тварини в мшералах у цей перюд i неадекватного надходження !х в оргашзм з кормами [14, 15].
Одним iз препараив для профшактики порушень обмiну речовин у перехщний перiод за негативного енергетичного балансу (кетозу, гепатодистрофп), порушень мiнерального обм^ (гшокальщемп, гшофосфатемп), е Рiндавiталь енердж^ранк (К1пёау11а1 enerdgietrunk), австршсько! фiрми «Шауман» [16].
До складу препарату входять мшеральш й енергетичнi компоненти та пробютик - культура грибка Saccharomyces cerevisiae (табл.1). Кальцш та фосфор у виглядi монокальцiйфосфату, натрiй - гщрокарбонату, селен - селенiту натрш, кобальт - гiдрокарбонат кобальту. Як консервант входить лимонна кислота в кшькост 7 мг/кг. Препарат - бшо-арий дрiбнокристалiчний порошок з приемним лимонним запахом. Згщно з настановою препарат призначають вiдразу пiсля отелення внутрiшньо - 0,5 кг на тварину розводити в 10 - 15 л^рах тепло! води, повторно можна призначати через добу в дозi 0,25 кг на тварину. Завдяки приемному кисло-солодкому смаку тварини охоче випивають розчин. Даванку препарату можна збшьшувати, але не перевищувати добову дозу пробютика Saccharomyces cerevisiae (8,4*1010).
Зниження концентраци кальцш i фосфору також вщбуваеться на фонi О-гiповiтамiнозу, оскшьки вiтамiн О3 та його метаболии мають прямий i безпосереднiй вплив на засвоення цих елементiв [15]. Тому додатково до основного препарату нами запропоновано ш'екци вiтамiнного комплексу 1нтров^. В 1 мл його входять в^амши: (А - 15000 МО, Б3 - 7500 МО, Е - 20 мг, В1 - 10 мг, В2 - 5 мг, В6 - 3 мг, Вц - 60 мкг, нiкотинамiд - 50 мг, бютин - 125 мкг, холiну хлорид 12,5 мг, декспантенол - 25 мг) та амшокислоти ^зин - 7 мг i метiонiн - 5 мг).
Таблиця 1
_Склад препарату ршдавггаль енерджчтранк_
Компонент | Одинищ вим1рювання | Кшьшсть
М 1 н е р а л и
Кальцш % 1,5
Фосфор % 2,0
Натрш % 5,0
Селен мг/кг 2,0
Кобальт мг/кг 10,0
В 1 т а м 1 н и
Е мг/кг 800
С мг/кг 2000
Е н е р г е т и к и
Глюкоза г/кг 720
Пол1пропшенгл1коль мг/кг 2,0
Пробютик ЗассИагошкеБ cerevisiae КВЕ/кг 1,9х1010
Матерiали та методи. Дослiдження проводили на 20-ти контрольних та 20-ти дослщних коровах-первютках, вiдiбраних в межах перюду зимово-весняних отелiв, на базi СТОВ «Агросвiт» Ки1всько1 область Контрольш тварини не отримували жодного з препараив. Дослiдним призначали: штров^ внутрiшньом'язово одразу пiсля отелення в дозi 15 мл на тварину, згщно з
настановою та повторювали на 7-й день дослщу; Ршдав^аль енердж^ранк п'ятиразово внутршньо - перший раз 0,5 кг з теплою водою, через добу - 0,25 кг. Кров вщбирали з яремно! вени на 3-й (загальна бiохiмiя) та 7-й дш дослiду. В сироватщ кровi визначали: загальний кальцш з комплексоном Арсеназо III; неоргашчний фосфор - методом УФ детекци з фосформолiбдатним реактивом; лужну фосфатазу - за методом В.К. Вагнера, М.В. Путшна, Г.Г. Харабуги. Функщональний стан печшки оцiнювали за наступними показниками: за вмiстом альбумiнiв (за реакщею з бромкрезоловим зеленим), сулемова проба, актившсть АсАТ (за Райтманом-Френкелем). Вуглеводний обмш оцiнювали за рiвнем глюкози у щойно вiдiбранiй венознш кровi з допомогою електронного глюкометра (Бюшше ОМ 300). Кетоновi тша в сечi визначали з допомогою шдикаторних стрiчок Ре^арИап.
Результати дослщжень. У дослiднiй та контрольнiй групах до отелення вмiст загального кальцш був однаковим - 2,17±0,01 та 2,16±0,02 з приблизно однаковими коливаннями 1,97-2,3 ммоль/л (табл. 2), причому в одше! тварини дослщно! групи (5 %) концентращя його була нижче 2,0 ммоль/л, контрольно! - у 2-х тварин (10 %). Шсля отелення та дворазового випоювання препарату рiвень кальцш у корiв дослщно! групи був вiрогiдно вищим i становив 2,06±0,02 (1,95 -2,29) ммоль/л, на вiдмiну вщ контрольно! - 1,91±0,02 (1,8 - 2,17) ммоль/л з р<0,001. У 65 % контрольних та лише у 35% дослщних тварин рiвень кальцiю менше 2,0 ммоль/л. За даними Р. во£Г (2008), концентращя кальцш у кровi у здорових тварин зазвичай тримаеться в межах 2,1-2,5 ммоль/л.
Таблиця 2
Обмш кальщю та фосфору до отелення та на 3-й день дослщу
Перюди Гру-пи Сазаг. ммоль/л Р А неорг. ммоль/л
М±ш Ыш М±ш Ыш
До отелення Д 2,17±0,01 1,97-2,3 1,26±0,03 0,97-1,54
К 2,16±0,02 1,97-2,33 1,24±0,03 0,81-1,46
Шсля отелення Д 2,06±0,02*** 1,95-2,29 1,13±0,02* 0,91-1,44
К 1,91±0,02 1,8-2,17 1,05±0,03 0,7-1,4
Прим1тка: ***—р<0,001 пор1вняно з контролем. Тут / далг: Д - дослгдна група; К - контрольна.
Найнижчий рiвень його автор фжсував мiж 12 та 24 годинами тсля отелення. Ступшь субклiнiчно!' гшокальщеми в цей перiод у рiзних вiкових груп виражаеться по-рiзному - лише у 25 % корiв-первiсток вмют кальцiю був нижче 2,0 ммоль/л, а у корiв 3 - 4 лактацш - до 50 %. Як компенсацш оргашзм тварини починае збiльшувати адсорбцiю кальцш та фосфору з кишечнику, зростае реабсорбщя !х у нирках. Проте основним джерелом е пiдвищення резорбци юсткового матриксу. Усi цi процеси керуються системою ПТГ-1,25(ОИ)2В3. У цей перiод, за словами автора, тварини входять в стан лактацтного остеопорозу, що зумовлюе вимивання до 9-13 % скелетного кальцш у перший мюяць лактаци. Процес зворотний, якщо надходження мiнералiв нормалiзуеться в перюд зниження лактацi! [17].
Значно нижчою була вiрогiдна рiзниця мiж групами по неорганiчному фосфору. До отелення концентращя його в обох групах практично не вiдрiзнялася
i становила 1,24±0,03 та 1,26±0,03 ммоль/л. Шсля отелення та випоювання препарату вмiст фосфору в сироватщ кровi корiв дослщно! групи становив 1,13±0,02, контрольно! - 1,05±0,03 ммоль/л з вiрогiдною рiзницею р<0,05. Важко судити про мехашзм змiн концентрацi! фосфору оскiльки, на вiдмiну вiд сироваткового кальцiю, вш не мае такого жорсткого гормонального контролю. Тому вмют часто коливаеться i залежить вiд багатьох факторiв: кiлькiсть в кормах, бiодоступнiсть, видшення з молоком, i т. д. [18].
З незначними коливаннями та без вiрогiдних змiн в обох групах була активнiсть загально! лужно! фосфатази та !! кiсткового iзоферменту (табл. 3). Пiсля отелення спостер^али тенденцiю до пiдвищення активностi !х в обох групах. Очевидно ефект вщ введення препарату нетривалий i ферментна система не зреаговуе. Але цього достатньо, щоб з метою профшактики пiдвищити загальний кальцiй та фосфор у сироватщ кровi на перюд 12 - 24 год шсля отелення.
Таблиця 3
Актившсть лужно!' фосфатази до отелення та на 3-й день дослщу
ЛФ заг. ЛФ шстковий 1зофермент
Перюди Гру- ОД/л Од/л
пи М±ш Liш М±ш Liш
До Д 63,5±9,4 48,4-91,3 43,2±5,9 25,4-58,5
отелення К 68,1±11,2 54,3-89,5 41,4±9,2 30,7-60,3
Шсля Д 78,0±6,8 51,4-92,6 50,2±5,4 27,3-71,3
отелення К 90,2±9,5 60,9-110,7 54,2±7,3 38,4-69,5
Прим1тка: *-р<0,05;
Пiд час першого дослщження було виявлено кетоновi тiла у сечi в однiе! тварини на рiвнi 1,5 ммоль/л, причому рiвень глюкози в кровi був найнижчим.
Пщ час дослiдження сечi в тсляотельний перiод у дослiднiй груш виявлено кетоновi тiла лише в двох тванин на рiвнi 1,5 ммоль/л, у контрольнш - у 12-ти первюток, причому в 9-ти на рiвнi 1,5 ммоль/л, у двох - 5,0, одше! - 15 ммоль/л. При цьому слщ зазначити, що найвищi рiвнi кетонових тш збiгалися з низьким рiвнем глюкози в кровi. Рiвень глюкози був вiрогiдно вищим у дослщнш групi, порiвняно з контрольною (р<0,001) (табл. 4), що пiдтверджуе високу ефективнiсть препарату; рiзниця мiж актившстю АсАТ була невiрогiдною, проте вiрогiдною щодо рiвня альбумiнiв (р<0,05) (табл. 5).
Таблиця 4
Змши активност АсАТ та рiвня глюкози до отелення, на 3^ 7-й дш шсля
отелення
Перюди АсАТ, мкмоль/год-мл Глюкоза, ммоль/л
М±ш Liш М±ш Liш
До отелення Д 1,63±0,093 1,41-3,31 4,2±0,09 2,8-4,6
К 1,65±0,095 1,38-3,1 4,2±0,03 3,8-4,5
3-й день шсля отелу Д 2,91±0,093 1,8-3,3 3,8±0,14*** 1,9-4,3
К 2,94±0,16 1,79-4,5 2,9±0,14 1,8-3,8
7-й день шсля отелу Д 2,94±0,091 1,9-3,4 3,3±0,12 2,2-4,2
К 3,2±0,15 1,81-4,3 3,1±0,09 2,4-3,8
Прим1тка: *р< 0,001 пор1вняно з контрольною групою.
Таблиця 5
Змши альбумтв та сулемово'1 проби до отелення, на 3-i 7-й дм тсля отелення
Перюди Альбумши, % Сулемова проба, мл
M±m Lim M±m Lim
До отелення Д 49,7±0,85 41,9-55,3 1,61±0,047 1,34-2,0
К 49,3±0,75 41,8-53,3 1,62±0,045 1,41-2,1
3-й день шсля отелу Д 46,6±1,15* 35,7-54,4 1,52±0,057 1,2-2,1
К 43,4± 1,06 32,7-52,4 1,47±0,055 1,05-2,0
7-й день шсля отелу Д 45,5±1,17* 33,7-52,8 1,48±0,057** 1,1-2,0
К 41,2±1,75 27,5-51,6 1,24±0,045 0,9-1,58
Прим1тка: *р<0,05;*р<0,01 пор1вняно з контрольною групою.
На 7-й день дослщження, тсля того як припинили задавати препарат, рiзниця у pÎBm глюкози мiж групами була не вiрогiдною. У дослщнш груш KeTOTOBi тша в сечi виявлено у трьох тварин, у контрольнш - у 9-ти. Актившсть АсАТ у контрольнш груш мала тенденцш до зростання порiвняно з дослщною Рiвeнь альбумшв у тварин дослщно! групи був вищим (р<0,05) а кшьюсть розчину сулеми, витрачено! на титрування сироватки, у дослiднiй груш була вiрогiдно вищою, що пщтверджуе eфeктивнiсть запропоновано! схеми для профшактики розвитку кетозу i гепатодистрофи в тсляотельний перюд.
Висновки. За дворазового випоювання препарату вмiст загального кальцш в сироватцi кровi свiжорозтeлeних корiв дослiдноï групи становив 2,06±0,02 ммоль/л порiвняно з контролем - 1,91±0,02 ммоль/л (р<0,001), що свiдчить про позитивний вплив препарату на рiвeнь кальцiю в пeршi днi тсля отелення. Менш ефективно препарат впливае на рiвeнь нeорганiчного фосфору. У контрольнш грут вмiст його становив 1,05±0,03, дослiднiй 1,13±0,02 (р<0,05). Препарат (Rindavital enerdgietrunk) позитивно впливае на концентрацш глюкози в кровi, на що вказуе вiрогiдно вищий ïï рiвeнь у пeрiод застосування - 3,8±0,14 у дослiднiй групi i 2,9±0,14 ммоль/л - у контрольнш (р<0,001), та нeвiрогiдна рiзниця тсля припинення згодовування препарату - 3,3±0,12 проти 3,1±0,09. Вiрогiдно вищий рiвeнь альбумiнiв та кiлькостi розчину сулеми, витрачeноï на титрування сироватки кров^ свiдчить про профiлактичний ефект препарату за гепатодистрофи. У 65 % тварин контрольноï групи на 3-й день тсля отелення було виявлено кетонурш, проти 10% - у дослщно1', це вказуе на ефектившсть препарату для профшактики кетозу високопродуктивних корiв.
Лiтература
1. Левченко В.1. Диагностика, лiкування та профiлактика хвороб пeчiнки у велико1' рогато1' худоби / В.1. Левченко, В.В. Влiзло. - К.,1998. - 22 с.
2. Левченко В.1. Профiлактика захворювань пeчiнки у корiв / В.1. Левченко, В.В. Влiзло // Тваринництво Украни. - 1998. - № 6. - С. 16-18.
3. Леонтьев А. А. Болезни свиней и крупного рогатого скота в хозяйствах промышленного типа и их профилактика / А.А. Леонтьев, Д.Д. Арсентьев, В.М. Щербаков // Сельское хозяйство. за рубежом. - 1976. - № 3. - С. 31 -36.
4. Rafaello C. Malattie negli alevementi intensivie facttori nutrizinali / C. Rafaello // Tecn. Mobil. - 1975. - Vol. 26. - № 9. - P. 93 - 96.
5. Stëber M. Therapie des Lipomobilisationssyndroms der Milchkuh / M. Stober, H. Scholz // Mh. Vet. Med. - 1991. - № 46. - S. 563 -566.
6. Dann H.M. Carnitine palmitoyltransferase in liver of periparturient dairy cows: effects of prepartum intake, postpartum induction of ketosis, and periparturient disorders / H.M. Dann, J.K. Drackley // J. Dairy. Sci. - 2005. - Vol. 88. - № 11. - P. 3851- 3859.
7. Левченко B.I. Етюлопя, патогенез та дiагностика внутршшх хвороб у високопродуктивних rapiB / B.I. Левченко, В.В. Сахнюк // Вкник аграрно! науки. -2001. - № 10. - С. 28-33.
8. Bлiзло В.В. Жировий гепатоз у високопродуктивних коpiв: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра вет. наук: спец. 16.00.01 "Диагностика i тератя тварин" / В.В. Bлiзло - К., 1998. - 34 с.
9. Влизло В.В. Диагностика, групповая профилактика и терапия гепатоза у молодняка КРС при выращивании и откорме в специализированных хозяйствах: автореф. дис. на соискание учуной. степени канд. вет. наук: спец.16.00.01 "Диагностика и терапия животных" / В.В.Влизло - М., 1988. - 16 с.
10. Левченко В.И. Болезни печени у молодняка КРС при выращивании и откорме в специализированных хозяйствах: автореф. дис. на соискание ученой. степени д-ра вет. наук: спец. 16.00.01 "Диагностика и терапия животных" / В.И. Левченко - М., 1986. - 28 с.
11. Grummer R.R. Nutritional and management strategies for the prevention of fatty liver in dairy cattle / R.R. Grummer // The Veterinary Journal. - 2007. - №. 176. - P. 10-20.
12. The Influence of dry period feeding on liver fat and postpartum performance of dairy cows / A. T. Tesfa, M. Tuori, L. Surjjala-Qvist [and other.] // Animal Feed and Technology. - 1999. -№ 76. - P. 275-295.
13. Сахнюк В.В. Полiмоpбiднiсть внутршньо! патологи у високопродуктивних
коpiв: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра вет. наук: спец. 16.00.01
"Диагностика i тератя тварин" / В.В. Сахнюк. - Бша Церква, 2009. - 38 с.
14. Grummer, R.R. Impact of changes in organic nutrient metabolism on feeding the transition cow / R.R. Grummer // Journal of Animal Science - 1995. - V.73. - P. 2820- 2833.
15. Mulligan F. Production diseases of the transition cow/ F.J. Mulligan, M.L. Doherty//The Veterinary Journal - 2008. - V.176. - P. 3-9. 16.
16. http:www.shaumann.info/download/eist_rindavital_energietrunk_s10.pdf Доступ вшьний.
17. Goff P. J. The monitoring, prevention, and treatment of milk fever and subclinical hypocalcemia in dairy cows/ Jesse P. Goff // The Veterinary Journal. - 2008.-V. 176. P. 5057.
18. Minerals in animal and human nutrition./ Raymond B. Becker, Tony J. Cunha an Jack K. Loosli [et. al] // Sekond edition. Elsevier Science. - 2003. - P 33 - 91.
Summary
Levchenko V. Poroshinsky V. Kharchenko A.
Bila Tcerkva state agrarian university
EFFICACY RINDAVITAL ENERDGITRUNK AND INTROVIT IN PREVENTIVE MAINTENANCE OF DISBOLISM IN EARLY POSTCALVING SEASON AT FIRST-CALVING COWS
The results of the study of prophylactic efficacy " Rindavital enerdgietrunk " and "introvit" for metabolic disorders in early lactation period. Established that the drugs have a positive effect on the metabolism of glucose, calcium, phosphorus. Effectively the development and prophylaxis of ketosis and hepatosis.
Рецензент - к.вет.н., доц. Сл1вшська Л.Г.
