CC BY
40
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.2-002.1-018.736616.98-053.2-08:615.371
АБАТУРОВ O.e.1, ТОКАРЕВА Н.М.2 1Ан1пропетровська медична академя 2Ан1пропетровська мська дитяча клнчна лккарня № 1
ЕФЕКТИВНЮТЬ AiKYBAHHß PECniPATOPHMX BiPYCHMX ЗАХВОРЮВАНЬ Y ДЛЕЙ i3 ВИКОРИСТАННЯМ БAKTEPiAAЬHИX Ai3ATiB
Резюме. У cmammiрозглянуто проблему гострихрестраторних тфекцшно-запальних захворювань у di-тей. Описан функцП системи неспецифiчного захисту, надана характеристика препаратiв, що засто-совуються для патогенетичноголтуваннярестраторних тфекцш, — бактерiальнихлiзатiв. Ключовi слова: дти, рестраторт тфекцИ', лтування, бактерiальш лiзати.
Вступ
1нфекцшш захворювання дихальних шляхiв ста-новлять сощальну, медичну та економiчну проблему, яка щороку загострюеться. У структурi дитячо! шфекцшно! патологи гострi респiраторнi вiруснi iнфекцГi (ГРВ1) становлять до 80,0 %, i тенденц1я до зниження 1х частоти вщсутня. На сьогоднi iснуе го-стра потреба в ефективних програмах удосконалення профшактики та лiкування ГРВ1, особливо серед дитячо! популяци. Виршення ще! проблеми ускладню-еться широким спектром етюлопчних факторiв гострих рестраторних шфекцш, а також обмеженими можливостями 1х верифiкацГi. Дiагноз ГРВ1 встанов-люеться лiкарем на пiдставi клiнiчних ознак, старто-ва терашя призначаеться емпiрично [1, 2, 9, 13, 16].
Рiзноманiтнiсть i численнють збудникiв шфек-цiйних захворювань, з якими перманентно стика-еться слизова оболонка рестраторного тракту (у середньому мюький житель вдихае не менше 104— 105 рiзних мiкроорганiзмiв), припускае наявнють складно!, мультикомпонентно! органiзацГi локального захисту рестраторного тракту [15, 18].
Прийняття ршень щодо використання того чи iншого препарату для лжування ГРВ1 — складний процес, що включае в себе оцшку ефективностi по-тенцiйних ризикiв та економiчно'i вигоди за умов обмеженого фонду специфiчних противiрусних за-собiв для лiкування ГРВ1 у дггей. Враховуючи ви-щенаведене, ми вважаемо за дощльне вивчення профшактичного та лжувального використання бактерiальних лiзатiв як препарапв, здатних пщси-лити неспецифiчну iмунну вiдповiдь [6, 8, 16].
Вщкриття циток1н1в та вивчення !х рол1, особливо рол1 штерферошв (IFN) у патогенез! ГРВ1, визначили прюритети дослщження цитокшового статусу для розумшня патогенезу в1русних шфекцш та причин формування ускладненого переб1гу захворювань, а також вплинули на розробку нових на-прямюв лжування в1русних захворювань, зокрема застосування препарапв, здатних активувати неспе-циф1чний !мунний захист оргашзму [3—5, 10, 11].
1нтерферон е важливим мед1атором !мунно! системи, що продукуеться вщразу тсля надходження в1русу в оргашзм та !ндукуе розвиток неспециф1ч-ного против1русного !мунного захисту. Але для за-побиання подальшому розвитку шфекцшного про-цесу ендогенного !нтерферону недостатньо, до того ж ряд в1руав пригшчуе його продукщю. Для бшь-шосп в1русних шфекцш встановлено пряму залеж-нють м!ж вмютом штерферону в кров! i тяжыстю захворювання. При тяжкому перебяу захворювання рiвень iнтерферону, а також штерферон-продукую-ча активнють клiтин макрофагально-моноцитарно! лшп знижуеться, а при легкому — зростае [1, 2].
1снують два основних тдходи до використання iнтерферону при вiрусних захворюваннях — введен-ня готових препарапв екзогенного та стимуляцiя
Адреса для листування з авторами:
Абатуров Олександр бвгенович E-mail: alexabaturov@yandex.ru
© Абатуров О.6., Токарева Н.М., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
№ 1 (60) • 2015
www.mif-ua.com
21
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
вироблення ендогенного iнтерферону. Застосуван-ня готових препарапв iнтерферону людини е ефек-тивним, але гх виготовлення е дорогим та складним процесом. 1ншим методом лiкування захворювань в1русног природи е шдукц^я власного (ендогенного) штерферону. Пiсля стимуляцп утворюеться високо-активний штерферон, специфiчний для оргашзму-господаря. У продукцп ендогенного iнтерферону беруть активну участь рiзноманiтнi клiтини оргашз-му, вiдбуваеться стимуляцiя iнших механiзмiв не-специфiчно! резистентностi (фагоцитоз, утворення антитш, система комплементу та ш.). У той же час у лiтературi е досить багато даних про 1муномодулюю-чi ефекти бактерiальних лiзатiв [7, 12—15, 18].
Використання бактерiальних лiзатiв зумовлюе контакт антигешв найбiльш значущих збудникiв гострих рестраторних захворювань з макрофагами, що перебувають у слизових оболонках рестра-торного та шлунково-кишкового тракту, з подаль-шою гх презентацiею лiмфоцитам MALT-системи (лшфощна тканина, асоцiйована зi слизовими). У результатi цього з'являються комiтованi клони В-лiмфоцитiв, що продукують специфiчнi антитiла до антигенiв збудниюв, що мiстяться в бaктерiaль-них iмунотропних препаратах. Крiм того, мiграцiя комiтованих В-лiмфоцитiв в iншi л1мфощш утворення МАЬТ-системи i подальша гх диференцiацiя в плазмоцити призводять до продукцп специфiчного секреторного IgA i розвитку ефективного мiсцевого iмунного захисту проти основних збудник1в гострих рестраторних захворювань. Осюльки бактерiальнi л!зати представленi комплексними препаратами, що мютять РАМР, одним 1з механiзмiв ¡¡х дП е вплив на вроджену 1мунну систему переважно через сиг-нальнi образрекогнуючi рецептори. Ефективнiсть використання щег групи препаратiв пов'язана з ак-тивацiею ефекторiв вродженого !муштету. Призна-чення 1муномодулятор1в бактерiального походжен-ня набуло значного поширення в багатьох крагнах: на сьогодн1 в усьому свт з моменту ¡¡х комерцiалiза-ци даними препаратами було пролжовано близько 150 млн пащенпв [6, 7, 11, 14, 16, 17].
Мета досЛдження. Завданням нашого досл1-дження стало вивчення можливостей посилення против1русно! в1дпов1д1 1мунно! системи застосу-ванням бактерiального лiзату ОМ-85.
Матер1али та методи
У дослщження було включено 40 пaцiентiв 1з дiа-гнозом ГРВ1 середнього ступеня тяжкост1, це д1ти обох статей вжом в1д 6 м1с. до 8 роюв. Вс1 пaцiенти звернулися в клшку на 1-2-й день вщ початку за-хворювання.
В1дпов1дно до схеми рандом!зацп д1ти були роз-подiленi у спiввiдношеннi 1 : 1 на дв1 групи — осно-вну та контрольну, по 20 пащенпв у кожнш.
Пащенти основно! групи, окр1м терапи, рекомендовано! стандартами л!кування МОЗ Украгни, отримували ОМ-85 у доз1 3,5 мг 1 раз на добу про-тягом 10 дшв 1з подальшим прийомом ще двох кур-
ciB препарату по 10 дшв у наступн 2 мiсяцi. Перерва мгж прийомами препарату становила 20 дшв. Пащенти контрольно! групи отримували т!льки базис-ну тератю ГРВ1. Обидвi групи були гдентичними за гендерними та вiковими ознаками. yci пацiенти пройшли повний курс лГкування i були включенi в аналiз ефективностi та переносимостi.
Ефектившсть OM-85 у лiкуваннi гострих рестраторних шфекцш у дiтей ощнювали на пiдставi даних динамiки клшчних проявiв захворювання, показникiв клiнiчного аналiзу кровi, рiвня IFN-a в сироватщ кровi.
Визначення IFN-a у сироватщ кровi дiтей проводили при надходженш в клiнiку (не шзшше 36 годин пiсля початку захворювання) i на 3-тю добу терапи iмуноферментним методом на спектрофото-метрi Sanofi Diagnostics Pasteur PR 2100 за допомо-гою комерцiйних тест-систем IFN-a Elisa Kit фiрми Diaclone (Францiя). Забiр кровi з периферичних вен здiйснювали вранцi натщесерце, перед прийомом лтв i фiзiотерапевтичних процедур, у стерильш сухi пробiрки, яю маркували i негайно доставляли в лабораторго.
Отримаш результати
В анамнезi у 4 (20 %) дггей основно! групи i у 3 (15 %) дггей контрольно! групи спостерпалися частi респiраторнi захворювання верхнгх дихальних шля-х!в; у 3 (15 %) дней основно! та у 2 (10 %) контрольно! — хрошчний томили", в 1 (5 %) основно! та в 1 (5 %) контрольно! — рецидивуючий бронхи".
У клшГчнш картин пащенпв до початку терапп переважали симптоми штоксикацп: тдвищена температура т!ла (38,5 ± 0,5 °С), блщсть шири, зни-ження апетиту. При огляд! у вс!х пацiентiв основно! та контрольно! груп визначалися видглення з носа, незначна i помiрна лiмфаденопатiя. Кашель був у 7 (35 %) хворих основно! групи i у 10 (50 %) контрольно!. При аускультацп у 18 (90 %) пащенпв основно! групи i у 17 (85 %) контрольно! спостерпалося жор-стке дихання; у 4 (20 %) пащенпв основно! групи i у 5 (25 %) контрольно! — сух! розсГят хрипи.
Порушень !з боку серцево-судинно! системи (змши показниюв артерГального тиску, характеристик пульсу, тошв серця) у всгх обстежених дней ви-явлено не було. ЗбГльшення частоти серцевих ско-рочень вщповщало температур! тГла.
Характер основних скарг вщповщав клшГчнш картин гостро! респГраторно! вГрусно! шфекц!!. Пащенти скаржилися на головний б!ль, слабость, зниження апетиту, б!ль у горл!, лихоманку, б!ль у суглобах i м'язах, нежить, кашель. Суб'ективт симптоми захворювання (загальна слабость, головний б!ль, зниження апетиту, б!ль у горл!, мГалггя, артралггя, кашель, нежить) ощнювалися залежно в!д !х вираженост! за бальною шкалою: 0 — вщсутня; 1 — незначна; 2 — помГрна; 3 — сильна.
Показники об'ективного обстеження (блщсть шюрних покривГв, тахжардГя, збгльшення пгдще-лепних та/або задньошийних л!мфовузл!в, гшере-
КлШчна пед1атр1я / С!1п1са! Pediаtrics
мiя зiва) оцiнювалися залежно в!д !х вираженостi за бальною шкалою: 0 — вщсутня; 1 — незначна; 2 — помiрна; 3 — сильна.
Крiм того, стан пащенпв оцiнювався за такими категорiальними показниками: жорстке ди-хання при аускультацп легень, хрипи (е/немае); пщвищення температури тiла (< 37,0 °С; 37,4—38,0— 39,0 °С; > 39,0 °С). До початку лiкування ОМ-85 у всiх хворих проводився лабораторний аналiз кровi та сечi. На початку захворювання змiни перифе-рично! кровi у бiльшостi хворих мали виражений запальний характер: лейкоцитоз, паличкоядерний зсув, шдвищення ШОЕ. Результати загального ана-лiзу сечi i бiохiмiчного аналiзу кровi знаходилися в межах норми у вах пащенпв основно! та контрольно! груп.
Результати проведених дослiджень показали, що позитивна клiнiчна динамiка захворювання до за-кiнчення курсу лiкування вщзначалася в бшьшос-тi дiтей як в основнш, так i в контрольнш групах. Зменшилися такi прояви штоксикацшного синдрому, як головний б!ль, слабкiсть, зниження апетиту. Температура т!ла до закiнчення курсу л!кування знизилася до нормальних величин i в середньому становила 36,5 ± 0,5 °С. Спостерiгалася також позитивна динамжа катаральних явищ до закшчення курсу лiкування: у 17 (85 %) пащенпв основно! гру-пи i у 15 (75 %) контрольно! практично припини-лися нежить i бiль у горл!, зникли запальнi змiни в ротоглотщ.
Залишковi катаральнi явища (нежить i незначна гiперемiя зiва) до закшчення курсу л!кування збе-реглися у 3 пащенпв основно! групи i у 5 контрольно!. Слщ зазначити, що симптоми, що збереглися до 5-го дня лжування, мали незначну вираженють i в наступш днi вiдбулася !х поступова редукцiя. В одного пацiента контрольно! групи ГРВ1 ускладни-лася загостренням рецидивуючого бронхiту. У цьо-го хворого до п'ятого дня лiкування спостерпалися помiрно виражений кашель, при аускультацп — сух! розсiянi хрипи, температура тша — 37,4 °С. Шсля закiнчення курсу лiкування був проведений аналiз динамiки змiн суб'ективних i об'ективних симпто-мiв ГРВ1 в основнш i контрольнiй групах хворих п!д впливом терапп. Пiсля аналiзу тривалостi основних симптомiв захворювання в групах констатували б!льш швидке зникнення симптомiв штоксикацп й лихоманки, а також скорочення тривалостi катаральних явищ у хворих, яю отримували на додаток до базисно! терапп ОМ-85 порiвняно з групою хворих, яю отримували т!льки базисну тератю. Так,
середня тривалiсть лихоманки у хворих в основнш груш становила 2,8 дня, у контрольнш — 3,5 дня, симптоми штоксикацп (загальне нездужання, головний б!ль) — 2,3 i 2,9 дня вщповщно, середня три-валiсть катаральних явищ (нежить, кашель, бшь у горл!) у хворих в основнш груш — 4,2 дня, у контрольнш — 4,6 дня. Найб!льш виражеш вщмшносп спостерпалися за такими показниками: пщвищен-ня температури тша, головний бшь, мiалгiя.
Оскшьки одним iз критерпв ефективностi була вщсутшсть клiнiчних ознак захворювання до закшчення курсу л!кування (5-й день), у групах визна-чили частку пацiентiв, у яких були вщсутш клiнiчнi ознаки ГРВ1 шсля п'яти дшв лiкування. Данi про розподш дослщжуваних за категорiальною змшною наявностi/вiдсутностi клiнiчних ознак наведенi в табл. 1.
Ощнювали iнтенсивнiсть продукц!! IFN-a залежно вщ одержувано! терапп.
Статистично значуща рiзниця вщм!чала-ся мiж основною групою та контролем за рiвнем a-iнтерферону на 3-тю добу терапп. В основнш гру-т рiвень iнтерферону збiльшився в середньому на 51,09 од. (на 84,5 %), у той час як у контрольнш — на 21,33 од. (на 37,2 %).
Ощнка загально! ефективносп л!кування в групах вщбувалася за такими показниками:
— вщсутнють/наявшсть клтчних ознак захворювання до закшчення курсу лжування;
— середнш термiн л!кв!дацп клшчних проявiв ГРВ1 в дослщжуваних групах;
— динамжа рiвня продукц!! а-штерферону в си-ровaтцi кров! на третш день лiкування пор!вняно з вихщними даними в досл!джуваних групах;
— вщсоток хворих з ускладненим переб!гом ГРВ1 в досл!джуваних групах.
Отримаш дан! дозволяють зробити висновок, що включення ОМ-85 у тератю ГРВ1 у д!тей е ефектив-ним ! дозволяе зменшити тривалють катарального синдрому та к!льк!сть ускладнень за рахунок акти-вац!! неспециф!чного !мун!тету.
П!сля зак!нчення пер!оду спостереження було повторно проведено лабораторне дослщження кров! та сеч!. Встановлено, що пщ впливом л!кування зменшилися швидюсть ос!дання еритроцит!в ! к!ль-к!сть лейкоцит!в як в основнш, так ! в контрольн!й груп!. Показники б!ох!м!чного дослщження кров! та загального анал!зу сеч! залишалися в межах норми як до, так ! шсля лжування у вс!х пац!ент!в. За пер!од л!кування не було зареестровано жодного випадку негативних реакцш, пов'язаних !з прийомом ОМ-85.
Таблиця 1. Розподл дослщжуваних за категор1альною зм1нною наявност/вдсутност кл1н1чних ознак
ГРВ1 шсля 5 днв лкування
Кл^чна вщповщь Основна група Контрольна група
N % N %
Наявнють кл^чних ознак ГРВ1 3 15 5 25
Вщсутнють кл^чних ознак ГРВ1 17 85 15 75
Сума 20 100 20 100
№ 1(60) • 2015
www.mif-ua.com
23
Клшнна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
Таблиця 2. Дан щодо ефективност терапП в дослщжуваних групах
Критерм ефективност Основна група Контрольна група
Вщсутнють кл^чних ознак захворювання пюля зашнчення курсу лтування (5-й день) 17 (85,0 %) 15 (75,0 %)
Пщвищення piBHq продукци а-штерферону в сироватщ kpobí на третю добу лтування порiвняно з вихщними даними в дослщжуваних групах 84,5 % 37,2 %
Вщсутнють хворих з ускладненим переб^ом ГРВ1 в дослщжуваних групах 20 (100,0 %) 19 (95,0 %)
Середнш термш лтвщаци кл^чних проявiв ГРВ1 (у днях) 3,08 3,63
Висновки
1. Застосування OM-85 у дiтей Í3 ГРВ1 спри-яе бшьш швидкш лжидацп клiнiчних проявiв за-хворювання. Включення OM-85 у схему лжування ГРВ1 у дiтей забезпечуе бшьш швидке зниження ви-раженостi штоксикацшного синдрому, катаральних явищ, а також запобиае розвитку ускладнень.
2. Застосування OM-85 у дозi 3,5 мг на добу спри-яе пщвищенню рiвня IFN-a в периферичнiй кровi хвороi дитини.
3. OM-85 можна рекомендувати включити в схему лжування дiтей, хворих на гострi респiраторнi вь руснi шфекцп.
Список л1тератури
1. Абатуров А.Е. Молекулярные механизмы неспецифической защиты респираторного тракта: распознавание патоген-ас-социированных молекулярных структур // Здоровье ребенка. — 2006. — № 2(2). — С. 87-92.
2. Абатуров А.Е., Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Инициация воспалительного процесса при вирусных и бактериальных заболеваниях, возможности и перспективы медикаментозного управления. — Харьков: С.А.М., 2011. — 392 с.
3. Ахматова Н.К. Молекулярные и клеточные механизмы действия иммуномодуляторов микробного происхождения на функциональную активность эффекторов врожденного иммунитета: Дис... д-ра мед. наук. — 2006. — 226 с.
4. Козлов И.Г. Лекарственные воздействия через рецепторы врожденного иммунитета / И.Г. Козлов, Т.М. Андронова // Современные представления о молекулярном механизме действия глюкозаминилмурамилдипептида (ГМДП). — 2006. — С. 27-37.
5. Козлов И.Г., Тимаков М.А. Иммунотерапия: вчера, сегодня, завтра/И.Г. Козлов, М.А. Тимаков//Педиатрия. — 2009. — Т. 87, № 4. — С. 140-149.
6. Лебединская Е.А. Молекулярно-клеточные механизмы действия бактериальных иммуномодуляторов, несущихлиганды к TOLL-подобным рецепторам / Е.А. Лебединская, О.В. Лебединская, Н.К. Ахматова, А.П. Годовалов // Фундаментальные исследования. — 2010. — № 12. — С. 51-52.
Абатуров А.Е.1, Токарева Н.М.2 ''Днепропетровская медицинская академия Днепропетровская городская детская клиническая больница № 1
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЛЕЧЕНИЯ РЕСПИРАТОРНЫХ
ВИРУСНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ У ДЕТЕЙ С ПРИМЕНЕНИЕМ БАКТЕРИАЛЬНЫХ ЛИЗАТОВ
Резюме. В статье рассматривается проблема острых респираторных инфекционно-воспалительных заболеваний у детей. Описаны функции системы неспецифической защиты, а также дана характеристика препаратов, применяющихся для патогенетического лечения респираторных инфекций, — бактериальных лизатов.
Ключевые слова: дети, респираторные инфекции, лечение, бактериальные лизаты.
7. Маркова Т.П. Бактериальные иммуномодуляторы // РМЖ. - 2009. - № 3. - С. 24-27.
8. Azizi A. Enhancing oral vaccine potency by targeting intestinal M-cells / A. Azizi, A. Kumar, F. Diaz-Mitoma, J. Mestecky // PLoS Pathog. - 2010. - Vol. 6, № 11. - P. e1001147. doi: 10.1371/jour-nal.ppat.1001147.
9. Cisney E.D. Examining the Role of Nasopharyngeal-associated Lymphoreticular Tissue (NALT) in Mouse Responses to Vaccines / E.D. Cisney, S. Fernandez, S.I. Hall, G.A. Krietz, R..G. Ulrich // J. Vis. Exp. - 2012. - Vol. 66. - P. 3960. doi: 10.3791/3960.
11. Miller H. Intestinal M cells: the fallible sentinels? / H. Miller, J. Zhang, R. Kuolee, G.B. Patel, W. Chen // World J. Gastroenterol. -2007. - Vol. 13, № 10. - P. 1477-1486. doi: 10.3748/wjg.v13.i10.1477.
12. LeGrand E.K. Turning up the heat: immune brinksmanship in the acute phase response / E.K. LeGrand, J. Alcock// Q. Rev. Biol. -2012. - Vol. 87, № 1. - P. 3-18. PMID: 22518930
13. Parker D. Innate immunity in the respiratory epithelium/
D. Parker, A. Prince // Am. J. Respir. Cell. Mol. Biol. - 2011. -Vol. 45, № 2. - P. 189-201. doi: 10.1165/rcmb.2011-0011RT.
14. Razi C.H. The immunostimulant OM-85 BV prevents wheezing attacks in preschool children / C.H. Razi, K. Harmanci, A. Abaci, O. Özdemir, S. Hizli, R. Renda, F. Keskin // J. Allergy Clin. Immunol. - 2010. - Vol. 126, № 4. - P. 763-769. doi: 10.1016/j. jaci.2010.07.038.
15. Rozy A. Bacterial immunostimulants - mechanism of action and clinical application in respiratory diseases / A. Rozy, J. Choros-towska-Wynimko // Pneumonol. Alergol. Pol. - 2008. - Vol. 76, № 5. - P. 353-359.
16. Schaad U.B. OM-85 BV, an immunostimulant in pediatric recurrent respiratory tract infections: a systematic review// World J. Pediatr. -2010. - Vol. 6, № 1. - P. 5-12. doi: 10.1007/s12519-010-0001-x.
17. Steurer-Stey C. Oral purified bacterial extracts in acute respiratory tract infections in childhood: a systematic quantitative review/ C. Steurer-Stey, L. Lagler, D.A. Straub, J. Steurer, L.M. Bachmann // Eur. J. Pediatr. - 2007. - Vol. 166, № 4. - P. 365-376. doi 10.1007/s00431-006-0248-3
18. Thompson M.R. Pattern recognition receptors and the innate immune response to viral infection / M.R. Thompson, J.J. Kaminski,
E.A. KurtJones, K.A. Fitzgerald// Viruses. - 2011. - Vol. 3, № 6. -P. 921. doi: 10.3390/v3060920.
Отримано 16.12.14 4-01-БРМ-АИГ-0215 ■
AbaturovO.Ye.1, TokarevaN.M.2
1Dnipropetrovsk Medical Academy
2Dnipropetrovsk City Children's Clinical Hospital № 1, Dnipropetrovsk, Ukraine
EFFICACY OF THE TREATMENT FOR RESPIRATORY DISEASES IN CHILDREN USING BACTERIAL LYSATES
Summary. The problem of acute respiratory infectious and inflammatory diseases in children is considered in the article. The functions of nonspecific defense system are described, and there are also given the characteristics of drugs used for the pathogenic treatment of respiratory infections — bacterial ly-sates.
Key words: children, respiratory infections, treatment, bacterial lysates.
