CC BY
137
УДК 338.47:339.187.62
В. I. СТР1ЛЕЦЬ, О. А. М1НЧЕНКОВА, Г. А. ЮРЧЕНКО (Дон1ЗТ УкрДАЗТ, Донецьк)
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИКОРИСТАННЯ Ф1НАНСОВОГО Л1ЗИНГУ ДЛЯ ОНОВЛЕННЯ ОСНОВНОГО КАП1ТАЛУ ШДПРИСМСТВ ЗАЛ1ЗНИЧНО1 ГАЛУЗ1
У статп проаналiзовано динамiку розвитку та свггову структуру ринку лiзингу, сформульовано переваги використання фiнансового лiзингу для оновлення основного капiталу залiзничноl галузг
В статье проанализированы динамика развития и мировая структура рынка лизинга, сформулированы преимущества использования финансового лизинга для обновления основного капитала железнодорожной отрасли.
In the article the dynamics of development and global structure of the leasing market are analyzed, the advantages of using the financial leasing for upgrading the fixed capital of railway industry are formulated.
Постановка проблеми
Для оновлення основного кашталу шдпри-емств в сучасних умовах використання фшан-сового лiзингу е одним iз ефективних напрям-юв виршення ще! проблеми. Св^овий досвщ свщчить про розширення ринку лiзингових по-слуг для оновлення основних фоцщв в усiх га-лузях економiки. Використання фiнансового лiзингу для оновлення фондiв мае цiлий комплекс переваг у порiвняннi з шшими джерела-ми iнвестування.
Виходячи з критичного рiвня зношеностi основних фондiв у залiзничнiй галузi, вщсут-ностi коштiв на оновлення фоцщв, використання фiнансового лiзингу як джерела оновлення основних фондiв е доцшьним.
Аналiз останнiх джерел
Використання фшансового лiзингу для оновлення основного кашталу розглядалось у нау-кових працях В. М. Горемикша [2], В. А. Бон-даренко [5], I. Светшово! [6] та шш. Однак проблема використання фшансового лiзингу в заш-зничнш галузi для оновлення основних фондiв потребуе подальшого вивчення i дослщження.
Мета дослiдження
Метою статтi е вивчення св^ового досвiду використання фшансового лiзингу для ефекти-вного його застосування в Украш як ресурсу оновлення основних фоцщв пiдприемств залiз-ничного транспорту.
Основний матерiал дослiдження
Транспортний комплекс е важливою скла-
довою в структурi економiки Укра!ни. Серед ушх видiв транспорту Укра!ни залiзничний транспорт займае одне iз провiдних мюць. Його частка в загальному вантажооб^у становить майже 90 % (без урахування трубопровщного), а в пасажирообшу - 50 %.
Ефективна робота залiзничного транспорту залежить вiд його техшчних можливостей, об-слуговування, рiвня зношеностi та вчасного проведення ремонту й модершзацп.
Протягом 15 роюв простежувалась негативна тенденцiя, за яко! темпи вибуття застарiлих фондiв перевищували темпи !хнього оновлення як у кшьюсному, так i в яюсному вiдношеннi. В результатi швентарний парк залiзничного ру-хомого складу внаслщок виведення його частин з експлуатаци скоротився на 124,6 тис. од., зок-рема [3]:
- тягового рухомого складу - на 2,082 тис. од. (26 %);
- пасажирських вагошв - на 2,5 тис. од. (25 %);
- вантажних вагошв - на 120 тис. од. (45 %).
Значна частина рухомого складу вщпрацю-
вала свш ресурс, у тому числк
- локомотивiв - 48,7 %;
- електросекцш - 40,4 %;
- дизель-потяпв - 57,5 %;
- пасажирських вагошв - 33,7 %;
- вантажних вагошв - 32,7 %.
Якщо не оновлювати наявний парк, то май-же весь рухомий склад опиниться за межею безпеки (50 % зносу).
Враховуючи, що держава майже не видшяе кош^в з бюджету на оновлення основних засо-бiв, важливу роль на шдприемствах затзнично-го транспорту вщграють основнi кошти за ра-
хунок амортизацшних вщрахувань. Тому по-Tpi6HO здiйснити ряд заходiв i3 вдосконалення активно! амортизацшно! полiтики: уточнити норми амортизаци на основнi фонди; забезпе-чити антиiнфляцiйну стiйкiсть амортизацiйних накопичень шляхом регулярних переоцшок ос-новних фондiв вiдповiдно до iндексiв зростання цiн.
Внаслiдок високого фiзичного зносу i морального старiння устаткування, термши амортизаци якого давно закшчилися, залiзницi вщчу-вають брак амортизацшних вщрахувань. Методом прискорено! амортизаци неможливо вир> шити проблему оновлення основних фондiв Укрзалiзницi. По-перше, прискорена амортиза-цiя розповсюджуеться лише на порiвняно нове устаткування, частка якого на тдприемствах залiзничного транспорту е незначною. Подруге, термши прискорено! амортизаци не в> дображають фактичного використання машин i устаткування. По-трете, суми амортизацшних вщрахувань не дозволяють вiдновлювати виро-бничi фонди внаслщок вiдсутностi адекватного перенесення !х вартостi на готовий продукт. Отже, амортизацшш вiдрахування, як джерело швестицшних засобiв пiдприемства, необхiдно рацiонально формувати i ефективно використо-вувати.
Одним iз суттевих засобiв оновлення основних фоцщв для залiзниць Укра!ни може стати фшансовий лiзинг.
Фiнансовий лiзинг в його сучасному визна-ченш бере свiй початок у США. Засновником американського фшансового лiзингу вважаеть-ся Генрi Шонфельд, що оргашзував в 1952 р. лiзингову компашю для однiе! конкретно! опе-раци в областi залiзничного транспорту. Переконавшись в економiчнiй доцiльностi i перспе-ктивностi лiзингових операцiй, вш вирiшив i далi займатися цим бiзнесом, заснувавши най-вiдомiшу американську лiзингову компанiю «United States Leasing Corp.» (в даний час «United States Leasing International Inc.»). В Св-рош фшансовий лiзинг почав розвиватися в кшщ 50-х - на початку 60-х роюв.
Передумовами для швидкого зростання ф> нансового лiзингу в Пiвнiчнiй Америцi i Захщ-нiй Gвропi послужили декшька чинникiв. Нау-ково-технiчна революцiя 50-х роюв вiдкрила перед пiдприемствами необхвдшсть оновлення основних засобiв. А мехашзм фiнансового л> зингу дозволяв це зробити на бшьш вигiдних умовах, шж при покупцi устаткування через банювську позику. Одночасно активно розви-вався ринок фiнансових послуг, пропонуючи
новi форми кредитування, низькi проценты ставки, що в поeднаннi зi сприятливим подат-ковим режимом, супутшм лiзинговим операщ-ям, зробило лiзинг привабливим для лiзингових компанiй [2].
В 70-т роки фiнансовий лiзинг починае розвиватися на ринках Ивденно! Америки, Азii i Африки. На сьогодшшнш день лiзинговi ком-пани юнують бiльш нiж у 90 крашах свiту.
Регiональна структура сучасного ринку ль зингових послуг наведена в табл. 1 [9].
Таблиця 1 Регшнальна структура ринку лiзингу
Репой Р1чний обсяг л1зингових оиерацш (млрд дол. США) Частка у свгго-вому ринку л1зингу (%)
П1вн1чна Америка 262,8 43,8
Свропа (у тому числ1 Украна) 223,2 (0,33) 37,2 (0,055)
Аз1я 93,0 15,5
Австрал1я й Океан1я 9,0 1,5
Африка 7,2 1,2
П1вденна Америка 4,8 0,8
Всього 600 100
Для унаоченост данi таблиц наведемо у структурнiй дiаграмi:
5; 1,2%
6; 0,8%
3; 15,5%
2; 37,2%
1; 43,8%
Рис. 1. Структура ринку л1зингових послуг:
1 - Швшчна Америка; 2 - Свропа; 3 - Аз1я;
4 - Австралш й Океашя; 5 - Африка;
6 - Швденна Америка
З дiаграми бачимо, що ринок лiзингових послуг Пiвнiчноi Америки перевершуе iншi реп-они, як за масштабом, так i за рiвнем розвитку. Свгговим лiдером лiзингу е США. Широке ви-користання лiзингу в США, та i в розвинутих крашах Захiдноi Свропи, пояснюеться бiльш
сприятливими економiчними умовами, оскшь-ки в цих кра!нах (починаючи з 50-х рр. - у США i з 60-х рр. - у Захщнш Сврош) здшсню-еться значна шдтримка пiдприeмницького бiз-несу, який в основному i розвиваеться за раху-нок iнвестицiй через лiзинговий мехашзм. Для використання лiзингу необов'язковим е надан-ня особливих податкових пшьг, цiлком достат-ньо тих переваг, яю продиктованi самим меха-шзмом. Так, можливiсть вiднесення на собiвар-тiсть продукци лiзингових платежiв мае перевагу перед шшими формами виробничих iнвестицiй.
Всього в Захщнш Сврош через лiзинг в да-ний час здiйснюеться бiльше 20 % швестицш у виробничi фонди. При цьому до 80 % лiзинго-вого бiзнесу Захщно! Свропи припадае на Ве-ликобританiю, Шмеччину, Iталiю i Францiю. Перехiд на ринковий розвиток Угорщини, Чехи, Словаччини й iнших кра!н Схщно! Свропи, а також кра!н СНД вщкрили новi можливостi для лiзингового бiзнесу.
Лiзинг отримав широке розповсюдження у свiтовiй практицi завдяки перевагам, яю нада-ються суб'ектам угоди. З точки зору лiзинго-одержувача цi переваги такi:
— можливе використання ново!, дорого! технiки, високих технологш без значних одно-разових витрат, оскiльки при лiзингу виробниче обладнання передаеться в користування без по-переднього викупу, тобто е можливють налаго-дити виробництво при обмежених витратах ф> нансових (а при мiжнародному лiзингу - валю-тних) засобiв;
— лiзинг припускае 100 % кредитування i, як правило, не потребуе негайного початку платеж1в; при використанш звичайного кредиту пiдприемство повинно було б частину вартостi покупки оплатити за рахунок власних кошпв;
— лiзинг також дозволяе спочатку випробу-вати машини, а по^м закупити !х, а обладнання в сезонних галузях орендувати лише на час йо-го фактично! експлуатацп;
— лiзинг дозволяе пiдприемству запобшти витратам, пов'язаним iз моральним старшням машин i устаткування, i сприяе використанню найновiших об'ектiв лiзингу, що пiдвищуе кон-курентоспроможнiсть лiзингоодержувача;
— лiзинговi платежi в повному обсязi вщно-сяться на собiвартiсть продукци (робiт, послуг), вироблено! лiзингоодержувачем, i вiдповiдно знижують оподатковуваний прибуток;
— майно за лiзинговою угодою не зарахову-еться на баланс лiзингоодержувача, що не зб> льшуе його активiв i звшьняе вiд сплати подат-
ку на майно; його вартють не включаеться до залишку кредитно! заборгованостi. Це полш-шуе фiнансовi показники тдприемства-орен-даря i вiдповiдно дозволяе йому залучити дода-тковi кредитнi ресурси (у зв'язку з цим сучас-ний лiзинг часто класифiкують як «позабалан-сове фiнансування»);
— у багатьох крашах законодавче встанов-леш податковi пiльги для лiзингових операцш (так, прискорена амортизацiя дозволяе суттево знизити оподатковуваний прибуток i термш лiзинговоl угоди);
— порядок здшснення лiзингових платежiв гнучкiший, нiж за кредитними угодами ^зин-гоодержувач може розрахувати надходження сво!х доходiв i разом iз лiзингодавцем розроби-ти зручну схему платеж1в; платеж1 можуть бути щомюячними, щоквартальними i т.п.; сума пла-теж1в може бути постшною або ковзкою; при И визначенш може бути врахована сезоннють використання предмета лiзингу; платеж! можуть здшснюватися iз виручки вщ реалiзацii продук-цИ, що вироблена на отриманому в лiзинг обла-днаннi); при використаннi компенсацiйного лiзингу лiзингоодержувач здiйснюе платежi в товарнш формi, використовуючи продукцiю, що вироблена на лiзингованому обладнаннi;
— лiзинг на вiдмiну вiд кредиту дае змогу створити надiйнiшi умови господарювання;
— пiдвищуеться лiквiднiсть пiдприемств-лiзингоодержувачiв, тобто покращуеться такий важливий для ринково! економiки показник, як здатшсть своечасно сплатити майбутнi борги;
— перевагою лiзингу е також можливють придбання лiзингоодержувачем устаткування за залишковою вартiстю пiсля завершення лi-зингово! угоди;
— при укладаннi лiзинговоi угоди орендар може розраховувати на отримання вщ лiзинго-давця додаткових шформацшних, консультати-вних i юридичних послуг;
— Мiжнародний валютний фонд не врахо-вуе суму лiзингових угод у пiдрахунку нацiона-льно! заборгованостi, тобто е можливiсть пере-вищити фактичнi лiмiти кредитно! заборгова-ностi, встановленi Фондом для окремих кра!н (при застосуваннi iмпортного лiзингу).
Як бачимо, лiзинговi операцii мають великi переваги. Традицiйне уявлення про лiзинг як примiтивну довгострокову оренду майна безна-дiйно застарiло.
Що стосуеться перспектив використання лi-зингу у галузi залiзничних перевезень, то вони достатньо широю: лiзинг здатний повшстю по-кривати всi потреби операторiв-перевiзникiв в
рухомому склад1 в1д пасажирських до вантаж-них перевезень.
Для зал1зничного транспорту Укра!ни л1зинг також е привабливою формою оновлення основного кашталу. З одного боку, «Укрзал1знищ» не доведеться невщомо звщки вишукувати ба-гатомшьйонш суми на покупку нових вагошв. Укладаючи догов1р з л1зинговою компашею, вона, по суп, одержуе розстрочку. З другого боку, 1й не доведеться вл1зати в таю ж багато-мшьйонш борги, займаючи необхщш суми в банку. Адже л1зинг - це не кредит, { укладення договору л1зингу не спричиняе за собою появу боргових зобов'язань.
Останнш чинник для «Укрзал1знищ» над-звичайно важливий. Тшьки за перше швр1ччя 2006 р. кредиторська заборгованють «Укрзал1з-нищ» зросла майже на 100 млн грн { перевищи-ла двохмшьярдну вщм1тку. Тепер же погашен-ня цих кредипв { вщсотюв по них вщбирае зна-чну частину оборотних кошт1в. Зрозумшо, що в таких умовах брати нов1 кредити для «Укрзал> знищ» е неприйнятним.
У схем1 л1зингу е ще декшька переваг, важ-ливих для «Укрзал1знищ». По-перше, при куш-вл1 вагошв { устаткування за допомогою л1зин-гу не потр1бна застава. Адже закладати дороге майно, без якого робота зал1знищ може бути парал1зована, дуже небезпечно. Кр1м того, при видач1 кредит1в банки шод1 вимагають заставу в подвшному або потршному розм1р1. Ще одна перевага л1зингу - вщносно швидка 1 проста процедура отримання. Адже при банювському кредитуванш зб1р 1 подача документа, розгляд заявки фшансовою установою 1 тдписання ос-таточних договор1в можуть займати не один мюяць. I чим бшьше сума кредиту, тим бшь-ший термш необхщний для його отримання. У випадку ж придбання товару через л1зинг цей час економиться.
Кр1м того, будь-який банк при укладенш договору кредитування завжди залишае за собою право коректувати процентну ставку. При цьо-му випадки 11 корекци у б1к зменшення зустрь чаються украй рщко. При л1зингу ж платеж стабшьш протягом всього терм1ну ди договору. Ще один довщ на користь л1зингу - його цша. Вважаеться, що придбання товар1в за допомогою л1зингу дещо дорожче за кредитування. Проте «Укрзал1знищ» вже вдалося добитися значного зниження ставок.
Очевидш й переваги л1зингу в сегмент рухомого складу. Враховуючи високу вартють майна, в першу чергу л1зинг надае розстрочку оплати майна, що було придбане на достатньо
тривалий термш Пом1рне авансування операци з боку л1зингоотримувача дозволяе одержувати в користування основш кошти - рухомий склад - без пом1тного вщволшання оборотних кошта.
За рахунок прискорено! амортизацп предмету л1зингу здшснюеться економ1я по сплат по-датку на майно. Якщо при прямш кушвл1 термш амортизаци рухомого складу складае до 25 роюв, то л1зинг дозволяе скорочувати цей термш до 7.. .8 роюв. Кр1м того, важливим чин-ником е перерозподш у час й часткове знижен-ня платеж1в по податку на прибуток. Л1зингова операщя дозволяе л1зингоотримувачу вщноси-ти вс витрати за договором л1зингу на соб1вар-тють. За допомогою л1зингу можлива не тшьки випдна експлуатащя, але 1 поповнення, а також замша рухомого складу (як матер1ально-тех-шчно! бази) на бшьш нов1 вагони з1 збшьшен-ням вантажошдйомност платформи, що при-веде тшьки до шдвищення доход1в з одше! одинищ експлуатовано! техшки.
Про ефективнють використання фшансово-го л1зингу на зал1зничному транспорт Укра!ни свщчить щор1чне збшьшення вартосп л1зинго-вих угод (рис. 2), а також той факт, що в 2008 р. найбшьшу питому вагу (52 %) у структур! л1зи-нгового портфелю займае саме зал1зничний транспорт (рис. 3) [8].
12000 10000 8000 6000 4000 2000 0
2005 2006
роки
Рис. 2. Динашка змши вартосп л1зингових угод на зал1зничному транспорт! в Укра!ш
Ще одним джерелом оновлення основного кашталу зал1зниць може стати чемшонат «Св-ро-2012». З метою забезпечення шдготовки пасажирських перевезень у перюд проведення чемшонату «Свро-2012» розроблено Комплек-сш заходи шдготовки зал1зничного транспорту Укра1ни до надання послуг з перевезень паса-жир1в у перюд проведення чемшонату.
Загальна ор1ентовна вартють стратепчного плану розвитку зал1знично! галуз1 на перюд 2007 - 2012 рр. становить 6,64 млрд дол. США, в тому числ1 вартють шфраструктурних проекта становить 1,6, оновлення тягового рухомого складу - 0,5, парку пасажирських вагошв, елек-
240
2004
2007
тропо!здiв, дизель-по!здiв, рейкових автобусiв та швидюсних по!здiв iз примусовим нахилом -3,3, ре^зацп державно! програми впрова-дження швидкiсного руху на залiзницях Укра!-ни - 1,24 млрд дол. [7].
2; 16%
Рис. 3. Вартюний розподш л1зингового портфелю за видами предмепв л1зингу:
1 - Зал1зничний транспорт; 2 - Легков1 автомобш; 3 - Транспорт для вантажоперевезень; 4 - Виробниче об-ладнання (за винятком харчово! промисловосп); 5 - 1нше
За умов реформування Укрзалiзницi з утво-ренням ДАК «Укра!нсью залiзнищ» фшансу-вання швестицшно! потреби залiзничного транспорту в розмiрi 94465 млн грн передбача-еться забезпечувати за рахунок:
- власних кош^в Компани - амортизацшних вiдрахувань у сумi 68247 млн грн та частини прибутку, що залишасться в розпорядженнi Компани пiсля сплати всiх обов'язкових пла-тежiв;
- iнвестицiй приватних компанш на закупку власного рухомого складу в сумi 15415 млн грн;
- кош^в, отриманих у результатi оптишзаци структури Компани та створення конкурентного середовища - в сумi 7975 млн грн;
- шших джерел, не заборонених законодавст-вом (залучеш кошти, кошти державного та мюцевих бюджетiв та iн.) [4].
Висновок
Комплексне використання вищезазначених джерел i засобiв оновлення основних фондiв залiзничного транспорту дозволить високими темпами реформувати галузь, впровадити нову техшку i технологи, пiдвищити швидюсть руху i тим самим вщкрие шлях до штеграцп у мiж-народну транспортну систему, забезпечити ефективнiсть та безпеку залiзничних переве-зень, пiдвищити виробничий потенцiал галузь
На сьогодшшнш час, враховуючи вщсут-нiсть у пiдприeмств власних кош^в та !х тяжке
фiнансове становище, розвиток лiзингу е практично единою можливютю придбання необхщ-ного обладнання машин та iнших основних за-собiв.
Лiзинг дозволяе тдприемству, не вщвол> каючи власнi ресурси, провести модершзащю основних фондiв i отримати нове, сучасне ви-сокотехнолопчне устаткування. Це е способом фшансування, за якого отримання засобiв на розвиток поеднуеться з оптимiзацiею оподатку-вання пiдприемства.
Застосування лiзингових технологш в умо-вах браку власних кош^в для оновлення основного кашталу пiдприемств «Укрзалiзнищ» та-кож дасть змогу надавати високояюсш послуги сво!м споживачам, бути конкурентоспромож-ними у ринковому середовищi та сприяти гар-монiйному розвитку економiки Укра!ни в излому.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Ходашвська, В. П. Ринок фшансових послуг [Текст] : навч. поабник / В. П. Ходак1вська, О. Д.. Даншов. - 1ртнь: Академ1я ДПС Укра!-ни, 2001. - 501 с.
2. Горемыкин, В. А. Лизинг. Практическое учебно-справочное пособие [Текст] / В. А. Горемыкин. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 384 с.
3. Комплексна програма оновлення зал1зничного рухомого складу [Текст]. - К., 2005.
4. Особливосп структурно! реформи зал1зничного транспорту Украши [Текст] / В. В. Коршенко та ш. // Зал1зн. трансп. Укра!ни. - 2007. - № 5. -С. 3-9.
5. Бондаренко, В. А. Л1зинг у систем! стратепчно-го !нвестування [Текст] / В. А. Бондаренко // ЗТ. - 2007. - № 4.
6. Светикова, И. Лизинг как средство обновления железной дороги [Текст] / И. Светикова // Киевский телеграф. - 10-16 серпня 2007.
7. Юрченко, Г. А. Оргашзащя забезпечення паса-жирських перевезень чемтонату Свропи з футболу 2012 року [Текст] / Г. А. Юрченко, П. С. Хомшський, А. I. Стршець // Матер!али наук. конф. - Частина 2. - Донецьк: Дон1ЗТ, 2008. - С. 50-52.
8. Експрес результати дослвдження ринку л!зингу Укра!ни. 2008 р!к [Електрон. ресурс] - Режим доступу: Шр:// franchising.com.ua
9. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: Ы!р:// www.raexpert.ru/thematic/leasing
Надшшла до редколегп 24.12.2009.
