CC BY
32
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №4, 2009
69
УДК 616-073.756.8-073.8-089.163-006:616.831.31-009.2 Ефектившсть передоперацшного фМРТ визначення зони рухово'! активацп кори швкуль великого мозку у попередженш рухових порушень при х1рург1? внутршньомозкових пухлин Чувашова О.Ю., Розуменко В.Д. Науково-практичний центр променево! д1агностики АМН Укра'1ни, 1нститут нейрох1рург11 iM. акад. А.П.Ромоданова АМН Укра'1ни, м. Ки'1в
Нейров1зуал1зуюч1 дослщження, i зокрема МРТ ¡з застосуванням контрастного пiдсилення, забез-печують високий рiвень дiагностики внутришньо-мозкових пухлин пiвкуль головного мозку [1,2]. При цьому уточнюеться не тшьки локалiзацiя, топогра-фiчнi сшввщношення з мозковими структурами, та величина пухлинного вогнища, але i уявлення про пстобюлопчш особливостi пухлини та виразшсть перифокального набряку мозку. Однак, функцюналь-ний стан рухово! зони, який звичайно оцшюеться на основi клiнiчних проявiв неврологiчного дефiциту, е недостатньо визначеним для прийняття ршень при плануванш хiрургiчних втручань при внутришньо-мозкових пухлинах пiвкуль головного мозку.
Як свщчать результати наших дослщжень, а та-кож даш лiтератури [3,4], врахування змiн локалiзацií та функцiонального стану зони рухово! активацп кори мозку уражено! пухлиною пiвкулi, можуть сприяти попередженню або зменшенню ступеню виразностi пiсляоперацiйних рухових порушень.
Одна з перших спроб клШчного застосування передоперацшного фМРТ — дослщження наведена в робот [5], в якш у 2 хворих з пухлинами в сенсо-ромоторнш дiлянцi мозку одержанi достовiрнi докази вщповщноси зони активацп моторно! кори враже-но! пiвкулi мозку з результатами прямо! електро -стимуляцп ще! дiлянки. Повiдомлення про спробу використання даних фМРТ дослщжень при плануванш нейрохiрургiчних втручань шляхом звичайно! вiзуальноí !х оцiнки викладено в робот [6].
Мета дослiдження полягае у визначенш ефек-тивностi передоперацшного фМРТ дослщження щодо локалiзацiI зони рухово! активацп для попередження рухового невролопчного дефщиту пiсля хiрургiчних втручань з приводу внутришньомозкових пухлин швкуль великого мозку.
Матерiали i методи дослщження. фМРТ досл1д-ження проводились на магштно-резонансному томог-
рафi "Magnetom Vision Plus" (Siemens, Нiмеччина), з напругою магнiтного поля 1,5 Тесла. При виконаш фМРТ нами застосовувалась блокова модель до-слiдження для активацп рухово! моторно-сенсорно! зони швкуль головного мозку. Використовувалась EPI послщовшсть (ТЕ 64 мс, TR 1,68 мс, матриця зобра-ження 68x128, поле огляду (сканування) 200-230 мм, товщина зрiзу 3 мм, число зрiзiв вiд 12 до 18).
Аналiз до- та пiсляоперацiйних дослщжень проводився в 55 спостереженнях, позначених як основна група. Поряд з цим, за такими ж критерiя-ми розглянута група порiвняння, 56 спостережень, в яких фМРТ дослщження не проводились. Даш за пстоструктурою i локалiзацiею пухлин основно! групи i групи порiвняння наведенi в табл.1.
Планування та проведення хiрургiчних втручань з приводу внутришньомозкових пухлин, для вида-лення яких здшснення хiрургiчного доступу вимагае виконання локального розтину у вщповщнш дшянщ кори пiвкулi головного мозку, що потребуе застосування вiзуальноí iнформацií про розташування функцюнально важливих дiлянок.. У виборi тако! оптимально! та адекватно! дiлянки, додаткова шфор-мацiя, яку надае фМРТ дослщження у визначеннi локалiзацií функцюнально рухово! активацп, ввдграе важливу роль. Оцшка ефективностi врахування цього фактора при проведенш хiрургiчних втручань, найбшьш виразно може бути встановлена при видаленш глiальних пухлин, розташованих поблизу моторно-сенсорно! дiлянки пiвкулi головного мозку.
Результати та '1х обговорення. Для виршення поставлено! задачi в основну групу спостережень включеш хворi з глiомами пiвкуль головного мозку, яким до операцп
проводилось дiагностичне МРТ дослiдження з контрастним шдсиленням, на основi якого, встанов-лювалась локалiзацiя, розмiри та вид пухлини, а також при невролопчному оглядi встановлювалась
Таблиця 1. Розпод1л хворих за локал1зац1ею пухлин i !х г1столог1чним д1агнозом
Гiстологiчний дiагноз
Переважна локалiзацiя пухлин Астроцитома I-II Астроцитома II-III Астроцитома III Глтбластома Ол^одендро-астроцитома II Ол^одендро-астроцитома III
основна група група порiв-няння основна група група порiв-няння основна група група порiв-няння основна група група порiв-няння основна група група порiв-няння основна група група порiв-няння
задньо-лобна 6 1 3 2 4 7 3 4 1 1 1 3
задньо-лобно- 1 1 2 1 5 4 7 8 — 1 2 2
т1м яна
передньо i середньо-лобна 2 1 1 2 3 3 2 2
там'яна — — — 1 2 2 5 4 — — 1 1
скронева — — — — 1 1 3 3 — — — —
70
Чувашова О.Ю., Розуменко В.Д.
^явн^ть тa виpaзнicть pyxoвoгo дeфiцитy в юнщв-кax нa cтopoнi, пpoтилeжнiй ypaжeнiй пiвкyлi мoзкy. Пopяд з цим, вым xвopим цie'ï гpyпи пpoвoдилocь фМРТ дocлiджeння з визнaчeнням poзтaшyвaння тa виpaзнocтi зoни pyxoвoï aктивaцiï нa cтopoнi пyxлини в cпiвcтaвлeннi з aнaлoгiчними пoкaзникaми аднт-paлaтepaльнoï пiвкyлi мoзкy (Taбл.2). Плaнyвaння тa пpoвeдeння xipypгiчниx втpyчaнь викoнyвaлocь iз вpaxyвaнням дaниx щoдo aнaтoмiчниx тa функ-цioнaльниx змiн мoтopнo-ceнcopнoï зoни кopи мoзкy, пoв'язaниx з пyxлинним pocтoм. В гpyпi пopiвняння пepeд oпepaцiGЮ пpoвoдилocь тiльки дiaгнocтичнa МРТ.
^и цьoмy, в o6ox гpyпax xвopиx ми видiлили двi лoкaлiзaцiйниx пiдгpyпи cпocтepeжeнь в зaлeжнocтi вщ poзтaшyвaння пyxлин пo вiднoшeнню дo зoни pyxoвoï aктивaцiï, a caмe:
1. Пyxлини, якi лoкaлiзyвaлиcь в дiлянкax ^н-тpaльниx звивин a6o в бeзпocepeднiй близькocтi дo ниx — 35 xвopиx в ocнoвнiй гpyпi тa 36 xвopиx в Tpyrn пopiвняння.
2. Пyxлини, яю знaxoдилиcь нa вiдcтaнi вiд ^н-тpaльниx звивин — 20 xвopиx в ocнoвнiй гpyпi тa 19 xвopиx в гpyпi пopiвняння.
В юэжнш з циx пiдгpyп вpaxoвyвaлacь нaявнicть pyxoвoгo нeвpoлoгiчнoгo дeфiцитy дo xipypгiчнoгo втpyчaння тa йoгo змши, щo визнaчaлиcь в гocтpий пicляoпepaцiйний пepioд (двa тижнi). Bpaxoвyвaвcя тaкoж oб'Gм oпepaтивнoгo втpyчaння — тoтaльнe, чи чacткoвe видaлeння пyxлини.
В ocнoвнiй гpyпi cпocтepeжeнь, пpи лoкaлiзaцiï внyтpишньoмoзкoвиx пyxлин в дiлянцi цeнтpaльниx звивин, пepeд oпepaцiGЮ виpaзний pyxoвий нeвpoлo-гiчний дeфiцит вiдзнaчaвcя y 9 xвopиx, пoмipний — y 16 xвopиx, тa був вдеуташ y 10 xвopиx. Пicля o^pa-цп, пiд 4ac якoï пyxлинa бyлa видaлeнa тoтaльнo (17 xвopиx) a6o чacткoвo (18 xвopиx) pyxoвi пopyшeння зaлишилиcь бeз пoмiтниx змш y 20 xвopиx (57,1%) a6o змeншyвaлиcь — y 11 xвopиx (31,5%) i тiльки y 4 xвopиx (11,4%) цi пopyшeння пoглибилиcь.
Oцiнюючи пicляoпepaцiйнy динaмiкy pyxoвиx пopyшeнь, мoжливo вiдзнaчити, щo xipypгiчнe втpy-чaння не викликaлo ïx пoглиблeння y 31 з 35 xвopиx (88,6%) (табл.2).
У пiдгpyпi cпocтepeжeнь з пyxлинaми, щo poз-тaшyвaлиcь нa вiддaлeннi вiд цeнтpaльниx звивин, дo oпepaцiï виpaзнi pyxoвi пopyшeння вiдзнaчa-лиcь лише y 3 iз 20 xвopиx, пoмipнi — y 7 xвopиx. У peштi 10 xвopиx pyxoвi функцп були пoвнicтю збepeжeнi. Пicля xipypгiчнoгo втpyчaння (тoтaльнe a6o cyбтoтaльнe видaлeння пyxлин — y 14 xвopиx, чacткoвe — y 6 xвopиx) змш y pyxoвiй cфepi y 13 xвopиx (65,0%) не виникaлo, a y 6 xвopиx (30,0%) pyxoвi poзлaди в кiнцiвкax дeщo змeншyвaлиcь. Tiльки y oднoгo xвopoгo вiдзнaчaлocь пoглиблeння pyxoвoгo дeфiцитy.
Oîœe, шд 4ac xipypгiчнoï peзeкцiï внyтpишнь-oмoзкoвиx пyxлин y циx xвopиx уникнути тоглиб-лeння pyxoвиx пopyшeнь вдaлocь y 19 з 20 xвopиx (95,0%).
Таблиця 2. Ефeктивнicть дooпepaцiйнoгo фМРТ y визнaчeннi зoни pyxoвoï aктивaцiï щoдo пoпepeджeння pyxoвoгo нeвpoлoгiчнoгo двфщиту пicля xipypгiчниx втpyчaнь з пpивoдy внyтpишньoмoзкoвиx пyxлинax твкуль гoлoвнoгo мoзкy
Лoкaлiзaцiя ПУХЛИН пo вiднoшeнню дo зoни pyxoBoï aктивaцiï peвaжнo Шльк^ть cпocтepeжeнь
кiлькicть oпepoвaних XBopèX O6'GM хipypгiчнoгo видaлeння пухлини виpaзнicть pyxoBo^ нeвpoлoгiчнoгo дeфiцитy
тoтaльнe aбo cô6™-тaльнe чacткoвe дo o^pa^"! п^ля o^pa^i'
вiдcyтнiй пoмipний виpaзний бeз змш змбньши-лacь зб^ьши-лacь
MPT+ôMPT дocлiджeння (ocнoвнa гpyпa)
в дшянц1 цeнтpaльниx звивин 35 17 18 10 16 9 20 11 4
paзoм (%) 100 48,6 51,4 28,6 45,7 25,7 88,6 11,4
MPT дocлiджeння (гpyпa пopiвняння)
в дшянц1 цeнтpaльниx звивин 36 16 20 19 12 5 21 5 10
paзoм (%) 100 44,4 55,6 52,8 33,3 13,9 72,2 27,8
piзниця y виpaзнocтi pyxoвoгo нeвpoлoгiчнoгo двфщиту в % 16,4 16,4
MPT+ôMPT дocлiджeння (oc-Hornia гpyпa)
нa вiддaлeннi вщ цeнтpaль-ниx звивин 20 14 6 10 7 3 13 6 1
paзoм (%) 100 70,0 30,0 50,0 35,0 15,0 95,0 5,0
MPT дocлiджeння (гpyпa пopiвняння)
нa вiддaлeннi вщ цeнтpaль-ниx звивин 19 15 4 11 7 1 14 3 2
paзoм (%) 100 78,9 21,1 57,9 36,8 5,3 89,5 10,5
piзниця y виpaзнocтi pyxoвoгo нeвpoлoгiчнoгo двфщиту в % 5,5 5,5
3 досв1ду нейрох1рурпв в1домо, що важливим фактором ризику виникнення штраоперацшного ушкодження мотороно-сенсорних вщд^в кори мозку при видаленш внутр1шньомозково! пухлини, е близьюсть 11 розташування до зони рухово! активацп уражено! швкул1 мозку. Тому, для визначення можливосл використання даних фМРТ досл1джень у передоперацшному прогнозуванш ризику розвит-ку чи попршення рухових порушень шсля резекцп пухлини, ми провели, на шдстав1 б1латеральних фМРТ досл1джень 55 хворих з внутр1шньомозковими пухлинами швкуль мозку, сшвставлення результалв визначення вщсташ м1ж зоною рухово! активацп та межою пухлини, з даними до- та шсляоперацшно! виразност рухових порушень. 3а нашими досл1д-женнями у випадках найбшьш близького (до 1,0 см) розташування пухлини до зони рухово! активацп попршення рухового дефщиту спостер1галось у 76,6% випадюв, тод1 як при локал1зацп пухлини на вщдаленш (б1льш шж 3,0 см) в1д рухово! зони, попршення локомоторно! невролопчно! симптоматики було в1дм1чено лльки у 12,5 % спостережень.
Для висновку щодо ефективност дооперацш-ного фМРТ дослщження у визначенш зони рухово! активацп кори вражено! пухлиною швкул1 мозку з метою попередження рухових розлад1в в юнщв-ках шсля х1рурпчного втручання (основна група спостережень), ми провели пор1вняльний анал1з за аналопчними критер1ями з групою сшвставлення, в яюй даш фМРТ не використовувались.
Формування ц1е! групи здшснювалось за принципом максимально можливо! вщповщноси спостережень по локал1зацп, розм1рам, видам внут-ришньомозкових пухлин швкуль головного мозку та об'ему д1агностично! шформацп 1 видам х1рурпчних втручань в пор1внянш ¡з спостереженнями основно! групи хворих. вдина вщмшшсть групи пор1вняння полягала в тому, що у цих хворих до операцп не проводилось фМРТ визначення розташування зони рухово! активацп кори моторно-сенсорно! дшянки швкуль головного мозку.
3а аналопею з основною групою спостережень група сшвставлення була також роздшена на дв1 ло-кал1зацшних шдгрупи пухлин, що розташовувались поблизу центральних звивин швкуль головного мозку (36 хворих), та пухлин, яю знаходились на вщдаленш в1д моторно-сенсорно! д1лянки кори швкуль мозку (19 хворих).
Як видно з табл.2, в першш шдгруш спостережень до операцп виразний руховий дефщит в контралатеральних юнщвках вщзначався у 5 хворих, пом1рний — у 12 хворих, у решти 19 хворих рухов1 порушення були вщсутш.
Шсля операцш, при яких повне видалення внут-ришньомозкових пухлин було проведено у 16 хворих 1 часткове — у 20 хворих, поглиблення рухового невролопчного дефщиту розвинулось у 10 хворих. В реши спостережень змш в гострий шсляопера-цшний перюд не виникало у 21 хворого (50,8%), або вщзначалось незначне зниження виразност парез1в юнщвок у 5 хворих (21,4%), що свщчить про вщсут-шсть негативного впливу х1рурпчного втручання на рухов1 функцп у 26 хворих (72,2%).
В другш шдгруш спостережень (19 хворих) з пухлинами локал1зованими на вщсташ в1д цент-
ральних звивин, до операцп у бшьшоси хворих ( у 11 з 19) рухов1 порушення в юнщвках були вщсутш або були пом1рними ( у 7 хворих) 1 тшьки у одного хворого мав м1сце виразний гемшарез.
В ранн1й п1сляоперац1йний пер1од поглиблення рухових розлад1в не виникало у 14 з 19 хворих (73,7%), а у 3 (15,8%) хворих в1дзначалось !х зменшення. Поглиблення рухово! симптоматики спостер1галось у 2 хворих (10,5%).
Отже, сшвставлення даних основно! групи спос-тережень та групи пор1вняння дозволяе констатувати наступн1 розб1жност1.
При х1рург1чних втручаннях з приводу внутриш-ньомозкових пухлин, розташованих поблизу мотор-но-сенсорно! д1лянки п1вкул1 мозку, з урахуванням даних рухово! активац1!, встановлених при фМРТ досл1дженн1, п1сляоперац1йного поглиблення рухових порушень вдалось уникнути в 88,6% спостережень, тод1 як в груп1 сп1вставлення цей показник дор1вню-вав 72,2%, тобто р1зниця складала 16,4% (Рис.1).
Так1 ж в1дм1нност1 в1дзначен1 при пор1внянн1 випадк1в п1сляоперац1йного поглиблення рухово! симптоматики; в груш пор1вняння вони зареестроваш в 27,8% спостережень, тод1 як в основнш груш в 11,4%. В1дм1нн1сть також складае 16,4%.
П1сляоперац1йне сп1вставлення в п1дгрупах спос-тережень з пухлинами, розташованими на в1ддаленн1 в1д центральних звивин мозку ми виявили менш виразн1 розб1жност1. Операц1! виконан1 з урахуван-ням коректив1в за даними фМРТ щодо локал1зацп зони рухово! активац1!, в гострий п1сляоперац1йний пер1од не супроводжувались поглибленням рухово! симптоматики в к1нц1вках у 95% спостережень. В груп1 пор1вняння така картина в1дзначена в 89,5% спостережень, тобто розб1жн1сть складае 5,5%. П1сляоперац1йна в1дм1нн1сть в поглибленн1 рухових розлад1в виявилась наступною: в контрольнш груш спостережень — 10,5%; в основнш груш 5,0%, тобто розб1жн1сть також складае 5,5%.
Обговорюючи одержан1 результати, сл1д зазна-чити, що достов1рний ризик шсляоперацшного пору-шення рухових функц1й, виникав коли в1дстань м1ж перифер1ею пухлини та зоною активац1! складала 10 мм та бшьше [7]. При анал1з1 результалв фМРТ активац1! у 54 пац1ент1в, автори в1дзначають[8], що в1дстань м1ж зоною ураження 1 активац1! менш н1ж 5 мм, при частковш резекцп пухлини е "пров1сником" п1сляоперац1йного поглиблення рухових порушень, у зв'язку з чим рекомендувалось проводити 1нтраопе-рац1йну кортикальну електростимуляц1ю у межах 10 мм зони ризику. Встановлено, що результати передоперац1йно! фМРТ впливали на тактику л1ку-вання у 69% пац1ент1в з пухлинами головного мозку [9]. У робот [7] автори, при дослщженш 25 пащенпв з первинними пухлинами мозку розташованими б1ля моторно-сенсорно! д1лянки, вдало провели фМРТ -вим1ри у 80% випадюв, з яких у 75% результати були використан1 в передоперац1йному плануванн1. В ¡ншому дослщженш [10] автори використовували фМРТ активац1ю у 16 пац1ент1в з мед1альними лоб-ними злояк1сними гл1омами для визначення зони ризику при резекц1! окремих д1лянок допом1жно! рухово! кори, що асоц1юються з транзиторними п1сляоперац1йними руховими порушеннями. При в1зуал1зац1! злояк1сних гл1ом без внутр1шньовенного
72
Hyeaw.oea O.fô., PosyMeHKo B.ft.
BBefleHHH KOHTpacTHo'i penoBMHM 'ix Meœi BaœKo BM3-
HaHMTM TiëbKM no Mop^oëoriHHMM MPT 3o6paœeHHHM [11]. nopafl 3 u;mm Bifl3HaHaeTbca, io KpèTepi'i, mi Heo6xiflHi flaa KiëbêicHoro BM3HaHeHHH 6e3neHHoï Bifl-CTaHi Miœ 3ohom ^yHK^oHaëbHoï aктмвaцiï i MeœaMM peзeкцiï, flaa nonepeflœeHHH BMHMKHeHHa npa xipyp-riHHoMy BTpynaHHi pyxoBèx nopymeHb, ïokm io He MoœHa BBaœaTè flocTaTHÎMè flëa 3ara,bHMx bmchobkîb a6o peêoMeHfla^é [12]. Be3yMoBHo, ^aKTop BeëèHè-hm BiflCTaHi Miœ 3ohom pyxoBoï aктмвaцiï i Me«ew nyxëèHè flaëeKo He 3aBœflè cBiflHMTb npo MoœëèBe noripmeHHH MoTopHoï HeBpoëoriHHoï cèMnToMaTMKè. OflHaK, 3a HamèMè flaHMMè pa3MK nicëflonepa^MHoï BTpaTM pyxoBoï (^yHK^ï 3 BeëèKoM BiporiflHicTM Moœ-,mbo nporHo3yBaTè y BènaflKax, ko,m BiflCTaHb Miœ Meœern BHyTpimHboMo3KoBoï nyxëèHè i 3ohom pyxoBoï aктмвaцiï He nepeBèiye 1,0 cm. ^m KpèTepié noBMHeH BpaxoByBaTMCb npa nëaHyBaHHi xipypriHHoro BTpyHaH-hh y BM3HaneHHi mî^h po3TMHy Kopa Mo3Ky Ta o6'eMy peзeкцiï nyxëèHè. Cëifl Bifl3HaHMTM, iio npa ypaœeHHi nepBMHHèx MoTopHo-ceHcopHèx 3oh Kopa roëoBHoro Mo3Ky, hkî cynpoBoflœyMTbca pyxoBMMM nopymeHHH-mm, BaœëèBo npoBefleHHH nepeflonepa^MHoro ^MPT flocëiflœeHHH cTaHy i btopmhhmx pyxoBèx 3oh, ocêiëbKè HeBpoëoriHHi po3,aflè b HacëifloK ymêoflœeHHH цмx 3oh HocHTb TMMHacoBMM xapaKTep i bohm MoœyTb ïobhîctm KoMneHcyBaTMCb [13].
B ocTaHHi poKè nepeflonepa^MHa ^MPT cTaëa 3acTocoByBaTMCb b noeflHaHHi 3 flM^y3ÎMHo-TeH3op-hom ToMorpa^ieM, HKa Moœe cnpaHTM 6iëbm tohhîm oцiнцi po3TamyBaHHH Meœ nyxëèHè no BiflHomeHHM flo (^yHK^oHaëbHo BaœëèBèx fliëHHoK Kopa Mo3Ky [14]. npè rëMÔMHHMx ypaœeHHHx niBKyëb roëoBHoro Mo3Ky TaKa MeToflèKa flo3Bo,M,a npoBoflèTè BÎ3yaëi3a^M HanpHMKÎB npoxoflœeHHH i (^yHK^oHaëbHy 3HaHMMicTb npoâiflHèx mëaxiB y 6iëié penoBMHi Mo3Ky, io flae MoœëèBicTb BpaxoByBaTè цi fleTaëi npa nëaHyBaHHi MÎKpoxipypriHHèx flocTyniâ i HanpHMKÎB paflioxipyp-riHHèx BTpynaHb.
TaKMM hmhom, npoBefleHèé HaMè aHa,i3 flo3Bo-ëHe 3po6èTè bmchobok ioflo no3MTMBHoro 3HaHeHHH floonepa^MHoro ^MPT flocëiflœeHHH 3ohm pyxoBoï aKTMBa^ï Kopa BpaœeHoï nyxëèHoM niBKyëi Mo3Ky Ta BpaxyBaHHH oflepœaHoï ÎH^opMa^ï npa nëaHyBaHHi i npoBefleHHi xipypriHHèx BTpyHaHb 3 npaBofly BHyTpam-HboMo3KoBèx nyxëèH. E^eKTMBHicTb TaKoro ^yHK^o-HaëbHoro fliarHocTMHHoro 3axofly flëa nonepeflœeHHH nicëaonepa^MHoro pyxoBoro HeBpoëoriHHoro fle^^a-Ty flocHrae 16,4% y BènaflKax ëoKaëi3a^ï nyxëèHè no6ëM3y MoTopHo-CeHCopHoï fliëHHKM niBKyëi Mo3Ky. Ictotho MeHm 3HaHMMMé BKa3aHèé 3axifl bmhbmbch y BènaflKax ëoKaëi3a^ï nyxëèH, io po3TamoByBa,MCb Ha 3HaHHié BiflCTaHi Bifl цeнтpaëbнмx 3bmbmh niBKyëb Mo3Ky (5,5%), ocêiëbKM xipypriHHe BTpynaHHH b TaKèx BènaflKax He cTBopMe pè3MKy nomêoflœeHHH cTpyKTyp Kopè pyxoBoro aHa,Î3aTopa niBKyëi Mo3Ky.
Bmchobok. npè oflepœaHHi nepeflonepaцiмнмx HeépoBi3yaëi3yMHMx flaHèx ioflo ëoKaëi3a^ï nyx-ëMHM no6ëM3y MoTopHo-CeHCopHoï fliëHHKM niBKyëb Mo3Ky floцiëbнo BMKopMCToByBaTM pe3y,bTaTè ^MPT y BM3HaneHHÎ 3ohm pyxoBoï aKTMBa^ï Kopè Mo3Ky Ta ïï cniBBiflHomeHHHM 3 MeœaMè nyxëèHHoro BorHèia, io Moœe îctotho 3MeHmèTè pè3MK bmhmkhbhhh a6o norëè6ëeHHH pyxoBèx po3,afliâ nicëH xipypriHHoro BTpynaHHH.
CnwcoK ëiTepaTypw.
1. KoHoBaëoB A.B., KopHèeHKo B.H., npoHMH M.H. MarHèTHo-
pe3oHaHCHaH ToMorpa^aa b HeépoxèpyprMM. — M: Bèflap. — 1997. — 492 c.
2. HyBamoBa O.K., MaêeeB C.C. HeépoBM3ya,M3yroiMe
MeToflM b flaarHocTMKe rëaoM roëoBHoro Mo3ra// B moho-rpa^MM 'TëèoMH roëoBHoro Mo3ra" nofl peflaKqaeé 3o3y,è ro.A. — Kmgb. — 2007. — C.253-288.
3. Belliveau J.W., Kennedy J.D.N. et al. Functional mapping of
the human visual cortex by magnetic resonance imaging // Science. — 1991. — V.254, N5032. — P. 716-719.
4. Bandetti P.A., Wong E.C. et al. Time cours EPI of human
brain function during task activation // Magn. Reson. Med. — 1992. — V.25, N2. — P. 390-397.
5. Jeck Jr., Thompson P. Muet et al. Sensory motor cortex,
correlation of presurgical mapping with functional MR imaging and invasive cortical mapping // Radiology. — 1994. — V.190, N1. — P. 83-92.
6. Lee C.C., Ward H.A. et al. Assessment of functional MR
imaging neurosurgical planning // AJNR Am. J. Neuro-radiol. — 1999. — V.20, N8. — P. 1511-1519.
7. Haberg A., Kvistad K.A. et al. Preoperative blood oxygen
level-dependent functional magnetic resonance imaging in patients with primary brain tumors clinical application and outcome // Neurosurgery. — 2004. — V.54, N4. — P. 902-914.
8. Krishnan R., Roabe A. et al. Functional magnetic resonance
imaging-integrated neuronavigation: correlation between lesion-to-motor cortex distance and outcome // Neuro-surgery. — 2004. — V.55, N4. — P. 904-914.
9. Ternovoi S.K., Sinitsyn V.E. et al. Localization of the motor
and speech zones of the cerebral cortex by fMRI // Neu-rosci. Behav. Physiol. — 2004. — V.34, N5. — P. 431-437.
10. Krainik A., Duffau H. et al. Role of the healthy hemisphere in recovery after resection of the supplementary motor area // Neurology. — 2004. — V.62, N8. — P. 1323-1332.
11. Hall W.A., Liu H., Truwit C.L. Functional magnetic imaging-guided resection of low-grade gliomas // Surg. Neurol. — 2005. — V.64, N1. — P. 20 -27.
12. Stippich C., Romanovski A. et al. Time-efficient lacali-zation of the human secondary somatosensory cortex by functional magnetic resonance imaging // Neurosci. Lett. — 2005. — V.381, N3. — P. 264-268.
13. Zentner Y., Hufnagel A. et al. Functional results after resective procedures involving the supplementary motor area // J. Neurosurg. — 1996. — V.85, N4. — P. 542-549.
14. Shinoura N., Yamada R. et al. Preoperative fMRI, trac-tography and continius task during awake surgery for maintenance of motor function following surgical resection of metastatic tumor spread to the primary motor area // Minim. Invasiv. Neurosurg. — 2005. — V.48, N2. — P. 85-90.
Ефектившсть передоперацшного фМРТ визначення зони рухово! активацп кори швкуль великого мозку у попередженш рухових порушень при х1рургп внутр1шньомозкових пухлин
Чувашова О.Ю., Розуменко В.Д.
Науково-практичний центр променево! д1агностики АМН Украши, м. Ки!в,
1нститут нейрох1рургп ¡м. акад. А.П.Ромоданова АМН Укра!ни, м. Ки!в 3 використанням функцюнально! магштно-резонансно! томограф!! визначена ефективность передоперацшного фМРТ дослщження щодо локал1зацп зони рухово! активацп для поперед-ження рухового невролопчного дефщиту при х1рурпчних втручанях з приводу внутришньо-мозкових пухлин швкуль великого мозку.
Ключев1 слова: функциональна магттно-резонансна томографiя, глюми.
Эффективность доперационного фМРТ определения зоны двигательной активации коры полушарий большого мозга в предупреждении двигательных нарушений при хирургии внутримозговых опухолей
Чувашова О.Ю., Розуменко В.Д.
Научно-практический центр лучевой диагностики АМН Украины, г. Киев, Институт нейрохирургии им. акад. А. П. Ромоданова АМН Украины, г. Киев С применением функциональной магнитно-резонансной томографии определена эффективность дооперационного фМРТ исследования в отношении локализации зоны двигательной активации для предупреждения двигательного неврологического дефицита при хирургических вмешательствах по поводу внутримозговых опухолей полушарий большого мозга. Ключевые слова: функциональная магнитно-резонансная томография, глиомы.
Efficiency presurgical fMRI definitions of zone of impellent activation of cortecs of hemispheres of the big brain in the prevention of motor infringements at surgery of intrabrain tumours
Chuvashova O.J., Rozumenko V.D.
Research and Practical Center of Radiodiagnostics under of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev Institute of neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev With applied a functional magnetic resonanance tomography efficiency presurgica fMRI researches on localization of a zone of impellent activation for the prevention of impellent neurologic deficiency is certain at surgical interventions in occasion of intrabrain tumours of hemispheres of the big brain.
Keywords: functional мадпеИс resonanance tomography, gliomas.
