CC BY
11ВПЛИВ ПЕПТИДУ ЦИСТЕ1Л-ПСТИДИЛ-ТИРОЗИЛ-ПСТИДИЛ-1ЗОЛЕЙЦИН НА СТРУКТУРН1 ЗМ1НИ ПЕЧ1НКИ В ЩУР1В УРАЖЕНИХ СОЛЯМИ ВАЖКИХ МЕТАЛ1В
ТА ФОСФОРОРГАН1ЧНИМИ ПЕСТИЦИДАМИ
Дмухальська £вгетя Богдатвна
кандидат бiологiчний наук, доцент кафедри загальног xiuii ДВНЗ "Тернопшьський державний медичний ушверситет iu. I. Я. Горбачевського МОЗ Украни"
У статтi представлены результати до^дження впливу ютв Купрум сульфату, Плумбум ацетату та фосфороргашч-них nестицидiв, що мктять глiфосат на морфо-функцюнальних змш тканини печнки щурiв рiзного вту. Показано, що щ токсиканти викликають змши в функцiонуваннi органу, ят зумовлен порушення проникностi та цiлiсностi мембран гепатоцитiв. У щурiв, як отримували на 20-й день разом з ксенобютиками пептид цистет-гктидил-тирозил-гктидил-i-золейцин, у печнщ спостериалися незначн морфологiчнi вiдхилення вiд норми.
Ключовi слова: морфо-функцiональнi змши, хрошчна дiя, щурi, корекщя, пептид
EFFECT OF PEPTIDE TSYSTEIL-HISTIDIL-TYROSIL-HISTIDIL-ISOLEUCINE ON THE STRUCTURAL CHANGES OF LIVER IN RATS AFFECTED BY THE HEAVY METAL SALTS
AND PHOSPHORORGANIC PESTICIDES
Yevheniya Bogdanovna Dmukhalska
Ph.D., Associate Professor of General Chemistry Department SHEI "I.YA. Horbachevsky Ternopil state medical university MPH of Ukraine"
In the article was observed the effect of heavy metals ions, phosphororganic pesticides which contain glyphosate and the peptide on morphological changes in rat liver. The experiment was carried out to evaluate changes induced by lead acetate, copper sulphate and glyphosate toxicity in 30 rats which were divided into 3 different groups I, II and III. First group animals received water only and used them as a control group. Second group received once per day over a period of 30 days by intragastric administration of water solution of Lead Acetate at a dose of 11 mg/ kg (1/20 LD50), Copper Sulfate at a dose of 13 mg/ kg (1/20 LD50), Glyphosate (in herbicide Roundup) at a dose of250 mg / kg (1/20 LD50), while third group received xenobiotics and peptide tsysteil-histidil-tyrosil-histidil-isoleucine at a dose of 9 mg / kg (concentration of amino acids in the blood) at the 20th day experiment after 6 hours added toxins (once per day the during 10 days). Rats were sacrificed on 31 days of treatment and tissues obtained for histological evaluation included liver. Liver tissue showed changes, necrosis with depleasion in the glycoprotein granules inside the hepatocyte cells.
Key words: morpho-functional changes, chronic effect, rats, correction, the peptide
Одним з наслщюв дiяльностi людини на Землi е забруд-нення довкшля хiмiчними сполуками рiзноi природи, що е наслщком с^мкого техшчного розвитку промисловост [9, 12]. Потрапляючи в навколишне серед овище токсикан-ти викликають виникнення в ньому нових, не характерних агентав рiзноi природи i призводять до попршення стану здоров'я людини. Забруднення довкшля зумовлюють порушення розвитку оргашзму, зростання захворюваност й смертносп людини [2, 11]. Серед хiмiчних забруднювачiв значна частина належить важким металам. В органiзмi людини металiчнi елементи становлять до 3 % маси тша, i лише чотири (ртуть свинець кадмш i сурма) iз уах елементав-ме-тaлiв, вважаються найбшьш токсичними [1, 10.]. Потрапляючи в оргашзм юни важких метaлiв, особливо Плюмбуму, Меркурш, Купруму, викликають ряд структурних змш тканин. 1они Плюмбуму витасняють бюелементи (кальщю, зaлiзa, цинку, тощо), зв'язуючись з сульфгщрильними та шшими групами у молекулах ферменпв, порушують функ-ци та проникност клиинних мембран, шщшють окисню-вальш процеси у оргaнiзмi [5, 6]. В лиературних джерелах велику увагу придшялася вивченню ди свинцю та його спо-лук на оргашзм тварини i людини, але i доа е актуальним дослщження його вплив^ особливо в комбшацп з шшими речовинами. Вивчення змш та мехашзму впливу сполук рiзноl природи дають змогу пщбрати засоби корекцп, яю б ввдновлювали функцп оргашв та зменшували токсичшсть зовшшшх чинниюв. Тому метою дано! роботи було дослвди-
ти коригуючи дш пептиду на морфолопчш змши викликаш дослвджуваними токсикантами.
Методи дослщження. Дослщження проводили на лабо-раторних нелшшних бших щурах - самцях трьох вжових перiодiв: статевого дозрiвaння (молодо масою тша 70-90 г i вжом 2- 3 мю), статево!' зршосп (середш, масою 170-210 г i вжом 5-8 м^.) та старшня, в яких процеси кaтaболiзму пере-важають над процесами aнaболiзму (масою тШ 250-300 г та вжом 20-24 м^ящ) тварини. Вж щурiв визначали за схемою В. I. Махшько та Н. Н. Шкитша [7]
Субхрошчне ураження щурiв моделювали шляхом що-денного комбшованого впродовж 30 дiб перорального вве-дення водних розчишв Плюмбум ацетату в дозi 11 мг/кг маси тша (1/20 ЬБ50), Купрум сульфату в дозi 13 мг/кг маси тша (1/20 ЬБ50), Шфосату (у формi гербiциду раундапу) в дозi 250 мг/кг маси тша (1/20 ЬБ50). 1нтактним тваринам вводили питну водопровщну дехлоровану воду. З метою корекцп виявлених порушень, на 20-тий день експерименту через 6 годин тсля введення токсикантав щодня протягом 10 дшв вводили внутрiшньошлунково пептид цистеш-гь стидил-тирозил-гiстидил-iзолейцин в дозi 9 мг/кг маси тша (концентрацп aмiнокислот в кров!). Пептиди синтезовано на кaфедрi супрамолекулярно!' хiмii та бiохiмil 1нституту високих технологiй Ки'вського нaцiонaльного ушверситету iм. Т. Шевченка.
Усiх пщдослщних тварин було подiлено на три групи: I - штактш (контрольш); II - комбiновaне урaженi Купрум
66
© Дмухальська 6. Б., 2016
сульфатом, Плюмбум ацетатом та глiфосатом (Раундапом); III - комбшоване уражет з корекщею пептидом. На 31-шу добу тсля останнього введення ксенобiотикiв та чинника корекцп тварин виводили з експерименту в умовах тюпен-талнатрieвого наркозу.
Пвд час проведення дослiджень уа щурi знаходилися у вiвaрii з пщтримкою постшно! температури та вологосп. Уа експерименти та утримання тварин проводилися вщ-повiдно до нацюнальних та мiжнародних рекомендацiй щодо гуманного поводження з лабораторними тваринами («6вропейсько1 конвенцп про захист хребетних тварин, як використовуються для експериментiв та шших наукових цiлей» (Страсбург, 1986) [4]
Органи для дослщження забирали одразу тсля евтаназп та фiксували в 10 % розчит нейтрального формалшу. При виконаннi морфологiчних дослiджень були використат загальноприйнятi гiстологiчнi методики. Вивчення псто-логiчних препаратiв проводилося тсля забарвлення гема-
токсилiном i еозином за допомогою свiтлового MiKpocKona OLYMPUS «CX 21» при збiльшеннi у 160 та 320 pa3iB. Най-бiльш демoнcтpaтивнi гicтoлoгiчнi препарати фотографува-лись за допомогою вiдеoкaмеpи VISION Color CCD Camera i програми Inter Video Win DVR [8].
Результата дослщження та ix обговорення. В пoпеpеднiй роботах [3], нами було показано, що мiкpocкoпiчне дослщження печшки молодих щуpiв, уражених сполуками мiдi та винцю в комбшацп з глiфocaтoм, виявило cуттeвi пато-мopфoлoгiчнi змiни уcix ii структурних кoмпoнентiв. Ка-пiляpнo-cудинне русло у вcix дocлiджувaниx випадках було неpiвнoмipнo кровонаповнене iз переважанням повно^в'я його венозно1 ланки та з вираженими ознаками порушення pеoлoгiчниx властивостей кровк стаз, пеpеpoзпoдiл фор-менних елеменлв, склеювання еpитpoцитiв (сладж-фено-мен). Перисинусощальт простори розширювалися (рис. 1). В багатьох випадках дилатащя та гiпеpемiя apтеpiaльнo-ве-нозного русла мала системний характер.
Рис. 1. Дифузне повно^в'я синусощних кaпiляpiв, розширення пpocтopiв Дiccе, бiлкoвa диcтpoфiя гепaтoцитiв. Печш-ка молодого щура. Забарвлення гематоксилшом i еозином. Ок. 10. Об. 20.
Змшювалася гiстоархiтектонiка печiнкових часточок, що проявлялося втратою 1х характерно! балково-радiальноi структури та дискомплексацieю печшкових клiтин. Особли-ву увагу привертали змши гепатоцитiв. Дистрофiчнi змiни виникали в уах печiнкових клiтинaх, але стушнь вираже -ностi пошкодження був рiзний як в межах цшого органа, так i в межах окремих часточок. Якщо в центрах часточок арштектотка зберiгaлaся, а кттини наближалися до штакт-них, то в периферичних вщдшах спостерiгaлaся повна дис-комплексaцiя печiнкових балок, що створювало феномен «брукiвки». Гепатоцити тут мали рiзний розмiр, однак знач-на кiлькiсть була збiльшенa в об'ем^ 1хня нерiвномiрно за-барвлена цитоплазма метила aцидофiльнi бiлковi гранули, яю мали тенденцiю до злиття в бшьш крупнi бiлковi вклю-
чення. Мембрани гепaтоцитiв втрачали чиюсть контурiв, межi 1х зливалися. Ядра печшкових клиин також були ви-разно полiморфнi та нерiвномiрно забарвлеш за рахунок нерiвномiрного роподiлу хроматину. Центролобулярно вiзуaлiзувaлися гiпертрофовaнi гепатоцити iз двома ядрами, що свщчить про компенсаторний характер iхнiх змш. Частина клiтин збiльшувaлaся в розмiрaх за рахунок ваку-олiзaцii цитоплазми поряд iз добре вираженими контурами мембран. Залишки слaбоеозинофiльноi зернисто! цитоплазми розмщувалися навколо ядра або вздовж мембрани. Ядра мали блвде забарвлення iз ознаками кaрiорексису та карюль зису (рис. 2). Загалом внаслщок описаних змiн створювався ефект оптично порожньо! цитоплазми.
Рис. 2. Дискомплексащя та вакуольна дистрофiя гепатоципв в периферичних вщдшах часточок. ne4iHKa молодого щура. Забарвлення гематоксилiном i еозином. Ок. 10. Об. 10.
OKpeMi клiтини розпадалися на фрагменти без перифо-кально! клiтинноi реакцii. Зрiдка в стшках судин i стромi портальних трактав спостерiгалися дрiбнi жшморфнокль тиннi шфшьтрати.
Патогiстологiчнi змiни при свiтлооптичному аналiзi тканини печiнки дорослих тварин за своею виражешстю аналогiчнi нiж у молодих щурiв, але менш вираження. Повно^в'я i3 явищами стазу проявлялося переважно цен-тролобулярно. Перисинусоiднi простори були розширеш. На тлi таких змш чiтко вiзуалiзувалася збережена пстоархь тектонiка часточок. Однак у вах випадках дистрофiчнi змь
ни печшкових клiтин були достатньо виразними. Вони про-являлися в дифузнiй форм^ поширюючись на всю дольку, або займали тшьки окремi ii зони, переважно по периферп часточок.
Печiнковi клггини нерiвномiрно фарбувалися гематок-силiн-еозином, що створювало картину мозаiчностi забарвлення: свiтлi дiлянки чергувалися з бшьш темними, в ци-топлазмi спостер^алася дрiбна бiлкова зернистiсть. Бiлковi зерна мали тенденщю до злиття у бшьш крупш гранули. Нерiдко окремi гепатоцити та iхнi групи мали вакуолiзовану цитоплазму (рис. 3).
Рис. 3. Пстолопчш змiни печiнки дорослого щура. Забарвлення гематоксилшом i еозином. Ок. 10. Об. 10.
Свгглооптичне дослвдження печiнки старих тварин та-кож показало наявнiсть виразних структурних зрушень. Гемоциркуляторнi порушення були вдентичними описаним у попереднiх групах щурiв, але звертало увагу бiльш штен-сивне та рiвномiрне повнокрiв'я. Подекуди з потовщених портальних трактiв в пареншму вростали тонкi сполуч-
нотканинш септи. Спостерiгалася iнфiльтрацiя лiмфоцита-ми та пстюцитами (Рис. 4). Зони дискомплексацп займали по кiлька полiв зору i поширювалися на всю часточку. Гепатоцити нечггко контурувалися, нервдко розпадалися. Цiлi пласти клиин знаходилися в рiзних стадiях бшково1' дис-трофii. Ядра лежали в цешр оптично порожнiх клiтин.
68
BIOLOGIA
Рис. 4. Пстолопчш змши печшки старого щура. Забарвлення гематоксилшом i еозином. Ок. 10. Об. 20.
Метою нашого дослщження було вивчення структурних змш у печiнцi щурiв рiзного вжу за умов тривалого введен-ня малих доз плюмбум ацетату, купрум сульфату та гафоса-ту, у формi Раундапу та коригуючий ефект пептиду.
Для зниження порушень викликаних солями свинцю, мiдi i гафосатом нами було використано пептид цистеш-гь стидил-тирозил-гiстидил-iзолейцин. У печiнцi щурiв ус1х вiкових груп якi отримували пептид разом з ксенобюти-ками спостерталися незначнi морфологiчнi вiдхилення вiд норми.
Так, пстолопчне вивчення структури печiнки 3-мкяч-них щурiв за застосування пептиду цистеш-пстидил-ти-розил-гiстидил-iзолейцин показало виразне зменшення i частоту структурних порушень. В бшьшост випадкiв пре-валювали слабо чи помiрно вираженi дистрофiчнi змши гепатоципв поряд iз незмiненими ^тинами. Виявлялися
поля печiнковоl тканини щентичш контрольнiй групi тва-рин. В жодному випадку не спостерталися некрози. Клiти-ни зберiгали сво! тинкторiальнi властивостi. Переважали гепатоцити iз гомогенною рiвномiрно забарвленою цитоплазмою, хоча гетерогеншсть самих клiтин не була вира-жена. Подекуди виявлялися внутршньо^тинш холестази. Ядра мали переважно округлу форму i ч^й контури. Однак збертався 1хнш полiморфiзм, зустрiчалися ознаки шкнозу. З'являлися гiпертрофованi клiтини з двома ядрами. .Шм-фоцитарна iнфiльтрацiя була слабо вираженою. Очевидно, що позитивнi змiни поеднувалися iз покращенням крово-постачання печiнкових часточок, що проявлялося у змен-шеннi дистошчних проявiв, набряку перисинусо'щальних просторiв. Структура стшок судин портальних трактiв була близькою до нормальних (рис. 5).
Рис. 5. Пстолопчна структура печшки печшки 3-мкячного щура пiсля корекци пептидом цистеш-пстидил-тирозил-гь стидил-iзолейцин. Осередковi дистрофiчнi змiни гепатоцитiва дискомплуксацiя балок на перифери часточок, ознаки реге-нераци. Забарвлення гематоксилiном та еозином. х100.
Позитивну динамiку морфологiчних 3míh ми виявляли i печшщ дорослих тварин. Слщ сказати, що цi змши бульш суттевими, нiж у 3-мкячних щурiв. Чiтко прослщковувала-ся пстоарх^ектошка печiнкових часточок. Розширювалися поля незмшених та малозмiнених гепатоцитiв. Збшьшува-лася частка регенеруючих клiтин. У частиш випадкiв псто-логiчна структура печшково! тканини вiдповiдала нормi. В
шших - дистрофiчнi змiни виявлялися систематично, зрщка зустрiчалися групи клiтини в сташ балонно! дистрофи та iз спустошеною цитоплазмою. Простори Дiссе помiрно роз-ширенi. Портальнi тракти здебшьшого зберiгали звичайну будову iз слабо вираженою або вщсутньою лiмфогiстiоци-тарною шфшьтращею (рис. 6).
Рис. 6. Пстолопчна структура печшки 6-м^ячного щура тсля корекцп пептидом цистеш-пстидил-тирозил-пстидил-ь золейцин. Чiтко виражена структура часточок, помiрне розширення просторiв Д^се, дрiбнi лiмфоцитарнi iнфiльтрати. Забарвлення гематоксилiном та еозином. х100.
Загальна характеристика свiтлооптичних змш печiнки i 11 судинного русла в цшому була аналогiчною грут тварин з токсичним ураженням, проте прояви цих зрушень були менше вираженими. Зберiгалися ознаки порушення мжро-циркуляцп у виглядi його нерiвномiрного кровонаповнення з порушенням реологiчних властивостей кровк стаз, пере-розподiл форменних елементав з утворенням дрiбних лей-костазiв та сладж-феномен, що сприяло транссудацп плаз-ми у перисинусощальш простори з розвитком набряку.
Також мало м^це порушення характерно! балко-во-радiальноi структури печiнкових часточок. Дистрофiч-нi змiни виявлялися на широких полях гепатоцитав. Межi гепатоцитiв стиралися та втрачалася чпюсть контурiв. Цитоплазма ставала оптично порожньою. Ядра печшкових клiтин також зберiгали полiморфiзм i нерiвномiрне забарвлення за рахунок нерiвномiрного розподiлу хроматину, який розмщувався переважно бiля мембрани. Шкнотичш
ядра мали iнтенсивне базофiльне забарвлення та розпада-лися. Виявлялися окремi без'ядернi гепатоцити. Такi змiни супроводжувалися нерiвномiрною помiрно вираженою кру-глоклпинною, переважно лiмфоцитарною, iнфiльтрацieю в портальних трактах i у внутрiшньочасточковiй стромь Проте слiд вказати, що поряд iз описаними змiнами, спостер^а-лося зменшення некротичних проявiв та збшьшення частки iнтактних гепатоцитiв. Бшьш виразними ставали компенса-торнi явища - збiльшувалася кiлькiсть крупних двохядер-них клiтин
В стромi портальних трактав печiнки також незначно збшьшувалася частка сполучно! тканини. Деструктивнi змь ни гепатоцитiв були вiдсутнi, але виявлялися нерiвномiрно вираженi дистрофiчнi прояви рiзноi iнтесивностi. Слiд за-уважити, що в цей перiод виявлялися також i ознаки реге-нерацп гепатоцитiв - з'являлися гiпертрофованi клггини iз двома ядрами (рис. 7).
Рис. 7. Пстолопчна структура печшки 24-м^ячного щура тсля корекцп пептидом цистеш-пстидил-тирозил-псти-дил^золейцин. Дистрофiчнi змiни гепатоцитав на периферii часточки. Поодинокi двохядерш клiтини. Забарвлення гема-токсилiном та еозином. х160.
Висновки:
1. Токсичне ураження ацетатом свинцю, сульфатом мщ та глiфосатом викликае комплекс змш, властивих для загальнотоксичних впливiв i зумовлених як прямим токсичним впливом речовин, що вводились, так i ппоксичним пошкодженням внаслiдок важких розладiв органно! мжро-гемодинамiки.
2. Морфолопчна сутнiсть таких змiн полягала у ро-звитку рiзного ступеня дистрофiчних та деструктивних
70
процесiв паренхiматозних компонентiв органiв на тлi мь кроциркуляторних зрушень. Найбiльш вираженi ураження органу виявлеш у молодих i старих тварин.
3. Застосування пептиду, як чинника корекцп за штоксикацп дослвджуваними ксенобiотиками зменшуе ступiнь пошкоджень структурних компонентав печiнки, сприяе активному переб^у регенераторних процесiв та 1х вiдноснiй нормалiзацii.
БЮШО!А
Лиература
1. Головачова В. О. Вплив факторiв зовшшнього середовища на фосфолшщний спектр сироватки KpoBi дггей, хворих на нефроп;атiю / В. О. Головачова // Здоровье ребенка. - 2010. - № 3 (25). - С. 38-41.
2. Дереча Л.М. Макро- i мжроелементи: сучасш уявлення про 1х функцюнальне значення в теплокровному органiзмi / Л.М.Дереча, В.В. М'ясоева // Теоретична i експериментальна медицина. - 2007. - № 4. -С. 21-25.
3. Дмухальська 6. Б. Структурш змши внутршшх оргашв у молодих щурiв, уражених солями важких металiв та фосфорорганiчними пестицидами/ 6. Б. Дмухальська // Медична та клшчна хiмiя. - 2015. -Т. 17, № 2. - С. 47-51.
4. 7,Кожем'якша Ю.М., Хромова О.С., Фшоненко М.А. Науково-практичнi рекомендацп з утримання лабораторних тварин та робота з ними. - К.: Авщена, 2002. - 156 с.
5. Корбакова А.И. Свинец и его действие на организм (обзор литературы) /А.И. Корбакова, Н.С. Сорокина, Н.Н. Молодкина, и др.] // Медицина труда и промышленная экология. - 2001. - № 5. - С. 29-34.
6. Кундиев Ю.И. Зависимость изменения иммунных и биохимических механизмов поддержания гомеостаза от материальной кумуляции свинца в организме (экспериментальное исследование) / Ю.И. Кундиев, В.А. Стежка, Н.Н. Дмитруха, [и др] // Медицина труда и промышленная экология. - 2001. - № 5. - С. 11-17.
7. 3,Махинько В.И. Константы роста и функциональные периоды развития в постнатальной жизни белах крыс / В.И. Махинько, В.Н.Никитин // Молекулярные и физиологические механизмы возрастного развития. - Киев, 1975. - С. 308-326.
8. 10,Сапожников А.Г. Гистологическая и микроскопическая техника: руководство / А.Г. Сапожников, А.Е. Доросе-вич. - Смоленск : САУ, 2000. - 476 с.
9. Трахтенберг И.М. Влияние свинца на развитие окислительного стресса / И. М. Трахтенберг, Н.А. Утко, Т.К. Короленко, Ч.К. Мурадян // Токсикологический вестник. - 2002. - № 3. - С. 22-25.
10. Abdou Z.A. Protective effect of citric acid and thiol compounds against cadmium and lead toxicity in experimental animals / Z.A. Abdou, M.H. Attia, M.A. Raafat // J. Biol. Chem. Environ. Sci. - 2007. - №.2. - P. 481-497.
11. Mitchell R.B. International environmental agreements: a survey of their features, formation and effects / R.B. Mitchell // Annual Review of Environment and Resources. - 2003. - V. 28. - P. 429-461.
12. Tchounwou P.B. Heavy metal toxicity and the environment / P.B. Tchounwou, C.G. Yedjou, A.K. Patlolla et al.] // EXS. -2012. - V. 101. - P. 133-164.
БИОПРОДУКЦИОННЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ МОЛОДИ РАДУЖНОЙ ФОРЕЛИ ONCORHYNCHUS MYKISS ПРИ ПОСТОЯННОЙ ТЕМПЕРАТУРЕ И В ТЕРМОГРАДИЕНТНОМ ПРОСТРАНСТВЕ ПРИ РАЗНОЙ СТЕПЕНИ ПИЩЕВОГО
НАСЫЩЕНИЯ
Зданович Владимир Владимирович
Кандидат биологических наук, доцент, Биологический факультет, Московский государственный университет
Исследовали биопродукционные показатели молоди радужной форели On-corhynchus mykiss при постоянной температуре и в термоградиентном про-странстве в зависимости от накормленности. Показано, что в условиях термоградиентного поля вне зависимости от величины рациона наблюдается оптимизация биопродукционных показателей. Особенно значительны увеличение эффективности использования пищи на рост при рационе равном половине насыщающего. За счет терморегуляторного поведения рыб создается такая динамика температурных воздействий, которая в наибольшей степени соответствует физиологическим и энергетическим потребностям организма.
Ключевые слова: молодь радужной форели, термоградиент, скорость роста, рацион, эффективность конвертирования пищи
BIOPRODUCTIONAL INDICATORS OF JUVENILE RAINBOW TROUT ON-CORHYNCHUS MYKISS AT CONSTANT TEMPERATURE AND IN TERMOGRADIENTNOM SPACE, WITH VARYING DEGREES OF FOOD SATIATION
Zdanovich Vladimir Vladimirovich
PhD in biology, associate professor, Biological faculty, Moscow State University
The bioproductional indicators of juvenile rainbow trout Oncorhynchus mykiss were investigated under constant temperature and under termogradient space depending on satiation. It is shown, that in conditions of termogradient field irrespective of the ration value, there is optimization of bioproductional indicators. Especially the significant increase in the efficiency of the use of food for growth with diet equal to half of the saturation ration. Due to termoregulating behaviour offish creates this dynamic thermal influences which corresponds to physiological and energy needs.
Key words: juvenile rainbow trout, thermal gradient, growth rate, ration, food conversion efficiency
© Зданович В. В., 2016
71
