CC BY
34
Ukrainian Journal of Ecology
Ukrainian Journal of Ecology, 2017, 7(4), 583-588, doi: 10.15421/2017_164
ORIGINAL ARTICLE UDC 636.2.084.522.2.085.52
Efficiency of the silage using with the biological inoculants for the
young cattle stock fettering
S. Chernyuk, V. Bomko, A. Zagorodnii, O. Chernyavskyy, M. Slomchynskyy, S. Babenko
Bila Tserkva National Agrarian University Bila Tserkva, Ukraine, E-mail: silverest07@ukr.net Submitted:23.10.2017. Accepted: 07.12.2017
There has been the impact on the corn silage harvesting and the influence of the corn silage store technology of the microbial inoculants studied. The main advantages and the prospects of the silage inoculants using were outlined. This has been the supplements of microorganism's inhibition impact on the molds and the fungi development established. Thereby, this was possible to provide the initial properties of raw materials preservation. The use of the 11C33 inoculants at a dose of 1 gram per 1 tone of the silage during the storage period provides the dry matter reduction at a rate of 6.9 % versus 14.9 % in comparison with the control group respectively. According to the requirements of the GOST 4782:2007 and the results of the biochemical silage studies the harvested feed without the inoculants using can be classified as the 3rd class. However, the treated silage with the 11C33 inoculant can be classified as the 1 st class. The biological conservant inoculation during the milky-wax stage of ripeness helps the feed nutrients to have the better preservation. And the corn silage feeding as a part of its ration is likely to increase the average bulls daily weight gain for the feed costs production reduction. The microbial inoculants using during the corn silage harvesting helped to reduce the feed costs with the 1 kg of the bull's live weight gain by 6.07 %. We found that the preslaughter live weight at the age of 15 months was characterized by bulls of the trial group of the Ukrainian black and white milk breed and they were raised on the corn silage with the microbial inoculants. These bulls showed the better results comparing to the control group by 4.3 % (P<0.05) and the bull's carcass yield of the trial group was higher than the control one, and it was 56.4 %.
Key words: forage production; microbial ferments; silage; conservant; silage inoculants
E^eKTMBHicrb BigroAiBni MonogHflKy BenMKo'i poraTo'i xygo6u 3a BMKopucraHHfl cunocy, 3aK0HcepB0BaH0r0 6ionoriMHMM
iHOKynflHTOM
C.B. HepHWK, B.C. BOMKO, A.n. 3aropoAHiM, O.O. HepHflBcbKMM, M.M. CnoMHMHCbKiUM, C.n. Ea6eHKO
Emo|epKiBcbKnM Ha|ioHanbHMM arpapHMM yHiBepciiTeT E-mail: silverest07@ukr. net
Bi/iBMeHO TexHonoriro 3aroTiBii i 36epiraHHfl KyKypyA3flHoro ci/inocy Ta Moro flKicTb 3a Bi/iKopi/icraHHfl MiKpo6Hi/ix KOHcepBaHTiB i 6e3 Hiix. OKpecneHO OcHOBHi nepeBari/i Bi/iKopi/icraHHfl KOHcepBaHTiB Ta nepcneKTi/iBi/i ix 3acrocyBaHHfl 3a ci/inocyBaHHfl KyKypyA3ii. BcTaHOBneHO, ^o flo6aBKi/i npenapaTiB MiKpOOpraHi3MiB neBHi/ix WTaMiB 3ano6iraroTb po3BMTKy municHi/ix 6aKTepiM i nnicHflBii Ta 3a6e3nenyroTb 36epexeHHfl Bi/ixiflHi/ix BiacTi/iBocrei/i ci/ipoBi/iHi/i. Bi/iKopi/icraHHfl KOHcepBaHTy 11C33 y AO3i 1 r Ha 1 T ci/inocoBaHoi Maci/i 3MeHwye BTpaTi/i cyxoi peMOBi/iHi/i 3a nepiog 36epiraHHfl Ha piBHi 6,9 %, 6e3 Bi/iKopi/icTaHHfl -14,9 %. flOBegeHO, ^o 3acrocyBaHHfl 6ioioriMHoro KOHcepBaHTy 3a ci/inocyBaHHfl KyKypyfl3i/i y $a3y mo/iomho-bockobo'i' cTi/irnocTi 3epHa cnpi/ine Kpa^oMy 36epexeHHro noxi/iBHi/ix peMOBMH KopMy, a 3rogoByBaHHfl KyKypyg3flHoro ci/inocy y cKiagi pai|ioHy - BiporigHo niflBi/i^ye cepeAHbogo6oBi npi/ipocTi/i 6/MKiB 3a 3MeHweHHfl Bi/iTpaT KopMiB. BcraHOBieHo, ^o HaM6mbwa nepeg3a6iMHa xi/iBa Maca 6yraM|iB yKpaiHcbKoi MopHo-pfl6oi moiomhoi nopofli/i y Bi|i 15-tm Micfl|iB 6yna y TBapi/iH flocniflHoi rpyni/i, ^o cnoxi/iBani/i pai|ioH 3 KyKypyfl3flHi/iM ci/inocoM, 3aroTOBieHMM 3 Bi/iKopi/icTaHHflM MiKpo6Horo npenapaTy. 3a imm noKa3Hi/iKOM bohm nepeBaxani/i aHanoriB KOHTponbHoi rpyni/i Ha 4,3 % (P<0,05), a Bi/ixifl Tymi y 6yraM|iB |iei rpyni/i 6yB TaKox bm^mm i craHOBi/iB 56,4 %.
KnroMOBi cnoBa: kopmobmpo6hm|tbo; MiKpo6Hi 3aKBacKM; ci/inoc; KOHcepBaHT; ci/inocyBaHHfl; iHOKynflHT
Вступ
ВирГшення проблеми продовольчоУ безпеки та забезпечення населення Укра'|'ни високоякiсними, екологiчно чистими продуктами харчування тваринного походження можливе лише за умови створення повноцГнноУ стабтьноУ кормовоУ бази для галузГ тваринництва, рацiонального використання земельних ресурав, енергозбереження та охорони навколишнього середовища (М.Ф. Кулик i iн., 2005). При цьому виключно важливого значення набувають наyковi розробки щодо пГдвищення якостi та ефективностi використання силосу i анажу, якi нинi у складi рацiонiв великоУ рогата худоби за енергетичною поживнiстю займають 40-50 %, а iнодi i бГльше (Acosta Aragon et. al., 2012). Силосування вже давно зайняло провщне мiсце у системi кормовиробництва i доведено, що за кормовою цЫнктю силос мало поступаеться зеленому корму, зберГгаючи переважну кiлькiсть поживних речовин. Хоча загальновщомо, що за недотримання технологи силосування сумарна ктьюсть втрат поживних речовин може бути на рiвнi 25 % i вище (Borreani et. al., 2012). Зниження якосп кормiв призводить до втрат вех поживних речовин i, в першу чергу, протеУну, цукру, каротину i в^ам^в, внаслГдок чого змЫюеться спiввiдношення поживних речовин у кормГ, знижуеться його споживання та перетравнкть. Так концентрацiя перетравних поживних речовин у одиниц сухоУ речовини корму може зменшуватися до 40 % (Jatkauskas et. al., 2004).
Використання кормiв з низькою яюстю рiзко пiдвищyе витрати енергГГ на фiзiологiчнi фyнкцiï органiзмy i знижуе ефективнкть ïï використання на синтез м'яса. У результат продyктивнiсть тварин знижуеться, а витрати кормiв на одиницю продукци зростають у 1,5-2 рази (Fellner et. al., 2001 ; Kamarloiy et. al., 2008). У зв'язку з цим, використання нових консерванлв для силосування зеленоУ маси кормових культур, е актуальним i на сьогоднГ. Покращенню якосп силосу i збереженосп поживних речовин сприяють рГзнГ консерванти, якГ використовуються у невеликих кГлькостях (Dobruk, 2013; Suslova et al., 2007; Wrobel et. al., 2004).
На сьогодн велика увага у господарствах УкраУни надаеться бюлопчним консервантам, як стабiлiзyють мГкроФлору та допомагають зберГгати поживнГ речовини у силосованих кормах (Dydyk et al., 2002). Одним з таких консервуючих засобiв е бюконсервант 11С33 виробництва компани DuPont Pionеer, який е бактерiальним концентратом з вмктом у своему складi рГзних штамiв молочнокислих бактерiй.
Безперечно, силос, законсервований з допомогою мГкробних заквасок, 6Гльшою мГрою забезпечуе кормовг потреби тварин, а силосування вГдповГдае вимогам охорони працi та захисту навколишнього середовища i, при цьому, е найбГльш економiчно ефективним. Заготовлений таким способом силос переважае за яюстю продущю, отриману з використанням хГмГчних консервантiв (Reis et. al., 2005). КрГм того, молочнокисле бродЫня е найбiльш економним за використанням енерги тому, що за розкладання одного кiлограмy цукру (3760 ккал) до молочноУ кислоти утворюеться 3615 ккал енерги (втрачаеться 4 %), в той час як за перетворення цукру до оцтовоУ кислоту втрачаеться 15 %, а до масляноУ - близько 24 % енерги (Davies 2010). Однак даних щодо застосування нового бюлопчного консерванту за заголвлГ силосу з кукурудзи i його використання у годГвлГ корГв в доступнГй лiтератyрi недостатньо i вони потребують бГльш детального вивчення.
Метою роботи було вивчення вiдгодiвельних показниюв молодняку великоУ рогата худоби та ефективносл вГдгодГвлГ за включення до складу рацюну силосу кукурудзи, заготовленого з використанням мГкро6ного препарату.
Матер1ал i методика досл1джень
Науково-господарський дослГд було проведено на молочно-товарый фермi з розведення великоУ рогата худоби украУнськоУ чорно-рябоУ молочноУ породи у ПСП «Гейсиське» Ставищенського району КиУвськоУ областi. Перед проведенням дослГджень було заготовлено два види кукурудзяного силосу: один без використання консерванлв (контроль), ыший - з використанням силосноУ закваски компани „Пюнер" (гнокулянт 11С33).
У серпнГ скошену та подрГбнену до розмГрГв часток 0,8-1,2 см кукурудзу молочно-восковоУ стиглостГ завантажили у траншеУ. Силосну масу в однГй Гз траншей законсервували без використання консервантГв, в Ыший - з додаванням до рослинноУ маси шляхом розпилення мГкробного препарату компани „ПГонер" (Гнокулянт 11С33). Препарат вносили за допомогою дозувальних пристроУв, встановлених на кормозбиральному комбайн. Приготування силосу, обробленого препаратом мГкроорганГзмГв, здмснювали вГдповГдно до методики та зпдно рекомендацГй фГрми виробника. ПГсля вГдкриття траншей провели органолептичну оцГнку якостГ силосу. Середню пробу вГдбирали з траншей на глибинГ 2 м. ВмГст поживних речовин у зразках встановлювали у лаборатори якосп кормГв БГлоцеркГвського НАУ за наступними методиками:
- суха речовина - висушуванням зразюв кормГв при температурГ 100°С протягом 6 годин (ДСТУ ISO 6496:2005);
- сирий протеУн - класичним методом шляхом визначення вмГсту загального азоту за К'ельдалем (ДСТУ ISO 5983-1:2014);
- сиру клГтковину - методом промГжного фГльтрування (ДСТУ ISO 6865:2004);
- сирий жир - методом екстрагування абсолютно-сухо!' наважки в апаратГ Сокслета (ДСТУ ISO 6492:2003).
Для вивчення вГдгодГвельних показниюв молодняку великоУ рогата худоби сформували 2 групи бичюв-аналопв по 12 голГв у кожнм (контрольну i дослГдну). Науково-господарський дослГд на коровах проводили упродовж 240 дГб вГдповГдно до загальноприйнятих методик дослГджень (Kononenko et al., 2003).
За складом i юльюстю кормГв рацюни бичкГв обох груп були однаковими. Проте тварини контрольное групи отримували кукурудзяний силос, заготовлений без консерванту, а дослщноУ - силос з використанням Гнокулянту 11С33. Живу масу бугайцГв визначали за даними ЫдивГдуальних зважувань, як проводили на вагах типу ВП4-С за 1-2 години до ранковоУ годГвлГ у юнц кожного мГсяця. На основГ цих даних проводили екстраполяцГю живоУ маси на початок дослГду
та у вiцi 9, 12 i 15 мкя^в. Результати зважувань використовували для розрахунку абсолютних i середньодобових прироспв живоУ маси.
Для оцЫки м'ясних якостей тварин згiдно з технолопею, прийнятою на м'ясопереробних пщприемствах, провели контрольний забiй 3 бугай^в iз кожноУ групи, жива маса яких вщповщала середнiм показникам по групк За результатами зважувань визначали масу парноУ тушi, внутрiшнього жиру ^ шляхом дiлення маси парноУ тушi на живу масу пкля голодноУ витримки, забiйний вихiд.
Результати досл1джень та Ух обговорення
Результати лабораторних дослщжень силосу наведено у табл. 1. Першл проби силосу було вобрано у жовты, а наступнi - у травы мкяцк Аналiзуючи показники табл. 1 можна зробити висновок, що у 1 кг силосу заготовленому без використання консерванлв метилось на 7,6 % бтьше сухоУ речовини, нiж у обробленому Ыокулянтом 11С33. Виходячи з цього, порiвняння показниюв вмiсту поживних речовин у пробах силосу натуральноУ вологостi не е доцтьним. З метою наведення бтьш об'ективних показникiв та Ух порiвняння, у подальшому отриманi данi хiмiчного складу проб наводимо у перерахунку на абсолютно суху речовину.
Таблиця 1. Хiмiчний склад силосу
Вмкт в 1 кг натурального корму, г Вмкт в 1 кг сухоУ речовини, г
Показник Силос кукурудзи без консерванлв (контроль) Силос кукурудзи, оброблений мкробним Силос кукурудзи без препаратом компани консерванлв „Пюнер" (контроль) Онокулянт 11С33) Силос кукурудзи, оброблений мкробним препаратом компани „Пюнер" Онокулянт 11С33)
у жовт-ii
Суха речовина, г 329 304 - -
Сирий 24 23 73 76
протеУн, г
Сирий жир, г 9 8 27 26
Сира 92 69 280 227
клтовина, г
Крохмаль, г 66 74 201 243
Цукор, г 4 3 у травы 12 10
Суха 280 283 - -
речовина, г
Сирий 19 21 68 74
протеУн, г
Сирий жир, г 7 7 25 25
Сира 69 61 246 216
клтовина, г
Крохмаль, г 57 65 204 230
Цукор, г 3 3 11 11
Порiвнюючи мiж собою хiмiчний склад дослщжуваних проб, можна зробити висновок, що дещо кращою поживною цЫнктю вiдзначався силос кукурудзи, заготовлений з використанням бiологiчного консерванту 11С33. Так за вмктом сирого протеУну i крохмалю перевага становила вщповщно 4,1 % та 20,9 %. До того ж вЫ мае менший вмiст сироУ клтовини та жиру - вiдповiдно на 18,9 %, та 3,7 %. Вдруге проби силосу выбирали на початку травня. Як у традицмно заготовленому, так i обробленому Ыокулянтом 11С33 силосi вiдмiчали зменшення рiвня сухоУ речовини. Аналiзуючи показники хiмiчного складу проб силосу, в^браних у травнi мiсяцi видно, що за використання консерванту було отримано силосну масу з бтьшим вмктом сирого протеУну - на 8,8 %, крохмалю - на 12,7 % та меншим вмктом сироУ клiтковини - на 12,2 %. Про якiсть заготовленого силосу можна судити також за рядом Ыших бiохiмiчних показникiв, таких як pH середовища, вмiст i спввщношення органiчних кислот - так як вони е основними консервуючими речовинами. Показник рН у дослщних пробах силосу суттево не вiдрiзнявся i знаходився на рiвнi 3,503,66 (табл. 2). Оброблений Ыокулянтом силос мктив молочноУ кислоти на 2,43 % бтьше. Водночас, як у контрольному, так i в дослщному силос, не виявили масляноУ кислоти, що вказуе на задовтьы умови його заготiвлi i зберiгання. Внаслщок перебiгу ферментативних процесiв i жиг^яльносп бактерiй змiнилось спiввiдношення кислот у силоа. У ньому зменшився вмкт молочноУ кислоти, тим часом вмкт оцтовоУ кислоти пiдвищився. Масляну кислоту не виявляли н в дослiдному, нi у контрольному зразках. Активна кислотысть, обробленого силосу знаходилась на рiвнi 4,10 та забезпечувала кислотнкть, необхiдну для пригнiчення розвитку гнилiсноУ мiкрофлори в кормi.
Таблиця 2. Вмкт органнних кислот у силоа, %
Молочна
Оцтова
Масляна
рн
Молочна Оцтова Масляна рН
Показник
Силос кукурудзи без консерванлв (контроль)
в жовтн 76,78 23,22 вiдсутня
3,50 в травы 67,75 32,25 вщсутня 3,70
Назва корму
Силос кукурудзи, оброблений мкробним препаратом компани „Пюнер" Онокулянт 11С33)
79,21 20,79 вiдсутня 3,66
74,53 25,47 вщсутня 4,10
Спiввiдношення оргаычних кислот у силосi змiнилось у бтьш якiсну сторону. Вмiст молочноУ кислоти у кормi, заготовленому з Ыокулянтом був вищим на 15,2 %, водночас рiвень оцтовоУ - нижчим на 13,6 % порiвняно з силосом, заготовленим традицмно. МасляноУ кислоти як у першому, так i в другому зразках не виявлено.
Аналiзуючи показники живоУ маси бугай^в слiд вiдмiтити, що на початок дослщу тварини контрольно! i дослiдноУ груп за живою масою суттево не вiдрiзнялися мiж собою. У наступи вiковi перiоди вiдмiчена певна перевага бугайцiв дослiдноУ групи над аналогами контрольно! групи.
За результатами аналiзу показниюв живоУ маси бугай^в украУнськоУ чорно-рябоУ молочноУ породи у рiзнi вiковi перiоди (табл. 3) встановлено, що тварини дослщноУ групи, починаючи з 9-мiсячного вку, переважали контрольних аналогiв.
Таблиця 3. ЗмЫи живоУ маси бугайцiв у процеа вирощування, кг, Х ±
Показник
Жива маса на початок дослщу 9 мiс. 12 мк. 15 мiс.
Витрати кормiв на 1 кг приросту живоУ маси, МДж ОЕ ± до контролю, % Примака: * - Р<0,05.
Тварини дослщноУ групи у вiцi 12 та 15 мк. мали вiдповiдно на 12,7 та 17,3 кг бтьшу живу масу, ыж Ух аналоги з контрольноУ (рiвень вiрогiдностi Р<0,05).
Таким чином, застосування у годiвлi бугайцiв силосу кукурудзи, заготовленого з використанням мкробного препарату 11С33, забезпечуе збтьшення живоУ маси за перюд вирощування до 15-мкячного вку на 4,3 % (Р<0,05). Витрати кормiв на 1 кг приросту живоУ маси були нижчими у бугай^в дослщноУ групи, порiвняно з аналогами контрольноУ групи, на 6,07 %,.
ОцЫюючи iнтенсивнiсть росту тварин у процеа вирощування слщ зазначити, що середньодобовi прирости живоУ маси пщдослщних бугайцiв мали своУ особливосп (табл. 4).
Аналiзуючи динамiку середньодобових прироспв бугайцiв украУнськоУ чорно-рябоУ молочноУ породи встановлено, що за перюд до 9-мкячного вку бугайцi пщдослщних груп за iнтенсивнiстю росту суттево мiж собою не вiдрiзнялися, хоча тенден^я УУ пiдвищення спостерiгалася у тварин, як отримували силос заготовлений з мкробним iнокулянтом (дослiдна група).
Згодовування силосу, заготовленого з використанням мкробного консерванту, вiрогiдно пiдвищувало iнтенсивнiсть росту бугай^в дослiдноУ групи, порiвняно з ровесниками контрольноУ групи, у вiцi 6-9 мю - на 5,05 %, 9-12 мiс. - на 6,95 %, 12-15 мю - на 7,00 % (Р<0,05).
За перiод вщ 6- до 15-мiсячного вiку бугайц украУнськоУ чорно-рябоУ молочноУ породи дослщноУ групи за показником середньодобових прироспв переважали бугай^в контрольноУ групи на 6,31 % (Р<0,05).
Пiдвищення Ытенсивносл росту бугайцiв, очевидно, пройшло за рахунок кращого збереження поживних речовин у силоснм масi та Ух кращм перетравностi.
контрольна(n=1 198,6±3,43 268,1 ±3,78 334,1 ±4,11 399,6±3,62
80,49
Група
дослана (n=12) 203,2±3,75 276,2±3,59 346,8±3,81 * 416,9±4,35*
75,60
-6,07
Таблиця 4. Динамка середньодобових прироспв живо)' маси бугай^в, г
Група
контрольна дослiдна
Вк, мкяц (n=12) (n=12)
Х ± Х ± ± до контрольно)' групи, %
6-9 772±12,2 811 ±12,6* 5,05
9-12 733±12,6 784±10,9* 6,95
12-15 728±11,8 779±12,2* 7,00
6-15 744±10,3 791 ±12,5* 6,31
Примiтка: * - Р<0,05.
Кiнцевим результатом оцЫки ефективностi вирощування молодняку в скотарс^ е показники м'ясноУ продуктивностi, формування якоУ проходить пiд впливом спадкових факторiв, а також залежить вщ умов годiвлi та утримання тварин. Вщповщно до ДСТУ 5110-55, перед забоем бугай^в дослiдноУ та контрольно! груп було взнесено до категори вищоУ вгодованостi.
Аналiз показникiв м'ясноУ продуктивностi засвiдчив, що найбiльшою передзабмною живою масою у вiцi 15-ти мкя^в характеризувалися бугайцi украУнськоУ чорно-рябоУ молочноУ породи дослiдноУ групи, як споживали рацiон з силосом кукурудзи, заготовленим з використанням мкробного препарату 11С33 (табл. 1). Вони вiрогiдно переважали аналопв контрольно! групи за цим показником на 4,3 % (Р<0,05). Маса парноУ тушл молодняку дослiдноУ групи, порiвняно з тваринами контрольно)' групи, була бтьшою на 14,6 кг (Р<0,01). При цьому вихщ тушi у бугай^в дослiдноУ групи був також вищим i становив 56,4 %.
Таблиця 5. Забмы показники бугайцiв украУнськоУ чорно-рябоУ молочноУ породи, (n=3), Х ±
Показник Група
контрольна дослiдна
Передзабмна жива маса, кг 399,6±3,62 416,9±4,35*
Маса парно)' тушл, кг 220,5±1,63 235,1 ±1,81 **
Вихiд тушi, % 55,2±0,57 56,4±0,64
Маса внутршнього жиру-сирцю, кг 5,9±0,18 6,6±0,16
Вихщ внутрiшнього жиру-сирцю, % 1,5±0,05 1,6±0,05
Забiйна маса, кг 226,4±2,12 241,7±2,34*
Забмний вихiд, % 56,6±0,64 57,9±0,52
Примiтка: * - Р<0,05 ** - Р<0,01.
Розподт жировоУ тканини у тушах характеризують абсолютна i вiдносна маса внутршнього жиру. Дещо вищi значення цих показниюв вiдмiчено у бугай^в, вирощених на рацiонах до складу яких входив силос кукурудзи, заготовлений з консервантом, хоча за вщносним значенням суттевоУ рiзницi мiж групами не встановлено.
Висновки
Використання консерванту 11С33 у дозi 1 г на 1 т силосноУ маси забезпечуе зниження втрат сухоУ речовини за перюд збер^ання на рiвнi 6,9 %, проти 14,9 % вщповщно у контролi.
Згiдно з вимогами ДСТУ 4782:2007 та отриманими результатами бiохiмiчних дослщжень силосу, встановлено, що корм заготовлений без використання консерванту, можна вщнести до Ill класу, а оброблений Ыокулянтом 11С33 - до I класу. Таким чином, бюлопчний консервант 11С33 у дозi 1 г/т за силосування кукурудзи у фазу молочно-восковоУ стиглосп зерна сприяе кращому збереженню поживних речовин корму, а згодовування силосу кукурудзи у складi господарського рацюну вiрогiдно пiдвищуе середньодобовi прирости бичкiв за зменшення витрат кормiв на виробництво продукцiУ.
References
Acosta Aragon, Y., Jatkauskas, J., and Vrotniakiene, V. (2012). The Effect of a Silage Inoculant on Silage Quality, Aerobic Stability, and Meat Production on Farm Scale. International Scholarly Research Network ISRN Veterinary Science, 6, 1 -6. Borreani, G., Tabacco E. (2012). Effect of silo management factors on aerobic stability and extent of spoilage in farm maize silages. XVI International Silage Conference.
Davies D.R. (2010) Silage inoculants-where next? in Proceedings of the 14th International Symposium Forage Conservation.
Didyk, T.B., Bocharov, A.A. (2002). Ispol'zovanie laktobakterij v prigotovlenii silosnyh zakvasok (obzor). Veterinarna medicina, 80, 205-209. (in Ukrainian)
Dobruk, E.A. (2013). Kachestvo silosa s konservantom-obogatitelem. XVI mezhdunarodnaja nauchno-prakticheskaja konferencija. Sovremennye tehnologii sel'skohozjajstvennogo proizvodstva: agronomija, veterinarija, zootehnija: materialy konferencii. Uchrezhdenie obrazovanija Grodnenskij gosudarstvennyj agrarnyj universitet. Grodno.
Fellner, V., Phillip, L.E., Sebastian, S., and Idziak, E.E. (2001). Effects of a bacterial inoculant and propionic acid on preservation of high moisture ear corn, and on rumen fermentation, digestion and growth performance of beef cattle. Can. J. Anim. Sci, 81, 273-280.
Jatkauskas, J., Vrotniakiene, V. (2004) Fermentation characteristics and nutritive value of inoculated corn silage. Proceedings of the 20th general meeting of EGF.
Kamarloiy, M., and Yansari, A.T. (2008). Effect of microbial inoculants on the nutritive value of corn silage for beef cattle. Pakistan Journal of Biological Science, 11 (8), 1137-1141.
Kononenko, V.K., Ibatullin, 1.1., Patrov, V.S. (2003). Praktikum z osnov naukovih doslidzhen' u tvarinnictvi Kiev (in Ukrainian). Korm dlja tvarin. Viznachannja vmistu azotu ta obchislennja vmistu sirogo proteinu. Ch. 1: DSTU ISO 5983-1:2014. Metod K'el'dalja (ISO 5983-1:2005, IDT). (in Ukrainian)
Korm dlja tvarin. Viznachennja vmistu zhiru. DSTU ISO 6492:2003. (ISO 6492:1999, IDT). (in Ukrainian)
Kormi dlja tvarin. Metod fermentativnogo viznachennja zagal'nogo vmistu krohmalju. DSTU ISO 15914:2008. (ISO 15914:2004, IDT). (in Ukrainian)
Kormi dlja tvarin. Viznachennja vmistu siroi klitkovini metodom promizhnogo fil'truvannja. DSTU ISO 6865:2004. (ISO 6865:2000, IDT). (in Ukrainian)
Kormi dlja tvarin. Viznachennja vmistu vologi ta inshih letkih rechovin. DSTU ISO 6496:2005. (ISO 6496:1999, IDT). (in Ukrainian) Kulik, M.F., Timchuk, S.S. (2005). Eksperimental'ne obfruntuvannja konservujuchoi dii konservantu «Tufosilu» pri zagotivli silosu z bobovo-zlakovih trav i kukurudzi. Kormi i kormovirobnictvo, 55, 160-172. (in Ukrainian)
Reis, R.A., Almeida, G.R., Siqueira, G.R., Bernardes, E.R., Janusckiewicz, E. (2005) Microbial changes and aerobic stability in high moisture corn silages inoculated with Lactobacillus buchneri. Proceedings of the 14th International Silage Conference. Suslova, I.V., Nefedov, G.G., Duborezov, V.M. (2007). Ispol'zovanie konservantov razlichnoj prirody pri zagotovke senazha iz viko-ovsjanoj smesi. Kormoproizvodstvo, 6, 30-32. (in Ukrainian)
Wrobel, B., Zastawny, J. (2004) The nutritive value and aerobic stability of big bale silage treated with bacterial inoculants. In: Luscher A. et al. (eds.) Proceedings of the 20thGeneral Meeting of the European. Grassland Federation, June 21 -24, Luzern, Switzerland, 978-980
Citation:
Chernyuk, S., Bomko, V., Zagorodnii, A., Chernyavskyy, O., Slomchynskyy, V., Babenko, S. (2017). Efficiency of the silage using with the biological inoculants for the young cattle stock fettering. Ukrainian Journal of Ecology, 7^4), 583-588. I ("OE^^MIThk work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
