CC BY
12
УДК: 616.89-008.441.13:362.147-036.22 Друзь О.В.
ЕФЕКТИВН1СТЬ ТЕРАПИ АФЕКТИВНИХ РОЗЛАД1В У ОС1Б, ЗАЛЕЖНИХ В1Д ОП1О1Д1В, I ФУНКЦ1ОНАЛЬНИЙ СТАН ОКОМ1РУ
Головний вiйськово-медичний клiнiчний центр "ГВКГ" (м. КиТ'в)
Мета роботи - визначити можливост{ використання показникгв функцюнального стану оком{-ру для контролю ефективност{ терапи афективних розлад{в у oci6, залежних eid onioidie, на етат реабштаци. Обстежено 176 чолов^в, залежних eid oпioiдiв, з депресивними станами рiз-ного ступеню важкост1 тсля детоксикацп, з яких 97 оЫб (основна група) в умовах православного реаблтацшного центру, протягом трьох м^ящв отримували антидепресивну фармакотера-тю (циталопрам 40 мг/добу), а 79 оЫб (контрольна група) проходили курс реабштаци без фа-рмакотерапевтичного супроводу. Шляхом семикратних протягом пiвтoрарiчнoгo курсу реабi-лтаци (на 0-у, 10-ту, 30-ту, 90-ту, 180-ту, 360-ту та 540-ву добу з моменту завершення детоксикацп) дoслiджень з використанням шкали Hamilton-21 оцтено динамту афективного статусу обстежених; а за способом професора 1.К. Соста - функцюнальний стан iхньoгo oкoмi-ру. Показано, що навть вiднoснo короткий курс антидепресивнoi терапи у хворих, залежних вiд oпioiдiв, ютотно прискорюе зворотний розвиток депресивнoi симптоматики. Доведено, що функцюнальний стан oкoмiру е надшним об'ективним маркером афективного статусу хворих, залежних вiд oпioiдiв.
Ключов1 слова: залежнють вщ опющв, антидепресивна терап1я, оц1нка ефективност^функцюнальний стан оком1ру.
Дослщження виконано в рамках науково-дослщно'Т роботи кафедри наркологи ХМАПО "Об'ектив1зац1я д1агностики та нов1 пщходи до лкування i реаб1л1тацГТ патолопчно'Т залежност1 та коморбщних стан1в в наркологи" № держреестраци 0108U002113.
Вступ
Депресивш розлади е обл^атною складовою
пс^чного статусу хворих нарколопчного профн лю [1-4]. Вони безпосередньо пов'язаш зi стриж-невою ознакою сташв залежност - потягом до об'екту зловживання [5-10]. Афективна патолопя депресивного кола створюе додаткову мотива-цш для вживання психоактивних речовин (в тому чи^ опю'Тфв) ^ водночас, - е одними з нас-лiдкiв такого вживання [11-13]. Вона е одним з факторiв, що сприяе прогресуванню основного захворювання - хiмiчноТ залежностi [14-16].
З огляду на сказане, слщ визнати, що терашя афективних розладiв (в тому чи^ засобами фармакотерапп) у хворих, залежних вщ ошо'Тфв, мае розпочинатись ще пщ час детоксикацп i три-вати аж до стаб^зацп терапевтичноТ ремiсil, охоплюючи весь перюд реаб^тацп.
Мiж тим, бтьшють доступних для аналiзу програм реаб^таци (як свiтських так i релтй-них) не передбачае будь-якого медикаментозного лкування реабiлiтантiв. Бiльш того, як свщ-чать доступнi джерела, в УкраТш досi не вироб-лено стандартiв реаб^таци осiб, залежних вщ опiоТдiв. Тому, зокрема, питання про можливють систематично' антидепресивноТ терапи, про ТТ ефективнiсть i, вщповщно, доцiльнiсть на етапi реабiлiтацiТ, залишаються вiдкритими.
З iншого боку, психiатрична й наркологiчна практики показують, що рiзнi емоцiйнi стани (тривога, депреая), а також стани гостроТ та хрошчноТ iнтоксикацiТ психоактивними речови-нами, ютотно впливають на функцiю окомiру, уваги та панорамного (глибинного) зору.
Саме тому функцш окомiру можна вважати чутливим шдикатором зазначених сташв. Таким чином, зручний спосiб оцшки окомiру [17] може водночас виступати в ролi додаткового методу дiагностики станiв, про якi йшлося вище, i попу-лярним iнструментом медичноТ практики.
Мета дослiдження Визначення можливостей використання пока-зникiв функцiонального стану OKOMipy для контролю ефективносл терапи афективних pозладiв у оаб, залежних вiд опю'Тфв, на етат реабшггацп.
Матерiали та методи дослвдження Дослiдження проводилось в Центpi православно! реаб^таци (Далi - Центр) у селищi Полiське Козелецького району Чернтвсько! областi).
Антидепресивна фаpмакотеpапiя (прийом циталопраму у дозi 40 мг/добу (по 20 мг per os двiчi на добу протягом перших трьох мюя^в пе-ребування в ЦентрО була запропонована 176 особам, що мали наприкшц детоксикацп депресивш стани piзного ступеню важкост i розпочали антидепресивну теpапiю ще в ранньому постабстинентному перюд^ i якi взяли участь в програ-мi православно! реаб^тацп. Однак, лише 97 оаб погодились пщписати поiнфоpмованy згоду щодо антидепресивноТ терапи на еташ реабтн тацп i yвiйшли в першу групу поpiвняння, при цьому 79 осiб, як вiдмовились пiдписали пош-формовану згоду щодо антидепресивноТ терапи на еташ православно! реаб^таци склали другу групу поpiвняння.
Шляхом повторних (семикратних протягом пiвтоpаpiчноТ реаб^тацп, а саме на 0-у, 10-ту, 30-ту, 90-ту, 180-ту, 360-ту та 540-ву добу з моменту завершення детоксикацп) дослщжень, з використанням: шкали Hamilton-21 [18, 19], ви-значали поточний афективний статус обстежених; а шляхом використання способу, описаному у патент на корисну модель № UA28865U (2006) [17] визначали функцюнальний стан окомipy у обстежених па^етчв. Обробку одержаних даних здшснювали методами математично! статистики (кореляцшний аналiз) на ПЕОМ за допомогою програм SPSS та "Ехсе1" з пакету "Microsoft Office 2003"[20, 21].
В1СПИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академгя»
Результаты та 1х обговорення
Результати терапп афективних розладiв в ранньому та гпзньому постабстинентних перь
одах у оаб, залежних вiд опю^в зазначених груп порiвняння (оцiненi за допомогою шкали Hamilton-21) подано на рисунку 1 та у таблиц 1.
14,41*
■Циталопрам
■ Без антидепресивноТ терапп
О д1б + 10 д1б + 30 д1б + 90 д1б +180 д1б + 360 д1б + 540 д1б Час з моменту завершения детоксикаци, д1б
Примтки: *- вiдмiннiсть з групою хворих, що одержували циталопрам достоврна (р<0,05).
Рис. 1. Динамка середньо) виразност/ депресн (за шкалою НатМоп-21) в ранньому й пзньому постабстинентних периодах (ПП), а також на етап рем'юн у осб, залежних в'д оп'юИд'т, рiзних груп порiвняння
Легко помiтити, що динамка середньо! виразност депресп протягом перюду спостереження
в зазначених групах порiвняння мае багато сильного. Так, пюля цтком зрозумтого, майже синхронного зменшення штенсивност депреси-вних симптомiв в ранньому постабстинентному перiодi в обох групах з'являеться тенден^я до зростання виразност депресп, яка досягае свого максимуму на 90 добу з моменту завершення детоксикаци, пюля чого починаеться неухильне зменшення виразност депресивно! симптоматики, яке тривае решту перюду спостереження (аж до 18-го мюяця). '^зуальне" уявлення про подь бнiсть динамiк в групах порiвняння пщтверджу-
еться результатами кореляцiйного аналiзу - мiж наведеними графiками юнуе достатньо мiцний (г=0,66) i достовiрний (р<0,01) кореляцiйний зв'язок.
Зазначений феномен попршення афективно-го статусу хворих на опюманш протягом 2-3 мь сяцiв пiсля припинення вживання опю!^в (навiть не дивлячись на антидепресивну тератю), був неодноразово описаний в лiтературi пiд назвою "сухо! абстиненцп" (або "друго! хвилi абстиненцп") i, за припущенням, пов'язаний з виснажен-ням адаптацiйних механiзмiв оргашзму в його намаганнях вiдновити "донаркотичний гомео-стаз".
Таблиця 1
Динамка середньоI виразност/ депресн (за шкалою Hami^ton-21) в ранньому та пзньому постабстинентних периодах (ПП), а
також на етапi рем'юи у осб, залежних в 'Ш опЮ'íдiв, рзних груп порiвняння
Час з моменту завершення детоксикаци, д1б Середня виразнють депресн в групах пор1вняння, бал1в
Циталопрам 40 мг/добу (перил 3 мю.) Без антидепресивно! терапп
0 д1б 12,08 ± 0,23 11,66 ± 0,17
+ 10 д1б 7,45 ± 0,32 8,59 ± 0,27*
+ 30 д1б 5,81 ± 0,29 12,72 ± 0,19*
+ 90 д1б 8,84 ± 0,38 14,41 ± 0,23*
+ 180 д1б 6,71 ± 0,31 9,37 ± 0,22*
+ 360 д1б 5,30 ± 0,31 6,48 ± 0,15*
+ 540 д1б 3,65 ± 0,22 4,19 ± 0,10
Примтка: * - в 'Шм'тн'ють з групою хворих, що одержували циталопрам достов'рна (р<0,05)
Однак, разом iз сптьними рисами помiж опи-саними динамками в зазначених групах порiв-няння е i ютотш вщмшносп.
По-перше: в групi, яка в тзньому постабстинентному перiодi припинила антидепресивну те-
рапiю попршення афективного статусу розпоча-лось майже негайно (на тридцяту добу середне значення депресп за шкалою НатМоп-21 досяг-ло 12,72 ± 0,19 балiв, що достовiрно (р<0,01) бь льше, нiж на десяту добу (8,59 ± 0,27 балiв)), в
той час як серед oci6, як погодились продовжу-вати антидепресивну терапiю циталопрамом тривало зменшення виразностi депресивноТ симптоматики (5,81 ± 0,29 балiв на тридцяту добу у порiвняннi з 7,45 ± 0,32 балами на десяту добу, при p<0,05).
По-друге: в групi яка в тзньому постабстинентному перiодi припинила антидепресивну тера-пiю пiк "другоТ хвилi абстиненцп" (на дев'яносту добу) був достовiрно (p<0,01) вище, ыж у осiб, що погодились продовжувати антидепресивну терапiю (14,41 ± 0,23 29 балiв проти 8,84 ± 0,38 балiв, або на 63,02 % бтьше).
По-трете: досягнутий протягом перших трьох
25
20
о 15
10
0
мюяцв ефект полтшення афективного статусу у тих па^ен^в-реаб^тан^в, хто отримував таку тератю, збер^аеться протягом наступних дев'яти мюяцв: достовiрнi (0,01<р<0,05) вщмш-ностi з контрольною групою зберiгаються аж до юнця першого року з моменту завершення детоксикацп.
Таким чином, е вс пiдстави говорити про пе-вну (i доволi тривалу) пюлядш проведено! антидепресивноТ терапи щодо афективного статусу.
Результати застосування методики професо-ра 1.К. Соана - визначення функцiонального стану окомiру на етапi реаб^тацп оаб, залежних вщ опющ1в подано на рисунку 2 та у таблиц 2.
—♦—Ципрамт 40 мг/добу —□—Без антидепресивноТ терапи
0 д¡6
+ 10 д¡6 + 30 д¡6 + 90 д¡6 +180 д¡6 + 360 д¡6 + 540 д1б Час з моменту завершення детоксикацп, д¡6, д¡6
Примтки: *- в'дм'ннють з групою хворих, що одержували ципрамт достов'рна (р<0,05).
Рис. 2. Динамка середнх значень помилок оком'ру (за методикою проф. 1.К. Сосна) в ранньому й пзньому постабстинент-них пер 'юдах (ПП), а також на етап/ ремюп у осб, залежних в 'д опюШв, рiзних груп порiвняння
Як можна бачити, тсля, майже синхронного зменшення кшькосп помилок окомiру в ранньому постабстинентному перiодi в обох групах з'являеться тенден^я до Тхнього зростання, яка досягае свого максимуму на 30-90 добу (залеж-
Таблиця 2
Динамка середнх значень помилок оком'ру (за методикою проф. 1.К. Сосна) в ранньому й пЗньому постабстинентних пер-
одах (ПП), а також на eтапi ремюй'у осб, залежних eid опiоïдiв, piзних груп поpiвняння
но вщ групи порiвняння) з моменту завершення детоксикацп, тсля чого починаеться майже не-ухильне зменшення, яке тривае решту перюду спостереження (аж до 18-го мюяця).
Час з моменту завершення детоксикацп, д1б Середн1 значень помилок оком1ру, %
Циталопрам 40 мг/добу (перил 3 мю.) Без антидепресивноТ терапи
0 д1б 20,84 ± 0,78 17,49 ± 0,52*
+ 10 д1б 13,98 ± 1,18 11,86 ± 0,76
+ 30 д1б 11,60 ± 1,17 15,84 ± 0,48*
+ 90 д1б 13,26 ± 1,15 15,57 ± 0,49
+ 180 д1б 8,36 ± 0,77 10,82 ± 0,52*
+ 360 д1б 7,40 ± 0,86 11,56 ± 0,54*
+ 540 д1б 6,85 ± 0,84 5,84 ± 0,28
Примтка: * - в'дм'тн'ють з групою хворих, що одержували циталопрам достов'рна (p<0,05)
Спостереження, щодо подiбностi динамк ви-разност депресп i кшькосп помилок окомiру тд-тверджуеться результатами кореляцшного ана-лiзу - мiж наведеними графками юнуе достат-ньо мщний i достовiрний кореляцiйний зв'язок (в
грут, що одержувала ципрамт r=0,93 при p<0,01, а в грут без антидепресивноТ терапп r=0,89 при p<0,01). При цьому кореля^я мiж ди-намiками кiлькостi помилок окомiру в рiзних групах порiвняння також е мiцною i достовiрною
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академ1я»
(г=0,78 при р<0,01).
Як результати обстеження за шкалою Hamilton-21 (рис. 1) , так i результати, одержат за методикою професора 1.К. Сосiна (рис. 2), пiдтверджують наявнють у хворих з опiоТдною залежнютю феномену "друго! хвилi абстиненцП", що, в даному випадку, проявляе себе зростан-ням кiлькостi помилок окомiру протягом 2-3 мн сяцiв пюля припинення вживання опю!фв (рис. 2).
Таким чином, можна стверджувати, що кть-кiсть помилок окомiру, оцшено! за методикою професора 1.К. Сосша, е надiйним маркером афективного статусу хворих, залежних вщ опю!-дiв. З огляду на те, що зазначена методика, на вщмшу вщ , шкали депресп Hamilton-21, е об'ективною, тому и можна використовувати для верифкаци одержаних вiд па^енлв психомет-ричних даних щодо !хнього афективного статусу.
Напрямки подальших дослвджень В подальшому плануеться оцiнити доцть-нiсть використання антидепресантiв у оаб, залежних вiд опю!фв шляхом дослщження ''хньо'' прихильностi до реабт^ацшно! програми, а та-кож можливостей утримання вiд вживання нар-котиш та показникiв соцiального функцюнуван-ня в постреаб^тацшному перiодi.
Висновки:
1. Доведено, що нав^ь вiдносно короткий курс антидепресивно! терапп (циталопрам по 40 мг/добу протягом трьох мюя^в) у хворих, залежних вщ опю!фв, iстотно прискорюе зворотний розвиток депресивно! симптоматики; на 63,02 % зменшуе гостроту афективних розладiв протягом "друго! хвилi абстиненцп"(8,84 ± 0,38 балiв за шкалою Нат№оп-21 в основнiй групi проти 14,41 ± 0,23 29 балiв в контрольна групi) i за-безпечуе достовiрне (0,01<р<0,05) полiпшення афективного статусу пролкованих реабiлiтантiв протягом не менше як дев'яти мюя^в пiсля за-вершення курсу терапп антидепресантами (ефект пюлядп).
2. Показано, що динамка ктькосп помилок окомiру (за методикою професора 1.К. Сосiна) достовiрно (р<0,01), прямо i мiцно корелюе (ко-ефiцiенти кореляци г=+0,93 та г=+0,89 в групi хворих, якi одержували циталопрам i в групi хворих без антидепресивно! терапп, вiдповiдно) з виразнютю депресивно! симптоматики (оцше-но! за шкалою Hamilton-21), що дозволяе вважа-ти зазначенi показники функцюнального стану окомiру надiйним об'ективним маркером афективного статусу хворих, залежних вщ опю!фв.
Лiтература
1. Иванец Н.Н. Антидепрессанты в терапии патологического влечения к психоактивным веществам [Текст] / Иванец Н.Н. - М. : НИИ наркологии МЗ России, 2000. - 154 с.
2. Винникова М.А. Ремиссии при героиновой наркомании (клиника, этапы течения, профилактика рецидивов). [Текст] / М.А. Винникова. Дис... докт. мед. наук: 14.01.17 / М. : НИИ наркологии МЗ России. - 2003. - 243 с.
3. Самойлова О.С. Комплексна дiагностика i фармакотерапевтич-на корек^я афективних розладiв внаслщок вживання ошо'йв та психостимулятс^в. [Текст] / О.С.Самойлова. Автореф. дис... канд.. мед. наук: 14.01.27 / 1нститут неврологи, психiатрп та наркологи АМН Укра'ни. - Харюв, 2006. - 20 с.
4. Агибалова Т.В. Аффективные расстройства при алкогольной, опиатной и игровой зависимости (клиника и терапия) [Текст] / Т.В.Агибалова Автореферат дис... канд.. мед. наук : 14.01.17. -М. : НИИ наркологии МЗ России, 2007. - 20 с.
5. Нейробиология патологических влечений: алкоголизма, токси-ко- и наркоманий [Текст] / Т.М. Воробьева, П.В. Волошин, Л.Н. Пайкова [и др.]. - Харьков : Основа, 1993. - 176 с.
6. Гольдрин С.Э. Аффективные нарушения у больных опийной наркоманией в структуре опийного абстинентного синдрома и во время ремиссии [Текст] / С.Э. Гольдрин // Наркология. -
2003. - №9. - С. 44-50.
7. Аймедов К.В. Мотивацшний профть та афективш порушення при опшнш залежност [Текст] / К.В. Аймедов // Вюник психiатрм та психофармакотерапи. - 2004. - №2(6). - С. 65-73.
8. Fernandez L. Benzodiazepine addiction and symptoms of anxiety and depression in elderly subjects [Текст] / L. Fernandez, C. Cas-sagne-Pinel // Encephale. - 2001. - № 27(5). - P. 459-574.
9. Baker T.B. Addiction motivation reformulated: an affective processing model of negative reinforcement [Текст] / T.B.Baker, M.E.Piper, D.E.McCarthy, M.R.Majeskie, M.C. Fiore // Psychological Review. -
2004. - №1. - P. 33-51.
10. Dannon P. Comorbid psychiatric symptoms in pathological gamblers: anxiety, depression and substance abuse [Текст] / P. Dan-non, M. Sason, B. Shalgi, L. Tusan [et al.] // Harefuah. - 2004. -№143(9). - P. 643-695.
11. Рохлина М.Л. Аффективные нарушения при героиновой наркомании [Текст] / М.Л.Рохлина, А.А.Козлов, С.О.Мохначев // Вопросы наркологии. - 2002. - №1. - С. 20-26.
12. Coelho R. Depression and the severity of substance abuse [Текст] / R.Coelho, R.Rangel, E.Ramos, A.Martins [et al.] // Psychopa-thology. - 2000. - №33(3). - P. 103-109.
13. Danielson C.K. Association of substance abuse and depression among adolescent psychiatric inpatients [Текст] / C.K.Danielson, J.C.Overholser, Z.A. Butt // Canadian Journal of Psychiatry. - 2003.
- №48(11). - P. 762-797.
14. Синицкий В.Н. Патопсихологическая характеристика развития опийного абстинентного синдрома ^кст] / В.Н.Синицкий, Н.А.Стогний, Г.Е.Трофимчук [та ш.] // Архiв психiатрм. - 2002. -№4(31). - С. 78-81.
15. Литвинцев С.В. Применение оценки неспецифических адаптационных реакций организма при анализе качества ремиссий у больных опиатной наркоманией ^кст] / С.В.Литвинцев, В.К.Шамрей, Н.П. Медведев [та ш.] // Наркология. - 2003. - №7.
- С. 18-20.
16. Balfour D.J. The effects of nicotine on neural pathways implicated in depression: a factor in nicotine addiction? [Teкст] / D.J.Balfour, D.L.Ridley // Pharmacology Biochemistry Behavioral. - 2000. -№66(1). - P. 79-85.
17. Сосш 1.К. СпоЫб експертно^агностично''' щентифкацп функцн онального стану окомiру у патент, залежних вщ психоактив-них речовин ^кст] / |.К.Сосш // Декпарацшний патент № UA 28865 U. Бюлетень Держпатенту Укра'ни "Промислова влас-нють" - №8. - 2006.
18. Hamilton M. A rating scale for depression [Текст] / M. Hamilton // Journal of Neurology, Neurosurgery and Psychiatry. -1960. - №23.
- Р. 56-62.
19. Пишель В.Я. Стандартный инструментарий для скринирования, диагностики депрессии, оценки эффективности лечения [Текст] / В.Я.Пишель, Ю.А.Блажевич // Архiв психiатрм. - 2001. -№4(27). - С.93-96.
20. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов [Текст] / Гублер Е.В. - М. : Медицина, 1978. - 294 с.
21. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с Использованием Еxcеl / С.Н.Лапач, А.В.Чубенко, П.Н.Бабич. - К. : Морюн, 2000 - 320 с.
Реферат
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ТЕРАПИИ АФФЕКТИВНЫХ РАССТРОЙСТВ У ЛИЦ, ЗАВИСИМЫХ ОТ ОПИОИДОВ, И ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ГЛАЗОМЕРА Друзь О.В.
Ключевые слова: зависимость от опиоидов, , антидепрессивная терапия, оценка эффективности, функциональное состояние глазомера.
Цель работы - определить возможности использования показателей функционального состояния глазомера для контроля эффективности терапии аффективных расстройств у лиц, зависимых от опиоидов, на этапе реабилитации. Обследовано 176 мужчин, зависимых от опиоидов, с депрессивными состояниями разной степени тяжести после детоксикации, из которых 97 человек (основная группа) в условиях православного реабилитационного центра, на протяжении трех месяцев получали антидепрессивную фармакотерапию (циталопрам 40 мг/сутки), а 79 человек (контрольная группа) проходили курс реабилитации без фармакотерапевтического сопровождения. Путем семикратных на протяжении полуторагодичного курса реабилитации (на 0-е, 10-е, 30-е, 90-е, 180-е, 360-е и 540-е сутки с момента завершения детоксикации) исследований с использованием шкалы Hamilton-21 оценена динамика аффективного статуса обследованных; а способом профессора И.К.Сосина - функциональное состояние их глазомера.. Показано, что даже относительно короткий курс антидепрессивной терапии у больных, зависимых от опиоидов, существенно ускоряет обратное развитие депрессивной симптоматики. Доказано, что функциональное состояние глазомера является надежным объективным маркером аффективного статуса больных, зависимых от опиоидов.
Summary
EFFICIENCY OF THE THERAPY OF AFFECTIVE DISORDERS IN OPIOID ADDICTED PATIENTS AND THE FUNCTIONAL CONDITION OF THE EYE ESTIMATION O.V. Druz'
Keywords: dependence from opioid, antidepressive therapy, efficiency estimation, functional condition of eye estimation.
The work purpose is to define possibilities of use of indicators of a functional condition of eye estimation for the control of efficiency of therapy of affective disorders in opioid addicted patients, at a rehabilitation stage. It is surveyed 176 opioid addicted males, with depressions of different severity level after detoxication: 97 persons (the basic group) in the conditions of orthodox rehabilitation centre, during three months received antidepressive pharmacotherapy (cytalopram 40 mg per day) and 79 persons (control group) passed a rehabilitation course without pharmacotherapeutic supports. By sevenfold researches during one-and-a-half-year rehabilitation course (on 0, 10-th, 30-th, 90-th, 180-th, 360-th and 540-th days from the moment of the end of detoxication) the dynamics of the affective status of patients was estimated with use of scale Hamilton-21; and functional condition of their eye estimation was estimated with use of Professor Sosin I.K. method. It is shown, what even rather short course of antidepressive therapy in opioid addicted patients, essentially accelerates return development of depressive symptomatology. It is proved, that the functional condition of eye estimation is a reliable objective marker of the affective status of opioid addicted patients.
УДК 616.12-005.4-005.8
Дудченко М.А., Ляховский В.И., Савченко А.Г., Шапошник О.А., Дудченко М.А. ОЦЕНКА ИНТЕГРАЛЬНЫХ ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИХ ИНДЕКСОВ У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА С ОСТРЫМ ИНФАРКТОМ МИОКАРДА
Высшее учебное заведение Украины «Украинская медицинскаястоматологическая академия», г. Полтава
Исследован общий анализ крови по показателям гематологических индексов на 50 здоровых (20) и больных ОИМ (30) с целью обоснования значение ГИ в диагностике острого инфаркта миокарда (ОИМ) у больных ишемической болезнью сердца (ИБС). Установлено, что по показателям ЛИ, ЛИИ, ИСЛ, ИЛГ, ОИ, ИСНЛ, ИСНМ, ИСЛМ, ИСЛЭ, ИЛСОЭ у больных ИБС с ОИМ снижается иммунитет, происходят аутоиммунное воспаление с интоксикацией в организме и активируется микро- и макрофагальная системы. Доказано, что математический интегральный анализ ГИ является достоверным орентиром в диагностике ОИМ и деструктивных изменениях в сердце. Таким образом, исследование ГИ можно рекомендовать ввести в диагностику ОИМ особенно молодого, старшего возраста и при бессимптомном течении ИБС с ОИМ.
Ключевые слова: инфаркт миокарда, кровь, гематологические индексы.
Заболеваемость ишемической болезнью Особое место среди форм ИБС принадлежит сердца (ИБС) среди взрослого населения раз- инфаркту миокарда (ИМ), который часто сопро-витых стран составляет 20%. Каждые 5 лет на 1 вождается тяжелыми осложнениями и имеет тыс. человек регистрируется новых случаев тенденцию к омоложению. Смертность в стацио-ИБС в США - 80, в Финляндии - 120 [8]. Украина нарных условиях от ИМ в среднем колеблется от занимает среднее место по этим показателям. 9 до 16%, из них в первые два дня составляет до
80% [6].
