CC BY
59
disease / J.G. Regensteiner, J.F. Steiner // J. Vascular Medicine Biology. - 1990. - Vol. 2. - P. 142 - 152.
23. Smith S.C.Jr. AHA/ACC guidelines for secondary prevention for patients with coronary and other atherosclerotic vascular disease: endorsed by the National Heart, Lung, and Blood Institute / S.C.Jr. Smith, J. Allen,
S.N. Blair // Circulation. - 2006. - Vol.113. - P. 2363 -2372.
24. Sugimoto I., Ohta T., Ishibashi H. et al. Conservative treatment for patients with intermittent claudication / I. Sugimoto, T. Ohta, H. Ishibashi // Inter. Angio-logy. - 2010. - Vol. 29, N 2, Suppl. 1. - P. 55-60.
25. TASC Working Group Inter-Society Consensus for the Management of Peripheral Arteria disease // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. - 2007. - Vol. 33, Suppl. 1.
УДК 616.24-007.272-036.1-08-036.82:615.217.3
ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА БЕЗПЕЧНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ХОЛІНОЛІТИКА ТРИВАЛОЇ ДІЇ НА ЕТАПАХ ДОВГОТРИВАЛОЇ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
Т.О. Перцева, Л.І. Конопкіна, Б. О. Басіна
Державний заклад «Дніпропетровська медична академія
Міністерства охорони здоров ’я України»
кафедра факультетської терапії та ендокринології
(зав. - член-кор. НАМН України, д. мед. н., проф. Т.О.Перцева)
Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання легень, холінолітик тривалої дії, медична реабілітація Key words: chronic obstructive pulmonary disease, long-term anticholinergic, medical rehabilitation
Резюме. В статье приведены результаты длительной (в течение 9 месяцев) терапии больных хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ) И и Ш стадий с включением в программы лечения Спиривы®ИапёШа1вг®. Доказано, что при условиях хорошего комплаенса пациентов комплексное длительное лечение приводит к улучшению клинической симптоматики и вентиляционной функции лёгких, повышения насыщенности кислородом артериальной крови и тканей, а в большинстве случаев - к стабилизации и концентрации оксида азота в выдыхаемом воздухе, хотя и на более высоком уровне, чем у практически здоровых людей. Все изложенное выше улучшает активность больных ХОЗЛ и характеризует высокую эффективность их длительной медицинской реабилитации при применении лечебных программ Спиривы®ИапёИа1гг®.
Summary. The article presents results of long-term (9 months) treatment of patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) of II and III stages with inclusion of Spiriva®HandiHaler ®in treatment programs. It is shown that under conditions of good compliance of patients’ comprehensive long-term treatment leads to improvement of clinical symptoms and lung ventilation function, increases oxygen saturation of arterial blood, and tissues, and in most cases stabilizes concentration of nitric oxide in exhaled air, although at a higher level than in healthy persons. All mentioned above improves physical activity of patients with COPD and characterizes high efficiency of long-term rehabilitation in application of Spiriva®HandiHaler ®.
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є однією з найважливіших медико-соці-альних проблем сучасності, оскільки асоціюється
з неухильним зростанням захворюваності, роз-повсюдженості, інвалідності та смертності [3, 7, 10]. Незважаючи на те, що згідно з чинними
європейськими та національними стандартами для лікування хворих на ХОЗЛ регламентовано застосування найсучасніших лікарських засобів [4, 11], і на сьогодні прийом найновітніших інгаляційних глюкокортикостероїдів (ІГКС) не завжди викликає усунення запальної реакції у нижніх дихальних шляхах пацієнтів, а використання нових генерацій бронходилятаторів не завжди призводить до стабільного бронходи-лятаційного ефекту. І дотепер не розроблено однозначних рекомендацій щодо вибору бронхо-дилятаторів тієї чи іншої фармакологічної групи згідно з їх вибірковим найкращим впливом на клініко-функціональні й лабораторні показники, а вплив різних бронходилятаторів при тривалому їх застосуванні на рівень фізичної активності хворих на ХОЗЛ у повсякденному житті (з використанням об’єктивних методів контролю) практично не вивчався.
Усе вищезазначене обґрунтовує необхідність розробки та впровадження методів ефективної довготривалої медичної реабілітації хворих на ХОЗЛ, починаючи з ранніх етапів формування патології.
Метою нашого дослідження було: визначити ефективність та ступінь безпечності застосування тіотропію броміду (Спірива®НаМіНа1ег® «Boehringer Ingelheim Pharma GmbH», Німеччина, «Pfizer International Inc.», США) на етапах довготривалої медичної реабілітації хворих на ХОЗЛ, оцінити вплив препарату на клініко-функ-ціональний статус пацієнтів, ступінь насиченості киснем артеріальної крові й тканин, виразність локального запалення та фізичну активність.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
У дослідження було включено 14 хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадій. Усі хворі дали письмову згоду на проведення дослідження.
Формулювання клінічних діагнозів ХОЗЛ проводилось згідно з рекомендаціями Наказу МОЗ України № 128 від 19 березня 2007 року «Про затвердження інструкцій щодо надання допомоги хворим на туберкульоз і неспецифічні захворювання легенів». У дослідження не включались хворі з тяжкою супутньою патологією інших органів та систем (серцево-судинної, шлунково-кишкового тракту, сечовивідних шляхів, органу зору тощо).
Усі хворі до включення у дослідження приймали комбінований препарат Беродуал-Н (по 4-8 інгаляційних доз на добу), до складу якого входять короткодіючий р2-агоніст (фенотерол) та короткодіючий холінолітик (іпратропіуму бромід), з або без ІГКС згідно зі стадією захворювання (табл. 1), а також сальбутамол (по 200
мкг на прийом) - за потребою. При рандомізації хворих Беродуал-Н був замінений на Спі-риву1®Нап&На1ег®.
Таблиця 1
Розподіл обстежених хворих залежно від стадії ХОЗЛ
Стадія ХОЗЛ Попереднє лікування Призначене лікування
ІІ (n = 9) Беродуал-Н® Сmрива®HandiHaler®
ІІІ (n = 5) Беродуал-Н® + Беклазон-Еко Сmрива®HandШaler® + Беклазон-Еко
На етапі рандомізації один пацієнт був виключений із дослідження у зв’язку з непере-носимістю лактулози, котра міститься у порошковому доставочному пристрої HandiHaler® як наповнювач. Непереносимість у хворого проявилась посиленням задишки зразу ж після інгалювання першої дози лікарського засобу. Після відміни препарату стан хворого протягом доби відновився.
Повний 9-місячний курс лікування Спіривою® у дозі 18 мкг один раз на добу пройшли 13 хворих. Протягом дослідження кожен хворий був обстежений 4 рази: до призначення препарату (на візиті 1), а також через 3, 6 та 9 місяців лікування (на візитах 2, 3 та 4 відповідно).
Середній вік обстежених хворих становив 59,2 ± 2,9 року; чоловіків було 12 (92,9 %), жінок
- 1 (7,1 %); середня тривалість захворювання становила 13,4 ± 3,9 року. Усі хворі були «активними курцями» у минулому або на теперішній час, індекс «пачкаУрік» становив 32,3 ± 3,2.
Ефективність призначеної терапії оцінювалась через 3, 6 та 9 місяців лікування за зміною показників клінічної симптоматики (виразності задишки та кашлю, характеру й кількості мокротиння) та вентиляційної функції легень, показника сатурації кисню ^р02), рівня оксиду азоту у повітрі, що видихається (NOex) - для характеристики ступеня виразності локального запалення, пройденої протягом 6 хвилин дистанції (6-minute walk test - 6MWT) - для характеристики фізичної активності хворих, а також за рівнем комплаєнсу.
Виразність задишки оцінювалась за рекомендованою для хворих на ХОЗЛ шкалою Британської медичної ради (Medical Research Council (MRC)), котра має 5 градацій оцінки ступеня задишки [14]:
1 = я відчуваю задишку тільки при значному фізичному навантаженні;
2 = я задихаюсь, коли швидко йду по рівній місцевості або підіймаюсь на схил;
3 = через задишку я ходжу по рівній місцевості повільніше, ніж люди мого віку, або у мене зупиняється дихання, коли я йду по рівній місцевості у звичному для мене темпі;
4 = я задихаюсь після того, як пройду приблизно 100 м, або після декількох хвилин ходьби по рівній місцевості;
5 = я надто сильно задихаюсь, щоб виходити з дому, або я задихаюсь, коли одягаюсь чи роздягаюсь.
Виразність кашлю оцінювалась за 5-бальною шкалою [S]: 0 балів - кашель відсутній; 1 бал -кашель рідкий, не привертає уваги; 2 бали -кашель частий, але не знижує активності; 3 бали
- кашель частий, знижує активність; 4 бали -кашель привертає увагу протягом більшої частини дня.
Характеристики мокротиння (характер та кількість) оцінювались за Савченком В.М. [6].
Оцінка вентиляційної функції легень (з вимірюванням рівня об’єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ0 у відсотках до належних величин (% належн.) із урахуванням співвідношення ОФВі!форсована життєва ємність легень (ФЖЄЛ) за абсолютними значеннями показників (ОФВ^ФЖЄЛ)) проводилась методом комп’ютерної спірометрії на апараті Master Screen BodyIDiff («Jager», Німеччина) вранці натще. Зворотність бронхообструкції оцінювалась за зміною абсолютного значення ОФВ1 (мл) після інгалювання 400 мкг сальбутамолу. Аналіз даних спірографічного дослідження проводився згідно з вимогами міжнародних стандартів [11] та рекомендаціями вітчизняних вчених [1].
Оцінка показника SрO2 (у відсотковій кількості гемоглобіну, насиченого киснем (%)), що характеризує насиченість киснем артеріальної крові та тканин, здійснювалась за допомогою пульсоксиметричного методу з використанням апарату Sat S16 (Bitmos, Німеччина).
Концентрація NOex визначалась за допомогою портативного NO-аналізатора NIOX MINO® (Aerocrine AB, Швеція) перед проведенням спірометричного дослідження під час кожного візиту пацієнта у клініку. Як одиниці вимірювання використовували 1 ppb (part per billion), що означає одну молекулу газу на 109 молекул повітряної суміші, яку видихує пацієнт. Контрольну групу для дослідження концентрації NOex склали 10 практично здорових осіб аналогічного віку та статі.
Комплаєнс хворих на ХОЗЛ оцінювали за кількістю прийнятих капсул Спіри-
ви®Нап&На1ег® за певний проміжок часу відносно до тієї кількості препарату, котра повинна була б бути прийнятою за цей період, та виражали у відсотках. Повним комплаєнсом вважався такий, що знаходився у межах від 80 до 120%, неповним - такий, що знаходився поза цими межами.
Безпечність застосування препарату оцінювали за виникненням у хворих побічних ефектів.
Статистична обробка матеріалів досліджень проводилась з використанням методів біометричного аналізу, що реалізовані у пакетах програм БХСБЬ-2003 (№ 74017-641-9475201-57075) та 8ТЛТКТІСЛ 6.0 (№ 31415926535897) [2, 5].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
На етапах спостереження хворих на ХОЗЛ на тлі прийому Спіриви® було відзначено поступове покращення клінічних проявів захворювання. Після завершення повного курсу лікування (через 9 місяців) симптоми покращились досить суттєво порівняно з вихідними даними на візиті 1 (табл. 2).
Таблиця 2
Клінічні показники у хворих на ХОЗЛ до та після лікування холінолітиком пролонгованої дії
Показники Рівні показників (M ± m)
до лікування після лікування
Задишка (бали) 1,91 ± 0,16 1,00 ± 0,19**
Кашель (бали) 1,27 ± 0,14 0,б4 ± 0,15*
Харкотиння (бали) 0,91 ± 0,21 0,3б ± 0,15*
Примітки : *- р < 0,01 для зміни рівня показника; **- р < 0,001 для зміни рівня показника
Щодо показників вентиляційної функції легень, співвідношення ОФВі/ФЖЄЛ у всіх обстежених хворих на усіх етапах лікування було нижчим за 0,7, що характеризувало наявність та/або превалювання у них бронхообструктивних змін.
Незважаючи на те, що через 3 місяці лікування Спіривою®Нап^На1ег® рівень ОФВі у цілому по групі підвищився усього на 5,4 %, становив 65,4 ± 3,58 % належн. порівняно з 60,0 ± 2,80 % належн. на етапі до прийому
препарату, що за критерієм Стьюдента було за критерієм знаків та критерієм Вілкоксона для
недостовірним (р > 0,05 ), втім рівні показника двох сполучених сукупностей було суттєвим з
підвищились абсолютно у всіх обстежених, що високим ступенем достовірності (табл. 3).
Таблиця 3
Зміни рівнів показників у хворих на ХОЗЛ на етапах їх лікування порівняно
з вихідними значеннями на візиті 1
Показники Через 3 місяці лікування — на візиті 2 (кількість хворих (абс./%)) Через 6 місяців лікування — на візиті 3 (кількість хворих (абс./%)) Через 9 місяців лікування — на візиті 4 (кількість хворих (абс./%))
підвищення без змін зниження підвищення без змін зниження підвищення без змін зниження
ОФВі
р
ІЧОех
13
(100,0)
0
(0,0)
р2-1 < 0,001
0
(0,0)
6 2 5
(46,2±13,8) (15,4±10,0) (38,5±13,5)
р2-1 > 0,05 (критерій знаків) р2-1 < 0,05 (критерій Вілкоксона)
11
(84,6±10,0)
10
(76,9±11,7)
2
(15,4±10,0) р3-1 < 0,001
0
(0,0)
р3-1 < 0,05
0
(0,0)
3
12
(92,3±7,4)
6
(23,1±11,7) (46,2±13,8)
1 0
(7,7±7,4) (0,0)
р4-1 < 0,001
3 4
(23,1±11,7) (30,8±12,8)
р4-1 > 0,05 (критерій знаків) р4-1 < 0,05 (критерій Вілкоксона)
8рО2 6 7 0
(46,2±13,8) (53,9±13,8) (0,0)
9
4
(69,2±12,8) (30,8±12,8)
0 9 4 0
(0,0) (69,2±12,8) (30,8±12,8) (0,0)
Р
6MWT
Р
р2-1 < 0,01
10 3
(76,9±11,7) (23,1±11,7)
р2-1 < 0,01
0
(0,0)
13
(100,0)
р3-1 < 0,01
0
(0,0)
р3-1 < 0,01
0
(0,0)
13
(100,0)
р4-1 < 0,01
0
(0,0)
р4-1 < 0,01
0
(0,0)
Примітки : р - достовірність змін рівнів показників (за критерієм знаків та/або критерієм Вілкоксона); 1, 2, 3, 4 - нумерація візитів хворих
р
При подальшому спостереженні хворих на етапах їх лікування були виявлені певні індивідуальні коливання значень ОФВь
Так, через 6 місяців лікування з включенням у лікувальні програми Спіриви®НаМіНа1ег® (на візиті 3) у 2 (15,4 %) хворих рівні показника знизились до початкових значень, аналогічних тим, що були у них на візиті 1, що було пов’язано з вірусною інфекцією. Проте ще через 3 місяці (на візиті 4) рівні ОФВ1 у них підвищились порівняно з вихідними даними на візиті 1 на 8,0 та 3,49 % відповідно, перевищивши також рівні показника і на візиті 2.
У 1 (7,7 %) хворого, незважаючи на те, що рівень ОФВ1 через 3 місяці лікування (на візиті
2) підвищився більше ніж удвоє, через 6 місяців (на візиті 3) він досить суттєво знизився, хоча й залишався на дещо вищому рівні порівняно з вихідними даними, та через 9 місяців лікування повністю досяг початкового рівня. Індивідуальний аналіз показав, що нестабільність вентиляційної функції у цьому випадку була пов’язана з неповним комплаєнсом хворого, яка становила менше 80 % вже після того, як його стан значно покращився через 3 місяці регулярного лікування.
Щодо сатурації кисню, рівень показника 8р02 до призначення Спіриви®Нап^На1ег® в цілому по групі становив 97,0 ± 0,42 %, що й на цьому етапі характеризувало досить високий рівень насиченості киснем артеріальної крові та тканин обстежених нами хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадій. Проте навіть за цих умов через 3 місяці лікування з включенням Спіриви®Нап^На1ег® (на візиті 2) показник підвищився майже у половини хворих, залишившись практично на тому ж рівні у решти з них (у 46,2 та 53,8 % обстежених відповідно), що в цілому характеризувало достовірну значущість змін показника за критерієм знаків та критерієм Вілкоксона. Незважаючи на те, що через 6 місяців лікування (на візиті 3) рівень 8р02 порівняно з вихідними даними за абсолютною величиною в цілому по групі змінився незначущо (а рівень 8р02 з фізіологічних основ не може змінюватись на велике значення), становив 97,8 ± 0,42 % (р > 0,05 за критерієм Стьюдента), за направленістю змін він підвищився ще у більшої кількості хворих, що характеризувало достовірність цих змін (див табл.
3). Через 9 місяців лікування (на візиті 4) показник залишився на тому ж рівні, що й на візиті 3 (97,8 ± 0,42 %). Слід зазначити, що за увесь період лікування рівень 8р02 не знизився у
жодного хворого (табл. 3). Таким чином,
простежена нами динаміка рівня показника 8р02 свідчить про певне посилення насиченості киснем артеріальної крові та тканин хворих на ХОЗЛ при довготривалому лікуванні їх Спі-®
ривою .
За даними кореляційного аналізу, через 3 місяці терапії хворих на ХОЗЛ з включенням у програми лікування Спіриви®НаМіНа1ег® між змінами рівнів ОФВі та 8р02 зв’язку відзначено не було (г = 0,020), проте через 6 та 9 місяців прийому препарату кореляційний зв’язок між змінами цих показників був позитивним середнього ступеня виразності (г = 0,423 та г = 0,474 відповідно). Це свідчить про позитивний взаємопов’язаний вплив лікарського засобу як на вентиляційну функцію легень хворих на ХОЗЛ, так і на насиченість киснем їх артеріальної крові та тканин за умов довготривалого використання сучасного бронходилятатора - холінолітика подовженої дії.
Рівень КОех на візиті 1 в цілому по групі хворих на ХОЗЛ становив 19,6 ± 2,23 ррЬ, що перевищувало рівень у практично здорових осіб (13,8 ± 2,50 ррЬ) на 42,0 % (р < 0,05). Це може відображати наявність великої концентрації N0 у дихальних шляхах як за рахунок наявності цієї хімічної сполуки у газовій фазі тютюнового диму (при активному тютюнопалінні пацієнтів), так і через посилення синтезу її з амінокислоти Ь-аргініну під впливом N0-синтази (найбільш імовірно - макрофагальної). З одного боку, підвищена кількість N0 у дихальних шляхах може зумовлювати негативний вплив його на респіраторну систему, оскільки оксиданти
інактивують інгібітори протеаз, підвищуючи тим самим активність еластази, котра руйнує елас-
тичний каркас легень [13]. З іншого боку, макро-фагальний N0 відіграє важливу роль у підтримці місцевого імунного гомеостазу респіраторного тракту, беручи участь у протиінфекційному захисті шляхом посилення внутрішньоклітинного руйнування мікроорганізмів [9]. Гіпоксія ж може призводити до зниження синтезу N0 [12]. Аналізуючи літературні дані, можна стверджувати, що для хворих на ХОЗЛ важливим з точки зору фізіологічних потреб є досягнення, з одного боку, певного рівня N0 у дихальних шляхах (швидше за все, більш високого, аніж у здорових осіб), а, з другого, - досягнення певної стабільності щодо темпів синтезу цієї сполуки.
Через 3 місяці лікування з включенням у лікувальні програми Спіриви®НаМіНа1ег® (на візиті 2) рівень N0ex у цілому по групі хворих змінився незначущо, становив 22,5 ± 4,21 ррЬ (р > 0,05 порівняно з вихідними даними). Привернуло увагу те, що динаміка показника була різною: у 2 (15,4 %) хворих показник залишився на початковому рівні, у решти -практично в однаковому відсотку як підвищився (в одному випадку - надто значущо), так і знизився. Таким чином, за критерієм знаків показник змінився недостовірно, хоча за критерієм Вілкоксона він підвищився (табл. 3., рис.
2.).
Через 6 місяців лікування (на візиті 3) рівень N0ex підвищився хоча й недостовірно, проте у переважної більшості хворих (рис. 3), становив в цілому по групі 24,0 ± 3,97 ррЬ (р > 0,05
порівняно з початковими значеннями), і лише у 3 (23,1 %) пацієнтів за індивідуальними показниками він дещо знизився порівняно з вихідними даними.
40
35
30
25
20
15
10
5
0
-5
-10
-/
1
„—А—Л- І л
і і і у у і 1 Vі 1 т1 Vі 1 12 3 4 5 6 7 8 ч( 10 11 її 13
і дельта [\loex (ррЬ) через З міс.
Рис. 2. Динаміка змін рівнів КОех у хворих на ХОЗЛ через 3 місяці лікування з включенням Спіриви® порівняно з вихідними даними
45
40
35
ЗО
25
20
15
10
5
0
-5
-10
-ґ
і і і і
il.il* 1.«..
1 1 1 1 1 1 1 г^і 1—*і і—*і 1
_ х 4 і *т Э О /СУ .1.™ 11 1+ и и ^
і дельта ІМоех (ррЬ) через бміс.
Рис. 3. Динаміка змін рівнів КОех у хворих на ХОЗЛ через 6 місяців лікування з включенням Спіриви® порівняно з вихідними даними
Через 9 місяців лікування (на візиті 4) рівень КОех становив у цілому по групі 20,9 ± 3,88 ррЬ (р > 0,05 порівняно з початковими значеннями). За критерієм знаків порівняно з вихідними
даними він мав лише тенденцію до підвищення (р > 0,05), за критерієм Вілкоксона - підвищився значущо (р < 0,05), на що суттєво вплинули дані одного хворого (табл. 3; рис. 4).
40
ЗО
20
10
-10
-20
-ЗО
у А\ _ А А .і
- І 1 1 1 1 1 1 2 3 4 5 6 7 і ■> і Ті і ¥і фі 1 9 10 11 12 13
и ^
І дельта ІЧоех (ррЬ) через 9міс.
Рис. 4. Динаміка змін рівнів КОех у хворих на ХОЗЛ через 9 місяців лікування
з включенням Спіриви® порівняно з вихідними даними
При проведенні індивідуального аналізу привернуло увагу те, що на візиті 1 у 3 (23,1 %) хворих, у яких рівень N0ex був найвищим (вищим за 20 ррЬ), у подальшому динаміка змін була досить різною. Так, у одного з них (хворий № 7) показник значущо підвищився через 3 місяці лікування й залишався таким на усіх етапах спостереження (рис. 2, 3, 4), становив 22, 60, 63 та 60 ррЬ відповідно на візитах 1, 2, 3 та 4. У одного хворого (хворий № 8) показник значно
знизився на останньому етапі спостереження (див. рис. 2, 3, 4), становив 32, 37, 30 та 11 ррЬ відповідно на візитах 1, 2, 3 та 4. Ще у одного хворого (хворий № 10) показник залишався стабільно високим протягом усього періоду лікування (40, 42, 34 та 38 ррЬ відповідно на візитах 1, 2, 3 та 4). Отримані результати обґрунтовують необхідність проведення подальших досліджень з метою визначення діагно-
стичної значущості такого показника, як КОех на етапах лікування хворих на ХОЗЛ.
Щодо результатів 6М^Г, вже на візиті 2 (через 3 місяці лікування з включенням Спі-риви®Нап&На1ег®) 10 хворих із 13 (76,9 %) пройшли більшу дистанцію, ніж на попередньому візиті (див. табл. 3). На етапі 6- та 9-місячного лікування усі обстежені (100 %) пройшли значно більші дистанції - на 25-50 м довші, аніж до включення у лікувальні програми Спіриви®. Отримані результати показали, що довготривала бронходилятуюча терапія з використанням тіотропію броміду призводить до покращення переносимості фізичного навантаження хворими на ХОЗЛ та у зв’язку з цим може бути використана для підвищення ефективності легеневої реабілітації хворих на ХОЗЛ.
При прийомі Спіриви®НаМіНа1ег® протягом 9 місяців був відзначений у цілому повний ком-плаєнс хворих на ХОЗЛ (у межах 80-100 %), за винятком 1 випадку, про який йшлося вище (комплаєнс становив менше 80 %). У жодного хворого не було виявлено небажаних побічних явищ, котрі б потребували відміни препарату, що
характеризує високий рівень безпечності при тривалому застосуванні Спіриви®НаМіНа1ег®.
ВИСНОВКИ
1. Комплексне довготривале (протягом 9 місяців) лікування хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадій з включенням у програми лікування холінолітика тривалої дії (Спірива®НаМіНа1ег®) за умов хорошого комплаєнсу пацієнтів приводить до покращення клінічної симптоматики й вентиляційної функції легень, підвищення насиченості киснем артеріальної крові й тканин та забезпечує у більшості випадків певну стабільність складних процесів, пов’язаних з участю N0ex, що, зрештою, покращує фізичну активність хворих,
а, отже, й характеризує високу ефективність їх медичної реабілітації.
2. Довготривале (протягом 9 місяців) використання хворими на ХОЗЛ Спіри-ви®НаМіНа1ег® добре переноситься та не викликає побічних явищ, котрі б потребували відміни препарату.
3. Препарат Спірива®НаМіНа1ег® може бути рекомендований як препарат вибору при проведенні довготривалої медичної реабілітації хворих на ХОЗЛ.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Інструментальні методи дослідження функції зовнішнього дихання при захворюваннях бронхо-ле-геневої системи: метод. рекомендації / Ю.М.Мос-товий, Т. В. Константинович-Чічерельо, О.М. Колош-ко, Л. В. Распутіна. - Вінниця, 2000. - 36 с.
2. Лапач С. Н. Статистические методы в медикобиологических исследованиях с использованием Exe1 / С. Н. Лапач, А. В. Губенко, П. Н. Бабич. - К. : Морион, 2000. - 320 с.
3. Порівняльні дані про розповсюдженість хвороб органів дихання і медичну допомогу хворим на хвороби пульмонологічного та алергологічного профілю в Україні за 2001-2005 рр. - К., 2006. - 45 с.
4. Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія»: наказ МОЗ України № 128 від 19.03.2007 р. - К., 2007. - 146 с.
5. Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладних программ 8ТАТІ8ТІСА / О. Ю. Реброва. - М. : МедиаСфера, 2002. - 312 с.
6. Савченко В. М. Формализованная система базових клинических показателей для оценки состояния больных хроническими необструктивными и обструктивними болезнями легких / В. М. Савченко // Укр. пульмонол. журнал. - 2001. - № 2. - С. 46-50.
7. Фещенко Ю. І. Хронічні обструктивні захворювання легень: проблемні питання / Ю.І. Фещенко // Нова медицина. - 2005. - № 1. - С. 18-20.
8. Эффективность и безопасность доксофиллина в лечении больных ХОЗЛ I Ю. И. Фещенко, Л.А. Яшина, М. А. Полянская [и др.] II Укр. пульмонол. журнал. - 200S. - № 3 (б1). - С. З2-Зб.
9. Aoshiba K. Alveolar wall apoptosis causes lung destruction and emphysematous changes I K. Aoshiba, N. Yokohori II Am. J. Respiratory Cell Molecular Biology. - 2003. - Vol. 2S. - P. 555-б2.
10. Carverlet P. M. Chronic obstructive pulmonary disease I P. M. Carverlet, P. Walker II Lancet. - 2003. -Vol. Зб2. - P. 105З-10б1.
11. Global Initiative for Chronic Gbstructive Lung Disease. Global Strategy for the diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease.
- Copyright, 2010. - MCR VISIGN, Inc.
12. Tuder RM. Cellular and molecular mechanisms of alveolar destruction in emphysema: an evolutionary perspective I R. M. Tuder, T. Yoshida II Am. Thoracic Society. - 200б. - Vol. 3. - P. 503-511.
13. Tuder RM. Gxidative stress and apoptosis interact and cause emphysema due to vascular endothelial growth factor receptor blockade I R. M. Tuder, L. Zhen II Am. J. Respiratory Cell Molecular Biology. - 2003. - Vol. 29. -P. 88-97.
14. Usefulness of the Medical Research Council (MRC) dyspnoea scale as a measure of disability in patients with chronic obstructive pulmonary disease I J. C. Bestall, E. A. Paul, R. Garrod [et al.] iI Thorax. -1999. - Vol. 54, N 7. - P. 581-58б.
♦
