CC BY
82
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Антонович Е. А. Качество продуктов питания в условиях химизации сельского хазяйства: Справочник / Е.А. Антонович, Л.К Седокур. - К.: Урожай, 1990. -240 с.
2. Гігієнічна класифікація пестицидів за ступенем небезпечності: ДСанПіН 8.8.1.002-98. - затв. 28.08.98. - К.: М-во охорони здоров’я України, 1998. -20с.
3. Методика виконання вимірювань масової концентрації метираму в атмосферному повітрі та повітрі робочої зони парофазним газохроматографічним методом: МВ № 300-2001 // Методичні вказівки з визначення мікрокількостей пестицидів в харчових продуктах, кормах та навколишньому середовищі. -К., 2004. - Зб. 37. - С. 167-172.
4. Методические указания по гигиенической оценке новых пестицидов: МУ № 4263-87. утв. 13.03.87. - К.: М-во здравоохранения СССР, 1988. -210с.
5. Методические указания по определению ман-коцеба в атмосферном воздухе и воздухе рабочей зоны парофазным газохроматографическим методом: МУ № 136-99 // Метод. указания по определению микроколичеств пестицидов в продуктах питания, кормах и внешней среде. - К., 2001. - Сб. 29.-С.82-86.
6. Методичні рекомендації “Вивчення, оцінка і зменшення ризику інгаляційного і перкутанного впли-
ву пестицидів на осіб, які працюють з ними або можуть зазнавати впливу пестицидів під час і після хімічного захисту рослин та інших об’єктів”. - затв. МОЗ України № 324 від 13.05.2009. - К., 2009. - 29 с.
7. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны: ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. -введ. 01.01.89. - М. : Изд-во стандартов, 1991. - 47 с.
8. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні: Офіційне видання / В.У. Ящук, Д.В. Іванов, Р.М. Кривошея [та ін.]. - К. : Юнівест Принт, 2012. - 831с.
9. Справочник по пестицидам: Гигиена применения и токсикология / Сост. Л.К. Седокур; под ред.
А.В. Павлова. - 3-е изд. - К.: Урожай, 1986. - 432с.
10. Сравнительная токсиколого-гигиеническая характеристика фунгицидов на основе этилен-бис-ди-тиокарбаматов и оценка опасности их применения для людей и окружающей среды / В.Г. Бардов, М.М. Коршун, С.Т. Омельчук [та ін.] // Сучасні проблеми токсикології. - 2003. - №1. - С. 41-49.
11. Metiram: Review report for the active substance metiram / European Commission Health & Consumer Protection Directorate - General. - SANC0/4059/2001 -rev 3.3 - Final. - 2005. - 66 р.
12. Reregistration Eligibility Decision for Mancozeb / United States Environmental Protection Agency. - 2005 . - 183 р.
♦
УДК 616.2-002.1-018.73-084-058.862-053.5:615.37
І.Л. Височина ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОФІЛАКТИЧНИХ
ЗАХОДІВ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ГОСТРОЇ РЕСПІРАТОРНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ОРГАНІЗОВАНИХ КОЛЕКТИВІВ (ДИТЯЧІ БУДИНКИ)
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» кафедра факультетської педіатрії та медичної генетики (зав. - д. мед. н., проф. О.Є. Абатуров)
Ключові слова: діти шкільного Резюме. Представлены результаты клинико - иммунологической эффек-
віку, дитячі будинки, тивности применения иммуномодуляторов растительного («Флавозид»,
імунопрофілактика ГРВІ «Иммунин») и синтетического (Липоферон) происхождения у детей
Key words: school-age children, школьного возраста из детских домов в схемах профилактики острой
orphanages, immunoprophylaxis of респираторной заболеваемости в динамике пятилетнего наблюдения.
ARVI Эффективность профилактических мероприятий в условиях органи-
зованных коллективов с использованием различных иммуномодуляторов составила в среднем 82% за счет уменьшения кратности и длитель-
ности ОРВИ с формированием в последующем более легкого течения острого респираторного заболевания, что достигалось возможностями воздействия на различные звенья иммунитета в группах обследованных детей.
Summary. The results of the clinical-immunological efficacy of herbal immunomodulators ("Flavozid", "Immunin") and of synthetic origin (Lipoferon) included in schemes to prevent acute respiratory illness in school children from orphanages in the dynamics of the five-year follow-up are presented. Prevention activities in organized groups with various immunomodulators averaged 82% at the expense of reduce of multiplicity and duration of ARI, with subsequent formation of milder course of acute respiratory disease; this was achieved by effect on the various links of immunity in groups of children surveyed.
Необхідність подальшого удосконалення та оцінка ефективності вже існуючих профілактичних заходів щодо зниження рівня гострої респіраторної захворюваності у дітей підтверджується високою питомою вагою гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) в дитячій популяції (близько 70% від всієї інфекційної патології), а також існуючим ризиком ускладненого перебігу ГРВІ, особливо серед часто хворіючих дітей, що, насамперед, пов’язано з транзиторною неспроможністю імунної системи у цих дітей [4, 6, 8, 9]. Рівень інфекційної захворюваності у дітей з дитячих будинків перевищує показники дітей з сімей, а значущість респіраторної захворюваності зумовлена низкою факторів ризику, частка з яких детермінована особливостями та характеристиками самого організованого колективу, в якому ці діти проживають [6, 10]. Тому метою цього дослідження було вивчення клініко-імунологічної ефективності профілактичного використання імуномодулято-рів природного та синтетичного походження у дітей шкільного віку в умовах дитячих будинків.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Це клініко-імунологічне дослідження ефективності використання різних імуномодуляторів у схемах профілактики ГРВІ в умовах організованих колективів було добровільним, повністю відповідало вимогам біоетичного комітету та узгоджувалося з офіційними опікунами дітей, медичними працівниками та вихователями дитячих будинків. Дозування, режим та схеми призначення препаратів проводилося тільки відповідно до інструкції та за рекомендаціями виробників.
Клінічне обстеження у 146 дітей шкільного віку з дитячих будинків включало в себе аналіз анамнестичних даних, оцінку результатів власного об’ єктивного обстеження з урахуванням даних висновків оглядів вузьких спеціалістів та результати катамнестичного спостереження за цими дітьми мінімум протягом року після
закінчення різних курсів профілактичних заходів.
Критеріями включення дитини до цього дослідження були наявність стану соматичного здоров’я та відсутність симптомів гострого інфекційного процесу або загострення хронічного вогнища інфекції, що підтверджувалося результатами власного об’єктивного обстеження напередодні та в динаміці проведення профілактичного курсу терапії.
До першої групи спостереження увійшли 48 дітей з дитячих будинків віком від 7 до 17 років, які в схемі профілактики гострої респіраторної захворюваності отримували вітчизняний рослинний сироп «Флавозід®» («Екофарм»; Україна), активною речовиною якого є протефлазід (похідне з диких злаків Deschampsia caespitosa L. та Calamagrostis epigeios L.), імунокоригуючі властивості якого пов’язані зі стимуляцією синтезу ендогенного а- та у-інтерферонів [2].
Препарат «Флавозід®» з профілактичною метою призначався протягом двох тижнів за схемою залежно від віку дітей. Для дітей віком від 7 до 9 років перші три дні терапії «Флавозід®» призначався по 4 мл двічі на день, з четвертого до чотирнадцятого дня терапії - по 5 мл 2 рази на день; для дітей від 9 до 12 років - перші три дні по 5 мл двічі на день, з четвертого дня - по 6 мл 2 рази на день;і дітям, старшим за 12 років -перші три дні терапії - по 5 мл двічі на день, з четвертого дня по 8 мл 2 рази на день. Сироп «Флавозід®» вживався натще, за 20-30 хвилин до їжі [2].
Обсяг імунологічного дослідження у дітей першої групи спостереження включав у себе вивчення рівня вмісту CD25+, цитокінів IL-4, -
10, -12р70 (ELISA, Diaclone, France) та TGF-pi (DRG ELISA, Germany) у сироватці крові двічі -до початку та після проведення профілактичного курсу терапії.
До другої групи спостереження увійшли 70 дітей шкільного віку з дитячих будинків, які в
схемі профілактики ГРВІ отримували комплексний рослинний препарат «Імунін» у вигляді желе («American Norton Corporation», США), який вміщує екстракти 43 лікарських рослин, що забезпечує його адаптогенну дію, імуномодулю-ючий ефект зумовлений активацією фагоцитозу та стимуляцією продукції інтерферону, а антисептична дія пов’ язана з високим вмістом вітаміну С і мікроелементів (кремній, цинк, магній, йод, залізо) [3]. З метою профілактики ГРВІ в умовах організованих колективів у всіх дітей другої групи спостереження рослинний препарат «Імунін» застосовувався по 1 чайній ложці з рідиною двічі на день протягом місяця
[3].
Всім дітям другої групи спостереження проводили оцінку мукозального імунітету з вивченням вмісту протимікробних білків лактоферину, а-дефензинів 1-3 в ротоглотковому секреті (Human Lactoferrin та Human HNP 1-3; Hycult® biotech, НТВ, «БиоХимМак») та SIgA в слині (Вектор - Бест, Росія) двічі в динаміці спостереження.
До третьої групи дійсного дослідження увійшли 28 дітей з дитячих будинків, віком від 8 до 16 років, які в схемі профілактики ГРВІ отримували ліпосомальний генно-інженерний інтерферон альфа-2Ь для ентерального застосування (Ліпоферон, виробництва ЗАТ «Вектор -Медика»), противірусні й імунокоригуючі властивості якого забезпечуються стимуляцією продукції власного інтерферону, а ліпосомальна форма випуску підвищує його фармакологічні ефекти зі збереженням високого рівня безпечності та ефективності [7, 11]. Дітям третьої групи препарат Ліпоферон призначався у дозі по 250 тисяч МО перорально за 30 хвилин до їжі 2 рази на тиждень протягом одного місяця [7] .
При вивченні імунного статусу у дітей третьої групи в динаміці спостереження двічі оцінювались показники вмісту лейкоцитів, лімфоцитів, CD25+, IgA, IgM, IgG, рівень TF01 (DRG ELISA, Germany), вміст цитокінів IL-10, IL-12р40+p70 (ELISA, Diaclone, France) та IL-2 в сироватці крові (ELISA Kit, Finland), а також концентрація SIgA у ротоглотковому секреті (Вектор - Бест, Росія).
Забирання крові та ротоглоткового секрету, проведення бактеріологічних висівів зі слизових зіву та носу здійснювався вранці, натще, в присутності медичного працівника та вихователя дитячого будинку. Всі імунологічні дослідження проводились у лабораторії діагностичного центру ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», бактеріологічні дослідження
(висіви зі слизових зіву та носу) - на базі міської централізованої баклабораторіі.
Математична обробка результатів дослідження проводилась з використанням статистичних програм "Statgraf", "Matstat", Microsoft Excel для Windows, а при вивченні значущості розбіжностей статистичних відбірок використовувались пара- та непараметричні критерії [1, 5].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Аналіз анамнестичних даних всіх обстежених дітей (N = 146 дітей шкільного віку з дитячих будинків), які були включені до дійсного дослідження, показав, що в структурі гострих респіраторних захворювань домінували ГРВІ, на другому місці реєструвалися гострі бронхіти, 1/4 частина обстежених дітей мали в анамнезі гострий ларингіт та/або фаринготрахеїт, а гостра пневмонія реєструвалась на четвертому місці. За критеріями В.Ю. Альбицького, А.А. Баранова [4, 9] з групи часто хворіючих на ГРВІ було 89 дітей (61% спостережень), інші діти характеризувались як епізодично хворіючі на ГРВІ. Хронічні вогнища інфекцій верхніх дихальних шляхів були зареєстровані у переважній більшості обстежених дітей (96 дітей; 65,7% спостережень) за рахунок компенсованого хронічного тонзиліту; аденоїдні вегетації в анамнезі зареєстровані у 37% випадків. Прояви карієсу в анамнезі відзначались майже в половині всіх спостережень.
Дослідження стану біоценозу слизової оболонки мигдаликів і порожнини носа у 96 дітей шкільного віку з дитячих будинків показало, що тільки у 24 дітей (25%) висівали нормальну флору, що відповідало стану еубіозу верхніх дихальних шляхів (ВДІІІ). У решті випадків (75%) ідентифіковано наявність умовно-патогенної та патогенної флори на слизових ВДІ , бактеріологічна верифікація яких показала, що на першому місці було зареєстровано виділення St. аигеш (60,4%), а на другому місці - Str. haemolyticus (35,4%).
За результатами імунологічного дослідження, проведеного до початку профілактичних заходів, показано, що у клінічно здорових дітей першої групи спостереження залежно від стану бактеріальної колонізації ВДІІІ існували достовірні відмінності деяких імунологічних показників. Бактеріоносійство St. aureus і Str. Haemolyticus на слизових ВДШ (табл.1) у дітей шкільного віку з дитячих будинків супроводжувалось достовірно більш високим рівнем вмісту ІЬ-12р70 в сироватці крові порівняно з групою дітей з еубіозом ВДШ (р<0,05). В імунному статусі у дітей - бактеріоносіїв також було зареєстровано наявність відносно низького вмісту
ІЬ-10 і, навпаки, у дітей з еубіозом на слизових женням вмісту ТОБ-рі та ЄБ25+ в периферичній ВДШ було зареєстровано збільшення продукції крові (р<0,05).
ІЬ-10, що поєднувалось з достовірним зни-
Таблиця 1
Показники інтерлейкінів в періоді клінічного благополуччя у дітей шкільного віку з дитячих будинків залежно від стану біоценозу на слизових ВДШ (перша група
спостереження)
Показник Одиниці вимірювання Діти з бактеріоносійством на слизових ВДШ Діти з еубіозом на слизових ВДШ
IL-4 пг/мл 0,754 ±0,025 0,724 ±0,021
IL-10 пг/мл 8,196±0,345 14,535±6,144*
IL-12p70 пг/мл 1,082±0,043 0,547±0,059*
Примітка : знаком * позначені дані, що між собою вірогідно відрізняються р<0,05
Різні напрями змін цитокінового профілю та показників вмісту TGF-ß1 і CD25+ в периферичній крові у дітей першої групи спостереження залежно від стану біозу на слизових ВДШ дозволяють припустити, що бактеріоносійство (St. aureus або Str. Haemolyticus) призводить до зниження індуктивної дії сінгенної флори на проліферацію Т-reg клітин, що веде до зменшення їх представництва та зумовлює пролонговану низь-корівневу запальну ТЬ1-асоційовану відповідь.
Оцінка показників мукозального імунітету в періоді клінічного благополуччя у дітей другої групи спостереження показала, що залежно від кратності перенесених ГРВІ, у ротоглотковому секреті ЧХД з другої групи спостереження реєструвався достовірно низький вміст протимікробних білків а-дефензинів HNP 1-3 та SIgA порівняно з епізодично хворіючими дітьми (ЕХД) (р<0,05), і майже у 20% ЧХД концентрація SIgA дорівнювалась або була меншою ніж 46 мг/л; що в п’ять - десять разів нижче мінімального вмісту SIgA в популяції здорових людей (370-670 мг/л). Вміст лактоферину в ро-тоглотковому секреті у ЧХД достовірно не відрізнявся від показників ЕХД (табл. 2).
В імунологічному статусі дітей шкільного віку з третьої групи спостереження до початку профілактичного курсу терапії лише показник концентрації TGF-ß1 був вірогідно нижчий за показник нормативу тест-системи (р<0,05). Інші імунологічні показники, зокрема і вміст цито-кінів (IL-10,-2, -12р40+р70,) та секреторного IgA у ротоглотковому секреті вірогідно не відрізнялись від показників нормативів тест-систем (табл.. 3).
Таким чином, імунологічні характеристики у дітей шкільного віку з організованих колективів у періоді клінічного благополуччя (стан сома-
тичного здоров’я) не мали стійких проявів недостатності або дефіциту різних ланок імунної системи, були досить варіабельні та свідчили про розбалансованість різних рівнів регуляції та/або напруження механізмів імунного захисту, що в частині дійсних спостережень поєднувалось з напруженням мукозального імунітету та проявлялося, насамперед, виразністю дисбіоценозу слизових ВДШ, що й зумовило необхідність проведення профілактичних заходів у групах обстежених дітей шкільного віку з організованих колективів.
Таблиця 2
Показники мукозального імунітету у часто та епізодично хворіючих дітей шкільного віку з дитячих будинків у періоді клінічного благополуччя (друга група спостереження)
Показники ЧХД ЕХД
а-дефензини 1-3, пг/ мл 2266,9 ± 93,4* 2702,46 ±91,9
Лактоферин, нг/мл 28,2 ±2,5 32,1 ± 4,4
SIgA, мг/л 85,6 ± 9,7* 370 - 670
Примітка : знаком * позначені дані, що вірогідно відрізняються
(р<0,05)
Це дослідження оцінки клініко-імунологічної ефективності застосування імуномодуляторів рослинного та синтетичного походження проводилось у динаміці спостереження протягом 5 років, за результатами якого перенесення всіх препаратів було добрим у переважної більшості дітей, алергічних реакцій не відзначено у жодної дитини, неперенесення вживання желе «Імунін»
через блювоту було зареєстровано у однієї дитини, органолептичні характеристики желе майже у половині випадків асоціювались з незначною гіркотою у роті за рахунок включення в рослинний препарат «Імунін» різних видів перцю гіркого.
Ефективність профілактичного використання імуномодуляторів у схемах профілактики ГРВІ у дітей шкільного віку з дитячих будинків у середньому становила 82% за рахунок зменшення кратності ГРВІ в 1,2-1,5 разу та зменшення тривалості гострого респіраторного епізоду на 1,8-
2,2 дня. Поряд зі зниженням частоти ГРВІ у дітей з організованих колективів було зареєстровано більш легкий перебіг тих випадків ГРВІ, яких не вдалося запобігти, порівняно з тяжкістю перебігу ГРВІ у період до проведення профілактичних курсів лікування зазначених у дизайні роботи препаратів.
Мікробіологічні дослідження у дітей шкільного віку з організованих колективів після використання рослинних імуномодуляторів показали формування стану еубіозу на слизових ВДШ у більшості дійсних спостережень (90%).
Таблиця 3
Показники імунного статусу у дітей шкільного віку з дитячих будинків у періоді клінічного благополуччя (третя група спостереження)
Показник Одиниці вимірювання Третя група Нормативи
спостереження тест систем
Лейкоцити г/л
Лімфоцити %
Лімфоцити г/л
СВ25+ %
СВ25+ г/л
^А г/л
ІіМ г/л
ІЄС г/л
ТСГ-рі пг/мл
ЄІеА мг/л
Примітка : знаком * позначені дані, що вірогідно відрізняються
В імунному статусі дітей - бактеріоносіїв з першої групи спостереження профілактичне використання фітопрепарату «Флавозід®» призводило до вірогідного підвищення вмісту ІЬ-10 (1=2,04; р<0,05) та зниження вмісту ІЬ-12р70 в сироватці крові (1=3,5; р<0,01), а у дітей з еубіозом (низький початковий вміст ІЬ-12р70) після терапії реєструвалось вірогідне його підвищення (1=2,23; р<0,05), що дозволяє припустити наявність модулюючого впливу складових препарату «Флавозід®» на регуляцію активності або представництво Т-регуляторних -ІЬ-10-продукуючих клітин.
У ЧХД другої групи спостереження терапія комплексним рослинним препаратом «Імунін» призводила до змін в мукозальному імунітеті за рахунок підвищення концентрації 8^А та лак-тоферину в ротоглотковому секреті (р<0,05) з тенденцією до зниження рівнів а-дефензинів 1-3 (р>0,05).
У дітей третьої групи спостереження після профілактичного курсу препаратом Ліпоферон
6,57± 0,29 4,5 - 13,5
52,22 ± 2,28 25 - 45
3,43 ± 0,2 1,125 - 6,075
8,58 ±0,6 5 -15
0,29 ± 0,03 0,06 -0,45
1,25 ± 0,13 0,8 - 3,7
0,96 ± 0,17 0,4 - 2,2
13,88 ± 1,08 7,0 - 18,0
28,81 ± 3,95* 57,75 - 152,25
333,27 ± 34,94 370 - 670
реєструвалось вірогідне підвищення вмісту СБ25+ клітин та концентрації ТОБ-р1 (р<0,05) на фоні перерозподілення вмісту цитокінів (відносне зниження ІЬ-2,-10 та збільшення концентрації ІЬ-12) у сироватці крові в межах нормативу тест-системи. Беручи до уваги, що початкова концентрація ТОБ-р1 була майже в 4 рази нижчою, ніж показник нормативу тест-системи (здорові донори), відновлення нормальної кількості транформуючого фактору росту бета в сироватці крові можна пояснити пе-рерозподіленням субпопуляцій Т-лімфоцитів за рахунок активації Т-регулюючих клітин (СБ4+СБ25+йэхр3) та збільшенням ТЗ-хелперів, які продукують ТОБ-р1, що відбувається на фоні відносного пригнічення Т-reg1 і підтверджується зниженням продукції цитокіну ІЬ-10 [12-14].
Таким чином, показана клінічна ефективність використання рослинних та синтетичного імуно-модуляторів у дітей шкільного віку з організованих колективів за рахунок зменшення кратності та тривалості ГРВІ та формуванням в по-
дальшому більш легкого перебігу гострого респіраторного захворювання, у той час як імунологічні складові ефективності досягалися можливостями впливу на різні ланки імунної відповіді в групах обстежених дітей.
ВИСНОВКИ
1. У дітей шкільного віку з організованих колективів у періоді клінічного благополуччя у 75% випадків зареєстровано бактеріоносійство на слизових ВДШ, в етіологічній структурі якого превалюють St. aureus та Str. Haemolyticus.
2. Імунний статус дітей шкільного віку з дитячих будинків у періоді клінічного благополуччя характеризується нестійкими проявами недостатності різних ланок імунної системи, які є досить варіабельними та свідчать, насамперед,
про розбалансованість рівнів регуляції та напруження механізмів імунного захисту.
3. Ефективність включення препаратів «Фла-возід®»; «Імунін» та Ліпоферон у схемах профілактики ГРВІ серед дітей шкільного віку в умовах організованих колективів становить 82%.
4. Проведення профілактичних заходів у дітей шкільного віку з дитячих будинків з використанням імуномодуляторів рослинного або синтетичного походження дозволяє зменшити тривалість перебігу гострої респіраторної інфекції на 1,8-2,2 дня у середньому та зменшити кратність ГРВІ в 1,2 - 1,5 разу протягом року, що супроводжується формуванням більш легкого перебігу тих випадків ГРВІ, яких не вдалося запобігти.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Герасимов А.Н. Медицинская статистика /
A.Н. Герасимов. - М.: МИА, 2007. - 475 с.
2. Изучение интерфероногенной и антивирусной активности препарата растительного происхождения Протефлазид. Отчет КНИИ эпидемиологии и инфекционных болезней МЗ Украины. — К., 1997.
3. Иммунин (инструкция, свидетельство о регистрации) // http://nortoncorp.com.ua.
4. Коровина Н.А. Часто болеющие дети и современные возможности иммунопрофилактики острых респираторных инфекций / Н.А. Коровина, А.Л. Зап-латников // Трудный пациент. - 2006. - №9.
5. Лапач С.Н. Статистические методы в медикобиологических исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. - К.: Морион, 2000. - 320с.
6. Острые респираторные вирусные заболевания у детей и подростков (диагностика, лечение, профилактика) / В.В. Бережной, И.Б. Ершова, Е.Н. Куне-гина [и др.]. - Луганск, 2003.
7. Перспективы применения липосомальных препаратов в медицинской практике / Н.Б.Бажутин,
B.В.Золин, А.А.Колокольцов, С.Н. Таргонский // Здоров’я України. - 2007. - №3, февраль. - С. 71.
8. Хаитов Р.М. Руководство по клинической им-
мунологии. Диагностика заболеваний иммунной системы: руководство для врачей / Р.М.Хаитов, Б.В.Пи-негин, А.А.Ярилин.- М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009.-352с.
9. Часто болеющие дети // В.Ю.Альбицкий, А.А.Баранов, И.А. Камаев [и др.]. - Н. Новгород: НГМА, 2003.
10. Шульдякова О.Г. Респираторные инфекции у детей // Лекарственные средства, применяемые при вирусных заболеваниях / под. ред. М.Г. Романцова, Ф.И. Ершова. — М., 2007. — С. 233-277.
11. Юлиш Е.И. Липосомальная терапия: настоящее и будущее / Е.И. Юлиш, А.Е. Абатуров // Здоровье ребенка. - 2008. - № 1 (10).
12. Development of CD4+CD25+FoxP3+ regulatory T cells from cord blood hematopoietic progenitor cells / J.F.Hutton, T.Gargett, T.J.Sadlon, S.Bresatz [et al.] // J. Leukoc Biol. - 2009. - Vol. 85, N3. - Р. 445-451.
13. Isolation, expansion, and characterization of human natural and adaptive regulatory T cells / S. Gregori, R. Bacchetta, L. Passerini, M.K. Levings [et al.] // Methods. Mol. Biol. - 2007. - Vol. 380. - Р. 83-105.
14. Natural and adaptive foxp3+ regulatory T cells: more of the same or a division of labor? / M.A.Curotto de Lafaille, J.Lafaille // J. Immunity - 2009. - Vol. 30, N5. -Р. 626-635.
♦
