CC BY
62
УДК 615.244+616.36-002+616.366-002
ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА СТЕАТОГЕПАТИТ ЗА НАЯВНОСТІ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ І ХРОНІЧНОГО НЕКАМЕНЕВОГО
ХОЛЕЦИСТИТУ
За результатами лікування 61 хворого на стеатогепатит за наявності метаболічного синдрому і хронічного некаменевого холециститу встановлено, що включення до базової терапії препаратів урсодезоксихолевої і альфа-ліпоєвої кислот сприяє підвищенню ефективності лікування на основі покращення функціонального стану печінки і впливу на основні патогенетичні ланки захворювання.
Ключові слова: стеатогепатит, метаболічний синдром, хронічний некаменевий холецистит, лікування.
Захворювання гепатобіліарної системи займають близько 40% серед патології органів травлення і знаходяться на 10 місці серед всіх причин смерті. Хворі на хронічний холецистит складають приблизно 20% і займають одне з провідних місць в структурі непрацездатності [3]. Розповсюдженість неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) є значною у всьому світі [7]. Розвиток стеатозу є початковою відправною точкою метаболічного синдрому (МС), поширення якого в популяції коливається в межах від 14 до 24% [9].
Враховуючи недостатню ефективність лікування НАСГ, особливо за наявності МС і ХНХ, важливими є пошуки нових схем терапії, які б могли впливати на ряд патогенетичних ланок захворювання. Позитивним впливом на функціональний стан печінки характеризуються урсодезоксихолева (УДХК) [1, 2, 4, 8, 10] і альфа-ліпоєва (а-ЛК) кислоти [5, 6].
Метою роботи була оцінка клініко-патогенетичної ефективності комплексної терапії із поєднаним застосуванням препаратів УДХК та а-ЛК у хворих на стеатогепатит за наявності метаболічного синдрому і ХНХ.
Матеріал і методи дослідження. Обстежено 61 хворого на ХНХ з ожирінням, серед них 25 (40,98%) чоловіків і 36 (59,02%) жінок віком (52,7±6,5) років. Тривалість захворювання складала (7,76±5,39) років.
Залежно від лікування всі хворі були розділені на дві групи: 30 хворих (І група) отримували базову терапію, 31 хворий (II група) на тлі базової терапії отримували препарат УДХК урсохол ("Дарниця”) у дозі 250 мг двічі на добу і препарат а-ЛК ("Діаліпон" "Фармак". Україна) у дозі 300 мг двічі на добу впродовж 30 днів. Групи були рандомізовані за віком і статтю. У групу контролю входили 20 здорових донорів відповідного віку.
Діагноз стеатогепатиту базувався на підставі аналізу клінічних ознак захворювання, результатів лабораторних та інструментальних обстежень. МС діагностували згідно з рекомендаціями International Diabetes Federation (2005). У дослідження включали хворих на ХНХ з ожирінням за абдомінальним типом. Для оцінки ліпідного спектру крові визначали вміст загального холестерину (ЗХС) і тригліцеридів (ТГ) з використанням стандартних тест-систем фірми “Ольвекс Диагностикам (Росія) ферментативним методом на автоаналізаторі.
Проводили визначення активності ферментів крові: лужної фосфатази (ЛФ) з використанням набору реактивів ТОВ НВП "Філісіт-Діагностика", АсАТ, АлАТ, холінестерази, гамма-глутамілтранспептидази (ГГТП) з використанням реактивів фірми "РLГVA-Lachemа", аргінази за методом Сніпачо в модифікації В.А. Храмова і Г.Г.Листопад. Вміст фактора росту фібробластів (ФРФЬ) у крові визначали за допомогою комерційних наборів Cytimmune (США), вміст васкулоендотеліального фактора росту (ВЕФР) - за допомогою комерційних наборів Biosource (США) імуноферментним методом (ELISA) за методиками фірм-виробників.
Для встановлення рівня продуктів ПОЛ визначали вміст малонового альдегіду (МА) за методом В.Б. Гаврилова в модифікації Е.Н. Коробейнікової (1989) та дієнових кон'югатів (ДК) за
методом Б.В.Гаврилюка, А.Р.Гаврилової, Й.Ф.Хмари (1988) спектрофотометричним методом. Стан АОЗ оцінювали за активністю у крові церулоплазміну (Цп) за методом Н.Равіна в модифікації Бабенка, насичення трансферину (Тф) залізом - за методикою Г.О. Бабенка, стан метаболічної інтоксикації - за вмістом у крові середньомолекулярних пептидів (СМП): пептидних СМП254 і нуклеотидних СМП280, які визначали за методикою Н.І.Габриеляна.
Статистичне опрацювання отриманих результатів дослідження проводили на персональному комп’ютері з використанням програми “Statistica 7,0 for Windows”.
Результати дослідження та їх обговорення. За результатами дослідження встановлено, що застосування в комплексній терапії УДХК і а-ЛК сприяло більш вираженій позитивній динаміці клінічних проявів захворювання порівняно з базовою терапією. Так, зменшення больового, диспепсичного і астено-вегетативного синдромів відзначалося на (2,65+0,22), (3,55+0,28) і (2,62+0,20) дні відповідно раніше у хворих ІІ групи порівняно з хворими І групи і було характерним для більшої кількості випадків. У хворих ІІ групи нудота була ліквідована у 77,41% випадків після 15 днів терапії і у всіх випадках після 30 днів терапії, вздуття живота у 70,97% і 87,10% випадків відповідно, що на 15-25% перевищувало ефективність у хворих І групи, і супроводжувалось позитивною динамікою показників УЗД щодо зменшення ехощільності печінки, її жирової інфільтрації, товщини стінки жовчового міхура. Після проведення лікування із застосуванням УДХК і а-ЛК виявлено зменшення цитолітичного синдрому за активністю АлАТ, АсАТ, аргінази (р<0,05), холестатичного синдрому за активністю ЛФ і ГГТП (р<0,05), мезенхімально-запального синдрому за показником тимолової проби (р<0,05), показників ліпідного спектру крові (табл.1).
Таблиця 1
Динаміка показників функціонального стану печінки під впливом комплексного лікування хворих на стеатогепатит з хронічним некаменевим холециститом і метаболічним синдромом, ____________________________________________(М±т)________________________________________
Показники І група, n =30 ІІ група, n=31
До лікування Після лікування До лікування Після лікування
Заг. білірубін, мкмоль/л 26,35±1,73 20,56±1,58* 26,73±1,80 14,29±1,32*»
АлАТ, ммоль/л»год 0,86±0,06 0,76±0,05 0,91±0,06 0,47±0,03*»
АсАТ, ммоль/л»год 0,77±0,05 0,69±0,06* 0,78±0,05 0,41±0,03*»
ЛФ, ммоль/л»год 2,90± 0,26 2,34±0,20* 3,04± 0,25 1, 70± 0,15*»
ГГТП, ммоль/л»год 7,21+0,53 5,63+0,49* 7,51+0,59 3,22+0,26*»
Аргіназа, мкмоль/ОДмл 0,71±0,05 0,55±0,04* 0,77±0,05 0,29±0,02*»
Холінестераза, ммоль/л»год 83,16±5,92 96,28+6,07* 79,06±5,73 112,5+8,23*»
Тимолова проба, од. 5,29±0,31 4,82±0,36 5,38±0,41 3,27±0,30*»
ЗХ, ммоль/л 5,88±0,49 5,43±0,50 6,12+0,49 4,35+0,40*»
ТГ, ммоль/л 2,63+0,23 2,47+0,21 2,68+0,23 1,73+0,15*»
Примітки: * - вірогідність відмінності до і після лікування, р<0,05; • - вірогідність відмінності від показників у хворих І і II груп після, лікування р<0,05.
Таблиця 2
Динаміка показників системи ПОЛ-АОЗ під впливом комплексного лікування хворих на стеатогепатит з хронічним некаменевим холециститом і метаболічним синдромом, (М±т)
Показники І група, n =30 ІІ група, n=31
До лікування Після лікування До лікування Після лікування
МА, ммоль/л 119,58±6,75 102,45±5,49 127,53±7,49 62,06+3,91*»
ДК, ммоль/л 2,30±0,11 2,15±0,07 2,32±0,09 1,33+0,06*»
Церулоплазмін,ум. од. 48,36±3,42 40,16±1,82* 46,71±3,69 22,45+1,30*»
Трансферин, ум. од. 0,163±0,009 0,177± 0,012 0,165±0,010 0,29+0,02*»
СМП254, ум. од. 0,345+0,031 0,316±0,012 0,349+0,032 0,195+0,010*»
СМП280, ум. од. 0,430+0,035 0,492+0,018 0,424+0,037 0,278+0,015*»
Примітки: * - вірогідність відмінності до і після лікування, р<0,05; • - вірогідність відмінності від показників у хворих І і II груп після, лікування р<0,05.
Вивчення показників ФРФЬ, ВЕФР у хворих ІІ групи дозволило виявити їх зменшення на 33,5% (р<0,05) і 39,1% (р<0,05) відповідно, чого не відзначалося у групі порівняння. Поєднане застосування УДХК і а-ЛК сприяло зменшенню показників ПОЛ і позитивній динаміці показників АОЗ у хворих на НАСГ з ХНХ і МС, що супроводжувалось зменшенням метаболічної інтоксикації за показниками СМП (див. табл.2).
Такі результати, на нашу думку, вказують на вплив комплексного лікування із застосуванням препаратів УДХК та а-ЛК на патогенетичні ланки захворювання, що дає змогу зменшити прогресування патологічного процесу.
Застосування в комплексній терапії препаратів УДХК та а-ЛК у хворих на НАСГ за наявності
МС і ХНХ сприяє підвищенню ефективності лікування шляхом поліпшення функціонального стану печінки і впливу на патогенетичні ланки захворювання.
Перспективами подальших досліджень є вивчення віддалених наслідків лікування.
1. Андрейчин М.А. Урсодезоксихолева кислота ( "урсохол ") в патогенетичній терапії хронічних захворювань печінки / М.А. Андрейчин // Сучасні інфекції. - 2007. - №1. - С.30-35.
2. Бабак О.Я. Решенные и нерешенные вопросы терапии неалкогольной жировой болезни печени в рамках метаболического синдрома / О.Я. Бабак, Е.В. Колесникова // Укр. терап. журнал. - 2006. - №3. - С. 4-9.
3. Глушко Л.В. Стан вегетативної нервової системи у хворих на хронічний некалькульозний холецистит жінок різного віку та корекція лікування з допомогою кверцетину / Л.В. Глушко, Л.М. Скрипник // Вісник наукових
досліджень. - 2004 - №3,- С. 78-79.
4. Колесникова Е. В. Урсодезоксихолевая кислота - "урсолизин": применение в настоящем и будущем / Е.В.Колесникова // Укр.тер. журн. - 2008. - № 4. - С. 96-101.
5. Марков В.О. Нові підходи у комплексному лікуванні цукрового діабету: вплив а-ліпоєвої кислоти і сандостатину на покращення показників гомеостазу в осіб із ускладненим перебігом цукрового діабету / В.О. Марков // Одеський медичний журнал. - 2002. - №2. - С. 60-63.
6. Скрипник І. Неалкогольний стеатогепатит. Роль і місце берлітіону в лікуванні та профілактиці / І. Скрипник, Т. Мельник, А. Гобко // Ліки України. - 2005. - №6. - С. 76-77.
7. Степанов Ю.М. Современные взгляды на патогенез, диагностику и лечение неалкогольного гепатита / Ю.М. Степанов, А.Ю. Филиппова / Сучасна гастроентерологія. - 2004. - №1. - С. 17-24.
8. Щербинина М.Б. Отечественный препарат урсодезоксихолевой кислоты «Урсохол»: возможности терапии дискинезий желчевыводящих путей / М.Б. Щербинина, Э.И. Литвяк // Сучасна гастроентерологія. - 2005. -№4. - С. 80-84.
9. Харченко Н.В. Нові підходи до корекції порушень ліпідного обміну у хворих з метаболічним синдромом / Н.В. Харченко, С.В. Анохіна, С.В. Бойко // Сучасна гастроентерологія. - 2006. - №1. - С. 36-39.
10. Balmer M.L. The effect of UDCA in combination with vitamin E on adipokines in patients with NASH / M.L.Balmer, K. Schmitter, J.F. Dufor // J. Hepatology. - 2008. - Vol. 48. - N2. - P. 337.
THE EFFECTIVENESS OF THE COMPLEX THERAPY IN PATIENTS WITH STEATOHEPATITIS ON THE BACKGROUND OF METABOLIC SYNDROM AND CHRONIC NON-CALCULOUS CHOLECYSTITIS Virstyuk N.G., Senyutovych N.R., Neyko V.E. On the basis of treatment of 61 patients with steatohepatits on the background of metabolic syndrome and chronic non-calculous cholecystitis it has been established that involving preparations of ursodeoxycholic and alpha-lipoic acids into the basic therapy increases the effectiveness of the treatment improving the liver functional state and influencing the main pathogenic stages of the disease.
Key words: steatohepatitis, metabolic
syndrome, chronic non-calculous cholecystitis, treatment
УДК 616.3+615.03+576
ЭФФЕКТИВНОСТЬ КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ БОЛЬНЫХ СТЕАТОГЕПАТИТОМ ПРИ НАЛИЧИИ МЕТАБОЛИЧЕСКОГО СИНДРОМА И ХРОНИЧЕСКОГО БЕСКАМЕННОГО ХОЛЕЦИСТИТА Вирстюк Н.Г., Сенютович Н.Р., Нейко В.Е.
По результатам лечения 61 больного
стеатогепатитом при наличии метаболического синдрома и хронического бескаменного холецистита установлено, что включение к базисной терапии препаратов урсодезоксихолевой и альфа-липоевой кислот содействует повышению эффективности лечения на основании улучшения функционального состояния печени и влияния на основные патогенетические звенья заболевания.
Ключевые слова: стеатогепатит, метаболический синдром, хронический бескаменный холецистит, лечение.
Стаття надійшла 12.04.10
