CC BY
43Фізика живого, Т16, N0 1, 2008. С.128-133. © Штанова Л.Я.
УДК 612.35+612. 015
ЕФЕКТИ ЕКЗОГЕННОГО ТА ЕНДОГЕННОГО ОКСИДУ АЗОТУ НА КИСЛУ ШЛУНКОВУ СЕКРЕЦІЮ У ЩУРІВ Штанова Л.Я.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, біологічний факультет,
НДІ фізіології ім. Петра Богача, вул.Володимирська, 64, 01033, Київ, Україна Інститут прикладних проблем фізики і біофізики НАН України,вул. Львівська, 44, 03115, Київ, Україна
Надійшла до редакції 04.05.2008
Роль оксиду азоту (N0) в регуляції кислої шлункової секреції (КШС) досліджувалась на наркотизованих щурах методом перфузії шлунка за Гхошем і Шільдом. Базальна та стимульована пентагастрином (16 мкг/кг), гістаміном (3 мг/кг), карбахоліном (10 мкг/кг) і інсуліном (1,2од/кг) КШС вивчалася в умовах, коли вміст N0 в шлунку збільшувався внаслідок введення екзогенного донора N0 - нітропрусиду натрію (НПН) (20 мкг/кг, 40 мкг/кг, в/о) та коли N0 був відсутнім внаслідок введення неселективного інгібітора активності N0-синтаз - №-нітро-Ь-аргінін-метил ефіру (Ь-МАМЕ) (10 мг/кг, в/в). Пентагастрин, гістамін, карбахолін і інсулін посилювали КШС та збільшували кількість нітрит-аніону (N02 ) в порожнині шлунка щура. НПН гальмував КШС, стимульовану пентагастрином, гістаміном і інсуліном, але не впливав на базальну та стимульовану карбахоліном КШС. Попереднє застосування Ь-NAME викликало подальше зростання всіх типів стимульованої КШС, суттєво зменшуючи при цьому кількість N02 в порожнині шлунка. Потенціація стимульованої КШС під впливом Ь-КАМЕ одночасно зі зменшенням вмісту N02 в порожнині шлунка доводить участь N0 в механізмах обмеження КШС у щурів. Отже, N0, як екзогенний, так і генерований шлунком, гальмує утворення соляної кислоти в шлунку щура при стимуляції її різними речовинами.
Ключові слова: оксид азоту, кисла секреція, нітропрусид натрію, Ь-КАМЕ, пентагастрин, гістамін, карбахолін, інсулін, шлунок.
ВСТУП
Оксид азоту (N0) є важливим регулятором різноманітних фізіологічних функцій. Залежно від ситуації, N0 може функціонувати як
нейротрансмітер, внутрішньоклітинний сигнальний месенджер чи паракринний агент [1]. В організмі людини і тварин N0 синтезується
внутрішньоклітинно з Ь-аргініну завдяки каталітичній дії ферментів, об’єднаних під назвою N0 синтаз (N08), і метаболізує до стабільних неактивних іонів: нітритів (N02-) та нітратів
(N03-). В шлунку N0 опосередковує рецептивну релаксацію, відіграє важливу роль в захисті слизової шлунка від ушкоджень і бере участь в регуляції мікроциркуляції, продукції слизу і кислої шлункової секреції (КШС) [2, 3, 4, 5, 6, 7, 8]. Проте, саме в регуляції КШС роль N0 до цього часу залишається незрозумілою. Аналіз даних літератури показав, що інгібітори N0 синтази як гальмували КШС у різних тварин [5, 6], так і посилювали її [7, 9]. Так само і N0 донори: як стимулювали КШС [10, 6], так і послаблювали її [3, 7, 11, 12], або зовсім ніяк не впливали на продукцію кислоти шлунком [7,11]. Раніше ми показали, що N0 частково опосередковує
гальмівну дію соматостатину на КШС у щурів [13]. Таким чином, суперечливість даних літератури щодо ефектів N0 на КШС не дозволяє напевно визначити роль N0 в регуляції КШС. Для з’ясування ролі N0 в фізіологічній регуляції КШС ми поставили собі за мету дослідити ефекти донора N0 та інгібітора N0 синтази на базальну та стимульовану різними секретагогами секрецію кислоти в шлунку щура.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
В роботі були використані препарати фірми Sigma СЬешіеаІ Со., 8і.ЬоиІ8 М0”: уретан; гістаміну дигідрохлорид, пентагастрин, карбахоліну гідрохлорид, інсулін; №-нітро-Ь-аргінін-метилефір (Ь-КАМБ). Нітропрусид натрію (НПН) виробництва фірми “ЬаеЬеша”, Чехія. Пентагастрин розчиняли в 200 розчині етанолу при рН 7,8 та !=37°С, всі інші реактиви - в фізіологічному розчині. Кожний розчин готували безпосередньо перед використанням. Агенти вводили внутрішньоочеревинно (в/о) об’ємом 5 мл/кг (уретан, гістамін, карбахолін, пентагастрин, інсулін, НПН) і через стегнову вену у вигляді болюсних ін’єкцій об’ємом 1 мл/кг (L-NAME).
КШС досліджували методом перфузії шлунка за Гхошем і Шільдом [14]. Експеримент розпочинався вранці, після добового голодування тварин. Щурів наркотизували уретаном (1,1 г/кг), для покращення надходження повітря в легені виконували трахеотомію, після неї - лапаротомію. З черевної порожнини діставали шлунок, знаходили дванадцятипалу кишку і нижче від пілоричного сфінктера підводили лігатуру. Через стравохід, для подачі перфузійного розчину, в шлунок вводили привідний катетер, фіксували його на рівні розрізу трахеї за допомогою лігатури. На дванадцятипалій кишці робили розріз, через який в шлунок вводився ще один катетер - відвідний. Його фіксували перев’язкою трохи нижче пілоричного сфінктера і вище надрізу дванадцятипалої кишки. Привідний катетер приєднували до перистальтичного насосу НП-1, за допомогою якого перфузійний розчин подавався в шлунок з постійною швидкістю (17 мл за 10 хвилин). Відвідний катетер приєднувався до колектора фракцій, який автоматично збирав 10-хвилинні проби перфузату впродовж усього періоду дослідження. Об’єм вихідного розчину залишався незмінним та дорівнював об’єму вхідного (17 мл). Це свідчить про те, що шлунок щура за 10 хв. секретує об’ єми шлункового соку, що візуально не визначаються. Стимуляцію секреції розпочинали після того, як КШС залишалася стабільною упродовж, як мінімум, 1 год після початку перфузії шлунка. Цей рівень вважався базальним. Далі тваринам починали вводити відповідні секретагоги. Досліджували базальну та стимульовану пентагастрином (16 мкг/кг), гістаміном (3 мг/кг), карбахоліном (10мкг/кг) і інсуліном (1,2 од/кг) КШС. Донор N0 - НТН (20мг/кг, 40мг/кг) вводили через 10 хв після початку стимуляції КШС пентагастрином, гістаміном і карбахоліном і через 90 хв після початку стимуляції КШС інсуліном. Блокатор синтезу N0 - Ь^АМБ (10мг/кг) вводили за 15 хв. до початку стимуляції КШС. В зібраних впродовж 2 годин досліду пробах перфузату на іономірі ИМ-160 визначали рН і кислотність перфузату в титраційних одиницях. Для цього використовували 0,0 Ш розчин №0Н. Кількість №0Н в мл, що йшла на титрування 1 проби перфузату до рН=7,0, дорівнювала дебіту соляної кислоти в титраційних одиницях (т.о.) за 10 хв. Шляхом сумації дебітів усіх проб обчислювали загальний дебіт кислоти, що виділилася протягом усього досліду.
Кількісне визначення нітрит-аніону (N02") в шлунковому перфузаті проводили за модифікованим методом Грісса [15], використовуючи стандартний набір реативів. Принцип методу - розвиток специфічної кольорової реакції при взаємодії NО2" з реактивом Грісса. Хід визначення: при стимульованій КШС вміст NО2" визначали в 10 хв пробах перфузату,
зібраного на фоні максимальної секреції кислоти. В центрифужні пробірки розливали по 0,2 мл перфузату, додавали 0,2 мл реактиву А. Протягом 10 хв. пробірки витримували на бані з льодом, після чого додавали 0,4 мл бідистильованої води і 1,2 мл реактиву В. Знову витримували проби впродовж 10 хв. на бані з льодом і потім центрифугували зі швидкістю 15000 об\хв, протягом 20 хв., після чого відбирали по 1 мл супернатанту і змішували його з 1 мл реактиву Грісса. Визначення на спектрофотометрі проводили при Я= 520 - 560 нм (максимум поглинання при .Я=550 нм).
Перерахунок здійснювали за калібрувальним коефіцієнтом та калібрувальною кривою. Коефіцієнт знаходили, визначаючи співвідношення суми концентрацій до суми екстинкцій: С = Е 10 К.
Отримані дані піддавалися статистичній обробці. Для перевірки розподілу на нормальність було застосовано W тест Шапіто-Уілксона [16]. Оскільки наші дані виявилися нормально розподіленими, ми розраховували середнє значення (М) та похибку середнього (ш), стандартне відхилення. Порівняння вибірок проводилося за допомогою критерію ї за Стьюдентом.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Дія нітропрусиду натрію. Дебіт НСІ в умовах спокою дорівнював 1,67±0,24 тирт.од./2год. Аналіз результатів досліджень показав, що НПН (20 мкг/кг, 40 мкг/кг) не впливав на дебіт НСІ при спонтанному її вивільненні в шлунку. Пентагастрин (16 мкг/кг) викликав прогресивне збільшення секреції НСІ впродовж 2 год. спостереження КШС. Сумарний дебіт кислоти, що виділилася за весь дослід, дорівнював 11,03+0,58 титр.од/2год. НПН пригнічував стимульовану пентагастрином КШС на 49,2% і 54,6%, відповідно. Гістамін (3 мг/кг) збільшував дебіт соляної кислоти до 10,55±1,1 титр.од./2год. НПН зменшував дебіт НСІ
стимульованої гістаміном КШС з 10,55±1,1
титр.од./2год до 5,61±0,17 титр.од./2год і з 10,55±1,1 титр.од./2год до 6,34±0,55 титр.од/2год, відповідно. Стимуляція КШС карбахоліном (10 мкг/кг) викликала збільшення дебіту НСІ до 7,23+0,54 титр.од./2год., проте введення НПН не викликало достовірних змін КШС, стимульованої карбахоліном. Стимуляція інсуліном давала
найбільший приріст секреції кислоти, який складав 25,77+3,26 титр.од./2год. Цей показник в значній мірі зменшувався після введення НПН, незалежно від дози донора N0 з 25,77±3,26 т.о./2 год до 12,0±0,31 т.о./2год та 12,39±0,86 т.о./2 год, відповідно (таблиця 1).
Дія Ь^АМБ. Попередньо введений Ь^АМБ (10 мг/кг) не змінював базальну КШС, проте значно посилював зростання КШС у відповідь на пентагастрин, гістамін, карбахолін і інсулін на 60,5 %, 80,8%, 68,9% і 43,3 %, відповідно (таблиця 2).
Штанова Л.Я.
Таблиця 1
Вплив нітропрусиду натрію (20мг/кг, 4Gмг/кг) на дебіт кислоти, стимульованої пентагастрином, гістаміном, карбахоліном та інсуліном (т.о.), M + m, n = 1G.
Вид секреції Контроль Нітропрусид натрію
2G мкг/кг 4G мкг/кг
Базальна 1,б7 і 0,24 1,58 ±0,15 1,58 ±0,1б
Пентагастрин (16 мкг/кг) 11,0З±0,58 5,б0 ± 0,27 * 5,01 ± 0,34 *
Гістамін (3 мг/кг) 10,55 ± 1,14 5,б1 ± 0,17 ** б,34 ± 0,55 *
Карбахолін (1G мкг/кг) 7,23 ± 0,54 7,1б ± 0,48 7,47 ± 0,4б
Іисуліи (1,2 од/кг) 25,77±3,2б 12,03 ± 0,31 ** 12,39 ± 0,8б *
Примітка : * - р< 0,05, **- р < 0,01; п - кількість дослідів в групі тварин.
Таблиця 2
Вплив Ь^АМЕ (10мг/кг) на дебіт кислоти базальної та стимульованої кислої шлункової секреції у щурів (титр.од), (М + т, п=10).
Тип кислої шлункової секреції контроль L-NAME 1G мг/кг
Базальна 2,3 і 0,1 2,2 ± 0,2
Пентагастрин (16 мкг/кг) 11,03 ±0,58 17,7 ± 0,4 *
Гістамін (3 мг/кг) б,8 ± 0,1 12,3 ± 0,24 **
Карбахолін (10 мкг/кг) 8,9 ± 0,2 15,03 ± 0,б
Інсулін (1,2 од/кг) 20,5± 3,2б 29,38 ± 0,б4**
Примітка : * - р< 0,05, **- р < 0,01 порівняно з контролем; п - кількість дослідів в групі тварин.
Таблиця 3
Вміст нітрит-аніону (мкмоль/л) в шлунковому соці при дії Ь^АМЕ (10мг/кг) на фоні базальної та стимульованої кислої шлункової секреції у щурів (М+т, п=10)
Тип кислої шлункової секреції контроль L-NAME 1G мг/кг
Базальна 2,3 і 0,1 0,9 ± 0,1**
Пеитагастрии (16 мкг/кг) 5,9 ± 0,3** 4,1 ± 0,3**##
Гістамін (3 мг/кг) 5,2 ± 0,3* 3,1 ± 0,2 *#
Карбахолін (1G мкг/кг) 3,7 ± 0,2* 1,7 ± 0,1**#
Інсулін (1,2 од/кг) 5,0 ± 0,2** 2,7 ± 0,2*##
у порівнянні з базальним рівнем; # - р< 0,05, ## - p < 0,01 у порівнянні з
Примітка : * - р< 0,05, **- р < 0,01 -введенням секретагога.
Вміст NО2" в порожнині шлунка. У нормальних тварин спонтанне вивільнення NО2" в порожнину шлунка дорівнювало 2,3+0,1 мкмоль/л, і цей процес значно гальмувався Ь^АМБ (10 мг/кг): з 2,3+0,1 до
0,9+0,1 мкмоль/л, або на 61% (табл. 3). Після введення пентагастрину вихід NО2" в порожнину шлунка збільшувався з 2,3+0,1 мкмоль/л до 5,9+0,3 мкмоль/л. Подібно до цього, в/о введення гістаміну і карбахоліну також збільшувало люмінальне
вивільнення NО2" до 5,2 ± 0,3 мкмоль/л і 3,2 ± 0,2 мкмоль/л, відповідно. Збільшення рівнів NО2" у відповідь на введення пентагастрину, гістаміну, карбахоліну і інсуліну значно гальмувалося попередньою ін’єкцією L-NAME - на 31%, 40%, 54%, 4б%, відповідно (Таблиця 3).
В представленій роботі показано, що донор NО НПН не впливав на базальну КШС, проте пригнічував КШС, стимульовану пентагастрином,
гістаміном і інсуліном. Кількість NО2" в порожнині шлунка збільшувалась при стимуляції КШС усіма, без винятку, секретагогами. Фармакологічна блокада NOS застосуванням L-КАМЕ і, таким чином, пригнічення продукції NО, також не змінювала рівня базальної КШС, проте посилювала зростання КШС у відповідь на введення усіх, без виключення, застосованих секретагогів. Зміна кислотності під впливом L-КАМЕ
супроводжувалась одночасним пригніченням вивільнення NО в порожнину шлунка. Ці результати показують, що NО, як введений ззовні, так і генерований в шлунку, обмежує продукцію соляної кислоти. Дані літератури свідчать про різні ефекти NО на КШС. Так, з одного боку, інгібітор NО синтази - L-NММA не впливав ні на базальну, ні на стимульовану пентагастрином КШС у щурів [17]. Інший інгібітор - L-КАМЕ, протидіючи гальмівному впливу ліпополісахариду чи цитокінів на КШС, викликану, відповідно, розтягненням шлунка чи пентагастрином у щурів, демонстрував гальмівну роль NО в регуляції КШС [18, 19]. Гостре
гальмування ендотоксином КШС, викликаної розтягненням шлунка, вимагає синтезу NО і неушкодженості блукаючих нервів [11]. Пригнічення активності NО-синтази не змінювало рівня базальної КШС, але зменшувало КШС у відповідь на м»ясо та на введення пентагастрину [5]. Карбахолін та пентагастрин значно збільшують рівень NО2" в слизовій шлунка жаби і такі зміни рівня NО модулюють функцію парієтальних клітин [20]. Донори NО - НПН і FK409 значною мірою пригнічували КШС - як базальну, так і стимульовану пентагастрином чи YM-14673 -
аналогом тиреотропін-вивільняючого гормону, але не гістаміном. Попереднє застосування L-КАМЕ не змінювало базальної КШС, проте значною мірою потенціювало збільшення КШС, стимульованої пентагастрином і YM-14673. Як пентагастрин, так і YM-14673 збільшували вивільнення нітрит-аніону в порожнину шлунка, і цей ефект повністю усувався попереднім введенням L-КАМЕ. Потенціюючий ефект L-КАМЕ на КШС значно послаблювала ваготомія [7]. Донори NО викликають гіперемію шлунка, а інгібітори синтезу NО - гіпоперфузію. Проте, дослідження, проведені на ізольованих об’ єктах, які позбавлені впливу кровотоку, переконали в тому, що гальмівна дія NО на КШС може бути прямою [9, 20, 21]. Гальмування продукції NО L-ККА збільшувало базальну КШС в ізольованому шлунку миші, а НПН, застосований у великих дозах, дозозалежно гальмував КШС, викликану введенням гістаміну, проте малі дози НПН стимулювали КШС через посилення вивільнення гістаміну з ЕСІ клітин [б].
В представленій роботі показано, що донор NО
- НПН гальмував КШС у відповідь на збудження блукаючого нерва інсуліном. Такий результат частково співпадає з даними літератури, які свідчать,
що в/в інфузія S-нітрозо-глютатіону, іншого NО-донора, зменшувала КШС, викликану розтягненням шлунка і 2-диокси-Б-глюкозою, що опосередковуються блукаючими нервами [11]. NО-вмісні нейрони ідентифіковані в центральній нервовій системі [22], так же як і в гастроінтестинальній слизовій [23], а N6 відіграє роль нейромодулятора в неадренергічних, нехолінергічних нейронах травного тракту [2], не виключено, що донори N0 зменшують КШС, опосередковану вагусом, завдяки пригніченню нейрональної активності блукаючого нерва. Крім того, в даній роботі показано, що донор N0 зменшував КШС, викликану периферійно пентагастрином. Високі концентрації донорів N0 гальмують КШС з ізольованих ЕСІ клітин і парієтальних клітин [3]. Так як в наших дослідах НПН пригнічував стимульовану гістаміном КШС, що також спостерігали і інші автори [24], цей ефект у великій мірі може бути зумовленим гіпотензією і гіпоперфузією, викликаною великою концентрацією N0. Для донорів N0 характерним є послаблюючий вплив на рівень кров’ яного тиску, проте НПН, навіть при прямому введенні в шлунок, викликає незначне послаблення кров’яного тиску [7]. В нашій роботі НПН не впливав на базальну КШС, а секрецію кислоти, індуковану гістаміном, пентагастрином та інсуліном пригнічував максимально на 40%, на 37%, на 52%, відповідно. Якби причиною зменшення КШС був гіпотензивний ефект, тоді б ми спостерігали однотипне зниження КШС незалежно від того, який вид КШС досліджували, проте цього не відбувається.
Пентагастрин і УМ-14673 збільшують люмінальний рівень N02^ а Ь^АМБ усуває це збільшення [7].Стимуляція вагуса аналогом тиреотропін-вивільняючого гормону (ТВГ), КХ 77368, викликає посилення генерації N0 та кровотоку, в шлунковій слизовій, і цьому ефекту запобігає пригнічення синтезу N0 [2, 25]. Введення в шлунок розчину соляної кислоти залежно від її концентрації стимулює субпопуляцію нітрергічних, але не холінергічних, нейронів міентерального плетива [26], що сприяє посиленому виходу N0 в шлунок залежно від рівня кислотності в шлунку.
Ми встановили, що Ь^АМБ, так же як і НПН, не впливав на базальну секрецію кислоти. В фізіологічних умовах інгібітори синтезу N0 у ненаркотизованих собак та у наркотизованих щурів також не змінювали базальної КШС [5,7,10]. Проте, Ь^АМБ зменшував вміст нітритів і посилював зростання як об’ єму шлункової секреції, так і вмісту соляної кислоти в шлунку щурів з перев’ язаним пілорусом [27]. В судинному руслі шлунка, як і будь-якого іншого органа, є деякий базальний рівень безперервної секреції N0, який справляє тонічну судинорозширювальну дію. Контроль базальної КШС має кілька рівнів, тому можливо, що втрата
Штанова Л.Я.
N0 компенсується іншими, контролюючими базальну КШС, механізмами.
В нашій роботі ми показали, що кількість N02" в порожнині шлунка збільшувалась при стимуляції КШС усіма, без виключення, секретагогами. Ь-NАМЕ повністю усував вихід N02" в порожнину шлунка, проте стимульована КШС в цей час зростала ще більше. Це свідчить про те, що кислота в шлунку дійсно провокує генерацію N0, який, в свою чергу, обмежує продукцію кислоти, викликану різними чинниками, запобігаючи надмірному її вивільненню. Потенціація Ь^АМЕ
кислосекреторної відповіді виникає як результат усунення гальмівного впливу N0, спричиненого пригніченням активності N0-синтази. Раніше було показано, що потенціюючий ефект Ь^АМЕ на КШС, індуковану УМ-14673, усувався одночасним введенням Ь-аргініну, а збільшений вихід N02" в порожнину шлунка, викликаний УМ-14673, повністю усувався ваготомією і мало змінювався омепразолом, в той час як пентагастринова стимуляція N0 омепразолом майже повністю усувалась [7]. Хоча вивільнення N02" пов’язане з КШС, проте активація блукаючих нервів збільшує генерацію внутрішнього N0 через процеси, що не залежать від КШС.
0тже, наші результати свідчать, що N0, введений ззовні, може обмежувати певні види стимульованої КШС, тоді як N0, генерований в організмі, гальмує як базальну, так і всі типи стимульованої КШС.
ВИСНОВКИ
В шлунку існує механізм, що запобігає накопиченню надмірної кількості соляної кислоти. Стимуляція кислої шлункової секреції провокує вивільнення в шлунок деякої кількості оксиду азоту, необхідної для стримування надмірної продукції кислоти в шлунку. Разом з іншими, це є ще один механізм, який захищає слизову шлунка від ушкодження кислотою. Швидко вивільняючись під дією кислоти, N0 стимулює робочу гіперемію, продукцію слизу в шлунковій слизовій, слугуючи ключовою субстанцією, яка і прямо впливає на КШС, і запускає в дію інші захисні механізми. Ефекти екзогенного N0 на КШС, які ми спостерігали в даній роботі, показали, що модуляції КШС можна досягти при введенні N0 ззовні. Використання донорів N0 як нового типу інгібіторів КШС може бути досить корисним, адже сучасні засоби, які використовують для лікування розладів кислотопродукції - блокатори Н2-рецепторів, інгібітори протонної помпи, мають дуже небажані побічні ефекти, що проявляються змінами функціонування імунної системи та підвищують ризик розвитку пухлин в шлунку.
Література
1. Moncada S., Palmer RMJ, Higgs E.A. Nitric oxide:
Physiology, pathophysiology and pharmacology // Pharmacol. Rev. - 1993.- Vol. 43.- P. 109-142.
2. Sanders K.M., Ward S.M. Nitric oxide as a mediator of
nonadrenergic noncholinergic transmission // Am.J.Physiol.- 1992.- Vol.262. - P. 379-392.
3. Brown J.F., Hanson P.J., Whittle BJR. Nitric oxide
donors increase mucus gel thickness in rat stomach // Eur. J.Pharmacol.- 1992.-V.223. - P. 103-104.
4. Pique J.M., Whittle BJR, Esplugues J.V. The vasodilator
role of endogenous nitric oxide in the rat gastric microcirculation // Eur.J.Pharmacol. - 1989. - Vol. 174.
- P. 293-296.
5. Bilski J., Konturek P.C., Konturek S.J., Cieszkowski M.,
Czarnobilski K. Role of endogenous nitric oxide in the control of gastric acid secretion, blood flow and gastrin release in conscious dogs // Regul. Pept. - 1994. -Vol. 53. - P. 175-184.
6. Hasebe K., Horie S., Noji T., Watanabe K., Yano S.
Stimulatory effects of endogenous and exogenous nitric oxide on gastric acid secretion in anesthetized rats // Nitric oxide. - 2005. - Vol. 13(4). - P. 264-271.
7. Kato S., Kitamura M., Roman P. et al. Role of nitric
oxide in regulation of gastric acid secretion in rats: effects of NO donors and NO synthase inhibitor // Br.J.of Pharmacol. - 1998. - Vol.123.- P. 839-846.
8. Brzozowski T.,Konturek P.S., Sliwowski Z. Gastroprotective action of orexin-A against stress-induced gastric damage is mediated by endogenous prostaglandins, sensory afferent neuropeptides and nitric oxide // Regul Pept.- 2008.- Feb 20. - P. 17 -25.
9. Kim H., Kim K. Effects of nitric oxide donor and nitric oxide synthase inhibitors on acid secretion in isolated rabbit gastric glands // Pharmacology. - 1996. - V.-53. -P. 331-339.
10. Kawauchi S., Sugamoto S., Furukawa O., Takeuchi K. Stimulation by nitric oxide of gastric acid secretion in bullfrog fundic mucosa in vitro // J. Physiol. Pharmacol.-2001.- Vol.52. - P. 93-105.
11. Barrachina M.D., Whittle B.S., Moncada S.,
Esplugues J.V. Endotoxin inhibition of distension-stimulated gastric acid secretion in rat: mediation by NO in the central nervous system // Br. J. Pharmacol.-1995. - Vol. 114. - P. 8-12.
12. Shibata N., Matsui H., Yokota T. Direct effects of nitric
oxide on histamine release from rat enterochromaffin-like cells // Eur.J.Pharmacol. - 2006. - Vol. 535(1-3). -P. 25-33.
13. Shtanova T., Shtanova L., Beregova T. The mediatory role of endogenous nitric oxide in somatostatin inhibitory action on gastric acid secretion // Annales universitatis Mariae Curie-Sklodowska. Lublin, Polonia.- 2006. - Vol.XlX, №1. - P.139-141.
14. Ghosh M.N., Shild H.O. Continuous recording of acid gastric secretion in the rat // Br.J.Pharmacol.- 1958.-P. 13-14.
15. Голиков П.П., Матвеев С.Б., Пахомова Г.В. и др. Динамика экскреции конечного продукта оксида азота нитрита с мочой при перитоните // Клиническая лабораторная диагностика. - 1999, №9.
- С. 17-18.
16. Стентон Гланц. Медико-биологическая статистика: Навч.посібник зі статистичної обробки результатів
досліджень для медиків-дослідників : Пер. з англ. -М.: Видавничий дім “Практика“, 1999. - 459 с.
17. Pique J.M., Esplugues J.V., Whittle B.J. Endogenous
nitric oxide as a mediator of gastric mucosal vasodilatation during acid secretion // Gastroenterology. - 1992. - Vol.102. - P. 168-174.
18. Martinez-Cuesta M.A., Barrachina M.D., Pique J.M. The role of nitric oxide and platelet-activating factor in the inhibition by endotoxin of pentagastrin-stimulated gastric acid secretion // Eur. J. Pharmacol. - Vol. 218. -P. 351-354.
19. Esplugues J.V., Barrachina M.D., Beltran B., Calatayud S., Whittle B.J., Moncada S. Inhibition of gastric acid secretion by stress: a protective reflex mediated by cerebral nitric oxide // Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. - 1996. - Vol.93. - P. 14839-14844.
20. Molero M., Hernandez I.M., Lobo P. Modulation by
nitric oxide of acid secretion in toads // Acta. Physiol. Scand. - 1998. - Vol.164. - P. 229-236.
21. Berg A., Redeen S., Sjostrand S.E. Effect of nitric oxide
on histamine-induced cytological transformations in parietal cells in isolated human gastric glands// Dig Dis Sci.- 2007.- Vol.52, №1.- P.126-36.
22. Beltran B., Barrachina M.D., Mendez A. et al. Synthesis
of nitric oxide in the dorsal motor nucleus of the vagus mediates the inhibition of gastric acid secretion by central bombesin // Br. J. Pharmacol. 1999.- V.127, №7.- P. 1603-1610.
23. Allen J.P., Canty A.J., Schulz s., Humphrey P.P., Emson P.C., Young H.M. Identification of cells expressing somatostatin receptor 2 in the gastrointestinal tract of Sstr2 knockout/lacZ knockin mice // J. Comp. Neurol. - 2002. - Vol. 84. - P.329-340.
24. Takeuchi K., Ohuchi T., Okabe S. Endogenous nitric oxide in gastric alkaline response in the rat stomach after damage // Gastroenterology. - 1994.- Vol. 106. -P. 367-364.
25. Tanaka T., Guth P., Tache Y. Role of nitric oxide in gastric hyperemia induced by central vagal stimulation // Am. J. Physiol. - Vol. 264. - P. G280-G284.
26. Schicho R., Schemann M., Holzer P. Mucosal acid challenge activates nitrergic neurons in myenteric plexus of rat stomach - 2001.- Vol. 281, Issue 5.-P. G1316-G1321.
17. Dixit C., Rastogi L., Dikshit M. Effect of nitric oxide modulators on pylorus-ligation-induced ulcers in the rat // Pharmacol. Res. - 1999. - Vol. 39. - P. 33-39.
ЭФФЕКТЫ ЭКЗОГЕННОГО И ЭНДОГЕННОГО ОКСИДА АЗОТА НА КИСЛУЮ ЖЕЛУДОЧНУЮ СЕКРЕЦИЮ У КРЫС
Штанова Л.Я.
Роль окиси азота (NO) в регуляции кислой желудочной секреции (КЖС) исследовалась на наркотизированных крысах методом перфузии желудка по Гхошу и Шильду. Базальная и стимулированная пентагастрином (16 мкг/кг), гистамином (3 мг/кг), карбахолином (10 мкг/кг) и инсулином (1,2од/кг) КЖС изучалась в условиях, когда содержание NO в желудке увеличивалось вследствие введения экзогенного донора NO - нитропруссида натрия (НПН) (20 мкг/кг, 40 мкг/кг), или когда NO отсутствовал вследствие введения неселективного ингибитора активности NO-синтазы - ^-нитро-Ь-аргинин-метил эфира (L-NAME) (10 мг/кг, в/в). Пентагастрин, гистамин, карбахолин и инсулин увеличивали КЖС и количество нитрит-аниона (NO2- ) в полости желудка крысы. НПН тормозил КЖС, стимулированную пентагастрином, гистамином и инсулином, но не влиял на базальную и стимулированную карбахолином КЖС. Предварительное введение L-NAME вызывало дальнейшее увеличение КЖС, стимулированной пентагастрином, гистамином, карбахолином и инсулином, существенно уменьшая при этом количество NO2- в полости желудка. Потенциация действием L-NAME
стимулированной различными секретагогами КЖС одновременно с уменьшением содержания NO2- в полости желудка доказывает участие NO в механизмах ограничения КЖС у крыс. Таким образом, NO, как экзогенный, так и генерированный желудком, угнетает образование соляной кислоты в желудке крысы при ее стимуляции.
Ключевые слова: : оксид азота, кислая секреция, нитропруссид натрия, пентагастрин, гистамин, карбахолин, инсулин, L-NAME, желудок.
EFFECTS OF EXOGENOUS AND ENDOGENOUS NITRIC OXIDE ON GASTRIC ACID SECRETION IN RATS Shtanova L.Ya.
The role of nitric oxide (NO) in regulation of gastric acid secretion (GAS) was examined in the anaesthetized rat by perfusion method as described by Ghosh and Shild. Basal and stimulated by pentagastrin (16 мкг/кг), histamine (3 мг/кг), carbachol (10 мкг/кг), and insulin (1,2 од/кг) GAS was determined in conditions when NO was in excess by administration of exogenous NO donor, sodium nitroprusside (SNP) (20 мкг/кг, 40 мкг/кг) or when NO was absent following administration of NO synthase inhibitor; NG-nitro-L-arginine methyl ester (L-NAME) (10 мг/кг). Pentagastrin, histamine, carbachol and insulin increased GAS and the release of nitrite-ion (NO2-) into the gastric lumen. SNP inhibited the acid secretion in response to pentagastrin, histamine and insulin, but didn’t change basal and carbachol-stimulated GAS. Pretreatment with L-NAME produced further increases in GAS, stimulated by pentagastrin, histamine, carbachol and insulin but concurrently caused a decreases in luminal content of NO2-during stimulation of GAS by this secretagogues. The potentiation by L-NAME of GAS, stimulated by different agents concurrently with reduction in luminal NO2- content suggest that NO involves in regulation of gastric acid secretion. Thus, NO, either administered exogenously or generated endogenously, reduced gastric acid secretion under stimulated conditions.
Key words: nitric oxide, acid secretion, sodium nitroprusside, L-NAME, pentagastrin, histamine, carbachol, insulin, stomach.
