CC BY
30
Нацюнальний лiсотехнiчний унiверситет УкраГни
УДК 630*27:631.41(477.82-21)
ЕДАФ1ЧН1 УМОВИ ЗРОСТАННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ М1СТА
ЛУЦЬКА
М.О. Шепелюк1'1
Наведено характеристику едафiчних умов зростання зелених насаджень Луцька. Дослщжено основнi агрохiмiчнi та фiзико-хiмiчнi властивостi Грунтiв, зокрема реакщю Грунтового розчину, вмiст гумусу та основних елемешлв живлення. Встановлено, що вони характеризуються низьким вмютом гумусу, нестачею азоту та досить високим вмютом фосфору i калто. Проаналiзовано динамiку змiни показникiв родючост Грунту мiста. Порiвнявши отриманi результати дослщжень з попереднiми лiтературними дани-ми, зафжсовано тенденцiю поступового шдкислення Грунтового розчину за останне де-сятирiччя.
Ключов1 слова: урбанiзацiя, зелеш насадження, Грунт, гумус, родючiсть, реакщя Грунтового розчину, елементи живлення.
За остант столiття на урбанiзованих територкх, порiвняно з природни-ми, важливим фактором Грунтоутворення став антропогенний. Для мiст харак-тернi т. зв. техноземи - Грунти, на яю вплинула людина в процесi рекультиваци тих чи iнших об'eктiв або господарського освоення дiлянок землi [12]. Техноземи частково успадковують властивосп зональних порушених Грунтiв i прських порiд, частково формуються пiд впливом потужно! технiки, яку використову-ють пiд час укладання Грунтового шару. Для них характерна ввдсутшсть чггко виражених горизонтiв, найчастiше мозшчний характер забарвлення, тдвищена щiльнiсть i, ввдповвдно, менша пористiсть [11].
Едафiчне середовище - найбiльш важливий компонент розвитку зелених насаджень. Попри те, що Грунт володiе високою буферною здатшстю, тобто тривалий час може не змшювати сво!х властивостей пiд впливом забруднюва-чiв, у мiстi це один з найбшьш забруднених компонентав середовища [16]. Грунти мюьких екосистем характеризуються нерiвномiрним профiлем, сильним ущшьненням, змiною реакци Грунтового розчину в лужну сторону, забруднен-ням рiзними токсичними речовинами [13].
1сторично у Луцьку були поширенi таю типи Грунтав: торфово-болотнi, торфовища низинш, чорноземи опiдзоленi легкосуглинковi на лесових породах, иро-ошдзолеш супiщанi i легкосуглинковi на лесових породах та 1х змитi рiз-новиди [15]. Ум типи на територи мiста тддалися значним антропогенним змь нам, оскшьки за перiод його iснування Грунти неодноразово трансформувались: насипались, осушувались, ущшьнювалися та забруднювалися. Грунти мiста шс-тять багато хiмiчних ксенобiотикiв i побутового смiття [14].
Мета дослщження - дослiдити основнi показники агрохiмiчних та хь мiчно-фiзичних властивостей Грунтав на територи Луцька.
Матер1али та методика дослщжень. Хiмiчний аналiз Грунтав Луцька проведено у Полiськiй дослвднш станци Нацiонального наукового центру 'Институт Грунтознавства та агрохiмii iменi О.Н. Соколовського" [1, 2, 5, 6]. Вмiст
1 астр. М.О. Шепелюк - НУ бюресурав 1 природокористування УкраТни, м. КиТв;
2 наук. кер1вник: проф. С.Б. Ковалевський, д-р с.-г. наук
гумусу визначено оксидиметричним методом за ДСТУ 4289:2004, штратного та амоншного азоту - за ДСТУ 4729, рухомого фосфору i калш - модифкованим методом Чирикова за ДСТУ 4115-2002, рН сольово! витяжки - потенщометрич-ним методом за ДСТУ 18О 10390:2007.
Результати дослщження. Незалежно вiд типу грунту основною власти-вiстю, за якою 1х оцiнюють, е родючють. Родючiсть rрунтiв зумовлена наявню-тю органiчних i мiнеральних поживних речовин, певними параметрами струк-тури, що пiдтримують нормальний газообмiн i водообмш, фiзико-хiмiчними характеристиками (концентрацiею водневих юшв i сольовим режимом), яю визна-чають нормальний перебiг фiзiологiчних процесiв у рослинах [7, 8]. Ус власти-востi показникiв родючост грунту класифiкують на: агрофiзичнi, агрохiмiчнi та фiзико-хiмiчнi. Важливими 1х елементами, яю прямо впливають на розвиток зе-лених насаджень, е вмют гумусу, поживних речовин та реакщя грунтового роз-чину. Результати аналiзiв грунту свiдчать, про дуже низький вмют гумусу у грунтах територil Луцька та спостережено тенденщю до його зниження. Так, се-реднш показник вмiсту гумусу у 2003 р. становив 1,56 %, а у 2015 р. - 1,35 %, тобто знизився на 0,21 % (рис. 1). Низью показники зафксовано на вск тран-зитних вуличних посадках, де зосереджена найбшьша юльюсть автотранспорту (вул. Рiвненська, пр. Соборносп, пр. Вiдродження).
Рис. 1. Динамжа змт вм1сту гумусу у Грунтах м. Луцька
1стотне зниження цього показника спостережено в грунтах рекреацшних зон мюта: у парку iм. Леш Укра'шки вмiст гумусу знизився протягом останнк 12 рокiв на 0,79 %, у парку 900^ччя Луцька - на 0,74 %. Причиною таких дос-лщних даних може бути реконструкщя паркiв, зокрема i заплавних територiй.
Кислотнiсть грунту, одна з найважливших його властивостей, зумовлена наявнютю водневих iонiв в грунтовому розчиш, а також обмшних iонiв вод-ню та алюмшш в грунтовому поглинальному комплексi. Рiзке вiдхилення вiд нейтрального дiапазону негативно впливае на розвиток рослин i багатьох ко-рисних мiкроорганiзмiв [4]. Аналiз лiтературних джерел свiдчить, що у 2003 р. зелеш насадження зростали здебшьшого в умовах лужно! та слаболужно! реак-ц11 грунту (рН 7,0-7,8) [10].
1. Лкове та садово-паркове господарство
205
Нащональний лкотехшчний ун1верситет УкраГни
Результати проведених дослщжень (рис. 2) св1дчать про те, що вщбу-ваеться поступове шдкислення: показник рН знизився, у бшьшосл досл1дних об'ектах, до нейтрального та слаболужного значення (6,2-7,6). Найбшьш лужна реакщя Грунтового розчину (рН - 7,6) спостер1гаеться на територИ парку 1м. Ле-с1 Укра'шки, а найкисл1ша (рН - 6,2) - у парку 900-р1ччя Луцька. Потр1бно заз-начити, що кисл1 Грунти можна виявити т1льки в парках з природними Грунтами [4], яю для Луцька не е характерними.
Рис. 2. Кислотшсть Грунтгв м. Луцька
Одшею з основних умов родючост Грунту е вмют у ньому поживних еле-менпв, потр1бних для росту 1 розвитку рослин, а також для мшробюлопчно'! дь яльност1. Вм1ст доступних для рослин поживних речовин визначае поживний режим Грунту, бо здатнють Грунту забезпечити рослини елементами живлення за-лежить не тшьки вщ загального вм1сту '1х, а й вщ вм1сту доступних речовин [9].
Табл. Вмист поживних елементiв у Грунтах м. Луцька, мг/кг
№ з/п
Об'ект дослщження
Р2О5
К2О
N-N0.
1
Меморiальний комплекс
395
194
9,92
11,4
Пр. СоборносТ
500
236
7,73
5,3
Пр. Волi
641
314
3,69
0,5
Вул. Коперника
678
257
10,04
10,5
Пр. Вщродження
481
204
6,00
1,5
Пр. Молодi
404
196
9,12
3,0
Вул. Шопена
296
291
5,8
25,3
Парк 900^ччя
350
144
7,96
15,4
Вул. Рiвненська
468
245
7,50
1,7
10
Замюька зона
569
307
9,23
2,7
2
3
4
5
6
7
8
9
Анал1з даних таблиц свщчить про незбалансованють основних елемен-т1в живлення у Грунтах Луцька. У найбшьшому мш1мум1 знаходяться амоншна та н1тратна форми азоту, особливо у Грунтах на пр. Соборносл, пр. Вол1, пр. Вщродження, пр. Молод1, вул. Р1вненська та замюько!' зони, де 1х вм1ст коли-вався в межах N-N^,3,69-7,73 мг/кг та N-N03.0,5-5,3 мг/кг. Як вщомо, азот входить до складу оргашчних сполук, з яких будуеться бшок - основа живо'! матерИ, що вщграе важливу роль у фотосинтез1 рослин. Ознаки нестач1 азоту вияв-ляються досить виразно на р1зних стад1ях розвитку: пригноблений р1ст, коротк1
та тоню пагони 1 стебла, др1бт суцвггтя, слабка поява листя рослин, слабке роз-галуження, др1бне, вузьке листя, блвдо-зелене, яке передчасно опадае [3]. Отже, такий низький вм1ст доступних форм азоту значно пригшчуе р1ст 1 розвиток зе-лених насаджень мюта.
Варто зазначити, що непогаш результати, де спостер1гався середнш та тдвищений вм1ст азоту, зафшсовано у Грунтах Мемор1ального комплексу, парку 900-р1ччя, на вул. Коперника та вул. Шопена. На цих об'ектах загальний вм1ст мшеральних форм азоту (N-N^+N-N0^ змшювався в межах 20,5431,18 мг/кг Грунту. Ввдносно рухомих форм кал1ю та фосфору, то у вс1х Грунтах Луцька виявлено досить висою !х показники (див. табл.). Так, вмют рухомих сполук фосфору змшюеться в межах 296-678 мг/кг, а обмшного кал1ю - 144314 мг/кг Грунту. Максимально висою показники вм1сту фосфору встановлено у Грунтах на вул. Коперника (Р2О5 - 678 мг/кг), а калта - на пр. Вол1 (К2О -314 мг/кг).
Пвдвищет фони цих елементав живлення, на нашу думку, можуть бути зумовлеш промисловими викидами та надходженням фосфорних сполук разом 1з атмосферними опадами. 1стотним додатковим фактором нагромадження фосфору та калта е удобрення примюьких сшьськогосподарських улдь золою, яка м1стить тдвищений !х вмют та розноситься вггром на досить велию ввдстат.
Висновки. П1дсумовуюч1 наведет вище дат, можна зробити висновок, що Грунти на територи Луцька тддалися значним антропогенним змшам, ос-юльки за перюд юнування м1ста вони неодноразово трансформувались: насипа-лись, осушувались, ущшьнювались та забруднювались. За результатами анал1зу Грунту встановлено, що важливими !х недолшами е низький вм1ст гумусу, нес-тача азоту та досить високий вм1ст фосфору 1 калта. Така незбалансоватсть по-живних елеменив у Грунта мае 1стотний вплив на розвиток рослин зелених насаджень. У зв'язку з цим потр1бно передбачити заходи з вщновлення структури та тдвищення родючоста Грунтав у мюьких насадження. Варто врахувати наведен вище фактори для покращення юнуючого стану рослин та у створенн нових насаджень тд час розроблення генерального плану озеленення Луцька ввддшом 1з благоустрою м1ста Департаменту житлово-комунального господарства.
Лггература
1. ГОСТ 26483-85. Приготовление солевой вытяжки и определение ее рН по методу ЦИ-НАО. - Введ. 01.07.86. - М. : Изд-во стандартов, 1985. - 4 с.
2. ГОСТ 26213-91. Методы определения органического вещества. - Введ. 01.07.93. - М. : Изд-во стандартов, 1992. - 5 с.
3. Гупало П.И. Физиология индивидуального развития растений / П.И. Гупало, В.В. Скрип-чинский. - М. : Изд-во "Наука", 1971. - 483 с.
4. Довщник з агрохишчного та агроеколопчного стану Груштв Украши. - К. : Вид-во "Урожай", 1994, - 54 с.
5. ДСТУ 4115-2002. Визначення рухомих сполук фосфору i кал1ю за модифжованим методом Чирикова. - БЗ № 5-2002/300. - К. : Вид-во "Украши", 2002. - 6 с.
6. ДСТУ 4729 Держстандарт: 2007. якють Грунту. Визначання штратного i амонiйного азоту в модифжаци ННЦ1ГА iм. О.Н. Соколовського. - К. : Держспоживстандарт Украши, 2006. - 14 с.
7. Еколопчний енциклопедичний словник / за ред. 1.1. Дедю. - Кишишв, 1990. - 342 с.
8. Энциклопедический словарь юного земледельца. - М. : Изд-во "Наука", 1988. - 237 с.
9. Карпухин А.И. Почвенные режимы и их агроэкологическая оценка : сб. науч. стат. / А.И. Карпухин. - М. : Изд-во "Право", 2003. - С. 191-200.
1. Лгсове та садово-паркове господарство
207
Нацюнальний лгсотехшчний ун1верситет УкраТни
10. Ковальчук Н.П. Еколого-бiологiчнi проблеми зелених насаджень м. Луцька : моногра-фiя / Н.П. Ковальчук. - Луцьк : РВВ ЛНТУ, 2011. - 187 с.
11. Кучерявий В.П. Урбоеколопя / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Cbît", 2001. - 439 с.
12. Машинский Л.О. Город и природа / Л.О. Машинский. - М. : Изд-во "Стройиздат", 1973. - 225 с.
13. Методики визначення складу та властивостей Грунтов / за ред. С.А. Балюка. - Харюв, 2004. - Кн. 1. - 212 с.
14. Стольберг Ф.В. Еколопя мюта / Ф.В. Стольберг. - К. : Вид-во '^бра", 2000. - 464 с.
15. Чорний 1.Б. Географiя Грунтiв з основами Грунтознавства / 1.Б. Чорний. - К. : Вид-во "Вищашк.", 1995.
16. Чуков С.Н. Устойчивость почв к естественным и антропогенным воздействием / С.Н. Чуков // Тезы докладов Всероссийской конференции посвященной 75-летию Почвенного ин-та им. В.В. Докучаева. - М., 2002. - С. 91-92.
Надшшла до редакцп 22.03.2016 р.
Шепелюк М.А. Эдафические условия роста зеленых насаждений города Луцк
Приведена характеристика эдафических условий роста зеленых насаждений Луцка. Исследованы основные агрохимические и физико-химические свойства почв, в частности реакция почвенного раствора, содержание гумуса и основных элементов питания. Установлено, что они характеризуются низким содержанием гумуса, нехваткой азота и высоким содержанием фосфора и калия. Проанализирована динамика показателей плодородия почвы города. При сравнении полученных нами результатов исследований с предварительными литературными данными, зафиксирована тенденция постепенного подкисления почвенного раствора за последнее десятилетие.
Ключевые слова: урбанизация, зеленые насаждения, почва, гумус, плодородие, реакция почвенного раствора, элементы питания.
ShepelyukM.O. Edaphic Growth Conditions of Greenery of Lutsk City
The characteristic of edaphic growth conditions of greenery in Lutsk city is presented. Throughout its existence all soils in urban areas have submitted to significant anthropogenic changes and transformed repeatedly. They are found to be characterised by low humus content, lack of nitrogen and significantly high content of phosphorus and potassium. According to the results of research the gradual acidification of soil solution is observed comparatively with previous experimental data.
Keywords: urbanization, green plants, soil, humus, fertility, soil reaction, soil fertilizer elements.
УДК 712.2:911.375
1НТРОДУКЦ1ЙНА ПОПУЛЯЦ1Я ЯК ГОЛОВНИЙ ЕЛЕМЕНТ У ФОРМУВАНН1 БОТАН1ЧНИХ ЕКСПОЗИЦ1Й ТА ОПТИМ13АЦН УРБАН13ОВАНИХ ЕКОСИСТЕМ
М.1. Шумик1
Виявлено 3aKOHOMipHOCTi адаптивно'1 мшливост шд час становлення популяцшно'1 структури в умовах штродукцп, дослщжено лiмiтуючi чинники мжроеволюцшних про-цеав i можливост керування швидкiстю онтогенетично'1 а^матизаци видiв. Застосу-вання методу штродукцшно'1 популяцй' в ландшафтнiй оптимiзацiï урбашзованих еко-систем потребуе переходу вщ iнтродукцiï на piBHi особини до штродукцп на piBHi еко-типу (фенокласу) i популяцiй. Процес формування стшко'1 та екологiчно ефективно'1 îh-
1 ст. наук. ствроб. М.1. Шумик, канд. бюл. наук - Нащональний ботатчний сад iM. М.М. Гришка НАН Украши
