Научная статья на тему 'Духовність – основа екологічного виховання'

Духовність – основа екологічного виховання Текст научной статьи по специальности «Философия, этика, религиоведение»

CC BY
185
24
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
екологія / духовність / виховання / людина / Бог / богослов'я / душа / дух / тіло / розум / воля

Аннотация научной статьи по философии, этике, религиоведению, автор научной работы — В Т. Андрушко, О В. Огірко

З позиції духовного відродження розглянуто актуальні проблеми екологічного виховання студентської молоді, покликаної бути носієм духовності, відповідальною за свої вчинки, зокрема у довкіллі, перед Богом, собою, суспільством. Висвітлено богословські аспекти духовності як релігійної та моральної культури душі.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Spirituality as the ground of ecological formation

In the article from position of spiritual revival the issues of the day of ecological education of student young people are examined, what called to be the transmitter of spirituality, accountable for the acts, in particular in an environment, before God, by itself, by society. The theological aspects of spirituality light up as a religious and moral culture of the soul.

Текст научной работы на тему «Духовність – основа екологічного виховання»

переважно карась i ротан, якi легше переносять кисневе голодування. Проте у великих i глибоких торф'яних кар'ерах (наприклад, Савицькому) ^ïm цих ви-дiв риб, можна побачити плiтку, лина, окуня i щуку.

Таким чином, внаслщок мелюраци болiт, створення водосховищ та торфорозробок ландшафтам схiдноï частини Малого Полюся завдано значно1 шкоди. Знищено або змiнено значну частину болотних екосистем. Проте природа намагаеться повернути ландшафтам втрачений вигляд. Внаслщок склад-них i тривалих процесiв саморегулювання та самовiдновлення екосистем торф'яш кар'ери перетворилися на штучш озера, за 4 десятилiття вони пройшли низку сукцесiйних змiн i сьогодш мають цiлком природний вигляд.

Результати таких дослщжень стануть основою для розроблення та здшснення ф^омелюративних заходiв на девастованих ландшафтах торфо-розробок.

Лггература

1. Григора 1.М., Соломаха В.А. Рослиннють Украïни (еколого-ценотичний, флористич-ний та географ1чний нарис). - К. : Фггосоцюцентр, 2005. - 452 с.

2. Брадк С.М., Андр1енко Т.Л. Полюька пщпровшщя // Геоботашчне районування Ук-рашсько'1' РСР. - К. : Наук. думка, 1977. - С. 73-136.

3. Брадк С.М., Кузьмичов А.1., Андр1енко Т.Л., Батячов С.Б. Торфово-болотний фонд УРСР, його районування та використання. - К. : Наук. думка. - 1973. - 163 с.

4. Балашов Л.С., Андриенко Т.Л., Кузьмичев А.И. и др. Изменение растительности и флоры болот УССР под влиянием мелиорации. - К. : Наук. думка. - 1987. - 216 с.

5. Андриенко Т.Л. Динамика зарастания водоемов Украинского Полесья // Гидробиологический журн. - 1988. - 24, № 2. - С. 7-13._

УДК 130.122:504.03 Доц. В.Т. Андрушко, д-р фтософи -

НЛТУ Украти, м. nbsis; доц. О.В. Oeip^, д-р фтософи -Львiвський нащональний утверситет ветеринарной медицини та бютехнологт теш С.З. Гжицького

ДУХОВШСТЬ - ОСНОВА ЕКОЛОГ1ЧНОГО ВИХОВАННЯ

З позицп духовного вщродження розглянуто актуальш проблеми еколопчного виховання студентсько! молод^ покликано! бути ноаем духовносп, вщповщальною за сво! вчинки, зокрема у довкшл^ перед Богом, собою, суспшьством. Висв^лено бо-гословсью аспекти духовносп як релшйно! та морально! культури душь

Ключов1 слова: еколопя, духовшсть, виховання, людина, Бог, богослов'я, душа, дух, тшо, розум, воля.

Assoc. Prof. V.T. Andrushko -NUFWTof Ukraine, L'viv; assoc. prof. O.V. Ohirko - National university of veterinary medicine and biottechnologies of the name of S.Z. Gzhickogo

Spirituality as the ground of ecological formation

In the article from position of spiritual revival the issues of the day of ecological education of student young people are examined, what called to be the transmitter of spirituality, accountable for the acts, in particular in an environment, before God, by itself, by society. The theological aspects of spirituality light up as a religious and moral culture of the soul.

122

Збiрник науково-техшчних праць

Науковий iticiiiik- НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.12

Keywords: ecology, spirituality, formation, man, God, theology, soul, spirit, human body, mind, will.

Вступ. Досвiд багатьох краш св^у переконливо показуе, що запору-кою процвiтання будь-яко1 нацiï е ïï здорова духовна сфера, бо висока духов-шсть формуе людину. Позбавлення народу його духовностi призводить до поширення зневiри, бездуховностi, аморальное^, зростання злочинностi, тд-лостi та тдступносп, ненавистi. Актуальнiсть запропонованоï теми виклика-на потребою сучасного сусшльства в духовному, моральному та психiчному здоров,ï людей, i, насамперед, молод^ яка покликана бути носiем й охорон-цем духовност нацiï, чистоти навколишнього середовища та культурно:' спадщини.

Екологiчне виховання - формування екологiчноï культури особистостi, усвiдомлення себе частиною природи, вдауття вiдповiдальностi за не". Проблема взаемовщношення людини i природи знайшла свое вiддзеркалення за-довго до нашого столiття. Богослов'я екологи грунтуеться на догмi i правдi вiри про створення свггу: все створив Бог, дiйснiсть навколо нас - це творш-ня Боже (Бут. 1, 1) [1]. Шсля створення людини Бог дав ш завдання: "...тд-порядковуйте собi землю i пануйте над сотворшнями" (Бут. 1, 28). Людство за задумом Господшм, повинно множитись i наповнювати землю [1].

На наше глибоке переконання, еколопя душi може формуватися тшь-ки на основi духовного виховання особистостi, що здшснюеться на основi аб-солютних вартостей, якими наповнена християнська культура. Воно грунтуеться на ушверсальному моральному закош людства - десяти Заповдах Божих i двох головних заповщях Любов^ а також на дшах милосердя щодо душi та тша ближнiх, евангельських радах i блаженствах. Основш засади духовного формування молодi реалiзуються на основi ушверсального морального закону "чини добро - уникай зла". Проблеми формування духовност розглянуто в роботах М. Рупшка [2], Т. Шшдлжа [3].

Проблеми духовносп людини й сусшльства завжди були i е в центрi фшософських систем. У практищ поняття "духовний" та "духовнiсть" мають зараз декшька тлумачень i використовуються в рiзних контекстах, але завжди забувають \х первинне - святе походження - вщ Духа Святого.

Треба зауважити також, що духовшсть може бути тшьки в таких людей, що визнають наявшсть, нетшесшсть та безсмертнiсть душi i ïï залеж-нiсть вiд вищоï iстоти - Господа Бога. Бог сотворив Духа в людиш. Вш обда-ровуе кожне утворене вже тшо душею. Душа людини оживляе тшо i ним ке-руе. Тшо е мюцем перебуванням душь У Святому Письмi сказано, що лише тодi людина стала живою ютотою, коли Бог вдихнув у неï душу (Бут.2, 7). Отже, людина - це едшсть духу, душi та тiла (1 Сол. 5, 23). Дух е найглиб-шою частиною душi, бо вш вiдображае нашу самосвiдомiсть. Дух - це наше власне "Я", через яке ми безпосередньо лучимося з Богом.

Замють термша "душа" говоримо також i "дух". Душею називаемо те, що перебувае у тюнш едност з тшом, а духом - духовш якост людини: ро-зум i волю. У людському тш е лише одна душа, без якоï воно е мертвим. Душа, керуючи тшом, спонукае його до стриманост в бажаннях i дiях. На жаль,

1. Ландшафтна архгтектура в KOHTeKCTi сталого розвитку

123

душею часто оволодiвають низькi пристрастi тiла, i людина стае подiбною до тварини, що призводить до нещастя.

Людська душа е образом Бога, бо е невидимим духом, подiбним до Бога, так само як Бог мае розум та волю, i тому е здатною шзнавати i любити добро i красу, а також панувати над видимим свгтом. Ще довершешшим образом Бога людина стае тод^ коли дотримуеться Заповщей Божих, е поюр-ною, лагiдною i милосердною.

Таким чином, духовна людина та, яка вiрить, любить i шукае Бога -джерело добра. Людина - ютота духовна, бо народилася вщ Бога Духа. Як та-ка, вона дае змогу вести себе Духом. Тому кожний християнин е покликаний до духовного життя. Християнин живе в орбт Духа i св. апостол Павло дуже слушно закликав: "Оскшьки ви прийняли Духа, то жийте по Духу".

Отже, духовшсть - це стиль релтйного життя, гармоншна дiя богос-ловських i моральних чеснот в особi, яка спричиняе пдну вiдповiдь людини дарам Божо1 благодатi й харизмам Святого Духа та вшьною волею йде Божш волi назустрiч, прагнучи щоденно наслiдувати 1суса Христа i Його Ма^р та й святих Божих угодниюв. Духовнiсть - це релтйна та моральна культура ду-ш^ ïï вiдповiдальнiсть за сво1 вчинки, в тому чи^ у довкшл^ перед Богом, собою i суспшьством. Залежно вiд раси, народу, племеш i культурного наша-рування духовшсть може бути рiзною.

Духовнiсть - це не тшьки богословське тлумачення, а також культура, освгта, лггература, мистецтво. За висловом о. Олександра Меня, духовшсть -це все те, що вiдрiзняе людину вщ тварини. Духовна людина завжди готова послужити потребуючому, терплячому, погордженому, скривдженому, убогому. Бог любить бщного не тому, що вш бщний, а тому, що несправедливо покривджений.

Щоб збагнути духовшсть людини, треба звернути увагу на дари Святого Духа (мудрють, розум, рада, кршость - сила духа, знання, побожшсть, страх Божий - боятися ^ха, яким зневажаемо Господа), як людина отримуе в Тайш хрещення та плоди Святого Духа (любов, радють, мир, терпеливють, добротливють, милосердя, вiра, лагiднiсть, помiркованiсть), якi людина отримуе продовж свого життя.

Бог е Любов (1 1в.4, 7-8). Кожна людина, маючи в собi Бога, е джере-лом любовi для шших. Християнське моральне виховання формуе духовнiсть людини. Християнська духовшсть - це причетшсть людини до Божественного через вiру, надда й любов. Духовнiсть - це приналежшсть людини до свя-тостi й досконалостi. Духовнiсть - це збереження моральних i духовних тра-дицiй предкiв. Духовнiсть - це життя людини у Святому Дусь Чим частший, мiцнiший зв'язок людини з Богом, тим багатшою е ïï душа, тим мщшшим е осердя духовностi в людиш. Яка душа людини, яке в не1' серце, таким е ïï життевий шлях, ïï поведiнка. Ось чому щея Бога повинна бути пашвною у людськiй свiдомостi, в ïï душь Духовне життя людини - це життя ïï з Богом ("Бог е Дух"), зi Святим Письмом, з християнською вiрою у безсмертя душi та день Страшного Суду Божого. Воно починаеться у душi й належить до ду-шi та й прямуе до Найвищого Духа - Бога у Тршщ Святiй Gдинiй [4].

124

Збiрник науково-технiчних праць

Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.12

Не можна зараховувати до поняття духовност те, що не мае у соб1 по-силання на Бога - Особу. Не варто ототожнювати духовне з нематер1альним, бо людина е едшстю душ1 i тша, яка. приймаючи Божого Духа, стае духовною людиною. Небезпеками у розумшш духовносп е панте!зм (Бог не пере-бувае поза природою, а е в нш), монiзм (свгг е самодостатнiй, зрозумiлий з самого себе i мiстить у собi причину власного буття) та дуашзм (свiт створе-ний двома творцями). Коли духовне ототожнюють з щеею, то це веде до пан-те!зму або одного з видiв монiзму (людина нiбито стане спасителем само! себе), як за своею структурою е матерiалiстичними баченнями свггу. Справжня духовнiсть - це вщкритють до трансцендентного. Людина може розвинути свою духовшсть лише в стосунку до Бога. Духовне життя людини е життя в Святому Духов^ яке осяяне в штелектуальному, сентиментальному i по-чуттевому вимiрах. Духовнiсть людини знаходиться в 1сус Христi, бо Вiн е останне слово про людину i Бога [2].

Духовшсть мае два напрями: один - усвщомлення себе як ютоти ро-зумно!, вшьно!, сощально! та релтйно! i другий - шдпорядкування свое! волi волi Божiй i приналежностi до Божого Царства. Духовшсть допомагае люди-m усвiдомити свою гiднiсть i вартють як особи, створено! на образ i подобу Божу та необхщшсть переходу вiд homo sapiens до homo animus.

Духовш цiнностi пов'язаш з релiгiею як зв'язком, так i зустрiччю та життям людини з Богом, Який е один для вЫх, i тому людина повинна правильно будувати сво! стосунки з Творцем, вбачати у Ньому найвищий сенс свого юнування. Кожна людина мае природне право на шзнання Бога i Його закошв, тому це право не можна обмежувати в навчальних закладах.

Наше завдання - допомогти молодi бачити сьогодення через призму тривалих, вiдвiчних, нетлiнних християнських вартостей, показувати не пов-чаючи чи проповщуючи, звертати увагу не осуджуючи, спонукати до думан-ня без агресивносп. Цього дуже потребуе наше обездуховлене сустльство, знеохочене, позбавлене довiр,я.

Лггература

1. Музичка О.1. Еколог1я - богословське i моральне питания // Ки!вська Церква. - К., 1999. - № 4. - С. 63-65.

2. Рупшк М.1. Духовне життя. - Льв1в : Вид-во ЛБА, 1995. - 118 с.

3. Spidlik T. U zrodel swiatiosci. - Warszawa, 1991. - 295 s.

4. Опрко О.В., Зшько В.М., Андрушко В. Т. Засади духовного формування особистос-тi в ХХ1 ст. // Концептуальн1 засади духовного розвитку особистост1 в ХХ1 ст. : матер. Всеук-ра!нсько! наук.-практ. конф. - К. : Либщь, 2006. - С. 124-133.

УДК 504.04 Доц. О.Ю. Ктдш, тструктор у вiддiлi теологи -

Укратський католицький утверситет

РАННЬОХРИСТИЯНСЬК1 ДЖЕРЕЛА ПРО ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДИ

Свггова еколопчна криза мае багато причин. Одшею з найважлив1ших причин е не господарська, економ1чна, пол1тична д1яльшсть людини, а !! св1тоглядна пози-

1. Ландшафтна архiтектура в контексл сталого розвитку

125

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.