CC BY
217
Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2015, № 9 (210)
ISSN 2312-2676
ГУМАНІТАРНІ ПРОБЛЕМИ
УДК 94(477)«1939/2015»
ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА ТА УКРАЇНА: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ
ЄВСЄЄВА Г. П.,1' д-р н. держ. упр., проф.
ЛИСЕНКО Г. І.,2' к. і. н., доцент ВОЛКОВА С. П .,3 ст. викл.
кафедра українознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дніпропетровськ, Україна, тел. 38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
2Кафедра українознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дніпропетровськ, Україна, тел. 38 (0562) 46-94-98,
e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-6216-5025
3.
Кафедра українознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дніпропетровськ, Україна, тел. 38 (0562) 46-94-98,
e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0829-5627
Анотація. Постановка проблеми. Незважаючи на намагання істориків об’єктивно подати події передісторії й історії війни, відкриття нових архівів і бажання позбавитись ідеологічних стереотипів викликають потребу зайвий раз дослідити роль України в подіях Другої світової війни, щоб унеможливити їх повторення. З іншого боку, глибинне розуміння історії попередніх поколінь надасть можливість правильно зрозуміти події сьогоднішнього дня. Аналіз досліджень. За роки незалежності у вітчизняній історіографії відбувалось нове осмислення концептуальних засад дослідження війни. За останні десятиліття вийшла велика кількість наукових досліджень, в яких головним напрямом нових концепцій постає збільшення уваги до
людини, окремих соціальних груп, суспільства в цілому в умовах конфліктів і криз. Мета статті -
проаналізувати роль і місце України в подіях Другої світової війни; визначити «український вимір» війни та її наслідки для сучасного покоління, особливо молоді. Висновок. Наслідки війни на десятки років визначили складні і суперечливі політичні, економічні і соціальні процеси в українському суспільстві, позначилися на морально-психологічних якостях повоєнних поколінь людей. Пам’ять про війну - духовно-історичне надбання нашого народу, яке закладає основи його самодостатності й самобутності й органічно інтегрує його в загальноцивілізаційний потік. Сучасний рівень досліджень подій Другої світової війни особливу увагу приділяє гуманітарним проблемам війни. Для молоді України важливо приєднатися до європейського сприйняття війни як трагедії, розуміти відповідальність за пам'ять про минуле, бо це шанс на майбутнє.
Ключові слова: Друга світова війна, неоголошена війна, капітуляція, жертви війни, репатріація, реабілітація, примирення, пам'ять про минуле
ВТОРАЯ МИРОВАЯ ВОЙНА И УКРАИНА: ИСТОРИЯ И
СОВРЕМЕННОСТЬ
ЕВСЕЕВА Г. П., 1 д-р н. гос. упр., проф.
ЛЫСЕНКО Г. И., 2 к. и. н., доцент ВОЛКОВА С. П., 2 ст. преп.
'Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. 38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
2Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. 38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-6216-5025
3. Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. 38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0829-5627
Аннотация. Постановка проблемы. Несмотря на попытки историков объективно представить события предыстории и истории войны, открытие новых архивов и желание избавиться от идеологических стереотипов вызывают потребность лишний раз исследовать роль Украины в событиях Второй мировой войны, чтобы сделать невозможным их повторение. С другой стороны, глубинное понимание истории предыдущих поколений предоставит возможность правильно понять события сегодняшнего дня. Анализ исследований. За
71
Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2015, № 9 (210)
ISSN 2312-2676
годы независимости в отечественной историографии происходило новое осмысление концептуальных основ исследования войны. За последние десятилетия вышло большое количество научных исследований, в которых главным направлением новых концепций является увеличение внимания к человеку, отдельным социальным группам, обществу в целом в условиях конфликтов и кризисов. Цель статьи - проанализировать роль и место Украины в событиях Второй мировой войны; определить «украинское измерение» войны и ее последствия для современного поколения, особенно молодежи. Вывод. Последствия войны на десятки лет определили сложные и противоречивые политические, экономические и социальные процессы в украинском обществе, сказались на морально-психологических качествах послевоенных поколений людей. Память о войне - духовно-историческое достояние нашего народа, которое закладывает основы его самодостаточности и самобытности и органично интегрирует его в общецивилизационный поток. Современный уровень исследований событий Второй мировой войны особое внимание уделяет гуманитарным проблемам войны. Для молодежи Украины важно присоединиться к европейскому восприятию войны как трагедии, понимать ответственность за память о прошлом, потому что это шанс на будущее.
Ключевые слова: Вторая мировая война, необъявленная война, капитуляция, жертвы войны, репатриация, реабилитация, примирение, память о прошлом
THE SECOND WORLD WAR AND UKRAINE: HISTORY AND
MODERNITY
EVSEEVA G. P.,1 Dr. Sc., Prof.,
LYSENKO G. I., Ph. D., 2 associate Professor,
VOLKOVA S. P., 3 senior teacher.
1 The department of Ukrainian studies, State Higher Educational Establishment "Prydniprovs’ka State Academy of Civil Engineering and Architecture", 24-A Chernyshevskogo str., Dniepropetrovsk 49600, Ukraine, phone: 38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
The department of Ukrainian studies, State Higher Educational Establishment "Prydniprovs’ka State Academy of Civil Engineering and Architecture", 24-A Chernyshevskogo str., Dniepropetrovsk 49600, Ukraine, phone: 38 (0562) 46-94-98,
e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-6216-5025
3
The department of Ukrainian studies, State Higher Educational Establishment "Prydniprovs’ka State Academy of Civil Engineering and Architecture", 24-A Chernyshevskogo str., Dniepropetrovsk 49600, Ukraine, phone: 38 (0562) 46-94-98,
e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0829-5627
Abstract. Statement of the problem. Despite the attempts of historians to objectively present the events of the prehistory and history of the war, the opening of new archives and the desire to get rid of ideological stereotypes, are driving the need to once again explore the role of Ukraine in world war II to prevent its recurrence. On the other hand, the deep understanding of the history of the previous generations will provide an opportunity to properly understand the events of today. The analysis of the research. During the years of independence in the national historiography it was a new understanding of the conceptual foundations of the study of war. Over the past decade it was written a large number of scientific studies in which the main direction of new concepts there was an increased attention to the person, separate social groups and society as a whole in situations of conflict and crises. The article aims to analyze the role and place of Ukraine in the events of the Second world war; identify "Ukrainian dimension" of war and its implications for the modern generation, especially the youth. Conclusion. The effects of war for decades identified the complex and contradictory political, economic and social processes in Ukrainian society, affected the moral and psychological qualities of post-war generations. The memory of war - spiritual-historical heritage of our nation, which lays the foundations for self-sufficiency and identity and integrates it seamlessly into a civilizational flow. The modern level of researches of the events of world war II pays special attention to humanitarian problems of the war. For the youth of Ukraine it is important to join the European perception of the war as tragedy, to understand the responsibility for the memory of the past, because it's a chance for the future.
Key words: Second world war, an undeclared war, the capitulation, the victims of war, repatriation, rehabilitation, reconciliation, the memory of the past
Постановка проблеми. 2015 рік, що майже минає, переповнений визначними і важливими датами для нашого народу: рік від подій 16 січня, рік від подій 19-21 січня і 20 лютого, 70 років від завершення Другої світової війни. За роки, які пройшли від 1945 р., світова історіографія Другої світової війни нагромадила величезну кількість книг,
статей, документальних публікацій, мемуарів. Незважаючи на намагання істориків об’єктивно подати події передісторії й історії війни, відкриття нових архівів і бажання позбавитись ідеологічних стереотипів викликають потребу зайвий раз дослідити роль України в тих страшних подіях щоб унеможливити їх повторення. З
72
Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2015, № 9 (210)
ISSN 2312-2676
іншого боку глибинне розуміння історії попередніх поколінь надасть можливість правильно зрозуміти події сьогоднішнього дня. Разом з тим нинішній конфлікт на Сході нашої країни певним чином допоможе нам, українцям, зрозуміти об'єктивну картину тієї великої війни та роль українців у ній.
Аналіз досліджень. Проблема визначення ролі України у подіях Другої Світової війни є предметом досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних істориків. В роботах А. Тейлора, Д. Хоггана, Г. Фогта, Ф. Фишера, Г. Шефера, Г. Мюллера, та ін. визначено основні західні концепції війни. Більшість західних авторів, спираючись переважно на німецькі джерела або матеріали ОУН, стверджують, що народи України, Прибалтики, Білорусі, Кавказу та кримські татари радісно зустрічали німців як визволителів.
Визначальним був вплив української діаспори на формування як західних концепцій, так і сучасної української державно-політичної доктрини. Основна ідея західних дослідників українського походження полягає у підвищенні ролі ОУН-УПА, поданні їх як борців за незалежність Української держави, що спрямовували свою енергію як проти нацистського панування, так і проти радянського режиму.
Що стосується вітчизняної історіографії, то за роки незалежності у вітчизняній історіографії відбувалось нове осмислення концептуальних засад дослідження війни, наслідком чого стало видання «Політичної історії України» [12]. Сфера духовного-релігійного життя в роки війни вивчена в роботах В. Гордієнка, Ю. Волошина, О. Лисенка, Я. Заборовського, В. Борщевич та ін. [2]. Участь громадян України у військових формуваннях різних країн, військові втрати, проблема полонених та інші питання розглянуті в працях А. Боляновського, В. Короля, М. Коваля [10]. Вплив на українців радянських, нацистських і самостійницьких ідеологічних інститутів вивчені в роботах О. Салата, В. Шайкана та ін. [14]. Дослідники проблеми окупації - Г. Верба, Л. Бідоча, М. Коваль та ін. - розглядають засади, плани і конкретні
заходи політики нацистів у сфері культури [1; 10]. В. Кучер, В. Гриневич, В. Коваль переосмислили питання про роль та місце України у протистоянні Німеччини та СРСР, визначили внесок українців у розгром нацизму [12].
Сучасний рівень розвитку досліджень характеризується активним розвитком міжнародних контактів українських дослідників. За останні десятиліття вийшла велика кількість наукових досліджень, в яких головним напрямом нових концепцій постає збільшення уваги до людини, окремих соціальних груп, суспільства в цілому в умовах конфліктів і криз. В цьому контексті в дослідженнях розвивається антропоцен-тричний підхід [5].
У цілому, дослідження мають одну спільну рису - головним предметом історії стає не подія минулого, а пам'ять про нього, той образ, що запам’ятався його учасникам, транслювався і реконструювався в наступних поколіннях. Але ні цілі, ні взаємодія дослідників, не усунули істотних національних особливостей сучасних досліджень, серйозних розбіжностей і полеміки з важливих проблем. Національні особливості у сучасних концепціях Другої світової війни обумовлені різною роллю держав у війні, розходженнями суспільно-політичного розвитку країн, їх неоднаковим станом у сучасному світі. В сучасній українській історіографії проблеми історії України періоду Другої світової війни набули особливої наукової актуальності і політичної гостроти, що пояснюється новими процесами, які відбуваються у суспільстві.
Мета статті - проаналізувати роль і місце України в подіях Другої світової війни; визначити «український вимір» війни та її наслідки для сучасного покоління, особливо молоді.
Виклад матеріалу. З припиненням 9 травня 1945 р. воєнних дій у Європі Друга світова війна не закінчилася. У стані війни перебувала Японія, з якою розпочали активну боротьбу війська союзників. 23 жовтня 1944 р. біля острова Лейте (Філіппіни) почалась найбільша в історії Другої світової
73
Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2015, № 9 (210)
ISSN 2312-2676
війни морська битва, в якій чисельна і технічна перевага принесла перемогу американському флоту. Весною 1945 р. американське командування висадило десант в Індонезії і стало готуватися до вторгнення в Японію. Одержавши бази на островах Іводзіма й Окінава, американська авіація стала систематично бомбардувати японські міста.
5 квітня 1945 р. Радянський Союз денонсував радянсько-японський пакт про нейтралітет, оскільки уряди США і Великобританії наполягали на участі СРСР у війні. Після капітуляції Німеччини Японія мала у своєму розпорядженні значні сухопутні сили (близько 4 млн осіб) і зберегла під своїм контролем більшість загарбаних територій. Відповідно до рішень Кримської і Потсдамської конференцій 8 серпня 1945 р. Радянський союз оголосив війну Японії. Для стратегічного керівництва військовими діями ще 30 липня 1945 р. було створено Г оловне командування радянських військ на Далекому Сході, яке очолив маршал А. М. Василевський.
У ході успішного проведення Маньчжурської, Південно-Сахалінської і Курильської десантної операцій радянські війська звільнили Північно-Східний Китай, Північну Корею, південну частину острова Сахалін і Курильські острови. Чимало істориків вважають, що атомні бомбардування Хіросіми (6 серпня) і Нагасакі (9 серпня), жертвами яких стали сотні тисяч мирних японців, були не виправдані і викликані не воєнною необхідністю, а скоріше демонстрацією сили американців. Деякі історики вважають, що це стало початком «холодної війни» Між США та СРСР [9].
2 вересня 1945 року підписанням акту капітуляції між військами союзників, з одного боку, і урядом Японії, з іншого, офіційно закінчилася Друга світова війна, але окремі військові конфлікти, породжені нею, точилися впродовж десятиліття. Зокрема, організований спротив радянській владі на Західній Україні тривав до 1954 року, а окремі сутички - до 1960 року.
Цікаво, що за Радянський Союз документ на борту лінкора Міссурі підписав українець за походженням, генерал-полковник Кузьма Дерев'янко. Він був представником народу, чиї демографічні втрати у війні є одними з найбільших. Цілком закономірно, що народ, який поніс найбільші втрати у війні, має повне право остаточно її закінчити. Але генерал К. Дерев'янко підписував акт капітуляції Японії не як представник України, а як представник Радянського Союзу, і, відповідно, саме СРСР отримав усі можливі «дивіденди» від цього [8].
Й до сьогодні історики сперечаються щодо втрат України, територією якої війна у 1939-1945 роках пройшлася із заходу на схід та зі сходу на захід. Ряд істориків додають до втрат ще й голод повоєнних років. Проте майже не викликає суперечок твердження, що Україна у цій війні понесла чи не найбільше втрат як серед військового, так і цивільного населення.
Керівник Центру історичної політології Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАНУ Юрій Шаповал наводить статистику: «Друга світова війна у всьому світі забрала життя 50 мільйонів людей. Сталін казав, що жертвами війни у СРСР були 7 мільйонів. Хрущов озвучив цифру у 20 мільйонів, і вона на довгий час стала канонічною для СРСР. Нею ж послуговувалися у «брежнєвську епоху». У «горбачовську перебудову» втрати визначили у 27 мільйонів. У добу Єльцина цю цифру зрізали на 400 тисяч. І зараз у Росії вживається цифра у 26 мільйонів 600 тисяч осіб». Для порівняння, загальні втрати Німеччини -6 мільйонів життів, Японії - 4 млн.
«Загальні людські втрати України від війни, включно із убитими, померлими, жертвами концтаборів, депортованими, евакуйованими, становлять до 14 мільйонів осіб. З 1 січня 1941 року до 1 січня 1945 року населення України зменшилося із 40,9 мільйони до 27 мільйонів осіб», - стверджує Юрій Шаповал і додає, що матеріальні втрати СРСР становили близько 40% від загальних втрат усіх країн, що брали участь у Другій
74
Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2015, № 9 (210)
ISSN 2312-2676
світовій. При цьому частка України у втратах СРСР - близько 45% [7; 15].
Друга світова війна - найжорстокіша подія в історії сучасного світу, в яку було втягнуто більше 60 держав, 80 % населення земної кулі, бойові дії велися 2/3 існуючих на той момент держав. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 млн. солдат, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 млн. осіб. Війна пронеслась над територіями Європи, Азії й Африки, охопила простори всіх океанів. У цій війні загинуло близько 60 млн. осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто безвісти пропав [9]. Але, цікаво подивитись на те, які уроки зробили переможені країни.
Капітуляція Японії у вересні 1945 р. призвела до припинення агресивного зовнішньополітичного курсу Японії, який протягом кількох десятиліть спирався на економічний розвиток і експансію японського капіталу, на самурайський дух минулого. Зазнавши поразки, Японія позбулася всіх своїх колоніальних володінь і завойованих територій. Розпочався період кардинальних змін у державі. Була здійснена серія демократичних реформ, включаючи відродження партій, скликання парламенту та прийняття нової конституції, що залишала за імператором дуже обмежені права і відсікала можливість відродження японського мілітаризму в майбутньому. Було проведено показовий процес із засудженням японських військових злочинців, а також проведено чистки державного апарату, поліції тощо. Була реформована система освіти Японії, обмежено можливості найбільших японських монополій. Нарешті, в країні була проведена радикальна аграрна реформа 1948-1949 роках, яка ліквідувала велике землеволодіння і тим остаточно підірвала економічні позиції залишків самураїв [13].
У поєднанні з напрацьованими за період реформ навичками капіталістичного розвитку нові заходи виявилися потужним імпульсом, який сприяв швидкому економічному відродженню Японії і її подальшому розвитку. Японський капітал
опинився в нових сприятливих для нього умовах, що й обумовило феномен так званого «японського чуда». Отже, саме розгром Японії у війні, її окупація американцями і пов’язані з цим радикальні перетворення в її структурі остаточно сприяли розвитку цієї країни. Але, паралельно із демократизацією за європейсько-американським зразком, Японія не відмовилася від власних фундаментальних традицій, що теж зіграло свою позитивну роль в її успіхах. Цей плідний синтез старої японської культури і нового японського капіталізму дав вражаючий результат.
У цьому році міністр закордонних справ Японії Фуміо Кісіда представив щорічну «Синю книгу дипломатії», в якій Токіо висловлює «глибоке каяття» за агресію по відношенню до сусідніх держав у часи Другої світової війна. Ця заява звучить від офіційних осіб Японії вперше.
Повертаючись до України в часи війни, слід відзначити, що у першу чергу ми повинні говорити про трагедію людей, хоча героїзм і подвиги на війні завжди присутні. Але війна - це завжди трагедія. Саме це відчули українці, які служать у зоні АТО. Україна нарешті має приєднатися до європейського сприйняття війни як трагедії [7]. Ми не відповідальні за минуле, але ми відповідальні за пам'ять про минуле. Саме тому нам необхідно мати власне бачення минулого, бо це шанс на майбутнє.
Майже всі країни, які брали участь у Другій світовій війні, сформулювали свої різні національні інтерпретації тих подій. Так, польське питання було одним із ключових у Другій світовій, яка і розпочалася із нападу на Польщу. Поляки одними із перших чинили опір німецькій агресії, ставши жертвою німецько-радянської змови за пактом Молотова й Ріббентропа. Франція вступила у війну, виконуючи свої зобов'язання перед Польщею. Попри те, що у 1940 році Франція потерпіла поразку і була окупована, французи продовжували героїчну анти-нацистську боротьбу, зокрема, на чолі із Шарлем де Голем. Британці вступили у війну, захищаючи демократію та принцип права народів на самовизначення. Вони ста-
75
Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2015, № 9 (210)
ISSN 2312-2676
ли ядром формування антигітлерівської коаліції, яка й перемогла у війні. Вони самотужки протистояли нацистам у 1940-1941 роках, і врешті, разом із союзниками, сприяли завершенню найстрашнішої трагедії людства.
Для росіян війна почалася 22 червня 1941 року нападом Німеччини на Радянський Союз. Війна була - Вітчизняною, а участь у ній була обов'язком кожної радянської людини. У Москві переконані, що перемога була досягнута переважно завдяки російському народові, який взяв на себе «головний тягар війни» і визволив світ від нацистів. Для американців війна почалася із нападу японських літаків на базу Перл Харбор. Вступ США у війну на боці антигітлерівської коаліції став головною запорукою перемоги союзників над фашистською Німеччиною [7].
Друга світова війна для України розпочалася 1 вересня 1939 р. із німецьким вторгненням в Польщу. 110-120 тис. українців у лавах Війська Польського розпочали світову боротьбу проти нацизму, 8 тис. з них загинуло протягом місяця війни. Також 1 вересня
1939 р. Люфтваффе бомбардувало Львів та інші західноукраїнські міста, що перебували у складі Польщі. Між 12 та 22 вересня Львів пережив подвійну облогу : із заходу - нацистськими військами, із сходу - радянськими.
СРСР вступив в Другу світову війну 17 вересня 1939 році на боці нацистської Німеччини. У цей день радянські війська вступили на територію Польщі на допомогу німецьким та окупували Західну Україну та Західну Білорусь. Протягом двох років Москва була союзницею Німеччини, що у
1940 році ледве не призвело до війни Великої Британії та Франції проти СРСР.
Українські землі першими (у складі Польщі) опинилися у вирі Другої світової війни, а далі стали постачальником людських та матеріальних ресурсів для ведення військових кампаній. Насправді ж в рамках Другої світової в Україні велася не одна, а кілька воєн: 1) німецько-польська війна 1939-1945 рр. (у 1939 р. регулярна, а потім - підпільна); 2) польсько-радянська війна
1939 р. (неоголошена, відома як «Визвольний похід в Західну Україну»);
3) радянсько-румунська війна 1940-1945 рр. (спочатку неоголошена - радянське вторгнення в Бессарабію та Буковину у
1940 р., потім регулярна та підпільна - частина німецько-радянської війни);
4) німецько-радянська війна 1941-1945 рр. (регулярна та підпільна, теж відома як «Велика Вітчизняна»); 5) німецько-українська війна 1941-1944 рр. (підпільна); 6) радянсько-угорська війна 1941-1945 рр. (регулярна та підпільна, частина німецько-радянської); 7) польсько-українська війна 1942-1947 рр. (підпільна) та 8) радянсько-українська війна 1939-1954 рр. (підпільна). Усі ці конфлікти мають безпосередній стосунок до Другої світової війни, оскільки були спровоковані нею, ставши її відгалуженнями та продовженням. Також до українського виміру війни входить участь українців в бойових діях поза Україною (наприклад у радянсько-фінській «Зимовій війні» 1939-1940 рр.) та у складі іноземних армій. Безпосередньо перед початком Другої світової війни мала місце угорсько-українська війна 1939 р. (регулярна та підпільна), що вибухнула внаслідок проголошення незалежності Карпатської України
[11]. . .
Розуміння того, що таке війна, прийшло тільки тепер, коли ми зіштовхнулися із нею на сході України. «Це є суміш об'єктивних історичних фактів, суб'єктивних поглядів та навіть національної міфології. При цьому зазвичай такі національні концепції оминають «незручні» події, наприклад, бомбардування Німеччини союзниками», - говорить Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті, і каже, що ці концепції пам'яті дають суспільну згоду щодо власної історії [7].
Процес засвоєння власних історичних уроків буде нелегким, але через нинішні події на сході України він має пришвидшитися і стати зрозумілішим для пересічних українців.
Висновок. Страхіття війни двічі прокотилося по нашій території, скалічивши долі десятків мільйонів людей. Наслідки війни
76
Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2015, № 9 (210)
ISSN 2312-2676
на десятки років визначили складні і суперечливі політичні, економічні і соціальні процеси в українському суспільстві, позначилися на морально-психологічних якостях повоєнних поколінь людей. За своєю глибиною, трагізмом і героїкою вони мають епохальне значення. Пам’ять про війну - духовно-історичне надбання нашого народу, яке закладає основи його самодостатності й самобутності й органічно інтегрує його в
загальноцивілізаційний потік.
Сучасний рівень досліджень подій Другої світової війни особливу увагу приділяє гуманітарним проблемам війни, а саме: репатріація; юридична реабілітація безпідставно репресованих тоталітарними режимами; перепоховання загиблих; возз’єднання родин; пошук тих, хто пропав без вісти або місце поховань яких невідоме
рідним і близьким; соціальна адаптація інвалідів, сиріт, вдів, інших категорій населення, які постраждали від війни. Для України до кінця невирішеною залишається проблема повернення історико-культурних цінностей, вивезених у роки війни за її межі. Цивілізоване ставлення до всіх, хто загинув під час війни, особливо до військовослужбовців різних країн, проявляється, зокрема, у повазі до могил воїнів, що воювали у складі ворожих армій.
Історію переписують, часто чуємо ми. Але історія будь-якої держави - це історія долі кожного з нас. Чи можна переписати історію кожного учасника цих страшних подій - мабуть, що ні. Розповісти історію кожного можна по-різному. Тож давайте розповідати українську історію. Історію українських людей.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Бідоча Л. Українська інтелігенція в період німецької окупації: соціальний портрет та історична доля / Л. Бідоча // Сторінки воєнної історії України : зб. наук. ст. / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. -Київ, 2008. - Вип. 11. - С. 72-81.
2. Борщевич В. Українське церковне відродження на Волині (40-ві рр. XX ст.) / В. Борщевич. - Луцьк : Вежа, 2000. - 253 с.
3. Буткевич Б. Кривавий слід. П’ять найбільших злочинів радянської влади проти мирного населення України в роки Другої світової / Б. Буткевич // Тиждень UA. - 2015. - 30 квітня. - Режим доступу: http ://tyzhden.ua/History/135437.
4. Вєдєнєєв Д. В. Історична пам'ять про Другу світову війну як чинник формування політичної нації в Україні / Д. В. Вєдєнєєв // Электронная библиотека научно-образовательной, финансовой и художественной литературы. - Режим доступу: http://bo0k.net/index.php?bid=20544&chapter=1&p=achapter.
5. Гадєєв О. В. Україна у Другій світовій війні (філософсько-історичний аналіз) : автореф. дис. на здобуття
наук. ступеня доктора філос. наук : спец. 09.00.03 "Соціальна філософія та філософія історії” / О. В. Гадєєв ; Таврійськ. нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. - Сімферополь, 2011. - Режим доступу:
http ://mydisser.com/ua/avtoref/view/12706.html.
6. Гирич І. Чому необхідно переосмислювати минуле? / І. Гирич, Ю. Шаповал. - Київ : Konrad Adenauer Stiftung, 2010. - 44 с.
7. Зануда А. Друга світова війна для України: нове осмислення / Анастасія Зануда // ВВС. Україна. - 2015. -6 травня. - Режим доступу: http://www.bbc.com/ukrainian/society/2015/05/150506_ukraine_ww2_az.
8. Ісаюк О. Рівно 70 років тому, 2 вересня 1945-го закінчилася Друга світова. Україна зустріла її кінець класичним «нон-вінером» / Олеся Ісаюк // Новое время. - 2015. - 20 октября. - Режим доступу: http://nv.ua/ukr/publications/rivno-70-rokiv-tomu-2-veresnja-1945-go-zakinchilasja-druga-svitova-ukrajina-zustrila-jiji-kinets-klasichmm-non-vinerom-66849.html.
9. Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV - ХХ століть : навч. посібник / Горбань Ю. А., Білик Б. І., Карабанов М. М., Розовик Д. Ф., Дячук Л. В. [та ін.] ; за ред. Ю. А. Горбаня. - 4-те вид., доп. і перероб. - Київ : Знання, 2012. - 438 с.
10. Коваль М. В. Україна у Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945 рр.): спроба сучасного концептуального бачення / М. В. Коваль. - Київ : Альтернативи, 1999. - 336 с. - (Україна крізь віки ; т. 12).
11. Методичні матеріали до відзначення Дня пам'яті та примирення та 70-ї річниці Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (8-9 травня 2015 р.) // Офіційний веб-сайт Українського інституту національної пам'яті. - 2015. - Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/metodichm-materiali-do-vidznachennya-dnya-pam-yati-ta-primirennya-ta-70-i-richnitsi-dnya-perem.
12. Політична історія України. XX ст. У 6 т. Т.4 : Україна у Другій світовій війні, 1939-1945 / В. І. Кучер, В. А. Гриневич, В. С. Коваль. - Київ : Ґенеза, 2003. - 584 с.
77
Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2015, № 9 (210)
ISSN 2312-2676
13. Трансформація й модернізація післяреформеної Японії (1868-1945) // Safari-perm.ru. - 2010. - 4 апреля. -Режим доступу: http://safari-perm.ru/vsesvitnya-istoriya/1213 -transformaciya-j-modernizaciya-pislyareformenoyi-yaponiyi-1868-1945.html.
14. Шайкан В. О. Колабораціонізм на території рейхскомісаріату Україна та військової зони в період Другої
світової війни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора іст. наук : спец. 07.00.01 "Історія України” / В. О. Шайкан ; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2006. - 41 с. - Режим доступу:
http://www.twirpx.com/file/841210/.
15. Шаповал Ю. Друга світова війна: викладання, дослідження, маніпулювання / Юрій Шаповал // Дзеркало тижня. - 2013. - № 16. - 26 квітня-17 травня. — Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/history/druga-svitova-viyna-vikladannya-doslidzhennya-manipulyuvannya-_.html.
REFERENCES
1. Bidocha L. Ukrainska inteligentsiia vperiod nimetskoi okupatsii: sotsialnyi portret ta istorychna dolia [The Ukrainian intelligentsia during the German occupation: social portrait and historical fate]. Storinky voyennoi istorii Ukrainy [The pages of military history]. Kyiv, 2008, no. 1, pp. 72-81. (in Ukrainian).
2. Borshchevych V. Ukrainske tserkovne vidrodzhennia na Volyni (40-vi rr. XX st.) [The revival of the Ukrainian Church in Volyn (40 years of XX century)]. Lutsk: Vezha, 2000, 253 p. (in Ukrainian).
3. Butkevych B. Kryvavyy slid. Piat naibilshykh zlochyniv radianskoi vlady proty myrnogo naselennia Ukrayiny v roky Drugoyi cvitovoi [A trail of blood. The five biggest crimes of the Soviet authorities against the civilian population of Ukraine during the Second world war]. Tyzhden UA. 2015. Available at: http://tyzhden.ua/History/135437. (in Ukrainian).
4. Viedienieiev D.V. Istorychna pamiat pro Drugu svitovu viynu yak chynnyk formuvannia politychnoi natsii v Ukraini [Historical memory about the Second world war as a factor of formation of political nation in Ukraine]. Electronic library scientific and educational, financial literature and fiction. Available at: http://bo0k.net/index.php?bid=20544&chapter=1&p=achapter (in Ukrainian).
5. Hadyeyev O.V. Ukraina u Drugiy svitoviy viyni filosofsko-istorychnyi analiz) Avtoreferat Dokt. [Ukraine in the Second world war (philosophical and historical analysis) Abstract of D.Sc. dissertation]. Tavriys'k. nats. un-t im. V. I. Vernadskogo. Simferopol, 2011. Available at: http://mydisser.com/ua/avtoref/view/12706.html (in Ukrainian).
6. Gyrych I. and Shapoval Yu. Chomu neobkhidno pereosmysliuvaty mynule? [Why is it necessary to rethink the past?]. Kyiv, 2010, 44 p. Available at: http://www.kas.de/wf/doc/kas_21888-1522-13-30.pdf7110210161830. (in Ukrainian).
7. Zanuda A. Druga svitova viyna dlia Ukrainy: nove osmyslennia [The Second world war is for Ukraine: a new understanding]. BBC. Ukraina [BBC. Ukraine]. 2015. Available at:
http://www.bbc.com/ukrainian/society/2015/05/150506_ukraine_ww2_az (in Ukrainian).
8. Isaiuk O. Rivno 70 rokiv tomu, 2 veresnia 1945-go zakinchylasia Druga svitova. Ukraina zustrila ii kinets
klasychnym «non-vinerom» [The Second world war ended 70 years ago in September of 1945. Ukraine has met its final by the classic "non-winer"]. Novoe vremya [A new time]. 2015. Available at:
http://nv.ua/ukr/publications/rivno-70-rokiv-tomu-2-veresnja-1945-go-zakinchilasja-druga-svitova-ukrajina-zustrila-jrji-kinets-klasichnim-non-vinerom-66849.html (in Ukrainian).
9. Gorban Yu.A., Bilyk B.I., Karabanov M.M., Rozovyk D.F. and Diachiuk L.V. Istoriia suchasnoho svitu: sotsialno-politychna istoriia XV-XX stolit [The history of the modern world: socio-political history of the XV - XX centuries]. 4th edition, Kyiv: Znannia, 2012, 438 p. (in Ukrainian).
10. Koval M.V. Ukraina u Drugiy svitoviy i Velykiy Vitchyznyaniy viynakh (1939-1945 rr.): sproba suchasnoho kont-septualnogo bachennia [Ukraine in the Second world war and the great Patriotic war (1939-1945): the attempt of modern conceptual vision]. Kyiv: Alternatyvy, 1999, 336 p. (in Ukrainian).
11. Ukrayinskogo instytutu natsionalnoi pamiati. Metodychni materialy do vidznachennia Dnia pamiati ta prymyrennia ta 70-i richnytsi Dnia peremogy nad natsyzmom u Drugiy svitoviy viyni (8-9 travnia 2015 r.) [Teaching materials for the day of memory and reconciliation and the 70th anniversary of victory Day over Nazism in the Second world war (8-9 may 2015)]. Ofitsiynyi veb-sayt Ukrayinskogo instytutu natsionalnoi pamiati. [Official website of the Ukrainian institute of national memory], 2015. Available at: http://www.memory.gov.ua/news/metodichni-materiali-do-vidznachennya-dnya-pam-yati-ta-primirennya-ta-70-i-richnitsi-dnya-perem.
12. Kucher V.I., Grynevych V.A. and Koval V.S. Politychna istoriia Ukrainy. XX st. T. 4: Ukrayina u Drugiy svitoviy viyni, 1939-1945 [Political history of Ukraine. The twentieth century. Vol. 4: Ukraine in the Second world war , 1939-1945]. Kyiv: Geneza, 2003, 584 p. (in Ukrainian).
13. Transformatsiyay modernizatsiiapisliareformenoi Yaponii (1868-1945) [Transformation and post-reform modernization of Japan (1868-1945)]. Safari-perm.ru., 2010. Available at: http://safari-perm.ru/vsesvitnya-istoriya/1213-transformaciya-j-modemizaciya-pislyareformenoyi-yaponiyi-1868-1945.html (in Ukrainian).
14. Shaikan V.O. Kolaboratsionizm na terytoriyi reykhskomisariatu Ukrayina ta viyskovoi zony v period Drugoi svitovoi viyny. Avtoreferat Dokt. [Collaboration on the territory of Ukraine and Reichscommissariat military zone
78
Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2015, № 9 (210)
ISSN 2312-2676
during the Second World War. Abstract of D. Sc. dissertation]. Donets. nats. un-t. Donetsk, 2006, 41 p. Available at: http://www.twirpx.com/file/841210/ (in Ukrainian).
15. Shapoval Yu. Druga svitova viyna: vykladannia, doslidzhennia, manipuliuvannia [The Second world war: teaching, research, manipulation]. Dzerkalo tyzhnia [ The mirrir of week]. 2013, no. 16. Available at:
http://gazeta.dt.ua/history/druga-svitova-viyna-vikladannya-doslidzhennya-manipulyuvannya-_.html (in Ukrainian).
Стаття рекомендована до друку: 04.09.2015 р. Рецензент: проф. Г. Г. Кривчик.
Надійшла до редколегії 02.09.2015 р. Прийнята до друку 09.09.2015 р.
79
