CC BY
46Учет записки Тавршського нацюнального утверситету iMeHi В. I. Вернадського. Серiя: Фiлологiя. Соцiальнi комунжаци. - 2014. - Т. 27(66), № 4. Частина 2. - С. 8-12.
УДК 821.161.2 - 2.029
ДРАМАТУРГ1Я В1ЛЬЯМА ШЕКСП1РА У ТВОРЧИХ ЗАЦ1КАВЛЕННЯХ
БОРИСА ТЕНА Бойкарова Л. Р.
Тавршський нащональний ушверситет iMeHi В. I. Вернадського, Смферополь E-mail: Linure22@mail.ru
Стаття присвячена огляду перекладш драматичних твор1в В. Шекстра, здшснених Борисом Теном. Для майстра важливо, аби в переклада було передано ритмжу та мелодштсть першотексту й при цьому максимально збережено його змст. Переклади Бориса Тена семантично насичет, засв1дчують тонке в1дчуття мовних нюанав орипнальних тестш, глибоке осягнення 1х поетики й проблематики. Борис Тен здае соб1 справу з того, що твори В. Шекстра потребують вдумливого читання й потрактування. Перекладач тут - не так безпосереднш учасник сцетчних подш, як майстер складних шахових композицш, який з певно1 ввдсташ зважуе оптимальт ршення, добираючи найв1дпов1дн1ш1 фцури. Це переклад, що формуе штелектуал1в i потребу в добрш освт та знант Шекстрово1 творчосл. Притому драматичний текст Бориса Тена звучить цiлком невимушено й природно, тби ллеться як пiсня.
Krnwei слова: Борис Тен, першотекст, переклад, драма, поетичне мовотворення, рима.
Серед украшських перекладач1в XX ст. видшяються постат таких майстр1в як Максим Рильський, Микола Лукаш, Григорш Кочур, Миколи Бажан, Василь Мисик, Свген Дроб'язко, Дмитро Бшоус, Вштор Коптшов, Дмитро Паламарчук, Анатолш Перепадя, Максим Стр1ха, 1ван Свгтличний, Дмитро Павличко, 1ван Драч... Постать Бориса Тена (справжне ¡м'я Микола Васильович Хомичевський) по праву займае в цш плеяд1 пдне мюце. Вш був усеб1чно обдарованою, осв1ченою, багатогранною людиною, справжшм енциклопедистом: поет, музикант (диригент, композитор), мистецтвознавець, мовознавець, педагог, церковний i громадський д1яч. Особливе мюце у творчому житп Бориса Тена займае художнш переклад. Як влучно висловився Олексш Опанасюк: «Сто заруб1жних автор1в запросив до укра1нсько1 осел1 Микола Васильович Хомичевський» [2, с. 176].
Обмаль праць, присвячених творчосп Бориса Тена, зокрема його рол1 в галуз1 перекладу драматурги (а творам В. Шекстра належить довол1 помгтне мюце в перекладацькому доробку майстра), обумовлюють актуальнють вщповщно1 теми. Творчють англшського драматурга защкавила Бориса Тена ще у 40-х роках ХХ ст., в1дтод1 штерес до не1 не згасае.
В украшськш перекладацькш шексп1р1ан1 важливе мюце посщае тритомник, виданий кшвським видавництвом «Дншро» 1964 року [3]. Борис Тен дуже рад1в його появ1 й пишався, що там, у першому том1, були вмщеш його переклади -«Життя i смерть короля Р1чарда III», «Вшдзорсью жартанищ». Не без його ентуз1азму та конкретно1 перекладацько! роботи на свiт з'явився у тому ж таки видавництвi «Дншро» шеститомник творiв Шекспiра (1984-1986), куди увшшли такi переклади майстра: <^чард III» (т. 1), «Тiт Андрошк» (т. 1), «Макбет» (т. 5),
8
Драматург1я Выьяма Шекстра у творчих зацжавленнях Бориса Тена
«Антонш i Клеопатра» (т. 5). На жаль, перекладач cboïx результата творчо! пращ у цьому шеститомнику вже не побачив: у березт 1983 року його не стало.
Переклад драматичного твору ускладнюе завдання перекладача, який, за твердженням американського дослщника Джорджа Велворта, опинясться перед двома основними проблемами: проблемою «вимовлюваносп» (speakability) i проблемою стилю (style) [5, c. 140-146]. Щц «вимовлюватстю» розумieться ступiнь легкост вимовляння слiв у перекладному тексп, який е важливiшим за дотримання принципу стислосп (concision). Пiд «стилем» розумiеться та якiсть перекладу, завдяки якш п'еса звучить невимушеною й знайомою аудиторiï мовою: неначе вона й була написана щею мовою-сприймачем. Тож едино прийнятною формою драматичного перекладу, за Дж. Велвортом, е «ситуативна концептуалiзацiя» (situational conceptualization), тобто вщтворення iншою мовою ситуацiï, чи зв'язного семантичного блоку, у висловах культурного середовища ще! мови.
«Мютками» до глибшого розкриття тексту В. Шекстра для Бориса Тена були окреслеш неокласиками принципи збалансованого перекладу, що ïx майстер осмислив у сво'х перекладознавчих студiях i реалiзовував у власних перекладах.
Для Бориса Тена важливо те, що перекладач повинен зумгги передати ритмiку та мелодштсть драматичного тексту й при цьому максимально зберегти його змют. Суттева особливiсть Бориса Тена як перекладача - його образно-мелодшна мова, що легкою формою й простотою поетичного вислову наближаеться до музичного речитативу й водночас надзвичайно емоцшна, динамiчна i пластична.
Що ж до глибини поетичного вислову й вщчуття мовних тонкощiв першотвору, то переклад Бориса Тена сприймаеться семантично насиченим i е порiвняно з переважною бiльшiстю перекладiв попередшх перiодiв якiсно новим етапом осягнення поетики та проблематики першотвору. Його переклади драматичних текспв В. Шекстра - композицшно продумат, емоцiйно доволi стриманiшi, опосередкованi необхiднiстю вдумливого читання. Перекладач тут - не так безпосереднш учасник сценiчних подiй, як майстер складних шахових композицiй, який з певно! вiдстанi зважуе оптимальт рiшення, добираючи найвiдповiднiшi фiгури. Це переклад, що формуе iнтелектуалiв i потребу в добрш освiтi та знант Шекспiровоï творчостi. Текст Бориса Тена звучить так невимушено й природно, нiби ллеться пiсня.
Працюючи спшьно з майстром, поет-перекладач В. Гуменюк помггив чимало такого iз досвiду Бориса Тена, що стосуеться мистецтва поетичного перекладу. Борис Тен тонко вщчував не лише проблематику, специфшу образiв-персонажiв у творах Шекстра, а i його стилютику, особливе мовлення. Зокрема, БорисТен звернув увагу на те, що у Шекстра кожен рядок - по-своему завершена фраза, на що слщ зважати перекладачев^ Але при цьому майстер вважав, що ставитися до рядка слщ не слшо, догматично, а мати на уваз^ що подекуди й у самого драматурга все ж трапляються закшчення фраз посеред рядка, урiзанi рядки тощо. Головне, що варто врахувати у цих випадках, - при перекладi необхщно домагатися, аби фраза (навггь переходячи з рядка в рядок) звучала природно, оргатчно. «Борис Тен, -зазначае В. Гуменюк про ставлення перекладача до текспв Шекстра, - був ршучим прихильником однаково!' кшькосп рядюв в оригiналi й переклада Збiльшення тако1'
9
кшькосп вважав поразкою, ознакою невмшня зорieнтуватись у невичерпному багатсга мовно! стихи. Безвихiдних момента, казав, не бувае - скшьки разiв зневiрявся знайти вдалий укра!нський вiдповiдник, а врештi-решт знаходив» [1, с. 376]. Перекладаючи Шекспiра, Борис Тен зважав не лише на специфшу англшського тексту, а й на закономiрностi та особливостi украшсько! традицшно! версифшаци та мови.
У здшснених Борисом Теном перекладах п'ес В. Шекспiра здебiльшого гармонiйно втшюеться добре органiзована система перекладацьких прийомiв, яка вiдповiдаe суттевим взаемопов'язаним критерiям концепцп перекладу. Спробуемо це дещо конкретизувати, звернувшись до характерних прикладiв з творчо! практики перекладача, а саме з його верси п'еси В. Шекстра «Антонш i Клеопатра».
1. Уникання парафраз та iMh^rn, увага до поетичноТ деталi
У вщтворенш Шекспiрового тексту Борис Тен тримаеться принципу лексично! вiдповiдностi, нерщко вдаючись у цьому зв'язку до словотворення й формальних експериментiв. Перекладач об'ективно уникае парафраз (повних або часткових фразеолопчних е^валента) та iмiтацiй (функцiональних аналогiв). Ось промовистий зразок з п'еси:
Let Rome in Tiber melt, and the wide arch / Of the ranged empire fall! Here is my space. /Kingdoms are clay: our dungy earth alike / Feeds beast as man: the nobleness of life // Is to do thus [5].
Хай з Ti6poM сплине Рим, / Склетння хай завалиться державне, - / Моя оселя - тут! Bci царства - тлш. / Земля - лиш гшй, однаково корисний / Людит й звiру. Велич вся життя / У цьому ось [4, т. 5, с. 419; надалi при цитуванш перекладу вказуеться лише сторшка].
2. Дотримання версифжацшних особливостей першотвору
Рима в Шекстрових драмах несе на ra6i екстратекстуальне смислове навантаження, вживаючись головно з метою надання афористично! виразносп та емност вислову й часпше зус^чаеться наприкшщ монолопв. Для Бориса Тена найголовшше зберегти загальний дух i ритм першотексту. У його перекладацькш практищ це стало законом. Аналоги шекспiрiвським римам, точним, асонансним чи тавтолопчним, неодмшно присутш у перекладах майстра. Ось деяю приклади: «Ми розлучаемось... Та ш, не те. / Ми так кохалися... Hi, знов не те» [с. 429]; Ти будеш i на вiддалi зi мною, / А я, вщпливши, залишусь з тобою [с. 429].
Так само майстер неодмшно збертае експресивний лексичний повтор: «Хто перший пригощае? Киньмо жереб <...> / Hi, киньмо краще жереб [с. 453]»; Моя ти найдорожча! Щоб тебе - / Та скривдити отак! Боги небесш // Поможуть нам помститися за тебе [с. 472].
3. Ставлення до перекладу як до сфери поетичного мовотворення
Збертаеться висока концентращя метафоричних висловiв: «Хай розцвтить //
Любовний чар тво! побляки губи! / З'еднай красу з тдступшстю i хттю, / В бенкетах затумань гульвiсi мозок [с. 435]»; «Надто ти гарячий. // Не воруши жарин» [с. 437]; «Мов царський трон, Ыяла над водою / II галера, золотом покрита; / Втрила пурпуром цвЫи пахучим, / Аж втер млiв з жаги до них, i весла / Срiблястi влад торкалися води / Щд звуки флейт, за ними хвильки б^и, / Природи
10
Дрaмaтургiя Biльямa Шeкcniрa у творчих зaцiкaвлeнняx Бориca TeHa
мрЮ нaйяcнiшy. <...> / I леготом барвистих опахал / Ш лиця шжш обвiвали, й цвiв / Ще бшьше 1'х pyм'янeць» [c. 443]; «Лuнyв з галери apoмam n'янкuй на берег» [c. 443]; «nornpm Цезаревi й ^cmi в грЬ> [c. 445]. Tакс само важлива передача афористично!' влyчностi поетичного вислову: «Для cnpaв нaзpiлuх зaвждu cлyшнuй чac [c. 437]»; «СвШ i oбoв'язкu дepжaвнi чacoм / Hac бyдymь poзлyчamь» [c. 444]; «Я хочу мyзuкu! Ц xni6 дyшi, / Щo жuвumь нac в кoхaннi» [c. 446]. Не лишаеться не помiченою й афористична побудова цшо1' поетично1' строфи: «Пщходь, не бшся. Чecнuй, ma нeвдячнuй / Tpyд - вicmь npuнocumu Muxy. Пpueмнa / Cmoycmo хaй лyнae, a noгaнy / I maк вiдчyeм» [c. 449]; «Як згoдa e, mo poзiйдiмocь мupнo, / Hi лeз, am щumiв нe noщepбuвшu» [c. 452]; «Дoля злa лuцe й nop^a, / Ta ceрця нe дocmynumьcя вoнa / I нe niдкopumь»[3, c. 453]; «Haш чac бaгamuй нa нoвi mpuвoгu, / ïx кoжнa мumь нapoджye нa œim» [c. 475]; «Шж iз nopaнeнuм дpaжнumucь лeвoм, / To кpaщe з лeвeням» [c. 485].
Борис Tен вщомий насамперед як автор украшських штерпретацш славетного епосу Гомера - поем «Шада» та «Одюсея», а також шедеврiв давньогрецько1' драматурги - творiв Есхша, Софокла, Евритда. Досвщ, здобутий у процесi освоення антично1' етчно1' й драматично!' поези, кельми прислужився i в зверненш до класичних зразюв шших лггератур. Особливе мюце тут належить драматурги B. Шекстра. У збереження семантичних та формальних особливостей творiв великого англшця, 1'х композицiйно-стрyктyрних рис Борис Tен виявив неабияку точнiсть, подекуди навггь педантичнiсть. При тому його переклади вщзначаються цiлковитою природнiстю мовного звучання, легкiстю й невимyшенiстю вiршованого плину. Цi загальнi спостереження мають бути шдкршлеш ретельним аналiзом творчих осягнень перекладача, бшьш конкретним окресленням особливостей його штерпретаци окремих п'ес B. Шекстра. Як бачимо, тут маемо широке поле для дальших дослщжень.
Список лiтератури
1. Гуменюк B. Amici vitam ornant / B. Гуменюк // Жадань i зададв неспокiй. З творчоï спадщини Бориса Tена : вiршi, переклади, статп, листи, спогади. - К. : Рад. письменник, 1988. - С. 365-376.
2. Опанасюк О. Чи затишно пат провшци в Житомирi? / О. Опанасюк. - Житомир, 2QQQ. - 32Q с.
3. Шекстр B. Tвори : в 3 т. / BrnMH Шекстр [переклад з англiйськоï]. - К. : Дшпро, 1964.
4. Шекстр B. Tвори : в 6 т. / BrnM^i Шекстр [переклад з англшськоЦ. - К. : Дтпро, 1984-1986.
5. Wellwarth G. E. Special Considerations in Drama Translation / Wellwarth George E. // Translation Spectrum : Essays in Theory and Practice [Ed. by Rose, Marilyn Gaddis]. - Albany : State University of New York Press, 1981. - P. 14Q-146.
6. Shakespeare W. Antony and Cleopatra / William Shakespeare. - Режим доступу: William%2Q Shakespeare %2Q-%2QAntony%2Qand%2Qaeopatra.pdf.
Бойкарова Л. Р. Драматургия Уильяма Шекспира в творческих интересах Борис Тена / Л. Р. Бойкарова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2014. - Т. 27(66), № 4. Часть 2. - С. 8-12.
Статья посвящена обзору переводов драматических пьес B. Шекспира, осуществленных Борисом Tеном. Для мастера важно, чтобы в переводе были переданы ритмика и мелодичность оригинального текста и при этом максимально сохранено его содержание. Переводы Бориса Tена семантически
11
насыщены, свидетельствуют о тонком ощущении речевых нюансов первоисточников, о глубоком постижении их поэтики и проблематики.
Борис Тен отдает себе отчет в том, что произведения В. Шекспира требуют вдумчивого чтения и трактовки. Переводчик здесь - не столько непосредственный участник сценических событий, сколько мастер сложных шахматных композиций, который из определенного расстояния взвешивает оптимальные решения, подбирая подходящие фигуры. Это перевод, который формирует интеллектуалов и потребность в хорошем образовании и знании творчества Шекспира. При этом драматический текст Бориса Тена звучит вполне непринужденно и естественно, можно сказать, то есть льется, как песня.
Ключевые слова: Борис Тен, оригинал, перевод, драматический текст, поэтический язык, рифма.
Boykarova L. R. Boris Ten as a translator of dramatic works by William Shakespeare / L. R. Boykarova // Scientific Notes of Tavrida National V. 1 Vernadsky University. Series: Philology. Social communications. - 2014. - V. 27(66), № 4. Part 2. - P. 8-12.
The article under discussion is intended to examine the translations of W. Shakespeare's dramatic plays by Boris Ten. Boris Ten's points out that a translator must manage to pass rhythmics and tunefulness of dramatic text and here maximally to save his maintenance. It is shown that the content depth of poetic utterance, Boris Ten's translation is perceived richer in content, semantically intensity and is new, in intellectual and, especially, linguistic features by more mature stage of understanding of poetics and subject matter of original in many strophes.
Translation of W. Shakespeare's dramatic texts is compositionally thoughtful, more emotionally restrained, mediated the necessity of the serious reading. A translator here is as a master of difficult chess compositions, which from certain distance weighs optimum decisions, chosen additionally correspondence figures. It is a translation which forms intellectual persons and requirement in good education and knowledge of W. Shakespeare's creation. Boris Ten's dramatic text sounds so naturally that flows as a song. Boris Ten's translations of Shakespeare's dramatic text is marked by high of translating trade, naturalness of the linguistic sounding with a maintenance composition structural features of original. Keywords: Boris Ten, art translation, dramatic text, poetical language, rhyme.
12
