Доцільність та мотивація проведення естетичних операцій ділянки обличчя Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Актуалып проблеми сучасноУ медицини

3,23). Бтьш детальний аналЬ виявив, що соматичы захворювання матер1 частше спостер1гались в першм та друг1й пщгрупах. Проте, слщ зазначити, що в1ропдно частое ускладнений репродуктивний анамнез мали т1 жнки, у немовлят яких патоморфолопчно переважали г1ал1нов1 мембрани, тобто в друпй п1дгруп1 (р<0,05). Розрахунки вщносних показниюв св1дчать, що наявнють у матер1 п1д час вапт-ност багатоводдя, гестозу та фетоплацентарноТ недостатност1 в1ропдно збтьшують шанси смерт1 не-мовляти з РДС вщповщно в 6,9, 2,4 та 2,7 раз1в.

Серед фактор^ ¡нтранатального перюду, особливо видтяеться кровотеча п1д час полопв (КСШ-10,08), яка виявилась найбтьшим значущим серед ус1х оцЫених фактор^ ризику. Тобто, ризик смерт1 передчасно народжених д1тей з РДС, народжених жнками, у яких була кровотеча пщ час полопв, в 10 раз1в бтьший, ыж без неТ.

Проводячи пор1вняльну характеристику перинатального анамнезу у пщгрупах немовлят, як1 померли, встановлено, що переважання палнових мембран (друга пщгрупа) в легеневм тканны частое спостер1гаеться за умови наявност1 фетоплацентарноТ недостатност1, гестозу та ¡нфекци (р<0,05). Проте, патопстолопчна комбнацт хвороби палЫових мембран з набряково-геморапчним синдромом (перша пщгрупа) частше мае мюце при наявност1 багатоводдя пщ час ваптност1 та короткого безводного перюду (р<0,05). Цкаво, що ¡нш1 стани сам1 по соб1 не мають значения, але поеднання дектькох ускладнень п1д час ваптност1 вфогщно збтьшус шанси дитини померти. Отже, у жнок, чиТд1ти померли, значно частше констатовано поеднання ускладнень з боку соматичного, репродуктивного та аку-шерського статусу, при цьому коефщснт стввщношення шанав складас 3,15.

Проведений пор1вняльний аналЬ оцЫки стану немовляти при народжены за шкалою Апгар, виявив високу вфогщысть смерт1 дитини при оц1нц1 ТТ стану за шкалою Апгар < 4 бал1в на 1-й хвилиы (КСШ-3,64) та < 5 бал1в на 5-й хвилиы життя (КСШ-4,46). Кр1м того, висока вфогщысть смерт1 спостер1галась нами в раз1 наявност1 у дитини тяжкоТ внутршньоутробноТ ппокси (КСШ-7,18), яка виставлялась на основ! уражень ЦНС. Слщ зазначити, що при оцшц1 0-4 бал1в на 5-й хвилиы життя, ризик смерт1 дитини збтьшусться з 0,62 до 0,67. Так, у померлих д1тей вщмнасться вфогщно нижча оцнка за шкалою Апгар як на першм, так \ на п'ятм хвилинах життя. Кр1м того, для них характерна також \ наявнють тяжко!' асфкси (КСШ-4,76). Отже, покращення репродуктивного здоров'я жнки та зменшення ускладнень п1д час ваптност1 е важливими, а найголовыше - керованими заходами по зменшенню смертное^ немовлят.

Таким чином, встановлеы вфогщы фактори ризику та визначеы чинники, як1 найютотыше вплива-ють на тяжесть переб1гу рестраторного дистрес-синдрому та його наслщки.

УДК 616.89: 616.742 - 089

Д0Ц1ЛЬН1СТЬ ТА М0ТИВАЦ1Я ПРОВЕДЕНИЯ ЕСТЕТИЧНИХ 0ПЕРАЦ1Й Д1ЛЯНКИ 0БЛИЧЧЯ

Герасименко Л.О.

Кафедра псих1атрп, наркологи та медичноТ психологи.

Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава

Естетична оцнка краси неоднозначна та е комбнац1ею психолопчних, бюлопчних та етннних аспект^. Причини звертання до пластичного оперативного втручання ми намагалися вивчити обстеживши 112 жшок у вщ1 в1д 22 до 47 роюв, як1 звернулися за допомогою до естетичноТ х1рурги. Психолопчний стан пац1енток ми дослщжували за допомогою 16-факторного особистюного опитувальника (тест Кет-тела) та опитувальника Колера.

Основы причини звертання за допомогою до пластичного х1рурга психолопчнк почуття невдоволе-ност1 своТм дзеркальним вщображенням, зростаюча занепокосысть змЫами зовышност!, наслщки не-вдалих спроб виршення проблем за допомогою косметики. В процеа дослщження ми виявили, що перш за все, для даноТ категори пац1снт1в важливо, щоб та чи ¡нша частина обличчя не привертала уваги. Поширеним було переконання, що «пластична операц1я принесе молодють, привабливють, сек-суальнють».

Такий стан виникас внаслщок нестабтьност1 життсвоТ ситуаци, усвщомлення старння, проблем на роботу розлучення. Естетична х1рурпя може привести до вщновлення психодинамнноТ р1вноваги паць снта на досить незначний час. У подальшому можливий розвиток залежност1 в1д естетичноТ х1рурги. Отож, патентам, як1 звертаються за допомогою до естетичноТ х1рурги, перш за все слщ обм1ркувати мотивац1ю до ТТ проведения. Не слщ зважуватися на пластичне оперативне втручання, коли:

- немас впевненост1 у тому, якою рисою своеТ зовышност1 невдоволений;

- на оперативному втручанн1 наполягають оточуюч1 (чолов1к, подруги);

- операци передував сильний емоц1йний стрес.

Том 6, Выпуск 4

131