CC BY
25
Н.М. Михайличенко, к.е.н., Д.А. Полянська
ДОСЯГНЕННЯ БАЛАНСУ Л1КВ1ДНОСТ1 ТА РЕНТАБЕЛЬНОСТ1 - ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ Ф1НАНСОВОГО КОНТРОЛ1НГУ
На сьогодшшнш день гостро актуальною е проблема впрова-дження системи контролшгу на пiдприемствах Укра!ни. Це питання виршуеться в кожнiй оргашзацп по^зному, залежно вiд специфiки дiяльностi та обсяпв виробництва. Даний напрямок економiчноl ро-боти е одним з найбшьш важливих, оскiльки основною функщею контролiнгу е аналiз витрат i прибутку пiдприемства, а також уп-равлiння ними. При створеннi служби контролшгу слщ уважно сте-жити, щоб 1й надходила вся необхщна iнформацiя, на основi яко! будуть створюватись певнi рекомендаци i пакети даних для прий-няття управлшських рiшень. Контролiнг також необхiдний для того, щоб орiентувати управлiнський процес на досягнення постав-лених цшей. Однак для багатьох пiдприемств генеральною метою е отримання максимального прибутку при найменших витратах, при цьому важливим завданням фiнансового контролiнгу е досягнення балансу лшвщносп i рентабельностi. З огляду на економiчний роз-виток кра!ни на сьогоднiшнiй день потрiбно вщзначити, що бшь-шiсть пiдприемств не тдтримують даний баланс, внаслiдок чого не-доотримують прибуток, не забезпечують достатнi лiквiднi резерви i врешт решт стають банкрутами.
Актуальнiсть дано! теми полягае в тому, що ефективний роз-виток багатьох тдприемств вимагае впровадження системи фшан-сового контролшгу для досягнення бажаних цшей, а також дотри-мання балансу лшвщносп та рентабельност пiдприемства.
Вивченням даного питання займалися багато вггчизняних вчених-економiстiв, !х дослiдження та аналiз контролiнгу на шд-приемствi вщобразилися в наукових працях, якi представляють ва-жливий внесок в укра!нську економiчну науку та пiдприемницьку практику. Серед них слщ вiдзначити таких: О. Бугай, В. Вовк, I. Давидович, I. Коршенко, В. Одноволик, Г. Семенов, М. Стефаненко, О. Терещенко, О. Фещенко та ш. [1-8].
© Н.М. Михайличенко, Д.А. Полянська, 2016
Мета статтг полягае в обгрунтуванш необхiдностi досяг-нення балансу лшвщносп i рентабельностi як основного завдання фшансового контролiнгу, дослiдженнi факторiв, яю впливають на ефективнiсть роботи тдприемства, а також у розглядi основних фу-нкцiй контролiнгу, якi забезпечують високу рентабельнiсть та до-статнш рiвень лiквiдностi.
Контролiнг видiлився в окрему функщю системи управлiння завдяки розвитку науки управлшня органiзацiями i тдприемст-вами. Пiд поняттям «контролшг» розумiють iнтегровану систему, спрямовану на тдтримку керiвникiв при прийняттi управлшських рiшень. Дана система включае у себе управлшня ризиками, управлшня системою стратепчного, тактичного i оперативного плану-вання, комплексну iнформацiю, необхщну для прийняття рiшень, а також вщомосп про систему показникiв, яю е основою при визна-ченш фiнансового стану пiдприемства. Контролiнг як процес забез-печуе збiр, обробку та надання шформаци управлiнському персоналу про результати економiчноl дiяльностi пiдприемства, а конт-ролiнг як система е частиною системи управлшня та шформацшно-аналiтичною пiдсистемою, яка тдтримуе керiвникiв при прийняттi ршень [5].
Одним iз видiв контролшгу е фiнансовий контролiнг, який представляе собою систему управлшня фшансовою дiяльнiстю, спрямовану на досягнення бажаних результат i високо! ефектив-ностi роботи тдприемства, вщ яко! очiкують збшьшення фшансо-вих показникiв, а саме: шдвищення доходу i прибутку, полшшення фшансово1 стiйкостi оргашзаци. Фiнансовий контролшг е основою при виконанш таких завдань, як: пошук пропозицiй щодо шдви-щення ефективностi роботи тдприемства; збiр, обробка та надання шформаци управлiнському персоналу; пiдготовка стратеги i пол> тики фiнансового управлiння; анатз фiнансових результатiв та вщ-хилень вщ планових показникiв, резервiв розвитку [7].
Основною метою фшансового контролшгу е максимiзацiя прибутку при мiнiмiзацil витрат i ризикiв на тдприемства Також основними завданнями фiнансового контролшгу е: забезпечення лшвщност пiдприемства, узгодження фiнансового та внутршньо-господарського облшу, а також досягнення планових показниюв. При виконаннi таких цiлей, як шдвищення рiвня рентабельностi, забезпечення лшвщносп i полiпшеннi ефективностi роботи, особливу роль вщтрае фiнансовий контролшг, призначення якого - вияв-лення кризових ситуацш у найближчому i майбутньому перiодi.
При цьому контролшг виконуе так функци: спостереження за станом економши пiдприемствa, 36ip i обробка аналгшчно1 iнформaцiï для прийняття конкретних ршень, контроль за дiяльнiстю рiзних шдроздшв, функцiя упрaвлiння, пiдготовкa методiв для прийняття ршень i ïx координащя [7]. Розглянемо ïx бiльш детально.
Спостереження за станом економши шдприемства - ця функ-цiя полягае в дотриманш рiвновaги доxодiв i витрат. Ця рiвновaгa порiвнюеться з фактичним значенням через певний промiжок часу, якщо бажаний результат не досягаеться, то здiйснюють втручання за допомогою певних рекомендaцiй та зaxодiв.
Функцiя збору та обробки aнaлiтичноï iнформaцiï для прийняття конкретних ршень - необxiднa для надання у призначений термiн потрiбноï шформаци керiвництву для змiни плaнiв на довго-строкову перспективу. Ця функщя реaлiзуеться за допомогою пла-нування, контролю, облiку, нормування, якi орiентовaнi на досягнення кiнцевого, бажаного результату пiдприемствa.
Функцiя контролю за дiяльнiстю пiдроздiлiв - необxiднa для внутршнього контролю не тiльки шдроздшв, а й оргaнiзaцiï в щ-лому. Контролiнг потрiбен для aнaлiзу поточно1' дiяльностi шдпри-емства, а не для нагляду за документащею по здшсненню господар-ських операцш.
Функцiя упрaвлiння - полягае у змш стрaтегiï i цiлей шдприемства. Ця функщя реaлiзуеться за допомогою показниюв aнaлiзу вiдxилень вщ фактичних даних, узагальнених результaтiв роботи шдприемства, для прийняття ршень, зaxодiв та методик з управ-лшня.
Пiдготовкa методiв для прийняття ршень i ix координaцiя -сприяе отриманню прибутку i усуненню збитюв. Для кожного шд-приемства методи рiзнi, керiвництво вибирае той, який йому шдхо-дить якнайкраще. За допомогою певних методiв пiдприемство на-магаеться усунути проблему, яка заважае його функщонуванню.
Однак одним iз нaйбiльш важливих завдань фiнaнсового контролшгу е досягнення балансу лшвщност i рентабельносп шдпри-емства. Кожне шдприемство прагне досягти поставлених цшей, при цьому для багатьох з них одшею з основних цшей е отримання максимального прибутку при найменших витратах. При здшсненш свое].' дiяльностi кожне пiдприемство повинно враховувати стушнь ефективностi використання власних ресуршв, для того щоб у пода-льшому визначити конкурентоспроможнiсть шдприемства, ïï ефек-тивнiсть дiяльностi, подальший розвиток на вiтчизняному та мiжнa-родному ринку. Однак нaйголовнiшим е визначення майбутнього
доходу, а отже, i прибутку. Отримуючи прибуток, тдприемство може розширювати асортимент продукци, що випускаеться, а також И обсяги, покращувати И яюсть, воно отримуе можливiсть розши-рення i модертзаци. Також важливим е погашення свое1 заборгова-ностi перед кредиторами у зазначений термш.
Шквщшсть балансу пiдприемства - це стутнь покриття зобо-в'язань активами тдприемства, при цьому швидюсть !х перетво-рення на грошовi кошти повинна вщповщати термiну погашення зо-бов'язань. При аналiзi лiквiдностi балансу проводять порiвняння ак-тивiв, групуючи !х за ступенем лiквiдностi, а також зобов'язань за пасивами, групуючи !х за термшами погашення. Розраховуючи ко-ефiцiенти лiквiдностi, можна визначити стутнь забезпеченостi лш-вiдними засобами поточних зобов'язань. Стутнь лшвщносп визна-чаеться часовим iнтервалом, протягом якого вщбуваеться транс-формацiя активiв у грошовi кошти. Чим менше iнтервал, тим бшь-шою е лiквiднiсть цих активiв. Лiквiднiсть балансу е основою лшвь дностi пiдприемства. При цьому необидно шдтримувати на належ-ному рiвнi платоспроможнiсть i рентабельнiсть тдприемства [1].
Одним iз найбiльш важливих показникiв дiяльностi шдприем-ства е прибуток. При цьому важливою е саме ощнка ефективност дiяльностi тдприемства. Якщо фiнансовий результат бiльше нуля, керiвництву для адекватно1 оцiнки господарсько1 дiяльностi шдпри-емства необхiдно визначити ефективтсть його функцiонування i зрозум^и, на якому рiвнi знаходиться його дiяльнiсть порiвняно з конкурентами або iз середньогалузевими значеннями. Якщо вико-ристовувати тiльки абсолютнi показники результату, вони не впо-раються з цим завданням, оскiльки не е достатньо порiвнюваними: на них здшснюе вплив iнфляцiя, при цьому !х зростання не буде вi-дображати реальну картину.
Набагато краще для визначення рiвня ефективносп дiяльно-стi пiдприемства використовувати вщност показники результатив-ностi, а саме рiвень рентабельностi. Саме вiн показуе, наскшьки правильно i рацiонально господарюючий суб'ект використовуе сво! ресурси, а саме: грошов^ матерiальнi, трудовi та ш. Рентабель-нiсть - це вщнесення прибутку пiдприемства до тих ресуршв, якi його утворюють. Якщо господарська дiяльнiсть в кiнцi званого пе-рiоду дае прибуток, то таку дiяльнiсть можна назвати результативною, але наскiльки вона буде ефективною, покаже тiльки розраху-нок показниюв рентабельностi.
Оскшьки одшею з нaйбiльш важливих цшей шдприемства е отримання максимального прибутку, а отже, збшьшення його рентабельности то задачами фiнaнсового контролшгу е управлшня фь нансовими результатами дiяльностi, а також упрaвлiння витратами шдприемства. Правильне визначення прибутку та показниюв рен-тaбельностi дае можливють для пiдприемств визначити ïx поточний стан, а також складати плани розвитку на майбутнш перiод [4].
Отже, важливим завданням фiнaнсового контролшгу е шд-тримання на високому рiвнi рентaбельностi i забезпечення лшвщ-ностi пiдприемствa. Контролiнг в управлшш пiдприемством забез-печуе таке: бере участь у формуванш джерел фшансування, у заходах щодо фшансування рiзниx плaнiв дiяльностi; бере участь у скла-дaннi бiзнес-плaнiв, звтв про фiнaнсову дiяльнiсть, про прибутки i збитки, у формуванш короткострокових i довгострокових фшансо-вих плашв; веде контроль за виконанням вшх плaнiв i поточними фiнaнсовими показниками; при вщхиленш будь-яких покaзникiв розробляе заходи щодо полшшення ïx значень [2].
Оскшьки головним завданням фшансового контролшгу е забезпечення балансу лшвщносп шдприемства, тобто виконання вшх сво1х зобов'язань за розрахунками у будь-який час, то шдтримка цього балансу грунтуеться на таких заходах, як проводить фшансо-вий контролшг, а саме [8]:
структурна шдтримка лшвщностц поточне забезпечення лшвщносп; шдтримка лшвщних резервiв; фiнaнсувaння.
Дaнi заходи виконуються завдяки плануванню i контролю. Говорячи про структурну пiдтримки лшвщносп, слiд зазначити, що головна ïï мета - це пiдтримку збaлaнсовaноï структури кaпiтaлу для отримання у подальшому додаткових фiнaнсовиx ресурсiв вщ рiзниx кредиторiв. Ця мета е важливою для шдприемства, оскшьки бшьшють позичальниюв цiкaвить питання про фшансовий стан пiд-приемства, в тому чи^ i про структуру кашталу, щоб нaдaлi не ви-никло проблем з погашенням позик, тобто шдприемство повинно бути фiнaнсово стшким в очах кредиторiв. У даному випадку фiнaн-совий контролiнг за допомогою фшансового планування i контролю повинен узгодити структуру швестицш з часом так, щоб довгостро-ковi iнвестицiï були зaбезпеченi фiнaнсовими ресурсами, при цьому потрiбно у певному обсязi поеднувати влaснi i позиковi кошти.
Що стосуеться фiнaнсового плану, то на нього орiентуеться поточне забезпечення лшвщносп. Саме сюди входять рiзнi плaтежi,
виплати, надходження, особливо т1, якi вщносяться до власного ка-пiталу та швестицшно1 дiяльностi, при цьому контролшг повинен контролювати виконання довгострокових швестицшних планiв, а також проводити координащю всiх промiжних планiв шдприем-ства. Бувае така ситуащя, коли виплати перевищують надходження, для цього необидно частину виплат, для яких це прийнятно, перенести на шший перiод. А бувае i так, що надходження перевищують виплати, це говорить про те, що шдприемство вщмовляеться вiд до-даткового доходу, тобто його кошти не функцюнують, не приносять шяко1 користi для нього, при цьому необхщно даш ресурси швесту-вати для отримання додаткового доходу або достроково розрахува-тися за сво1ми боргами.
Важливим е пiдтримання лiквiдного резерву оргашзаци, який може бути сформований за допомогою надходження надлишку лш-вщних коштiв. З одного боку, при наявносп лiквiдних коштiв ф> нансова безпека тдприемства збшьшуеться, але з шшого - вщбува-еться зниження рентабельность При цьому фшансовий контролшг повинен контролювати використання актуальних фшансових ш-струментiв, щоб лiквiднiсть балансу була оптимальною, при цьому платоспроможшсть тдприемства повинна обмежуватися мшмаль-ними витратами.
Для тдприемства важливим е структурне тдтримання лшв> дностi, тобто пiдтримання правильное' структури капiталу, щоб у майбутньому забезпечити шдприемство додатковими коштами. Од-нак таку умову можна забезпечити тшьки при довгостроковому фь нансовому плануванш, яке забезпечуе аналiз фшансового стану шд-приемства на довгострокову перспективу, при цьому таке плану-вання дозволяе визначити, чи мае дане шдприемство фшансову рiвновагу. При дисбалансi вживають необхщш заходи щодо вирi-шення дано1 проблеми. Однак довгострокове планування грунту-еться на короткострокових i середньострокових планах, якi забезпе-чують бшьш детальний аналiз дiяльностi пiдприемства. Середньо-строкове планування забезпечуе можливiсть розшзнавання надлишку або нестачi фшансових ресуршв пiдприемства, тим самим оргашзовуе заходи щодо усунення даних проблем, при цьому зали-шаючи без змш оперативнi плани, наприклад: усунення дефщиту грошових коштiв за рахунок додаткових фшансових резервiв. Якщо даш ресурси не усувають цю проблему, то фшансовий контролшг повинен переглядати оперативш плани i здiйснювати необхщш змiни. Однак якщо е надлишок цих коштiв, то 1'х необхщно iнвесту-вати, пiдвищуючи при цьому рентабельшсть пiдприемства. Таким 178
чином, при досягненш постaвленоï мети - отримання прибутку -тдприемство повинно анатзувати свою фiнaнсову дiяльнiсть, детально планувати своï дп, застосовуючи короткострокове, серед-ньострокове i довгострокове планування, яке дозволить шдприем-ству досягти високих успixiв i стати конкурентоспроможними як на вiтчизняному, так i на мiжнaродному ринку.
Говорячи про лшвщшсть балансу, слiд вщзначити, що iснуе ряд фaкторiв, як впливають на не1\ Тaкi фактори подшяються на внутрiшнi i зовшшш. Внутрiшнi чинники безпосередньо залежать вщ дiяльностi пiдприемствa, а зовнiшнi, - навпаки, не залежать вщ менеджменту шдприемства. Такий подш дозволяе моделювати ви-робничо-господарську дiяльнiсть, тим самим здшснюе пошук резе-рвiв для тдвищення ефективностi пiдприемствa. Зовнiшнi чинники знаходяться за межами дiяльностi шдприемства, вони е мшливими, оскiльки знаходяться у постшному русi. Важливим устхом для тд-приемства е швидка реaкцiя на цi фактори i можливють 1м протид> яти [3].
Важливим внутрiшнiм чинником е проблема кaдрiв. На де-яких втизняних пiдприемствax, що вже почали впровадження контролiнгу, виникла проблема, пов'язана з персоналом, на який було покладено функци контролшгу, а саме економюти, бухгал-тери, якi належним чином не виконують сво!^ прямих обов'язюв через додаткову роботу.
Зовнiшнi чинники подiляються на чотири групи, а саме: еко-номiчнi чинники, полiтичнi i правов^ теxнологiчнi, сощально-куль-турнi. Важливим фактором, який впливае на лшвщшсть балансу шдприемства, е економiчний. Рiвень розвитку економши крaïни i стaдiя економiчного циклу iстотно впливають на фшансову дiяль-нiсть оргaнiзaцiï. Економiчнi цш будуть досягатися за умови спри-ятливого мaкроекономiчного клiмaту. Однак якщо в держaвi спо-стерiгaеться погана економiчнa ситуaцiя, то вiдповiдно знижуеться попит на товари i послуги, внаслщок чого знижуеться збут продук-ци пiдприемствa, тобто зменшуеться обсяг реaлiзовaноï продукц^, при цьому зменшуються також доходи i прибуток компани. Тому пiдприемствaм необxiдно проводити aнaлiз рiзниx економiчниx по-кaзникiв, а саме: темпу економiчного розвитку краши, рiвня iнфля-ц^, курсу валют тощо.
Полiтичнi та прaвовi чинники також впливають на рiвень розвитку шдприемств, оскiльки призводять до змш у зaконодaвствi держави, а саме: у податковому законодавствц у вщносинах з мiж-
народними оргашзащями: у розвитку антимонопольного законо-давства та ш. KpiM того, впливають змiна уряду краши та загального економiчного курсу; взаeмовiдносини з шоземними державами; внесення змiн до грошово-кредитно1 полiтики; державне регулю-вання економiки краши в цiлому.
Технолопчш фактори на сьогоднiшнiй день здшснюють си-льний вплив на розвиток багатьох шдприемств. Так, використання рiзних машин, автоматизованих iнформацiйних технологiй, обчис-лювально1 технiки призводить до скорочення персоналу i витрат на оплату пращ. Для шдприемств це добре, оскшьки скорочуються ви-трати, при цьому здшснюеться швидке i безперебшне виробництво продукцiï. Пiдприемства, що використовують iнновацiйнi техноло-гiï, стають бшьш конкурентоспроможними порiвняно з iншими тд-приемствами, вони можуть виходити на мiжнародний ринок, тим самим покращуючи репутацiю органiзацiï та продукцiï, яку вони ви-пускають. Однак застосування шновацш може призвести до виник-нення нових загроз, наприклад, використання нов^шх шформацш-них технологiй може знижувати рiвень економiчноï безпеки.
Що стосуеться соцiально-культурних чинникiв, то саме вони створюють новий тип споживача, у якого змшюеться смак, думка про вироблену продукщю, вимоги до не1'. При цьому пiдприемство повинно якомога швидше адаптувати свое виробництво шд потреби покупцiв, щоб не втратити ix в якостi постiйних клiентiв. Отже, го-ворячи про зовшшш чинники, потрiбно вiдзначити, що вони сильно впливають на ефектившсть дiяльностi пiдприемств, на доходи i прибуток, на збут продукци, тим самим впливають на конкурентоспро-можнють пiдприемства на мiжнародному ринку.
На сьогодшшнш день у багатьох шдприемств виникае ризик лшвщносп балансу, який тiсно пов'язаний зi зменшенням рiвня рентабельностi пiдприемства. При вщсутносп служби контролiнгу, таким пiдприемствам необхщно ïï створити для вирiшення дано].' проблеми. При цьому якщо лшвщшсть балансу е головною метою тдприемства, то рентабельшсть е другою метою, яка знаходиться на одному рiвнi з такими щлями, як завоювання ринку або просто виживання на ньому. Якщо забезпечити високий рiвень лшвщност балансу, то ризик лшвщносп буде вiдсутнiй, i навпаки. Високий р> вень лiквiдностi балансу передбачае виршення даноï проблеми службою контролшгу за допомогою координаци плашв, виявлення вщ-хилень фактичних даних вщ планових, а також надання рекоменда-цiй та формування комплекшв заxодiв щодо вирiшення цiеï про-
блеми. Якщо компашя знаходиться на межi банкрутства, фшансовий контролшг повинен забезпечити проведення поглибленого ана-лiзу ïï фiнансовоï дiяльностi. Даний анатз передбачае обчислення аналiтичниx коефiцiентiв, яю дадуть комплексну характеристику дiяльностi тдприемства, що включае: платоспроможшсть i тквщ-нiсть, рентабельнiсть, дiлову активнiсть тдприемства, а також його фшансову стшюсть i ринкову активнiсть. Отже, ризик лшвщносп з боку управлiнського персоналу грунтуеться на правильному виборi пол^ики управлiння структурою оборотних активiв, яка дозволяе привести до оптимального значення ризик лшвщносп i за рахунок цього збшьшити рiвень рентабельностi тдприемства [6, 9].
Висновки. Пщбиваючи тдсумки, можна сказати, що досягнення балансу лшвщносп i рентабельносп як головного завдання фiнансового контролшгу е важливим для будь-яких шдприемств, особливо для тих, яю знаходяться в критичному становища Головною метою для багатьох оргашзацш е отримання максимального прибутку, при цьому необхщно враховувати всi фактори, яю впливають на дiяльнiсть оргашзацш. Пщтримка балансу лiквiдностi i рентабельносп на високому рiвнi дозволяе тдприемству отримувати необxiдний прибуток, бути конкурентоспроможним порiвняно з ш-шими пiдприемствами, також забезпечуе виxiд на мiжнародний ри-нок та покращення якостi виробленоï продукци. При цьому висока лшвщшсть балансу свiдчить про високу швидюсть погашення кре-диторськоï заборгованостi, а низька лiквiднiсть може привести шдприемство до банкрутства. Для тдтримки балансу лшвщност i рентабельносп на кожному пiдприемствi мае юнувати система ф> нансового контролшгу. Дана система дозволить виявити кризовi си-туаци на найближчий i майбутнш перiоди та надасть заходи i ме-тоди для виршення цiеï проблеми. Для забезпечення балансу лш-вiдностi i рентабельностi фшансовий контролшг контролюе стан економши компани, проводить збiр i обробку необxiдноï iнформацiï i надае ïï керiвництву для прийняття управлiнськиx рiшень, проводить контроль за дiяльнiстю шдроздшв, а також готуе методи та шляхи усунення кризових ситуацiй.
Л^ература
1. Вовк В. Лiквiднiсть та платоспроможшсть: економiчна суть та експертна оцшка / В. Вовк, О. Бугай // Галицький економiч-ний вюник. - 2011. - № 3 (32). - С. 169-173.
2. Давидович I. Стратепчний контролшг як складова страте-гiчного упрaвлiння тдприемством / I. Давидович // Мaтерiaли нау-ково-прaктичноï конференци «Перспективи розвитку контролшгу: теорiя та практика». - Тернопшь: ТНЕУ, 2008. - С. 42-46.
3. Коршенко 1.Г. Сутнють i проблеми контролiнгу / 1.Г. Кор-нiенко // Науковий вюник Чернiвецького торговельно-економiчного iнституту КНТЕУ. - Чершвщ: Книги - XXI, 2009. - Вип. III. Еконо-мiчнi науки. - С. 45-53.
4. Одноволик В.! Контролiнг - сучасна концепщя забезпечення стaбiльного розвитку шдприемства / В.! Одноволик // Акту-aльнi проблеми економiки. - 2009. - №6. - С.127-130.
5. Семенов Г. А. Контролшг як база обгрунтування й прийняття управлшських ршень / Г.А. Семенов, Н.В. Таран // Вюник економiчноï науки Украши. - 2010. - №1. - С.154-159.
6. Стефаненко М. М. Використання контролiнгу в œ^^i упрaвлiння пiдприемством / М.М. Стефаненко, Л.Ю. Нaбiевa // Еко-номiкa та держава. - 2007. - №2. - С. 24-26.
7. Терещенко О. О. Фшансовий контролшг [Електронний ресурс ]: навч. посiб. / О. О. Терещенко, Н. Д. Бабяк. - К.: КНЕУ, 2013. - 407 с.
8. Фещенко О. П. Анaлiз лшвщносп як важливий етап оцшки фшансового стану шдприемств / О. П. Фещенко // Фшанси, облш i аудит. - 2012. - № 19. - 10 с.
9. Шило В. П. Роль контролшгу в системi управлшня тдприемством / В.П.Шило, С. Б. Глына, I. Ю. Меньша // Вюник Хмельни-цького нацюнального унiверситету. - 2011. - №1. - С.45-50.
Надшшла до редакци 21.11.2016р.
В.1. Островецький, к.е.н.
ДЕРЖАВН1 Ф1НАНСИ УКРА1'НИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛВАЦП: ПОДАТКОВ1 НАДХОДЖЕННЯ
Становлення та розвиток шституту мiсцевого самовряду-вання в Укрaïнi, забезпеченого достaтнiми джерелами фшансування конституцшних повноважень, неможливi без розбудови вщносин
© ß.I. Островецький, 2016
