CC BY
14
УДК 630*116.11 Астр. Н.1. Козй; проф. Л.1. Koniü, д-р с.-г. наук;
доц. 1.€. Кульчицький-Жигайло, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ДОСВ1Д ЗАСТОСУВАННЯ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВИМ1РЮВАННЯ ПЕРЕХОПЛЕННЯ ОПАД1В Л1СОВИМ НАМЕТОМ
Наведено методику визначення пiднаметовиx опад1в у л1с1 тд час викоpистан-ня пластиковиx опадомipiв з площею пpиймальноï повеpxнi 5S см2 та лотгав для ви-мipювання стоку води по стовбypy. Встановлено величини систематичниx поxибок для опадомipiв на в^ове видування, випаpовyвання, змочування та зменшення пpиймальноï площ1 чеpез вiдxилення вщ веpтикалi.
Kлючoвi слова: шднаметов1 опади, опадомipи, поxибки вимipювань.
Вступ. Пеpеxоплення атмосфеpниx опадiв лiсовим наметом як важли-ва стаття збiльшення загального випаpовyвання з вкpитиx лiсом земель вив-чаеться впpодовж тpивалого ^pro^. Для цього задiювалися опадомipи piз-номанiтноï, пеpеважно автоpськоï констpyкцiï. Найбшьше застосовування от-pимали виготовленi з пластику чи металу цилiндpичнi колектоpи piзниx дь аметpiв: 6,1S см [1], 9 см [1l], 1G,l см [19], 11,3 см [2G], 15,24 см [16], 16,5 см [21], 1S см [S, 15], 1S,3 см [7], 2G,3 см [9, 25], 21,2 см [1G] та ш. О^м цього, викоpистовyються пластиковi та металевi напiвкpyглi чи тpикyтнi у пеpетинi жолоби дiаметpом/шиpиною 15 см, 1S см, 2G,5 см, 3G см та довжиною G,61 м, 2 м, 3 м, 6 м [11, 1S, 2G, 12, 22, 13, 14, 23]. Кожна з ^^^py^m опадомipiв мае своï пеpеваги i недолжи, зокpема з жолобiв зpостае видування опадiв вгг-pом, pозбpизкyвання та дещо бiльшi втpати на змочування. 1снуе також думка, що немае статистично значyщоï piзницi мiж значенням piчноï кiлькостi опадiв, отpиманиx за допомогою цилiндpiв i жолобiв [24].
Пiдкpоновi опадомipи pозставляються стацiонаpно або чеpез певний час пеpемiщаються у попеpедньо випадково вибpанi мiсця для збiльшення оxопленоï дослщженнями площi (т.зв. пеpесyвнi опадомipи). Виставлення стацiонаpниx опадомipiв може бути у вyзлаx меpежi певного pозмipy (найчас-тiше 1G x 1G м) чи ïx мiсце визначаеться за ^инципом pандомiзацiï з попе-pедньою pозбивкою дiлянки на пiкселi. Споpожнення стацiонаpниx опадомь piв вiдбyваеться вpyчнy, або з ниx вода подаеться у збиpальнi емностi з само-писцями пеpеважно пеpекидного типу. В останньому випадку, як i в методi пеpесyвниx опадомipiв, вiдсyтнi дат щю часову динамiкy опадiв, що пpоник-ли кpiзь намет у цш точцi.
Стiк по стовбypy води, яка не потpапила до пiдкpоновиx опадомipiв, але включаеться у вологообщ визначаеться за допомогою спipально за^ш-лениx навколо стовбypа пластиковиx чи з металевоï фольги лотюв, або, p№ ше, - кiльцевиx манжетiв piзноï констpyкцiï [S, 17, 23].
Незважаючи на чисельну бiблiогpафiю, на сьогоднi бpакyе pегiональ-ниx даниx пpо iнтеpцепцiю насадженнями piзного вiкy, складу i повноти. Для ïx отpимання потpiбно здiйснювати pоботи на шиpокiй меpежi дослiдниx дь лянок, оpганiзацiя якоï гальмуеться не в останню чеpгy пpоблемами зi збеpе-женням опадомipiв вiд ви^адення i вандалiзмy. Загалом методика повинна бути недоpогою i потpебyвати незначного нагляду [16].
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.3
Метою роботи е ощнювання методики, яка передбачае використання для визначення штерцепцп опадiв лiсовим наметом пластикових опадомiрiв з дiаметром ободу 85,9 мм.
Нами запропоновано використовувати пластиковi опадомiри - цилш-дричнi колектори з площею приймально1 поверхнi 58 см2 [4], як спорожню-ються вручну. Опадомiри виставляються стацiонарно у вузлах мережi 10x10 м на висотi 1 м над поверхнею землi та закршлюються гумовими стяжками до суворо вертикально вбитих у землю рейок. На п'яти дослщних дшян-ках було виставлено 104 опадомiри тд наметом лiсу та на галявинах. Дворiч-ний досвiд роботи з ними показав, що на чотирьох дшянках лише у початко-вий перiод дослiджень фiксувалися окремi випадки скидання чи пошкоджен-ня 1-2 опадомiрiв (6-13 % вщ 1х загально1 кiлькостi на цш дiлянцi), пiсля чого подiбнi ди припинялися. Такi опадомiри були вщразу ж вiдновленi.
Конструкцiя опадомiрiв задовольняе вимоги Всесвггньо! метеороло-пчно! оргашзацп [5]: його обiд мае гострий край i е всередиш вертикальним, приймальна поверхня е постшною. Прозорi стiнки, як i в опадомiра Давiтая [1], значно зменшують нагрiвання сонячними променями, що разом з вузь-ким вхiдним отвором внутршньо! лiйкоподiбноl вкладки в опадомiр забезпе-чуе мiнiмальнi втрати на випаровування. Висока стшка колектора й ухил лшки вставки захищають вщ розбризкування опадiв.
Пiд час використання опадомiрiв ще! конструкцп виникають система-тичнi похибки, притаманнi всiм цилшдричним опадомiрам: втрати на змочу-вання опадомiра W, втрати на видування вiтром к та випаровування E [5].
Втрата на разове змочування опадомiра залежить вiд матерiалу, з яко-го вiн виготовлений, та його конструкцп. Для розрахункового перюду на W впливають також кшьюсть замiрiв опадiв та частота 1х випадання. Значення W знаходиться у межах 2-10 %, бiльш точно визначаеться спещальними ек-спериментальними зважуваннями [5].
Бiльшiсть синтетичних полiмерiв вщзначаються невеликою змочува-нiстю, а полiетилен серед них е одним iз найбiльш гiдрофобних. У гiдрофiль-ного скла, з якого виготовлено колектори деяких опадомiрiв (наприклад, Да-вгтая чи М-99), величина крайового кута змочування 9 становить 30-40°, а для полiетилену вiн дорiвнюе 80-85° [3].
Нами здшснено експериментальнi 36-кратш визначення втрат на од-нократне змочування W шляхом послiдовного зважування з точнiстю до 0,01 г опадомiрiв сухих, наповнених дощовою водою i пiсля зливання води. Середш абсолютнi втрати на змочування за одне вимiрювання рiдких опадiв для цього опадомiра становили 0,003 мм. На рис. 1 представлено величини вщносних втрат на змочування нового опадомiра при дощах рiзноl величини. Величину фактичного дощу при цьому визначали шляхом зважування.
Вщносна похибка на змочування W зменшуеться зi зростанням величини дощу i, вiдповiдно, кiлькiстю одноразово злито! у мiрний цилiндр води. Для величини дощу до 1 мм W не перевищуе 1 %, а при дощах, бшьших за 2 мм - W < 0,25 %.
Фактична величина дощу, Рис. 1. Вiдноснi втрати на змочування опадомiрiв при разовому зливанш, %
Шсля використання опадомiрiв упродовж 2-3 мюящв усередиш окре-мих з них можливий незначний розвиток водоростей на стшках, що прита-манно i скляним опадомiрам. Як показали нашi спещальш замiри, це явище може в 1,3-2,8 раза збшьшити Ж, тому таю опадомiри потрiбно замiнити.
Недооблж рiдких пiдкронових опадiв к через впрове поле над приймальним отвором опадомiра, розташованого на вiдкритiй поверхш, ста-новить 2-10 % [5]. Коефщент к для опадомiрiв без вдового захисту визна-чаеться за номограмою залежно вiд швидкостi виру та структури опадiв, тоб-то частки N (%) у мюячнш сумi опадiв дощiв з штенсившстю, меншою за 0,03 мм/хв [5].
Швидюсть вiтру всерединi деревостану на вщстат 200-300 м вiд уз-лiсся можна розрахувати за формулою Валендика-Белова [2]:
V = [2,22к/2 - 0,83-(к/2)2 + 0,10-(к/2)3 - 0,0029-(к/2)4]-(0,076 ^ + 0,063), (1) де: V- швидюсть вггру пiд наметом на певнiй висот над землею, м/с; к - ви-сота над землею, м; Vo - швидкiсть вiтру на вщкритш мiсцевостi на висотi 10 м, м/с. Результати розрахунюв для застосовано! нами методики, коли приймальна поверхня опадомiрiв розташована на висот 1 м над землею, наведено у табл. 1.
Табл. 1. Швидшсть вШру в лш на висотi 1 м над землею та величина коефШента к
№
з/п
Швидшсть в1тру на ввдкриий мшцевоси Vв, м/с
Швидшсть в1тру в тс1
V, м/с
к, %
N = 40 %
N = 60 %
0,2
0,3
0,4
0 4
0,5
08
10
08
12
15
14
10
16
19
18
13
2,2
26
Недооблж рiдких опадiв при Vв < 10 м/с навггь при значнiй частцi до-щiв з iнтенсивнiстю < 0,03 мм/хв не перевищуе 1,5 % i досягае 2,6 % за дуже сильного вггру при Vв = 18 м/с. Враховуючи незначнi вiтровi втрати, шдкро-новi опадомiри не прийнято обладнувати впровим захистом.
Виставлення опадомiрiв над наметом лiсу пов'язано з певними техшч-ними труднощами, а пiд час широкомасштабних дослщжень - i з проблемами збереження метеоролопчних щогл. Тому замiри рщких мбругто-опадiвм здiйснюють на полянах з кутом закритост горизонту 30-45°, де впрове виду-
^укрвий вкник 11.1ТУ Украши. - 2G13. - Вип. 23.3
вання мшмальне й одночасно незначне додаткове надxодження опадiв завдя-ки аеpодинамiчномy ефектовi над поляною [6]. Для вимipювання опадiв на вiдкpитiй мiсцевостi ми викоpистовyвали тi ж пластиковi опадомipи без вгг-pового заxистy, що i шд лiсовим наметом, виставлеш на лiсовиx полянаx iз сеpеднiм кутом закpитостi гоpизонтy 36-4S°. Зютавлення замipiв опадомipами i pозташованим вщ ниx на вiдстанi 36G-51G м плювюграфом П-2 з площею пpиймальноï повеpxнi 5GG см2 показало дуже тiсний зв'язок мiж ними (коефь цiенти паpноï детеpмiнацiï R2 були у межаx G,991-G,991).
Для запропонованого нами способу ви-коpистання опадомipiв iснyе ще одна поxибка, а саме: за^шлення опадомipiв на вбито у землю веpтикальниx pейкаx за допомогою гу-мовиx стяжок pобить можливим у пpоцесi ек-спозицп вiдxилення ïx вiд веpтикального по-ложення на кут а навколо осi, pозташованоï посеpединi опадомipа на вщсташ близько 12 см вщ веpxy (pис. 2). Пpи цьому ^иймаль-на повеpxня пеpетвоpюеться в елшс, менша вiсь d якого доpiвнюе D-cos а, i, вщповщно, площа елiпса S1 = S-cos а.
У pобоче положення опaдомipи вистав-ляються по веpтикaльниx мiткax на pейцi та на опaдомipi. Пеpед зливанням води фiксyемо факт вдаилення вiд веpтикaлi r (мм) звеpxy i знизу та вводимо по^авку на вiдxилення.
У ^оцеш експлyaтaцiï нами занотовано факти вдаилення у 19 % ви-падюв, пpи цьому значення а не пеpевищyвaли 6°, а у 13 % випадюв вдаи-лення були меншi вiд 3°. Пеpевaжно вдаилення спостеpiгaли за нaявностi в опaдомipi води, що вiдповiдaлa величинам, бшьшим за 6 мм опaдiв.
У табл. 2 наведено значення вщносного зменшення площi ^иймаль-ноï повеpxнi опaдомipa внaслiдок його вiдxилення, яю можна викоpистaти для введення по^авок. До а = S° недооблж опaдiв не пеpевищyвaтиме 1 %. Bapто очевидно вважати, що вдаилення опaдомipa на кут, бiльший вщ 6°, спpичинене виключно втpyчaнням людини. Таю дат, залежно вiд величини кута або бpaкyються, або у ниx вводиться попpaвкa.
Bтpaти на випapовyвaння залежать як вiд констpyкцiï, мaтеpiaлy та кольоpy опaдомipa, так i вщ кiлькостi опaдiв, дефщиту вологостi повiтpя та швидкостi в^у на piвнi пpиймaльноï повеpxнi опaдомipa [5]. Пpозоpi опадо-мipи найменше на^ваються, що зменшуе випapовyвaння з ниx [1], тобто в опaдомipiв цiеï констpyкцiï ця стаття недообл^ опaдiв е невеликою. Згiдно з номограмою, наведеною в [5], штенсивнють випapовyвaння з опaдомipiв пiд наметом люу за швидкостi вiтpy там до 2 м/с та дефщиту вологосп пов^я до 15 гПа становить вщ G,G1 до G,G4 мм-год-1.
'Х-
Рис. 2. Схема в^хилення onадoмiра в 'д вертикальноï оа
Табл. 2. Зменшення площi приймальноТ поверхш опадомрв внаслгдок ¡х eiAxii.'ieiniii. eid вертикал
ВШдхилення г, мм ВШдхилення а, градуси ВШдносне зменшення rai^i приймально! поверхш, %
2,0 1 0,02
4,0 2 0,06
6,0 3 0,14
8,0 4 0,24
10,1 5 0,38
12,1 6 0,55
14,1 7 0,75
16,2 8 0,97
18,2 9 1,23
Для вимiрювання стоку води по стовбуру нами застосовано страль-ний лоток, який 1,5 рази охоплюе навкруги стовбур дерева i розташований на висот 1,3 м, як у [23]. Лоток виготовлено з пластиково! труби дiаметром 6 см. Для запоб^ання розбризкуванню води тд час iнтенсивних злив зовшш-нiй край лотка загнутий до стовбура, що досягнуто завдяки зрiзанню з труби по всiй Ii довжинi дуги, що вiдповiдае центральному куту 130°. До стовбура герметично прикршлено лоток за допомогою силжонового клею. Вiд кожного лотка полiхлорвiнiловою трубою вiдводилась вода до збирально! пластиково! емностi, звщки облiк здiйснювався об'емним способом. Зафжсовано лише один випадок пошкодження лоткiв.
За ще! методикою визначали загальш об'емнi показники пiдкронових "нетто-опадiв" за добу, iнодi за один зливовий дощ упродовж кiлькох годин, динам^ iнтенсивностi опадiв пiд наметом та стоку по стовбуру не вивчали. Подiбнi дослщження можна виконувати лише на стацiонарах, де забезпе-чуеться охорона приладiв, що дае змогу використовувати у збиральних емностях перекидш реестратори дощу.
Висновки. Аналiз систематичних похибок пiд час використання зап-ропонованих нами пластикових опадомiрiв з площею приймально! поверхнi 58 см2 та системи обл^ стоку по стовбурах показав, що за умови дотриман-ня методики робгг вони забезпечують отримання достовiрноl метеоролопчно! шформацп на рiвнi цилiндричних опадомiрiв-колекторiв та стовбурових лот-кiв шшо! конструкцп. Обладнання е дешеве i за потреби легко поновлюеться, що робить його широке застосування навпъ у рекреацiйних лiсах.
Л1тература
1. А.С. 125401 СССР. Полевой дождемер / Давитая Ф. Ф. (СССР), № 576684/26; заявл. 30.08.1953; опубл. 1960, Бюл. № 12.
2. Белов С.В. Лесоводство : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / С.В. Белов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1983. - 352 с.
3. Берлин А. А. Основы адгезии полимеров / А. А. Берлин, В.Е. Васин. - М. : Изд-во "Химия" 1974. - 392 с.
4. Кульчицька-Жигайло Н.1. 1нтерцепщя рщких опад1в штучними змшаними деревоста-нами у вологш буковш суяличиш Бескид / Н.1. Кульчицька-Жигайло // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2012. - Вип. 22.1. - С. 45-51.
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.3
5. Руководство по гидрологической практике. Пятое издание. Сбор и обработка данных, анализ, прогнозирование и другие применения // Всемирная метеорологическая организация, 1994. - 844 с.
6. Федоров С.В. Исследование элементов водного баланса в лесной зоне Европейской территории СССР / С.В. Федоров. - Л. : Гидрометеоиздат, 1977. - 264 с.
7. Asdak Chay Evaporation of intercepted precipitation based on an energy balance in unlog-ged and logged forest areas of central Kalimantan, Indonesia / Chay Asdak, Paul G. Jarvis, Paul V. Gardingen // Agricultural and Forest Meteorology. - 1998. - № 92. - Pp. 173-180.
8. Baloutsos George. Interception, throughfall and stemflow of maquis vegetation in Greece / George Baloutsos, Athanassios Bourletsikas, Evangelos Baltas // Wseas transactions on environment and development. - 2010. - Issue 1. - Vol. 6. - Pp. 21-32.
9. Bryant Malcolm L. Measurements and modeling of throughfall variability for five forest communities in the southeastern US / Malcolm L. Bryant, Shirish Bhat, Jennifer M. Jacobs // Journal of Hydrology. - 2005. - 312. - Pp. 95-108.
10. Carlyle-Moses Darryl E. Modelling rainfall interception loss in forest restoration trials in Panama / Darryl E. Carlyle-Moses, Andrew D. Park, Jessie Lee Cameron // Ecohydrology. - 2010. -№ 3: - P 272-283.
11. Evaporation and storage of intercepted rain analysed by comparing two models applied to a boreal forest // Harry Lankreijera, Angela Lundbergb, Achim Grellea [etc.] // Agricultural and Forest Meteorology. - 1999. - № 99. - Pp. 595-604.
12. Exploring effective rainfall in the Royal Botanic Gardens, Melbourne. [Electronic resource].
- Mode of access http://www.rbg.vic.gov.au/_data/assets / pdf_file/0018/7335. - Назва з екрану.
13. Germer1 S. Throughfall and temporal trends of rainfall redistribution in an open tropical rainforest, south-western Amazonia (Rondonia, Brazil) / S. Germer1, H. Elsenbeer, J.M. Moraes. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.hydrol-earth-syst-sci-discuss.net/2/2707/2005/ hessd-2-2707-2005 -print.pdf. - Назва з екрану.
14. Keim Richard F., Skaugset Arne E. A linear system model of dynamic throughfall rates beneath forest canopies / Richard F. Keim, Arne E. Skaugset // Water resources research. - 2004. -Vol. 40. - Pp. 1-12.
15. Murakami Shigeki Application of three canopy interception models to a young stand of Japanese cypress and interpretation in terms of interception mechanism / Sh. Murakami // Journal of Hydrology. - 2007. - № 342. - Pp. 305- 319.
16. Lundberg A. New Approach to the Measurement of Interception Evaporation / A. Lundberg, M. Eriksson, S. Halldin [etc.] // American Meteorological Society. - 1997. - Vol. 10. -Pp. 1023-1035.
17. Taghi Ahmadi Mohammad. Partitioning rainfall into throughfall, stemflow, and interception loss in an oriental beech (Fagus orientalis Lipsky) forest during the growing season // Ahmadi Mohammad Taghi, Attarod Pedram, Marvi Mohadjer Mohammad Reza [etc.] // Turkish Journal of Agriculture and Forestry. - 2009. - № 33. - Pp.. 557-568.
18. Silva Israel C. Rainfall partitioning in a mixed white oak forest with dwarf bamboo undergrowth / I.C. Silva, T. Okumura // The Electronic Journal of the International Association for Environmental Hydrology. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.hydroweb.com. - Назва з екрану.
19. Amori A. Spatial Variation of throughfall in two tree plantations in Abeokuta, South-Western Nigeria / A. Amori, J.O. Awomeso, G.C. Ufoegbune [etc.] // International Journal of Ecosystem.
- 2012. - № 2(1). - Pp. 15-18.
20. Sraj M. Rainfall interception by two deciduous Mediterranean forests of contrasting stature in Slovenia / M. Sraj, M. Brilly, M. Mikos // Agricultural and forest meteorology. - 2008. - № 148. -Pp. 121-134.
21. Tarazona T. Interception, throughfall and stemflow in two forest of the "Sierra de la Demanda'' in the province of Burgos / T. Tarazona, S. Regina, R. Calvo // Revista de Ecología de Montaña Pirineos. - 1996. - № 147-148. - Pp. 27-40.
22. Ziegler Alan D. Throughfall in a Thailand n evergreen-dominated forest stand in northern Thailand: Comparison of mobile and stationary methods / Ziegler Alan D., Giambelluca Thomas W., Nullet Mike A. [etc.] // Agricultural and forest meteorology. - 2009. - № 149. - Pp. 373-384.
23. Toba T. An observational study of the factors that influence interception loss in boreal and temperate forests / T. Toba, T. Ohta // Journal of Hydrology. - 2005. - 313. - Pp. 208-220.
24. Trough Versus Funnel Collectors for Measuring Throughfall Volumes // Journal of Environmental Quality. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.crops.org/publi cations/jeq. -Назва з екрану.
25. Weaver P.L. Cloud moisture interception in the luquillo mountains of Puerto Rico / P.L. Weaver // Caribbean Journal of Science. - 1972. - № 12 (3-4). - Pp. 129-144.
Козий Н.И., Копий Л.И., Кульчицкий-Жигайло И.Е. Опыт применения оборудования для измерения перехвата осадков пологом леса
Приведена методика определения подпологовых осадков в лесу при использовании пластиковых осадкомеров с площадью приёмной поверхности 58 см2 и лотков для измерения стока воды по стволу. Установлены величины систематических ошибок для осадкомеров на ветровое выдувание, испарение, смачивание и уменьшение приемной площади из-за отклонения от вертикали.
Ключевые слова: подпологовые осадки, осадкомеры, ошибки измерений.
Kozii N.I., Kopii L.I., Kulchytskyi-Zhyhaylo I. Ye. An equipment for measuring the interception by heap of forest
Method of measuring throughfall during using plastic precipitation gauge with area of receiving surface of 58 cm2 and spiral type stem-flow collectors are presented. The value of systematic errors for precipitation gauge by windy blowing, evaporation, wetting and reducing of receiving area through the deviation from vertical are set.
Keywords: throughfall, precipitation gauge, measurement error.
УДК 330.16 Зав. лаб. П.П. Мельник, канд. екон. наук, ст. наук. ствроб. -
Лаборатория еколопчного менеджменту 1нституту агроекологи i природокористування НААН Украти, м. Ктв.
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ В АГРОСФЕР1
Розглянуто аспекти еколого-економiчноi безпеки в агросферг ОбГрунтовано сутшсть i взаемодто соцiально-економiчноi системи та роль шдикатс^в у еколого-економiчнiй безпещ. Завдяки цьому можна передбачити рiзнi стани тдсистем еколо-пчноК, економiчноi та сощальжй i на основi показнигав СЕС забезпечити iх рiвнова-гу для подолання кризових явищ в агросферг
Ключовг слова: безпека, агросфера, сощально-екож^чна система, рiвновага, шдикатори.
Потреба у безпещ е одшею з найважливших базових потреб людства. Стаття 3 Конституцп Украши говорить " Людина, и життя 1 здоров'я, честь 1 пдшсть, недоторканють 1 безпека визначаються в Украш найвищою сощаль-ною цшнютю" [1].
Генезис безпеки, як сощального феномена, бере свш початок у бюло-пчнш природ! людини. Вихвдним пунктом розвитку цього поняття може слу-гувати фундаментальний бюлопчний шстинкт самозбереження. Незважаючи на те, що безпека не е чимось предметним (матер1альним), це е своерщна характеристика 1 необхщна умова життед1яльносл та життездатносл об'екпв реального свпу. Тому це цшком конкретна категор1я, що мае за мету захист та просування життевих штерешв людини, суспшьства та держави [2].
Щд час розгляду простих систем (наприклад тдприемство як проста економ1чна система, чи лю як екосистема) автори цшком правильно видшяли
