CC BY
11
УДК 616.314-089.23-085.849.19 Гончарук-Хомин М.Ю.
ДОСВ1Д ЗАСТОСУВАННЯ ЛАЗЕРНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ОРТОДОНТИЧН1Й ПРАКТИЦ1 ТА АСПЕКТИ IX ПОДАЛЬШО1 МОДИФ1КАЦ11
ДВНЗ «Ужгородський нацiональний уыверситет»
В стоматолое'чнш практиц невирiшеним залишаеться питання оптим'зацИ пдходу використання лазера пд час ортодонтичного перемщення зуб'в, а саме регулювання вих'дних показник'т лазерного апарату, тривалост/ та пер'одичност'! його да, та можливоТ модиф/'кац/Т даних параметр'¡в з метою покращення результат'¡в ятрогенних ортодонтичних втручань. Мета досл'дження - про-анал'зувати результати застосування лазерноТ терап'УУ в ортодонтичнш практик, зокрема у ви-падках контрольованого перемщення одиниць зубного ряду на основ/ попередньо опублкованих даних та обфунтувати доцльнсть подальшоТ модиф/'кац/Т вищезгаданого методу з метою оптим-зацИ процесу комплексного лкування. Результати досл'джень та Ух обговорення. Дослiдження впливу лазерного випромнювання пд час ортодонтичного перемщення зуб'т можна роздлити на три взаемозалежн/ аспекти: безпосереднш вплив лазера на прискорення процесу руху одиниць зубного ряду; вплив лазера на куп'1рування больових вдчуттв пд час ортодонтичного лкування; вплив лазера з метою профлактики рецидив'т ортодонтично'У патолога. Очевидно, що вар'ативн'ють показник'т ефективностi застосування лазерного випромнювання з метою прискорення ортодонтичного перемщення одиниць зубного ряду може бути пов'язана з впливом цлого ряду фактор'т. Визначальними серед них е вих'дн'! умови та тип лазерного апарату. Результати попереднх досл-джень св'дчать, що змна д'апазону довжини хвил'!, потужност/ та iнтенсивностi випромнювання впливае не тльки на д'апазон показник'т кнцевого корисного результату, а й в принцип!' на можли-всть досягнення такого. Дан попереднх систематичних огляд'т свдчать, що яксть доказ'т, отриманих в ход/ анал'зу рандом'зованих контрольованих досл'джень, присвячених вивченню питання доцiльностi використання лазерноУ терап'УУ для куп'1рування больових вдчуттв в ход! ортодонтичного втручання та профлактики рецидиву ортодонтично'У патолога, е недостатньою для формулювання однозначних висновк'т, хоча у пор!внянн!' '¡з плацебо-групами в'дм'чаеться позитив-ний вплив лазеротерапУУ Висновок. За даними попередньо проведених досл'джень р'тень акселерацУУ ортодонтичного перемщення зуб'т '¡з додатковим застосуванням д'УУ лазера може сягати 30-100%. Для остаточного впровадження лазерних технологш в ортодонтичну практику необх'дно не тль-ки забезпечити подальше досл'дження впливу лазеру на тканини орган'зму, а й остаточно встано-вити роль вих'дних параметр '¡в лазерноУ установки на клiнiчну ефективнсть застосовуваного методу. Останне можливе лише в умовах постшного вдосконалення лазерних апарат'в, розробки оригiнальних пдходв та алгоритм'¡в Ух застосування. З точки зору перспективи подальших розро-бок найбльш оригнальна модель лазерного апарату була описана в публ'кац'УУ Савченко О.В. (2017), в якй автором запропоновано нову клiнiчно-ефективну та конструктивно-мобльну структуру си-стеми, що характеризувалася низкою оригiнальних вдосконалених впроваджень, що дозволяють не тльки розширити застосування лазерних технологш в стоматолога' загалом, а й враховують ди-нам'чний розвиток техн1'чних складових елементiв даних апарат'т з можливстю Ух перюдичного вдосконалення та замни на етап 1'ндив1'дуал1'зац1"У модифкованих алгоритм'¡в лкування, виходячи '¡з наявних фа^в доказовоТ бази попередньо проведених систематичних досл'джень. Ключов1 слова: лазер, ортодонтичн втручання, перем1щення зубш.
Дана робота е фрагментом науково-до^дних робiт кафедри ортопедичноТ стоматологи ДВНЗ «Ужгородського нацональ-ного у^верситету» «Клнжо-експериментальне обфунтування застосування сучасних стоматологiчних технологiй та ек-спертна о^нка яко^ лкування та профлактики основних стоматологiчних захворювань», № державноТ реестрацп 0113и003611.
Використання сучасних технологш в стома-толопчнш практик сприяе оптимiзацN процесу лкування, скороченню термов реаб^таци пацн енпв та досягненню бтьш прогнозованих та фу-нкцюнально-стабтьних результат ятрогенних втручань. Проте використання додаткових мето-дiв терапи, в тому чи^ i лазерного випромшю-вання на шляху розробки персошфкованих ал-горитмiв лкування повинно базуватися на фак-тажi вщповщноТ доказовоТ бази - результатах дослщжень, що характеризуются вщповщним рiвнем якостк Аналiз проведений Salmos та ко-легами (2010) та присвячений питанню методо-лопчноТ оцшки якост систематичних оглядiв, на-правлених на верифкацш ефективност використання лазерноТ терапи в стоматолопчнш прак-
тик, вказують на те, що таю огляди характеризуются низьким або ж недостатшм piBHeM якос-т^ вщтак перед iмплементацieю в кл^чну практику окремих рекомендацш та настанов висв^-лених у них, лкар-стоматолог повинен критично оцшити потребу та можливост використання лазера у рiзних терапевтичних цтях [1]. При цьому слщ вщм^ити, що у 71,4% таких систематичних оглядiв було висв^лено аспекти використання лазера з метою дiагностики та лкування карieсу зубiв, у той час як iншi питання залишилися поза увагою авторiв. Серед таких, i доказовють використання лазерних технологш в ходi ортодонтичного перемщення одиниць зубного ряду.
Burstone та Tanne K. виокремили три основы бюмехаычы фази руху зубiв: початкову - харак-
теризуеться швидким рухом одиниц зубного ряду шсля прикладення сили; латентну (лаг-фаза) - характеризуеться вщсутнютю, або ж дуже не-значним перемщенням зубiв; та кiнцеву, у якш вiдмiчаеться поступове, або ж швидке зростання швидкостi перемiщення [2]. З точки зору бюлоп-чноТ реакцп, перемiщення зубiв характеризуеться чергуванням гостроТ фази, у якш розвиваеть-ся запалення iз характерними для нього мiграцi-ею лейкоци^в, продукцiею цитокiнiв, стимуляцн ею екскрецп простагландинiв та факторiв росту, та хрошчноТ, в якiй розпочинаються процеси пролiферацil фiбробластiв, ендотелiальних клн тин, остеобласпв та ремоделювальних процесiв в цтому [3,4]. Розумiючи фiзiологiю змш у струк-турi пародонту пщ час ортодонтичного перемн щення та факти, наведет у попередшх публка-цiях, якi свiдчать про позитивний вплив лазера на процес ремоделювання кютковоТ тканини ще-леп, використання даного методу виглядае дос-татньо обфунтованим. В ходi аналiзу використання лазерного випромшювання в процес ортодонтичного перемiщення зубiв, проведеного Савченко О.В. (2017), було резюмовано, що дiя лазера сприяе злиттю мононуклеарних макро-фагiв для дозрiвання клiтин остеобластiв, збн льшенню ктькосп диференцiйованих клiтин остеобластiв та центрiв формування кюткоутво-рення, пришвидшенню утворення мiнералiзова-ноТ кiстковоТ тканини у зон розтягування, а також пщвищенню рiвня синтезу колагену, експресiТ металпротеТнази-9, та збереженню вихiдних па-раметрiв мiнеральноТ щiльностi кiстковоТ тканини [5]. ^м того, автором було в^^чено, що засто-сування лазера в стоматолопчнш практицi об-фунтовано ефектом мiнiмiзацiТ вираженостi за-пальних реакцш, що робить процес комплексного лкування бiльш прийнятним та менш диско-мфортним для самого патента. Проте, досi не-вирiшеним залишаеться питання оптимiзацiТ пщ-ходу використання лазера пщ час ортодонтичного перемщення зубiв, а саме регулювання вихн дних показникiв лазерного апарату, тривалост та перiодичностi його дм, та можливоТ модифка-ц1Т даних параметрiв з метою покращення результат ятрогенних ортодонтичних втручань.
В^р публiкацiй для проведення подальшо-го контент-аналiзу здiйснювався у електроннiй бiблiотецi PubMed Central iз використанням на-ступного пошукового алгоритму: («lasers»[MeSH Terms] OR «lasers»[All Fields] OR «laser»[All Fields]) AND («tooth movement techniques»[MeSH Terms] OR («tooth»[All Fields] AND «movement»[All Fields] AND «techniques»[All Fields]) OR «tooth movement techniques»[All Fields] OR («orthodontic»[All Fields] AND «tooth»[All Fields] AND «movement»[All Fields]) OR «orthodontic tooth movement»[All Fields]). Таким чином було сформовано вибiрку iз 219 пуб-лiкацiй. З них було виокремлено систематичн огляди, в яких проводився аналiз списку поси-лань, таким чином вдалось скоротити первинну
BM6ipKy публiкацiй до тих, як не були розглянутi у попередньо проведених оглядах та стосували-ся мети дослщження, i власне в^браних систе-матичних оглядiв. Публкацп, що були вщобра-женi у систематичних оглядах додатково не аналiзуватися. Пошук патентiв здiйснювався на сайт УкраТнського iнституту штелектуальноТ' власностi (УкрПатенту) (http://uipv.org/ua/) i3 за-стосуванням наявноТ форми. У нiй використову-вали графи опцп «Поля повноформатного пошу-ку», де в графi «Опис» уводили «лазер» та «зуб», а графи «Реферат» та «Формула» зали-шали пустими з метою максимального розши-рення потенцiйноТ пошуковоТ вибiрки, яка пiсля пошуку складала 73 результати. З них мети даного дослщження стосувалися лише три патен-ти: «Споаб лкування аномалш положення зубiв, що обумовленi наявнютю ретенованих надкомп-лектних» (№ патенту 34773 A), «Споаб ортодонтичноТ терапп» (№ патенту 89142) та «Споаб лкування зубощелепних аномалiй» (№ патенту 58834). На основi проведеного аналiзу публiкацiй та патентiв у табличному редакторi було зведено результати застосування лазерноТ терапiТ в ортодонтичнш практицi, зокрема у ви-падках контрольованого перемщення одиниць зубного ряду, та описово представлено порiв-няння показниш аналогiчних дослiджень та вио-кремлення найбiльш значущих проблем модифн кацiТ методу лазеротерапiТ з метою оптимiзацiТ процесу комплексного лiкування
Дослщження впливу лазерного випромшювання пщ час ортодонтичного перемщення зубiв можна роздтити на три взаeмозалежнi аспекти: безпосереднш вплив лазера на прискорення процесу рухiв одиниць зубного ряду; вплив лазера на кушрування больових вщчутпв пiд час ортодонтичного лкування; вплив лазера з метою профтактики рецидивiв ортодонтичноТ патологи.
У дослщженш Domínguez та колег (2015) проводилося визначення ефективност використання лазера в ходi ортодонтичного перемщен-ня зубiв у порiвняннi iз контрольною групою, у котрш додатковоТ низькорiвневоТ лазерноТ тера-пiТ не проводилося. В якост критерiТв оцiнки ви-ступали змши показникiв RANKL, остеопротеге-рину та Тх вiдношення RANKL/остеопротегерину у складi ясеневоТ рiдини [6]. Хоча деяк позитивнi змiни вищезгаданих параметрiв i спостер^алися у групi дослiдження, однак рiзниця таких iз групою контролю була статистично незначимою. единим показником, який статистично в^^зняв-ся у груш використання лазера, був акумульова-ний рiвень ретракцп зубiв, що потребували пе-ремiщення, у перюд спостереження на 30 день. Вищеописан результати даного дослiдження, та порiвняння Тх iз результатами низки шших свщ-чить про те, що використовуван у дослiдженнi вихщы параметри лазерноТ дiТ (дiодний тип, до-вжина хвилi - 670 нм, потужнють 200 мВ, штен-сивнiсть 6,37 В/см2 та протокол використання - 6
раз на протязi перших двох тижнiв), очевидно можна корегувати з метою пщвищення ефектив-HOCTi остаточного терапевтичного ефекту. У аналопчному дослiдженнi Altan та колег (2012) довжина лазерно1 хвилi становила уже 820 мм, а в ходi дослiдження було апробовано алгоритми i3 рiзними параметрами сумарно'Г лазерно1 енер-riï у 15 та 54 Дж вiдповiдно [7]. При цьому у груш, де вихщш показники лазера становили 100 мВ, 3.18 В/см2, 1717.2 Дж/см2 параметри кшькосп остеобласпв, остеокластiв, рiвня каптярно1 вас-куляризацГ| та формування кютково'Г тканини були статистично вищими, шж у iнших групах, що свщчить про позитивний вплив низькорiвневого лазерного випромiнювання довжиною хвилi 820 нм на процес ремоделювання кютково1 тканини шляхом стимуляцп процесу пролiферацiï остео-бластiв та остеокласпв пiд час ортодонтичного перемiщення зубiв. AlSayed Hasan M. та сшвав-тори (2016) провели рандомiзоване контрольо-ване клiнiчне дослiдження, у якому проаналiзу-вати результати застосування лазера з метою прискорення ортодонтичного руху зубiв у випад-ках лкування скупченостi зубiв в областi рiзцiв верхньоï щелепи [8]. Вченими застосовувався Ga-Al-As-лазерний напiвпровiдниковий апарат з довжиною хвилi у 830 нм. При цьому дш лазера спрямовували на область кореня зуба на кожнш сторож (з вестибулярноï та лшгвально'О у двох точках. В ходi даного дослiдження вдалось довести статистично значиму рiзницю у рiвнi пере-мiщення зубiв, а також скоротити термши лку-вання приблизно на 14,18 дшв. У дослщженнях також було вiдмiчено, що одним з визначальних факторiв ефективностi застосування лазера з метою ортодонтичного контрольованого руху зубiв е час використання даного методу. Результати отримаш Moaffak та спiваторами свщчать про те, що уже через 14 дшв ефект дм лазеру знижуеться майже на 20%, що очевидно пов'язано iз поступовою редук^ею реакцiï тканин, на яких направлена дiя випромiнювання.
У оглядi проведеному Nimeri G. та колегами (2013) було в^^чено, що акселера^я руху зубiв при використаннi дюдного Ga-Al-As-лазера спо-стерiгаеться в дiапазонi довжини хвилi 800-850 нм [9], а при перевищеш даного параметру у 860 нм в дослщженш Limpanichkul W. та колег даний ефект уже не спостер^ався [10]. Слщ вщм^ити, що у дослщженнях авторiв потужнiсть лазера становила 100 мВ, i поеднання даного набору вихщних параметрiв - довжини хвилi 800-850 нм та потужностi 100 мВ, сприяло зростанню швид-кост перемiщення зубiв у експериментально сформованш моделi щурiв в 1,3-1,5 рази [9]. Попри те, автори зшшлись на висновку, що для остаточного впровадження лазерних технологш в ортодонтичну практику необхщно не ттьки за-безпечити подальше дослщження впливу лазеру на тканини оргашзму, а й остаточно встановити роль вихщних параметрiв лазерно! установки на кл^чну ефективнiсть застосовуваного методу.
Останне можливе лише в умовах постшного вдосконалення лазерних апаратiв, розробки оригшальних пiдходiв та алгоритмiв 1х застосування, з подальшою преклiнiчною та ключною перевiркою. Такий пiдхiд був описаний у публн кацiï Савченко О.В. (2017), що також стосувала-ся пропозицш модифiкацiï лазерного апарату, який може бути використаний в ходi ортодонтичного перемщення зубiв. На думку автора, основна цть вдосконалення технологiï зводиться до перспективи досягнення позитивних змш у термшах лкування, динамiки перебiгу бюлопч-них процесiв та забезпечення максимального комфорту для патента [5]. Для цього автор про-понуе оригшальну модель лазерного апарату, яка характеризуеться можливостями для корек-цiï вихщних параметрiв випромiнювання шляхом оперативноï замши робочих частин, м^маль-ною загальною товщиною плат, яка в свою чергу дозволяе добитися максимально швидкого охо-лодження системи. Крiм того, у публкацп автора вказано, що довжина хвилi у 810 нм е оптимальною для забезпечення вщповщного ключного ефекту. Такий параметр довжини хвил^ засто-совуваноï для акселерацп процесу перемiщення зубiв, був в^^чений i у дослiдженнi Nimeri G. та колег (2013), а також наближений до параметру у 820 нм, котрий був описаний у дослщженш Altan та колег (2012).
K.H. Han та колеги (2014) подтвердили, що використання низькорiвневоï лазерно1 терапп сприяе кращш направленш диспозици зубiв, на-вколо яких попередньо була проведена процедура кортикотомп [11]. При цьому дослщники вь дмiтили, що у порiвняннi iз групою порiвняння, в якш перемщення одиниць зубного ряду проводилося шсля проведення навколо них кортикотомп без додаткового застосування лазера, рь вень тако1 диспозици був виражено нижчий, хоча статистично рiзницi пiдтвердити не вдалось. ^м того, рiзниця у показниках перемщення зу-бiв iндукованого впливом лазерного випромшювання була в^^чена лише на нижнш щелепi, на верхнш же жодноï рiзницi у двох групах не спо-стер^алося. Для стимуляцiï перемiщення зубiв винахщниками була розроблена навiть спе^а-льна конструк^я накусочноГ пластинки, яка шсля ïï позицiонування у ротовiй порожниш протягом контрольованого часу випромiнювала св^ло пе-вноï довжини хвилi, таким чином позитивно впливаючи на загальний рiвень перемщення одиниць зубного ряду з метою корекцп наявних ортодонтичних порушень [12].
У систематичному огляди присвяченому ви-вченню питання доцтьносп використання лазе-рноï терапiï для кушрування больових вiдчуттiв в ходi ортодонтичного втручання, було вiдмiчено, що якють доказiв, отриманих в ходi аналiзу ран-домiзованих контрольованих дослщжень, е не-достатньою для формулювання однозначних висновш, однак у бтьшосп проаналiзованих публiкацiй використання низько-рiвневого лазе-
рного випромшювання сприяло зниженню рiвня вираженост больовоТ симптоматики у порiвняннi i3 результатами, що були отримаш у плацебо-групах [13].
Дослщження впливу використання лазеру на тенденцш розвитку рецидиву ортодонтичноТ патологи на бiологiчнiй моделi щурiв, в яких протя-гом 10 дшв здiйснювали мезiалiзацiю зубiв, а ш-сля того в дослiджуванiй груш проводили додат-кову низько-рiвневу лазеротерашю, а в контро-льнiй - лише мошторинг за змiнами стану зубо-щелепового апарату пiсля досягнутого перемн щення, виявило наступне: у обох групах в^^ча-вся рецидив ортодонтичноТ патологiï, проте рн вень такого у контрольнш групi сягав 86,11%, а у дослщжуванш - 72,22%; бiльш швидке зниження кшькосп остеокластiв вiдмiчалось у контрольнiй груш, у порiвняннi iз дослiджуваною, проте дана рiзниця не була статистично значимою[14]. Таким чином, отримаш результати свщчать, що використання лазеру може знизити тенденцш рецидиву ортодонтичноТ патологiï та позитивно сприяе бiльш тривалiй та усшшнш ретенцiï отриманих результатiв ортодонтичного лкуван-ня через можливий вплив на бтьш рiвномiрний розподiл остеокластiв у структурi кiстковоï тка-нини навколо мезiалiзованих зубiв.
В ходi аналiзу бази даних Украшського шсти-туту штелектуальноТ власностi (УкрПатенту) за допомогою форми пошуку наявноТ на сайт державного пiдприeмства було виявлено лише три в^чизняш патенти, що стосувалися використання лазерних технологш з метою корекцп ортодо-нтичних порушень. У способi лiкування аномали положення зубiв, що обумовленi наявнютю ре-тенованих надкомплектних, було передбачено видалення надкомплектних зубiв, курсову дш фiзичним фактором перед та шсля видалення надкомплектних зубiв, та подальшу дiю випромн нюванням гелiй-неонового лазера при щшьносп потужностi 200 мВт/см2 на протязi 10 хвилин через день з метою корекцп положення зубiв, при цьому перед застосуванням лазерного випромн нювання в перехщну складку над перемщува-ним зубом було запропоновано уводити розчин лщази [15]. Споаб ортодонтичноТ терапи, запро-понований Деньгою О.В. та сшвавторами (2009), передбачав на шдготовчому етапi застосування дiï лазерного випромшювання в червоному дiа-пазонi, пщ час проведення активного ортодонтичного лкування - iмпульсного лазерного випромшювання в шфрачервоному дiапазонi довжин хвиль i амплiтудно-модульованого НВЧ-випромшювання, а у ретенцiйний перiол - лазерного випромшюванням в шфрачервоному дiа-пазонi довжин хвиль i магштним полем, що обе-ртаеться [16]. Самойленко А.В. та сшвавтори (2011) у способi лiкування зубо-щелепних ано-малiй описали доцiльнiсть використання ульт-рафонофорезу 5% масляного розчину a-токоферолу ацетату, як антиоксиданту, який проводять почергово з опромшенням дтянки
альвеолярного вiдростка свiтлом гелш-неонового лазера пiсля зняття ортодонтичноУ апаратури [17].
Таким чином, за даними попередньо прове-дених дослiджень, рiвень акселерацiï ортодонтичного перемiщення зубiв iз додатковим застосуванням дм лазера може сягати 30-100%. Ана-логiчна варiативнiсть показникiв була описана i у публкаци Савченко О.В. (2017), в якш було на-логошено крiм показника довжини хвил^ також значимiсть впливу параметрiв густини енерги, спектрально!' площi та потужност лазеру на до-сягнення бажаного ключного результату. Через це очевидно, що варiативнiсть показникiв ефек-тивност застосування лазерного випромiнюван-ня з метою прискорення ортодонтичного пере-мiщення одиниць зубного ряду може бути пов'я-зана з впливу цтого ряду факторiв. Визначаль-ними серед них е вихщш умови та тип лазерного апарату. Результати попередшх дослщжень свн дчать, що змiна дiапазону довжини хвилi, потуж-ностi та штенсивносп випромiнювання впливае не ттьки на дiапазон показникiв кiнцевого кори-сного результату, а й в принцип на можливiсть досягнення такого. ^м того, досi не розробле-ного унiфiкованого алгоритму застосування лазера iз оптимiзованим вихiдними параметрами у розрiзi частоти та тривалост його дiï. У статтi Савченко О.В. (2018) чи не вперше ч^ко описано шляхи модифкаци конструкцiï лазерного апарату, якi забезпечують не тiльки мобiльнiсть його використання, а й можливост адаптацiï до рiзних клiнiчних умов. Запропонованi автором принципи завдяки врахуванню аспектiв кл^чноУ ефективностi та необхiдноï конструктивно!' мобн льностi дозволяють розширити спектр лазерного випромшювання, користуючись при цьому лише одшею одиницею лазерного апарату. ^м того, модель, запропонована Савченко О.В. (2017), по сут представляе собою вщкриту для вдосконалення систему, осктьки можливiсть замiни складових ïï елементiв (оптичного кабеля, сис-теми люмiнофорiв, основного робочого блока системи) дозволяе експериментувати iз вихщ-ними параметрами випромшювання, корегуючи Ух до шдивщуальних потреб. Дана система також враховуе аспект перманентного вдосконалення техшчного оснащення в стоматологи, до-зволяючи з легкютю замшювати однi складовi апарату на шш^ не забуваючи при цьому про за-хист конструкцiйних елементiв вщ пiдробки в умовах серiйного виробництва [5].
Було встановлено, що ефект акселераци перемщення зуба носить скшченний характер, вщтак доцтьним, базуючись на даних проведеного контент-аналiзу, е застосування лазера одразу на первиннш стади ортодонтичного лiкування, осктьки з часом даний ефект швелюеться, i уже в кшц першого мюяця позитивний ефект лазерноУ дiï на пришвидшення руху зубiв зводиться до мiнiмального. Вплив же лазера на пщтримання прогресу перемщення зуба та подальшу ретен-
цiю отриманого результату доа залишаеться недостатньо вивченим та потребуе проведення додаткових експериментальних уточнюючих до-слiджень.
Висновок
Результати попередшх дослiджень свiдчать, що змша дiапазону довжини хвилi, потужностi та штенсивносп випромiнювання впливае не ттьки на дiапазон показникiв кiнцевого корисного результату, а й в принцип на можливють досяг-нення такого.
Тому для остаточного впровадження лазерних технологш в ортодонтичну практику необхщно не ттьки забезпечити подальше дослн дження впливу лазеру на тканини оргашзму, а й остаточно встановити роль вихщних параметрiв лазерно1 установки на кл^чну ефективнють за-стосовуваного методу. Останне можливе лише в умовах постшного вдосконалення лазерних апа-ратiв, розробки оригшальних пiдходiв та алгори-тмiв 1х застосування з подальшою прекл^чною та клiнiчною перевiркою, а також при формулю-ваннi низки дiагностичних критерiïв, за показни-ками яких i буде проводитися оцiнка ефективно-стi використання лазера в ходi реалiзацiï ком-плексних ятрогенних втручань та пщ час пода-льшого монiторингу за пацiентом.
Перспективи подальших дослiджень
З точки зору перспективи подальших розро-бок, найбiльш оригшальна модель лазерного апарату була описана в публкацп Савченко О.В. (2017), в якш автором запропоновано нову клшн чно-ефективну та конструктивно-мобтьну структуру системи, що характеризувалася низкою оригшальних вдосконалених впроваджень, що дозволяють не ттьки розширити застосування лазерних технологш в стоматологи загалом, а й враховують динамiчний розвиток техшчних складових елементв даних апаратв з можпивю-тю 1х перiодичного вдосконалення та замши на етап iндивiдуалiзацiï модифiкованих алгоритмiв лiкування, виходячи iз наявних фактiв доказовоï бази попередньо проведених систематичних до-слiджень.
Лтература
1. Salmos J. Methodological quality of systematic reviews analyzing the use of laser therapy in restorative dentistry / J. Salmos, M. E.
1G. 11.
12.
13.
14.
15.
16. 17.
Gerbi, R. Braz [et al.] // Lasers in medical science. - 2010. -№ 25(1). - Р. 127-136.
Tanne K. Three-dimensional finite element analysis for stress in the periodontal tissue by orthodontic forces / K. Tanne, M. Sakuda, C. J. Burstone // American Journal of Orthodontics and Dentofacial Orthopedics. - 1987. - № 92(6). - P. 499-505. Krishnan V. Cellular, molecular, and tissue-level reactions to orthodontic force / V. Krishnan, Z. E. Davidovitch // American Journal of Orthodontics and Dentofacial Orthopedics. - 2006. - № 129(4). - P. 469-471.
Костенко 6. Я. Математичне обфунтування позицп брекет у дтянц мшнмплантату з метою ортодонтичного корпусного перемщення зубiв / 6. Я. Костенко, О. Ю. Píbíc, П. П. Брехлн чук, М. Ю. Гончарук-Хомин, О. Л. Белей // Клтчна стоматоло-пя. - 2015. - № 3-4. - С. 66-72.
Савченко О. В. Аналiз використання лазерного випромшюван-ня в процес ортодонтичного перемщення зубiв та пропозицп щодо удосконалення технологи / О. В. Савченко / Вюник нау-кових дослщжень. - 2017. - №4. - С. 101-105. Domínguez A. Effects of low-level laser therapy on orthodontics: rate of tooth movement, pain, and release of RANKL and OPG in GCF / A. Domínguez, C. Gómez, J. C. Palma // Lasers in medical science. - 2015. - № 30(2). - Р. 915-923.
Altan B. A. Metrical and histological investigation of the effects of low-level laser therapy on orthodontic tooth movement / B. A. Altan, O. Sokucu, M. M. Ozkut, S. Inan // Lasers in medical science. - 2012. - № 27(1). - Р. 131-140.
AlSayed Hasan M. M. A. Low-level laser therapy effectiveness in accelerating orthodontic tooth movement: A randomized controlled clinical trial / M.M.A. AlSayed Hasan, K. Sultan, O. Hamadah // The Angle Orthodontist. - 2016. - № 87(4). - Р. 499-504. Nimeri G. Acceleration of tooth movement during orthodontic treatment-a frontier in orthodontics / G. Nimeri, C.H. Kau, N.S. Abou-Kheir, R.Corona // Progress in orthodontics. - 2013. - № 14(1). - Р. 42.
Limpanichkul W. Effects of low level laser therapy on the rate of orthodontic tooth movement / W. Limpanichkul, K. Godfrey, N. Srisuk, C. Rattanayatikul // Orthodontics & craniofacial research. -2006. - № 9(1). - Р. 38-43.
Han K.H. Effect of frequent application of low-level laser therapy on corticotomized tooth movement in dogs: a pilot study / K.H. Han, J.H. Park, M. Bayome, I.S. Jeon, W. Lee, Y.A. Kook // Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. - 2014. - № 72(6). -Р. 1182-1191.
Heacock G. U.S. Patent Application No. 14/390,895 / G. Heacock, M.K. Lowe. - 2015.
Li F. J. Low-level laser therapy for orthodontic pain: a systematic review / F.J. Li, J.Y. Zhang, X.T. Zeng, Y. Guo // Lasers in medical science. - 2015. - № 30(6). - Р. 1789-1803. Franzen T. J. The influence of low-level laser on orthodontic relapse in rats / T.J. Franzen, S.E. Zahra, A. El-Kadi, V. Vandevska-Radunovic // European journal of orthodontics. - 2014. - № 37(1). - Р. 111-117.
Патент 34773 A UA, МПК A61N 5/00 СпоЫб лкування аномалш положення зубiв, що обумовлеш наявнютю ретенованих над-комплектних/ Куцевляк В.1., Ткаченко Ю.В.; заявник Куцевляк В.1., Ткаченко Ю.В. — № 99073815; заявл. 06.07.1999; опубл. 15.03.2001, Бюл. № 2, 2001 р.
Патент 89142 UA, МПК A61C 7/00 A61N 1/18 (2006.01) A61N 5/02 (2006.01) A61N 5/067 (2006.01) A61N 2/02 (2006.01). Спо-Ыб ортодонтичноТ терапп / Деньга О.В., Махмуд Р., Соколовсь-ка Л.В., Соколовський I.I.; заявник Деньга О.В., Махмуд Р., Со-коловська Л.В., Соколовський 1.1. — № a200901430; заявл. 20.02.2009; опубл. 25.12.2009, Бюл. № 24, 2009 р. Патент 58834 UA, МПК A61K 33/00 A61K 33/06 (2006.01) A61P 39/00 A61P 39/06 (2006.01) A61H 13/00 СпоЫб лкування зубо-щелепних аномалш / Самойленко А.В., Айман Т. С. Е., Дрок В.О., Климович Л.Д., Каюкова В.Д. ; заявник Самойленко А.В., Айман Т. С. Е., Дрок В.О., Климович Л.Д., Каюкова В.Д.. — № u201011945; заявл. 08.10.2010; опубл. 26.04.2011, Бюл. № 8, 2011 р.
Реферат
ОПЫТ ПРИМЕНЕНИЯ ЛАЗЕРНЫХ ТЕХНОЛОГИИ В ОРТОДОНТИЧЕСКОИ ПРАКТИКЕ И АСПЕКТЫ ИХ ДАЛЬНЕЙШЕЙ
МОДИФИКАЦИИ
Гончарук-Хомин М. Ю.
Ключевые слова: лазер, ортодонтические вмешательства, перемещения зубов.
В стоматологической практике нерешенным остается вопрос оптимизации подхода использования лазера во время ортодонтического перемещения зубов, а именно регулирование выходных показателей лазерного аппарата, продолжительности и периодичности его действия, и возможной модификации данных параметров с целью улучшения результатов ятрогенных ортодонтических вмешательств. Целью исследования было проанализировать результаты применения лазерной терапии в ортодон-тической практике, в частности, в случаях контролируемого перемещения единиц зубного ряда на основе ранее опубликованных данных и обосновать целесообразность дальнейшей модификации вы-
2
3
4
5
6
7
8
9
шеупомянутого метода с целью оптимизации процесса комплексного лечения. Результаты и их обсуждение. Исследование воздействия лазерного излучения во время ортодонтического перемещения зубов можно разделить на три взаимосвязанные аспекты: непосредственное влияние лазера на ускорение процесса движения единиц зубного ряда; воздействие лазера на купирование болевых ощущений во время ортодонтического лечения; воздействие лазера с целью профилактики рецидивов орто-донтической патологии. Очевидно, что вариативность показателей эффективности применения лазерного излучения с целью ускорения ортодонтического перемещения единиц зубного ряда может быть связана с влиянием целого ряда факторов. Определяющими среди них исходные условия и тип лазерного аппарата. Результаты предыдущих исследований свидетельствуют, что изменение диапазона длины волны, мощности и интенсивности излучения влияет не только на диапазон показателей конечного полезного результата, но и в принципе на возможность достижения такого. Данные предыдущих систематических обзоров свидетельствуют, что качество доказательств, полученных в ходе анализа рандомизированных контролируемых исследований, посвященных изучению вопроса целесообразности использования лазерной терапии для купирования болевых ощущений в ходе ортодонтического вмешательства и профилактики рецидива ортодонтической патологии, недостаточно для формулирования однозначных выводов, хотя по сравнению с плацебо-группами отмечается положительное влияние лазеротерапии. Вывод. По данным предварительно проведенных исследований, уровень акселерации ортодонтического перемещения зубов с дополнительным применением действия лазера может достигать 30-100%. Для окончательного внедрения лазерных технологий в ортодонтическую практику необходимо не только обеспечить дальнейшее исследование влияния лазера на ткани организма, но и окончательно установить роль выходных параметров лазерной установки на клиническую эффективность применяемого метода. Последнее возможно только в условиях постоянного совершенствования лазерных аппаратов, разработки оригинальных подходов и алгоритмов их применения. С точки зрения перспективы дальнейших разработок, наиболее оригинальная модель лазерного аппарата была описана в публикации Савченко О.В. (2017), в которой автором предложено новую клинически эффективную и конструктивно-мобильную структуру системы, что характеризовалась рядом оригинальных усовершенствованных разработок, позволяющих не только расширить применение лазерных технологий в стоматологии целом, но и учитывать динамичное развитие технических составляющих элементов данных аппаратов с возможностью их периодического совершенствования и замены на этапе индивидуализации модифицированных алгоритмов лечения, исходя из имеющихся фактов доказательной базы предварительно проведенных систематических исследований.
Summary
EXPERIENCE OF APPLYING LASER TECHNOLOGIES IN ORTHODONTIC PRACTICE AND SOME ASPECTS OF THEIR
MODIFICATION
Goncharuk-Khomyn M. Yu.
Key words: laser, orthodontic interference, tooth movement.
The issue to improve the laser techniques during orthodontic tooth movements, and namely the regulation of the output values of the laser apparatus, the duration and frequency of its operation, and the possible modification of these parameters in order to improve the results of iatrogenic orthodontic interventions remain unresolved in current dental practice. The purpose of the study was to analyze the results of the laser therapy used in orthodontic practice, particularly in cases of controlled teeth movement on the basis of published data and to substantiate the appropriateness of further modification of the above-mentioned method in order to improve the process of complex treatment. The study of the laser effect during orthodontic movement of teeth can be divided into three interrelated aspects: the direct impact of the laser on the acceleration of the teeth movement; the effect of laser to get relief of pain during orthodontic treatment; the effect produced by laser to prevent relapses of orthodontic pathology. It is obvious that the variability of the indicators of the efficiency of laser influence in order to accelerate the orthodontic movement of teeth can be related to the summation action of a number of factors. Among such determinants there are the initial conditions and the type of laser apparatus. The results of previous studies indicate that the change in the wavelength range, power and intensity affects not only the range of the final positive result, but also, the ability to achieve such result. Data of previous systematic reviews point out the quality of the evidence obtained during the analysis of randomized controlled trials carried out to study the appropriateness of using laser therapy for relieving pain during orthodontic treatment and for preventing relapses of orthodontic pathology is not sufficient to formulate unambiguous findings, although compared with placebo groups we can find some positive effect of laser therapy. According to preliminary studies, the level of acceleration of orthodontic teeth movement with additional application of laser can reach 30-100%. For the final introduction of laser technologies in orthodontic practice, it is necessary not only to provide further research on the influence of the laser on the tissues of the body, but also finally to determine the role of the output parameters of the laser on the clinical effectiveness of the method. This is possible only in conditions of continuous improvement of laser devices, the development of original approaches and algorithms for their application. In terms of the further development perspective, the most original model of the laser device was described in the publication of Sevchenko O.V.
(2017), in which the author proposed a new clinically effective and portable structure of the system, characterized by a number of original upgraded implementations that enable not only to expand the application of laser technologies in dentistry in general, but also to take into account the dynamic development of the technical components of these devices with the ability of their periodic improvement and replacement at the stage of choosing modified patient-centred treatment algorithms, based on available evidence base of provided systematic research.
УДК: 615.916'16+616-092.9
Костенко В.О., Акмов О.6., Ковальова 1.О., Мщенко А.В., Френкель Ю.Д.
МОЛЕКУЛЯРН1 МЕХАН1ЗМИ ВПЛИВУ ФТОРИД1В НА ОРГАН1ЗМ ССАВЦ1В
ВДНЗУ «Укра'Тнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава МиколаТ'вськиИ нацюнальний ушверситет iм. В.О. Сухомлинського, м. МиколаТ'в
У статтi представлений огляд лтератури з метою узагальнення сучасних даних про вплив йошв фтору на органiзм людини та ссав^в. Зроблено висновки, що йони фтору можуть мати позитив-ний вплив на к'юткову систему та зубну емаль, молекулярний механiзм якого полягае в утвореннi бльш резистентних до кислот фтор-апатит'т. Проте Ух позитивний ефект можливий лише у мк-ромолярних дозах. У той же час навть у цих концентра^ях генера^я вльних радикал!в i, як наслi-док, активац'я МАРК-залежних шлях'т апоптозу зростае у вс'к нших органах та системах. Окр'ш апоптичних зм/'н в рiзних органах та тканинах в'дбуваеться посилення процес'т пероксидацИ лпд'т. Функцонування циклу оксиду азоту змщуеться в 6/к активацИ ндуцибельних форм NO-синтаз, зниження аргназного шляху метабол'зму L-аргiнiну. Фтор здатний викликати одночасний розви-ток деклькох вид'т глокай. Розвиток деяких, найбльш загрозливих, ефектiв фторидiв е дозозале-жним i вимагае мiлiмолярних концентра^й. Враховуючи дан останнього десятилття постае пи-тання ефективностi фторування води як засобу профлактики стоматолог'чних захворювань. Тому досл'дження молекулярних механ1'зм1в впливу фторид'т, незважаючи на досл'дження проведен до цього часу, е перспективним напрямком для розширення уявлень про загальн механiзми розвит-ку фтор-асо^йованих захворювань.
Ключов1 слова: фториди, молекулярн мехажзми, органи та системи, оргажзм ссавц1в
Вступ бувае все бтьшо'Т актуальност у якост галоген-
^ - ного модифкатора лкарських препара^в. За-
Фтор - один i3 наирозповсюджешших елеме- ________о!.. г,™ о™™ ™
. ^ , м вдяки тому, що радiус Ван-дер-Ваальса атома
нпв на Землг Вш, у звязаному стаж, складае «i-
0,078% маси земно1 кори. Оптимальний вмют фтору у питнш водi 0,7-1,1 мг/л. 1снують регюни, де його вмют значно нижчий. Наприклад, у водах Англп та Уельсу вмют фтору не перевищуе 0,3 мг/л [8]. Аналопчна ситуа^я спостер^аеться у високопрних регюнах Закарпатсько1 обласп, де вмют фтору не перевищуе 0,15 мг/л. У той же час для вод Португалп характерна концентра^я фтору 12 мг/л, в 1спанп вмют фтору може дося-гати в окремих регюнах 21 мг/л. У Полтавськш област вмют фтору у питнш водi складае 5 мг/л [13]. Отже, на територп бвропи та Украши е репони, де вмют фтору в^зняеться вщ оптимального як у бтьшу, так i у меншу сторону. Обид-ва вщхилення вщ норми можуть мати негатив-ний вплив на оргашзм ссав^в.
Метою роботи е огляд та систематиза^я даних л^ературних джерел, що висвптюють вплив йонiв фтору на оргашзм ссав^в та мехажзми цього впливу.
Джерела надходження фтору в оргашзм
В оргашзм людини фторид-йони можуть над-ходити з питною водою, особливо в регюнах, де вмют цих йошв в фунтових водах значно перевищуе допустимi показники. Продукти харчуван-ня, особливо рослинного походження, також можуть виступати джерелом надлишкового надходження йошв фтору. В останн роки фтор на-
фтору знаходиться мiж атомом водню та кисню, включення цього галогену до структури лкарсь-ких засобiв збтьшуе Тх розчиннiсть у лтщах та кислотостiйкiсть, одночасно суттево не вплива-ючи на Тх конформацю Тому ятрогенне фтори-дне навантаження потребуе ретельного контролю. Йони фтору, маючи велику електронегатив-нють, здатш в умовах шлунковоТ кислотност утворювати плавiкову кислоту (HF), яка набагато легше проходить крiзь бюлопчш мембрани [39].
Вплив фторидiв на органи та системи
Вплив на к'юткову систему та зуби. Позитивний вплив йошв фтору на формування емалi е досить вивченим. Так фтор, як бтьш електро-негативний йон, мае здатнють витюняти iз моле-кули гщроксиапатиту гщроксильну групу, утво-рюючи таким чином новий вид апатиту - фтори-дний. Цей вид апатиту е бтьш стшким до дм кислот, що утворюються в порожниш рота, та мае бтьшу мiкротвердiсть [20, 25, 35]. Фториди здатш впливати i на швидкють ремiнералiзацiТ зубiв, особливо в умовах ураження зубiв флюорозом. Так H. Alhawij та ствавтори показали, що зуби, враженi флюорозом, мають вищу здатнють до ремiнералiзацiТ, шж iнтактнi. Проте такий ефект спостер^аеться лише за умов наявност надли-шку йонiв фтору [19]. Також кислотнють у порожниш рота впливае на швидкiсть реакцп замн щення гiдроксильноТ групи на йон фтору. Так,
