CC BY
10
2. Ехографiчна картина юстозних утворень в пащенпв дослщжувано! групи сшвпадае з даними лтератури. Проте ступiнь вираженостi гшоехогенносп та гiдрофiльностi тканин КБДШ, ч^юсть !х контурiв i характер вмюту рiзняться в порiвняннi з отриманими нами даними, як i частота цих проявiв. Товщина капсули утворень в 49 пащенпв (73,1%) становила 1-2мм; у 18 пацieнтiв (26,9%) вона була до 3мм, що потребуе додатково! конкретизаци i подальшого узагальнення.
Перспективи подальших дослiджень. Отриман дат будуть використан для деталiзацil показань щодо вибору методу оперативних втручань та засвiдчують доцтьшсть подальшого впровадження отриманих даних у клШчну практику.
1. Klyuchihin A. L. Kistoznyie obrazovaniya shei / A.L. Klyuchihin, G.I. Markov, A.E. Kashmanov [i dr.] // Vestnik otorinolaringologii. - 2003. - No.5. -S. 63-64.
2. Kiselev A. S. Branhiogennyie kistyi i svischi litsa i shei / A. S. Kiselev, A. R. Pazhetnev // Rossiyskaya otorinolaringologiya.
- 2007. - No.5. - S. 91-95.
3. Mitkov V. V. Klinicheskoe rukovodstvo po ultrazvukovoy diagnostike / V.V. Mitkov, M.V. Medvedev // - M.: Vidar, - 1996.
- S. 303-329.
4. Manakova A. A. Bokovaya kista shei / L.N. Manakova, A.A. Blotskiy, E.S. Elanskaya // Vestnik otorinolaringologii. - 2006.
- No.1. - S.65-66.
5. Malanchuk V. O. Dobroyakisni puhlini ta puhlino podibni urazhennya schelepno-litsevoyi dilyanki ta shiyi / V.O. Malanchuk, A.V. Konchak // - K.: Vidavnichiy dim «Askanlya», - 2008. - 320 s.
6. Tkachenko P.I. Kisti schelepno-litsevoyi dilyanki (kliniko-morfologichni aspekti) / P.I. Tkachenko, I.I. Starchenko, S.O. Bilokon [ta in.] // - Poltava, - 2013. - 103 s.
7. Gritzmann N. Sonography of soft tissue masses of the neck / N. Gritzmann, A. Hollerweger, P. Macheiner [et al.] // J. Clin. Ultrasound. - 2002. - Vol. 30. - № 6. - P. 356-373.
8. Koischwitz D. Ultrasound of the neck / D. Koischwitz, N. Gritzmann // Radiol. Clin. - N. Am. - 2000. - Vol. 38. - № 5. - P. 1029-1045.
ИНФОРМАТИВНОСТЬ УЛЬТРАЗВУКОВОГО
ИССЛЕДОВАНИЯ ПРИ ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНОЙ ДИАГНОСТИКЕ КИСТ БОКОВОЙ ОБЛАСТИ ШЕИ Ткаченко П. И., Резвина К. Ю.
В работе представлены особенности проведения ультразвукового исследования кист боковой области шеи. На основании полученных результатов и анализа было установлено, что в этой области чаще всего 961агностика96я кисты, каждая из которых имеет свои специфические признаки и по эхографической структурой их можно разделить на бранхиогенные, эпидермоидные, дермоидные и кисты слюнных желез, что в дальнейшем подтвердилось при морфологическом исследовании материала. Это свидетельствует о высокой диагностической информативности данного метода обследования и заслуживает 961агн широкого применения в повседневной клинической практике у пациентов с опухолями и опухолевидными образованиями шеи.
Ключевые слова: ультразвуковая 961агностика, боковая киста шеи.
Стаття надшшла 8.01.2016 р.
SELF-DESCRIPTIVENESS OF ULTRASONOGRAPHY IN THE DIFFERENTIAL DIAGNOSTICS OF CYST OF THE LATERAL NECK AREA Tkachenko P. I., Rezvina K. Yu.
This paper presents the features of ultrasound examination of cysts at the lateral areas of the neck. Based on the results and analysis it was found that in this area often localized cysts, each of which has its own specific features and sonographic structure can be divided into branhiohenni, epidermoid, dermoid and cysts of the salivary glands, which later was confirmed in morphological study material. This shows high diagnostic informative method of examination and which deserves wider use in everyday clinical practice in patients with tumors and tumor formations neck.
Key words: ultrasound diagnostics, lateral cyst of neck.
Рецензент Аветков Д.С.
УДК 618.001.895(477.53)
ДОСВ1Д РОБОТИ ПОЛТАВСЬКОГО М1СЬКОГО КЛ1Н1ЧНОГО ПОЛОГОВОГО БУДИНКУ В УМОВАХ ВТ1ЛЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
В статп представлен nopiBHK®arn даш по роках (2002 та 2012) кшькост полопв, показниюв перинатально!, ранньо! неонатально! смертности кшькост партнерських полопв та ускладнень в пологах у Полтавському мюькому клшчному пологовому будинку тсля втшення шновацшних технологш.
Kjii040Bi слова: шдивщуальш пологов1 зали, партнерсьи пологи, ранне грудне вигодовування.
Надання яюсно1 медично1' допомоги ваптнш, родiллi, породiллi та новонародженiй дитинi е запорукою здорового та повноцiнного життя людини. Враховуючи, що наш пологовий будинок надае допомогу не тiльки жшкам нашого мiста, а й обласи, ми однi з перших в Укрш'ш виступили з iнiцiативою щодо втiлення новiтнiх перинатальних технологiй [1-3]. Наслщуючи мудру пораду Стiва Джобса, ми саме так i вчинили - зробили просту рiч, але не для того, аби стати всесильними, а для того, аби яюсть рододопомоги в нашому мют стала на щабель вище.
Сдиний в мiстi родопомiчний заклад розрахований на 185 лiжок, з них 135 - акушерських. Тривалий час в нашому пологовому будинку юнувало два пологових вщдшення (фiзiологiчне та обсервацшне), якi мали вiдповiдно 5 та 4 пологовi зали на першому i четвертому поверхах.
На наш погляд, це мало певш недолши, а саме: розосередження персоналу по двом поверхам; вщдалешсть пологових зал вщ анестезiологiчноï служби; незручшсть колегiального i максимально швидкого прийняття рiшення; при ургентнiй ситуацiï (наприклад, кесарiв розтин) на одному з поверхiв пацiенти лишаються без спостереження лiкаря; при роботi в одному iз вiддiлень молодого лiкаря втрачаеться можливiсть постiйного його навчання досвщченим лiкарем; вiдсутнiсть можливостi концентрацiï медичноï роботи, вiдпрацювання единоï напрямноï, формування потужного акушерського колективу; органiзацiя роботи пологових зал в пристосованих примщеннях так як проект типовий (1985 року); деонтолопчш моменти (хто краще, хто бiльше?).
На шляху виршення вищеперелiчених проблем у нас народилася щея об'еднати два вiддiлення. Створили пологовий блок на одному поверс поряд iз операцiйною i анестезюлопчним вiддiленням, сконцентрувавши таким чином службу для можливост якомога швидко i оперативно надати допомогу пацiентам i при цьому зберегти комфорт i надшнють в робот медикiв. Для реатзацп дано1' iдеï нам знадобилося: шдтримка i розумiння персоналу пологового будинку (ми вважаемо це найголовшшою складовою будь-яких перетворень i змш так, як думка професiоналiв е найбшьш вагомою i цiнною); шдтримка керiвництва; фiнансування. Використавши фiнансову допомогу спонсорiв, розумiння колективу, власний досвщ i наполегливiсть, пiдтримку керiвництва мюта, опустивши рiзне... через декiлька мiсяцiв почало битися серце мюького клiнiчного пологового будинку - пологовий блок.
Таким чином ми досягли: зосередження персоналу на одному поверсц створили 9 шдивщуальних пологових залiв; сконцентрували на одному поверх пологовi зали, операцшну, анестезiологiчну службу iз палатами штенсивно1' терапiï, центральну стерилiзацiйну; об'еднали техшчш можливостi двох вiддiлень; створили можливост колегiального, максимально швидкого прийняття ршення; нi при жоднiй ситуацiï жшки не лишаються без догляду медичного персоналу; пiд час чергування в бригадi працюють лiкарi i акушери iз рiзним стажем i досвщом, йде безперервне навчання персоналу; в шсляпологовому вiддiленнi тиша i спокш; сформований единий потужний колектив iз единою школою; створенi пологовi зали та пiсляпологовi палати, якi вщповщають стандартам iнновацiйних технологiй в акушерствi та найвимогливiшим бажанням пацiентiв; виршеш одвiчнi деонтологiчнi проблеми; персонал працюе в комфортних умовах, а головне - вщчувае себе впевнено так як поряд завжди плече колеги (рисунок).
Рисунок. Пологовий блок.
OxpiM вищеперелiченого, пологовий будинок мав статус шлотного та обласного треншгового центру для Проекту «Здоров'я матерi та дитини». Це дало змогу впровадити в роботу акушерсько! служби новiтнi медичнi технологи, що грунтуються на доказах та найкращих свiтових клiнiчних практиках, якi адаптоваш до умов в Укра!ш, налагодити безперервне навчання лiкарiв i медсестер.
Натепер в пологовому будинку впроваджеш сучасш принципи ефективно! перинатально! допомоги, рекомендовано! ВОЗ та ЮН1СЕФ, що включають: вiдповiдальне материнство i батьювство; вiдношення до плоду, як до особистостц фiзiологiчне ведения пологiв i3 мiнiмальним втручанням; присутнiсть близько! людини на пологах; раннiй та необмежений контакт матерi та дитини, мшмальне втручання медперсоналу в процедури догляду за новонародженим; формування прiоритету здорового новонародженого та демедикалiзацiя раннього неонатального перюду; ранне грудне вигодовування; тдтримка теплового ланцюжка при проведеннi ушх лiкувально-профiлактичних заходiв; ефективна первинна реашмащя; пiсля пологiв мати з дитиною знаходяться до виписки в iндивiдуальнiй палатi з пiдвищеними умовами комфорту, що наближеш до домашнiх; до догляду за новонародженим заохочуються члени родини; забезпечеш умови для вшьного вiдвiдувания породiль родичами.
Аби впевнитися в тому, що ми обрали вiрний шлях, ми провели ретельний анатз основних напрямкiв роботи акушерсько! служби нашого клiнiчного пологового будинку та порiвняли рейтинговi показники за 2002 та 2012 рр. саме тому, що з 2013 року в Полтавi функщонуе перинатальний центр, куди госштатзуються жiнки з ускладненими, що, в свою чергу, не дае можливост коректно порiвняти показники 2013-2014 рр. За 2012 рш в Полтавському мюькому клiнiчному пологовому будинку вщбулося 3279 пологiв, що на 1365 полопв бiльше шж у 2002 роцi (на 41,6%). 65% полопв у 2012 рощ визнано, як неускладнеш, проти 53% у 2012 рощ. Перинатальна смертшсть за 2012 рш мае показник 5,1%о проти 8,8%о вiдповiдно за 2002 рш. Не вiдбулося зменшення показника ранньо! неонатально! смертностi (3,6%о), але треба взяти до уваги, що з 2007 року в Укра!ш рееструеться смертнiсть вiд 500 г. Акушерсью кровотечi у 2012 рощ спостериалися у 0,2% випадках проти 1,5% у 2002 рощ. Бшьше шж у 2 рази зменшився показник розширення об'ему операци пiд час кесаревого розтину (з 1,3% до 0,6%).
1з впровадженням новiтнiх перинатальних технологiй вдалося значно знизити показник хiрургiчного розтину промежини з 15,9% у 2002 рощ до 2,8% у 2012 рощ. На 2% знизився показник слабкосп пологово! дiяльностi. Значно зменшилась питома вага новонароджених, як були пролшоваш у вiддiленнi iнтенсивно! терапi! новонароджених у 2012 рощ в порiвняннi з 2002 роком - 5,9% проти 8,5% вщповщно. Летальшсть серед новонароджених за перюд, що аналiзувався, зменшилася з 0,5% до 0,1%. Рiвень партнерських пологiв у 2012 рощ сягнув 96%, тодi як у 2002 рощ !х не було взагаль
1. Таким чином зрозумшим стае той факт, що змши структури мiського клiнiчного пологового будинку, впровадження новiтнiх перинатальних технологш, безперервне навчання персоналу науковцями кафедри акушерства i гiнекологi! №1 ВДНЗУ «УМСА» на чолi з професором Громовою А.М. дали змогу значно покращити яюсть медично! допомоги в нашому заклада
2. За останнш час у мiському клiнiчному пологовому будинку склався високопрофесшний, доброзичливий, вщкритий до спiлкувания колектив. Тут пануе колепальна атмосфера та зацiкавленiсть щодо результапв роботи.
1. Nakaz MOZ Ukrayini vId 13.04.2011 r. No. 204 «Pro zatverdzhennya ta vprovadzhennya primirnogo pereliku poslug perinatalnoyi dopomogi na vsih etapah yiyi nadannya».
2. Nakaz MOZ Ukrayini vid 04.04.2005 r. No. 152 «Pro zatverdzhennya Protokolu medichnogo doglyadu za zdorovoyu novonarodzhenoyu ditinoyu»
3. Nakaz MOZ Ukrayini vid 04.08.2006 r. No. 540 «Pro zatverdzhennya printsipiv pidtrimki grudnogo vigodovuvannya, kriteriyiv ta poryadku otsinki zakladu ohoroni zdorov'ya na vidpovidnist statusu «likarnya, dobrozichliva do ditini».
ОПЫТ РАБОТЫ ПОЛТАВСКОГО ГОРОДСКОГО OPERATIONAL EXPERIENCE OF POLTAVA
КЛИНИЧЕСКОГО РОДИЛЬНОГО ДОМА В MUNICIPAL CLINICAL MATERNITY HOSPITAL IN
УСЛОВИЯХ ВНЕДРЕНИЯ ИННОВАЦИОННЫХ IMPLEMENTATION OF ADVANCED
ТЕХНОЛОГИЙ TECHNOLOGIES
Удовицкая Н. А. Udovytska N. O.
В статье представлены сравнительные данные по The paper presents comparative data for the year (2002
годам (2002 и 2012) количества родов, показателей and 2012) the number of births, perinatal, early neonatal
перинатальной, ранней неонатальной смертности, mortality, the number of affiliate birth and delivery
количество партнерских родов и осложнений в родах в complications in childbirth in the town of Poltava clinical
Полтавском городком клиническом родильном доме с maternity hospital with the introduction of innovative
внедрением инновационных технологий. technologies.
Ключевые слова: индивидуальные родильные залы, Key words: individual delivery rooms, affiliate birth,
партнерские роды, раннее грудное вскармливание. early breastfeeding.
Стаття надшшла 24.12.2015 р. Рецензент Лiхачов В.К.
УДК 616
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ВАГ1ТНОСТ1 ТА ПОЛОГ1В ЗАЛЕЖНО В1Д ЛОКАЛ1ЗАЦП
ПЛАЦЕНТИ В МАТЦ1
Вивчено клшчний переб1г ваптносп 1 полопв у 1080 жшок. Проведено ультразвукових сканувань - 1450 (в динамщ); антропометрш - 560; кардютокографш - 710 (в динамщ); тонусметрш - 242; морфолопчних дослщжень послвдв - 80. Встановлено, що клшчний переб1г полопв залежить вщ локал1зацп плаценти в порожниш матки. Розташування 11 у верхшх вщдшах матки сприяе виникненню слабкост пологово'! д1яльностг Навпаки, при низькому розташуванш плаценти частше спостершаються гшотошчш кровотеч1 в тсляпологовому перюдг
Прогнозування слабкост пологово! д1яльност1 повинне здшснюватися на тдстав1 виявлення фактор1в ризику. Виявлена залежшсть пологово! д1яльност вщ локал1зацп плаценти в матщ дало змогу лжарю акушеру-пнекологу враховувати даний фактор при прогнозуванш розвитку СПД. Своечасне прогнозування та адекватна профшактика СПД дозволили знизити частоту слабкост пологово! д1яльност1 в 3 рази, а оперативного розродження - в 2 рази.
Ключов! слова: ваптшсть, пологи, плацента, слабисть пологово! д1яльност1
Робота е фрагментом НДР "Вивчення патогенетичних механiзмiв виникнення захворювань репродуктивной системи у жток, розробка методiв удосконалення 1х профшактики, консервативного та оперативного л^вання i реабттаци"№ держреестраци 0112и002900.
Серед причин, що ведуть до зниження материнсько! та перинатально! смертносп, важливе мюце займають аномалп розташування плаценти - передлежання плаценти i !! низьке розташування (низька плацентащя). Частота коливаеться вiд 0,3% до 1,04%, низька плацентащя зустрiчаеться в 9,1% спостережень [1, 2, 4, 8, 10]. Перинатальна смертшсть при атиповому розташуванш плаценти досягае 22-81%, а материнська смертшсть при цьому коливаеться вщ 2% до 10% [2, 10].
Акушери давно звернули увагу на те, що зi збшьшенням термiну ваптносп плацента перемщаеться вщ внутршнього зiву шийки матки у напрямку догори, що отримало назву феномена «мiграцi!». Механiзм м^рацп плаценти повнiстю не з'ясований, а також не дана оцшка стану плода та новонародженого у груш жшок з «мнращею плаценти». Опублшоваш клшшо-фiзiологiчнi данi про порушення функцi! плаценти при рiзнiй локалiзацi! неоднозначнi [4, 5, 6, 7], що вимагае подальшого вивчення дано! проблеми.
Вживання радiоактивних iзотопiв для визначення локалiзацi! плаценти дозволило тдвищити точнiсть дiагностики i зменшити дозу опромшення плоду. Термографiчний спосiб визначення локалiзацi! плаценти, на думку багатьох авторiв, е недостатньо ефективним. Його достовiрнiсть коливаеться вiд 50 до 96%. Бшьш достовiрнiшою е ультразвукова ехолокацiя плаценти. Величезнi можливостi мае ультразвукова дiагностика [3, 9, 11].
