CC BY
6Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 1. С. 147-154.
УДК346.62:347.73 (479.25)
ДОСВ1Д РЕСПУБЛ1КИ В1РМЕН1Я ЩОДО БОРОТЬБИ З В1ДМИВАННЯМ ГРОШЕЙ I Ф1НАНСУВАННЯ ТЕРОРИЗМУ
Буткевич С. А.
Кримський юридичний шститут Нацонального утверситету «Юридична академш Украгни iM. Я. Мудрого», м. Смферополь, Украгна
У статп розглянута основш етапи становлення та розбудови законодавства та системи оргашв Ре-спублжи Ырмешя, уповноважених уживати заходш по боротьбi з вiдмиванням грошей i фшансуван-ням тероризму, а також в1дпов1дальшсть за порушення антилегалiзацiйного законодавства.
Ключовi слова: вiдмивання грошей, вдосконалення, запобггання, протидiя, фшансування тероризму.
На початку ХХ1 ст. з урахуванням наявних i потенцшних загроз для нацюналь-но! безпеки, зокрема поширення факпв використання недосконалостi кредитно-банювсько1 системи з метою легалiзацil злочинних доходiв, а також системи забез-печення економiчноl безпеки, в тому чи^ завдяки зростанню потужностей злочинних груп терористично! (екстремютсько!) спрямованостi, кожна iз кра!н пострадян-ського простору розпочала створювати органiзацiйно-правовi механiзми протиди цим суспiльно небезпечним явищам.
За оцiнками мiжнародних фахiвцiв, Республiка Вiрменiя (далi - РВ) не вважа-еться крашою тдвищеного ризику, яка може використовуватися для вщмивання грошей i фiнансування тероризму. Фшансова система РВ залишаеться невеликою, при цьому банювсью установи домшують - на сукупнi банкiвськi активи приходиться близько 91 % активiв уиа фшансово1 системи Республши [1, с. 9]. Разом з цим, економша РВ значною мiрою залежить вiд грошових переказiв з-за кордону, що надходять вiд трудових м^ранпв (переважна бiльшiсть яких перебувае в Росш-ськiй Федераци, Захщнш Gвропi та Сполучених Штатах Америки), а завдяки своему географiчному положенню на Кавказi, вона може перетворитися на транзитний пункт для транспортування наркотичних засобiв, психотропних речовин, а також людей (злочини, що е предикатними стосовно вщмивання грошей). Крiм цього, залишаеться актуальною проблема боротьби з корупщею [1, с. 15].
Враховуючи викладене вище, в нашому дослiдженнi ми проаналiзуемо основш положення антилегалiзацiйного законодавства РВ та li досвiд у зазначенiй сферi з метою вивчення можливостi !х використання в нацiональному правовому полг
Окремi аспекти запобiгання та протиди легалiзацil (вiдмиванню) доходiв, одер-жаних злочинним шляхом, i фiнансуванню тероризму в зарубiжних кра1нах були предметом наукових розвiдок Л.1. Аркушi, О.М. Бандурки, В.С. Зеленецького, O.G. Користша, В.Л. Кротюка, I.G. Мезенцево1, О.Г. Павлова, С.В. Симов'яна, В.А. Тимошенка, Д.А. Файера, О.А. Шебунова тощо. Втiм, досвiд РВ у сферi боротьби з вiдмиванням грошей i фiнансуванням тероризму самостiйним предметом до-слiдження не обирався, а тому не знайшов належного вщбиття в науковм лперагург
147
Отже, метою статп е ан^з оргашзацшно-правових засад функцiонування сис-теми боротьби з вiдмиванням грошей i фiнансуванням тероризму у РВ, на пiдставi якого можуть бути сформульоваш пропозици i рекомендаци для вдосконалення на-цiонального антилегалiзацiйного законодавства.
На шляху розбудови так звано! антилегалiзащйноl системи РВ було вжито комплекс оргашзацшних i практичних заходiв з метою iмплементащl мiжнародних ре-комендацiй у цiй сферi до нацiонального правового простору.
Первинно формування законодавчо! бази для антилегалiзацiйних заходiв було розпочато з кримiналiзацil злочинiв «вiдмивання грошей» i «фшансування тероризму» у 2003 i 2004 рр. вiдповiдно. Нинi ст. 190 Кримшального кодексу РВ визначае, що легал1зац1ею незаконных доходов (в1дмиванням грошей) е конверсiя або перевод майна, якщо вiдомо, що таке майно е доходами вщ злочишв, з метою укриття чи утаювання незаконного джерела власностi або з метою надання допомоги будь-якiй особ^ яка брала участь у вчиненш предикатного злочину, уникнути правових нас-лiдкiв сво!х дiй, або укриття чи утаювання справжнього характеру, джерела, мюцез-находження, розмiщення, права власност^ руху або належностi, знаючи що таке майно е доходами вщ злочишв, або на придбання, володшня, користування чи роз-порядження майном, знаючи, що таке майно одержано вщ злочину. При цьому шд майном розумiеться будь-який вид майна, в тому чи^ активiв, цшних паперiв i майнових прав, а у випадках, передбачених мiжнародними договорами РВ, шших об'ектiв цивiльних прав, одержаний чи набутий безпосередньо або опосередковано при скоенш злочишв, передбачених статтями 104, 112, 113, 117, 122, 131-134, 166, 168, 175-224, 233-235, 238, 261, 262, 266-270, 281, 284, 286-289, 291, 292, 295, 297, 298, 308-313, 329, 352, 375, 383, 388 i 389 цього Кодексу. Вщповщно до ст. 217.1 Кримшального кодексу РВ, фтансуванням тероризму е безпосередне чи опосеред-коване надання або збирання кошпв з незаконним намiром, щоб вони використову-валися, або при усвщомленш того, що вони будуть використаш в повному обсязi чи частково для здшснення терористичного акту, терористичною оргашзащею або окремими терористами [2, с. 120-121]. Водночас зазначимо, що розслщування вка-заних злочишв проводять слiдчi полщи (ст. 190 КПК РВ).
Перший антилегалiзацiйний закон РВ був прийнятий у 2004 р. i набув чинностi в 2005 р. Новий розвиток антилегалiзацiйне законодавство отримало в 2008 р. у зв'язку iз прийняттям указаного закону в новш редакци. Так, метою Закону РВ «Про боротьбу з вщмиванням грошей i фшансуванням тероризму» е захист прав, свобод i законних iнтересiв суспiльства та держави шляхом утворення правових структур по протиди вiдмиванню грошей i фiнансуванню тероризму задля забезпе-чення правових механiзмiв гарантування стабiльностi економiчноl системи Респуб-лiки. Вказаний Закон регулюе вiдносини у сферi боротьби з вщмиванням грошей i фшансуванням тероризму, визначае систему уповноважених оргашв у цiй сферi, процедури й умови для сшвроб^ництва мiж такими органами, а також питання, пов'язаш з наглядом i введенням санкцш проти вiдмивання грошей i фшансування тероризму [3].
Щодо нащонально! стратеги боротьби з вщмиванням грошей i фшансуванням тероризму, то И концепщя полягае у: по-перше, шдвищенш ефективносп нацiона-льно! антилегалiзацiйноl системи та забезпеченш гнучкостi механiзмiв И застосу-вання; по-друге, захист економiки та фшансово! системи вiд ризикiв бути викорис-
148
таними для вщмивання грошей i фшансування тероризму; по-трете, невщворотно-ст караностi вiдмивання грошей i фiнансування тероризму та сприянш сощально! нетерпимостi до них [4, с. 7]. При цьому таю заходи мають упроваджуватися завдя-ки ефективному застосуванню антилегалiзацiйного законодавства та мiжнародних стандартiв, за допомогою об'еднання i розширення нацiональних, регiональних i мiжнародних зусиль та iнiцiатив. Крiм цього, вважаемо важливим аспектом закрш-лення в антилегалiзацiйному законодавствi основних принцишв боротьби з вщми-ванням грошей i фiнансуванням тероризму [5, с. 40]. Зокрема, визначено, що для усшшно! реалiзацil антилегалiзацiйноl стратеги РВ дiяльнiсть уповноважених суб'ектiв повинна грунтуватися на засадах: професiоналiзму; правосуддя; сшвроб^-ництва; взаемно! поваги; довiри; iнiцiативи; конфiденцiйностi; гласностi [6, с. 1].
За аналопею iз законодавством Укра!ни та переважно! бiльшостi кра!н постра-дянського простору, у РВ передбачена дворiвнева система боротьби з вщмиванням грошей i фiнансуванням тероризму. Так, до звтних одиниць (аналог втизняних суб'екпв первинного фiнансового мошторингу) вiдносяться: банки; кредитнi орга-шзаци; особи, що здiйснюють управлiння швестицшними фондами; особи, що за-ймаються кушвлею-продажем шоземно! валюти; особи, що здшснюють перекази грошових коштiв; особи, що надають швестицшш послуги вщповщно до Закону РВ «Про ринок цшних паперiв»; центральний депозитарiй, що регулюе ринок цшних паперiв вщповщно до Закону РВ «Про ринок цшних паперiв»; страховi (у тому чис-лi перестраховi) оргашзаци i страховi (у тому числi перестрахов^ брокери; ломбар-ди; рiелтори (агенти з нерухомосп); нотарiуси; адвокати, а також незалежш юристи та фiрми, що надають юридичнi послуги; незалежш аудитори та аудиторсью фiрми; торговщ дорогоцiнними металами; торговцi дорогоцiнним камшням; торговцi тво-рами мистецтва; оргашзатори аукцiонiв; казино й особи, що оргашзовують азартнi iгри й лотере!, включаючи осiб, що органiзовують азартш iгри в мереж 1нтернет; трасти i компани, що надають послуги. А також: кредитш бюро; Уповноважений орган, що вщповщае за функцюнування iнтегрованого державного кадастру неру-хомостц державний орган, що здiйснюе реестращю юридичних осiб (Державний реестр), яю вiдповiдно до антилегалiзацiйного законодавства зобов 'язаш надавати iнформацiю про шдозрш операцil у певних випадках [3]. Отже, до звтних одиниць вщнесеш не тiльки суб'екти господарювання, але й державш органи, дiяльнiсть яких пов'язана з наданням фiнансових послуг, реестращею й обробленням певно! шформаци тощо.
Втiм, недолiком антилегалiзацiйного законодавства РВ убачаеться вiдсутнiсть чiтко визначено! системи оргашв, що здiйснюють регулювання i нагляд у цiй сферi (аналог вiтчизняних суб'ектiв державного фшансового монiторингу). Так, у ст. 3 Закону РВ «Про боротьбу з вщмиванням грошей i фшансуванням тероризму» лише зазначено, що наглядовими органами е уповноважеш органи, що видають лщензи звеним одиницям (на призначення, присвоення квалiфiкацi!, iншу дiяльнiсть, що потребуе дозволу та нагляду) [3], але в антилегалiзацiйному законодавствi !х пере-лiк не визначений. На наш погляд, ця прогалина потребуе усунення за аналопею iз законодавством шших кра!н пострадянського простору [7, с. 192-234].
Разом з цим, iншi недолши та суперечностi в антилегалiзацiйному законодавствi РВ можна класифшувати на такi групи: ризики, пов Язаш з нормативно-правовими актами профыактичного характеру (обмеження для правоохоронних оргашв при
149
розкритп банювсько1 таемнищ; o6ir фiнансових ÎHCTpyMeHTÎB, оформлених на пред'явника; вiдсyтнiсть належного контролю за дiяльнiстю власникiв казино, орга-HÎ3aTopÎB азартних irop i лотерей, а також дiевого механiзмy заморожування коштiв, одержаних вiд тероризму); недолти, пов 'язат з належним виконанням нормативно-правовых акт1в профтактичного характеру (пасивна звГтнють звгтних одиниць про тдозрш угоди; вщсутнють дiевого нагляду i мехашзму притягнення до вщповща-льностi осГб, винних у поpyшеннi антилегалiзацiйного законодавства; повшьний на-гляд за дiяльнiстю некомеpцiйних оpганiзацiй); ризики, пов'язаш з нормативно-правовими актами кримгнальног спрямованостг (вщсутнють пщстав для конфюкаци майна третГх осiб у рамках кримшально1' справи за предикатними злочинами); недо-лгки, пов'язаш з належним виконанням нормативно-правових актгв кримгнальног спрямованостг (вщсутнють можливосп для проведення самостшних дослщжень у справах про вiдмивання грошей i фшансування тероризму; незначна кшькють судо-вих виpокiв за такими справами) [8, с. 2-3].
Уповноважений орган по боpотьбi з вщмиванням грошей i фшансуванням тероризму вщповщно до покладених на нього завдань виконуе такi фyнкцiï: 1) одержуе звiти вiд звiтних одиниць, шформащю вiд державних оpганiв та оргашзацш; 2) аналiзyе отpиманi звГти та iнфоpмацiï; 3) направляе заяви до оргашв кримшально-го розслщування у визначених законодавством випадках; 4) для цшей, визначених антилегалiзацiйним законодавством, звертаеться iз запитами про надання iншоï ш-фоpмацiï вiд звггних одиниць, у тому числi вщомостей з обмеженим доступом; 5) для цшей, визначених антилегатзацшним законодавством, звертаеться ¡з запитами про надання iншоï iнфоpмацiï вщ державних оргашв, зокрема контролюючих i правоохоронних, у тому числГ вiдомостей з обмеженим доступом; 6) визначае строки усунення чи виправлення недолшв у pазi надання неповних чи неточних звтв або ненадання звтв звГтними одиницями; 7) самостiйно або спшьно зГ звгтними одиницями, контролюючими та шшими органами чи оргашзащями приймае правовГ акти у сферГ боротьби з вщмиванням грошей i фшансуванням тероризму, затвер-джуе керГвш принципи та обнародуе вщповщш типологи; 8) надае право звГтним одиницям призупинити дшовГ стосунки та фшансовГ операцп вщповщних суб'екпв; 9) сприяе нагляду за звгтними одиницями в порядку й випадках, визначених законодавством; 10) визначае шдстави й умови проведення внутршнього аудиту фшансо-вих шститутГв у сферГ боротьби з вщмиванням грошей i фшансуванням тероризму; вимагае проведення зовшшнього аудиту; 11) застосовуе санкцп, встановлеш для порушниюв антилегатзацшного законодавства, а також клопоче про введення сан-кцш стосовно звГтних одиниць; 12) ухвалюе ршення про призупинення пщозршо1' угоди чи дшових стосунюв або заморожування коштГв, пов'язаних з тероризмом; 13) регулярно забезпечуе звГтних одиниць шформащею за поданими ними ведомостями; 14) оргашзовуе треншги у сферГ боротьби з вщмиванням грошей i фшансуванням тероризму та координуе навчання, що проводяться шшими органами в цш сферГ, а також пщвищення кватфГкаци пращвниками пщроздшу фшансово1' розвщ-ки; 15) обнародуе рГчш звгти про свою дГяльнють; 16) пщвищуе шформованють громадськост про стан боротьби з вщмиванням грошей i фшансуванням тероризму; 17) укладае угоди про сшвробГтництво з мГжнародними оргашзащями та шоземни-ми пщроздшами фшансових розвщок; забезпечуе обмш шформащею тощо [3]. Тоб-то здшснюваш ним функцп у цш сферГ можна класифГкувати на заходи нормативно-
150
правового, оргашзацшного, контрольного (наглядового), шформацшно-анал^ичного, навчально-методичного характеру, а також оргашзащю мiжвiдомчо! взаемоди i мiжнародного спiвробiтництва.
В нормативно-правових документах РВ неодноразово пiдкреслюеться, що участь правоохоронних та iнших державних органiв, зокрема Центрального банку, Генеральное' прокуратури, полщп, Служби нацюнально! безпеки, Комтету з державних доходiв, Мiнiстерства закордонних справ, Мiнiстерства юстици, Мiнiстерства фiнансiв, Судового департаменту, Асощацп банкiв, Нотарiально! палати, Асощацп адвока^в, Асощацп бухгалтерiв та аудиторiв, вщшрае провiдну роль у функщону-ванш антилегалiзащйно! системи Республiки. При цьому активна плщна праця мiж ними забезпечуватиме ll подальшу розбудову.
Багатосторонне сшвроб^ництво мiж указаними суб'ектами здшснюеться пiд егiдою Мiжвiдомчо! комюп по боротьбi з фальшивомонетництвом, шахрайством з пластиковими картками та шшими пла^жними iнструментами, а також вщмиван-ням грошей, що утворена Указом Президента РВ. Основним завданням ще! Комюп, яка функцiонуе пiд головуванням Голови Центрального банку, е формування та ре-алiзацiя едино! скоординовано! политики у цiй сферi. Технiчне забезпечення роботи Комiсi! покладено на Центр фшансового монiторингу, який також виконуе функцп секретарiату.
Водночас Центр фшансового мошторингу, що створений у 2005 р. як окремий шдроздш Центрального банку РВ, посщае прiоритетне мюце в указаних заходах. Вiн е шдроздшом фiнансово! розвiдки адмiнiстративного типу, який виступае посе-редником мiж звiтними одиницями та правоохоронними органами, при цьому нага-льним завданням Центру фшансового мошторингу е формування та реалiзацiя едино! державно! пол^ики у сферi боротьби з вщмиванням грошей i фiнансуванням тероризму.
Разом з цим, фахiвцi виокремлюють таю недолши у дiяльностi судових i правоохоронних органiв при проведенш антилегалiзацiйних заходiв, як вiдсутнiсть: прак-тичних занять для працiвникiв шдроздшв слiдства та дiзнання, прокуратури у сферi тактики й методики виявлення факпв вiдмивання грошей i фшансування тероризму, збору й перевiрки доказiв; практичних тренiнгiв для працiвникiв прокуратури у сферi доведення фактiв скоення вщмивання грошей i фiнансування тероризму i пре-дикатних злочинiв, а також для пращвниюв прокуратури та суддiв - у сферi перев> рки та оцiнки вiдповiдних доказiв; технiчних засобiв для працiвникiв шдроздшв слiдства та дiзнання, прокуратури [8, с. 3-4]. У свою чергу, для дiяльностi оргашв, яю здшснюють нагляд за представниками нефiнансових шдприемств i професiй (Мiнiстерство юстици, Мшстерство фiнансiв, Державний комiтет кадастру, Палата адвока^в), характерi такi недолiки, як вщсутшсть професiйних ресурсiв для контролю в цш сферi, а також розроблених методологш для виявлення ризиюв, пов'язаних з дiяльнiстю вказаних категорiй звiтних одиниць [8, с. 4].
Отже, Центр фшансового мониторингу виконуе завдання i функцп як уповнова-жений орган РВ у сферi боротьби з вiдмиванням грошей i фiнансуванням тероризму, за винятком тих, що покладенi на Правлшня Центрального банку РВ. Такими завданнями е: 1) одержання шформацп вщ звiтних одиниць, державних оргашв та оргашзацш; аналiз iнформацi! на тдсташ таких вiдомостей та !! направлення до ор-ганiв кримшального переслщування в разi достатнiх шдозр у вiдмиваннi грошей i
151
фшансуванш тероризму; 2) сприяння звеним одинцям та уповноваженим держав-ним органам у подальшiй розбудовi системи запобiгання вiдмиванню грошей i фь нансуванню тероризму; 3) взаeмодiя з органами кримiнального розслiдування, на-глядовими та iншими уповноваженими державними органами на нащональному рiвнi та сшвроб^ництво з iноземними пiдроздiлами фшансових розвiдок на мiжна-родному рiвнi задля ефективного кримiнального розслiдування та нагляду з метою виявлення факпв вщмивання грошей i фiнансування тероризму; 4) представлення РВ у мiжнародних оргашзащях, що ведуть боротьбу з вщмиванням грошей i фшан-суванням тероризму; 5) шдвищення iнформованостi громадськосп про негативнi наслiдки вiдмивання грошей i фiнансування тероризму, а також сприяння шдви-щенню рiвня И обiзнаностi у цiй сферi [9].
Голову та пращвниюв Центру фшансового монiторингу призначае Рада Центрального банку РВ. При цьому Голова Центру фшансового мошторингу несе персональну вщповщальшсть за дисциплiну, своечасне i належне виконання пра-цiвниками Центру сво1х функцiональних обов'язкiв. З метою виконання цих завдань у складi Центру фшансового мошторингу створеш та функщонують пiдроздiли: правового забезпечення; мiжнародних вiдносин; аналiзу; забезпечення функщону-вання шформацшно! системи та розвитку; а також обслуговуючий персонал [9]. Так, вгддгл аналгзу вивчае шформащю про факти вщмивання грошей i фшансування тероризму, в тому числi повщомлення про пiдозрiлi операци, одержанi вщ звiтних одиниць, у разi необхщност направляе iнформацiю до уповноважених оргашв, на-дае експертну допомогу, здшснюе нагляд за звiтними одиницями та забезпечуе належне виконання законодавства в цш сферг Ыддгл забезпечення функцюнування гнформацШно! системи та розвитку координуе збирання звтв вiд зв^них одиниць, оброблюе та зберiгае шформащю в центратзованш базi даних; забезпечуе створен-ня та розвиток вщповщних баз даних доступу, в тому чи^ з обмеженим доступом; вщповщае за створення та розвиток порiвняльних алгоритмiв, що використовуються для анаттичних цiлей. Ыддгл м!жнародних вiдносин вивчае можливосп iмплемен-таци мiжнародних стандарт боротьби з вiдмиванням грошей i фiнансуванням тероризму до нащонального законодавства; вiн координуе спiвробiтництво Центру фшансового мошторингу з мiжнародними структурами та шоземними пiдроздiлами фiнансових розвщок, а також забезпечуе виконання резолющй та угод, прийнятих уповноваженими мiжнародними структурами.
Безперечно, що основним завданням Центру фiнансового монiторингу е збирання, аналiз та обмiн шформащею з метою боротьби з вщмиванням грошей i ф> нансуванням тероризму, тобто забезпечуе шформацшне забезпечення антилегалiза-цшно! системи (див. табл. 1). Разом з цим, шляхами подальшого вдосконалення дiя-льностi пiдроздiлу фшансового мошторингу РВ убачаеться надання йому прямого i безперешкодного доступу до рiзних джерел шформаци, що може бути пов'язана з вщмиванням грошей i фшансуванням тероризму, а також урахування передового зарубiжного досвiду розбудови антилегалiзацiйного законодавства.
Таблиця 1. Основш показники дiяльностi Центру ф1нансового мошторингу у 2006-2011 рр.
Показники 20 06 2007 2008 2009 2010 2011
Одержано шформацш про шдозрь 52 6 77 2 93 3 103 136 150
152
л фшансов1 операцп 07 65 12 021 580 565
Направлено узагальнених шфор-мацш до правоохоронних оргашв 2 11 11 9 23 17
Порушено кримшальних справ за узагальненою шформащею 2 2 2 1 5 1
Направлено запипв до правоохоронних оргашв - 12 23 13 15 33
Одержано запипв в1д правоохоронних оргашв - 13 19 39 53 58
Кримшальш справи, порушен за шщативою правоохоронних оргашв 2 2 5 9 8 9
Всього кримшальних справ 4 4 7 10 13 10
Засуджено ос1б 1 - - 6 4 5
Сума вщмитих грошей - - 802 тис. дол. США 1,1 млн. дол. США 345 тис. * драм i 290 тис. дол. США -
Сума конфюкованих грошей 0,3 млн. драм - - 53,8 млн. драм i 25,2 тис. евро 514 млн. драм 415,5 млн. драм
Направлено запипв шоземними ПФР - 18 17 25 25 36
Направлено запипв до шоземних ПФР - 17 20 16 28 30
* - 1 драм (AMD) = 0,02 гривш (UAH).
Щодо адмшютративно1 вщповщальносп в цш сфер^ то ст. 165.9 Кодексу РВ про адмшютративш правопорушення передбачае вiдповiдальнiсть за порушення антилегалiзацiйного законодавства фiзичними особами, якi не е фшансовими уста-новами, звггними одиницями, а також посадовими особами державних оргашв. Таю справи про адмшютративш правопорушення розглядаються вiдповiдними наглядо-вими органами, вiд iменi яких ïx голова накладае адмiнiстративнi санкци, або Центральним банком РВ, вщ iменi якого його Правлiння накладае адмшютративш санкци. У випадку порушення антилегалiзацiйного законодавства посадовими особами державних оргашв таю справи розглядаються вщповщними державними органами, вщ iменi яких керiвник державного органу накладае адмшютративш санкци (ст. 244.12).
Таким чином, аналiз антилегалiзацiйного законодавства РВ свщчить про його системнють, комплекснiсть та узгодженiсть, при цьому оргашзацшно-штатна структура пiдроздiлу фшансового мошторингу е виправданою та лопчною. Функщону-вання Центру фiнансового мошторингу у складi Центрального банку РВ, як шдроз-дiлу фiнансовоï розвщки адмiнiстративного типу, дае йому змогу виступати як спо-лучна ланка мiж фiнансовим та iншим секторами, зобов'язаними надавати шформа-цiю, з одного боку, та правоохоронними органами - з шшого. Водночас основний наголос у антилегалiзацiйнiй системi РВ зроблений на тому, що прюритетними заходами боротьби з вщмиванням грошей i фшансуванням тероризму мають бути превентивш заходи як з боку фшансових установ, так i правоохоронних оргашв.
Список л^ератури:
1. Anti-Money Laundering and Combating the Financing of Terrorism : Mutual Evaluation Report, Armenia, 22 September 2009. - Strasburg, MONEYVAL, 2009. - 425 p.
2. Саруханян В. О. Международно-правовые средства борьбы с легализацией (отмыванием) дохо-
153
дов, полученных преступным путем : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Саруханян Вазген Оганесо-вич ; Московский гос. ин-т междунар. отношений (ун-т) МИД России. - М., 2010. - 150 с.
3. On Combating Money Laundering and Terrorism Financing : Law of the Republic of Armenia, June 21, 2008, AL-80-N. - Yerevan, 2008. - 23 p.
4. 2013-2015 National Strategy for Combating Money Laundering and Terrorism Financing : Approved on October 25, 2012 at the meeting of the Interagency Commission on the Fight against Counterfeiting of Money, Fraud in Plastic Cards and Other Payment Instruments, Money Laundering and Terrorism Financing.
- Yerevan : Central Bank of Armenia, Financial Monitoring Center, 2012. - 18 p.
5. Буткевич С. А. Принципи фшансового мошторингу: постановка проблеми / С. А. Буткевич // матерiали мiжнар. наук.-практ. конф. [«Принципи фшансового права»] (м. Харюв, 19-20 квгг. 2012 р.).
- Х. : Право, 2012. - С. 39-41.
6. 2010-2013 National Strategy for Combating Money Laundering and Terrorism Financing : Approved on March 26, 2010 at the meeting of the Interagency Commission on the Fight against Counterfeiting of Money, Fraud in Plastic Cards and Other Payment Instruments, Money Laundering and Terrorism Financing. -Yerevan : Central Bank of Armenia, Financial Monitoring Center, 2010. - 7 p.
7. Буткевич С. А. Фшансовий мониторинг в Укра!ш (органiзацiйно-правовi аспекти) : монографiя / С. А. Буткевич. - ймферополь : КРП «Вид-во «Кримнавчпеддержвидав», 2010. - 286 с.
8. Summary of Conducting a Strategic Analysis of Money Laundering and Terrorism Financing Risk in the Republic of Armenia. - Yerevan : Central Bank of Armenia, Financial Monitoring Center, 2011. - 10 p.
9. Statute of the Financial Monitoring Center of the Central Bank of the Republic of Armenia : Appendix the Board of the Central Bank Resolution No. 117A, Dated May 8, 2009. - Yerevan, 2009. - 5 p.
Буткевич С. А. Опыт Республики Армения по борьбе с отмыванием денег и финансированием терроризма / С. А. Буткевич Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 1. - С. 147-154.
В статье рассмотрены основные этапы становления и развития законодательства и системы органов Республики Армения, уполномоченных осуществлять мероприятия по борьбе с отмыванием денег и финансированием терроризма, а также ответственность за нарушение антилегализационного законодательства.
Ключевые слова: отмывание денег, усовершенствование, предупреждение, противодействие, финансирование терроризма.
Butkevych S. A. The Experience of the Republic of Armenia on Combating Money Laundering and Terrorism Financing / S. A. Butkevych // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2013. - Vol. 26 (65). № 1. - Р. 147-154.
In article the basic stages of becoming and development of the legislation and system of bodies of the Republic of Armenia are considered, authorized to carry out actions on counteraction to money laundering and financing of terrorism, and also the responsibility for infringement anti-money laundering legislation.
Key words: money laundering, improvement, prevention, counteraction, financing of terrorism.
154
