CC BY
170
[Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://intkonf.org.
11. Лямец В. И. Системный анализ. Вводный курс / В. И. Лямец, А.Д. Тевяшев. - [2 -изд., перераб. и допол.] - Х: ХНУРЭ, 2004. - 448 с.
12. Панасюк А. Ю. Формирование имиджа. Стратегия, психотехнологии, психотехники /
А. Ю. Панасюк. - М. : Омега-Л, 2008. - 266 с.
13. Висоцька Л. Напрямки формування комплексної статистичної системи показників ліквідності банків / Л.Висоцька // Банківська справа. - 2005. - №5. - С. 39-51.
14. Ross S. A. Fundamentals of corporate finance / S. A. Ross, R. W. Westerfield, B. D. Jordan.
- [7th edition]. - Chicago: IRWIN, 2006. - 780p.
15. Саати Т. Принятие решений. Метод
анализа иерархий / Т. Саати; [пер. с англ. Р.Г.Вачнадзе]. - М.: Радио и связь, 2004.-278с.
16. Дубров А. М. Многомерные
статистические методы / А. М. Дубров,
В. С. Мхитарян, Л. И. Трошин. - М. : Финансы и статистика, 2003. - 350 с.
17. Кендал М. Многомерный
статистический анализ. Временные ряды / М. Кендал, А. Стьюарт. - М.: Наука, 1976. - Т.3. -736 с.
18. Економіко-математичне моделювання.
Навчальний посібник / [Клебанова Т. С., Раєвнєва
О.В., Прокопович С.В. та ін.]. - Харків:
Третейський суд, 2010. - 352 с.
Аннотация. В статье обоснована необходимость выбора ядра кластера, сформулирован набор его основных свойств, определены показатели и критерии оценки потенциального ядра кластера и предложена методика его выбора.
Ключевые слова: кластер, ядро кластера, интегральный показатель, анализ иерархий.
Summary. The necessity of choice of cluster’s nucleus is grounded in the article, the set of his basic properties is formulated, indexes and estimation criteria of potential cluster’s nucleus are determined and the method of its choice is offered.
Keywords: cluster, cluster’s nucleus, integral index, analysis of hierarchies.
Рецензент к.е.н., доцент ХНЕУ Нескородєва 1.1. Експерт редакційної колегії к.е.н., доцент УкрДАЗТ Шраменко О.В.
УДК 338.226.
ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ЩОДО ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ
Ткаченко Ю.В., к.е.н., доцент (ДІПКМППУ)
Стаття присвячена дослідженню основних ознак та характерних наслідків прояву світової фінансової кризи на прикладі зарубіжних країн і виявлення головних елементів стратегічних програм цих країн щодо виходу з кризи і застосування зарубіжного досвіду при визначенні власних кроків виходу України з кризи.
Ключові слова: світова фінансова криза, стратегічні програми, ВВП, підприємницька діяльність, підприємницьке середовище.
Постановка проблеми. За підсумками 2009 р. у переважній більшості розвинених економік світу відбулось суттєве скорочення темпів приросту ВВП, нарощування темпів інфляції, зростання рівня безробіття та обсягів державного боргу. За прогнозами МВФ в 2010 р. рецесія світової економіки посилиться. У цілому,
очікується зростання ВВП лише на 0,5% відносно минулого року, а в розвинених країнах світу очікується скорочення ВВП на 2%, що є найгіршими очікуваннями з часів Другої світової війни.
В кінці січня 2009 р. відбулось два міжнародні форуми, на яких, зокрема, розглядались
питання антикризового регулювання та формування нового світового порядку - Світовий економічний форум в м. Давос (Швейцарія) та Світовий соціальний форум у м. Белем (Бразилія). На Давоському форумі ключовою темою стало формування посткризового світу на основі посилення ролі урядів і центральних банків. Серед основних причин розгортання світової фінансової кризи учасники форуму у Давосі відзначали відсутність регулювання і прозорості на фінансових ринках, безвідповідальність, відсутність дійсного лідерства і належного управління, неадекватну оцінку активів і ризиків, і як результат
— тотальну недовіру і фінансову кризу.
Переважна більшість країн світу вже визначили стратегічні цілі та розробили конкретні тактичні кроки щодо виводу країн із кризи. Щодо України, то окремі розрізнені кроки приймаються, але вже зараз цілком зрозуміло, що їх недостатньо. Поки що прийнято лише закон «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який до того ж має багато недоліків. Саме тому, на наш погляд, дослідження зарубіжного досвіду є актуальним.
Мета дослідження. Дослідити основні ознаки та характерні наслідки прояву світової фінансової кризи зарубіжних країн і виявити головні елементи стратегічних програм цих країн щодо виходу з кризи для застосування їх в Україні.
Основні завдання. На базі окресленої мети сформульовані наступні завдання:
- охарактеризувати сучасний стан економік світу, дослідити вплив на них світової фінансової кризи;
- виявити основні напрями світової антикризової політики;
- дослідити характерні особливості стратегічних планів кожної з країн та особливості прояву в них кризових явищ;
- схарактеризувати стан сучасної економіки України, дати оцінку заходам щодо подолання наслідків фінансової кризи.
Виклад основного матеріалу. У своїх працях значну увагу шляхам подолання кризового стану в Україні приділяли видатні учені-економісти та політики такі як В. Суслов, І. Акімова, В. Пинзеник, В. Литвицький, В. Лисицький, О. Пасхавер, Ю. Пахомов, І. Жиляєв та інші, які намагалися проаналізувати ситуацію, яка склалася в Україні і висвітлити власне бачення спасіння економіки України. Тому ми дійшли висновку зробити власне дослідження щодо виявлення зарубіжного досвіду пошуку варіантів виходу із кризового стану економік різних держав.
Заходи антикризового регулювання, що приймалися урядами багатьох країн світу в 2009 р. були орієнтовані на підтримку та стабілізацію фінансових систем із метою пожвавлення
кредитування реального сектора економіки та розширення внутрішнього попиту [2]. З початку 2010 р. у механізмах антикризового регулювання почали переважати заходи щодо державного стимулювання попиту, здійснення політики протекціонізму та зниження податкового навантаження (план Б. Обами, план
Г. Брауна). Загалом же, основні напрями антикризової політики світових лідерів включають:
- застосування протекціоністських заходів для пожвавлення внутрішнього попиту, оскільки більшість екпортно орієнтованих підприємств втратила звичні ринки збуту та переорієнтовується на внутрішнє споживання;
- зниження ставок рефінансування для стимулювання банківського сектору;
- зниження податкового навантаження як
першочерговий засіб стимулювання
підприємницької активності;
- першочергова націоналізація великих корпорацій і фінансових установ, капіталізація банків для покращення їх ліквідності та вирішення проблеми "поганих" активів за допомогою загального плану;
- звертання за допомогою до міжнародних фінансових інститутів і національних держав, розширення міжнародної співпраці, включаючи введення наглядових колегій;
- заходи щодо підвищення прозорості діяльності фінансової системи;
- плани із будівництва та ремонту інфраструктури в рамках соціальні програм, щоб запобігти значному зростанню рівня безробіття;
- допомога середньому класу та найбіднішим верствам населення [2,3].
Ресурсами для рефінансування економіки є бюджетні кошти, міжнародні валютні резерви, кошти стабілізаційних фондів і позики міжнародних фінансових організацій. Як видно з рисунку, найбільші антикризові бюджети прийняті в США, Китаї та Великобританії. Вони включають як податкові пільги, так і розширені соціальні програми для підтримки населення.
Модель фінансового регулювання, яка склалася у розвинутих країнах, значним чином трансформується із ліберальної у переважно державно регульовану.
Сполучені Штати Америки
На думку експертів, економіка США переживає найбільшу кризу з часів Великої депресії. Прогнозоване скорочення ВВП США у 2009 р. становить 2,5%. Але вже за даними І кварталу 2010 р. падіння ВВП становило 5,5% у річному обчисленні. Дефіцит бюджету США на 2009 р. може скласти майже $2 трлн., або 12,5% ВВП. Ліміт державного боргу в результаті запровадження антикризових заходів зросте з $10,6 трлн до $11,3 трлн. [4]. Впали підприємницькі
інвестиції в житлове та комерційне будівництво, придбання устаткування, створення товарних запасів.
Таким чином, першочерговим завданням для США є втілення у життя системи ефективних заходів, що допоможуть країні подолати кризу. Загальний же обсяг програми підтримки американської банківської системи може скласти до $2 трлн. - до $1 трлн. планується виділити в якості кредитів (раніше повідомлялося, що на ці цілі планується виділити лише $200 млрд.).
Очікуваним результатом фінансових вливань має стати додаткове створення 2,6 млн. робочих місць. Як наслідок, рівень безробіття, який на сьогодні становить 9,5%, скоротиться.
Одночасно громадянам і бізнесу будуть надані податкові пільги на суму близько 287 млрд. дол. [3]. Одна з цілей даного заходу - відновлення купівельної спроможності американців, щоб вони купували автомобілі, нерухомість та інші товари, таким чином покращуючи ситуацію у промисловості.
Німеччина
За прогнозом МВФ, у 2009 р. ВВП скоротиться на 2,5%. Це найгірший показник із часів Другої світової війни. Влада Німеччини припускає, що дефіцит держбюджету в 2010 р. складе 4% ВВП, у той же час як "Маастріхтські критерії" обмежують цей показник 3% [4].
На думку міністра економіки Німеччини М.Глоса, країна перебуває у стані найважчої рецесії за всю історію. У 2009 р. прогнозується зростання рівня безробіття до 8,4% (3,5 млн. осіб). Із метою поліпшення економічної кон'юнктури уряд Німеччини виділив 80 млрд. євро (близько 100 млрд. дол.).
Для боротьби з кризою найбільша європейська економіка - Німеччина - прийняла найбільший серед країн Старого Світу антикризовий бюджет - 100 млрд. дол. Такий захід є цілком зрозумілим - 90% економіки Німеччини орієнтовано на зовнішні ринки. У 2009 р. експорт знизився на 20,7%, що стало найбільшим спадом за 16 років, позитивне сальдо торгівельного балансу країни скоротилося у два рази - до 8,3 млрд. євро. Також передбачена система податкових пільг для підприємств, що не застосовують масові скорочення персоналу. Такі заходи є надзвичайно важливим, оскільки значення показника безробіття в січні 2010 р. склало 7,8%.
У рамках нових антикризових заходів передбачено зниження податку з доходів з 15% до 14%, для держави це обійдеться додатково в 3 млрд. євро в 2009 р. та 6 млрд. в 2010 р. Заплановано і зниження інших виплат - з 1 липня внески до лікарняних кас знизяться з 15,5% до 14,9%. Також передбачені одноразові виплати громадянам із дітьми у розмірі 100 євро на дитину,
зросте також і допомога по безробіттю для громадян із дітьми.
Всі ці заходи розраховані на підвищення внутрішнього попиту.
Великобританія
У 2009 р., за оцінками Конфедерації
британських промисловців, зниження економіки склало 3,3%. Уже тривалий час падає
промисловість. Падіння виробництва в обробній промисловості в річному обчисленні склало 12,8%. У 2010 р. порівняно з 2009 р. дефіцит торгівельного балансу зріс на 7,1% - до 8,45 млрд. євро. Для зведення нанівець кризових явищ країна продовжує реалізовувати план прем'єр-міністра Г.Брауна, який передбачає декілька етапів і коштуватиме економіці 500 млрд. ф.ст. Перший етап спрямований на стабілізацію
фінансових інститутів, у тому числі за рахунок націоналізації (шляхом придбання контрольного пакету акцій) провідних фінансових груп, а також найбільшого британського банку. Банк Англії також понизив облікову ставку з 1% до 0,5%, а також надав банкам позики на суму 185 млрд. ф.ст. Влада також запропонувала тимчасово знизити податок на додану вартість з 17,5% до 15% з метою стимулювати британську економіку, а також реструктуризувати 110 млрд. дол. внутрішнього корпоративного боргу компаній-експортерів. У результаті зниження ПДВ надходження до бюджету скоротяться у наступному році на 18 млрд. дол.
Другий етап плану не передбачатиме рекапіталізації банків за державні кошти. Кількість банкрутств компаній у 2010 р. може збільшитися на 59% (36 тис.). Уряд вже виділив 3,27 млрд. дол. на підтримку національних автовиробників.
Росія
У 2010 р., у порівнянні з 2009 р., ВВП зменшився на 8,8%. У 2009 р. промисловість країни знизилась на 13,2%, У 2010 р. порівняно з аналогічним періодом 2009 р. видобуток газу знизився на 12,2% і склав 105 млрд. куб. м.
На 2009 р. дефіцит федерального бюджету передбачається у розмірі 2,9 трлн. руб., що майже третина всіх бюджетних витрат.
У 2010 р. порівняно з 2009 р. позитивне сальдо торгівельного балансу знизилося у два рази і склало 9,4 млрд. дол. Такий спад вперше зареєстрований за останні 10 років. Борги бюджетної системи по зарплатні збільшилися на 42%, саме тому актуальними будуть соціальні програми вартістю 3 млрд. дол. [4].
В Росії антикризові заходи спрямовані на запобігання різкої девальвації рубля, забезпечення ліквідністю банківського сектора, порятунок банків-банкрутів і допомогу великим корпораціям у погашенні іноземних кредитів. Представники Міністерства фінансів, ЦБ і Уряду своїми виступами намагаються запобігти масовій паніці та
призупинити відтік внесків населення з банківської системи. Разом з тим, недолік ліквідності і вилучення депозитів спостерігається у більшості банків, іпотечні програми й автокредити припинені, фінансові та виробничі компанії знижують витрати і скорочують штат. Так само, як регулятори США та Великобританії, російська влада здійснила санацію декількох банків (КИТ Финанс, Собинбанк, Связьбанк, Глобэкс, ВЕФК), у яку було вкладено 11,2 млрд. дол. Той факт, що грошові засоби виділялись безпосередньо на капіталізацію банківської системи, є особливістю антикризових заходів у Росії. Разом з тим уряд РФ визначив, що банківські кредити будуть видаватись лише тим підприємствам, які є важливими для національної економіки. Другим важливим моментом антикризової програми РФ стало зниження митних тарифів для експортерів і підвищення їх для імпортерів. На федеративному рівні Держдума надала податкові пільги для більшості підприємств-експортерів і внутрішніх виробників, які у своєму виробництві мають більше, ніж 50% товарів народного споживання. Таким чином, Росія намагається стимулювати внутрішній попит і знизити залежність своїх підприємств-експортерів від кон’юнктури світового ринку.
Загальний антикризовий бюджет країни -20-35 млрд. дол., з них податкові пільги і дотації -3 млрд. дол.
Китай
Експерти вважають, що саме Китай з його більш ніж 1,9 трлн дол. антикризового бюджету може стати в авангарді боротьби із кризою. Уряд країни ще в листопаді 2009 р. прийняв антикризовий план вартістю $586 млрд. Як і в інших країнах, він припускає заходи з поточної підтримки банківської системи і соціальний захист для населення. Але головна ідея полягає у переорієнтації економіки на внутрішній попит. Недолік такої стратегії полягає у тому, що більшість населення Китаю є досить бідною. За оцінками ж банку Credit Suisse, вже минулого року масове закриття китайських заводів залишило без роботи 4 млн осіб, цього року до них приєднаються ще 5 млн. [3].
Для стимулювання підприємницької діяльності країна також надала широкі податкові пільги для підприємств-експортерів. Так, компанії із правом ЗЕД на п'ять років звільняються не тільки від національних, але й від більшості регіональних податків в обмін на гарантії збереження робочих місць і обсягів виробництва. У той же час компаніям ЗЕД, які показують збитки, уряд пропонує переорієнтуватися на внутрішні ринки.
Загальний антикризовий бюджет Китаю -2000 млрд. дол., з них податкові пільги та дотації -110 млрд. дол.
Україна
Нестабільність світової фінансової системи позначилась повною мірою на економіці України, яка функціонує в умовах внутрішньої економічної і політичної кризи, фактичного розвалу системи влади та системи управління економікою і призвела до масштабних кризових явищ. Серед основних наслідків кризи в Україні виділяють:
- скорочення обсягів промислового виробництва - за підсумками 2009 р. вперше за останні 10 років зафіксовано скорочення обсягів промислового виробництва на 3,1% ;
- валютну кризу, яка характеризується непередбачуваністю коливань курсу національної валюти та появою тенденцій до його девальвації, що загрожує зростанням рівня збитковості суб'єктів господарювання і позначається на падінні рівня життя;
- як наслідок девальвації гривні та
зниження цін на світових ринках - зниження рентабельності виробництва експортно-
орієнтованих підприємств;
- значне зростання інфляції;
- зростання рівня безробіття і скорочення реальних доходів.
У сфері соціального захисту Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття прийнято постанову щодо профілактичних заходів, спрямованих на недопущення масових звільнень. Фондом запропоновано підприємствам не звільняти співробітників, а тимчасово переводити їх на іншу роботу зі збереженням за ними попереднього місця, або ж здійснювати їх професійну перепідготовку. При цьому фонд буде компенсовувати роботодавцю частину витрат у розмірі мінімальної заробітної плати, сум страхових внесків до фондів соціального страхування, а також оплати 5 днів тимчасової непрацездатності.
І хоча певні ініціативи органів влади є цілком доречними, країна до сих пір не розробила стратегію боротьби з наслідками кризи.
Висновки. Важливим напрямком
пом’якшення наслідків фінансової кризи є забезпечення доступу суб'єктів підприємництва до фінансово-кредитних ресурсів. З цією метою є нагальна потреба в реалізації на центральному і місцевому рівнях низки заходів, зокрема:
- забезпечення здешевлення кредитування проектів малого та середнього бізнесу, зокрема таких, що впливають на підвищення рівня зайнятості населення;
- залучення більш широкого кола представників малого бізнесу до участі в програмі часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами суб'єктів малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів;
- створення фондів кредитних порук для суб'єктів малого та середнього бізнесу;
- розроблення та впровадження механізмів компенсації: лізингових платежів, витрат,
пов’язаних з участю у виставково-ярмаркових заходах для суб'єктів малого та середнього бізнесу.
Основними інструментами реалізації системи заходів з оздоровлення і формування сприятливого підприємницького середовища в Україні є програми підтримки малого та середнього підприємництва на центральному і місцевому рівнях.
З огляду на сучасний стан економіки країни та її фінансового сектору такі програми мають носити антикризовий характер, тобто їх заходи в першу чергу спрямовуються на спрощення процедур започаткування малого бізнесу, забезпечення доступу підприємців-початківців до інформаційних, майнових, фінансово-кредитних ресурсів, надання їм навчально-освітніх, консультативних послуг для швидкого опанування базовими знаннями в сфері правової, бухгалтерської, маркетингової освіти.
Однак, це мають бути програми не виживання, а стимулювання й розвитку для забезпечення конкурентоспроможності України і її підприємницького сектора. Необхідно невідкладно забезпечити формування правових, організаційних та економічних засад для реалізації амбітної інноваційної політики. Розвиток інновацій повинен бути акцентованим на розбудові власної національної інноваційно-технологічної бази. Крім того, інноваційне підприємництво має докорінно змінити підходи до освіти, до підготовки кадрів у відповідність до потреб інноваційного розвитку економіки.
Новими мають бути державні підходи до створення інституціональних та інфраструктурних установ для забезпечення реалізації заходів щодо створення технополісів, науково-технічних центрів, регіональних техніко-технологічних
кластерів.
Забезпечення повноцінного фінансування програм науково-технічного розвитку та програм підтримки малого підприємництва на центральному і місцевому рівнях сприятиме успішній реалізації комплексу антикризових
заходів. Із впровадженням принципів
Європейської Хартії малі підприємства стануть однією з основних рушійних сил розвитку інноваційної економіки, забезпечення зайнятості населення, соціально-політичної та соціально-економічної інтеграції України до Європейського Союзу.
На основі вище означеного можна зробити наступні висновки:
1. Економічна політика має базуватися на детальному аналізі вихідних економічних умов, які визначають початковий пункт економічної трансформації. Ці умови відрізняються в різних країнах і значною мірою визначають стратегічний
напрям перетворень, накладаючи певні обмеження на використання досвіду інших країн.
2. З огляду на такі ризики і глобальні виклики в подальшій державній економічній політиці невідкладного й першочергового значення набуває утвердження моделі інноваційного економічного розвитку України.
3. Декларуючи своє прагнення інтегруватися до світового економічного простору, уряд України повинен забезпечувати реалізацію такої державної економічної політики, яка була б спрямована, передусім, на створення як державних, так і суто ринкових інститутів, що сприятимуть ефективному генеруванню і поширенню інновацій та формуванню визначального фактору сучасної конкурентоспроможності - експортного потенціалу.
Реалізація усього комплексу антикризових заходів, удосконалення правових засад державного регулювання господарської діяльності,
встановлення ефективних, справедливих, прозорих і передбачуваних „правил гри”, усунення необгрунтованих регуляторних, бюрократичних та ресурсних бар’єрів на шляху прояву й реалізації підприємницьких ініціатив, а також заохочення конкуренції - це алгоритм пом’ якшення
негативних наслідків світової економічної кризи і створення умов для максимального використання потенціалу вітчизняного підприємництва та забезпечення сталого розвитку економіки країни.
Серед найважливіших стратегічних пріоритетів сталого розвитку України в умовах фінансово-економічної кризи можна виділити формування сприятливого підприємницького й інвестиційного середовища. Разом з тим, інтеграційний вибір України обумовлює нові задачі в сфері державної політики з підтримки підприємництва, де ключовим завданням є перехід до якісного зростання, підвищення
конкурентоспроможності на основі інноваційної моделі розвитку, збільшення продуктивності праці на малих та середніх підприємствах, підвищення їх внеску в розвиток національної економіки, забезпечення продуктивної зайнятості шляхом створення нових економічно доцільних робочих місць.
Таким чином, відсутність єдиної програми та стратегії по виходу з кризи може призвести до подальшого погіршення стану практично всіх сфер функціонування суспільства. Саме тому
найактуальнішим питанням для України на сьогодні є об’ єднання політичних партій навколо вирішення економічних питань розвитку України, які прислуховуватимуться до логічних пропозицій щодо визначених виходів з кризи та прийняття соціально-орієнтованих законів і розробки системи антикризових заходів, яка буде: ґрунтуватись на реальних економічних показниках і прогнозах, стимулювати підприємницьку діяльність у країні
шляхом такого правового поля в якому не буде приводу до процвітання корупції, що дозволить підтримувати достойний рівень соціального-економічного розвитку країни.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України „Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 639-17 від 31 жовтня 2008 року // www.rada.gov.ua.
2. Програма загальнодержавних антикризових заходів Федерації роботодавців України // www.fru.net.ua.
3. Моніторинг антикризових заходів // Матеріали відкритого засідання «Українського форуму» на тему «Світова фінансова криза: наслідки і програма дій для України» // електронне джерело www.uf.org.ua.
4. Електронне джерело
www.korrespondent. net.
Аннотация. Статья посвящена исследованию основных признаков и характерных последствий проявления мирового финансового кризиса на примере зарубежных стран и выявление главных элементов стратегических программ этих стран по выходу из кризиса и применения зарубежного опыта при определении собственных шагов выхода Украины из кризиса.
Ключевые слова: мировой финансовый кризис, стратегические программы, ВВП,
предпринимательская деятельность, предпринимательская среда.
Summary. The article investigates the main features and characteristic manifestations of the effects of the global financial crisis as an example of foreign countries and to identify the main elements of the strategic programs of these countries to overcome the crisis and the use of foreign experience in determining the proper steps out of Ukraine from the crisis.
Keywords: global financial crisis, strategic programs, GDP, entrepreneurial activity, business environment.
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТПрохорова В.В. Експерт редакційної колегії к.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
УДК 338.48 (477.54)
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕДИЧНОГО ТУРИЗМУ В ХАРКІВСЬКОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ
Чередниченко О.Ю., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ) Чередниченко А. О., студентка (ХНАМГ)
В статті розглянуто питання можливостей розвитку медичного туризму в Харківському регіоні України, вивчено досвід іноземних країн в цій області, проаналізовано вплив медичного туризму на розвиток міста, надані рекомендації щодо реалізації ідеї втілення та розвитку медичного туризму в регіоні.
Ключові слова: медичний туризм, чемпіонат з футболу «Євро 2012», об’єкти медичного туризму.
Постановка проблеми та її зв’язки з науковими чи практичними завданнями. Туризм
- це галузь світового масштабу з щорічним обігом понад трильйон доларів США, що впливає не тільки на економіку, а і на устрій багатьох держав і регіонів. У системі туризму тісно, окрім
економічних питань, пов’ язані інтереси безпеки, міжнародних відносин, зайнятості населення та транспортних організацій. [3]
Закон України «Про туризм» визначає туризм як тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих,
О Чередниченко О.Ю., Чередниченко А.О.
