CC BY
5
ТЕХНОЛОГ1Я ЛЕГКОÏIХАРЧОВОÏ ПРОМИСЛОВОСТ1
УДК 677.027.625.53 https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2021.3.10
О.Я. СЕМЕШКО
Херсонський нацюнальний техшчний унiверситет
ORCID: 0000-0002-8309-5273 Т.С. АСАУЛЮК
Херсонський нацiональний технiчний унiверситет
ORCID: 0000-0001-5961-6895 Ю Г. САРГБСКОВА
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
ORCID: 0000-0001-6430-6509
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТЕХНОЛОГ1Й П1ДГОТОВКИ НА ЗНОСОСТ1ЙК1СТЬ ВОВНЯНОГО ТРИКОТАЖНОГО ПОЛОТНА, ЗАБАРВЛЕНОГО КИСЛОТНИМИ БАРВНИКАМИ
Мета роботи полягае досл1джент впливу технологт тдготовки, а саме хлорування, пероксидного вгдбыювання та модифжацп д1ею електророзрядно'1' нелтйног об'емно'1' кавтаци - на сттккть до зношування вовняного трикотажу, пофарбованого кислотними барвниками.
Досл1джування здшснювалось з використанням чисто вовняного трикотажного полотна, яке було тдготовлене в1дпов1дним способом. Фарбування текстильного матер1алу здшснювалось з використанням кислотних барвниюв Acid Red 150 (кислотний червоний 2Ж), Acid Blue 92 (кислотний ситй 2К) та AcidGreen 27(хромовий зелений антрахтоновий) за вiдповiдними режимами. Для отриманих зразтв трикотажу було дослiджено змiну лiнiйних розмiрiв, сттюсть до стирання та ктетика фотодеструкцИ' забарвлень. ¡нсоляцт зразюв здтснювали на приладi з ртутно-вольфрамовою лампою RF 1201 BS («REFOND») з перюдичним визначенням колiрних вiдмiнностей забарвлень за допомогою колориметра PCE-TCR 200.
У роботi наведет результати до^дження залежностi зносостiйкостi зразюв забарвленого вовняного трикотажу вiд способу тдготовки. Встановлено, що модифтащя вовняного трикотажу шляхом електророзрядно'1 обробки забезпечуе його знососттюсть внаслiдок формування гладкоХ поверхш вовни, яка запоб^ае ï 1'звалюванню та здатна вiдбивати биьше падаючого свтла у порiвняннi з необробленим волокном i волокном тсля пероксидного вiдбiлювання та хлорування.
Ключовi слова: вовняний трикотаж, хлорування, пероксидне вiдбiлювання, модифжащя, електророзрядна нелiнiйна об 'емна кавiтацiя, кислотн барвники, змта лiнiйних розмiрiв, сттюсть до стирання, ктетика фотодеструкцИ' забарвлень.
О.Я. СЕМЕШКО
Херсонский национальный технический университет
ORCID: 0000-0002-8309-5273 Т.С. АСАУЛЮК
Херсонский национальный технический университет
ORCID: 0000-0001-5961-6895 Ю.Г. САРИБЕКОВА
Херсонский национальный технический университет
ORCID: 0000-0001-6430-6509
ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ТЕХНОЛОГИЙ ПОДГОТОВКИ НА ИЗНОСОСТОЙКОСТЬ
ШЕРСТЯНОГО ТРИКОТАЖНОГО ПОЛОТНА, ОКРАШЕННОГО КИСЛОТНЫМИ
КРАСИТЕЛЯМИ
Цель работы заключается исследовании влияния технологий подготовки, а именно хлорирования, пероксидного отбеливания и модификации действием электроразрядной нелинейной объемной -кавитации на устойчивость к износу шерстяного трикотажа, окрашенного кислотными красителями.
Исследование осуществлялось с использованием чисто шерстяного трикотажного полотна, которое было подготовлено соответствующим образом. Окрашивание текстильного материала
осуществлялось с использованием кислотных красителей Acid Red 150 (кислотный красный 2Ж), Acid Blue 92 (кислотный синий 2К) и Acid Green 27 (хромовый зеленый антрахиноновый) по соответствующим режимами. Для полученных образцов трикотажа было исследовано изменение линейных размеров, устойчивость к истиранию и кинетика фотодеструкции окрасок. Инсоляцию образцов осуществляли на приборе с ртутно-вольфрамовой лампой RF 1201 BS («REFOND») с периодическим определением цветовых различий окрасок с помощью колориметра PCE-TCR 200.
В работе приведены результаты исследования зависимости износостойкости образцов окрашенного шерстяного трикотажа от способа подготовки. Установлено, что модификация шерстяного трикотажа путем электроразрядной обработки обеспечивает его износостойкость вследствие формирования гладкой поверхности шерсти, которая предотвращает ее сваливание и способна отражать больше падающего света по сравнению с необработанным волокном и волокном после пероксидного отбеливания и хлорирования.
Ключевые слова: шерстяной трикотаж, хлорирование, пероксидное отбеливание, модификация, электроразрядная нелинейная объемная кавитация, кислотные красители, изменение линейных размеров, устойчивость к истиранию, кинетика фотодеструкции окрасок.
O.Ya. SEMESHKO
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-8309-5273 T.S. ASAULYUK
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0001-5961-6895 Yu.G. SARIBYEKOVA
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0001-6430-6509
STUDY OF THE INFLUENCE OF PREPARATION TECHNOLOGIES ON THE WEAR RESISTANCE OF WOOL KNITTED FABRIC DYED WITH ACID DYES
The goal of the work is to study the influence of preparation technologies, namely chlorination, peroxide bleaching and modification by the action of electric-discharge nonlinear bulk cavitation on the wear resistance of wool knitted fabric dyed with acid dyes.
The study was carried out using a pure wool knitted fabric that was prepared accordingly. Dyeing of textile material was carried out using acid dyes Acid Red 150, Acid Blue 92 and Acid Green 27 according to the appropriate modes. For the obtained knitted fabric samples, the change in linear dimensions, abrasion resistance and kinetics of colours photodegradation were investigated. Insolation of the samples was carried out on the RF 1201 BS (REFOND) instrument with a mercury-tungsten lamp with periodic determination of colour differences using a PCE-TCR 200 colorimeter.
The paper presents research results of the dependence of the dyed wool knitted samples wear resistance on the preparation method. It has been found that the modification of wool knitted fabric by means of electric-discharge treatment ensures its wear resistance due to the formation of a smooth surface of the wool, which prevents it from felting and is able to reflect more incident light compared to untreated fiber and fiber after peroxide bleaching and chlorination.
Keywords: wool knitted fabric, chlorination, peroxide bleaching, modification, electric-discharge nonlinear bulk cavitation, acid dyes, change in linear dimensions, abrasion resistance, kinetics of dyes photodegradation.
Постановка проблеми
Незважаючи на юнуючий та прогнозований зростаючий об'ем виробництва штучних та синтетичних волокон, частка натуральних волокон, особливо бавовни та вовни, у загальнш структурi светового виробництва текстильних волокон е значною i за прогнозом до 2030 р. зростатиме [1-3]. Це пояснюеться фактом, що бавовна е незамшною сировиною для виготовлення одягу линього та бшизняного асортименту, а вовняний одяг взноситься до виробiв премiум-класу. Таким чином, на сьогодш для тдтримки напряму свщомого споживання волокнист матерiали iз натуральних волокон потребують тдвищення зносостшкосп, яка е важливим показником 1х якосп[1, 2,4].
Аналiз сучасних показниюв свиового виробництва текстильно! продукци за видами показуе, що трикотажу виробляеться бшьше, шж тканих полотен. Структура виробництва легко! промисловосп в Укра!ш сшвпадае зi свгговими тенденщями; трикотажш полотна переважають над випуском тканин в 1,3 рази [5, 6].
Теоретичний аналiз факторiв, яю мають вплив на зношування трикотажного одягу, дозволив удосконалити систему факторiв, вщ яких залежить зношування трикотажних полотен та, як насшдок, комплекс 1х споживних властивостей. Встановлено, що зношування трикотажних виробiв вiдбуваeться не тшьки пiд дieю умов експлуатацп, а й тд час виготовлення та опорядження трикотажних полотен, а зносостшюсть трикотажного одягу полягае у збереженш споживних властивостей трикотажних полотен в умовах 1х створення та шд час експлуатацп одягу. Основними показниками якосп, якi забезпечать зносостiйкiсть вовняного трикотажу, призначеного для верхнього одягу весняно-осшнього асортименту, визначенi стабiльнiсть лшшних розмiрiв пiсля мокрих обробок та мщшсть, а також високий стутнь тривкостi пофарбування до ди свила. Визначенi особливостi змiни лiнiйних розмiрiв вовняних волокнистих матерiалiв в умовах експлуатацп, що полягають у 1х звалюваннi, яке обумовлено будовою зовшшнього лускатого шару вовняних волокон [7].
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш
У легкiй промисловостi особливо щнним е вовнянi волокна природних свилих вiдтiнкiв: бiлого, молочного, кремового. Для виготовлення текстильних камвольних матерiалiв та трикотажу використовують високояюсну тонку вовну свiтлих вiдтiнкiв, яку можна вщносно легко вiдбiлити для отримання рiзноманiтних забарвлень чистих та яскравих вщпнюв [8-10]. Однак зважаючи на гострий дефщит вовни у свiтi, з метою розширення сировинно1 бази текстильно! вовняно! промисловостi були розробленi способи протравного пероксидного вщбшювання вовняного волокна, яке мае природне темне забарвлення (аре, коричневе) [11, 12].
З метою вщбшювання вовни свгтлих вщтшюв вщоме застосування гiдроген пероксиду та натрш гiпохлориту. Оскiльки зерна тгменпв, якi надають вовнi забарвлення, розташоваш вглибинi волокна, то вiдбiлити вовну без пошкодження неможливо [8, 9, 13].
На сьогодшшнш день модифшащя вовни, тобто спрямована змiна фiзико-хiмiчних властивостей волокон для покращення експлуатацшних властивостей текстильних матерiалiв на !х основi, е ефективним способом тдвищення функцiональностi i конкурентоспроможностi вовняно! продукцп [9, 14].
Вiдомо[15-17],що електророзрядна обробка е одним iз економiчно випдних та екологiчно безпечних способiв модифшацп вовняних волокон. В результатi комплексного дослщження змiн фiзико-механiчних, сорбцшних i хiмiчних властивостей вовни встановлено, що тд дiею електророзрядно! нелшшно! об'емно! кавиацп (ЕРНОК)вiдбуваеться модифiкацiя вовняного волокна, яка полягае в змш властивостей вовни на поверхневому, надмолекулярному i молекулярному рiвнях.
Крiм того, тдготовка серед технологiй опорядження визнана найважлившою, оскiльки саме в 11 умовах закладаються основнi характеристики та властивосп готових волокнистих матерiалiв i вiд 11 ефективностi залежить яшсть проведення наступних етапiв опорядження - фарбування та заключно1 обробки.
Формулювання мети досл1дження
Метою роботи було дослщження впливу технологiй пiдготовки вовняного трикотажу на характеристики зносостшкосп трикотажу, забарвленого кислотними барвниками.
Викладення основного матерiалу дослiдження
У роботi дослщження здiйсненнi з використанням чисто вовняного трикотажу переплетення гладь з поверхневою густиною 420г/м2
Пероксидне вiдбiлювання вовняного трикотажу здшснювалось за перiодичним способом у вщбшьному розчинi наступного складу (г/л): пдроген пероксид (30%) - 5; натрш силшат - 2; натрш карбонат - 0,5. Обробку проводили при М=30 при Т=50-55оС протягом 45 хв. Пiсля закшчення процесу вiдбiлювання волокно промивали холодною водою. Для нейтралiзацil залишку лугу волокно обробляли на холоду протягом 10 хв. розчином оцтово1 кислоти з концентращею 2 г/л, а попм промивали холодною водою i висушували [18].
Хлорування вовняного трикотажу вщбувалось при температурi 18-20оС i модулi ванни М=50 протягом 40 хв. кислим розчином натрш гшохлориту, який мктить активний хлор - 1 г/л та арчану кислоту (конц.) - 1 мл/л. Дата матерiал промивали холодною водою, попм в розчинi сiрчаноl кислоти при концентрацп 5% протягом 2-3 хв. i знову холодною водою. Шсля цього з метою антихлорування матерiал пiддавали обробцi розчином натрiй сульфиу при концентрацil 2%, модулi ванни М=50 та температурi Т=40оС протягом 15 хв. Попм трикотажне полотно промивали i висушували [18].
Електророзрядна обробка вовняного трикотажу проводилась на лабораторий установщ у водному середовищi протягом 3 хв.[19].
Будова використаних кислотних барвниюв та способи фарбування наведеш у табл. 1 [20].
Таблиця 1
Характеристика кислотиих барнникчн
Ha3Ba 3a Colour Index Торгова назва барвника Метод фарбування Хiмiчна будова
Acid Red 150 Кислотний червоний 2Ж I метод HO ' у} NaO3S-^ \ SO3Na
Acid Blue 92 Кислотний синш 2К II метод NaO3S Yv <7 OH ff SO3Na NaO3S
Acid Green 27 Хромовий зелений антр ахiноновий з наступним хромуванням о hn^Y^ ^JL! so3Na
Технологи фарбування вовняного трикотажного полотна кислотними барвниками залежать вщ ïx xiMi4HOï будови кожного окремого барвника (табл. 1) [18, 21]. Модуль ванни при фарбуванш складав М=50. Склад фарбувальноï ванни (у % вщ маси трикотажу): барвник - 1, натрш сульфат - 10, оцтова кислота (30%-ова) - 4 (метод I) або амонш сульфат - 4 (метод II). У загальний об'ем води вводили натрш сульфат та кислотний агент (оцтова кислота або амонш сульфат), назвали до 40оС та занурювали у розчин зразки трикотажу. Обробку проводили протягом 10 хв. Попм зразки виймали, додавали у розчин барвник та знову занурювали трикотаж. Далi назвали фарбувальну ванну до китння протягом 30 хв. i фарбували 45 хв. Забарвленi зразки промивали холодною водою та висушували [18, 21].
3.4.6. Технолопя фарбування вовняного трикотажного полотна хромовими барвниками з наступним хромуванням. Модуль ванни при фарбуванш складав М=50. Склад фарбувальноï ванни (у % вщ маси трикотажу): барвник - 1%, натрш сульфат - 10, оцтова кислота (30%-ова) - 4. У загальний об'ем води при 30-45оС вводили натрш сульфат, оцтову кислоту та трикотаж, назвали до китння протягом 45 хв. Попм в ванну вводили 1% вщ маси трикотажу концентрованоï сiрчаноï кислоти i фарбували ще 20 хв. до повного вибирання барвника. Шсля цього знижували температуру до 80оС шляхом додавання xолодноï води та вводили розчин калш бixромату у кiлькостi 1% вщ маси трикотажу. Хромування вели при кипшш протягом 20 хв. Шсля закшчення забарвленi зразки промивали холодною водою та висушували [18, 21].
Визначення змши лшшних розмiрiв вовняного трикотажу пiсля мокрих обробок здшснювалось за ДСТУ ГОСТ 30157.0 «Полотна текстильные. Методы определения изменения размеров после мокрых обработок или химической чистки. Общиеположения» та ДСТУ ГОСТ 30157.1 «Полотна текстильные. Методы определения изменения размеров после мокрых обработок или химической чистки. Режимы обработок» [21, 22].
Визначення стшкосп до стирання трикотажних полотен проводили за ГОСТ 12739 «Полотна и изделиятрикотажные. Метод определения устойчивости к истиранию» [23].
З метою дослщження кшетику фотодеструкцп забарвлень забарвленого трикотажу зразки текстильних матерiалiв були прошсольоваш протягом 320 год. на прилащ з ртутно-вольфрамовою лампою RF 1201 BS («REFOND») з перюдичним визначенням колiрниx вщмшностей забарвлень на колориметрi PCE-TCR 200.
На рис. 1 представлен результати визначення змши його лшшних po3MipiB пiсля мокрих обробок в залежносп вiд технологи пiдготовки.
•Э
о
а
*
s и
?а
.а «
s
го
1
0,5
-0,5
-1
0,12
-0,05
хлорування
0,83
-0,83
пероксидне вщбшювання,
0,32
-0,15
модифкаци ЕРНОК
□ вздовж петельних рядв
□ вздовж петельних стовпчиюв
Рис. 1. Вплив технологи пщготовки на змшу лшшних розм1р1в вовняного трикотажу.
Сл1д зазначити, що вовняш волокнист! матер1ал1 тсля мокрих обробок зменшують сво! лшшш розм1ри внаслщок звалювання вовни, яке обумовлене наявшстю лускатого шару на поверхш волокон [8, 9, 13, 25]. Разом з цим змша лшшних розм1р1в трикотажних полотен 1з натуральних волокон також визначаеться !х переплетениям [26-28]. Отримаш результати свщчать про те, що найменше змшюються лшшш розм1ри зразка трикотажу тсля хлорування внаслщок в1дсутност1 лускатого шару на поверхш волокон вовни. Шдготовка вовняного трикотажного полотна шляхом електророзрядно! обробки призводить до незначно! змши лшшних розм1р1в трикотажу, що пояснюеться згладжуванням лусочок вовняних волокон внаслщок д1! ЕРНОК. Найбшьшу зм1ну лшшних розм1р1в викликае пероксидне вщбшювання через те, що тсля оброки кра! лусочок кутикули вщстають в1д поверхш, 1 шорстюсть волокон збшьшуеться.
Вплив технологш тдготовки на мщшсть пофарбованого кислотними барвниками вовняного трикотажу був дослщжений шляхом визначення його стшкосл до стирання. Отримаш результати представлеш на рис. 2.
сировии хлорування пероксидне модифкаци трикотаж ввдбшювання ЕРНОК
1 незабарвлеш зразки □ Acid Red 150
1 Acid Blue 92 □ Acid Green 27 (хромовиИ)
Рис. 2. Вплив технологи пщготовки на стшккть до стирання вовняного трикотажу.
Наведет результати (рис. 2) визначення впливу технологш тдготовки на стшкють до стирання забарвленого кислотними барвниками вовняного трикотажу свщчать про те, що у результата фарбування дослщжуваний показник знижуеться для всiх зразмв незалежно вiд режиму пiдготовки. Однак слщ зазначити, що для вовняного трикотажу, який був значно пошкоджений хлоруванням, фарбування посилило деструкщю, i вказанi зразки характеризуються найнижчими показниками стшкосл до стирання. Вовняне трикотажне полотно, пофарбоване кислотними барвниками тсля пероксидного вщбшювання, також мае низью показники мщносп. Найвищу стiИкiсть до стирання демонструють зразки вовняного трикотажу, яю були шдготовлеш iз застосуванням ЕРНОК, оскшьки у результатi модифшацп 1х мiцнiсть пiдвищилась.
0
Далi у робот було дослщжено вплив технологи тдготовки вовняного трикотажу на фотодеструкцю забарвлень кислотними барвниками. На рис. 3 наведеш результати вивчення кшетики фотодеструкци забарвлень дослщжуваних зразкiв вовняного трикотажу пiд дieю свiтла протягом 320 год. шляхом визначення 1х колiрних вiдмiнностей.
10
£
н о о и и
к &
ч
о «
Л
/ ч2
•3
10
& 6
о к к
'S 4 ■ S3 4
m
'к
ft 2 'Ч 2
О «
0
{ -— — Ч ч J
2
• 3
0 40 80 120 160 200 240 280 320
Час шсоляцй, год. 1)хлорування:
у = 0,456+9,686,0.в15, s = o , R=0 J 15,447+х0'615
2) пероксидне вiдбiлювання:
— 0 407 + 9 Q9Q.V0'600
у = 0'407+9'92o96xoo , S=0,142, R=0,998;
J 30,361+х0,600
3) модифiкацiя ЕРНОК: у = 9,812 • >1,007 - е—0,001х), S=0,112, R=0,997
а)
10
0 40
120 160 200 240 280 320
у=
у
Час шсоляци, год. 1)хлорування:
—0,005+5,887-х"
102C , S=0,108, R=0,999;
3,937+х1,024
2) пероксидне вщбыювання: —^^Д38^77! S=0,196, R=0,993;
43,458+х0,77^
3) модифiкацiя ЕРНОК: у = 2,367 • >1 - е—0 014х), S=0,048, R=0,999.
б)
3 '3
'к ft 2 'ч
О
0
> ^ Ч 1 1
/ У <
i
р I— ■ 3
0 40
120 160 200 240 280 320
Час шсоляци, год. 1)хлорування: У = 1,551+7,555 Y06 , s=0,219, R=0,998;
J 36,446+х1,106
2) пероксидне вщбыювання: У = 11,441+^,71^33, S=0,296, R=0,994;
J 477'428+х1'833
3) модифiкацiя ЕРНОК: у = 2,010 • >1 - е—0 023х), S=0,150, R=0,984.
в)
Рис. 3. Вплив технологи шдготовки на кшетику фотодеструкци забарвлень, отриманих кислотними барвниками: а) Acid Blue 92;б) Acid Red 150;в) Acid Green 27 (хромовий).
Результати, зображеш на рис. 3, дозволяють стверджувати, що технологiя пiдготовки впливае на свгглостшшсть дослiджуваних зразшв трикотажу. Найнижча свгглостшкють у матерiалу, який був тдготовлений за технологiею хлорування, дещо вища - у зразкiв вовняного трикотажу, тдготовлених за технологiею пероксидного вщбшювання. Також слiд зазначити, що тсля обробки пероксидом водню
8
8
6
4
2
0
8
6
забарвлена вовна втрачае свш кол1р р1зко. Хлорований вовняний трикотаж вже на початку шсоляцп значно втрачае штенсившсть забарвлення, а поим вщбуваються незначш змши кольору, 1 залежност приймають лшшний характер. Найменш1 показники фотодеструкцп забарвлень кислотними барвниками та, як наслщок, найкращу св1тлостшюсть мае вовняний трикотажний матер1ал, пщготовлений 1з застосуванням ЕРНОК.
Р1зний характер протжання процесу фотодеструкцп забарвлень на зразках вовняного трикотажу, пщготовлених за дослщжуваними технолопями, можна пояснити особливостями !х впливу на вовняш волокна, як показано на схем1 рис. 4.
в) г)
Рис. 4. Запропонований мехашзм дй свiтла на вовнянi волокна, пiдготовленi за рiзними технолопями: а) необроблене волокно; б) хлорування; в) пероксидне вщбшювання; г) модифшащя
ЕРНОК.
Необроблене вовняне волокно (рис. 4а) внаслщок наявност лусочок кутикули мае шорстку поверхню, яка здатна вщбивати бшьшу частину падаючого свгтла. Пюля хлорування (рис. 4б) у вовш вщсутнш лускатий шар, який, як вщомо, е захисним бар'ером волокна вщ несприятливо! ди зовшшшх чинниюв. Це призводить до прямого впливу св1тла на внутр1шнш об'ем хлорованих волокон та ще бшьшого !х руйнування. При цьому гладка поверхня модифжованого д1ею ЕРНОК волокна (рис. 4г) вщбивае бшьше падаючого св1тла, шж волокно з нер1вном1рною шорсткою поверхнею тсля пероксидного вщбшювання (рис. 4в), що пояснюе бшьшу св1тлостшюсть вовни тсля електророзрядно! обробки.
Отже, виконаш дослщження впливу технологш тдготовки вовняного трикотажу, а саме: хлорування, пероксидного вщбшювання та модифжацп д1ею ЕРНОК - на ф1зико-х1м1чш властивосп трикотажних полотен показали, що вовняний трикотаж пошкоджуеться тд д1ею хлору та пероксиду водню. Пюля електророзрядно! обробки мщшсть волокон вовни тдвищуеться, що обумовлено модиф1куючим впливом ЕРНОК.
Висновки
На основ! дослщжень впливу технологш тдготовки на формостшюсть, мщшсть та свгтлостшюсть вовняного трикотажного полотна, забарвленого кислотними барвниками, шляхом встановлення показниюв змши лшшних розм1р1в тсля мокрих обробок, стшкосп до стирання та кшетики фотодеструкцп забарвлень доведено, що модифжащя вовняного трикотажу д1ею ЕРНОК забезпечуе його зносостшюсть. Це пояснюеться тим, що внаслщок електророзрядно! обробки тдвищуеться мщшсть вовняних волокон, !х сформована гладка поверхня запоб1гае звалюванню та здатна вщбивати бшьше падаючого светла у пор1внянш з необробленим волокном 1 волокном тсля пероксидного вщбшювання, як характеризуються зниженою мщшстю та нер1вном1рною шорсткою поверхнею.
Список використаноТ лггератури
1. Fast Fashion: Чому наш одяг вбивае Землю. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://format21 .org/2017/09/17/fast-fashion.
2. Екологiчна мода: що таке sustainability i чому це важливо? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/features-43167364.
3. Свщома мода: як мас-маркет шкодить екологи i чому варто вiдмовитися вщ «одноразових» речей. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.rbc.ua/ukr/lite/moda/osoznannaya-moda-mass-market-vredit-ekologii-1537779523.html.
4. Koszewska M. Circular Economy - Challenges for the Textile and Clothing Industry / M.Koszewska// AUTEX Research Journal. - 2018. - Vol. 18, No 4. -Р. 337-347.doi: 10.1515/aut-2018-0023.
5. Knitted Fabric Market Size, Share&Trends Analysis Report By Product (Weft-knit, Warp-knit), By Application (Technical, Household), ByRegion, And Segment Forecasts, 2019 - 2025. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.grandviewresearch.com/industry-analysis/knitted-fabric-market.
6. Анаттичш матерiали галузi легко! промисловосп [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ukrlegprom.org/ua/analytics.
7. Семешко О.Я. Застосування методу експертних ощнок для встановлення основних показниюв якост трикотажних полотен i3 натуральних волокон з метою визначення !х зносостiйкостi / О.Я. Семешко // Вюник Ки!вського нацiонального унiверситету технологiй та дизайну. Серiя Технiчнi науки. - 2020. - № 3 (146). - С. 87-98.
8. Новорадовская Т.С. Химия и химическая технология шерсти / Т.С. Новорадовская, С.Ф. Садова. - М.: Легпромбытиздат, 1986. - 200 с.
9. Александер П. Физика и химия шерсти / П. Александер, Р.Ф. Хадсон: [под ред. А.И. Матецкого, Х.Л. Зайдеса]. - М.: Государственное научно-техническое издательство литературы по легкой промышленности, 1958. - 392 с.
10. Wool: Science and Technology:[monograph].Editedby W.S. Simpson, G. Crawshaw. Cambridge: Woodhead Publishing Limited, 2002. - 384 p.
11. Montazer M. Depigmentation of Pigmented Wool / M. Montazer, M. Zargaran, A. Rahimi // Textile Research Journal. - 2009. - Vol. 79, Issue 3. - P. 261-267.
12. Khishigsuren A. Effects of Ferrous Mordantingon Bleaching of Camel Hair / A. Khishigsuren, M. Nakajima, M. Takahashi // Textile researchjournal. - 2001. - Vol. 71, Issue 6. - P. 3-22.
13. Кричевский Г.Е. Химическая технология текстильных материалов. В 3-ех томах. Т. 1. Теоретические основы технологии. Волокна. Загрязнения. Подготовка текстильных материалов / Г.Е. Кричевский. - М.: Издательство МГУ, 2000. - 436 с.
14. Сафонов В.В. Основные тенденции развития технологической отделки текстильных материалов / В.В. Сафонов // Текстильная промышленность. - 2001. - №5. - С.23-26.
15. Пат. 38562. UA. Споиб очищення овечо! вовни / Ю.Г. Сарiбекова, А.В. Срмолаева, С.А. Мясников (Укра!на). - №u200809732; Заявл. 25.07.2008; Опубл. 12.01.2009, Бюл. №1 - 4 с.
16. Ермолаева А.В. Интенсификация первичной обработки шерсти на основе метода электроразрядной нелинейной объемной кавитации / А.В. Ермолаева, Ю.Г. Сарибекова // Вестник Херсонского национального технического университета. - 2006. - №3(26). - С. 50-53.
17. Сарiбекова Ю.Г. Шдвищення конкурентоспроможносп вггчизняно! вовняно! сировини за рахунок розробки шновацшно! технологи !! очищення / Ю.Г. Сарiбекова, А.В. Срмолаева, С.А. Мясников // Товарознавчий вюник. - 2012. - №5. - С. 57-62.
18. Лабораторный практикум по химической технологии текстильных материалов: [подред. Г.Е. Кричевского]. - Москва: Росс. заоч. ин-т. текстильной и легкой промышленности, 1995. - 414 с.
19. Semeshko O. Julia Saribekova, Tatiana Asaulyuk and Sergey Myasnikov influence of electrical dischargenon linear bulk cavitation on the structural and chemical lchanges in water during the wool fiberbleaching / O. Semeshko, J.Saribekova, T. Asaulyuk, S.Myasnikov // Chemistry&chemical ltechnology ^h&ChT). - 2014. - Volume 8, Number 4. - P. 410-415.
20. Acid dyes. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.worlddyevariety.com/acide-
dyes.
21. Красители для текстильной промышленности. Колористический справочник: [подред. А.Л. Бяльского и В.В. Карпова]. - М.: Химия, 1971. - 312 с.
22. ДСТУ ГОСТ 30157.0 Полотна текстильные. Методы определения изменения размеров после мокрых обработок или химической чистки. Общие положения. - Минск: Межгосударственный совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 1995. - 5 с.
23. ДСТУ ГОСТ 30157.1 Полотна текстильные. Методы определения изменения размеров после мокрых обработок или химической чистки. Режимы обработок. - Минск: Межгосударственный совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 1995. - 12 с.
24. ГОСТ 12739-85 Полотна и изделия трикотажные. Метод определения устойчивости к истиранию. - М.: ИПК Издательство стандартов, 1985. -7 с.
25. Handbook of Fiber Chemistry:[monograph]. Edited by M. Lewin]. - Boca Raton: Taylor & Francis Group, 2006. - 1044 p.
26. Shahidi S. Plasma effects on anti-felting properties of wool fabrics / S. Shahidi, A. Rashidi, M. Ghoranneviss, A. Anvari, J. Wiener // Surface and Coatings Technology. - 2010. - Vol. 205. - P. 349-354. doi:10.1016/j.surfcoat.2010.08.003.
27. Tonin C. Process Optimization and Industrial Scale-Up of Chitosan Based Anti-Felting Treatments of Wool / C. Tonin, G Roncolato, R. Innocenti, F. Ferrero // Journal of Natural Fibers. - 2007. - Vol. 4(2). - P. 77-90. doi:10.1300/j 395v04n02_06.
28. Hes L. Effect of Anti-felting Treatment on Thermal Comfort Properties of Selected Wool Fabrics in Wet State / L. Hes, N. Kistamah // Journal of Fiber Bioengineering and Informatics. - 2013. - Vol. 6:3. - P. 293-300. doi: 10.3993/jfbi09201307.
References
1. Fast Fashion: Chomu nash odyah vbyvaye Zemlyu. [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http ://format21 .org/2017/09/17/fast-fashion.
2. Ekolohichna moda: shcho take sustainability i chomu tse vazhlyvo? [Elektronnyy resurs]. -Rezhym dostupu: https://www.bbc.com/ukrainian/features-43167364.
3. Svidoma moda: yak mas-market shkodyt' ekolohiyi i chomu varto vidmovytysya vid «odnorazovykh» rechey. [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.rbc.ua/ukr/lite/moda/osoznannaya-moda-mass-market-vredit-ekologii-1537779523.html.
4. Koszewska M. Circular Economy - Challenges for the Textile and Clothing Industry / M.Koszewska// AUTEX Research Journal. - 2018. - Vol. 18, No 4. -R. 337-347.doi: 10.1515/aut-2018-0023.
5. Knitted Fabric Market Size, Share&Trends Analysis Report By Product (Weft-knit, Warp-knit), By Application (Technical, Household), By Region, And Segment Forecasts, 2019 - 2025. [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.grandviewresearch.com/industry-analysis/knitted-fabric-market.
6. Analitychni materialy haluzi lehkoyi promyslovosti [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http s: //ukrlegprom .org/ua/analytics.
7. Semeshko O.YA. Zastosuvannya metodu ekspertnykh otsinok dlya vstanovlennya osnovnykh pokaznykiv yakosti trykotazhnykh poloten iznatural'nykh volokon z metoyu vyznachennya yikh znosostiykosti / O.YA. Semeshko // Visnyk Kyyivs'koho natsional'noho universytetu tekhnolohiy ta dyzaynu. Seriya Tekhnichni nauky. 2020. № 3 (146). pp. 87-98.
8. Novoradovskaya T.S. Khymyya y khymycheskaya tekhnolohyya shersty / T.S. Novoradovskaya, S.F. Sadova. Moskva. Lehprombytyzdat, 1986. 200 p.
9. Aleksander P. Fyzyka y khymyya shersty / P. Aleksander, R.F. Khadson: [pod red. A.Y. Matetskoho, KH.L. Zaydesa]. - M.: Hosudarstvennoe nauchno-tekhnycheskoe yzdatel'stvo lyteratury po lehkoy promyshlennosty, 1958. 392 p.
10. Wool: Science and Technology: [monograph]. Edited by W.S. Simpson, G. Crawshaw. Cambridge: Woodhead Publishing Limited, 2002. 384 p
11. Montazer M. Depigmentation of Pigmented Wool / M. Montazer, M. Zargaran, A. Rahimi // Textile Research Journal. 2009. Vol. 79, Issue 3. P. 261-267.
12. Khishigsuren A. Effects of Ferrous Mordanting on Bleaching of Camel Hair / A. Khishigsuren, M. Nakajima, M. Takahashi // Textile research journal. 2001. Vol. 71, Issue 6. P. 3-22.
13. Krychevskyy H.E. Khymycheskaya tekhnolohyya tekstyl'nykh materyalov. V 3-ekh tomakh. T. 1. tekhnolohyy. Volokna. Zahryaznenyya. Podhotovka tekstyl'nykh materyalov / H.E. Krychevskyy. Moskva: Yzdatel'stvo MHU, 2000. 436 p.
14. Safonov V.V. Osnovnye tendentsyy razvytyya tekhnolohycheskoy otdelky tekstyl'nykh materyalov / V.V. Safonov // Tekstyl'naya promyshlennost'. 2001. №5. pp.23-26.
15. Pat. 38562. UA. Sposib ochyshchennya ovechoyi vovny / YU.H. Saribyekova, A.V. Yermolayeva, S.A. Myasnykov (Ukrayina). - №u200809732; Zayavl. 25.07.2008; Opubl. 12.01.2009, Byul. №1
4 p.
16. Ermolaeva A.V. Yntensyfykatsyya pervychnoy obrabotky shersty na osnove metoda elektrorazryadnoy nelyneynoy ob"emnoy kavytatsyy / A.V. Ermolaeva, YU.H. Sarybekova // Vestnyk Khersonskoho natsyonal'noho tekhnycheskoho unyversyteta. 2006. №3(26). pp. 50-53.
17. Saribyekova YU.H. Pidvyshchennya konkurentospromozhnosti vitchyznyanoyi vovnyanoyi syrovyny za rakhunok rozrobky innovatsiynoyi tekhnolohiy iyiyi ochyshchennya / YU.H. Saribyekova, A.V. Yermolayeva, S.A. Myasnykov // Tovaroznavchyy visnyk. 2012. №5. pp. 57-62.
18. Laboratornyy praktykum po khymycheskoy tekhnolohyy tekstyl'nykh materyalov: [podred. H.E. Krychevskoho]. Moskva: Ross. zaoch. yn-t. tekstyl'noy y lehkoy promyshlennosty, 1995. 414 p.
19. Semeshko O. Julia Saribekova, Tatiana Asaulyuk and Sergey Myasnikov The influence of electrical dischargen on linear bulk cavitationon the structural and chemical changes in water during the wool fiberbleaching / O. Semeshko, J. Saribekova, T. Asaulyuk, S. Myasnikov // Chemistry&chemical technology (Sh&ChT). 2014. Volume 8, Number 4. P. 410-415.
20. Acid dyes. [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.worlddyevariety.com/acide-
dyes.
21. Krasytely dlya tekstyl'noy promyshlennosty. Kolorystycheskyy spravochnyk: [podred. A.L. Byal'skoho y V.V. Karpova]. Moskva: Khymyya, 1971. 312 p.
22. DSTU HOST 30157.0 Polotna tekstyl'nye. Metody opredelenyya yzmenenyya razmerov posle mokrykh obrabotok yly khymycheskoy chystky. Obshchye polozhenyya. Mynsk: Mezhhosudarstvennyy sovet po standartyzatsyy, metrolohyy y sertyfykatsyy, 1995. 5 p.
23. DSTU HOST 30157.1 Polotna tekstyl'nye. Metody opredelenyya yzmenenyya razmerov posle mokrykh obrabotok yly khymycheskoy chystky. Rezhymy obrabotok. Mynsk: Mezhhosudarstvennyy sovet po standartyzatsyy, metrolohyy y sertyfykatsyy, 1995. 12p.
24. HOST 12739-85 Polotna y yzdelyya trykotazhnye. Metod opredelenyya ustoychyvosty k ystyranyyu. Moskva. YPK Yzdatel'stvo standartov, 1985. 7 p.
25. Handbook of Fiber Chemistry: [monograph]. Edited by M. Lewin]. - Boca Raton: Taylor & Francis Group, 2006. 1044 p.
26. . Shahidi S. Plasma effects on anti-felting properties of wool fabrics / S. Shahidi, A. Rashidi, M. Ghoranneviss, A. Anvari, J. Wiener // Surface and Coatings Technology. 2010. Vol. 205. P. 3
27. Tonin C. Process Optimization and Industrial Scale-Up of Chitosan Based Anti-Felting Treatments of Wool / C. Tonin, G.Roncolato, R. Innocenti, F. Ferrero // Journal of Natural Fibers. 2007. Vol. 4(2). P. 7790. doi: 10.1300/j 395v04n02_06.
28. Hes L. Effect of Anti-felting Treatment on Thermal Comfort Properties of Selected Wool Fabrics in Wet State / L. Hes, N. Kistamah // Journal of Fiber Bioengineering and Informatics. 2013. Vol. 6:3. P. 293300. doi:10.3993/jfbi09201307.
