Научная статья на тему 'ДОСЛіДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН, ЩО УТВОРЮЮТЬ МіЦЕЛИ, НА МіЦНіСТЬ НіЗДРЮВАТОГО РЕАКЦіЙНОГО ПОРОШКОВОГО БЕТОНУ'

ДОСЛіДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН, ЩО УТВОРЮЮТЬ МіЦЕЛИ, НА МіЦНіСТЬ НіЗДРЮВАТОГО РЕАКЦіЙНОГО ПОРОШКОВОГО БЕТОНУ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
73
22
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
НіЗДРЮВАТИЙ БЕТОН / FOAM CONCRETE / МіЦНіСТЬ / ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНі РЕЧОВИНИ / МіЦЕЛЯРНИЙ КАТАЛіЗ / ЦЕМЕНТ / CEMENT / ПіНА / КіНЕТИКА / ПОРИСТЫЙ БЕТОН / ПРОЧНОСТЬ / STRENGTH / ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА / SURFACTANTS / МИЦЕЛЛЯРНЫЙ КАТАЛИЗ / MICELLAR CATALYSIS / ПЕНА / КИНЕТИКА / RATE

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Шишкіна О. О.

Приведены результаты исследования свойств пористых бетонов, которые представляют собой композицию из портландцемента, мелкого заполнителя, пенообразователя и мицеллообразующих поверхностно-активных веществ, предназначенных для создания теплоизоляционных и конструкционно-теплоизоляционных изделий. Установлена способность мицеллообразующих поверхностно-активных веществ повышать прочность указанного бетона

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Шишкіна О. О.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Changes in the cement hydration rate affect the concrete compressive strength formation rate. Under certain conditions, an increase in the cement hydration rate improves the concrete strength under compression. This is especially true of foam concrete. The paper examines the effect of micellar solutions, which are a mixture of the micelle-forming surfactant and conventional molecular surfactant. A feature of the research is the study of the effect of micelle-forming surfactants on the strength of foam concrete, which is commonly manufactured using molecular surfactants. The research revealed that these micellar solutions change the pattern of foam concrete strength formation, namely, increase the strength formation rate, in particular, of reactive powder foam concrete, especially in the initial period, and maintain their high compressive strength at later stages of hardening. It is proved that the micellar catalysis can be used to manage the processes of cement hardening and strength formation of cement stone, produced in the cement hydration, thereby reducing the time to achieve the design foam concrete strength, or enhancing the absolute compressive strength of such concrete at 28 days.

Текст научной работы на тему «ДОСЛіДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН, ЩО УТВОРЮЮТЬ МіЦЕЛИ, НА МіЦНіСТЬ НіЗДРЮВАТОГО РЕАКЦіЙНОГО ПОРОШКОВОГО БЕТОНУ»

Наведено результати дослидження власти-востей птобетотв, як являють собою композицию з портландцементу, дрiбного заповнювача, тноутворювача й поверхнево-активнихречовин, що утворюють мщели, призначених для ство-рення теплоiзоляцiйних i конструкцшно-тепло-iзоляцiйних виробiв. Визначена здаттсть поверх-нево-активних речовин, як утворюють мщели, тдвищувати мщтсть означеного бетону

Ключовi слова: тздрюватий бетон, мщтсть, поверхнево-активн речовини, мщелярний ката-

лiз, цемент, пта, ктетика

□-□

Приведены результаты исследования свойств пористых бетонов, которые представляют собой композицию из портландцемента, мелкого заполнителя, пенообразователя и мицелло-образующих поверхностно-активных веществ, предназначенных для создания теплоизоляционных и конструкционно-теплоизоляционных изделий. Установлена способность мицеллообразую-щих поверхностно-активных веществ повышать прочность указанного бетона

Ключевые слова: пористый бетон, прочность, поверхностно-активные вещества, мицелляр-ный катализ, цемент, пена, кинетика

УДК 666.948 : 666.972.112

|DOI: 10.15587/1729-4061.2016.6370в|

ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН, ЩО УТВОРЮЮТЬ М1ЦЕЛИ, НА М1ЦН1СТЬ Н1ЗДРЮВАТОГО РЕАКЦ1ЙНОГО ПОРОШКОВОГО БЕТОНУ

О. О. Шишкина

Кандидат техычних наук, доцент Кафедра технологи будiвельних виробiв, матерiалiв i конструкцт Криворiзький нацюнальний уыверситет вул. ХХ11-го партз'Тзду, 11, м. Кривий Pir, УкраТна, 50027 E-mail: 5691 180@gmail.com

1. Вступ

На будiвельнi конструкцп промислових будинюв i споруд, зокрема, гiрничо-металургiйного комплексу, особливо розташованих поблизу теплових апа-ратiв, впливае навколишне середовище, змiнюючи фiзико-механiчнi властивостi матерiалiв, з яких ви-готовленi щ конструкцii, i як наслiдок, змшюе 1хню довговiчнiсть. Це приводить до необхщносп перед-бачати, при реконструкцп будинкiв i споруд, заходи щодо пiдвищення iх довговiчностi шляхом зниження температурного впливу навколишнього середовища на конструкцп.

Крiм того, одним з найважливших факторiв, якi визначають вартiсть експлуатацii будинкiв i споруд, е величина витрат на тдтримку в них необхщного температурного режиму. За роки експлуатацп конструкцп шнуючих будинкiв i споруд зазнали багаторазового впливу навколишнього середовища, що знизило екс-плуатацшш властивостi матерiалiв, з яких виготовле-нi будiвельнi конструкцп. У бшьшосп, будiвельнi конструкцп iснуючих житлових будинкiв i шших споруд уже не вiдповiдають сучасним вимогам за теплопро-вiднiстю й вимагають виконання конструктивних за-ходiв щодо ii зменшення.

Одними з ефективних матерiалiв для захисту вщ теплових впливiв навколишнього середовища, яю ма-ють низьку теплопровiднiсть, е легю й нiздрюватi бетони. Однак вiдомi нiздрюватi бетони мають тдви-

щенi вологiснi деформацii (набрякання й усадки) та водопоглинання ^ що особливо важливо, недостатню мiцнiсть при стиску, що обмежуе '¿х застосування.

Шздрюват бетони широко застосовуються для виробництва зовтштх огороджуючих конструкцiй, частка яких становить 45-60 % об'ему будiвельних конструкцш будинку. Використання високомщних нiздрюватих бетонiв вiдкривае можливiсть зведення ефективних, з енергетичшл точки зору, будинюв i споруд.

2. Аналiз лггературних даних i постановка проблеми

Основу сучасноi технологii бетону будь-якого виду, як шдльного, так i шздрюватого, становить синтез високоякiсного цементного каменю, який вiдрiз-няеться високою дисперснiстю складових i новотво-рiв, малою дефектнiстю й стiйкiстю структури, у тому числi за рахунок зменшення и перетворення в процеа iснування. На основi означеного цементного каменя можуть створюватися всiлякi яюст бетони шляхом уведення в його структуру додаткових складових таких як зола винесення [1], мжрокремнезему [2] та и модифiкацii [3].

Зокрема, при одержанш пiнобетонiв, основними «вкрапленнями» у структуру бетону е повиряш пори [4], яю, приводячи до зменшення щдльност бетону i його теплопровщносп, обумовлюють зниження його

©

мщносп (у першу чергу при стиску), не дозволяючи вщнести даний бетон до конструктивних.

Очевидно, що основним шляхом тдвищення мщ-ностi пористих бетошв е пiдвищення !хньо! мщносп в перегородках мiж порожнинами. Цю задачу можна розв'язати застосуванням високомщних бетонiв. Най-бiльш прийнятними, у цьому випадку, е так зваш ре-акцiйнi порошковi бетони — Reactive powder concretes (RPC). Даш бетони одержують на основi сумiшi в'я-жучо! речовини, у якосп яко! можуть застосовувати-ся портландцемент, шлаколужне, шлакошламове або гiпсоцементне в'яжуче, мжронаповнювача, у якостi якого можуть застосовуватися доменш шлаки [5], вщ-ходи збагачення залiзних руд [6], мжрокремнезем [2], зола-вiднесення [1] та ш.

Для отримання, як важких бетошв [7], так i шз-дрюватих реакцiйних порошкових [8], дощльшше не використання в'яжучих речовин високих марок, а за-стосування нанотехнологш [9], зокрема, мiцелярного каталiзу, як !хньо! складово! [10].

У випадку створення шздрюватого бетону шляхом використання тн - пiнобетону, при застосуванш мiцелярного каталiзу, у бетош одночасно будуть зна-ходитися тноутворювач, який являе собою молеку-лярну поверхнево-активну речовину (ПАР), а також ПАР, що утворюе мщели (МПАР). Однак взаемний вплив означених ПАР у системi твердтчого бетону до цього часу не ввдомий i потребуе проведення певних дослвджень. Результати дослщжень одночасного вве-дення в бетон МПАР одночасно з дуже слабкими ПАР висвилеш лише в робот [11]. Але у цш робой викона-но дослiдження для важкого бетону. Тому вивчення одночасного введення рiзного виду ПАР, як МПАР, так i звичайних молекулярних, до складу шздрюватих бетошв, достатньо актуально.

Наведеш вище даш послужили основою науково! гiпотези, яка полягае в наступному: для керування процесами структуроутворення шздрюватих бетошв, у яких пориста структура утворюеться за рахунок застосування тн, дощльно застосування мiцелярного каталiзy Даний вид бетошв практично повшстю тд-падае пiд класифiкацiю як Reactive powder concretes (RPC), тобто щ бетони е нiздрюватими Reactive powder concretes.

3. Мета i завдання дослщжень

Проведений аналiз лiтературних даних дозволив поставити перед собою щль визначити вплив на швид-кiсть формування й величину мщносп нiздрюватих ЯРС поверхово-активних речовин, що утворюють мь цели.

Для досягнення поставлено! мети були визначеш наступнi завдання:

- визначити вплив поверхнево-активних речовин, що утворюють мщели, та звичайних поверхнево-ак-тивних речовин, яю застосовують у якосп пшоутво-рювача, на мщшсть нiздрюватих порошкових реакцш-них бетошв;

- визначити вплив юлькост поверхнево-активних речовин, що утворюють мщели, у шздрюватому ре-акцiйному порошковому бетош на його мщшсть при стиску.

4. MaTepia™ та методи дослщження впливу МПАР, на швидкшть формування мщноси peaкцiйного порошкового бетону

4. 1. Дослщжуваш мaтepiaли та обладнання, що використовувались в експеримени

Для виготовлення бетону використовували портландцемент ПЦ 11/Б-Ш-400, виробництва ПАТ «Хайдельберг цемент. Кривий Pir» (Укра!на), у якоси дрiб-ного заповнювача - ввдходи збагачення залiзних руд Центрального прничозбагачувального комбiнату (Кривий Рщ Украша), як мають максимальний роз-мiр часток 0,63 мм. У якост мiцелоутворюючих ПАР (МПАР) застосовували олеат натрж (Simagchem Corp., Китай), у якосп ПАР для утворювання тн -пiноутворювач ПО 2.

Сухi компоненти бетонно! сумiшi дозувалися в юлькосп, розраховано! згiдно iз планом експерименту, i перемiшувалися в лабораторному змiшувачi впро-довж 1 хв. Поим до означено'! сумiшi додавали воду з розчиненою в нш МПАР i перемiшували ще в лабораторному змiшувачi на 2 хвилини. Юльюсть води в даному випадку складала 30 % вщ розраховано'! на заданий об'ем тнобетону. У залишок води (70 % вщ розраховано! на заданий об'ем тнобетону) додавали тноутворювач i в пiногенераторi отримували пiну, яку поим змшували з попередньо отриманою сумшшю цементу, наповнювача та води з МПАР.

Отриману пшобетонну сумiш укладали в металеву форму-куб, що мае розмiр сторш 15 см. Вщформоваш в такий спосiб зразки бетону твердши впродовж 28 дiб при вологост навколишнього середовища 70±10 % i температурi навколишнього повiтря 293±2 K.

4. 2. Методика визначення показниюв властивос-тей зpaзкiв

Опосередковану ощнку впливу ПАР на кшетику твердiння цементу здiйснювали за результатами визначення термжв тужавлення на приладi Вiка при водоцементному стввщношенш (В/Ц) 0,26, фжсую-чи в чаи глибину занурення у цементне тшто голки приладу.

За основний показник, що характеризував кшетику твердшня цементу тсля його тужавiння, була при-йнята мiцнiсть при стиску реакцшного порошкового пiнобетону. Склад бетону був прийнятий постшним у вах дослiдженнях зi спiввiдношенням цемент/дрiбний заповнювач =1/0,5. У дослiдах змiнювали юльюсть, як ПАР, так i МПАР. Визначення величини межi мiцностi при стиску зразюв проводилося у вщповщносп до стандартних методик. Контроль мщност зразкiв ро-били на ушверсальнш машинi УММ-100.

5. Результати дослщження показнимв властивостей бетонних зразкiв

Результати визначення термжв тужавлення цементного ткта (В/Ц 0,26) в залежносп вiд кiлькостi й виду поверхнево-активних речовин приведено в табл. 1.

У наслщку проведення дослщжень було встанов-лено, що введення до складу реакцшних порошкових бетонiв (ЯРС) ПАР призводить до зменшення мщнос-тi бетону (рис. 1).

Таблиця 1

Вплив поверхнево-активних речовин на термши тужавлення цементного лста

№ Вид 1 кшькють поверхнево активных речовин, 105 % Термши тужавлення, год.-хв.

МПАР ПАР початок кшець

1 - - 2-15 4-48

2 40 - 2-18 4-32

3 - 10 2-32 4-53

4 40 10 2-32 4-50

25 20 15 10

5 0

Мшшсть бетону. МПа

♦ V- 1В.ВВе"г-33л !!■ =0,903

► ■ ' _ ---♦

0 0,4 0,8 1,2 1,6

Вюст ПАР в бетош, л/м3

Рис. 1. Вплив ПАР на мщнють RPC

У процесi виконаних експериментiв установлено, що введення в дослiджувану систему реакцшного порошкового пiнобетону мiцелоутворюючоi МПАР призводить до рiзкого збiльшення мщноси одержу-ваного бетону, як у ввд 3 дiб (рис. 2), так i у вiцi 28 дiб (рис. 3-6).

Вщносна шдшсть бетону, %

160

по = о — ПО = 0,8 л ПО = 0,9 т У 7 К = >,0Э5г +1,0051+1 7В*2 +4,336*+ 96,80 К2 = 0,911

м3 /

* ♦

у-0 '.1: ГГ- 0,853х + 98,46 0,949

1 Вшст М ПАР, -10-5;%

0 10 20 30 40 50

Рис. 2. Вщносна мщжсть RPC у вiцi 3 дiб

Одночасно дослщжувалася кiнетика змiни мщ-ностi дослщжуваного бетону в залежностi вiд вмшту в його складi МПАР (рис. 7-9).

Таким чином, у процес виконання дослщження показникiв властивостей бетонних зразюв встанов-лена мiцнiсть бетону у рiзному вiцi, а також юнетика формування мiцностi.

120

100

Вщносна М1И.Н1С1 к бетону, %

у=-0,021хг+1 [?г = 720х+ 100,0 1

Вшст МГ АР, 10-5,%

0 20 40 60 80

Рис. 3. Вщносна мщжсть RPC без ПАР у вiцi 28 дiб

125

115

105

Вщносна шцшсть бетону, %

/ V " -0,0 19хг+1,283x4 95 1** -0,955 ,13 \ Ч

1 Вшст МГ \ ■ АР, 10-3,%

20

40

60

80

Рис. 4. Вщносна мщжсть RPC при вмкт ПАР 0,5 л/м3 у вiцi 28 дiб

Рис. 5. Вщносна мщнють RPC при вмiстi ПАР 0,8 л/м3 у вiцi 28 дiб

Рис. 6. Вiдносна мщжсть RPC при вмiстi ПАР 0,9 л/м3 у вiцi 28 дiб: Ц — вмiст цементу в бетож

160

120

Вшносна мшшсть бетону, %

МПАР=43 10-3,% МПАР=64-10"5,%

Час, шб

10

15

20

25

30

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Рис. 7. Кшетика формування мщносп 1?РС без ПАР до вку у 28 дiб

Рис. 8. Кшетика формування мщносп RPC з ПАР у кiлькостi 0,8 л/м3 до вiку у 28 дiб

Рис. 9. Кiнетика формування мщносп RPC з ПАР у ктькосл 0,9 л/м3 до вку у 28 дiб

6. Обговорення результаив дослiджень впливу мiцел поверхнево-активних речовин на мщшсть реакцiйних порошкових бетонiв

З визначення ефективностi поверхнево-активноi речовини на процес тужавлення цементу, як витжае

з отриманих результаив (табл. 1), встановлено, що молекулярш ПАР, якi використовуються у якосп ш-ноутворювачiв в бетонi, гальмують процеси гщратацп цементу. Цей процес е закономiрним для даного виду ПАР [6-8]. У той же час, уведення до складу бетону мщелоутворюючих ПАР (МПАР) практично не при-зводить до змши термжв тужавшня цементу (табл. 1). Вочевидь такий стутнь впливу МПАР обумовлюеть-ся '¿х малою кiлькiстю.

Отримаш данi щодо впливу комплексу поверхне-во-активних речовин на процес тужавлення цементу, дозволяють стверджувати наступне: на перших стадь ях тужавшня цементу в тнобетош, МПАР практично не впливае на швидюсть реакцш. Це шдтверджуе результати попереднiх дослiджень [11] для щдльних бетонiв.

Результати визначення механiчноi мiцностi зразкiв пiнобетону на раншх стадiях твердiння (у вiцi 3 доби) (рис. 2) вказують на те, що збшьшення концентрацп в бетон МПАР призводить до зб^ьшення його мщнос-тi. При досягненш МПАР певноi концентрацii в систе-мi спостерiгаеться максимальна мiцнiсть, яка залежно вщ його складу бетону в цьому випадку становить 120-250 % мщносп бетону без добавок.

При цьому вщзначаеться наявшсть оптимального вмшту МПАР у кшькоси близько 0,0004 % вщ маси цементу, яка забезпечуе формування максимальноi мщносп системи пльки для бетонiв без тноутворювача, тобто для важких бетошв, що шдтверджуе результати, отримаш в робоп [11]. Зб^ьшення мщносп бетону, як показника ступеня протжання ре-акцiй гiдратацii мiнералiв цементу, при зазначеному незначному вмшт МПАР, свiдчить про каталiтичний характер '¿хньо' дii.

Для пiнобетонiв для шдвищення '¿х мiцностi по-трiбна значно бiльша кiлькiсть МПАР шж для щiльних бетонiв (рис. 2), що пояснюеться впливом тноутворювача, який гальмуе реакцп гщратацп цементу.

У б^ьш пiзньому вiцi (28 дiб) (рис. 3-6) спостерь гаеться шша картина впливу МПАР на мщшсть пшо-бетону. У цьому ввд прирiст мiцностi бетону складае вщ 20 до 70 % i залежить вiд кiлькостi пiноутворювача.

Аналiз одночасного впливу ПАР рiзного виду (мо-лекулярних i мщелярних) (рис. 10) дозволяе зробити висновок, що в пшобетон потрiбно вводити пщвищену кiлькiсть пiноутворювача в порiвняннi iз бетонами в яких не використовуються МПАР. Це призводить до значного зб^ьшення приросту мщносп бетону. Вочевидь означене явище можна пояснити тим, що в даному випадку частина тноутворювача витрачаеться на утворення пши, а шша частина входить до мщел МПАР та сприяе шдвищенню рiвня гщратацп цементу, згщно загальних закономiрностей мщелярного каталiзу [11].

У дослщжуваному випадку найбiльший прирiст мiцностi пшобетону досягаеться при вмiстi пшоутво-рювача в бетош не менше 0,9 л/м3 та м^лоутворюючо' поверхнево-активноi речовини в межах вщ 0,0004 % до 0,000 7% вщ маси цементу.

Не менший вплив на оптимальну юльюсть мще-лоутворюючо' поверхнево-активноi речовини в пшо-бетонi та и ефективнiсть в сенсi ступеню пщвищення мiцностi пiнобетону здiйснюе й юльюсть цементу в пiнобетонi (рис. 11).

Рис. 10. Вплив ПАР pi3Horo виду на мщшсть шнобетону

Рис. 11. Вплив вмюту цементу в бетош на вщносну мщшсть

При вмкп МПАР у шнобетош бiльше за 0,00013 % вщ маси цементу, спостерпаеться явище збiльшення приросту мщносп шнобетону, як при зменшенш вмк> ту цементу вiд 47 %, так i при зб^ьшенш його витрати вщносно означеноï величини (рис. 11).

Тобто ефектившсть застосування мщелоутворю-ючоï поверхнево-активноï речовини найбiльша при застосуванш ïï для отримання шдльних бетонiв та ш-нобетонiв малоï шiльностi (вмiст цементу 22-40 %) або шнобетошв iз достатньо великою витратою цементу (бiльше 50 %).

7. Висновки

1. Установлено, що вщносна мщшсть при стиску реакцшних порошкових пiнобетонiв, при введеннi до '¿хнього складу мiцелярного розчину, який складаеть-ся з поверхнево-активних речовин, що утворюють мь цели, досягае 120-250 % мщносп бетону аналопчно-го складу, отриманого без застосування мщелярного розчину. Найбшьший прирiст мщносп бетону спосте-рiгаеться на раншх стадiях твердiння (у вiцi 3 доби). Даний процес вщбуваеться за рахунок протжання процесiв, що пщпорядковуються закономiрностям мь целярного каталiзу.

2. Доведено, що величина мщносп при стиску реак-цшного порошкового шнобетону залежить вщ вмiсту в ньому мщелярного розчину, який складаеться iз поверхнево-активних речовин, що утворюють мщели, та звичайних поверхнево-активних речовин, як утворюють шну, в складi цього бетону. При цьому оптимальний вмкт означеного мщелярного розчину коливаеться в межах вщ 0,00030 % до 0,00070 %.

Лиература

1. Termkhajornkit, P. Effect of fly ash on autogenous shrinkage [Text] / P. Termkhajornkit, T. Nawa, M. Nakai, T. Saito // Cement and Concrete Research. - 2005. - Vol. 35, Issue 3. - P. 473-482. doi: 10.1016/j.cemconres.2004.07.010

2. Yang, Y. Autogenous shrinkage of high-strength concrete containing silica fume under drying at early ages [Text] / Y. Yang, R. Sato, K. Kawai // Cement and Concrete Research. - 2005. - Vol. 35, Issue 3. - P. 449-456. doi: 10.1016/j.cemconres.2004.06.006

3. Shishkin, А. Low-shrinkage alcohol cement concrete [Text] / A. Shishkin, A. Shishkina, N. Vatin // Applied Mechanics and Materials. - 2014. - Vol. 633-634. - P. 917-921. doi: 10.4028/www.scientific.net/amm.633-634.917

4. Меркин, А. П. Особенности структуры и основы технологии получения эффективных пенобетонных материалов [Текст] / А. П. Меркин, Т. Е. Кобидзе // Строительные материалы. - 1988. - № 3. - С. 16-18.

5. Swamy, R. N. Role of Superplasticizers and Slag for Producing High Performance Concrete [Text] / R. N. Swamy, M. Sakai, N. Nakamura // The Fourth CANMET/ACI International Conf. on Superplasticizers and Other Chemical Admixtures in Concrete: ACI SP-148-1. - Proceedings. Detroit (USA), 2006. - P. 1-26.

6. Шишкин, А. А. Щелочные реакционные порошковые бетоны [Текст] / А. А. Шишкин // Строительство уникальных зданий и сооружений. - 2014. - № 2 (17). - С. 56-65.

7. Тевяшев, А. Д. О возможности управления свойствами цементобетонов с помощью наномодификаторов [Текст] / А. Д. Тевя-шев, Е. С. Шитиков // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2009. - Т. 4, № 7 (40). - С. 35-40. - Режим доступа: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/22048/19660

8. Шишкина, А. А. Пористые реакционные порошковые бетоны [Текст] / А. А. Шишкина // Строительство уникальных зданий и сооружений. - 2014 - № 7 (23). - С. 128-135.

9. Стрижак, П. 6. Сучасш проблеми нанокатал1зу [Текст] / П. 6. Стр1жак // Вюник НАН Украши. - 2014. - № 7. - С. 16-24.

10. Березин, И. В. Физико-химические основы мицеллярного катализа [Текст] / И. В. Березин, К. Мартинек, А. К. Яцимир-ский // Успехи химии. - 1973. - Т. XLU, № 10. - С. 1729-1756. doi: 10.1070/rc1973v042n10abeh002744

11. Шишкша, О. О. Дослщження впливу нанокатал1зу на формування мщност реакцшного порошкового бетону [Текст] / О. О. Шишкша, О. О. Шишкш // Схщно-бвропейський журнал передових технологш. - 2016. - Т. 1, № 6 (79). - С. 55-60. doi: 10.15587/1729-4061.2016.58718

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.