CC BY
47
© Кузнецова В. Г., 1Жегунов Г. Ф., ^Погорта М. С. УДК 577. 11. 3
Кузнецова В. Г., 1Жегунов Г. Ф., 12Погорта М. С.
Д0СЛ1ДЖЕННЯ ВМ1СТУ АМ1Н0КИСЛ0Т ТА ЖИРНИХ КИСЛОТ В ЕКСТРАКТ1
3 ЕМБР10Н1В КУРЕЙ
1Харктська державна зооветеринарна академГя (м. ХаркГв) 2ДУ «1нститут мГкробГологГГ та ¡мунологГГ ¡м I. I. Мечникова НАМН УкраГни»
(м. ХаркГв)
Дана робота виконана в рамках теми «Експери-ментальне обфунтування та розробка метод\в кр\-оконсервування кл\тин \ тканин домашн\х \ с\льсько-господарських тварин, а також розробка метод\в отримання кр\оекстракт\в з ембр\ональних тканин тварин \ вивчення 1х бюлопчно! активност\ », № державно! реестраци 0104и009818.
Вступ. Тканинн\ препарати в\дносять до групи адаптоген\в - бюрегулятор\в, котр\ здатн\ до регу-лювання ф\зюлопчних функц\й орган\зму, що особливо важливо в умовах чисельних несприятливих ф\зичних, х\м\чних \ психоемоц\йних вплив\в навко-лишнього середовища [14, 16]. Нин\ в\дома значна к\льк\сть моно- та пол\компонентних б\опрепарат\в, що отримуеться на основ! тканинного та ембр\о-нального субстрату. Останн\м часом перспектив-ними вважаються препарати, котр\ вмщують як кл\-тини, зокрема стовбуров\, !х структури, так \ значн\ ктькост\ бюлопчно активних речовин.
Виражен\ адаптогенн\ та модулююч\ !х ефекти саме \ пов'язан\ з виб\рковим впливом структурних компонент\в препарату на ф\зюлопчн\ процеси, особливо в умовах дм несприятливих зовышых фактор\в р\зно! природи: х1м1чн1, ф\зичн\, бюлопчн\, психое-моц\йн\ тощо [18]. Так, наприклад, тканинн\ препарати набувають широкого використання в комплексна медикаментозн\й терапи при р\зних патолог\ях для посилення специф\чного зниження поб\чно! дЛ антибактер\альних препарат\в [2, 6, 8], як антиппок-сичн\ та протиоп\ков\ засоби, ¡муномодулятори при рад\ац\йних ураженнях, застосовуються у комплексна терапи для посилення метабол\чних процес\в при р\зних патолог\чних станах у людини та с\льсько-господарських тварин [5, 7, 10, 15].
Оптимальним вар\антом для отримання л\кар-ського засобу е використання орган\в \ тканин людини, тварин та птах\в [9]. Використання ж перших супроводжуеться низкою етичних питань. Пташиний субстрат визначеного строку ембр\онального роз-витку мае суттев\ б\олог\чн\ перспективи та представляв \нтерес з економ\чно! точки зору. Нин\ вже отримано ряд ведомостей про склад екстракт\в з ембр\он\в курей р\зного строку розвитку. Вивчення складу екстракту з ембр\он\в курей першо! третини ембр\онального строку розвитку (4 - 6 д\б) показало,
що екстракт представляв собою складну сум\ш б\л-к\в, нукле!нових кислот, л\попол\сахарид\в. В ньому \дентиф\ковано макроглобул\ни, гемоглоб\н, окси-гемоглоб\н, альбум\н й б\лки альбум\нового ряду, ксеноорганн\ ембр\ональн\ б\лки, ряд ростових фак-тор\в. З'ясовано, що вм\ст б\лк\в, \ зокрема, гемогло-б\ну в екстрактах значно пщвищуеться починаючи з 7 доби розвитку ембр\ону. Нукле!нов\ кислоти емб-р\онального екстракту представлен фрагментами ДНК та широким спектром РНК. В ембр\ональних екстрактах, починаючи з\ строку розвитку 6 д\б, ви-являються б\лки циток\нового ряду. Зокрема, 1Л-1 та ФНП-а в значн\й концентраци (50 - 60 нг/мл). Як показали досл\дження, циток\ни, що були виявлен\ у курей мають високий ступ\нь гомологи з IЛ-1 р й ФНП-а людини [15].
Подальша детал\зац\я складу екстракт\в з куря-чих ембр\он\в розширить багаж даних та дозволить припустити \мов\рн\ ф\зюлопчн\ принципи впливу, що ними зд\йснюються та дозволить окреслити нов\ перспективи використання таких препарат\в.
У цьому зв'язку вивчення складу даних субстан-ц\й представляв надзвичайний \нтерес. Важлив\сть ам\нокислот для орган\зму визначаеться т\ею ве-личезною роллю, яку вони в\д\грають у безл\ч\ \н-тегральних метабол\чних процес\в. Ам\нокислоти е структурними елементами таких найважлив\ших «непептидних» макромолекул, як\ виконують спец\-альн\ функци як пурини, п\рим\дини, хол\н, таурин, ам\ни, гем, тироксин \ безл\ч \нших [20]. Значний практичний \нтерес представляють \муномодулю-ючий вплив деяких ам\нокислот, що зд\йснюеться ними на окрем\ ланки системи \мун\тету, зокрема, аспараг\нова \ глутам\нова кислоти, триптофан чи-нять виражений \муностимулюючий ефект. Арг\н\н, лейцин \ л\зин здатн\ стимулювати фагоцитарну ак-тивн\сть нейтроф\льних лейкоцит\в [3, 14].
Так в\дом\ дан\ про те, що препарати гл\цину \ алан\ну при парентеральному введенн\ протягом 7 д\б новонародженим телятам п\двищуе !х неспеци-ф\чну резистентн\сть, що проявляеться у зб\льшен-н\ р\вня еритроцит\в \ лейкоцит\в, в тому числ\ Т- \ В-л\мфоцит\в, а також л\зоцимно'|, бактерицидно! та фагоцитарно! активност\ кров\ протягом двох м\ся-ц\в спостереження \ як насл\док сприяе зниженню !х
захворюваност!, а у раз! тако! скорочують тривалють переб^у Ыфекцмних захворювань [19].
В даний час для _-арпнЫу встановлен багато-сторонн взаемозв'язки з ¡мунолог1чною реактивню-тю, зумовлен ф1з1олог1чними \ патоф1з1олог1чними ефектами утворення з амшокислоти оксиду азоту, котрий здатен до специф\чного \муномодулюючого впливу, так \ може виступати в якост одного з осно-вних ефектор1в системи кгмтинного ¡мун1тету, нада-ючи антим1кробну, протипухлинну \ антипрол!фера-тивну д\ю [21 - 23].
Жиры кислоти, що знаходяться в склад! триа-цилгл1церол1в, грають роль депонування енерги, у склад! фосфолт^в - утворюють гщрофобний шар мембран, виконують ряд найважпивших функцм в оргаызм! [20].
Ненасичен жирн кислоти е важливим фактором регулювання проникност мембран за допомогою впливу на поверхнев! властивост фосфолт^в, б!-лок-лоды та л1п1д-л1п1дн1 взаемодп ! дм на функцю-нування мембранно-зв'язаних фермент!в. Омега-3 жирн кислоти ейкозапентаенова ! докозагексаенова надають виражену антиатеросклеротичну, вазодиля-таторну, антитромботичну д\ю, покращують реоло-г\ю кров!. Арахщонова кислота (ейкозатетраенова), що входить до складу фосфолтщв плазматичних мембран, е попередником ейкозано'^в [11]. 6 функ-цюнальний зв'язок м\ж обмшом незамыних полше-насичених жирних кислот (лЫолево!, лЫоленово! та арахщоново!) ! функцюнуванням кютково! тканини. Вважаеться, що найбтьш вираженим впливом на ¡мунну вщповщь володють незамшы полЫенасичеы жирн кислоти (ПНЖК): лЫолева, лЫоленова ! арах!-донова. 6 дан! про аналопчну д\ю оле!ново! кислоти [1]. Вiдомi дан! про те, що при дослiдженнi рол! ладного обм!ну в регуляцп iмунореактивностi кiлькiсть нейтрофiлiв зменшувалася, позитивно корелюючи з вмютом С18 3 лiноленовоI кислоти. Дослщження впливу неетерифкованих жирних кислот на стан ¡мунно! системи показало, що найбтьш сильн зв'язки з !х вмютом були виявлен у 0025+ ! с020+-л\мфоцит\в. Пщвищення вщносного числа с025+-л\мфоцит\в мало мюце на тгл збтьшення С20 4 арахщоново! ! зни-ження С лiнолевоI кислоти.
Збiльшення вщносного числа с020+-л\мфоцит\в спостер!галося при зменшенн вмюту 0182 лЫоле-во! ! С лiноленовоI кислот. Найбтьш залежною вщ стану лтщного обмшу з Т^мфоци^в е 004 + суб-популяцп. I! зниження вщбувалося при збiльшеннi в сироватц кров! р!вня С , С жирних кислот ! вмю-ту лтопроте'^в низько! щтьностк Прол!феративна активнють л\мфоцит\в також в певнм м\р\ залежить вщ особливостей лтщного обмту. Було встановле-но, що збтьшення прол!феративно! вщповщ! в РБТЛ ¡з ФГА спостерталося при збтьшены С18:1 оле!ново! та зниженн р!вня С ! 0183 неетерифкованих жирних кислот в сироватц кров!. Прол!феративна активнють у вщповщь на мггоген лаконоса (PWM) була вище у випадках з бтьш високим вщносним вмютом С160 пальмггиново! ! С20 4 арахщоново! кислот. Авто-ри дослщження вказують на те, що ТИ2-тип ¡мунно! вщповд виявляеться бтьшою м!рою залежним вщ
стану лтщного обмту i, зокрема, вщ змюту неетерифкованих ЖИрНИХ КИСЛОТ. ЧИМ бiлЬШе BMiCT у KpOBi
вiльниx жирних кислот, тим ВИще експpесiя 1Л-4. ПрИ цьому лiмiтуючим фактором е есенцiальнi лiнолева i лiноленова жиpнi кислоти.
Автори вказують на те, що при аналiзi взаемозв'язюв мiж вмiстом жирних кислот в кpовi i показниками iмунiтету, що виявив значущi коpеляцiI з субпопопуляцмним складом лiмфоцитiв (CD20+ i CD25+), пpолiфеpативною здатнiстю лiмфоцитiв i пpодукцieю iмуноглобулiнiв, можливим е припущен-ня, що i гуморальна вщповщь, в цтому, чутлива до змт лiпiдного обмiну. Таким чином, в дослщженнях багатьох автоpiв пiдкpеслюeться значна роль жир-них кислот i лiпiдного обмiну в цiлому в регуляци функцiй iмунноI вiдповiдi та низки не менш важливих ттегральних молекулярних та клiтинниx меxанiзмiв життeдiяльностi [4, 17].
Метою роботи було визначення амтокислотно-го та жирнокислотного складу 9-ти добових екстра-кпв з ембpiонiв курей.
Об'ект i методи дослщження. Екстракти з емб-piонiв курей отримували за методом [12].
Яюсне та кiлькiсне визначення амшокислот зраз-кiв екстpактiв з ембрюыв курей здiйснювалося на базi Випробувального центру 1нституту тваринни-цтва НААН Укра1ни, п/в Kулиничi, Харювська обл. Вимip амiнокислот проводили на xpоматогpафi ААА - 339м, жирних кислот - на газорщинному хромато-гpафi «Хром-5».
Результати дослiджень та Тх обговорення. Визначення якiсного амЫокислотного складу показало, що в екстрактах з ембpiонiв курей мютяться незамiннi (тpеонiн, валiн, метiонiн, iзолейцин, лейцин, фенiлаланiн, лiзин), натвзамЫы (цистин, глi-цин, тирозин, пстидин, аpгiнiн) i замiннi амiнокисло-ти (аспарапнова, серин, глутамiнова, пpолiн, аланш) (рис. 1).
Дослiдження демонструе, що якюний склад амi-нокислот екстракту з нативних ембpiонiв курей i екс-тракту з ембpiонiв, яю пiддавалися заморожуванню в piдкому азоД однаковий. У кiлькiсному ж вщно-шеннi вмiст визначених амiнокислот в нативному екстракп було вище.
Так в найбтыхнй кiлькостi в складi дослiджуваниx екстpактiв виявляеться глутамiнова та аспарапнова кислоти, а також серин i лейцин. Вщомо, що глута-мiнова або аспаpагiнова кислоти - бiоxiмiчна основа для взаемного перетворення вЫх замiнниx амiнокис-лот. Глутамшова кислота - невiд'eмна ланка азотистого обмшу, синтезу iншиx амЫокислот, вуглеводiв, нукле1нових бiлкiв. Серед дм глутамiновоI кислоти на оpганiзм видiляюты II здатнiсты пiдвищувати фiзич-ну витривалють, ноpмалiзувати баланс збудження i гальмування в ЦНС. Аспаpагiнова кислота здатна пщвищувати пpоникнiсты клiтинниx мембран для юыв калiю i магню. Серин - замiнна амiнокислота, бере участь в побудовi майже вЫх природних бiл-кiв, мае iмуномодулюючу дiю, покращуе нервово-м'язову взаeмодiя. Лейцин сприяе зниженню piвня цукру в кров^ забезпечуе баланс азоту [20].
Apii ii in Лпии Пстидии Феншаланш Тирозин Лейцин 1золейцин Метиошн Валш Аланш Глщии Цистин Пролш Глугамшова к-та Серии Треошн Аспарагшова к-та Ь
2.54
3,3
3,63
1,81
Р-
2,53
• 4,88
=Ь^З,34
^3,91
-Х.12
17,
3,69
1,56 Л Mi => i,21
.'111
Екстракт з
крюк о н с ерв ов а н их
курячих eiviopioiiiii
57
^4,91 -1 S.03
9,43
6,54
мг/ЮОмг
0
8
10
2 4 6
Рис 1. BMicT амшокислот в екстрактах з курячих ембрюшв (в перерахунку на суху речовину, мг/100 мг).
Екстракт з крюконс ерв ов аннх курячих ембр1он1в ■ Екстракт з курячих ембрюнш
Арахщонова (С 20:4)
С 20:1) С 20:0)
Гад оле'шова Арахкова Лшоленова (С 18:3 Лнолева (С 18:2' Оле'шова (С 18:1 Стеаринов а (С 18:0 Гептадеценова (С 17:1) Маргаринов а (С 17:0) Пальштолешова (С 16:1) Пальмггинова (С 16:0) Пентадеканова (С 15:0) Миристолешова (С 14:1) Мристинова (С 14:0 Лауринова (С 12:0
= 0,140 16
6,71
0,15, .0,1/
,18
8,18
98
0,010,01 0.010 01 0>0Ъ,08 л_
_2ЗА.
4,56
О
1
Рис 2. Зм1стжирних кислот в екстрактах з ембрюшв курей (в перерахунку на суху речовину, мг/100 мг).
Якюне та ктькюне доотдження жирнокислот-ного складу екстракту з ембрюыв курей показало, що оле1нова, пальм1тинова, лшолева i стеаринова кислоти мiстяться в ньому в найбтыхмй кiлькостi (рис. 2).
Вщомо, що оле1нова кислота - (цис-9-окта-деценовая кислота) СН3 (СН2) 7СН = СН (СН2) 7СООН - мононенасичена жирна кислота. 6 найбшьш по-ширеною в природi ненасичено! жирно! кислотою. Входить до складу лт^в, що беруть участь в побу-довi бiологiчних мембран.
Пальмггинова кислота - (Гексадеканова кислота) CH3(CH2) 14COOH - найбiльш поширена в природi одноосновна насичена карбонова кислота (жирна кислота).
Лiнолева кислота - одноосновна карбонова кислота CH3(CH2)3-(CH2CH = CH)2(CH2)7COOH, що вщ-носиться до класу омега-6-ненасичених жирних кислот е найважливiшим структурним i функцюналь-ним компонентом кJliтинних бiомембран.
Стеаринова кислота (окта-деканова кислота) - одноосновна карбонова кислота алiфатичного ряду, що вщ-повiдаe формул CH3 (CH2) 16COOH, що входить у виглядi глiцеридiв до складу лт^в, насамперед триглiцеридiв (жирiв) тваринного походжен-ня, останнi виконують функ-цт енергетичного депо.
Слiд зазначити, що яюс-ний склад жирних кислот екс-трактiв, що виготовленi з на-тивних ембрiонiв i екстрак^в, що отриманi з ембрiонiв, котрi пiдцавалися попередньому заморожуванню однаковий. Показано також, що в екс-трактах з нативних ембрю-нiв курей вмют амiнокислот вище, нiж в екстрактах з емб-рiонiв, що пщдавалися заморожуванню. Можливо, це по-яснюеться тим, що в процес заморожування-вiдiгрiвання вiдбуваeться руйнування де-яких клiтинних органел. Вна-слщок подальшого центрифу-гування !х мембрани, а також деяка ктьюсть цитоплазми осщае, зменшуеться кть-кiсть дослщжуваних кислот в екстрактах.
Висновки. Таким чином, в ходi проведених досли джень показано, що в екстрактах з ембрюыв курей 9-ти дiб розвитку мiстяться значнi кiлькостi амшо- (в най-бiльшiй кiлькостi глутамЫова та аспарагiнова кислоти, а також серин i лейцин) i жирних кислот (оле'шова, пальмггинова, лшоле-ва i стеаринова кислоти), що, ймовiрно, зумовлю-ють бiологiчнi ефекти при застосуванн екстрактiв з ембрiонiв курей при рiзних патологiях в раыше проведених експериментах на тварин: опкова хвороба, радiацiйний вплив, ппокЫя, кортикостеро!дна лейкопенiя.
Перспективи подальших дослщжень. Пода л ьша деталiзацiя складу екстрактiв з ембрiонiв курей, як перспективних кандидатiв у засоби ко-рекци iмунопатологiчних станiв, дасть основу для розумшня ранiше встановлено! фiзiологiчноI дм на органiзм за умови рiзноманiтноI експериментально! патологiI. Вивчення бiомолекулярного складу ембр^ ональних тканин ксеноорганного походження - ци-токiновий профiль, розма!ття колонieстимулюючих факторiв, бiлковий та лтщний склад розширить уяв-лення про iмовiрнi нозологiчнi областi профтактич-ного та терапевтичного застосування препара^в, що розроблятиметься на !х основi.
8
ËiTepaTypa
1. Aйдapxaнoв Б. Б. Состояние защитных систем организма при воздействии характера питания и экстремальных факторов среды I Б. Б. Aйдapxaнoв II Тезисы докладов межреспубликанской научно-практической конференции «Питание здорового и больного человека», 1989. - С. 43-44.
2. Белов A. E. Токсико-фармакологические свойства новых производных пиримидина i автореф. дис. на соискание ученой степени канд. вет. наук i спец. 16.00.04 «Ветеринарная фармакология с токсикологией» I A. E. Белов. - Уфа, 2000. - 21 с.
3. Белокрылов Г. A. Различия действия пептидов и составляющих их аминокислот на иммунный ответ и фагоцитоз у мишей I Г. A. Белокрылов II Иммунология. - 1991. - № 5. - С. 46-48.
4. Шейбак В. M. Фагоцитарная активность нейтрофилов пуповинной крови новорожденных in vitro в присутствии лейцина I В. M. Шейбак, A. A. Тис, Л. H. Шейбак II Эксп. и клин. фармакология. - 2005. - № 1. - С. 48-49.
5. Востроилова Г. A. Экспериментальная и клиническая фармакология препаратов плаценты, полученных методом кри-офракционирования i дис. ... доктора биол. наук i спец. 16.00.04, 03. 00. 04 «Ветеринарная фармакология с токсикологией» I Г. A. Востроилова. - Воронеж, 2007. - 350 с.
6. Вологжанин Д. A. Липидный обмен и иммунный статус пострадавших при травматической болезни I Д. A. Вологжа-нин, A. E. Сосюкин, H. M. Калинина [и др.] II Биомедицинский журнал Medline. - 2005. - Т. 6. - 160 с.
7. Дергунов A. A. Влияние биогенных препаратов на обмен веществ, клинико-биохимическое состояние и продуктивность животных i дис. на соискании е ученой степени канд. биол. наук i спец. 03.00.04 «Биохимия» I A. A. Дергунов. -Ставрополь, 2009. - 143 с.
8. Дрожжина Г. И. Оценка эффективности лечения синдрома «сухого глаза» комплексной мазью с экстрактом алоэ I Г. И. Дрожжина II Роль и место фармакотерапии в современной офтальмологической практике i Maт-лы II Всерос. науч. конф. с междунар. - СПб., 2009. - С. 76-78.
9. Ивановская E. В. Эффективность применения комплексной глазной мази на основе мареполимиэла при дистрофических заболеваниях роговицы (клинико-экспериментальные исследования) I E. В. Ивановская II Роль и место фармакотерапии в современной офтальмологической практике i Maт-лы II Всерос. науч. конф. с междунар. уч. - СПб., 2009. - С. 347-348.
10. Погорелая M. С. Влияние экстракта куриных эмбрионов на состояние нейтрофилов периферической крови мышей после однократного тотального у-облучения I M. С. Погорелая, Г. Ф. Жегунов, О. H. Щербак II Вюник Харювського нацюнального ушверситету iменi В. H. Каразша. Cеpiя: бюлопя. - 2012. - Вип. 16, № 1035. - С. 185-191.
11. Колчина A. Ф. Фетоплацентарная недостаточность и токсикозы беременных коров в техногенно загрязненных районах Урала и методы их профилактики криофракционирования i дис. ... доктора вет. наук i спец. 16.00.04, 03.00.04 «Ветеринарная фармакология с токсикологией» I A. Ф. Кончина. - Воронеж, 2007. - 299 с.
12. Кольман Я. Haгляднaя биохимия i Пер. с нем. I Я. Кольман, К. Г. Рем. - M.i Mиp, 2000. - 469 с.
13. Кузнецова В. Г. Влияние криоэкстрактов из эмбрионов кур на мышей и крыс с экспериментальной лейкопенией I В. Г. Кузнецова II Загальна патолопя та патолопчна фiзioлoгiя. - 2009. - Т. 4, № 4. - С. 64-72.
14. Кузнецова В. Г. Изучение иммуностимулирующего эффекта экстрактов из эмбриональных тканей кур I В. Г. Кузнецова, Г. Ф. Жегунов II Вюник проблем бюлогп та медицини. - 2009. - Вип. 3 - С. 35-38.
15. Сизов A. A. Исследование свойств экстрактов и компонентов эмбриональных тканей птиц раннего срока развития и получение на их основе ветеринарного препарата иммуностимулирующего действия i автореф. дис. на соискании е ученой степени канд. биол. наук i спец. 16. 00. 03 «Ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология, микология и иммунология» I A. A. Сизов. - ^восибирск 1996. - 20 с.
16. Сотникова E. П. Ддаптационное действие биогенных стимуляторов по В. П. Филатову I E. П. Сотникова II Aктуaльнi питання фapмaкoлoгiÏ: Конф., присвяч. 70^ччю кафедри фармакологи BHMУ iм. M. I. Пирогова, Вшниця II Вюник ВЫницького нац. мед. ун-ту. - 2007. - № 11(2I2). - С. 804-806.
17. Сотникова E. П. Традиционные основы и перспективы развития тканевой терапии I E. П. Сотникова II Eкспеpимен-тальна i клЫчна фарма^я. - 2007. - № 1. - С. 15-19.
18. Тимченко Л. Д. Перспективы использования биологически активных препаратов на основе экстрактов эмбриональных тканей кур I Л. Д. Тимченко, И. В. Ржепаковский, Д. A. Apешидзе II Вестник. - 2009. - № 2. - С. 94-97.
19. Трушина Э. H. Влияние полиненасыщенных жирных кислот рациона на структуру периферических лимфоидных органов, иммунологические показатели и неспецифическую резистентность организма крыс I Э. H. Трушина, К. В. Сергеева, M. H. Волгарев [и др.] II Вопр. питания. - 1992. - № 2. - С. 42-47.
20. Шумов И. С. Влияние различных аминокислот на морфофункциональное состояние крови и на показатели неспецифической резистентности телят i дис. на соискание ученой степени канд. биол. наук i спец. 16. 00. 02 «Патология, онкология и морфология животных», 03. 00. 13 «Физиология» I И. С. Шумов. - Hижний Hoвгopoд, 2007. - 121 с.
21. Brown Th. L. ^emistr^; the central science I L. Brown Theodore [et al.]. - 10th ed. - 2006. - 1128 p.
22. Paul V. Prevention of picrotoxin convulsionsinduced learning and memory impairment by nitric oxide increasing dose of L-arginine in rats I V. Paul II Pharmacol. Biochem. Behav. - 2003. - Vol. 75, № 2. - P. 329-334.
23. Plech A. Effect of L-arginine on memory in rats I A. Plech, T. Klimkiewicz, B. Maksym II Pol. J. Pharmacol. - 2003. - Vol. 55, № 6. - P. 987-992.
24. Potenza M. A. Immunoregulatory effects of L-arginine and thepeutical implications I M. A. Potenza, C. Nacci, D. Mitolo-Chieppa II Curr. Drug. Immune Endocr. Metabol. Disord. - 2001. - Vol. 1, № 1. - P. 67-77.
УДК 577. 11. 3
Д0СЛ1ДЖЕННЯ ВМ1СТУ АМ1Н0КИСЛ0Т I ЖИРНИХ КИСЛОТ В ЕКСТРАКТ1 3 ЕМБРЮН1В КУРЕЙ
Кузнецова В. Г., Жегунов Г. Ф., Погорша М. С.
Резюме. Сьогодн вщомий ряд моно- i полкомпонентних 6ionpenapaTiB, одержуваних на основ! тканин-ного i ембрюнального субстрату. Перспективними вважаються препарати, що мютять ряд бюлопчно актив-них речовин, виборчий вплив котрих i обумовлюе виражен 1х адаптации та ¡муномодулююч1 властивостг Застосування eмбpioнaльних субстpaтiв птaхiв певного тepмiну розвитку на вщмшу вщ фетальних тканин людини не супроводжуеться етичними питаннями. В даний час ¡снують дeякi вщомост про склад екстракпв з eмбpioнiв курей р!зного тepмiну розвитку. Подальша дeтaлiзaцiя складу eмбpioнaльних eкстpaктiв з куря-чих eмбpioнiв дозволить окреслити нов! перспективи використання таких пpeпapaтiв.
Так в робот з застосуванням газорщинно! хpoмaтoгpaфiI було дoслiджeнo aмiнoкислoтний i жирнокис-лотний склад цтюного нативного екстракту з eмбpioнiв курей 9 д!б розвитку та екстракту з ембрюыв курей 9 д!б розвитку, як! пщдавалися заморожуванню в рщкому aзoтi.
Встановлено, що крюконсервування не впливае на яюсний склад дослщжуваних бюмолекул. Кшьюсний склад визначених амЫокислот в нативному екстракт був вищий. У найбшьшм ктькост в екстракт спостер!-гаеться глутамшова i аспарапнова кислоти, а також серин i лейцин. Серед жирних кислот переважали оле-!нова, пальм!тинова, лшолева i стеаринова кислоти. Отже, показано, що в екстрактах з ембрюыв курей 9 д!б розвитку мютяться значн ктькост амЫокислот i жирних кислот, що, ймов!рно, частково обумовлюють бюлопчы ефекти при застосуванн екстрактв з ембрюыв курей при р!зних патолопях в експеримент.
Ключов1 слова: екстракт з курячих ембрюыв, амшокислоти, жиры кислоти, газорщинна хроматограф!я.
УДК 577. 11. 3
ИССЛЕД0ВАНИЕ С0ДЕРЖАНИЯ АМИН0КИСЛ0Т И ЖИРНЫХ КИСЛ0Т В ЭКСТРАКТЕ ИЗ ЭМБРИ0Н0В КУР
Кузнецова В. Г., Жегунов Г. Ф., Погорелая М. С.
Резюме. Сегодня известен ряд моно- и поликомпонентных биопрепаратов, получаемых на основе тканевого и эмбрионального субстрата. Перспективными считаются препараты, содержащие ряд биологически активных веществ, избирательное воздействие которых и обусловливает выраженные их адаптационные и иммуномодулирующие свойства. Применение эмбриональных субстратов птиц определенного срока развития в отличие от фетальных тканей человека не сопровождается этическими вопросами. В настоящее время существуют некоторые сведения о составе экстрактов из эмбрионов кур разного срока развития. Дальнейшая детализация состава эмбриональных экстрактов из куриных эмбрионов позволит очертить новые перспективы использования таких препаратов.
Так в работе с применением газожидкостной хроматографии было исследовано аминокислотный и жирнокислотный состав целостного нативного экстракта из эмбрионов кур 9 суток развития и экстракта из эмбрионов кур 9 суток развития, которые подвергались замораживанию в жидком азоте.
Установлено, что криоконсервирование не влияет на качественный состав исследуемых биомолекул. Количественный состав исследуемых аминокислот в нативном экстракте был выше. В наибольшем количестве в экстракте определяется глутаминовая и аспарагиновая кислоты, а также серин и лейцин. Среди жирных кислот преобладали олеиновая, пальмитиновая, линолевая и стеариновая кислоты. Итак, показано, что в экстрактах из эмбрионов кур 9 суток развития содержатся значительные количества аминокислот и жирных кислот, что, вероятно, частично обусловливают биологические эффекты при применении экстрактов из эмбрионов кур при различных патологиях в эксперименте.
Ключевые слава: экстракт из куриных эмбрионов, аминокислоты, жирные кислоты, газожидкостная хроматография.
UDC 577. 11. 3
Contents of Amino Acids and Fatty Acids in Extracts from Chick Embryos
Kuznetsova V. G., Zhegunov G. F., Pogorelaya M. S.
Abstract. Tissue preparations attribute to the group of adaptogens - bioregulators that is apt at adjusting of physiological functions of organism, that it is especially important in the conditions of great number of unfavorable physical, chemical and psychoemotional influences of environment.
Today we know a row of mono- and polycomponent biologics got on the basis of tissue and embryonic substrate. Perspective preparations are considered, containing the row of bioactive substances electoral influence of that and stipulates expressed their adaptation and immune modulating properties.
So, for example, tissue preparations got deployment in complex medicamental therapy at different pathologies for strengthening of specific decline of side action of antibacterial preparations as a man and agricultural animals have used antihypoxic and antiambustial facilities, immunomodulator at radiation defeats in complex therapy for strengthening of metabolic processes at different pathosiss Application of embryonic substrates of birds of certain term of development unlike fetal fabrics of man is not accompanied by ethic questions. Presently there is some information about composition of extracts from the embryos of chickens of different term of development. The study
of composition of extract showed from the embryos of chickens of first one third of embryo term of development (4 - 6 days), that an extract was difficult mixture of proteins, nucleic acids, lipopolysaccharides. Macroglobulins, haemoglobin, oxyhemoglobin, albumen and squirrel of albumen row, are identified in him, xenoorgans embryo squirrel, row of grows factors. It is found out that content of proteins, and in particular, haemoglobin in extracts considerably rises since a 7 twenty-four hours of development of embryo. Nucleic acids of embryo extract are presented by the fragments of DNA and wide spectrum of RNA.
The further working out in detail of composition of embryonic extracts from chicken embryos will allow to outline the new prospects of their use.
So in-process with the use of gas-liquid chromatography amino acid and fatty-acid composition of integral native extract was investigational from the embryos of chickens a 9 days of development and extract from the embryos of chickens a 9 days of development, that was exposed to freezing in liquid nitrogen.
It is set that cryopreservation does not influence on quality composition of the investigated biomolecules. Quantitative composition of the investigated amino acids in a native extract was higher. In most in an extract glutamine acid is determined and aminosuccinic acids, and also serine and leucine. An olein prevailed among fat acids, palmitic, linolic and stearin acids. So, it is shown that in extracts from the embryos of chickens a 9 days of development is contained fars of amino acids and fat acids, that, probably, partly stipulate biological effects at application of extracts from the embryos of chickens at different pathologies in experiment.
Keywords: an extract of chick embryos, amino acids, fatty acids, gas-liquid chromatography.
Рецензент - проф. Гапон С. В.
Стаття надшшла 12. 09. 2014 р.
