CC BY
4
УДК 004.738.5 DOI https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2023.4.30
С. В. ПОПЕРЕШНЯК
кандидат фiзико-математичних наук, доцент, доцент кафедри шформатики та програмно! iнженерil Нацюнальний техшчний унiверситет Укра!ни «Кшвський пол^ехшчний iнститут iменi 1горя Сшорського» ORCID: 0000-0002-0531-9809
А. С. ВеЧЕРКОВСЬКА
кандидат техшчних наук, доцент кафедри програмних систем i технологiй Кшвський нацюнальний ушверситет iменi Тараса Шевченко ORCID: 0000-0003-2054-2715
ДОСЛ1ДЖЕННЯ РОЗРОБКИ ВИМОГ ДО ХМАРНИХ ПРОГРАМ ТА СЕРВ1С1В
В po6omi придшено увагу розробц вимог, так як це е одним з найскладнШих i важливих етатв розробки будь-якого 6iзнес-процесу або проекту. Це до^дження намагаеться з'ясувати характеристики та аспекти iнже-нерних вимог, як застосовуються хмарними обчисленнями. Розглянуто нотацт моделювання б1знес-процеав (BPMN), що ятсно впливае на фiксацiю процесу та внесення вiдповiдних змт для покращення б1знес-операцш. Акцентуеться увага, що BPMN можна використовувати як метод розробки вимог у хмарних 6iзнес-операцiях. Крiм того, у цт ро6отi представлено тженерну структуру вимог для послуг i хмарних обчислень, а також обговорюватиметься еталонна архтектура для послуг i хмарних обчислень. Розробка программного забезпечення в хмарному середовищi включае деяк основнi проблеми, таю як композицiя программного забезпечення, програму-вання, орiентоване на запити та програмування, орiентоване на ттерфейс програмування додатюв, доступ-нкть вихiдного коду, модель виконання та керування программами. Щоб скористатися перевагами та зробити хмарт обчислення бшьш корисними, ц проблеми нео6хiдно виршити в ргзних процесах i методологiях розробки программного забезпечення. Розглянуто еталонну архтектуру для обслуговування та хмарних обчислень. В робо-тi, також, наведено детальну архтектурну схему для тженерно'( структури вимог для обслуговування та хмарних обчислень, яка пояснюе, як кожна окрема суттсть пов'язана одна з одною, як працюе процес та описано вс процеси та завдання тженерно'( структури вимог для обслуговування та хмарних обчислень, як можна роз-дшити на три рiзнi етапи, щоб забезпечити бшьш чтке бачення. В ро6отi розглянуто процес розробки вимог до хмарних програм. Шд час розробки додатюв розробку вимог вважають найважливiшим етапом. Одтею з ключових причин е те, що при розробц програм можна зiткнутися з найпоширетшими та трудомiсткими помилками, а також з найдорожчими для супроводження та виправлення.
Ключовi слова: хмарш обчислення, моделювання бгзнес-процеав (BPM) i нотацiя моделювання б1знес-проце-сiв (BPMN), тженерна структура вимог (REF), сервiс i хмарн обчислення (SCC).
S. V. POPERESHNYAK
Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Informatics and Software Engineering National Technical University of Ukraine "Ihor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" ORCID: 0000-0002-0531-9809
A. S. VECHERKOVSKAYA
Candidate of Technical Sciences, Associate Professor at the Department of Software Systems and Technologies Taras Shevchenko Kyiv National University ORCID: 0000-0003-2054-2715
STUDY OF THE DEVELOPMENT OF REQUIREMENTS FOR CLOUD PROGRAMS AND SERVICES
In the work, attention is paid to the development of requirements, as this is one of the most difficult and important stages of the development of any business process or project. This study attempts to find out the characteristics and aspects of the engineering requirements applied by cloud computing. The business process modeling notation (BPMN) is considered, which qualitatively affects the fixation of the process and the introduction of appropriate changes to improve business operations. It is emphasized that BPMN can be used as a requirement development method in cloud business operations.
In addition, this paper presents a requirements engineering framework for services and cloud computing, and discusses a reference architecture for services and cloud computing. Software development in the cloud environment includes some basic issues such as software composition, query-oriented programming and API-oriented programming, source code availability, execution model, and application management. To take advantage of and make cloud computing more useful, these challenges must be addressed in different software development processes and methodologies. The reference architecture for maintenance and cloud computing is considered. The paper also provides a detailed architecture diagram for the service requirements engineering framework and cloud computing, which explains how each individual entity is related to each other, how the process works, and describes all the processes and tasks of the service requirements engineering framework and cloud computing, which can be divided into three different stages to provide a clearer vision. The paper considers the process of developing requirements for cloud programs. During application development, requirements development is considered the most important stage. One of the key reasons is that the most common and time-consuming bugs to encounter in software development are also the most expensive to maintain and fix.
Key words: cloud computing, business process modeling (BPM) and business process modeling notation (BPMN), requirements engineering framework (REF), service and cloud computing (SCC).
Постановка проблеми
Хмарш обчислення - це новий термш, який використовуеться для корисних обчислень, з наголосом на про-понуванш 1Т-ресурав через 1нтернет в обмш на локальне збер^ання та експлуатацш ресурав. В юнуючш лгге-ратурi юнуе безлiч рiзних еталонних архитектур, моделей i фреймворшв для хмарних обчислень. Зазвичай ета-лонна структура для хмарних обчислень намагаеться запропонувати базову лшш, яка полягае в розробщ деяких сумюних хмарних служб, а також !х штеграци в юнукш шфраструктури 1нтернету та приватних корпорацш [1]. На регулярнш основi еталонна структура повинна пропонувати проект або архиектурний шаблон, який можуть використовувати шш1, як бажають прийняти подiбнi ршення. Еталонна модель полягае в поясненш концепцш i зв'язшв, яш шдтримують еталонну архитектуру, тодi як термiн еталонна структура ввдноситься до обох (архь тектура + еталонна модель) [2]. Архитектура хмарних обчислень хмароподiбного ршення представляе структуру тако! системи. Термш також стосуеться належно! документацй' архитектурно! системи хмарного обчислювального рiшення, що полегшуе спiлкування м1ж iнвесторами, приймае початковi рiшення, а також дозволяе повторно використовувати компоненти дизайну та шаблони для шших подiбних проеклв [3].
Розробка абстрактних вимог (RE) - це найскладшший i важливий етап розробки будь-якого бiзнес-процесу або проекту. Це дослщження намагаеться з'ясувати характеристики та аспекти iнженерних вимог, яш застосову-ються хмарними обчисленнями. Нотацiя моделювання бiзнес-процесiв (BPMN) вплинула на фiксацiю процесу та внесения вщповвдних змiн для покращення бiзнес-операцiй [4].
Розглянемо, як BPMN можна використовувати як метод розробки вимог у хмарних бiзнес-операцiях. Крiм того, у цш роботi представлено iнженерну структуру вимог для послуг i хмарних обчислень (BPMN-REF-SCC), а також обговорюватиметься еталонна архитектура для послуг i хмарних обчислень. Розробка програмного забез-печення в хмарному середовищi включае деяк1 основнi проблеми, таш як композицiя програмного забезпечення, програмування, орiентоване на запити та програмування, орiентоване на iнтерфейс програмування додатшв (API), доступнiсть вихiдного коду, модель виконання та керування програмами. Щоб скористатися перевагами та зробити хмарш обчислення б№ш корисними, цi проблеми необхщно вирiшити в рiзних процесах i методологiях розробки програмного забезпечення.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй
Провiвши анал1з останшх дослвджень i публiкацiй за даною тематикою можна побачити, що в роботах [5]-[14] розглядають лише три основш моделi обслуговування хмарних технологш. Автори вважають, що цi дослвдження не враховують повнiстю технiчнi та технолопчш можливостi хмарних обчислювальних технологш, осшльки моделi обслуговування хмарних технологш вщображають структуру не лише хмарних технологш, а й шформа-цшних технологiй загалом. Тому цi дослвдження мають обмежений характер.
Деяк1 з дослвднишв уже випробували переважаючi шструменти, мови та iншi методологи в середовищi хмарних обчислень, розглядаючи методологй' розробки вимог, як1 зазвичай зосереджеш на об'ектно-орiентованих результатах i сервiсорiентованих iнструментах. Основною проблемою хмарних обчислень е вщсутшсть стандарту, який може допомогти зустрiтися з головними цшями, як1 охоплюють рiзнi характеристики хмарних обчислень.
На сьогодшшнш день актуальшсть теми пiдтверджуеться тим, що все бшьше п1дприемств переходять вщ використання фiзичних ресурсiв до використання сервiсiв, що надають хмарнi провайдери. Основними причинами цього переходу е можливють зменшити витрати на розгортання та шдтримку iнфраструктури, спрощення !i обслуговування та збiльшення ефективносп використання i! елементiв.
Формулювання мети дослщження
Мета статтi: перевiрити продуктившсть використання бiзнесу щодо оптимального використання часу та вар-тостi перед розгортанням послуг у хмарi.
Викладення основного MaTepi^y дослвдження
1нженерна структура вимог для обслуговування та хмарних обчислень (REF-SCC) - це структура, яка може бути використана для проектування та впровадження сервюних обчислень для розгортання як веб-сервюу [4]. Це дослщження мае показати, як REF-SCC може виршити мiграцiю послуг i хмарних обчислень. Перемщення служб у хмару стосуеться перемiщення настшьно! програми в хмарну програму, де будь-який користувач може використовувати послуги через 1нтернет. Моделювання та симуляцiя за допомогою BPMN включеш в процес розробки вимог REF-SCC, осшльки це забезпечуе валiдацiю та тестування, що показано на рисунку 1.
Рис. 1. 1нженерна структура вимог до послуг i хмарних обчислень
Посилаючись на рисунок 1, piBeHb розробки вимог складаеться з пiдпроцесiв, де вимоги до послуг необхщно виявити, проаналiзувати, змоделювати, iмiтувати, виконати, реалiзувати, перевiрити та протестувати за допомогою BPMN i з безпосередшм залученням зацiкавлених сторiн, постачальникiв хмарних технологш та iнших пра-щвнишв пвдприемства.
Пiсля управлiння вимогами та проектування послуг наступним завданням е створення послуг за допомогою хмарного провайдера.
Еталонна архитектура для обслуговування та хмарних обчислень. Нижче наведено детальну архиектурну схему для REF-SCC, яка пояснюе, як кожна окрема сутнють пов'язана одна з одною, як працюе процес та описано Bei процеси та завдання REF-SCC, як1 можна роздiлити на три рiзнi етапи, щоб забезпечити бшьш чiтке бачення. Еталонна архитектура (рисунок 2) складаеться з наступного.
Рис. 2. Еталонна aрхiтектурa для обслуговування та хмарних обчислень
Етап 1 - це оргашзацшш особи, яш включають бiзнес-аналiтикiв, iнвесторiв, керiвництво та зацiкавленi сто-рони. Етап 2 - це BPMN як метод розробки вимог, а етап 3 стосуеться хмарно! шфраструктури. Етап 1. Оргашзацшш особи.
щ стрiлки вказують на наступний процес або завдання, яке потрiбно виконати. цi двостороннi стрiлки визначають прямий зв'язок мiж процесами. бiзнес-аналiтик е головним аспектом оргашзацй, який взаемодiе з усiма iншими аспектами бiзнесу. iнвестори е фiнансовою опорою.
внутршш зацiкавленi сторони, так1 як сшвробггаики, менеджери та власники. Зовшшш зацiкавленi сторони, такi як постачальники, суспiльство, уряд, кредитори, акцiонери та ктенти. Обидвi зацiкавленi сторони можуть впливати на органiзацiйне рiшення та политику.
керiвництво включае всiх пращвнишв оргашзацй.
Етап 2. Процеси розробки вимог BPMN.
збiр бiзнес-вимог щодо вартосп, часу та зусиль.
виявлення бiзнес-вимог за допомогою аналiзу поточного бiзнесу, аналiзу результатiв i мозкового штурму за участю вах бiзнесменiв.
наступним процесом е аналiз вимог, який складаеться зi створення рiзних сценарпв для отримання бажаних результапв i, крiм того, для внесення змiн для покращення.
проектування, моделювання та експерименти за допомогою BPMN. виконання та впровадження для прогнозування ефективностi бiзнесу. перевiрка та тестування перед розгортанням служб.
вимоги до програми повиннi керуватися особами в оргашзацй та постачальником хмарних технологш. збертання даних мае бути розглянуто постачальником хмарних технологiй вiдповiдно до бiзнес-вимог.
для розгортання в хмарi пращвники оргашзацп повиннi визначити потреби ктентш. Етап 3. Архитектура хмарних додаткiв
iнтернет - це щдключення для доступу до хмарних веб-служб.
хакери та зловмисне програмне забезпечення зупиняють або скасовують послуги 1нтернету, а також можуть викрасти шформацш.
для автентифжацп клieнтiв потрiбнi iдентифiкатор i пароль для доступу до облшэвого запису. брандмауер ктента також можна описати як антивiрус, який клieнти використовують на сво!х вiдповiдних комп'ютерах або ПК.
хмарна автентифiкацiя, хмарний брандмауер i хмарний пул безпеки - це рiзнi способи безпеки перед входом у хмару, щоб запобiгти передачi даних.
мент може отримати доступ до рiзних послуг пiсля аутентифжацп, а послуги повшстю залежать ввд особли-востей конкретного бiзнесу. У цьому випадку бiзнес вiдноситься до фгнансш; отже, можна отримати доступ до таких послуг, як ринки капталу, баншвсьш послуги, страхування та iншi послуги.
хмарне сховище даних - це мюце зберiгання, де збертаеться вся вiдповiдна iнформацiя клiентiв i може бути використана клiентом i постачальником хмарних технологiй.
данi в дорозi означае данi, якi перемiщуються до хмарного сховища даних для збереження. данi в споко! - це даш, як1 зберiгаються в хмарному сховищi та не використовуються. данi, що використовуються - це даш, до яких на даний момент мае доступ клiент або хмара. Нарешп, е сигнал тригера, який безпосередньо пов'язаний iз постачальником хмари, ктентом i м1ж проце-сами автентифшаци. Буде активовано сигнал тривоги, щоб повщомити клiента та постачальника хмарних техно-логiй у разi будь-яко! щдозршо! активностi.
Шд час розробки додатк1в i практики, i експерти вважають розробку вимог найважлившим етапом. Однiею з ключових причин е те, що вш може зiткнутися з найпоширенiшими та трудомюткими помилками, а також з най-дорожчими для ремонту. Фаза вимог у будь-якому проектi розробки програмного забезпечення виконуеться як три процеси, а саме: виявлення вимог технiко-економiчного обгрунтування; уточнення вимог; та тдтвердження вимог. Цi процеси та !х дiяльнiсть показано у верхнш частинi рисунку 3. Оск1льки хмари використовуються як середовище для розгортання та доставки, неминуче будуть додатковi завдання, як1 слад планувати як частину про-цесу виявлення вимог. Це завдання, пов'язаш з якостями, пов'язаними з хмарою.
(taw SaaS Ргпрс* Irirj
* fiithtr«) £»tj
Input
Feasibility Study
•PTn(rrT Qrurtptton
• Krunojt KOJKOOnt ■ Нес txr)f nef idi г am
I
Requirement Elicitation
•Irtrnllfy VjbfhoMftt " VIri I Hn| Ottlmaf
TnJuwy г
•КГЦ lAtcov«* •diu CbvudcMNKi
Requirement Specification
•wnnng Нгщ.|1«т*п( опт
<JP
Requirement Validation
Rrqutrnvmi
Output FMvbMHy Study Report ScAwjfc Requirement Validated Spec ihcjtton |S.uSRS) J [ Requirement*
—___
Functional Requirements Functional Requirements
S**S ConsWerartonj
f
Cloud-Specific Requirements V)
J
SaaS Qualities
SuSDnvm
Рис. 3. Процес розробки вимог до хмарних програм
У результата вимоги будуть роздшеш на три групи заметь двох:
функцiональнi вимоги програми: вони описують, що мають робити програми.
нефункцiональнi вимоги: вони визначають критерiï, як можна використовувати для визначення операцiй системи, а не конкретних функцш.
вимоги до хмарних програм: вони визначають додатковi функцiональнi вимоги, якi потрiбно додати через використання хмари як середовища для розгортання та надання програмного забезпечення.
Розширення дозволяе розробникам програмного забезпечення збирати та вказувати вимоги з урахуванням якостi хмари, що робить вдентифшацш та запам'ятовування функцш, пов'язаних iз хмарою, при зборi та фор-мулюваннi вимог до хмарних програм менш громiздким. Незважаючи на те, що якостi хмарно! програми були описанi, розумiеться, що рiзнi якостi хмарно! програми можуть бути обранi на основi вимог замовника, не вщ-ступаючи вщ концепцiï та обсягу процесу розробки вимог. Вщповвдно, iншi якостi хмар, яш можуть з'явитися в майбутньому, також входять до сфери запропоновано! роботи.
Висновки з даного дослвдження i перспективи подальших розвiдок у даному мамрямп
В роботi придiлено увагу розробцi вимог, так як це е одним з найскладшших i важливих етапiв розробки будь-якого бiзнес-процесу або проекту. Це дослщження намагаеться з'ясувати характеристики та аспекти шже-нерних вимог, як1 застосовуються хмарними обчисленнями. Розглянуто нотацш моделювання бiзнес-процесiв (BPMN), що якiсно впливае на фжсацш процесу та внесення вiдповiдних змiн для покращення бiзнес-опера-цiй. Акцентуеться увага, що BPMN можна використовувати як метод розробки вимог у хмарних бiзнес-опера-цiях. Крiм того, у цiй робоп представлено iнженерну структуру вимог для послуг i хмарних обчислень, а також обговорюватиметься еталонна архитектура для послуг i хмарних обчислень. Розробка програмного забезпечення в хмарному середовищi включае деяк основнi проблеми, таю як композицiя програмного забезпечення, програмування, орiентоване на запити та програмування, орiентоване на iнтерфейс програмування додатшв, доступнiсть вихiдного коду, модель виконання та керування програмами. Щоб скористатися перевагами та зробити хмарш обчислення бшьш корисними, щ проблеми необхщно вирiшити в рiзних процесах i методолопях розробки програмного забезпечення. Розглянуто еталонну архiтектуру для обслуговування та хмарних обчислень. В робоп, також, наведено детальну архгтектурну схему для iнженерноï структури вимог для обслуговування та хмарних обчислень, яка пояснюе, як кожна окрема сутшсть пов'язана одна з одною, як працюе процес та описано ва процеси та завдання iнженерноï структури вимог для обслуговування та хмарних обчислень, яш можна роздшити на три рiзнi етапи, щоб забезпечити бiльш чiтке бачення. В роботi розглянуто процес розробки вимог до хмарних програм. Шд час розробки додатшв розробку вимог вважають найважливiшим етапом. Однiею з ключових причин е те, що при розробщ програм можна згткнутися з найпоширенiшими та трудомюткими помилками, а також з найдорожчими для супроводження та виправлення.
Останшм часом поширене використання хмарних сервЫв, як1 можна самостiйно розгортати, методiв контей-неризацiï та 1'х пвдтримка вiд великих компанiй, таких як Amazon i Google, е визначними факторами, що сприяють розробщ програмного забезпечення на основi хмари. Крiм того, вдея екосистем iснуе вже багато рок1в, але ïï застосування в розробцi програмного забезпечення довелося чекати прогресу в цiй галузг У структурi працюють як люди, яш мають знання предметно1' области, але не мають навичок програмування, так i люди з техшчною освь тою. Фреймворк дае змогу зарахувати бiльше знань у галуз^ зосереджуючись на iнтеграцiï, а не на внутршньому розвитку. Крiм того, вш пiдтримуе гнучк1сть домену, надаючи варiативнiсть розробникам додатк1в, одночасно керуючи залежностями мiж змiнними частинами пвд капотом. Щоб продемонструвати частину нашого пiдходу, пропонуеться розглянути iнструмент Geneu, який забезпечуе середовище моделювання для розробки програмного забезпечення на основi форм i процеав у хмарг Щд час майбутнiх дослвджень буде розроблено оцiнку та wï щодо кращого використання, щоб скерувати користувача щодо отримання бiльшоï корисп ввд такого середовища.
Список використано'1 лiтератури
1. Räzvan ZOTA An Overview of the Most Important Reference Architectures for Cloud Computing. Informatica Economica 2014. 18, рр. 26-39 DOI: 10.12948/issn14531305/18.4.2014.03
2. Wilkes L., Cloud computing reference ar-chitectures, models and frameworks",Everware CBDI, 2011, URL: http:// everware-cbdi.com/ccrfam
3. Gerald K., "Cloud computing architec-ture", Siemens AG, 2010, URL: http://www. sei.cmu.edu/library/as-sets/ presentations/Cloud%20compu-ting%20 architecture% 20-%20Ger-ald%20Kaefer.pdf
4. Chand, K., Ramachandran, M. (2020). Requirements Engineering Framework for Service and Cloud Computing (REF-SCC). Ramachandran, M., Mahmood, Z. (eds) Software Engineering in the Era of Cloud Computing. Computer Communications and Networks. Springer, Cham. URL:https://doi.org/10.1007/978-3-030-33624-0_1
5. Raj P, Venkatesh V, Amirtharajan R. Envisioning the cloud-induced transformations in the software engineering discipline. Software engineering frameworks for the cloud computing paradigm. Springer, London, 2013. pp 25-53.
6. Rimal BP, Jukan A, Katsaros D, Goeleven Y Architectural requirements for cloud computing systems: an enterprise cloud approach. Grid Comput 2011. 9(1), pp. 3-26.
7. Todoran I, Seyff N, Glinz M. How cloud providers elicit consumer requirements: an exploratory study of nineteen companies. Requirements engineering conference (RE), 2013. pp 105-114.
8. Repschlaeger J, Zarnekow R, Wind S, Turowski K. Cloud requirement framework: requirements and evaluation criteria to adopt cloud solutions. ECIS. 2012, p 42.
9. Schrodl H, Wind S. Requirements engineering for cloud computing. Commun Comput 2011. 8(9), рр. 707-715.
10. Guha R (2013) Impact of semantic web and cloud computing platform on software engineering. In Software engineering frameworks for the cloud computing paradigm. Springer, London, pp 3-24.
11. Succi G, Predonzani P, Vernazza T. Business process modeling with objects, costs and human resources. In: Bustard D, Kawalek P, Norris M (eds) Systems modeling for business process improvement. Artech House, 2000. pp 47-60.
12. Lodhi A, Koppen V, Wind S, Saake G, Turowski K. Business process modeling language for performance evaluation. In: 2014 47th Hawaii international conference on system sciences (HICSS). IEEE, pp 3768-3777
13. Hernandez-Orallo, J. Evaluation in artificial intelligence: From task- oriented to ability-oriented measurement. Artificial Intelligence Review, 2017. 48, 397-447. URL: https://doi.org/10.1007/s10462-016-9505-7.
14. Lodhi A, Koppen V, Saake G. Business process improvement framework and representational support. Proceedings of the third international conference on intelligent human computer interaction (IHCI 2011), Prague, Czech Republic, August, 2011. Springer, Berlin, 2013. pp 155-167.
References
1. Razvan ZOTA (2014) An Overview of the Most Important Reference Architectures for Cloud Computing. Informatica Economica 18(4/2014): 26-39 DOI: 10.12948/issn14531305/18.4.2014.03
2. Wilkes L., (2011) Cloud computing reference ar-chitectures, models and frameworks,Everware CBDI. URL: http:// everware-cbdi.com/ccrfam
3. Gerald K., "Cloud computing architec-ture", Siemens AG, 2010, URL: http://www. sei.cmu.edu/library/as-sets/ presentations/Cloud%20compu-ting%20 architecture0/« 20-%20Ger-ald%20Kaefer.pdf
4. Chand, K., Ramachandran, M. (2020). Requirements Engineering Framework for Service and Cloud Computing (REF-SCC). In: Ramachandran, M., Mahmood, Z. (eds) Software Engineering in the Era of Cloud Computing. Computer Communications and Networks. Springer, Cham. URL:https://doi.org/10.1007/978-3-030-33624-0_1
5. Raj P, Venkatesh V, Amirtharajan R (2013) Envisioning the cloud-induced transformations in the software engineering discipline. In: Software engineering frameworks for the cloud computing paradigm. Springer, London, pp 25-53.
6. Rimal BP, Jukan A, Katsaros D, Goeleven Y (2011) Architectural requirements for cloud computing systems: an enterprise cloud approach. Grid Comput 9(1):3-26.
7. Todoran I, Seyff N, Glinz M (2013) How cloud providers elicit consumer requirements: an exploratory study of nineteen companies. In: Requirements engineering conference (RE), 2013 21st IEEE international (pp 105-114).
8. Repschlaeger J, Zarnekow R, Wind S, Turowski K (2012) Cloud requirement framework: requirements and evaluation criteria to adopt cloud solutions. In ECIS. p 42.
9. Schrodl H, Wind S (2011) Requirements engineering for cloud computing. Commun Comput 8(9):707-715
10. Guha R (2013) Impact of semantic web and cloud computing platform on software engineering. In Software engineering frameworks for the cloud computing paradigm. Springer, London, pp 3-24.
11. Succi G, Predonzani P, Vernazza T (2000) Business process modeling with objects, costs and human resources. In: Bustard D, Kawalek P, Norris M (eds) Systems modeling for business process improvement. Artech House, pp 47-60.
12. Lodhi A, Koppen V, Wind S, Saake G, Turowski K (2014) Business process modeling language for performance evaluation. In: 2014 47th Hawaii international conference on system sciences (HICSS). IEEE, pp 3768-3777.
13. Hernandez-Orallo, J. (2017). Evaluation in artificial intelligence: From task- oriented to ability-oriented measurement. Artificial Intelligence Review, 48, 397-447. URL: https://doi.org/10.1007/s10462-016-9505-7.
14. Lodhi A, Koppen V, Saake G (2013) Business process improvement framework and representational support. In: Proceedings of the third international conference on intelligent human computer interaction (IHCI 2011), Prague, Czech Republic, August, 2011. Springer, Berlin, pp 155-167.
