CC BY
5
УДК 351.74Б.1(477):338.47 Б01: 10.15587/2312-8372.201Б.ББ2Б4
чернявська т. а. ДОСЛ1ДЖЕННЯ РЕЗИСТЕНТНО!
ПЛАСТНННОСТ1 в МЕХАН1ЗМ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЩОНАЛЬНО! БЕЗПЕКИ
В статтг обгрунтовано роль та значення резистентног властивостг соцгально-економгчног системи в механгзмг забезпечення нацюнальног безпеки. Визначена важливгсть резистентног пластичностг, розкрита сутнгсть та поданарозгорнута характеристика цього поняття вгдносно потенцгалурезистентног пластичностг окремих структурнихкомпонентгв соцгально-економгчног системи. Автором дослгджено дгалектичний взаемозв'язок мгж самодостатнгстю-резистент-нгстю-безпекою системи.
Клпчов1 слова: нацюнальна безпека, соцгально-економгчна система, транспортно-комунгка-тивна система, самодостатнгсть, резистентнгсть, резистентна пластичнгсть.
1. Вступ
Проблема забезпечення нащонально' безпеки по-стшно перебувае в центрi уваги провщних кра'н свггу, а обгрунтування напрямiв та способiв и розв'язання е нарiжним каменем '¿х внутрiшньоi та зовнiшньоi поль тики. Але особливоi актуальностi розв'язання згаданоi проблеми набуло сьогоднi. Це зумовлено низкою чинни-кiв, якi генерують загрози прогресивному розвитку як на нащональному, так i на мiжнародному рiвнях, а отже, визначають завдання, що покладаються на нацiональнi та мiжнароднi системи забезпечення безпеки, зокрема щодо пiдвищення ефективностi iх функщонування [1].
2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми
Забезпечення нацiональноi безпеки будь-яко' краiни як систематична цшеспрямована дiяльнiсть державних органiв i структур щодо подолання негативних тенденцiй та створення належних умов безпечного розвитку постш-но перебувае тд впливом рiзних за характером ендоген-них та екзогенних факторiв. Виникнення '¿х широкого спектру вимагае визначення внутршшх властивостей соцiально-економiчноi системи, пошуку внутрiшнього потенцiалу подолання деструктивного впливу з метою оптимiзацii загальнодержавного мехашзму забезпечення нацiональноi безпеки, що й зумовлюе актуальнiсть i необхщшсть теоретичних розробок у цiй цариш.
Сьогоднiшньому стану осмислення нацiональноi безпеки присвячено чимало наукових праць вичизняних та зарубiжних дослiдникiв [1-8]. З-помiж них слiд вщзначи-ти В. Бшоуса, В. Богдановича, О. Власюка, О. Данiльяна, О. Дергачова, О. Дзьобаня, В. Горбулша, О. Гончаренка, А. Гриценка, Я. Кондратьева, В. Крисаченка, В. Лшкана, О. Маначинського, Г. Новицького, Б. Парахонського, Г. Перепелицю, С. Пирожкова, Г. Почепцова, Г. Ситника, Д. Стеченко, О. Хилько, В. Якушика.
Проблеми забезпечення нацiональноi безпеки ви-свилюються у працях таких ввдомих зарубiжних до-
слiдникiв, як: Е. Азер, А. Ахарiя, А. Беттлер, С. Браун, Б. Брод^ А. Возжешков, А. Волферс, М. Каплан, Д. Кауффман, У. Лшпман, Г. Моргентау, I. Морозов, Ч. Мур, Д. Нехтерлейн, К. Норр, О. Прохожев, 6. Ротшильд, С. Стрендж, Ф. Трегер, Д. Трешн, П. Хат, К. Холсп, С. Хоффманн та ш.
Питання стратеги самодостатнього розвитку та ефек-тивност реалiзацii економiчноi полиики вивчалися i продовжують бути об'ектом дослiджень наукових праць вiтчизняних та зарубiжних вчених [9-16]. Серед них слщ вiдзначити М. Беляева, 6. Бурана, Ю. Молодожена, К. Момджяна, С. Осадчук, А. Поручника, В. Трофiмову, Т. Шерстянкшу та iн.
Феномен резистентност вперше почав дослвджу-вати М. Иротшн [17, 18], згодом реактившсть i ре-зистентнiсть дослвджували в сво'х працях Б. Лавров, Д. Лебедев [19, 20]. Нейропластичшсть вивчалася i е об'ектом сучасних наукових дослiджень вiтчизняних та шоземних вчених-медикiв [21-28]. Проте панорам-ний огляд економiчноi науковоi лiтератури не виявив посилань на дане явище. Першi спроби дослiдження реактивностi та резистентност соцiально-економiчних систем були зроблеш автором [29] i слугують мотивом проведення бшьш глибинного наукового розгляду.
3. 06'ект, щль та задач1 дослщження
Об'ектом дослгдження виступае процес забезпечення нащонально' безпеки шляхом задiяння механiзму резистентностi.
Метою даног статтг е обгрунтування наявност резистентно' властивост соцiально-економiчноi системи та визначення ролi резистентно' пластичностi в механiзмi забезпечення нацiональноi безпеки.
Для досягнення ще' мети були поставлеш та вирь шувалися наступнi завдання:
— окреслити сучасну проблематику забезпечення
нащонально' безпеки;
— розкрити сутшсть та визначити роль резистент-
ност в контекстi соцiально-економiчного розвитку;
issn 222б-3780 Вопросы макроэкономики и социАльно-экономичЕского развития
— проаналiзувати процес забезпечення нацюнально! безпеки шляхом задiяння мехашзму резистентностi;
— надати визначення та розгорнуту характеристику резистентно! пластичност соцiально-економiчноi системи;
— запропонувати напрямки оптимiзацii механiзму забезпечення нацiональноi безпеки шляхом викори-стання потенцiалу резистентно! пластичност окремих сегментiв соцiально-економiчноi системи, зокрема резистентно! пластичност транспортно-комушка-тивно! системи.
4. Матер1али та методи дослщження резистентно! пластичност сощально-економ1чно! системи
Для досягнення поставлено! мети та розв'язання наведених завдань в процес дослщження були вико-ристаш рiзнi методи та науковi пiдходи. Зокрема, мова йде про застосування системного пщходу як основи методолопчно! бази дослщження питань забезпечення безпечного розвитку соцiально-економiчноi системи; сшергетичного пiдходу, який уможливлюе розглядати систему нацiональноi безпеки як вщкриту нелiнiйну динамiчну систему, яка е багатокомпонентною i скла-даеться iз сукупностi пiдсистем, в тому чи^ i системи забезпечення нацюнально'! безпеки; комплексного тдходу, який дозволяе сформувати комплексний меха-шзм забезпечення нацiональноi безпеки; еволюцшного пiдходу, що дозволило автору провести аналоги функ-цiонування живих органiзмiв та складних сощально-економiчних систем з метою обгрунтування внутрiшнiх джерел саморозвитку.
Окрiм цього, в роботi автором були використаш наступнi методичнi прийоми: iсторiографiчний — для аналiзу формування i розвитку наукових поглядiв в пи-таннях резистентностi та резистентно! пластичности мор-фологiчний аналiз — для побудови загального алгоритму забезпечення нацюнально! безпеки шляхом задiяння механiзму резистентности, порiвняння, узагальнення та систематизацп — для уточнення сутносп та змюту понять «резистентшсть» та «резистентна пластичшсть»; емт-ричне дослiдження — для перевiрки запропоновано! п-потези стосовно резистентно! пластичносп транспортно-комунiкативноi системи.
5. Результати дослщження резистентно! пластичност сощально-економ1чно! системи
Останнiми часами проблема забезпечення нацюнально! безпеки змщуеться у бш не стiльки декларовано!, сюльки реально розглядувано!. Передусiм, це обумовле-но активiзацiею зовнiшнiх загроз безпечного розвитку Укра!ни: посиленням мiлiтаризацii держав у регюш, використанням положення енергетично! та торговель-но-економiчноi залежностi нашо! кра!ни, посиленням економiчного та шформацшного тиску на не! тощо. Разом з тим, зовшшш загрози посилюються наявшс-тю внутрiшнiх викликiв нацюнальнш безпецi, зокрема, мова йде про розбалансовашсть та незавершенiсть системних реформ, зниження обороноздатност держа-ви, боездатност Збройних Сил Укра!ни, незадовшьний стан фiнансування, складне економiчне становище. Слщ
констатувати, що сучасний стан системи нацюнально! безпеки не забезпечуе у повному обсязi нейтралiзацiю юнуючих загроз i викликiв.
Нацiональна безпека забезпечуеться проведенням едино! державно! полиики у вах сферах життедiяль-носп, системою заходiв економiчного, полiтичного та оргашзацшного характеру, адекватним загрозам i небез-пекам життево важливих штереав особи, суспiльства i держави. Враховуючи той факт, що система нацюнально! безпеки (СНБ) е багатокомпонентною, звичайно постае потреба в юнуванш спещально! тдсистеми, мета функцiонування яко! полягала б у забезпеченнi функщ-онування та розвитку цiеi системи, тобто у забезпеченш життездатностi !! системостворюючих елементiв, зокрема нацiональних штереав людини, суспiльства, держави. Такою системою i е система забезпечення нацюнально! безпеки [7].
За переконанням автора статп, зосередження нау-ково! уваги виключно на самш системi забезпечення нацюнально! безпеки буде поверхневим без глибинного дослщження системи дестабтзацп само! СНБ. Деста-бтзащя та дисфункщя системи нацiональноi безпеки вiддзеркалюе шшу сторону функцiонування та стiйкого розвитку держави. Тому актуальним i значущим у даному контекстi е розгляд процеав протистояння загрозам — резистентност соцiально-економiчноi системи.
Наукова розвiдка автора з пошуку тлумачення сут-ност резистентностi системи та механiзму !! дii в кон-текстi розвитку складнооргашзовано! системи довела про те, що дослщження цього феномену переважно велося в бюлогп та медицит, зокрема в iмунологi!. Визначальне мюце в цьому напрямку дослiджень посщають досль дження радянського вченого, патофiзiолога М. М. Си-ротинiна. Важливе теоретичне значення мае незакшчена його монографiя, видана лише пiсля смерт «Еволющя резистентностi i реактивностi оргашзму» (1966 р.) [18]. За багатством фактичного матерiалу та переконливостi узагальнень в галузi еволюцп рiзних видiв реактивностi важко переоцiнити цю роботу. Основш завдання цiеi проблеми вчений визначив так: «Вивчити реактивнiсть, вмгги управляти нею, щоб успiшно боротися з захво-рюваннями, — ось одна iз основних задач теоретично! i практично! медицини» [17]. У монографп висвiтлено результати дослiджень ученого i його учнiв рiзних форм i видiв резистентностi та реактивностi у порiвняльно-еволюцiйному напрямках. Слщ сказати, що науковi дослщження в цiй площинi автора не втратили актуальнос-тi i ниш, вони е джерелом щей науковщв сьогодення.
За баченням автора статп, феномен резистентност мае безпосередне вщношення до розвитку складних вщ-критих систем, зокрема до соцiально-економiчноi системи.
Термш «резистентнiсть» походить вiд латинсько! мови resistentia i означае отршсть, здатнiсть чинити опiр чому-небудь. Подшяючи думку М. М. Сиротинiна автор статт вважае, що саме в силу високого рiвня реактивностi (спроможшстю швидко реагувати на вплив факторiв зовнiшнього та внутрiшнього середовища) i резистентностi (супротиву) система спроможна за-безпечити безпеку розвитку.
Вважаемо доцiльним виокремити два головних пщ-ходи до розумiння резистентность
Перший пiдхiд виходить iз об'ективного розумшня резистентностi як прояву об'ективно! природи прагнення системи до самозбереження в умовах рiзноманiтних
негативних BnnrniB. Саме в цьому контекст резистентшсть po3yMÎeTb^ автором статт як вiдповiдна власти-вкть (атрибут) системи. Цiлком доречно буде вважати резистентшсть як форму самозбереження системи, яка дозволяе ш збертти свою цiлiснiсть.
Результатом ототожнення резистентност iз самозбе-реженням е ентропшне ïï розyмiння та гомеостатичне розумшня.
Так, ентропiйне розyмiння резистентност базуеться на розyмiннi ентропiï як мiри внyтрiшньоï невпорядко-ваностi системи. Резистентшсть як супротив системи вщ руйнацп слiд розглядати як визначену залежшсть цього супротиву вiд направленосп, динамiки i масштабiв ентропiйних процеав.
Гомеостатичне розyмiння резистентностi Грунтуеть-ся на розумшт гомеостазису як сукупност реакцiй, спрямованих на усунення або максимальне обмеження дестрyктивноï дп рiзних факторiв внyтрiшнього та зо-внiшнього середовища, якi призводять до порушення вiдносноï динамiчноï сталостi складу та властивостей внутршнього середовища системи. Резистентнiсть (ви-живання) системи тут розyмiеться автором статт як стiйкий стан, що виникае в результат адаптацп (можли-во в подальшому мутацп) та гармошзацп. Як правило, виживання складних ввдкритих систем зумовлюеться встановленням рiвноваги зовнiшнього та внyтрiшнього середовища. Наприклад, в бюлогп, досягнення такого балансу досягаеться шляхом активноï адаптацп.
Наукова позищя автора полягае в утвердженш того, що резистентнiсть в силу постшного прагнення системи зберегти себе та вижити для досягнення цього вико-ристовуе весь свш потенцiал (ресурс) i являе собою нас^зну фyнкцiю розвитку системи. Тобто, резистентшсть як функщя самозбереження е нас^зною для вах етапiв життевого циклу системи, для уах структурних ïï компонентiв, вах стадiй ïï вiдтворення.
Другий тдхщ Грунтуеться на суб'ективному харак-терi феномену резистентностi. Суб'ективне розyмiння резистентносп становить основу дiяльнiсних i цштсних ïï визначень.
Осягнення природи резистентност в ïï цiлiсностi обумовлене зняттям однобiчностi в едностi форми та змшту, едностi сyб'ектноï та природноï визначеностi, що i формуе цШсне уявлення цього феномену.
Феномен резистентност може отримати свою поня-тшну завершенiсть у рефлексiï ïï як специфiчноï форми реалiзацiï природного буття в людському iснyваннi, що детермшуе рефлексивно-цiннiсне самовизначення люди-ни до потреби самозбереження як генетичноï властивосп. Дане тлумачення вiдображае подвiйнiсть природного буття феномену резистентности обумовленого едшстю загальностi природи самозбереження i особливостей форм ïï прояву в людськш життедiяльностi.
Особливо слiд акцентувати на експлжащю резис-тентностi як захисного мехашзму соцiально-економiч-ноï системи. Для того, щоб yсвiдомити його значення необхщно розyмiти, яким чином вш здатний зберегти систему вiд руйнацп. Очевидний дiалектичний взаемо-зв'язок мiж самодостатнiстю-резистентнiстю-безпекою системи.
Так, самодостатнiсть соцiально-економiчноï системи трактуеться автором статт як цшьова фyнкцiя нацю-нальноï безпеки. В штересах самодостатностi необхiдно, щоб ввд 2/3 до максимально можливоï одинищ (або
100 %) фyнкцiй виконувалися в стрyктyрi системи за рахунок внутршшх ресyрсiв. Вiдтак, межi самодостат-нього розвитку або «коридор самодостатностЬ» станови-тимуть вiд 2/3 до 1. Можна стверджувати, що сощаль-но-економiчна система буде самодостатньою, якщо 2/3 ïï потреб буде задовольнятися за рахунок внутршшх джерел (потенщалу) [30].
Слiд зазначити, що безпека в соцiально-економiчнiй системi досягаеться за рахунок свiдомоï та органiзованоï дiяльностi людей. Власне, дiяльнiсть iз забезпечення безпеки складаеться iз таких послщовних етапiв: за-побiгання небезпек; ïх стримування та нейтралiзацiя; припинення; локалiзацiя; присiкання; усунення; знищен-ня (лжввдащя) загроз. С позицiï розгляду нацiональноï безпеки як стану захищеностi, лопчним е те, що цей стан необхвдно створювати, оцiнювати та передбачува-ти. Таким чином, сyтнiсть забезпечення нацiональноï безпеки полягае у щлеспрямованш дiяльностi сyб'ектiв з виявлення попередження та протидп рiзних небезпек i загроз соцiально-економiчноï системи.
Вiдзначимо, що резистентшсть е атрибутивною влас-тивктю соцiально-економiчноï системи, яка випливае з ïï вiдкритостi. Вiдкритiсть означае чутливкть до зов-нiшнiх i внутршшх iмпyльсiв та передбачае зворотнiй зв'язок. Показником активiзацiï реактивностi в системi е порушення параметрiв порядку внаслщок д11 керiвних параметрiв середовища — апрюрних загроз (prefactum), якi мають вiрогiднiсть негативного впливу та апостерюр-них загроз (postfactum), що вже призвели до збитюв i втрат внаслщок заподiяння негативного впливу. Змь на цих параметрiв призводить до режиму загострення в систем! В такому режшш вiдбyваеться розбалансу-вання шнуючого порядку. Управлiння безпекою в осно-вi своïй мае базуватися на механiзмi реактивностi. За ланцюговою реакцiею механiзм реактивностi «запускае» мехашзм резистентностi, основними модулями якого е: адаптащя (реадаптацiя), компенсацiя, протидiя та захист.
Результатом чи продуктом резистентносп е струк-тyрнi та/або функщональш оновлення. Механiзм ре-зистентностi покликаний сформувати найбшьш при-стосовану до оточення системи структуру. Така задача передбачае налагодження оптимального стввщношення мiж внyтрiшнiми можливостями системи та зовшш-нiми вимогами середовища. У випадках рyйнiвноï дп апостерiорних загроз реадаптацiя вiдбивае процес при-стосованостi системи до отриманих порушень. Тобто, реадаптацiя являе собою комплекс заходiв спрямованих на вщновлення втраченого стабiльного стану, який сприяе пристосуванню системи до нових умов, таким чином демонструючи ïï резистентну пластичшсть.
Вважаемо, що резистентна пластичшсть — це спро-можшсть соцiально-економiчноï системи до структур-но-фyнкцiональноï перебудови з метою посилення за-хисних властивостей. Вона реалiзyеться за рахунок:
— утворення нових комбшацш ефекторiв та стра-тегiй виконання задач;
— спраутинга (вщ sprout — пускати паростки, зро-стати) — формування множини шляхiв та зв'язкiв регулювання рiвноваги; процесу вiдновлення втра-чених каналiв взаемодiï структурних елементiв системи шляхом появи нових, бшьш життездатних та адаптованих до нових умов середовища;
— демаскування загроз безпеки — спроможшс-тю завчасно вщреагувати на наближення небезпеки
issn 222б-3780 Вопросы макроэкономики и социАльно-экономичЕского развития
шляхом групування (перегрупування), aKTmÍ3a^i спещального режиму функщонування, що дозволить оперативно орieнтуватися в ситуацп, встановити зв'язок з уама структурними елементами системи. Термш «пластичшсть» походить ввд грецького слова plásticos, що означав «скульптурний». Науковим досль дженням питання пластичност в переважнiй бшьшо-сп займаються в медицинi при вивченш можливостей нервовоi тканини змiнювати структурно-функщональну органiзацiю пiд впливом екзогенних та ендогенних фак-торiв [19-28]. Так, оргашзм людини як едина складно функщональна система характеризуеться вiдносно дина-мiчною стабiльнiстю внутрiшнього середовища i стшюстю основних фiзiологiчних функцiй. Компенсаторш процеси, як ведучий фактор адаптацп органiзму при пошкодженнi, характернi рiзним органам i тканинам, але найбшьш вираженими е в нервовiй системi i розглядаються як пластичнiсть нервовоi системи (нейропластичнiсть).
Проведений аналiз наукових публжацш з даноi тематики доводить про аналопчшсть протiкання механiзмiв резистентностi в бiологiчних та соцiально-економiчних системах.
Можемо стверджувати, що майже в« структурнi елементи соцiально-економiчноi системи мають пев-ний рiвень резистентно'' пластичность Вважаемо, що найбшьш високий потенщал резистентноi пластичностi мають структурнi сегменти системи iз найбiльшою функ-щональшстю i множиннiстю зв'язкiв, що уможливлюе вiдносно швидко вiдновити стан стабшьного функщо-нування у випадках пошкодження (руйнацп) каналiв взаемозв'язку як у межах зовшшнього, так i в межах внутршнього середовища. Таким чином, пластичшсть являе собою унiверсальний процес, направлений на самозбереження системи в постшно змшних умовах зовнiшнього i внутршнього середовища.
В основi взаемодп впливiв екзогенних та ендогенних факторiв на розвиток соцiально-економiчноi системи лежить висока ii чутливiсть (реактивнiсть) та здатшсть змiнювати сво' морфологiчнi та функщональш характеристики в результат таких впливiв. У такому розумшш резистентна пластичнiсть формуеться як результат адап-тивних реакцiй i являе собою дiапазон варiантiв змiн структурно-функщонально' органiзацii системи шляхом виборчо' мобтзацп, кооперацп та iнтеграцii елементiв резистентних структур (структурних ансамблiв, центрiв управлшня).
Пластичнi перебудови покликанi адаптувати сощаль-но-економiчну систему до нових функщональних умов у вiдповiдь на дш факторiв дестабiлiзацii, тим самим забезпечити оптимiзацiю ii функцiонування. Виходить, що резистентна пластичшсть виступае одшею iз форм адаптацп.
З позицп розгляду резистентно'' пластичност як можливостей адаптацп (реадаптацп) системи до умов деструктивного впливу факторiв середовища з метою оптимiзацii ii функцiонування поняття набувае бшьш конкретний змiст. В такому розумшш, резистентна пластичшсть соцiально-економiчноi системи — це спромож-шсть до гнучких змiн ефективноi спрямованост зв'яз-кiв мiж структурними елементами системи в регуляцп процесiв адаптацп до загроз мшливого середовища з метою оптимiзацii функцiонування.
Лейтмотив авторського бачення полягае в утвер-дженш того, що транспортно-комунiкативна система
Укра'ни як один iз структурних компоненпв сощаль-но-економiчноi системи iз найвищим рiвнем резистентно'' пластичностi може стати шструментом досягнення самодостатнього i безпечного рiвня розвитку.
З щею метою пропонуемо дослiдити процес забезпе-чення безпеки на прикладi транспортно-комушкативно' системи (ТКС) кра'ни. За думкою автора статп, ТКС мае один iз найвищих рiвнiв реактивностi iз всiх структурних сегментiв соцiально-економiчноi системи за рахунок можливостi швидкого реагування на негативнi подраз-ники через налагоджену систему комушкацш та зв'язку. В свою чергу, реакщя на штотний вплив негативних факторiв «запускае» механiзм резистентностi сощаль-но-економiчноi системи, в якому ТКС виступае шструментом забезпечення отрносп i протистояння загрозам безпеки. 1нструментальну яюсть ТКС у самозбереженнi системи вщ руйнiвного впливу факторiв дестабiлiзацii забезпечуе територiальна конфiгурацiя опорно' мережево' шфраструктури, система транспортного сполучення, ор-гашзащя системи державного управлiння забезпеченням нащонально' безпеки засобами транспорту [29].
Мехашзм резистентностi приводиться в дiю управ-лiнською дiяльнiстю вiдповiдних суб'ектiв. Управлшня резистентшстю полягае у цiлеспрямованiй модерацп i координацп ресурсiв, направлених на лшвщащю або модифiкацiю мiшенi дп дестабiлiзуюючих факторiв. Не-обхiдно тдкреслити, що ефективнiсть управлiння ре-зистентшстю буде залежати вiд швидкостi абсорбцп не абсолютного, а структурно-функцiонального ресурсного ансамблю в потрiбному мiсцi i визначенiй кiлькостi. Композицiя ресурсного ансамблю формуватиметься в залежност характеру i масштабу загроз безпеки.
Механiзм резистентност соцiально-економiчноi системи передбачае дислокащю та iмплементацiю визна-ченого ресурсного ансамблю в «больовi точки» системи за допомогою ТКС з метою швелювання деструктивного впливу загроз безпеки i нарощення '' самодостатностi — «амуштету» [31].
1з вищенаведеного витжае, що стан захищеностi як такий виникае завдяки резистентност системи, тобто система, яка забезпечена «амуштетом» спроможна про-тистояти i протидiяти агресивному впливу ззовш та '' руйнуванню. У свою чергу резистентшсть системи тим вища, наскiльки високим е рiвень резистентно' пластичностi '' компоненпв.
6. Обговорення результат1в щодо
резистентно! пластичносТ сощально-економ1чно! системи
Резистентна властивiсть соцiально-економiчноi си-стеми дае широку перспективу для проведення сучасних економiчних дослщжень, зокрема в напрямку оптимiзацii мехашзму забезпечення нацiональноi безпеки шляхом використання потенщалу резистентно' пластичностi окремих '' сегментiв. В статтi автором закладена база для формування моделi забезпечення економiчноi само-достатностi як цшьово' функцп нацiональноi безпеки. В найближчш перспективi увага автора буде зосереджена на визначенш ролi транспортно-комунiкативноi системи як найбшьш економiчно i геополиично перспективного та резистентного структурного компонента вичизняно' со-цiально-економiчноi системи у досягненш самодостатнього рiвня розвитку. Проведення системного i комплексного
дослщження сприятиме отриманню цтсного уявлення про нацюнальну стратепю подальшого розвитку. Отри-манi за пщсумками дослiджень результати та сфор-мульоваш висновки в подальшому будуть висвгглеш в пyблiкацiях автора.
7. Висновки
Загалом вищевикладене можна резюмувати наступ-ним чином:
1. Як школи ранiше, сьогодш дуже гостро вщчува-еться необхщшсть в науково обгрyнтованiй методологи забезпечення нацiональноï безпеки Украïни. Вкрай важ-ливою постае задача розробки системи дiевих заходiв протидп загрозам безпечного розвитку.
2. В цьому контекст на практичному рiвнi доцiльно зосередити увагу на феномеш резистентностi як «гене-тичноЬ» властивостi системи виживати (зберкати себе вiд руйнацп), механiзмi забезпечення нацiональноï безпеки.
3. У даному ракурс визначена важливiсть резис-тентноï пластичностi як спроможностi сощально-еко-номiчноï системи до стрyктyрно-фyнкцiональноï пере-будови з метою посилення ïï захисних властивостей. Кожен структурний компонент системи мае певний рiвень резистентноï пластичность Найбшьш високий потенцiал та^ пластичностi мають стрyктyрнi сегмен-ти iз найбiльшою фyнкцiональнiстю та множиншстю зв'язкiв.
4. Одним iз структурних сегменпв з найвищим рГв-нем резистентноï пластичностi е транспортно-комyнi-кативна система. Врахування цього фактору визначае шструментальну якiсть ТКС у забезпеченнi самодостат-нього i безпечного розвитку краши.
Лггература
1. Ситник, Г. Актуальш напрями шдвищення ефективност системи забезпечення нацюнально! безпеки Украши в су-часних умовах державотворення [Електронний ресурс] / Г. Ситник // Вюник Нацюнально! академп державного управлшня при Президентов! Украши. — 2009. — Вип. 1. — С. 42-52. — Режим доступу: \www/URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Vnadu_2009_1_7
2. Бшорус, О. Т. Глобал1защя i безпека розвитку [Текст] / О. Г. Бшорус, Д. Г. Лук'яненко, М. О. Гончаренко, В. А. Злен-ко, О. Л. Зернецька; шд ред. О. Т. Бшоруса. — К.: HAH Украши; 1нститут свПово! економiки i мiжнародних вщносин; Кшвський нацюнальний економiчний ун-т, 2001. — 734 с.
3. Возжеников, A. B. Национальная безопасность: теория, политика, стратегия [Текст] / А. В. Возжеников. — М.: НПО «МОДУЛЬ», 2000. — 234 с.
4. Лшкан, В. А. Нацюбезпекознавча парадигма [Текст] / В. А. Лш-кан // Право Украши. — 2003. — № 2. — С. 120-123.
5. Лшкан, В. А. Нацюнальна безпека Украши у свита теорп самооргашзацп [Текст] / В. А. Лшкан // Держава i право. —
2002. — № 16. — С. 142-148.
6. Лшкан, В А. Неопарадигма нацюнально! безпеки [Текст] / В. А. Лшкан // Право Украши. — 2002. — № 11. — С. 19-21.
7. Лшкан, В. А. Поняття системи забезпечення нацюнально! безпеки Украши [Текст] / В. А. Лшкан // Право i Безпека. —
2003. — Т. 2, № 4. — С. 57-60.
8. Ковальський, В. Нацюнальш штереси: загрози та !х нейт-ралТзащя [Текст] / В. Ковальський, О. Маначинський, б. Пронкш // ВТче. — 1994. — № 7. — С. 57-62.
9. Поручник, А. М. Нацюнальний штерес Украши: економТчна самодостатшсть у глобальному вшшр1 [Текст]: монографТя / А. М. Поручник. — К. КНЕУ, 2008. — 352 с.
10. Буран, Е. В. О самодостаточности [Электронный ресурс] / Е. В. Буран // Журнал «Самиздат». — 2006. — Режим доступа: \www/URL: http://zhurnal.lib.ru/b/buran_e_w/sam.shtml
11. Трофимова, В. В. Економична самодостатшсть кра!н в епоху глобально! штеграцп [Текст]: монографiя / В. В. Трофимова; Нацюнальна академiя природоохоронного та курортного будiвництва, Кримський институт бизнесу. — Симферополь: ВиТроПринт, 2010. — 450 с.
12. Трофимова, В. В. Глобальна економiчна интеграция та национальна самодостатшсть: дiалектика розвитку [Електронний ресурс] / В. В. Трофимова. — Режим доступу: \www/ URL: http://ukrmodno.com.ua/health/trofimova-v-v-globalena-ekonomichna-integraciya-ta-nacionalena/main.html
13. Зорша, О. I. Поняття та сутнють «самодостатности» еконо-мiчних систем [Текст] / О. I. Зорша // Вюник економики транспорту i промисловость — 2011. — № 33. — С. 85-87.
14. Sachs, J. The End of Poverty: Economic Possibilities for Our Time [Text] / J. Sachs. — Penguin, 2006. — 416 p.
15. Ghemawat, P. Redefining Global Strategy: Crossing Borders in a World Where Differences Still Matter [Text] / P. Ghemawat. — Harvard Business School Press, 2007. — 304 p.
16. Walter, A. Analyzing the Global Political Economy [Text] / A. Walter, G. Sen. — Princeton University Press, 2008. — 296 p. doi:10.1515/9781400837809
17. Сиротинин, Н. Н. Эволюция резистентности и реактивности организма [Текст] / Н. Н. Сиротинин. — М.: Медицина, 1981. — 235 с.
1S. Сиротинин, Н. Н. Реактивность и резистентность организма. Руководство по патологической физиологии [Текст] / Н. Н. Сиротинин; под. ред. И. Р. Петрова, А. М. Чернуха. — М.: Медицина, 1966. — Т. 1, Гл. 10. — С. 346-373.
19. Лавров, Б. А. Реактивность организма и витамины [Текст] / Б. А. Лавров // Современные вопросы медицинской науки. — Москва: Издательство Академии медицинских наук СССР, 1951. — С. 288.
20. Лебедев, Д. Д. Реактивность организма и ее значение в физиологии и патологии [Текст] / Д. Д. Лебедев. — М., 1960. — 205 с.
21. Аведисова, А. С. Нейропластичность и патогенез депрессии: новые данные [Текст] / А. С. Аведисова // Психиатрия и психофармакотерапия. — 2004. — Т. 6, № 6. — С. 312-314.
22. Ашмарин, И. П. Нейрохимия [Текст] / И. П. Ашмарин, П. В. Стукалов. — М.: Институт биомедицинской химии РАМН, 1996. — 469 с.
23. Казаков, В. Н. Морфофункциональный аспект деятельности мозга и возможные механизмы распространения торможения в коре головного мозга [Текст] / В. Н. Казаков // Архив клинической и экспериментальной медицины. — 1998. — Т. 7, № 1. — С. 10-14.
24. Ляпидевский, С. С. Невропатология [Текст] / С. С. Ляпидевский; под. ред. В. И. Селеверстова. — М.: Владос, 2000. — 384 с.
25. Костюк, П. Г. Физиология центральной нервной системы [Текст] / П. Г. Костюк. — Ки!в: Вища школа, 1977. — 319 с.
26. Анохин, П. К. Системные механизмы высшей нервной деятельности [Текст] / П. К. Анохин. — М.: Наука, 1979. — 454 с.
27. Lundborg, G. A 25-year perspective of peripheral nerve surgery: Evolving neuroscientific concepts and clinical significance [Text] / G. Lundborg // The Journal of Hand Surgery. — 2000. — Vol. 25, № 3. — P. 391-414. doi:10.1053/ jhsu.2000.4165
2S. Poo, M. Neurotrophins as synaptic modulators [Text] / M. Poo // Nature Reviews Neuroscience. — 2001. — Vol. 2, № 1. — P. 24-32. doi:10.1038/35049004
29. Чернявська, Т. А. Самодостатшсть як методолопчна основа ефективного та збалансованого розвитку транспортно-комуш-кативно! системи [Текст]: монографiя / Т. А. Чернявська; за наук. ред. I. Ю. Швець // Формування сучасних механiзмiв розвитку шновацшно! сфери економжи. — Симферополь: Д1АЙП1, 2013. — С. 117-125.
30. Чернявська, Т. А. Стратепчш напрями розвитку транспорт-но-комушкативно! системи Украши в контекст забезпечення нацюнально! безпеки i самодостатносп [Текст] / Т. А. Чернявська // Економiчний вюник Национального прничого университету. — 2015. — № 3. — С. 68-75.
issn 2226-3780 вопросы макроэкономики И социально-экономического развития
31. Чернявська, Т. А. Концептуальш шдходи до питань струк-турно-функцюнально' оргашзацп транспортно-комушка-тивно' системи [Текст] / Т. А. Чернявська // Проблеми I перспективи розвитку шдприемництва. — 2015. — Т. 2, № 3(10). — С. 112-121.
ИССЛЕДОВАНИЕ РЕЗИСТЕНТНОЙ ПЛАСТИЧНОСТИ В МЕХАНИЗМЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
В статье обоснована роль и значение резистентного свойства социально-экономической системы в механизме обеспечения национальной безопасности. Определена важность резистентной пластичности, раскрыта сущность и подана развернутая характеристика этого понятия относительно потенциала резистентной пластичности отдельных структурных компонентов социально-экономической системы. Автором исследована диалектическая взаимосвязь между самодостаточностью-резистентностью-безопасностью системы.
Ключевые слова: национальная безопасность, социально-экономическая система, транспортно-коммуникативная система, самодостаточность, резистентность, резистентная пластичность.
Чернявська Тетяна АнатолНвна, кандидат eKOHOMi4Hux наук, доцент, кафедра сощальног роботи, сощальног педагогжи та сощологп, Херсонський державний утверситет, Украгна, e-mail: ch73@list.ru.
Чернявская Татьяна Анатольевна, кандидат экономических наук, доцент, кафедра социальной работы, социальной педагогики и социологии, Херсонский государственный университет, Украина.
Chernyavskaya Tatiana, Kherson State University, Ukraine, e-mail: ch73@list.ru
УДК 338.12:334.024 001: 10.15587/2312-8372.201Б.ББ301
пляшко о. с. РОЗРОБКА СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ЛЮДСЬКИХ РЕСУРС1В
Визначено суть системи забезпечення конкурентоспроможностг людськихресурсгв. Дослгджено специфжу конкурентоспроможностг людських ресурсов, яка суттево впливае на структурно-функ-цюнальнг особливостг гг забезпечення. Запропоновано систему забезпечення конкурентоспромож-ностг людських ресурсов, яка грунтуеться на потребг забезпечення активностг людських ресурсов, створент вгдповгдного середовища та мотивацг I включае нормативно-аналгтичнг, оргатзацшт та соцгально-економгчнг методи I заходи.
Ключов1 слова: система, конкурентоспроможнгсть, людсьт ресурси, забезпечення, принципи, напрямки.
1. Вступ
В сучасних умовах цивШзацшного розвитку гло-балiзованого сустльства перед нацюнальними державами гостро постала проблема забезпечення конкурен-тоспроможност як динамiчноi властивост держави та актуального способу устшно функцюнувати та розвиватися [1]. Разом з тим, конкурентоспромож-шсть не е iманентною величиною i самощллю, яка забезпечуе соцiально-економiчний розвиток кра'ни та '' громадян. «Головна мета держави — забезпечити власним громадянам досить високий та зростаючий рiвень життя. Спроможшсть держави зробити це зале-жить не ввд якогось аморфного термша «конкуренто-спроможшсть», а вщ того, насюльки продуктивно використовуються нацюнальш ресурси — праця та каттал» [2, С. 35]. Тому пошук нових варiантiв взае-моди ресурив та актуалiзацii шнуючих заходiв та механiзмiв, що визначають порядок 'х (ресурав) фор-мування та використання, е актуальними завданнями сьогодення, а забезпечення конкурентоспроможнос-т людських ресурив у системi сустльно' взаемоди е прiоритетним завданням держав та регюшв, орiен-тованих на розвиток.
2. Aиaлiз лiтeрaтуриих даиих та постаиовка проблеми
Питання забезпечення конкyрентоспроможностi людських ресyрсiв е об'ектом наукових дослiджень iноземних та вичизняних дослiдникiв, зокрема, вчених-демографiв, економкпв, yправлiнцiв.
По сyтi, конкyрентоспроможнiсть — це критерш адаптацп до ринкових умов. Ïï забезпечення — це не просто набiр декларативних важелiв та заходiв, а, в першу чергу, формування та розвиток конкурентних пере-ваг, що забезпечуе продуктившсть фyнкцiонyвання та ефективнiсть використання i перерозподшу ресyрсiв. Стiйкою конкурентною перевагою Украши, за даними мiжнародних дослiджень [3, 4], е освiченi людськi ресурси. 1х повноцшне використання i розвиток, забезпечення конкурентоспроможност повиннi стати прiоритетними завданнями на шляху соцiально-економiчного розвитку держави, оскшьки саме конкyрентоспроможнi людськi ресурси е джерелом i наслвдком соцiально-економiч-ного розвитку держав i регюшв, залежать ввд нього i забезпечують його рiвень (рис. 1).
З одного боку, соцiально-економiчний розвиток е результатом дiяльностi людських ресyрсiв, ïx активности
