CC BY
8
6. Ames J.M., Hofman T. (2001) Selected natural colourants in foods and beverages / Chemistry and physiology of selected food colourants: symposium series. 2001, P.1 - 20.
7. Karl Herr-mann. (1999) Gesundheitliche Bedeutung Von antioxidativen Flavonoiden und hydroxyzimtsauren im Obst und in Fruchtsaften / Karl Herrmann. // Flussiges Obst, 1999, № 10, P. 566 - 570.
8. Markham A.T. (1966) Chemical and byohymycheskye changed in fruits and vegetables at preserving / Ways Increase byolohy values foods products. M.: Pyscheprom, 1966. P. 32 - 39.
9. Skorykova J.G. (1982) Stone storage of fruit to preserving. M .: light and food industry, 1982. 195 p.
10. Chernozubenko N.K. (1993) Determining the suitability of new varieties of blackcurrant and cherries for storage and processing: disertation of Ph.D. Sciences: 05.18.03 / Chernozubenko Nina Korneevna. K., 1993. 202 p.
11. Lymyshentseva A.N., Haydum L.G., Timofeev V.N. (2003) Contents carotene and ascorbic acid in fresh and processed vegetables/ Storage and processing agricultural raw materials. 2003, № 8, P. 154 - 155.
12. Kananyhyna E.N., Pylypenko I.V. (2000) Characterization of the pigment complex antianalgesic food plants - raw material for production of bioflavonoides / Chemistry of natural compounds. 2000, №2, P. 118 - 120.
13. Telezhenko L.M. (2004) Scientific basis of conservation of biologically active substances in technology of processing fruits and vegetables: Author. Dis. on competition sciences. the degree of Doctor of Technical Sciences .: specials. 05.18.13 «Technology of canned food». Odessa, 2004. 37p.
14. Dospehov B.A. (1979) Methods of increase of the field experience with the fundamentals of research statystycal monitor. M.: Kolos, 1979. P. 154 - 317.
15. Metlytskyy L.V. Ozeretskovskaya A.L. (1968) Fytoymmunytet. M .: Science, 1968. 354 p.
16. Bantash V.G., Arasymovych V.V. (1988) Phenolic complex of apples treated with calcium chloride. Chisinau: Shtynytsa, 1988. 141p.
17. Pleshkov B.P. (1987)Biochemistry of agricultural plants. M.: Agropromizdat, 1987. 485p.
18. Demyanets E.F., Rybak G.M. (1974) Lesion of apple fruit russeting of the skin during long-term storage depending on the content of some phenolic compounds / Physiology and biochemistry cultural plants. 1974, № 3, P. 293.
19. Naychenko V.M., Osadchy A.S. (1999) The technology of storage and processing of fruit and vegetables. K .: School, 1999. 502 p.
20. Hanhlen A., Hupe P., Lotshpayh F., Velter V.(1988) Giacona highly efficient chromatography in biochemistry. M .: Mir,1988. 688p.
С. В. Пустовп-
кандидат техшчних наук, старший викладач Житомирського нацюнального агроеколопчного ушверситету pustovitl@ukr.net
УДК 631.354.2:632.945:631.811.98:633.16
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ДООБМОЛОТУ КОЛОСОВОГО ВОРОХУ
Анотащя. Стаття присвячена всеб/чному дослдженню процесу дообмолоту колосового вороху. Разом з вивченням виходу компонент/в вороху в камеру колосового шнека зернозбирального комбайна, що подаеться на повторний обмолот, визначали показники якост роботи очистки, транспортуючих орган/в / дообмолочувального пристрою. У роботI науково обфунтовано та доведено, що з/ збльшенням завантаження очистки вд 1,0 до 6,0 кг/с, спостер/гаеться зниження коеф/ц/ента сепарацИ'. Встановлення роздльного решета перед дообмолочувальним пристроем, дозволяе видлити з вороху обмолочене зерно / др/бн/ дом/шки, а частинки необмолочених колосюв / велик/ дом/шки йдуть сходом на повторний обмолот, що зменшить травмування зерна. Перев/рка ефективност встановлення роздльного решета показала, що вихд необмолоченого зерна п/сля дообмолочувального пристрою зм/нюеться залежно вд завантаження очистки з 1 до 3 %.
На основI проведених дослджень розроблено експериментальну установку для дослдження процесу дообмолоту колосового вороху у зернозбиральному комбайн/ КЗС-9-1 «Славутич».
Ключов'1 слова: колосовий ворох, коеф/ц/ент сепарацИ, дообмо-лочувальний пристр/й, транспортування, коеф/ц/ент ¡нтенсивност/ обмолоту колосюв.
С. В. Пустовит
кандидат технических наук, старший преподаватель Житомирский национальный агроэкологический университет В. И. Котков
кандидат технических наук, доцент
Житомирский национальный агроэкологический университет ИССЛЕДОВАНИЕ ПРОЦЕССА ДООБМОЛОТУ КОЛОСОВОГО ВОРОХА
Аннотация. Статья посвящена всестороннему исследованию процесса доомолота колосового вороха. Вместе с изучением выхода компонентов вороха в камеру колосового шнека комбайна, подаваемого на повторный обмолот, определяли показатели качества работы очистки, транспортирующих органов и домолачивающего устройства. В работе научно обосновано и доказано, что с увеличением загрузки очистки от 1,0 до 6,0 кг/с, наблюдается снижение коэффициента сепарации. Установление раздельного решета перед домолачиваемым устройством, позволяет выделить из вороха обмолоченое зерно и мелкие примеси, а частицы необмолоченных колосьев и крупные примеси идут сходом на повторный обмолот, что уменьшит травмирования зерна. Проверка эффективности установления раздельного решета показала, что выход необмолоченного зерна после домолачивающего устройства меняется в зависимости от загрузки очистки с 1 до 3 %.
На основе проведенных исследований разработана экспериментальная установка для исследования процесса домолота колосового вороха в зерноуборочном комбайне КЗС-9-1 «Славутич».
Ключевые слова: колосовой ворох, коэффициент сепарации, домолачивающее устройство, транспортировка, коэффициент интенсивности обмолота колосков.
S. V. Poustovit
PhD, Senior Lecturer
Zhytomyr National Agroecological University
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №1, 2016
ПЕРВИННА ОБРОБКА ПРОДУКТ1В РОСЛИННИЦТВА
V. I. Katkov
PhD, Associate Professor
Zhytomyr National Agroecological University
RESEARCH OF PROCESS THRESHING KOLOSOV WOROCH
Abstract. Article dedicated to the a comprehensive study of the process threshing of kolosov woroch.
Together with the study of components woroch the output into the camera kolosov auger combine harvester submitted to
rethreshing, determined the indicators of quality of of work purification and conveying of threshing device.
The work scientifically justifiable and proved that with increase downloads purification from 1,0 to 6,0 kg/s, reducing the
separation the coefficient of is observed. Install sieve before the separate obmolochuvalnym the device can distinguish
woroch of threshed grain and small impurities and particles neobmolochenyh ears of corn and big impurities are east to the
second thrashing that will reduce injury grains.
Checking the efficiency of establish separate of sieve showed that the yield of grain after neobmolochenoho obmolochuvalnoho device changes depending on the downloading purification from 1 to 3%.
Based on the research developed experimental installation for research of doobmolotu kolosov woroch combine harvesters KZS-9-1 «Slavutich».
Keywords: kolosov woroch, factor separation doobmolochuvalnyy appliance, transportation, intensity factor.
Постановка проблеми. Основним завданням агро-промислового комплексу кра'ши е стшке нарощування виробництва зерна, яке потрiбне для формування поав-них фондiв, забезпечення продуктами харчування насе-лення i тваринництва фуражем.
Аналiз стану мехашзацп збирання зернових культур показав, що найближчим часом домшуючими залишаться комбайновi способи 'хнього збирання. Тому науковi дослЬ дження спрямоваш на подальше пщвищення пропускно' спроможност комбайшв, яка значною мiрою залежить вщ конструктивних i режимних параметрiв очистки.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. На да-ний час е велика кшьюсть наукових праць, пов'язаних з вивчення процесу дообмолоту колосового вороху та особливостей циркуляци втьно обмолоченого зерна за рахунок винесення його в камеру колосового шнека зернозбирального комбайна.
Дослщженнями [1-3] встановлено, що маса цирку-люючого вороху комбайна становить до 7-15% вщ уае'[ хлiбноí маси, що поступае в молотарку. При цьому вмют втьно обмолоченого зерна в вороху циркулюючого на-вантаження досягае 50%.
Мета статп. Пошук шляхiв ефективного виходу компо-нентiв вороху в камеру колосового шнека зернозби-рального комбайна та зниження циркуляци обмолоченого зерна за рахунок винесення його в камеру колосового шнека зернозбирального комбайна.
Методика досшдження. Теоретичне дослщження процесу сепарацп дрiбного вороху i видшення з колосового вороху вiльного зерна перед його дообмолотом, що ба-зуеться на положеннях вищо' математики, теоретично'' мехашки з використанням розроблених програм для ПЕОМ. Експериментальнi дослщження виконували в лаборатор-них умовах на спроектованш та виго-товленiй установи i в польових умовах з використанням комбайна КЗС-9-1 «Славутич»
Колосовий ворох, що складаеться з частинок необмо-лочених колоскiв, вiльного зерна й незернових домшок,
спрямовуеться в дообмолочувальний пристрш пiсля чого повертаеться на кiнцеве очищення. Дослiдження проводили з використанням вороху пшениц озимо! сорту По-лiська 90. У процеа дослiджень використовувався дообмолочувальний пристрш заводського виконання комбайна КЗС-9-1 «Славутич», дообмолочувальний пристрш, що встановлюеться на комбайн «Дон», пристрш 3i знятими робочими органами та дообмолочувальний пристрш, з установленим роздтьним решетом.
Основж результати дослiдження. Встановлено, що кшьюсть необмолоченого зерна, яка повертаеться на очистку зернозбирального комбайна можна визначити за виразом:
*„=!>/,(С1)
/=1
де Хц - кiлькiсть циркулюючого зерна з частинками необмолочених колосюв;
Xi-1 - юльюсть необмолоченного зерна, що подаеться на очистку тсля попереднього циклу оброб^ку, кг/с;
р2 - коефiцiент сепараци необмолочених колоскiв на подовжувачi кг/с;
L, - довжина сепаруючо! поверхш подовжувача, м;
А1, А2 - коеф^енти iнтенсивностi обмолоту колоскiв транспортуючими органами й дообмолочувальним при-строем.
Одним з найважливших показникiв якостi роботи очистки е коефМент сепарацií необмолочених колосюв р2 на подовжувачi верхнього решета. Для визначення його числових значень за рiзних режимiв роботи очистки зернозбирального комбайна використаш дан наведенi в табл. 1.
Результати дослiджень, представлен у таблицi 1, по-казують, що зi збiльшенням завантаження очистки вщ 1,0 до 6,0 кг/с, спостер^аеться зниження коефiцiента сепарацií, це вщбуваеться внаслiдок того, що зi збшь-шенням завантаження очистки попршуеться сепаруюча
Таблиця 1
Коефiцieнт сепарацм частинок необмолочених колоскiв на подовжувачi верхнього решета у воросi зерна пшеницi озимо! сорту Полiська 90
Завантаження, кг/с Повторшсть Середне значення
1 2 3
1 0,865 0,887 0,785 0,85
2 0,857 0,873 0,731 0,82
3 0,762 0,864 0,687 0,77
4 0,658 0,736 0,551 0,64
5 0,451 0,562 0,362 0,45
6 0,102 0,241 0,086 0,15
№1, 2016
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
39
A2
1 2 3 4 5 6 g, кг/с
Рис. 1. Залежшсть коефiцieнтiв штенсивносп обмолоту необмолочених колосшв транспортуючими органами А1 i дообмолочувального пристрою А2 вiд завантаження очистки g, кг/с
здатшсть верхнього решета й подовжувача, в результат! чого вщбуваеться зниження iмовiрностi видшення частинок необмолочених колоскiв з вороху.
Частковий дообмолот колосового вороху здшснюеться пщ час транспор-тування його шнеком i скребковим транспортером до дообмолочувального пристрою.
Для встановлення кшькосп зерна, яке обмолочуеться пщ час його транспортування з дообмолочувального пристрою комбайна КЗС-9-1 «Славутич» були знят молотки.
Зниження виходу необмолоченого зерна з дообмолочувального пристрою пояснюеться частковим обмолотом колосюв транспортуючими органами i за рахунок обер-тання валу дообмолочувального пристрою пщ час пода-вання вороха понад 3 кг/с
У сершного комбайна КЗС-9-1»Славутич» колосовий ворох подаеться в камеру дообмолочувального пристрою, де отримуе додатковi навантаження в промiжку мiж робочою поверхнею робочих органiв i деки, внаслiдок чого частинки необмолочених колосюв обмолочуються i продукти дообмолоту знову потрапляють на очистку зернозбирального комбайна.
Для оцшки ефективностi роботи дообмолочувального пристрою комбайна КЗС - 9 - 1 були проведет дослЬ дження, результати яких представлен на рис. 2 б.
Так, аналiз одержаних результа^в проведених дослЬ джень показуе, що зi збiльшенням завантаження очистки вщ 1,0 до 6,0 кг/с вихщ необмолоченого зерна пiсля дообмолочувального пристрою вщ поданого на очистку зернозбирального комбайна зростае з 1 до 3 %.
Установлення роздшьного решета перед дообмоло-чувальним пристроем, дозволяе видiлити з вороху, обмо-лочене зерно i дрiбнi домшки, а частинки необмолочених колоскiв i великi домiшки йдуть сходом на повторний обмолот. Перевiрка ефективностi встановлення роздшьного решета показала, що вихщ необмолоченого зерна тсля дообмолочувального пристрою змшюеться залежно вщ завантаження очистки з 1 до 3 %, за повнотою дообмолоту практично рiвноцiннi, оскшьки необмолочен1 колоски на роздшьному решетi практично не видшяються.
Показниками якостi роботи транспортуючих оргашв I дообмолочуваль-ного пристрою е коефМент iнтенсивностi обмолоту частинок необмолочених колосюв.
Результати дослiджень з визначення числових зна-чень коефiцiентiв штенсивносп обмолоту транспортуючими органами А1 i дообмолочувальним пристроем А2, представлено на рис. 1.
Аналiз графiчних залежностей, наведених на рис. 1, шюструе, що зi збiльшенням завантаження очистки з 1,0 до 6,0 кг/с спостер^аеться зниження вище вказаних коефМен^в.
Зниження коефiцieнтiв А1 i А2 при вiдмiчених подачах з 0,74 до 0,12 i вщ 4,2 до 3,15 вщповщно пояснюеться тим, що 3i збiльшення подачi вороху з 1,0 до 6,0 кг/с знижуеться iмовiрнiсть зiткнення частинок необмолочених колосюв з поверхнями транспортуючих оргашв i робочих оргашв дообмолочувального пристрою.
Вщомо, що на склад колосового вороха, що подаеться на повторний дообмолот, впливають коеф^енти сепараци необмолочених колосюв через подовжувач верхнього решета |j_2, штенсившсть обмолоту транспортуючими робочими органами А1 i дообмолочувального пристрою А2. ^м того, iстотний вплив здшснюе величина заванта-ження очистки. В той же час величина завантаження очистки впливае й на втрати зерна за нею, оскшьки частина необмолочених колосюв ще сходом на подовжувач верхнього решета й далi в незернову частину врожаю.
Висновки. 1. Для зниження рiвня травмування зерна, яке подаеться на повторний обмолот, необхщно зменшити кiлькiсть дiй робочих оргашв дообмолочувального пристрою на колосовий ворох, для чого необхщно встановити роздшьне решето перед дообмолочувальним пристроем.
2. Найменше повернення необмолочених колосюв на очистку, а також дообмолоту колосового вороху спо-стерiгаеться пiд час використання дообмолочувального пристрою. 1'х кiлькiсть залежить вщ конструктивних i ре-жимних параметрiв дообмолочувального пристрою.
3. Видшення обмолоченого зерна з колосового вороху, що подаеться на повторний обмолот, досягаеться з установленням перед дообмолочувальним пристроем роздшьного решета.
Лггература
1. Урайкин В. М. Влияние циркулирующих нагрузок на качество работы мо-лотильно-сепарирующих устройств комбайнов / В. М. Урайкин, М. Г. Стени-чев // Научн. тр. ЧИМЭСХ. 1976. Вып.95. С.22-31.
2. Шпокас Л. С.Исследование работы колосового элеватора СК-5 «Нива» на холмистых полях / Л. С. Шпокас // Научн. тр. Латв. С.-х. акад. Вильнюс: Мокслас. 1980, Вып./XVI. 3 (32). С. 24-36.
3. Оробинский В. И. Влияние режимов работы очистки комбайна на потери и травмирование зерна при уборке / В. И. Оробинский // Механизация и электрификация сельского хозяйства. - 2005. - №2. С. 6-7.
References
1. V. Uraykin, M. Stenich (1976). Influence of circulating stress on the quality of threshing and separating devices Nauchn harvesters. tr. CHIMESKH. Vol. 95. - S. 22-31.
2. L. Shpokas (1980). The research work of spiked elevator SK-5 «Niva» on the hilly fields. Nauchn. tr. Latvia. The Agricultural Acad. Vilnius, Vol. XXVI. 3 (32). - S. 24-36.
3. V. Orobinsky (2005). Influence of modes of operation of the combine treatment for losses and injuries of grain at harvest. Mechanization and electrification of agriculture. - № 2. - 6-7.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
№1, 2016
