CC BY
32
технологии пищевой, легкой и химической промышленности
ISSN 222Б-37В0
УДК 687.2-053.2 Б01: 10.15587/2312-8372.2016.78650
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПОКА3НИК1В Г1Г1ЕН1ЧНОСТ1 ТА БЕЗПЕЧНОСТ1 ДИТЯЧОГО ОДЯГУ 13 ТЕКСТИЛЮ
Дослгджено показники трикотажного полотна: вмкт складникк сировинного складу, гироско-тчнкть, повтропроникнкть, наявнкть запаху, величинарН, вмкт вшьного I здатного частково видглятися формальдеггду, залишки важких металк, що здатнг екстрагуватися, вмкт пести-цидк. За встановленими показниками зроблено висновок щодо ркня гиктчностг та безпечностг трикотажного полотна дитячих бшизняних виробк.
Клпчов1 слова: гиктчнкть, безпечнкть, дитячий одяг, гироскотчнкть, повтропроникнкть, формальдегид, важт метали, пестициди.
^л1щук Л. В., Калашник О. В., Киричент О. В.
1. Вступ
Проблема ощнювання гiгieнiчностi та безпечност дитячого одягу iз текстильних матерiалiв складна та багатогранна i привертаe увагу багатьох дослщниюв. З розвитком та використанням новишх технологш у текстильному i швейному виробництвах стимулюються комплексш дослщження щодо створення безпечного та еколопчно чистого одягу.
Особливоï актуальност проблема безпечностi одягу набyваe для дитячого населення. Це обумовлено незавершешстю процесiв росту i розвитку, високою чутливштю сприйняття дитячим оргашзмом зовнiшнiх чинникiв через специфiчнi умови експлуатацп виробiв, пов'язаних з динамiчнiстю життя дiтей. А ще у дiтей, на вiдмiнy вщ дорослих, гiрше розвинута центральна нервова система, тому вони бшьше схильш до впливу несприятливих умов зовшшнього середовища. У зв'яз-ку з цим, дiя несприятливих бiологiчних i хiмiчних чинникiв, i в тому числ^ пов'язаних з використанням текстильного одягу, вiдбyваeться на тлi стшких нега-тивних тенденцiй у сташ здоров'я дiтей [1].
Нещодавно оргатзащя ГРИНПИС опyблiкyвала ре-зультати дослщження зразкiв дитячого одягу i взуття восьми провщних брендiв Dior, Dolce & Gabbana, Giorgio Armani, Hermes, Louis Vuitton, Marc Jacobs, Trussardi i Versace. У результата перевiрки фахiвцями ГРИНПИС у лабораторп Великобританп в 16 з 27 зразюв дитячого одягу були виявлет токсичнi речовини, таю як етоксила-ти ноншфенолу, фталати, пер- i полiфторованi з^днання i сурма. Небезпека цих речовин полягаe в тому, що тд час прання виробiв вони розкладаються до бiльш токсичного нонiлфенолy, який накопичyeться в навколишньому сере-довишд i впливаe на життeдiяльнiсть живих органiзмiв [2].
Тому необхiднiсть ощнювання гiгieнiчних показникiв безпечностi дитячого одягу iз текстилю e актуальною i невщ^мною.
2. Об'скт дoслiджeння та rnro тeхнoлoгiчний аудит
Об'ект дослгдження — дитяча трикотажна бшизна фiрми «DONI» (Туреччина). Вид товару — майка дитяча
для хлопчиюв 4-5 роюв з гладкофарбованого кулiрно-го полотна, за сировинним складом змшана (бавовна, полiефiр i еластан).
Безпечшсть текстильних матерiалiв е реальною проблемою, що гостро постае у всьому свт. Основними аспектами збереження здоров'я дггей тд час виготов-лення виробiв iз текстилю е контроль за природою сировини, особливостями виробництва, застосування хiмiчних вiдбiлювачiв та барвниюв, загальним забруд-ненням екосистеми.
3. Мета та задач1 дослщження
Метою даного дослгдження е встановлення ввдпо-вщносп значень основних показникiв гiгiенiчностi та безпечност дитячого одягу iз текстилю вимогам нор-мативних документiв.
Для досягнення поставлено! мети необхщно було виршити такi задачi:
1. Проаналiзувати нормативно-правовi акти та нормативы, техшчт документи, що регламентують вимоги до гiгiенiчностi та безпечносп дитячого одягу iз текстилю.
2. Виявити складники сировинного складу трикотажного полотна, що використане у бшизш для дией.
3. Дослвдити пгроскотчшсть i повiтропроникнiсть трикотажних полотен зразюв дитячого одягу.
4. Дослщити трикотажш полотна зразкiв дитячого одягу за показниками: наявшсть запаху, величину рН, вмшт вшьного i здатного частково видiлятися формальдегiду, залишки важких металiв, що здатш екстрагуватися, вмiст пестицидiв, та визначити 1х кiлькiснi характеристики.
4. Анал1з л1тературних даних
Забезпечення безпеки сучасного дитячого одягу е одним з актуальних завдань державного рiвня. Показники гте-тчносп та безпечностi дитячого одягу повинт вiдповiдати високим вимогам i бути визнаними усiма сферами (виробництва, обку, екологп) на першому рiвнi структурного пiдходу i iнтеграцii Украши в бвропейський Союз.
За ДСТУ 3993-2000 «Товарознавство. Термши та ви-значення» термiн «безпечшсть» трактуеться як споживна
32 технологический аудит и резервы производства — № 5/3(31), 2016, © Полщук Л. В., Калашник О. В.,
Кириченко О. В.
властивiсть товару, за яко1 ризик заподiяння шкоди здоров'ю людини та довкiллю в разi споживання товару обмежений допустимим рiвнем. Тобто пiд без-печшстю слiд розумiти властивiсть продукцii, процеав виробництва, збереження, транспортування, реалiзацii, використання та догляду i утилiзацii. Ця властивкть характеризуеться кiлькiсними показниками, що вимi-рюються або розраховуються.
Загальну безпечнiсть нехарчовоi продукцп в Украь нi регламентують Закони Украши «Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарсь^ дiяльностi», «Про державний ринковий нагляд i контроль нехарчовоi продукцп» та «Про загальну безпеч-шсть нехарчовоi продукцii», а також нормативно-правовi акти (Технiчнi регламенти, стандарти), що регулюють вiдносини в цiй сфер! За украшським законодавством безпечною нехарчовою продукцiею е будь-яка продукцiя, яка за звичайних або обгрунтовано передбачуваних умов використання (у тому чи^ щодо строку служби та за необхщносп введення в експлуатацiю вимог стосовно встановлення i технiчного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мМмальш ризики, зумовлет використанням такоi продукцii, якi вважаються прийнятними i не створюють загрози сустльним iнтересам.
У свiтовiй практищ для нейтралiзацii та запобiгання розвитку шюдливих органiзмiв використовують хiмiчнi та бюлопчш способи, що забезпечують контроль за юльюстю бактерiй, грибiв, актиномщепв i усунення проблем зi здоров'ям споживачiв [3].
Вченими товарознавцями, матерiалознавцями i компе-тентними професiоналами та вченими з медицини [4-9] сформульоваш проблеми i намiченi шляхи виршення екологiчноi безпечностi текстилю i виробiв з нього.
Пiд час виробництва дитячого одягу iз текстилю керуються чинними нормами вкладення хiмiчних волокон у матерiали за СанШН 42-125-4390-87 «Вложение химических волокон в материалы для детской одежды и обуви в соответствии с гигиеническими показателями» та показниюв гтешчносп та безпечностi, що визначеш ДСТУ 3045-95 «Полотна та вироби трикотажш, хутро штучне трикотажне. Класифжащя та номенклатура показниюв якостi».
Оскiльки бiлизнянi вироби е першим шаром, що доти-каеться до шюри людини, то вчеш пропонують розглядати питання сумiсностi матерiалiв. Для текстильних матерiа-лiв, що використовують для пошиття одягу, особливо важливими е питання оптимальноi iзоляцii, повиропро-никностi, вологопоглинання, адсорбцiйноi здатносп для забезпечення комфортностi та безпечност [10].
Широковживаним для бiлизняних виробiв е бавовня-не волокно, що абсорбуе на поверхню видшення шюри, дослщження яких може бути здшснено за допомогою одор-тесту та рН контролю [11].
Так, для бшизняних виробiв (1 шар) до 28 розмiру повиннi застосовуватися 100 % натуральт волокна, вiд 28 до 32 розмiру можливе додавання 30 % вккозного волокна; з 32 розмiру можливе використання 20 % лавсану, ттрону, капрону, 50-100 % вккозного або 20 % ацетатного.
Разом з цим, нормативний документ регламентуе гтешчш показники, що забезпечуються саме такими видами сировини та и сумшк
— пгроскотчшсть, % (допустимi показники) — 6-7 (при вщноснш вологостi 45-55 %); 15-25 (при вщноснш вологостi 100 %);
— повиропрониктсть, дм3/м2 ■ с — не менше 100 (для теплоi бiлизни);
— питомий електричний отр, Ом — не менше 108-9;
— мкрацшна здатнiсть, мг/м3 — на рiвнi ГДК для атмосферного повиря.
Норми фiзико-гiгiенiчних, фiзико-хiмiчних i фiзико-механiчних показникiв регламентуються ДСТУ 3823-98 «Полотна трикотажш. Норми та метод ощнки якостЬ», ГОСТ 30383 «Изделия трикотажные детские бельевые. Нормы физико-гигиенических показателей». Останнш уточнюе нормативи ввдповвдно до видiв бiлизняного одягу та вiковоi групи дiтей, що суттево вiдрiзняються вiд норм СанШН 42-125-4390-87.
За ДСТУ 4239:2003 «Матерiали та вироби текстильш i шюряш побутового призначення. Основнi гiгiенiчнi вимоги» гiгiенiчнi вимоги подiляються на групи:
1. Гтешчне нормування хiмiчних речовин у складi продукцii, а сааме допустимий рiвень масовоi частки хiмiчних волокон у рiзних видах продукцп, ^ перш за все, у дитячому одязi i матерiалах до нього.
2. Гтешчне нормування комфортност перебування людини в одязi, яюй характернi показники: пгроскотч-нiсть, повггропроникшсть, питомий поверхневий електричний отр, рiвень рН (4,8-7,5 од).
3. Гтешчне нормування вмкту шкiдливих речовин та м^рацп '¿х з продукцп до тша людини та навколиш-нього середовища, яким характернi певш показники, що нормуються для дитячого одягу. А саме:
— вмкт вшьного i здатного частково видшятися формальдегiду, мкг/г, не бiльше, шж — 20;
— залишки важких металiв, що здатнi екстрагуватися мкг/г, не бшьше, нiж: миш'як — 0,2; свинець — 0,2; кадмш — 0,1; хром — 1,0; ртуть — 0,02; кобальт — 1,0; мщь — 5,0; шкель — 1,0;
— вмкт пестицидiв, мкг/г, не бшьше, тж: ДДТ, ДДД, ДДЕ — 0,5; НСН (без лшдана) — 0,25; токсафен — 0,5 лшдан — 0,5; алдрин — 0,1; дилдрин — 0,1; пен-тахлор, епоксид — 0,25; 2,4-Д — 0,1; 2,4,5-Т — 0,05;
— вмшт пентахлорфенолу, мкг/г, — 0,05;
— вмшт азобарвниюв, мкг/г — не дозволено;
— вмкт хлорорганiчних нос!', мкг/г — не дозволено;
— стшюсть пофарбування до рiзних фiзико-хiмiчних дш, притаманних умовам експлуатування: до води; слини; поту; прання; тертя;
— наявшсть непритаманного виробу запаху (одор-тест) — 1 бал.
Важливим питанням е встановлення не тшьки нор-мативних значень показниюв безпечносп, а i методик '¿х визначення. Так, наприклад, вченими [12] запропонована юльюсна оцiнка визначення важких металiв у текстильних матерiалах. Це дало змогу розробити стандартизований узагальнений метод для текстильно' продукцп.
У 2013 рощ в Украш набули чинност Державш саштарш норми та правила «Матерiали та вироби текс-тильнi, шюряш i хутровi. Основнi гiгiенiчнi вимоги», якi розробленi за результатами дослвджень, проведених в iнститутi екогiгiени i токсикологи iм. Л. I. Медведя, науково-дослщному iнститутi медицини транспорту, окремих обласних саштарно-етдемюлопчних станцiй в рамках гармошзацп вiтчизняних стандартiв iз стандартами мiжнародноi Асоцiацii дослщжень i випробувань в галузi екологп текстилю (ОЕКО-ТЕХ) [13]. У цьому документ термiн «безпека продукцп» трактуеться як ввдповвдшсть будь-якого ризику для життя, здоров'я
людини при звичайних умовах використання, зберкан-ня. У даному документ зазначено, що новi матерiали та речовини, що використовуються для виготовлення текстильних матерiалiв та виробiв з них, пiдлягають гiгiенiчнiй ощнщ за санiтарно-хiмiчними, токсиколо-гiчними, мжробюлопчними та iншими показниками. Одяг дитячого асортименту не повинен викликати шкiрно-подразнюючу, алергенну ди, вiддаленi ефек-ти (канцерогенна, мутагенна, тератогенна активнiсть тощо); порушувати динамiчну рiвновагу аутофлори шкiри людини. Тобто текстильш матерiали та вироби з них, що реалiзуються, повинш бути безпечними для здоров'я, комфортними i супроводжуватися позитивним висновком державно! санiтарно-епiдемiологiчно'i експер-тизи. У документ наведенi гiгiенiчнi показники безпеки i гiгiенiчнi нормативи хiмiчних речовин, що видiляються з текстильних матерiалiв, трикотажних полотен, одя-гу i встановлеш для них норми граничнодопустимо! концентрацп в модельних середовищах; у водi водних об'ектiв господарсько-питного i культурно-побутового водокористування (ГДК, мг/дм3); граничнодопустимо! середньодобово! концентрацп в атмосферному пови-рi (ГДК с. д., мг/м3); орiентовно безпечного рiвня ви-дiлення в атмосферному повг^ (ОБРВ, мг/м3).
Для встановлення чиких вимог до одягу цим документом передбачена диференщащя на групи:
— одяг першого шару — вироби, що мають без-посереднш контакт зi шюрою людини. Текстильнi матерiали повиннi мати високу пгроскотчшсть, бути гiдрофiльними та повиропроникними;
— одяг другого шару — вироби, що мають обме-жений безпосереднiй контакт зi шкiрою людини та забезпечують оптимальний тдодяговий мiкроклiмат, сприяють випаровуванню вологи в повиря з бiлизни;
— одяг третього шару — вироби, що не мають без-посереднього контакту зi шкiрою людини, матерiали для нього повиннi мати низьку теплопровщшсть, високу вiтростiйкiсть, вологонепроникнiсть та стш-кiсть до витирання.
Шд час виготовлення текстильних матерiалiв повинна застосовуватися волокниста сировина, текстильно-до-помiжнi речовини, композицп для апретування, барв-ники, що в своему складi не мiстять хiмiчнi сполуки, що ввдносяться до першого класу небезпечност!
Одяг першого i другого шарiв для дiтей вiком вщ 0 до 3 рокiв повинен виготовлятися тшьки з натуральних тканин, синтетичш матерiали можуть використовуватися тшьки у якост оздоблення, що не дотикаеться до шюри.
Бiлизнянi вироби для дией вiком вiд 0 до 7 роюв повиннi виготовлятися також iз натуральних тканин та трикотажних полотен. Разом з тим для дией вжом з 8 до 18 роюв допускаеться виготовлення виробiв iз тканин i трикотажних полотен з натуральних та штуч-них волокон, тобто змшаних.
Для дией вiком вiд 3 до 7 роюв одяг другого шару дозволяеться виготовляти iз текстильних матерiалiв, в яких вмшт натурального волокна повинен бути не менше 50 %.
Велика увага придiляеться вимогам до з'еднання деталей одягу та обметування зрiзiв продукцп для ново-народжених дией.
Також забороняеться використовувати апрети в мате-рiалах бiлизняного асортименту та вщходи текстильного i швейного виробництва для виготовлення дитячого одягу.
Проведеними аналиичними дослвдженнями вста-новлено, що у останшх двох нормативних документах не ствпадае не тшьки величина, а i розмiрнiсть основних показниюв безпечностi. Зрозумiло, що та-ка розбiжнiсть пов'язана, перш за все, з оснащенням випробувальних лабораторш з визначення кшьюс-них характеристик показниюв безпечност текстильних матерiалiв.
О^м негативного впливу на органiзм людини, тд час виробництва, експлуатацп, утилiзацii (життевого циклу) текстильнi матерiали е значними забруднюва-чами навколишнього середовища [14].
5. Матер1али та методи дослщжень
Визначення вмiсту складникiв сировинного складу трикотажного полотна для дитячого одягу визначали стандартними методами, передбаченими ДСТУ 4057-2001 «Матерiали текстильнi. Метод вдентифжацп волокон, якi полягали у застосуванш механiчних методiв вден-тифiкацii (мжроскотчш дослвдження)».
Гiгроскопiчнiсть зразкiв трикотажних полотен ди-тячого одягу визначали за стандартною методикою ввдповвдно до ГОСТ 3816-81 «Полотна текстильные. Методы определения гигроскопических и водоотталкивающих свойств».
Визначення показника повггропроникносп трикотажних полотен дослщжуваних зразюв дитячого одягу проводили за допомогою приладу ВПТМ-2 вщповщно до стандартноi методики ГОСТ 12088-77 «Материалы текстильные и изделия из них. Метод определения воздухопроницаемости».
Визначення одориметричних показниюв здшснювали вщповщно до Державних саштарних норм та правил «Матерiали та вироби текстильш, шюряш i хутровь Основнi гiгiенiчнi вимоги», якi включали встановлення характеру i оцiнки штенсивносп запаху. Ii проводили у добре освиленому та провiтреному примiщеннi шляхом залучення про банпв (7 оаб), якi не мали змш органiв нюху i порожнини носа.
Визначення величини рН для матерiалiв дитячого одягу проводилося ввдповвдно до ГОСТ ISO 3071-2011 «Материалы текстильные. Метод определения рН водного экстракта».
Вмкт формальдепду вимiрювали за стандартною методикою ввдповвдно до МУК 4.1.001-13 «Методика измерений массовой концентрации формальдегида в пробах питьевых, природных, очищенных сточных и талых (снег) вод фотометрическим методом. Методические указания по методам контроля».
Залишки важких металiв, що здатш екстрагувати-ся, визначали вольтамперометричним методом аналь зу, що заснований на використанш явища поляриза-ци мiкроелектрода, отриманнi та iнтерпретацii вольт амперних (поляризацшних) кривих, що ввдображають залежнiсть сили струму електрохiмiчноi реакцп осередку, що виникае в результат окисно-вiдновних процесiв на iндикаторному електрод^ вiд прикладено'! напруги. Дослiдження проводили у варiантi двоелектродноi схе-ми, коли електрохiмiчна комiрка мiстить два електроди робочий поляризований електрод з малою поверхнею i неполяризований електрод порiвняння.
Визначення вмiсту пестицидiв проводили за допо-могою хроматографа.
6. Результаты дослщжень
Дослвджуваний об'ект — майка дитяча — за вимь ряним показником обхвату грудей 48 розмiру, що за ГОСТ 31408-2009 «Изделия трикотажные бельевые для мужчин и мальчиков. Общие технические условия» вщноситься до ясельноi вжово'' групи. При цьому, на марковант зазначет розмiрнi ознаки 110-116 см (зркт) та вж (4-5 рокiв), що не ввдповщае вимогам цього нормативного документа. Тому визначеному обхвату грудей повинен вщповщати зрiст 74-98 см.
Пiд час встановлення складниюв сировинного складу аналiзували реквiзити марковання, що нанесет на етикетку майки дитячо'' i вiдповiднiсть аналiзували за ДСТУ 4519:2006 «Непродовольчi товари. Споживче марковання товарiв легкоi промисловостi. Загальнi правила» та ГОСТ 3897-87 «Изделия трикотажные. Маркировка, упаковка, транспортирование и хранение».
Паралельно проаналiзували реквiзити, зазначеш на контрольнiй стрiчцi, яка вшита у лiвому бiчному швi. Аналiз виявлених реквiзитiв марковання показав, що сировинний склад дослвджуваних полотен вклю-чае такi складники: бавовна — 89 %; полiефiр — 8 %; еластан — 3 %.
Для пiдтвердження даних, зазначених на маркован-нi, проведено свилову мiкроскопiю волокон, отрима-них iз нитки трикотажного полотна. Критерiем оцшки е поздовжнiй вигляд волокна. Результати мжроскотч-ного дослiдження поданi на рис. 1.
бавовна
Рис. 1. Поздовжшй вигляд волокон проби пряЖ трикотажного полотна в полi зору мшроскопу (збшьшення 200х)
За результатом дослщження показника вмiсту складниюв сировинного складу зразок трикотажного полотна не ввдповщае нормам СанПин № 42-125-4390-87.
Пгроскотчшсть трикотажних полотен характеризуемся його здатнiстю адсорбувати i десорбувати пгроско-пiчну i капшярну вологу при змiнi умов зовшшнього середовища. Вона вища у трикотажних полотен, шж у тканин.
Вiдомо, що пгроскотчшсть залежить ввд волокнистого складу виробу, структури трикотажу та умов експлуатацii виробу. За результатами обчислення показника пгроскотчносп отриманий позитивний результат, так як вимiряна величина складае 12,3 %, проти нормативу 7 %.
Повиропрониктсть — здатшсть матерiалу пропус-кати повиря — залежить вiд пористостi, юлькосп та
величини вiдкритих пор, виду пряжi (ниток), товщини i щшьносп полотна, виду переплетення, наявностi апрету, вологост полотна тощо. Цей показник завдяки петельнш структурi у виробах з трикотажу вище, шж у виробах з тканин. Випдною перевагою трикотажу порiвняно з тканинами е i те, що вiн, маючи бшьшу повиропро-никнiсть мае висою теплозахиснi властивостi. Завдяки наявностi пор, обумовлених структурою трикотажу, вш добре зберкае тепло, коли людина знаходиться в сташ спокою, i легко вщдае надлишкове тепло, коли людина енергшно рухаеться. Вiдзначенi властивостi е особливо цшними для виробiв, що безпосередньо стикаються з тшом людини (наприклад, бiлизнянi).
Пiсля пщрахунку результатiв показник повиропроник-ностi для дослщжуваних зразкiв трикотажних полотен склав 183 дм3/(м2 ■ с), проти нормативу 150 дм3/(м2 ■ с).
Отже, за результатами дослщження гтешчних показ-никiв зразкiв дитячого одягу, можемо зробити висновок, що вони знаходяться в межах допустимих нормативних значень вщповщно до норм ДСТУ 4239:2003 та Держав-них саштарних норм та правил «Матерiали та вироби текстильш, шкiрянi i хутровi. Основнi гтешчт вимоги».
Безпечнiсть дитячого трикотажного одягу оцшю-вали за рядом показниюв, а саме, за одориметричним показником, величиною рН водяно'' витяжки, вмктом формальдегiду, залишками важких металiв, що здатш екстрагуватися, та вмiсту пестицид! За результатами визначення характеру та штенсивносп запаху майки дитячо'' одориметричний тест становить 0 балiв, тобто запах вщсутнш.
Величина рН водяно' витяжки трикотажного полотна е показником, що характеризуе процеси його виготов-лення та обробки. Встановлено, що для трикотажного полотна майки дитячо' величина рН середовища складае 7,6 одиниць i вщповвдае вимогам ДСТУ 4239:2003.
Визначений вмкт формальдег!ду склав менше 0,3 мг/м3, що вiдповiдае вимогам цього ж стандарту.
Контроль залишюв важких металiв, що здатнi екстрагуватися, е актуальним у дослщженнях безпеки ди-тячо' трикотажно' бшизни i був проведений у зв'язку з припущенням, що щ хiмiчнi забруднювачi присутнi в грунтi через оброблення рослин пiд час 'х вирощу-вання. Крiм того, важю метали входять до складу барв-никiв, пiгментiв. 1х вносять у полiмерну масу пiд час виготовлення синтетичних i штучних волокон в якосп каталiзаторiв хiмiчних процесiв. Тому важливим е визначення залишюв важких металiв, що здатш екстрагуватися, у дослщжуваних зразках трикотажних полотен. Результати вольтамперометричного аналiзу залишюв важких металiв, що здатш екстрагуватися, подаш на рис. 2.
Вольтамперограма показуе залежшсть струму, що про-тжае через електролiтичний осередок, ввд зовнiшньоi накладено' напруги. Обрахованi результати дослщжен-ня залишкiв важких металiв, що здатнi екстрагуватися, поданi в табл. 1.
Таким чином, виявлений рiвень важких металiв у трикотажному полотш дитячо' майки незначний та вщпо-вiдае вимогам ДСТУ 4239:2003.
Сучасний споживач хоче бути впевненим у якосп текстильно' продукцп, яку вш придбавае. Важливою складовою е i екологiчна чистота, тобто продукщя не мiстить токсичних речовин i не становить загрози для здоров'я, особливо, коли мова стосуеться дитячо' текстильно' продукцп.
(мкА1
- 31 8
■317
100 [мВ] эоо
а
Таблиця 1
Результати дослщження вмшту важких METaniB, що здатш екстрагуватися, у трикотажному п□л□тнi
Елементи Масова концентращя ГДК, мг/кг Допустимшть за НД
у розчиш к□мiрки, мкг/л у об'ЕкП аналiзy, мг/кг
Hq 0,0859 0,0043 0,02 ВщповщаЕ
As 0,6230 0,0312 0,2 ВщповщаЕ
Cd 0,4830 0,0489 0,1 Вiдп□вiдаE
Cu 5,1400 0,5200 5,0 Вiдп□вiдаE
Pb 1,5800 0,1600 0,2 Вiдп□вiдаE
(мкА) ^-
3 6
■700
(мкА1 6.G3
4.56
2.49
0.42
-1.65
-1200
(мВ) б
400
[мВ) в
100
Рис. 2. Вольтамперограми залишшв важких металв, що здатш екстрагуватися, у зразках трикотажного полотна: а — Hq; б — As; в — Cd, Cu, Pb
Для збiльшення врожайносп при традицiйному ме-тодi обробику застосовуеться не тiльки добрива, але й шсектициди у великих кшькостях. Приблизно 10 % всiх використовуваних у свт пестицидiв припадають на поавт площi, зайнятi бавовником. Щоб полегшити машинний збiр урожаю, застосовуються пестициди. Через повсюдне зрошення щ речовини потрапляють у rрунтовi води i несуть небезпеку зараження для мкцевих джерел питного водо-постачання i rрунтiв. За оцiнками Всесвиньо! Органiзацii охорони здоров'я щорiчно у свт жертвами застосуван-ня пестицидiв стають бiля 3 мiльйонiв людей, 20 тисяч з них гинуть (за даними утверситету м. Аугсбурга).
Промисловий екстенсивний метод вирощування бавовнику викликае дедалi бшьше проблем. Застосу-вання добрив, iнсектицидiв i дефолiантiв призводить до екологiчноi та сощально! катастрофи. Крiм цього, слвди застосовуваних хiмiкатiв виявляються в текстильних виробах. Приблизно 10 % з них залишаються в полотш i можуть призвести до шкiрних захворювань i алер-гiчних реакцiй. Тому, доцшьне проведення дослiджень з визначення вмшту пестицидiв за допомогою хрома-тографiчного методу. Результати цього дослщження вiдображенi на хроматографi (рис. 3).
Аналiз хроматограми пiдтверджуе, що зразок трикотажного полотна мктить пестициди (гептахлор, альдрш), вмiст яких значно менший допустимого нормативу за ДСТУ 4239:2003.
Рис. 3. Хроматограма вмшту пестицида у трикотажному полотш
Таким чином, за визначеними показниками без-печностi трикотажне полотно зразка дитячо' майки виробництва <^0№» (Туреччина) вiдповiдае вимогам ДСТУ 4239:2003.
7. SWOT-аналiз результат1в дослщження
Перевагами об'екту дослщження е те, що в сировин-ному складi мiститься бавовна — волокно природного походження, що дае змогу забезпечити високий рiвень гтешчносп дитячих виробiв.
Рослинна сировина вирощуеться iз використанням велико' кiлькостi хiмiчних препаратiв рiзноi дп (пести-циди, гербщиди, препарати для десикацп дефолiацii), тому iснуе висока ймовiрнiсть 'х акумуляцп в готових виробах. О^м того, пiд час виготовлення текстиль-них матерiалiв використовують хiмiчнi вiдбiлювачi та барвники. Вплив перерахованих чинниюв мае негатив-ну дiю на оргашзм людини, особливо це стосуеться дией.
Аналiзуючи тенденцп та досвщ агротехнiчних заходiв, можливо спрогнозувати та розробити програми досль джень, спрямоваш на визначення конкретних показни-юв та спiвставлення 'х рiвня iз нормами нацiональних нормативних документiв.
Оскшьки вироби iз текстилю iмпортуються на митну територш Укра'ни з рiзних кра'н, то роботу з удоско-налення нацiональних норм гiгiенiчностi та безпечнос-тi потрiбно розпочинати з ушфшаци европейських та мiжнародних норм та гармошзацп з ними. Разом з тим, перспективними е напрями розробки методiв та методик визначення показниюв безпечност виробiв iз текстилю.
Загрозою для здоров'я тд час використання виробiв iз текстилю е вщсутшсть контролю з боку держави за надходженням в Украшу небезпечних або потенцшно небезпечних товарiв дитячого асортименту.
8. Висновки
1. Чинна нормативна документащя ще не в повнш мiрi розкривае всi аспекти безпечносп текстильних ма-терiалiв, а особливо, дитячого одягу. Тому е дощльним продовжувати практику гармошзацп стандарпв з бвро-пейським союзом та не послаблювати державний нагляд у пiдтвердженнi ввдповщност! Необхiдно переглянути основоположнi стандарти на нехарчову продукщю з метою 'х вдосконалення у частинi дотримання обов'язкових вимог щодо гшешчносп та безпечност дитячого одягу iз текстилю. В основу стандарпв европейських кра'н покла-дено контроль мiгруючого комплексу хiмiчних речовин, яким притаманнi шюрно-подразнююча i алергенна дiя, вiддаленi ефекти. Такий шдхщ е виправданим, враховую-чи сучаснi науковi досягнення вичизняно' i свiтовоi науки, а також еколопчну ситуацiю, що склалася не тшьки в Украiнi, а й в шших кра'нах свiту.
2. Сировинний склад трикотажного полотна дитячого одягу включае волокна бавовни, полiефiру та еластану, що не ввдповщае чинним нормативним документам.
3. Кшьюсне значення показника пгроскотчносп зразюв трикотажного полотна дитячого одягу знаходить-ся в межах норми i це е свщченням того, що виробники тд час виробництва одягу турбуються про здоров'я, нормальний розвиток та функцюнування дитячого ор-ганiзму. Визначений показник повиропроникносп для
зразка трикотажного полотна становить 183 дм3/(м2 ■ с), що вiдповiдаe чинним нормативним документам.
4. Дослвджеш показники безпечносл трикотажних полотен майок дитячих з метою встановлення ix вщ-повщносл нормативним документам. За показником вмкту складникiв сировинного складу дослiджуваний зразок трикотажного полотна майки дитячоi не вщповщае нормам СанПiн № 42-125-4390-87 та зазначеним даним на етикетщ. Одориметричний тест становив 0 балiв — запах ввдсутнш; жоден з волонтерiв його не виявив. У результат вимiрювань водневого показника встанов-лено, що майка дитяча мае величину рН 7,6 одиниць, що вщповщае вимогам ДСТУ 4239:2003. Визначений вмкт формальдепду становив менше 0,3 мг/м3, що також вiдповiдае вимогам ДСТУ 4239:2003. У дослщжуваному зразку за допомогою вольамперометричного аналiзу було виявлеш залишки важких металiв: ртут — 0,0043 мг/кг, миш'яку — 0,0312 мг/кг, кадмш — 0,0489 мг/кг, мвд — 0,52 мг/кг, свинцю — 0,16 мг/кг. Щ кiлькiснi характеристики знаходяться у межах, визначених нормативними документами. Результати визначення вмкту пестицидiв засвiдчують ix наявшсть у незначнiй кiлькостi, що не виходить за нормоваш межi.
Литература
1. Барсукова, Н. К. Биологическая и химическая безопасность детской одежды: предъявляемые требования [Электронный ресурс] / Н. К. Барсукова, О. А. Чумичева // Рынок легкой промышленности. — 2010. — № 74. — Режим доступа: \www/ URL: http://rustm.net/catalog/article/1719.html
2. Гринпис обнаружил опасные вещества в одежде премиум-сегмента [Электронный ресурс] // Зеленый мир. Экологическое досье Мира и России. — Режим доступа: \www/URL: http://zmdosie.ru/mir-i-chelovek/zdorovie/4028-grinpis-obnaru-zhil-opasnye-veshchestva
3. Roman, C. Database on biocides for textile protection [Electronic resource] / C. Roman, R. Diaconescu, L. Scripcariu, A. Grigo-riu // Annals of the University of Oradea. Fascicle of Textiles, Leatherwork. — 2011. — Vol. XII, № 1. — P. 183-187. — Available at: \www/URL: http://textile.webhost.uoradea.ro/ Annals/Vol%20XII-Nr1-2011.pdf
4. Галик, I. С. Проблеми формування та оцшювання еколопч-но'1 безпечност текстилю [Текст]: монограф1я / I. С. Галик, Б. Д. Семак. — Льв1в: Видавництво Льв1всько'1 комерцшно'! академп, 2014. — 488 с.
5. Кричевский, Г. Е. Опасность и безопасность изделий из текстиля [Текст] / Г. Е. Кричевский // Текстильная промышленность. — 2006. — № 3. — С. 42-45.
6. Глуб1ш, П. А. Високотехнолопчш, конкурентоспроможш i еколопчноор1ентоваш волокнист матер1али та вироби з них [Текст]: монограф1я / П. А. Глубш, В. М. 1рклей, Ю. Я. Клейнер, Н. М. Резанова, М. В. Цебренко, С. М. Кернер, В. Д. Омельченко, Ю. Т. Турчаненко; Ктвський нацю-нальний ушверситет технологш та дизайну. — К.: Арютей, 2007. — 263 c.
7. Супрун, Н. П. Сучасш проблеми виробництва безпечно-го у споживанш та еколопчно чистого текстилю [Текст]: монограф1я / Н. П. Супрун, Г. В. Щуцька. — К.: Кафедра, 2013. — 112 с.
8. Проданчук, М. Г. Сучасш проблеми безпечносп текстильних матер1ал1в та одягу в рамках гармошзацп з вимогами стандар-т1в краш европейського сшвтовариства [Текст] / М. Г. Проданчук, Л. Г. Сененко, О. П. Кравчук, I. В. Лепьошкш // Сучасш проблеми токсикологи. — 2004. — № 1. — С. 3-8.
9. Проданчук, М. Г. Гтешчш вимоги щодо дослщження без-печност текстильних, шюряних та хутрових матер1ал1в i вироб1в з них в проект ДСанШН «Матер1али та вироби текстильш, шгаряш i хутровг Гтешчш регламенти використання» [Текст] / М. Г. Проданчук, Л. Г. Сененко, Н. 6. Дишшевич, Т. I. Кравченко, П. Г. Жмшько, 6. А. Баглш, Т. В. Хшькевич, Л. М. Шафран, Л. В. Басалаева, М. П. До-нець // Современные проблемы токсикологии. — 2010. — № 2-3. — С. 96-108.
10. Porav, V. The influence of doubling of textile materials through thermofusing on their hidrophilicity [Electronic resource] / V. Porav, C. Secan, A. Albu // Annals of the University of Oradea. Fascicle of Textiles, Leatherwork. — 2016. — Vol. XVII, № 2. — P. 111-116. — Available at: \www/URL: http://textile. webhost.uoradea.ro/Annals/Vol%20XVII-No%202-2016/Textile/ Art.nr.187-pag.%20111-116.pdf
11. Jacek, K. Cellulosic fiber for odor and ph control [Electronic resource] / K. Jacek // Autex Research Journal. — 2006. — Vol. 6, № 2. — P. 91-101. — Available at: \www/URL: http:// www.autexrj.com/cms/zalaczone_pliki/4-06-2.pdf
12. Tonetti, C. Determination of heavy metals in textile materials by atomic absorption spectrometry: verification of the test method [Electronic resource] / C. Tonetti, R. Innocenti // Autex Research Journal. — 2009. — Vol. 9, № 2. — P. 66-70. — Available at: \www/URL: http://www.autexrj.com/cms/zalac-zone_pliki/0301.pdf
13. Oko-Tex Standard 100 — Textiles Vertrauen — Weltweit [Electronic resource] // Opens Unlimited Textile Markets. — 13-20.09.2007. — Available at: \www/URL: http://www.testex. com/en/downloads/Oeko-Tex-Standard_100/de/ots_100_brosch_ weltweit_d.pdf
14. Muthu, S. S. Roadmap to Sustainable Textiles and Clothing [Text] / ed. by S. S. Muthu // Textile Science and Clothing Technology. — Singapore: Springer, 2014. — 290 p. doi:10.1007/978-981-287-110-7
ИССЛЕДОВАНИЕ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ГИГИЕНИЧНОСТИ И БЕЗОПАСНОСТИ ДЕТСКОЙ ОДЕЖДЫ ИЗ ТЕКСТИЛЯ
Исследованы показатели трикотажного полотна: содержание компонентов сырьевого состава, гигроскопичность, воздухопроницаемость, наличие запаха, величина рН, содержание свободного и способного частично выделяться формальдегида, остатки тяжелых металлов, которые способны экстрагироваться,
содержание пестицидов. По установленным показателям сделан вывод об уровне гигиеничности и безопасности трикотажного полотна детских бельевых изделий.
Ключевые слова: гигиеничность, безопасность, детская одежда, гигроскопичность, воздухопроницаемость, формальдегид, тяжелые металлы, пестициды.
Полщук Лариса Володимирiвна, кандидат технчних наук, доцент, кафедра експертизи та митног справи, ВНЗ Укоопстл-ки «Полтавський утверситет економжи i торгiвлi», Украгна. Калашник Олена Володимирiвна, кандидат техтчних наук, доцент, кафедра експертизи та митног справи, ВНЗ Укоопстл-ки «Полтавський утверситет економжи i торгiвлi», Украгна, e-mail: kalashyik1968@meta.ua.
Кириченко Олена Василiвна, асистент, кафедра експертизи та митног справи, ВНЗ Укоопстлки «Полтавський утверситет економжи i торгiвлi», Украгна.
Полищук Лариса Владимировна, кандидат технических наук, доцент, кафедра экспертизы и таможенного дела, ВУЗ Укоопсою-за «Полтавский университет экономики и торговли», Украина. Калашник Елена Владимировна, кандидат технических наук, доцент, кафедра экспертизы и таможенного дела, ВУЗ Укоопсою-за «Полтавский университет экономики и торговли», Украина. Кириченко Елена Васильевна, ассистент, кафедра экспертизы и таможенного дела, ВУЗ Укоопсоюза «Полтавский университет экономики и торговли», Украина.
Polischuk Larysa, Universities Ukoopspilka «Poltava University of Economics and Trade», Ukraine.
Kalashnyk Olena, Universities Ukoopspilka «Poltava University of Economics and Trade», Ukraine, e-mail: kalashyik1968@meta.ua.
Kyrychenko Olena, Universities Ukoopspilka «Poltava University of Economics and Trade», Ukraine
Харченко Ю. М., Дмитренко Л. А., Бшоцька Л. Б., Стаценко В. В., Очеретна Л. В.
УДК Б87.15:[Б77.071:Б20.17] DOI: 10.15587/2312-8372.2016.81202
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ФОРМОСТ1ЙКОСТ1 ТРИКОТАЖНОГО ПОЛОТНА ДЛЯ ФЕХТУВАЛЬНОГО ОДЯГУ ПРИ СТАТИЧНИХ ТА ДИНАМ1ЧНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ
Дослгджено формостшккть трикотажного полотна для виготовлення фехтувального одягу при статичних та динамiчних навантаженнях з метою подальшог розробки методики, що дозволить прогнозувати формостшккть одягу для спортивного фехтування тд час експлуатацп. Для визначення величин постшного навантаження та граничного розтягнення трикотажних полотен запропоновано прикладну програму, яка розроблена на базi програми MathCad та мае ктотт переваги над графiчним способом.
Клпчов1 слова: формостшккть трикотажного полотна, фехтувальний одяг, граничне роз-тягнення трикотажного полотна.
1. Вступ
Виготовлення конкурентоспроможного одягу в жорст-ких умовах сучасного ринку, швидкоплинних змш в су-мiжних з швейною та текстильною галузями, появи нових матерiалiв, залишае мало часу на проведення моделювання процеав та дослщжень з метою прогно-зування високих споживчих показниюв якост виробiв, що проектуються.
Слщ зазначити, що виготовлення спещального спортивного одягу супроводжуеться низкою проблем, яю пов'я-заш з вщсутшстю або суперечтстю наукових розробок в галузi проектування спортивного одягу з матерiалiв спещального призначення або матерiалiв зi специфiчними властивостями [1].
Складтсть проектування спещального захисного одягу для фехтувальниюв пов'язана з необхщшстю забез-печення в ньому комплексу властивостей, яю можуть
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 5/3(31], 2016, © Харченко Ю. М., Дмитренко Л. А.,
Бшоцька Л. Б., Стаценко В. В., Очеретна Л. В.
