ДОСЛіДЖЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ЕКОНОМіКИ ЗНАНЬ В УКРАїНі Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

РАЗВИТИЕ ПРОИЗВОДИТЕЛЬНЫХ СИЛ И РЕГИОНАЛЬНАЯ ЭКОНОМИКА

УДК (005.336.4:33)(477) Б01: 10.15587/2312-8372.2014.26739

Боярська М. 0.

Д0СЛ1ДЖЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ Р03ВИТКУ ЕК0Н0М1КИ ЗНАНЬ В УКРА1Н1

У статтг розглянута суттсть економжи знань, п вплив на економгчнг блага, перспективи й напрямки формування, впровадження та розвитку економжи знань в Украгнг. Розробленг тео-ретичнг основи щодо економжи знань, виявленг та систематизованг тенденцп розвитку еконо-мгчних вгдносин тд зростаючим впливом фактору «знання» у сучаснш економщ.

Клпчов1 слова: економжа знань, людський каттал, тформацшш ресурси, традицшш ресурси, тдприемство, тновацп.

1. Вступ

В останш роки в перюд переходу свггаво! економжи на новий рiвень широке розповсюдження в захщнш та вичизнянш наущ отримав термш «економжа знань» або «економжа, заснована на знаннях». Цей новий тип економжи вiдрiзняeться ввд аграрно! та iндустрiальноi економжи тим, що зростання i розвиток уае! господар-сько! системи забезпечуються вiдтепер вже не стiльки зовшшшми, скiльки внутрiшнiми, нематерiальними чин-никами, найважлившими з яких е знання i людський капiтал, хоча природно-матерiальнi ресурси продовжу-ють бути основою для створення економiчних благ.

Однак, не достатньо дослщженими залишаються пи-тання щодо розвитку та впровадження економжи знань саме в Украш.

Сучаст соцiально-економiчнi перетворення в напрям-ку економiки знань трансформують i iнституцiональну основу поведiнкових мотивiв шдивдав i суб'ектiв гос-подарсько! дiяльностi. Отже, такi процеси вимагають додаткового наукового дослвдження, що пiдтверджуе актуальшсть статтi, цiль яко! розглянути перспективи розвитку економжи знань в Украйш.

2. Постановка проблеми

Метою статп розробка теоретичних основ щодо економжи знань, виявлення й систематизащя тенденцш розвитку економiчних вiдносин тд зростаючим впливом фактору «знання» у сучаснш економщ!

Для досягнення поставлено! мети необхщно було вирiшити наступш основнi задачi:

— розглянути основш напрямки розвитку та методи реалiзацii економiки знань на основi узагальнення та проведеного аналiзу даних свиового досвiду;

— провести порiвняльний аналiз головних особли-востей традицiйних та шформащйних ресурсiв;

— визначити рейтинг Украши за iндексами, якi стосуються iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй;

— запропонувати умови для досягнення успiхiв на шляху формування економжи знань в Украш;

— розглянути перспективи розвитку економжи знань в Украш.

3. Анал1з л1тературних даних

Окремi питання дослщжувано! тематики вивчалися багатьма вичизняними та зарубiжними вченими рiзних

шкiл i напрямiв. В роботi А. Т. Аристанбеково! визна-чаеться економiка знань, як економжа, що дозволяе перетворювати знання в дохщ, але не тшьки в сферах, як тiсно спiвпрацюють з високими технолопями. Основною рисою економiки, засновано! на знаннях, е те, що знання стали потужним самостшним фактором виробництва, якого не можна замшити шшими факторами [1].

Серед роби заслуговують на увагу пращ таких росш-ських вчених, як: А. А. Дагаева, Д. С. Львова, В. Л. Макарова О. М. Доничева, зокрема Е. Л. Вильгельм розглядае питання розвитку економжи знань саме в Росшськш Федерацп [2].

Серед украшських, слщ вщмиити пращ таких науков-щв В. П. Александрова, Ю. М. Бажала, А. С. Гальчин-ського, В. М. Гееця, К. С. 1лына, К. С. Матусевич, С. Ф. Ре-вуцького, Л. I. Федулово! та ш. Зокрема, Н. С. Носань в робот [3] придшяе увагу дослщженню економiки знань та людського катталу в аспектi включення Украши у свиовий розвиток. Водночас, спостержаеться недостат-нiсть теоретичного обгрунтування перспектив розвитку економiки знань в Украйш.

Данш проблематицi також присвячеш працi таких зарубiжних дослiдникiв, як: Д. Белл, Дж. Гелбрейт, Т. Стюарт та шших. В робот К. Аткшсона представлено розрахунок шдексу економiки знань, але вщсутш рекомендацп, щодо його пiдвищення [4].

4. Результати дослщження розвитку економжи знань в Укра'и'ш

Необхiднiсть ршення завдання прискореного переходу Украши до «економжи знань» е одшею з ключових умов стшкого розвитку краши як повноцiнного члена свиового спiвтовариства. Розробка теоретично! основи цього переходу, безумовно, виступае одним з головних напрямюв дослiджень у мировiй економiчнiй наущ, а практична значимкть цього питання обумовлюе до-цiльнiсть розробок та низки рекомендащй щодо розвитку економжи знань в Украш.

Так, необхщно розглянути основш напрямки розвитку та методи реалiзацii економжи знань на основi узагальнення та проведеного аналiзу даних свиового досвiду, що вщображають реальнi змiни та напрямки в соцiально-економiчнiй науцi протягом декшькох рокiв.

Економiка знань — економжа, де основними чин-никами розвитку е знання i людський каттал. Процес розвитку тако! економiки передбачае тдвищення якостi

ТЕСНЫОЮСУ AUDiT АЫП PR0DUCTi0N RESERVES — № 5/2(19], 2014, © Боярська М. О.

людського капiталу, якост життя, виробництво знань, високих технологш, iнновацiй i високоякiсних послуг.

Головною особливктю економiки знань, е те, що вона основана на специфiчних рисах iнформацiйних ресурсiв (табл. 1).

Таблиця 1

Г□л□внi □ra^HB^cn традицiйних та iнф□рмацiйних расурав [5]

Властв^сй расурав

Трaдицiйнi Iнформацiйнi

Матерiальнi потоки та запаси Нематерiальнi потоки та запаси

В процеа використання зменшу-ються В процеа використання збшьшу-ються

Приватне благо Суспшьне благо

□бмежеш Не обмежеш

Тиражусмо з бiльшими затратами Тиражусмо з меншими затратами

Убутна гранична корисшсть Мережевi ефекти та зростаюча гранична корисшсть

Вщмиимо, що iнформацiйним ресурсам властивi не-матерiальнi потоки й запаси, а традицшним ресурсам — матерiальнi потоки й запаси. Однак, цшшсть знань збшьшуеться, якщо вони тиражуються, використову-ються й передаються. З шшого боку, якщо знання не вживаються, '¿хня значимiсть стрiмко зменшуеться, iнодi до нуля. Цiннiсть знань збшьшуеться залежно ввд того, наскiльки повно вони використовуються (наскiльки пов-но роздшяються мiж виробником i покупцем, а також суспшьством). Цим вони вiдрiзняються вiд основних фондiв, як чим бiльше використовуються, тим у бшь-шiй мерi зношуються, зменшуючи свою вартiсть [3].

Звичайнi традицшт ресурси являють собою приват-не благо, тобто таке благо, споживання якого одним споживачем виключае його споживання шшими. 1нфор-мацiйнi ресурси найчастiше виступають як суспшьне благо, споживання якого одним споживачем не виклю-чае його споживання шшими. 1накше кажучи, знання, iнформацiя неввдчужуваш. У мiру того як сучасне виробництво розширюе використання знань, шформацп, у нього втягуеться все бшьша кiлькiсть суспiльних благ. Ця фундаментальна характеристика сучасного миру зму-шуе по-новому осмислити багато традицiйних подань економiчноi теорii й класичнi методи управлшня [4].

Таким чином, наука стае найважлившим фактором сучасного виробництва й добробуту населення кра'ни. При цьому певна частина науки стае вщносно самостшною, вщособленою галуззю, що провадить самостiйний продукт.

Таким чином, економжа знань — це не тшьки нова структура виробництва, але й нова структура зайнятих i нова яюсть зайнятостi. На мiсце безликоi робочоi сили приходять знавцi своеi справи, менеджери, про-фесiонали висококвалiфiкованих послуг, питома вага яких збшьшуеться. Професшна зайняпсть стае iстотною характеристикою економiчного розвитку.

Головною рушiйною силою економжи знань, яка забезпечуе новi напрямки зростання рiвня життя населення, характеризуе соцiодинамiчний мультиплiкатор примноження нащонального багатства з використанням на виробництвi накопиченого науково-технiчного по-тенцiалу. У вщповщносп з концепцiею соцiодинамiки такий мультиплжатор визначаеться взаемодiею трьох

складових: приростом знань; досягненням науково-тех-шчного i технологiчного прогресу; якiстю шститущо-нальних умов [5].

Так, штелектуальний капiтал цiлком спроможний стати потужною причиною економiчного зростання, однак при цьому не завжди забезпечуе позитивний результат, тому що прирост знань не завжди знаходить защкавленого споживача.

Перш тж результати науковоi дiяльностi перетво-ряться в штелектуальний продукт i стануть ресурсом для розвитку, вони переживають початкову стадш свого кнування в умовах iндустрiальноi економiки. В межах останньоi виробництво зазначених продуктiв потребуе швестицш з боку держави, повернення яких прискорю-еться ефектом соцiодинамiчного мультиплiкатора. Важ-ливу роль в таких шновацшних перетвореннях вiдiграе держава, в частит проведення нею стратеги розвитку економжи знань. К завданням е створення рiвних умов швестування до галузей, в яких створюються штелектуальний продукт, полшшення структури джерел економжи знань, створення фiлiалiв крупних шоземних фiрм, що спроможш розповсюджувати економiчнi знання, знижен-ня податкового навантаження тощо [6, 7].

Цшьовий рiвень такоi стратегii вщображае обмеже-нiсть спрямованостi вектору ув'язки економiчних ште-ресiв власникiв за традицшним призначенням '¿х носiiв, напрямом суспшьно-тдприемницько' дiяльностi, його мотивами, межами альтернатив економiчного розвитку в економщ знань [8].

На забезпечуючому рiвнi визначаються форми залу-чення шоземних шновацш у iнтелектуальний розвиток складових економжи знань у поеднаннi з безкоштов-ною допомогою, передачею шформацшш технологiй з використанням вiтчизняноi сировини, поеднання нових робочих мкць, задоволення потреб внутршнього ринку та розширення експортних можливостей Украiни тощо.

Координуючий рiвень стратегii представлений роз-робкою правил вщбору способiв поеднання засобiв досяг-нення стратегiчних цiлей з погляду, насамперед, ефек-тивностi.

Для активiзацii виробництва iнтелектуального продукту потрiбно поетапно наближатись до рiвня фшан-сування провiдних краiн. Подiбнi заходи покликанi переорiентувати iнвестицiйнi ресурси до галузей, що виробляють високотехнолопчну, штелектуальну продук-цiю п'ятого (наприклад, мжроелектротку, бютехноло-гiю, генну шженерш) та шостого (нано-iнформацiйнi технологii) технолопчних укладiв [8].

В Украiнi доцшьно спрямувати реформи на: станов-лення сприятливих умов для iнвесторiв у сферi створення iнтелектуальних продукпв; формування ефектив-но' стимулюючо' системи оподаткування; стабiлiзацiю полiтичноi ситуацп тощо.

Генезис, еволющя i динамiка розвитку економжи знань в Украiнi напряму пов'язаш зi свiтовими течiями и еволюцп. Проте, наряду з передовими кра'нами свь ту, Укра'на поки що знаходиться на початковш стадп розвитку економiки знань.

Так, на сучасному етат основнi змiни в структу-рi й формах економжи знань викликанi необхiднiстю брати до уваги насамперед внутршш, а не зовшшш аспекти дiяльностi пiдприемств, ураховувати не тшьки прюритети клiентiв, але й особиспсш якостi власних пращвниюв. Сьогоднi в Украiнi, коли шформацшна

ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 5/2(19], 2014

револющя породжуе HOBi продукти швидше, нiж у сустльств! встигае виникнути усвiдомлена потреба в них, запорукою yспiхy в конкурентнш боротьбi стае не проходження попиту, а його формування. Як слщ-ство, конкурентною перевагою починае володии те тдприемство, що може бшьш швидко запропонувати споживачевi новий продукт або послугу. В остаточному тдсумку таку перевагу мае те тдприемство, яке володiе бiльшими знаннями про те, як зробити новий продукт або послугу найкращим способом, реалiзyвати, оргашзувати обслуговування. Таким чином, спостерка-еться процес переходу конкуренцп мiж пiдприемствами в сферу знань [4, 9].

Вщмиимо, що експерти Оргашзацп економiчного спiвробiтництва i розвитку визначають галyзi, заснованi на знаннях, як галуз! що прямо пов'язаш з виробни-цтвом, розподiлом i використанням знань та шформа-цп. Отже, сьогоднi до економiки знань у найширшому сенсi вiдносять три основш сфери: НДДКР та шновацп, освiтy та навчання, що сприяють формуванню люд-ського капiталy, а також шформацшно-комушкацшш технолог!! [10, 11].

Еволющя i динамiка перспектив розвитку економжи знань в Украiнi обумовлеш загальносвiтовими тенден-щями ii формування. Проте пор!вняно з передовими зарyбiжними крашами Украша поки що знаходиться на початковш стадп розвитку економжи знань [8].

Так, Украша мае великий потенщал для розбудо-ви економжи знань, зокрема один !з найвищих у свт iндексiв освiченостi (98 % письменного населення (за даними ООН)) i потужний науковий потенщал, здатний виконувати складш фундаментальш та прикладнi досль дження. Ще у 1952 р. Украша створила третш у свт комп'ютер тсля США й Великобританп, сформувала всесвиньо ввдому школу з юбернетики та обчислю-вально! техшки (розробки з штучного штелекту, теорп самооргашзацп, системного анал!зу,) на чол! з акаде-мжами С. М. Лебедевим i В. Т. Глушковим, який ще у 70-80 p.p. минулого столггтя висунув ще! шформати-зацп сустльства, зокрема з упровадження електронних грошей, створення державних автоматизованих систем управлшня тощо [3].

Сьогодш, в Украш процес шститущонал!зацп еконо-мжи знань проходить довгий i складний шлях. 1нститу-цшна структура економжи знань, реал!зована в безл!ч! форм (законодавч! i нормативш акти, р!зш оргашзацп, формал1зоваш та неформал!зоваш схеми взаемодш тощо) е мшливою, постшно модифжуеться й оновлюеться [8].

1ндекс економжи знань (The Knowledge Economy Index — KEI) — середне значення з чотирьох вдекав — шдексу економ!чного i шститущонального режиму, ш-дексу освгга, шдексу шновацш i вдексу шформацшних технологш i комушкацш. Це комплексний показник для ощнки ефективност використання крашою знань в щлях l! економ!чного i громадського розвитку. Характеризуе р!вень розвитку пе! або шшо'! краши або регюну по вщношенню до економжи знань. У розр1з1 складових 1ндексу економжи знань ситуащя в Украш майже ста-бшьна в перюд з 1995 по 2009 р.р.: високим i стабшьним залишаеться рейтинг краши за сферою освии, на один пункт полшшилася ситуащя щодо економ!чного сприян-ня, дещо попршилися показники шновацш та 1КТ [4].

Оскшьки остання доступна шформащя про шдекс економжи знань датуеться лише 2009 р., на нашу думку,

сьогодш ситуащя з економжою знань в Укра!ш по-пршилася, особливо за рахунок шдексу шновацш та шстущонального режиму. Сьогодш нащональна конку-рентоспроможшсть значно залежить вщ фактору «тех-нолопчно'! готовность», осюльки технолопчний прогрес став потужною рушшною силою сощально-економ1чного розвитку. У цьому контекст! спещальну увагу придшено спроможност краши використовувати шформацшно-комушкацшш технологи (1КТ).

Хоча украшський уряд протягом багатьох роюв про-голошуе покращення конкурентоспроможност краши та розвиток шформацшно-комушкацшно'! технолог!! прюритетними напрямками полиики, рейтинг краши, за загальним показником конкурентоспроможност та впровадження шформащйно-комушкацшно! технолог!! заход!в, залишаеться низьким (табл. 2) [4].

Таблиця 2

Рейтинг Украши за шдексами, ят стосуються ¡нформацшно-комуншацшних технологш

1ндекс Рейтинг Украши Кшьтсть досл1джу-ваних кра!н

Глобальний шдекс конкурентоспроможност 2010-2011 (WEF Global Competitiveness Index) 89 139

1ндекс технолопчнт г□т□вн□стi 2010-2011 (WEF Technological Readiness Index) 83 139

1ндекс мережево'' г□т□вн□стi 2010-2011 (WEF Networked Readiness Index) 90 138

Готовшсть уряду (Government readiness) 122 138

Використання урядом (Government usage) 75 138

Рейтинг за електронною готовшстю 2010 (EIU eReadiness Ranking) 64 70

1ндекс електронного уряду ООН 2010 (UN e-Go-vemment Index) 54 192

Мiжнародний досвiд свiдчить, що шформацшно-кому-шкацшш технолог!! широко iнтегрованi в щоденне жит-тя i стали важливим шструментом у бiзнес-стратегiях, дiяльностi влади та наданш державних послуг [7].

В сучасних економiчних умовах Укра!ш доцiльно спрямувати розвиток на стабтзащю полiтично! ситуацп, формування ефективно! стимулюючо! системи оподат-кування; становлення сприятливих умов для iнвесторiв у сферi створення та впровадження iнтелектуальних продукпв тощо.

Таким чином, це спрямуе засоби державного сти-мулювання економжи знань на вiтчизняному ринку штелектуального продукту; приток iноземного тдприем-ницького катталу; пщтримку виробника iнтелектуально-го продукту; зменшення державного втручання та тиску на приватний сектор; тдготовку, навчання персоналу; контролю за дотриманням авторських прав; розподш швестицш мiж технiко-технологiчними, сощальними, економiчними видами iнновацiй та шше [12, 13].

Необхiдно вiдмiтити, що на шляху розвитку економь ки знань в Укра!ш iснуe безлiч проблем, якi виникають через [1, 7, 8]:

— бюрократичш перепони;

— нестабшьшсть державно! полiтики в шновацшнш

галузi;

— вщсутшсть дiевих стимулiв;

— вiдсутнiсть венчурного фшансування;

— нерозвинену iнфраструктуру пiдтримки тдпри-емницьких iнновацiй;

— розрив мiж наукою та бiзнесом. Зазначимо, що на шляху формування економжи

знань в Укра'ш, для досягнення успiхiв необхiдним е виконання наступних умов [8, 14]:

— захист вггчизняного виробника та впроваджен-ня принципово ново' практики до визначення суп «укра'нського продукту», «укра'нсько' технологи»;

— усвщомлення переваг iнновацiйноi моделi еконо-мiчного розвитку, розвиток системи «знання — ви-робництво — знання» (знання — нове або доповнене новими вдеями знання, отримане шляхом апробаци в реальних умовах);

— формування нового свиогляду укра'нського су-спiльства, розвиток iнновацiйноi культури на вах рiвнях управлiння (як на рiвнi кожного iндивiда, так i на рiвнi персоналу пiдприемств в цiлому);

— удосконалення нормативно-правово' бази, яка регулюе здшснення iнновацiйно-iнвестицiйноi дiяль-ностi пiдприемств;

— удосконалення стратепчного пiдходу до плану-вання методiв досягнення проектних показникiв на макро- i мiкрорiвнi, визначення конкретних часових промiжкiв та iн.

Необхiдно зазначити, що особливост сучасного стану формування економжи знань дае змогу розглянути перспективи и розвитку в Укра'ш [3, 14]:

— створення мехашзму страхування iнновацiйних ризикiв i ризикiв дiяльностi високотехнологiчних пiдприемств з метою залучення недержавних коштiв для фшансового захисту наукоемних галузей;

— диверсифжащя сфери послуг, збiльшення частки телекомушкацшних, фiнансових, консультацiйних та шших наукоемних видiв в 'х структурi за рахунок розвитку несировинних секторiв економiки;

— фiнансова й оргашзацшна пiдтримка наукоемних галузей, диверсифiкацiя напрямiв дослiджень i ви-робництва зпдно з прiоритетами розвитку нових технологш (енергозбереження, екологiя тощо), ств-фшансування державою НДДКР, якi виконуються на замовлення бiзнесу науково-дослiдним сектором за прюритетними напрямами;

— введення системи податкових стимулiв для тд-вищення шновацшно'! активностi пiдприемств (зо-крема, зниження податкових ставок для тдприемств малого бiзнесу, часткове або повне звшьнення вiд оподаткування прибутку, що направляеться на впро-вадження нових технологш);

— тдтримка регiонiв (зокрема, шляхом видшен-ня бюджетних грантiв на шновацшш розробки) у створеннi регюнально'! iнновацiйноi системи як сукупностi працюючих в шновацшнш сферi регю-ну тдприемств, ушверситепв, науково-дослiдних iнститутiв, державних структур управлшня;

— iнтенсифiкацiя ствпращ бiзнесу й освiтнiх структур, визначення перспективних програм тдвищен-ня квалiфiкацii менеджерiв в iнновацiйних сферах, навчання «менеджменту знань» i його впровадження на тдприемствах;

— вдосконалення правово' бази захисту штелектуаль-но' власностi (законодавче визначення порядку пе-

редачi державою прав на результати штелектуально! дiяльностi, створенi за рахунок кошпв державного бюджету; пiдвищення рiвня захисту прав на результати штелектуально! дiяльностi i посилення вщпо-вiдальностi за ix порушення тощо); — створення едино! державно! системи техшчних регламенпв i гармонiзацiя ix з мiжнародними (на-самперед, мiжнародними стандартами ISO i европей-ськими системами прогнозування й ощнки технологш «Technology Foresight» i «Technology Assessment») з метою стимулювання шновацш i адекватно! оцiнки ефективностi ix впровадження.

Отже, можна стверджувати, що на шляху формування економжи знань в Украш новими чинниками еконо-мiчного зростання стають: iнвестицii в освиу, розвиток iнформацiйно-комп'ютерниx теxнологiй; розширення доступу компанiй до венчурного катталу; якiсть управ-лiння кра!ною та компанiями (високi темпи зростання заощаджень); низька iнфляцiя; вiдкритiсть економжи; ефективна полiтика залучення прямих шоземних iн-вестицiй.

Таким чином, формування економжи знань немож-ливо без державно! тдтримки розвитку конкурентного середовища. Державна полiтика повинна бути спрямо-вана на полегшення доступу населення до необхщних знань i шформацп, що може досягатися шляхом державно! тдтримки фундаментальних наукових дослвджень i утворення, створення сприятливих умов для розвитку незалежних засобiв масово! iнформацii й громадських органiзацiй, сприяння розвитку комп'ютерних систем i сучасних засобiв зв'язку.

5. Апробац1я результатов досл1дження

Для того, щоб Укра!на змогла зробити економiку конкурентоспроможною, необхщно переглянути вiдсталу систему управлiння в ключових галузях, якi виробляють продукщю з високою доданою вартiстю. Наприклад, машинобудування в усьому свiтi перетерплюе глибою змiни, пов'язанi насамперед iз прискоренням вiдновлення продукцГ! й вщповщною перебудовою iнформацiйниx систем, якi забезпечують управлшня цим процесом. Мова насамперед йде про технологи, яю дають можливкть кардинально скоротити строки створення й висновку на ринок нових виробiв, а також значно полшшити !хню логiстикy Якщо машинобудiвне пiдприемство не впровадило такого роду систему, воно не тшьки неми-нуче програе за теxнiко-економiчними показниками, але й виявляеться нездатним розмовляти на однш мовi з передовими пiдприемствами-сумiжниками.

6. Висновки

В результат дослiдження в статп було:

1. Розглянуто основш напрямки розвитку та методи реалiзацii економiки знань на основi узагальнення та проведеного аналiзу даних свиового досвiду, що дозволило зробити висновок, щодо мiсця Укра!ни в свгговому спiвтовариствi.

2. Проведено порiвняльний аналiз головних особ-ливостей традицшних та iнформацiйниx ресурсiв, що дозволило зробити висновок, щодо науки, як найваж-лившого фактору сучасного виробництва й добробуту населення кра!ни.

^ 60

ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 5/2(19], 2014

3. Визначено рейтинг Укра!ни за вдексами, якi сто-суються iнформацiйно-комунiкацiйниx теxнологiй. В робота доведено, що розвиток щформацшно-комуткащйних теxнологiй створюе значнi вториннi ефекти для шших секторiв економiки, сприяючи економiчному зростанню та процвiтанню.

4. Запропоновано умови, яю повиннi допомогти до-сягненню успixу на шляху формування економжи знань в Украш.

5. Розглянуто перспективи розвитку економжи знань в Укра!ш та доведено, що виршити питання розвитку економжи знань в Украiнi можна лише шляхом тдви-щення якостi знань, яю викладаються у вищiй школ^ при цьому важливо, щоб молодi фаxiвцi, якi одержали дипломи в укра!нських вузах, залишалися працювати у сво!й краiнi. На жаль, не будучи затребуваними вони часто влаштовуються на роботу не за фахом або !дуть за рубiж. Також необxiдно, пiдвищити синхронно iз кра!нами 6С нацiональниx видатюв на НИОКР до 3 % ВВП. Зробити це сьогодш можна тшьки за рахунок активiзацii iнновацiйноi активностi промислових пiдприемств, а для цього необхвдний цiлий комплекс додаткових заxодiв державного стимулювання.

Литература

1. Арыстанбекова, А. Т. Экономика, основанная на знаниях [Текст] / А. Т. Арыстанбекова // Мировая экономика и международые отношения. — 2008. — № 6. — С. 30-33.

2. Вильгельм, Е. Л. Управление знаниями как инструмент развития современной компании [Текст] / Е. Л. Вильгельм // Системное управление. — 2009. — № 1(5). — С. 48-54.

3. Носань, Н. С. Економжа знань : сутшсть, перспективи i розвиток в Укра!ш [Текст] / Н. С. Носань // Актуальш проблеми економки. — 2011. — № 5(119). — С. 144-152.

4. Atkinson, K. The Innovation Economy. A New Vision for Economic Growth in the 21st Century [Text] / K. Atkinson, D. Robert //Policy Report. — October 2003. — 429 p. — Available at: \www/URL: http://www.dlc.org/ndol_ci2db4. html?kaid=107&subid=123&contentid=252104. — 18.08.2014.

5. Дагаев, А. А. Экономика знаний в информационном обществе [Текст] / А. А. Дагаев // Информационное общество. — 2008. — № 5-6. — С. 40-42.

6. Доничев, О. М. Экономика знаний: новый тип воспроизводства [Текст] / О. М. Доничев, С. Л. Грачев // Проблемы теории и практики управления. — 2010. — № 11. — С. 20-27.

7. Stewart, T. A. Intellectual capital: The new wealth of organizations [Text] / T. A. Stewart, N. Brealey // Long Range Planning. — 1997. — Vol. 30, № 6. — 953 p. doi:10.1016/ s0024-6301(97)80956-9.

8. Макаров, В. Л. Как нам построить экономику знаний? [Текст] /

B. Л. Макаров // Ученый совет. — 2010. — № 1. — С. 43-47.

9. Клейнер, Г. Б. Становление общества знаний в России: социально-экономические аспекты [Текст] / Г. Б. Клейнер // Общественные науки и современность. — 2005. — № 3. —

C. 56-69.

10. Сергеев, В. М. Экономика знаний. Роль образования и науки в современном мире [Электронный ресурс]: материалы семинара ИГПИ, 9 сентября, 2002 года / В. М. Сергеев. — Режим доступа: \www/URL: http://www.igpi.ru/center/seminars/ party_6-09_02/party_6-09_02-sergeev.html. — 18.08.2014.

11. Godin, B. The New Economy: what the concept owes to the OECD [Text] / B. Godin // Research Policy — 2004. — Vol. 33, № 5. — P. 679-690. doi:10.1016/j.respol.2003.10.006.

12. Drucker, P. F. Management Challenges for the 21 st Century [Text] / P. F. Drucker. — Oxford: Elsevier, 1999. — 224 p.

13. Crawford, R. In the Era of Human Capital: the Emergence of Talent, Intelligence, and Knowledge as the Worldwide Economic Force and What it Means to Managers and Investors [Text] / R. Crawford. — New York: Harper Business, 1999. — 197 р.

14. Houghton, J. A Primer on the Knowledge Economy [Text] / J. Houghton, P. Sheehan. — Victoria University: Centre for Strategic Economic Studies; Melbourne, 2000. — 761 p.

ИССЛЕДОВАНИЯ ПЕРСПЕКТИВ РАЗВИТИЯ ЭКОНОМИКИ ЗНАНИЙ В УКРАИНЕ

В статье рассмотрена сущность экономики знаний, ее влияние на экономические блага, перспективы и направления формирования, внедрения и развития экономики знаний в Украине. Разработаны теоретические основы экономики знаний, выявлены и систематизированы тенденции развития экономических отношений под растущим влиянием фактора «знание» в современной экономике.

Ключевые слова: экономика знаний, человеческий капитал, информационные ресурсы, традиционные ресурсы, предприятие, инновации.

Боярська Марiя fMeKeaHdpisHa, кандидат eKOHOMi4Hux наук, доцент, кафедра менеджменту та 6i3Hecy, Хартвський нащо-нальний економiчний утверситет ж. Семена Кузнеця, Украта, e-mail: [email protected].

Боярская Мария Александровна, кандидат экономических наук, доцент, кафедра менеджмента и бизнеса, Харьковский национальный экономический университет им. Семена Кузнеца, Украина.

Boiarska Mariia, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics, Ukraine, e-mail: [email protected]