CC BY
25
При вивченш ктетики екстрагування фла-воноШв зi шроту шишок хмелю визначено кое-фщент масопереносу, який зменшуеться iз збшьшенням розмiру екстрагованог частинки. Розрахований порядок коефщента дифузп через клтинну оболонку Ос - 10-14 м2/с та в мiжклi-тинному середовищ^ Ом - 10-11 м2/с. Для про-гнозування процесу екстрагування виведено ана-лтичну залежтсть коефщенту масопереносу та числа вимивання вид розмiру частинки твердо! фази
Ключовi слова: шишки хмелю, шрот, ктети-ка екстракцп, коефщент дифузп, масопереносу,
число вимивання
□-□
При изучении кинетики экстрагирования фла-воноидов из шрота шишек хмеля определен коэффициент массопередачи, который уменьшается с увеличением размера экстрагированной частицы. Рассчитан порядок коэффициента диффузии через клеточною оболочку Ос - 10-14 м2/с и в межклеточной среде Ом - 10-11 м2/с. Для прогнозирования процесса экстрагирования выведена аналитическая зависимость коэффициента массопередачи и числа вымывания от размера частички твердой фазы
Ключевые слова: шишки хмеля, шрот, кинетика экстракции, коэффициент диффузии, массо-
переноса, число вымывания —--□ □-
УДК 542.61:502.75:615.322:66.061.34
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.50965|
ДОСЛ1ДЖЕННЯ К1НЕТИКИ ЕКСТРАГУВАННЯ ФЛАВОНО1Д1В З1 ШРОТУ ШИШОК ХМЕЛЮ
I. В. Павлюк
Астрант* E-mail: ipavluk@gmail.com Н. £. Стадницька
Кандидат хiмiчних наук, доцент* E-mail: nataliyastadnytska@gmail.com В. П. Н о в i к о в
Доктор хiмiчних наук, професор, завщувач кафедри* E-mail: vnovikov@polynet.lviv.ua *Кафедра технологи бюлопчно активних сполук, фармацп та бютехнолоп'Т Нацюнальний ушверситет <^bBiBCb^ пол^ехнка» вул. С. Бандери, 12, м. Львiв, УкраТна, 79013
1. Вступ
Рослини завжди були одним з основних джерел бь олопчно активних сполук. Це призвело до зростаючо! потреби у пошуках перспективних рослинних джерел
з достатньою ресурсною базою для одержання бюлопчно активних речовин [1]. Рацюнальне використання сировинних ресурав е одним з першочергових сучас-них завдань передових технологш, спрямованих на ви-ршення економiчних та еколопчних питань в багатьох кра!нах свггу. В Укра!ш щорiчно тсля виробництва фггопрепарапв, зокрема екстракпв та настоянок з ль карсько! рослинно! сировини, шрот, який отримують в результатi первинно! переробки, стае вiдходами, не-зважаючи на те, що мiстить значну юлькють бюлопч-но-активних речовин (БАР). З метою рацюнальшшого використання природних ресурав, пiдвищення рента-бельностi виробництва та зменшення його негативного впливу на навколишне середовище, шрот може бути повторно використаний як джерело БАР [2].
Основною стадiею одержання препарапв природ-них сполук е екстрагування з сировини, яке визна-чаеться загальними законами масопереносу, власти-востями рослинно! тканини та фiзико-хiмiчними властивостями розчинника та речовини, що вилуча-еться. При екстракци з рослинно! сировини мае мюце процес масопереносу в системi тверде пло - рщина [3].
Для фармацевтичних шдприемств, якi займа-ються екстракцiею рослинно! сировини, актуальним
е питання рацюнального !! використання, чи максимального вилучення бюлопчно-активних речовин з не!, оптимiзацi'! та iнтенсифiкацi'! технологш для тдвищення якостi препаратiв та тдвищення ефективностi технологiчного процесу [2]. Важливим завданням е визначення оптимальних умов про-цесу екстрагування для одержання максимально! юлькосп цiльових компонентiв. Одним з методiв для визначення цих параметрiв е експериментальне дослiдження кшетики екстрагування. В роботах [2, 4, 5] представлен результати дослiджень по вто-ринному використанню вiдходiв на прикладi насш-ня моркви дико! та трави материнки, як тдтвер-джують доцiльнiсть подальших дослiджень в даному напрямку.
2. Аналiз лггературних даних та постановка проблеми
В останш роки спостерiгаeться зростання попиту на застосування бюлопчно активних речовин природного походження в складi лжарських та косметичних засобiв [2]. Одним з джерел, що представляють осо-бливий iнтерес, е вщходи рослинно! сировини, якi багатi бюлопчно активними речовинами, у тому чи^ фенольними сполуками. Наявнiсть фенольних сполук у сшьськогосподарських i промислових ввдходах, !х екстракцiя та вивчення бюлопчно! активносп була предметом багатьох дослщжень [6-8].
©
С.
Отже, розробка технологи екстракцп вимагае ш-дивiдуального пiдходу до вивчення технологiчних властивостей сировини. Дослiдження коефiцiентiв масопереносу та факторiв, що впливають на них, ма-ють принципове значення для створення оптимального процесу вид^ення БАР [9].
Необхщно зауважити, що вибiр екстрагенту сут-тево впливае на яюсть та кiлькiсть проекстрагова-них бiологiчно-активних речовин, якi вщносяться до певного класу хiмiчних сполук. Враховуючи, що в рослиннiй сировиш бiльшiсть бiологiчно-активних речовин (за винятком речовин плодiв та насiння) вщносять до гiдрофiльних, то очевидно, що б^ьш полярнi розчинники будуть кращими екстрагентами. До того ж, значний вплив на розчиншсть та швидюсть дифузiйних процесiв мае в'язкiсть та поверхневий натяг. Тому в якоси екстрагенту, який би вщповщав вище приведеним вимогам, найдоцiльнiше застосову-вати для екстракцп гщроф^ьних сполук водно-спир-товi розчини [10].
Однiею з найважливших технологiчних властивостей, що впливае на швидюсть дифузii та повноту витягнення екстрактивних речовин е стутнь подрiб-нення. Ступiнь подрiбнення сировини характеризуе розмiр частинок та поверхню екстрагування, необхщ-ну при встановленш констант масопереносу. За допо-могою коефiцiента вимивання розраховують юльюсть речовини, яка вилучаеться зi зруйнованих клггин, на основi якоi визначають iнтенсивнiсть першоi стадii екстрагування. Коефвдент дифузii речовин всерединi сировини характеризуе швидюсть процесу екстрагування з сировини [3].
У зв'язку з вище перерахованим очевидним е необ-хщшсть проведення експериментальних дослщжень вториншл рослинноi сировини. Об'ектом дослiджень було обрано шрот шишок хмелю тсля екстракцп 96 % етанолом [3, 4].
Екстракщя з рослинноi сировини - це складний фiзико-хiмiчний процес, тому дослвдження кiнетики екстрагування заслуговуе уваги для кожного виду сировини окремо. Вилучення щльових компонентiв з рiзних морфологiчних органiв рослин мае своi особли-востi [10, 14]. Важлившть вивчення кiнетики процесу екстрагування рослинноi сировини для встановлення оптимальних параметрiв процесу екстракцii описана в роботах [11-13, 15].
Масообмшш процеси при вилученш цiльових ком-понентiв з шишок хмелю описан в роботах [10, 16]. Од-нак вщомост щодо експериментального тдтверджен-ня кшетики массопереносу та дифузii флавоноiдiв при екстракцп зi шроту шишок хмелю не згадуються.
3. Мета та задачi дослщження
Метою роботи е вивчення кшетичних закономiр-ностей процесу екстрагування зi шроту шишок хмелю рiзного ступеня подрiбнення в апарат перiодичноi дii (апарат з мшалкою).
Для досягнення поставленоi мети виршувалися наступнi задачi:
- обгрунтувати вибiр концентрацii етанолу, як екстрагенту, оптимального для вилучення флавоновдв зi шроту шишок хмелю;
- визначити кшетичш константи, а саме коефщь енти масопереносу, вимивання та дифузп через кль тинну мембрану та в мiжклiтинному середовищi при екстрагуванш шроту рослинноi сировини в апарат з мiшалкою.
4. Матерiали та методи дослщжень
4. 1. Теоретична частина процесу екстрагування з рослинно! сировини
При вивченш процесу екстрагування iз твердих тiл клiтинноi будови за основу приймають математичну модель, приведену в робот [11]. При и побудовi врахо-вуеться, що основною структурною одиницею твердого тша рослинного походження е клiтина, внутршнш об'ем якоi обмежений клiтинною оболонкою. Процес екстрагування е двостадшним. Перша стадiя визна-чаеться переходом цiльовоi речовини (внутршньокль тинноi речовини) iз клiтини в мiжклiтинний простiр з подоланням опорiв всiх бар'ерiв, яю оточують клiтину. Друга стадiя - дифузiя в мiжклiтинному просторi до зовнiшньоi границi твердого тiла. Така концепщя покладена в основу побудови математичних моделей.
Основнi припущення, якi зроблено при моделюван-нi, зводяться до наступного: щльова речовина мштить-ся виключно у внутршньому об'емi клиини; опiр клiтинноi оболонки настiльки значний, що можемо вважати концентращю цiльовоi речовини - Ссо в об'е-мi клiтин - Vc постшною, незалежною вiд координати всерединi клиини, а залежною лише вiд часу - ^ концентрацiя цiльовоi речовини в основнш масi екстрагенту - С вважаеться досить малою, порiвняно з концентращею ii в межах об'ему клиини; частинка твердоi фази, яка складаеться iз вели^ кiлькостi кль тин мае форму кул1
За таких умов математична модель мае вигляд [11, 12]:
£=-кс(сс -с);
^ = кс(Сс - С) - кт(С - С1); (1)
VeCco = VeCc + V(1 - е)С + WC1;
1 = 0;С = 0, С = С , С, = 0 .
' 7 с со7 1
Перше рiвняння системи описуе змшу концентрацii цiльовоi речовини в об'емi клiтини з бiгом часу. Змша концентрацii цiльовоi речовини в мiжклiтинному серед-овищi вiд часу описуеться другим кшетичним рiвнянням системи. Система рiвнянь (1) разом з трепм рiвнянням матерiального балансу та заданням початкових та гра-ничних умов i е математичним формулюванням моделi.
Рiшення моделi описуе:
- змшу концентрацп цiльовоi речовини - Сс в об'е-мi клiтини з бпом часу, за умови: t=0, С=0, Сс=Ссо; та мае вигляд:
С = Се"
де
к„ =
о „к
О,
8 V 8 Я
(2)
(3)
де 8c - товщина клiтинноï оболонки; ReKB - eKBiBa-лентний радiус клiтини;
- змiну концeнтрацiï внутршньоклггиншл речовини - С в мiжклiтинному сeрeдовищi з бiгом часу, за умови; t = 0,C = 0:
C = C
(км - kc)
[e-
де
к =
D F
м м
dV
dR,.
(4)
(5)
105 °С потягом 3 годин. Охолоджували в ексикаторi 1 зважували [17].
Кшетику екстрагування шроту шишок хмелю, по-дрiбненого до певних розмiрiв вивчали в апарап з мiшалкою при температурi 20 °С. Сировину подрiбню-вали на лабораторному млинку, розмiр твердоi фази встановлювали за допомогою ситового аналiзу. В яко-стi екстрагентiв використовували встановлеш кон-центрацii водно-етанольноi сумшь Спiввiдношення фаз (тверде тiло : рщина) становило 1:50. Через певш промiжки часу вiдбирали проби для визначення суми флавоновдв.
де d - розмiр eкстрагованоï частинки; RM - приведений радiус eкстрагованоï частинки;
- змшу концентрацп цiльовоï речовини - Ci в основному об'eмi екстрагенту за умов штенсивного пeрeмiшування (до прикладу екстрагування в апараи з мшалкою), якщо в станi рiвноваги, Cco = Cc = C = C1p :
Ci = Cip |1 -^exp-(kM -kc)t
(6)
або
(1 - = Aexp(-kt),
C
де
k = k. -k =
D S - D d
м c_c .
Sd '
A = -
1 + r
(7)
(8)
Приведеними рiшeннями в подальшому користу-вались при визначeнi кшетичних констант на основ1 отриманих експериментальних даних [12, 13].
4. 2. Експериментальна частина процесу екстрагування з шроту шишок хмелю
На першому етат роботи були проведет експе-риментальш дослiджeння з метою вибору концентрацп екстрагенту. Для цього була вивчена залежшсть ступеня екстрагування флавонодав, полiфeнольних сполук та загальноï кiлькостi екстактивних речовин з нeподрiбнeного шроту шишок хмелю водою та рiзни-ми концeнтрацiями етанолу 20, 30, 40, 50, 70 та 96 % при настоюванш протягом 24 годин. Для визначення кшьюсного вмкту флавоновдв та полiфeнольних сполук використовували спектрофотометричий метод. Оптичну густину вимiрювали в кювет з товщиною шару 10 мм на спeктрофотомeтрi Cary Varian при пев-нiй довжинi хвилi. Вмкт суми полiфeнольних сполук визначали за методикою з реактивом Фолша-Чокаль-теу в перерахунку на галову кислоту при довжиш хви-лi 270 нм. Суму флавновдв визначали з використанням реакцп комплексоутворення з алюмшт хлоридом при довжинi хвилi 409 нм [5]. Визначення вмкту екстрак-тивних речовин — сухого залишку, проводили гравiмe-тричним методом, для цього вщбирали 2 г екстракту, помщали у бюкс випарювали насухо на водянш бан та висушували у сушильнiй шафi при температур!
5. Результати експериментальних дослщжень екстрагування 3i шроту шишок хмелю та ïx обговорення
На основi експериментальних даних встановлена залежшсть вилучення флавонодав, полiфeнольних сполук та загально! кшькоси екстрактивних речовин вiд концeнтрацiï екстрагенту - водно-етанольно! су-мiшi (рис. 1).
Рис. 1. Юльмсть вилучених полiфенольних сполук, флавонощв та екстрактивних речовин в залежносп вiд концентрацп водно-етанольноТ сумiшi
Як видно з даних експериментальних дослщжень, максимальна юльюсть полiфенольних сполук та су-хий залишок вилучаеться 50 % водно-етанольною су-мшшю, тодi як найвища кiлькiсть флавоновдв ви-лучаеться при екстрагуваннi 70 % водно-етанольною сумшшю. Таким чином, саме щ концентрацii екстрагенту були обраш для подальших дослщжень кшетики екстрагування.
В приведених рiшеннях математичних моделей (4), (6), (7) чико простежуеться вплив розмiру екс-траговано'! сировини на кiнетику процесу. Тому при вивчеш кiнетики екстрагування, шрот шишок хмелю попередньо подрiбнювали до розмiру частинок, який становив 1-10-3 м, 2,540-3 м, 510-3 м, 7-10-3 м, 9,540-3 м. Сировину завантажували в екстрактор, додавали вста-новлену кшьюсть екстрагенту та перемiшували. У ввдбраних пробах визначали вмiст флавоновдв. Одер-жанi результати експериментальних дослщжень кше-тики екстрагування шроту шишок хмелю 50 % та 70 % водно-етанольною сумiшшю представленi на рис. 2, та на рис. 3. Отже, розмiр частинок суттево впливае на швидюсть екстрагування та в кшцевому результат на час досягнення рiвноваги.
Отриманi кiнетичнi кривi добре описуються рiв-нянням (7), ршенням запропонованоi математично! моделi. В логарифмiчних координатах дане рiвняння
1
описуе пряму лшш, тангенс кута нахилу яко1 дозволяе визначити сумарне значення коефвденту масопереносу - к.
1п(1 - = 1пА - kt.
с1р
(8)
Рис. 2. Кiнетика екстрагування флавоно'^в 50 % водно-етанольною сумшшю зi шроту шишок хмелю, подрiбненого до рiзних розмiрiв
Рис. 3. Кiнетика екстрагування флавоно'^в 70 %
водно-етанольною сумшшю зi шроту шишок хмелю, подрiбненого до рiзних розмiрiв
Експериментальнi даш кiнетики екстрагування в координатах
1п(1 - £-) = f(t),
с1р
зображеш на рис. 4 та 5. Логарифмiчна залежнiсть представлена типовими лжями внутршньодифузш-ного процесу екстрагування, де на короткому промiж-ку часу, до 500 секунд, спостержаеться нерегулярний режим екстрагування - швидке вимивання БАР зi зруйнованих клiтин, тодi тривае типовий регулярний режим - пов^ьна дифузiя iз цiлiсних клиин.
Аналогiчно побудована логарифмiчна залежнiсть для 70 % водно-етанольно! сумiшi (рис. 5).
Отримаш значення коефiцiенту масопереносу - к та числа - А в залежносп ввд розмiру екстраговано! частинки представлено на рис. 6 та 7, табл. 1. Як слвдуе з рис. 6, 7, коефвдент масопереносу зменшуеться iз збшь-шенням розмiру екстраговано! частинки. Це засвщчуе про те, що основною поверхнею масопереносу е площа подрiбнення, яка збiльшуеться iз зменшенням розмiру частинки. Це було враховано при визначенш площi масопереносу, для обчислення коефщенту дифузп в мiжклiтинному середовишд за формулою (11).
Рис. 4. Логарифмiчна залежнiсть кiнетики екстрагування флавоно'^в 50 % водно-етанольною сумшшю зi шроту шишок хмелю, подрiбненого до рiзних розмiрiв
Рис. 5. Логарифмiчна залежнiсть кiнетики екстрагування флавоно'^в 70 % водно-етанольною сумiшшю зi шроту шишок хмелю, подрiбненого до рiзних розмiрiв
Таблиця 1
Юнетичж константи екстрагування флавоно!дiв зi шроту шишок хмелю
С етанолу, % а-10-3, м Ы0-4, 1/с А
50 1,0 3,5 -0,16799
50 2,5 3,2 -0,12040
50 5,0 2,8 -0,10016
50 7,0 2,5 -0,07762
50 9,4 2,3 -0,06382
70 1,0 3,5 -0,12522
70 2,5 3,0 -0,12061
70 5,0 2,6 -0,11965
70 7,0 2,4 -0,07026
70 9,4 2,2 -0,06549
Отже, значення масопереносу - к та числа - А в залежност вщ розмiру екстраговано! частинки опису-ють прямолiнiйнi залежностi, що дало змогу записати !х у виглядi аналiтичних рiвнянь (9) та (10).
к=3,5840-4-0,144640-4Ч, k=3,48•10-4-0,1479•10-4•d.
(9) (10)
Пiдставивши середньостатистичне значення розмь ру рослинно! клиини в рiвняння (9) та (10), отримали значення коефвденту масопереносу через клиинну мембрану та розрахували за формулою (3) значення коефiцiенту дифузi! через клиинну оболонку Dс. Вiн мае порядок - 10-14 м2/с .
Рис. 6. Залежшсть коефщieнта мосопереносу — k, та коефщieнта вимивання — А вщ po3Mipy d в процес екстрагування флавонощв 50 % водно-етанольною сумшшю 3i шроту шишок хмелю
Рис. 7. Залежшсть коефщieнта мосопереносу — k, та коефщieнта вимивання — А вщ розмiру d в процесi екстрагування флавонощв 70 % водно-етанольною сумiшшю 3i шроту шишок хмелю
Оскiльки ситовий аналiз проводився на ситi з круг-лими отворами, тому приймали допущення, що тверда частинка мае форму кругло! пластини або диска. Тда коефiцieнт дифузп в мiжклiтинному середовищi DH визначатиметься за формулою (9) враховуючи рiвнян-ня (5) [10]:
D =
k„d2h 4d + 8h,
(11)
де Ь - товщина частинки шроту шишок хмелю визначе-на експериментально.
Шдставивши числовi значення у (11), розрахову-вали порядок коефвденту дифузii в мiжклiтинному середовищi Ом, для всiх розмiрiв подрiбненого шроту шишок хмелю. Вш дiйсно е близькою до константи величиною i мае порядок 10-11 м2/с i не залежить вiд розмiру.
Кiнцевi кiнетичнi рiвняння екстрагування флаво-нодав зi шроту хмелю подрiбненого до рiзних розмiрiв можна записати у наступному виглядк
- для 50 % водно-етанольноi сумiшi:
С!=0,054^1-(0,0103^+0,8486>ехр(-(3,5840-4-
-0,1446 10-4 а)^); (12)
- для 70 % водно-етанольноi сумiшi:
С!=0,060^(1-(0,0073^а+0,8688)ехр(-(3,48^10-4-
-0,1479 10-4 а) t. (13)
6. Обговорення результатiв дослщження кiнетики екстрагування флавонолдав 3i шроту шишок хмелю
Результати експериментальних дослщжень шд-тверджують теоретичнi закономiрностi массопере-носу в клiтинному та мiжклiтинному середовищi. На основi цих даних розкрито мехашзм екстрагування флавоноïдiв з подрiбненого шроту шишок хмелю тсля екстракцiï 96 % етанолом. Результат експериментальних дослщжень, представлен на рис. 1-3, свщчать про те, що для вилучення флавонодав опти-мальним екстрагентом е 70 % водно-етанольна су-мiш, рiвновага вилучення цiльовоï речовини найш-видше досягаеться для частинок з розмiром 140-3 м.
Аналiз отриманих даних, представлених в табл. 1, дозволяе стверджувати, що коеф^ент масопереносу k та число вимивання - А зменшуеться iз збшь-шенням розмiру екстрагованоï частинки. Число вимивання вщображае кiлькiсть зруйнованих клiтин. Це засвщчуе про те, що основною поверхнею масопереносу е площа подрiбнення - чим менший розмiр частинки твердоï фази, тим бшьша кiлькiсть зруйнованих клiтин i вiдповiдно бiльша питома поверхня.
Внутршньоклиинна речовина спочатку дифун-дуе крiзь клiтинну оболонку i далi через мiжклi-тинне середовище. Основний ошр дифузiï цiльовоï речовини чинить клиинна оболонка, таким чином, значення коеф^енту дифузiï через неï D0 мае порядок - 10-14 м2/с . Значення коефiцiенту дифузiï в мiжклiтинному середовищi DH, для в«х розмь рiв подрiбненого шроту шишок хмелю мае порядок 10-11 м2/с, що говорить про те, що вш дiйсно е близькою до константи величиною i не залежить вщ роз-мiру твердоï фази.
Отже, на основi одержаних кшетичних характеристик сформульоваш сумарш кiнетичнi рiвняння (11), (12) процесу екстракцп, як дозволяють провести технолоНчш розрахунки процесiв i апаратв для виробництва комплексу БАР з високим вмштом флавоноïдiв з вторинноï сировини шишок хмелю.
7. Висновки
1. Встановлеш оптимальнi концентрацiï водно-е-танольноï сумiшi для максимального вилучення рiз-них груп БАР зi шроту шишок хмелю, а саме: для екстрагування полiфенольних сполук та загальноï кiлькостi екстрактивних речовин - 50 % та для фла-вонодав концентрацiя водно-етанольноï сумiшi ста-новить 70 %.
2. Вивчено кшетику екстрагування 50 % та 70 % водно-етанольною сумшшю зi шроту шишок хмелю тсля екстракцп 96 % етанолом в апарат з мшалкою. А саме, визначено значення коеф^енту масопереносу, значення якого зменшуеться iз зб^ьшенням розмiру екстрагованоï частинки.
Також оцшено порядок коефiцiенту дифузiï через клиинну мембрану Dc флавонодав середньоï молекулярноï маси 610 Дальтон та в мiжклiтинному середовищi DH. В результатi дослiджень виведено анал^ичну залежнiсть коефiцiенту масопереносу - k та числа вимивання - А вщ розмiру частинки
твердо! фази d, що дае можлившть прогнозувати процес екстрагування, проектувати обладнання для здшснення технологiчного процесу на виробництва розраховувати вартiсть кiнцевого продукту вироб-
ництва для ступеня подрiбненостi в межах 1-10"3, 2,510-3, 7-10"3, 9,410-3 м.
Одержанi данi е необхiдними при розрахунку па-раметрiв для iнтенсифiкацi! технологiчного процесу.
Лиература
1. Zhang, D. Phenolic compounds, ascorbic acid, carotenoides and antioxidant properties of green, red and yellow bell peppers [Text] / D. Zhang , Y. Hamauzu // J. Food Agric. Environ. - 2003. - Vol. 1. - Р. 22-27.
2. Павлюк, I. В. Оптим1защя умов технолопчного поцесу переробки шроту Origanum vulgare, Daucus earota, Humulus lupulus [Текст] / I. В. Павлюк, Н. С. Стаднищка // Вюник НУ Льв1вська тоштехшка. - 2015. - № 812. - С. 251-256.
3. Пономарев, В. Д. Экстрагирование лекарственного сырья [Текст] / В. Д. Пономарев. - М.: Медицина, 1976. - 202 с.
4. Павлюк, И. В. Усовершенствование технологии переработки промышленного растительного сырья для нужд животноводства [Текст]: матер. XI междунар. науч.- практ. конф. / И. В. Павлюк, Н. Е. Стадницкая, Г. В. Рудык, И. Я. Коцюмбас, Н. В. Новиков // daRostim, 2015. - C. 122-124.
5. Pavlyuk, I. A Study of the Chemical Composition and Biological Activity of Extracts from Wild Carrot (Daucus carota l.) Seeds Waste [Text] / I. Pavlyuk, N. Stadnytska, I. Jasicka-Misiak, B. Gorka, P. P. Wieczorek, V. Novikov // Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences. - 2015. - Vol. 6, Issue 2. - Р. 603-611.
6. Moure, A. Natural antioxidants from residual sources [Text] / A. Moure, J. M. Cruz, D. Franco, J. M. Dominguez et. al. // Food Chemistry. - 2001. - Vol. 72, Issue 2. - P. 145-171. doi: 10.1016/s0308-8146(00)00223-5
7. Schieber, A. By-products of plant food processing as a source of functional compounds-recent developments [Text] / A. Schieber, F. C. Stintzing, R. Carle // Trends in Food Science & Technology. - 2001. - Vol. 12, Issue 11. - Р. 401-413. doi: 10.1016/s0924-2244(02)00012-2
8. Balasundram, N. Phenolic compounds in plants and agri-industrial by-products: Antioxidant activity, occurrence, and potential uses [Text] / N. Balasundram, K. Sundram, S. Samman // Food Chemistry. - 2006. - Vol. 99, Issue 1. - Р. 191-203. doi: 10.1016/ j.foodchem.2005.07.042
9. Гарна, С. В. Взаемозв'язок основних технолопчних параметр1в рослинно! сировини [Текст] / С. В. Гарна, П. П. Ветров, В. А. Георпянц // Технолопя вироб. лтв. - 2012. - № 1 (8). - С. 54-57.
10. Дячок, В. В. Науково-теоретичш основи екстрагування лжарсько! рослинно! сировини [Текст]: автореф. дис. ... д-р. техн. наук / В. В. Дячок. - Ки!в, 2010. - 41 с.
11. Dyachok, V. Extraction process of intracellular substance [Text] / V. Dyachok // Chemistry & chamical technology. - 2010. -Vol. 4, Issue 2. - Р. 163-167.
12. Dyachok, V. Some kinetic regularites of intracellular substancec extracting [Text] / V. Dyachok, M. Malovanyy, I. Ilkiv // Chemistry & chamical technology. - 2011. - Vol. 6, Issue 4. - Р. 469-472.
13. Dyachok, V. On the mechanism of extraction from solid bodies cellular structure [Text] / V. Dyachok, I. Ilkiv // Chemistry & chamical technology. - 2013. - Vol. 7, Issue 1. - P. 23-27.
14. Титова, Л. М. Исследование кинетики процесса экстрагирования в технологии комплексной переработки цитрусовых [Текст] / Л. М. Титова, И. Ю. Алексанян // Вестник АГТУ. - 2013. - № 1 (55). - С. 35-38.
15. Малков, Ю. А. Кинетика процесса экстракции коры лиственницы этилацетатом [Текст] / Ю. А. Малков, Н. В. Иванова, В. А. Бабкин // Химия растительного сырья. - 2012. - № 2. - С. 63-68.
16. Запорожець, Ю. В. Особливост безперервного в1броекстрагування щльових компоненйв з хмельово! сировини [Текст] / Ю. В. Запорожець, В. Л. Зав'ялов, О. П Лобок // В1брацп в техшщ та технолопях. - 2009. - № 3 (55). - С. 98-103.
17. Державна фармакопея Укра!ни. 1-е вид., Доповнення 4. [Текст]. - X.: Державне тдприемство «Укра!нський науковий фар-макопейний центр якост лшарських засоб1в», 2011. - 540 с.
