CC BY
24
investigations OF GENOTOXICITY OF LOW-FREQUENCY ELECTROMAGNETIC FIELDS. CURRENT STATE (second report)
Balenko N.V., Sovertkova L.S., Chernichenko I.O., Babyi V.F., Dumanskyi Yu.D., Lytvychenko O.M., Serdiuk Ye.A., Kondratenko O.Ye.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ГЕНОТОКСИЧНОСТ! ЕЛЕКТРОМАГН1ТНОГО ПОЛЯ НИЗЬКОЧАСТОТНОГО Д1АПАЗОНУ. СУЧАСНИЙ СТАН (II П0В1д0МЛения)
кочастотного дiапазону.
Нинi вiдомо, що висока частота хромосомних абера-цiй (ХА) у лiмфоцитах крови людей збкаеться 3i зростан-ням ризику раку [3-6]. Тому тест на ХА вважаеться прогно-стичним бюмаркером щодо ризику раку, принаймнi на рiвнi популяци, але не на Ыди-вiдуальному рiвнi через бага-тофакторний вплив на цей показник (захворювання, ви руснi iнфекцii, палiння цигарок тощо).
Дослщженнями останнiх рокiв доведено також зв'язок мiж збiльшенням частоти мк-роядер (МЯ) у лiмфоцитах крови i зростанням ризику раку, а також деяких пов'яза-них з вком дегенеративних захворювань [7-9]. Тобто бтьш висока частота МЯ у кш-тинах крови певноi попупяцп вказуе на пiдвищений ризик раку. Як i ХА, МЯ е прогностич-ним показником ракового ризику на популяцмному, а не
БАЛЕНКО Н.В., СОВЕРТКОВА Л.С., ЧЕРНИЧЕНКО 1.О., БАБ1Й В.Ф., ДУМАНСЬКИЙ Ю.Д., ЛИТВИЧЕНКО О.М., СЕРДЮК е.А., КОНДРАТЕНКО О.е.
ДУ "1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН УкраТни", м. КиТв
УДК 537.531 : 613.648.2 : 547.414 : 576.385.5
IC^40Bi слова: низькочастотш електромагнiтнi поля, eKcnoHOBaHi люди, генотоксичнi ушкодження, лiмфоцити, букальш клiтини.
1жнародне агентство з вивчен-ня раку (МАВР) класиф1кувало НЧ ЕМП як "можливий канцероген для людини" (група 2 В) на пщстав1 еп1дем1олог1чного спостереження зв'язку лейке-ми у д1тей з впливом магштно-го поля, яке створюють лн' електропередач [1].
З часу першого повщомлен-ня [2] про можливий взае-мозв'язок м1ж магн1тним полем в1д л1н1й електропередач високоУ напруги i раком у д1тей проведено численнi дослщження генотоксичного ефекту НЧ ЕМП. Ц дослщжен-ня включають експеримен-тальне вивчення генотоксич-ност in vivo та in vitro, а також монiторинговi обстеження людей, як зазнали впливу НЧ ЕМП за професмних та не-професмних умов.
Мета роботи - аналiз стану дослiджень з вивчення гено-токсичних ушкоджень у людей, як зазнали впливу електромагнiтних полiв низь-
ИССЛЕДОВАНИЯ ГЕНОТОКСИЧНОСТИ
ЭЛЕКТРОМАГНИТНОГО ПОЛЯ
НИЗКОЧАСТОТНОГО ДИАПАЗОНА. СОВРЕМЕННОЕ
СОСТОЯНИЕ (II СООБЩЕНИЕ)
Баленко Н.В., Соверткова Л.С., Черниченко И.А.,
Бабий В.Ф., Думанский Ю.Д., Литвиченко О.Н.,
Сердюк Е.А., Кондратенко Е.Е.
ГУ "Институт общественного здоровья
им. А.Н. Марзееева НАМН Украины", г. Киев
Цель - анализ состояния вопроса по изучению генотоксичности низкочастотных электромагнитных полей (НЧ ЭМП).
Материалы и методы. Проанализированы данные литературы по изучению цитогенетических повреждений у людей, экспонированных НЧ ЭМП. Результаты. Установлено, что проведенные авторами исследования генотоксических эффектов касаются преимущественно профессионально экспонированных людей, поскольку такие исследования на населении практически отсутствуют. Генотоксичность оценивали путем определения показателей повреждения ДНК (ДНК-комет), образования хромосомных аберраций и микроядер в лимфоцитах крови и буккальных клетках. Полученные результаты были неодинаковы и порой противоречивы. Эти различия частично можно объяснить разными уровнями и продолжитель-
ностью воздействия НЧ ЭМП, а также рядом допущенных недостатков, могущих влиять на результаты. Тем не менее, в целом цитогенетические мониторинговые исследования на людях показали позитивные результаты, что позволяет предположить гено-токсичность НЧЭМП. В единичных работах показана дозо-временная зависимость генотоксических эффектов у экспонированных НЧ ЭМП людей. Также выявлен рост показателей оксидативного стресса, анеугенные свойства и нарушение репарации ДНК, согласующиеся с данными in vivo и in vitro и позволяющие предположить их роль в генотоксическом эффекте НЧ ЭМП. Нерешенными остались вопросы, касающиеся минимально эффективных и максимально неэффективных уровней. Выводы. Имеющиеся данные литературы подтверждают необходимость дальнейших исследований в этом направлении на профессионально экспонированных людях и населении для решения ряда вопросов, связанных с оценкой опасности разных уровней НЧ ЭМП для разработки эффективных мер защиты от их вредного влияния на здоровье человека в условиях профессионального воздействия и окружающей среды. Ключевые слова: низкочастотные электромагнитные поля, экспонированные люди, генотоксические повреждения, лимфоциты, буккальные клетки.
© Баленко N.B., Соверткова Л.С., Черниченко I.D., Бабiй В.Ф., Думанський Ю.Д., Литвиченко D.M., Сердюк S.A., Кондратенко D.S. СТАТТЯ, 2018.
на iндивiдуальному piBHi i бю-маркером ефекту. Iншi тести на генотоксичнiсть (обмiн сестринських хроматид (ОСХ), ДНК-комет) дозволяють виз-начити генотоксичнi ушкод-ження, як вважаються бюмар-керами експозицii, осктьки не обов'язково призводять до збтьшення мутацiйного ризи-ку. Обидва тести широко вщо-мi як генотоксичш, що по-в'язанi з канцерогенезом i залишаються важливими, хоча зв'язок ix з канцерогенезом у людей ще не встановлено [6].
Враховуючи викладенi об-ставини, вивчення вказаних показникiв генотоксичностi мае важливе значення, що е причиною використання ix у мошторингових дослщженнях людей, професiйно експоно-ваних ЕМП низькочастотного дiапазону.
В оглядовiй публкаци остан-нix рокiв [6] наведено аналiз 22 робiт з вивчення геноток-сичного ефекту НЧ ЕМП, пере-важна кiлькiсть яких виконана в останн 20 рокiв i стосуеться професiйного впливу. До-слщженням охоплено осiб рiз-них "електричних" професiй, бiльшiсть яких (17 роб^ з 22) продемонструвала геноток-сичнiсть НЧ ЕМП. Гено-токсичний ефект автори визначали, головним чином,у лiмфоцитаx периферично'' крови експонованих осiб, iнодi - у 1штинах букального етте-лю, користуючись при цьому одним або 2-3 генотоксични-ми тестами.
Низку роб^ було присвячено вивченню генотоксичностi в оаб рiзниx професiй, якi пра-цювали на електропiдстанцiяx рiзноi потужностi. Так, гено-токсичний ефект (збiльшення ХА хроматичного та хромосомного титв) вщ дii НЧ ЕМП виявлено в iнспекторiв, ремонтникiв та експлуатацй
никiв електропiдстанцiй по-тужнiстю 110, 440 кВ, кабель-щикiв пiдстанцiй 154 кВ [1013]. Водночас рiзниця у часто-тi ОСХ та МЯ порiвняно з контролем не була встановлена. Збтьшення ХА i вщсутнють ефекту на частоту ОСХ за впливу протягом 3-19 роюв вщзначене у пра^вниюв електричних пiдстанцiй потужнiстю 132-230 кВ [14].
За шшими даними, у 142 робочих електропщстанцм потужнютю 132 кВ, якi профе-сшно зазнавали експозицii ЕМП протягом 2-30 роюв, у середньому 9 роюв, виявлено тенденцiю до збiльшення частоти ушкоджень ДНК та зростання параметрiв оксида-тивного стресу [17].
Подiбнi результати (збiль-шення частоти ХА та МЯ) були отриманi iншими авторами [15, 16] при дослщженш лiм-фоцитiв робiтникiв трансфор-маторних та розподтьчих станцiй лiнiй електропередач потужнютю 154-380 кВ з одна-ковими характеристиками ЕМП: 130-1500 В/м, 0,25-17 A/м. Середня тривалють екс-позици ЕМП становила (19±7,4) рокiв та (20±4,7) роки за прямо' дм, (23±6) рокiв -для тих, хто працюе на вiдстанi вщ джерел ЕмП. Частота ХА зростала зi збiльшенням рокiв експозицii [15], що стало пщ-Грунтям для висновку про те, що хрошчний професiйний вплив ЕМП викликае генетичн ушкодження в "електропра^в-никiв".
Обстеження Skyber i ствав-торами [18] пра^вниюв висо-ковольтних лабораторiй також показали генотоксичш змши внаслiдок професмного впливу ЕМП. Дослiдження включали кабельщиюв, якi зазнавали впливу ЕМП вщ кабельних з'еднань (до 200 кВ), та шже-нерiв, якi перебували пiд дiею постмного, перемiнного та iмпульсного ЕМП. Перемшне ЕМП 50 Гц дiяло на рiвнi 5-10 мкТл, iнодi раптово сягало найвищих рiвнiв - 500 мкТл з опромшенням всього тта та 10000 мкТл на рiвнi рук. Встановлено збiльшення частоти ХА. При цьому змш показ-никiв ОСХ та анеуплоiдii порiв-няно з контрольною групою не виявлено. Пiзнiше дослiджен-ня були проведет на к^тиншй культурi лiмфоцитiв, взятих у
паяльщикiв генераторiв та тестувальниюв трансформа-торiв (24 особи), яю працюва-ли у високовольтнм лаборато-рii та перебували пщ впливом ЕМП рiзноi сили - вщ 6 мкТл до 7 мТл протягом рiзного перiо-ду [19]. При цьому автори вра-ховували куршня, вживання алкоголю та кофе. Слщ за-значити, що паяльщики гене-раторiв, крiм ЕПМ, зазнавали також дм туману та пари мше-ральних масел. Надмiрниx зрушень за показниками гено-токсичнос^ автори не вияви-ли. Проте тсля додавання до культурального середовища оксисечовини та кофе'ну, що пригшчують синтез i репара-цiю ДНК, у кштинах виявлено збiльшення ХА. Автори дмшли висновку, що збтьшення роюв експозицii ЕМП та фактор куршня пщвищують ризик ушкоджень.
Вивчення анеупло'щп за допомогою методу флуоресцентно' in situ пбридизаци у контролерiв та iнженерiв транспорту, якi зазнавали екс-позицп ЕМП, показало збiль-шення частоти моносомп 7-i, 17-i та у-хромосом, що свiд-чить про наявнють анеугенних властивостей у НЧ ЕМП [20].
Цитогенетичний мошторинг серед водив локомотивiв залiзничноi дороги показав рiзнi результати. Так, за даними [21], у водив (18 оаб), яю зазнають впливу ЕМП 16,66 Гц на рiвнi густини магштного потоку вiд декiлькоx мкТл до 100 мкТл (стаж роботи 13±9 роюв), виявлено достовiрне збiльшення ХА порiвняно з контролем (16 офюних працiв-никiв) та референтною групою (7 осiб, диспетчери поiздiв, яю професiйно експонованi ЕМП на рiвнi 0,13-0,18 мкТл). Протилежнi данi опублковано iндiйськими авторами [22], якi не виявили генотоксичного ефекту (ХА, ОСХ) при обсте-женш 15 водив локомотивiв, що, на 'хню думку, пщтверд-жуе гiпотезу про вщсутнють генотоксичнос^ в ЕМП низькочастотного дiапазону.
Генотоксичний ефект -збтьшення частоти ХА та МЯ у лiмфоцитаx крови та кштинах букального еттелю описано у суб'ектiв, професмно експонованих ЕМП вiд монiторiв вiдеодисплеiв, якi працювали у середньому протягом
INVESTIGATIONS OF GENOTOXICITY OF LOW-FREQUENCY ELECTROMAGNETIC FIELDS. CURRENT STATE (second report) Balenko N.V., Sovertkova L.S., Chernichenko I.O., Babyi V.F., Dumanskyi Yu.D., Lytvychenko O.M., Serdiuk Ye.A., Kondratenko O.Ye. State Institution "O.M. Marzeiev Institute for Public Health, National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Objective. We analyzed the current state of the issue of the investigations on the genotoxicity of low-frequency electromagnetic fields (LFEMF). Material and methods. We analyzed the literary findings on the study of cytogenetic damages in humans exposed to LF EMF. Results. The investigations of genotoxic effects were established to be concerned with the occupa-tionally exposed individuals as long as such investigations in the population were practically absent. Genotoxicity was assessed by means of the detection of DNA damages (Comet-test), chromosomal aberrations and micronuclei formation in lymphocytes and buccal cells. The results, obtained by the
authors, were unequal and sometimes contradictory. These differences may be partially explained by various levels and duration of LF EMF effect and a number of the admitted shortcomings affecting the results. Nevertheless, on the whole, the human cytogenetic biomonitoring investigations in humans showed positive results that allowed to suppose the genotoxicity of LF EMF. A dose-time dependence of genotoxic effects in humans exposed to LFELF is shown in the isolated works. The problems, concerning minimum effective and maximum non-effective levels, are still unsolved. Conclusions. Literary findings confirm the necessity of further investigations in this direction among occupational exposed humans and population to solve the number of problems connected with the hazard evaluation of various LF EMF levels for the development of the effective protective measures from their harmful influence on human health in the occupational and environmental conditions.
Keywords: low-frequency electromagnetic fields, exposed humans, genotoxic damages, lymphocytes, buccal cells.
(14±7,4) роюв [23-24]. Причому у жшок генотоксичш ефекти були вищими, шж у чоловшв. Дослщження тих, хто працюе з дисплеями, проведет шшими авторами за показником ОСХ, показали негативш результати.
У робот [25] встановлено генотоксичш змши в оаб, що мали справу з фотокопюваль-ними машинами i були профе-смно експоноваш ЕМП на тл впливу токсичних компоненлв - спектрографiчниx проявни-юв, газу озону та шших летких оргашчних сполук. Генотоксичш ефекти проявилися збтьшенням ХА у лiмфоцитаx крови та МЯ у 1штинах букаль-ного еттелю. Тобто у дашй ситуацп генотоксичний ефект був наслщком поеднаного впливу ЕМП з xiмiчними факторами.
Поеднання професмного впливу ЕМП та xiмiчниx сполук (хрому, шкелю, шших токсичних випарiв зварювання мета-лiв) мало мюце також у дослщ-женнях генотоксичного ефек-ту у 21 зварника, як зазнавали дм ЕМП вщ зварювальних апа-ралв на рiвнi 0,03-345 мкТл, у середньому 7,8 мкТл, пра-цюючи у рiзниx компашях [26]. Автори вказують на достовiр-не дозозалежне збтьшення МЯ у лiмфоцитаx крови за одночасного зниження часто-ти обмшу ОСХ порiвняно з контролем (21 особа). Вод-ночас, за даними шших авто-рiв, виявлено зменшення
ушкоджень ДНК у тих саме зварниюв порiвняно з контролем [27].
^м роб^, в яких отримано генотоксично позитивний результат за професшного впливу ЕМП, у 5 дослщженнях з 22 проаналiзованиx генотоксичш ефекти були нега-тивними. Так, у робот [28] при обстеженш пра^вниюв розподтьчих електростанцм потужнютю 380 кВ за дм ЕМП 50 Гц генотоксичний ефект за показниками частоти ХА, ОСХ не виявлено.
Генотоксично негативш дан отримано при дослщженш 70 оЫб рiзниx професш, як зазнавали професiйного впливу ЕМП на рiвнi приблизно 2 мкТл, причому, як вказують автори, за вщсутносл вщомих мутагенiв, канцерогешв [29]. Не виявлено генотоксичностi за показниками ХА, ОСХ та МЯ також при обстеженш 109 оЫб, експонованих ЕМП на рiвнi густини магштного потоку вiд <0,1 мкТл, >0,2 мкТл до >1 мкТл, у середньому - 0,35 мкТл [30]. Ще два дослщження стосуються генотоксичного ефекту в оаб, що перебували пщ дiею ЕМП у непрофесмних умовах. У робо^ [31] обстежу-вали добровольцiв, яких поддавали дii ЕМП на рiвнi густини магнiтного потоку 200 мкТл протягом 4 годин. Ефекти за показниками частоти ДНК ушкоджень (комет-тест) та МЯ у лiмфоцитаx крови не виявлено. Згщно з повщомленням
генотоксичний ефект за показником ХА не вщзначено також у 10 оаб, яю мешкали поблизу потужних лшм елек-тропередач.
Якщо розглядати генотоксичш ефекти, отримаш за рiз-ними показниками, можна бачити, що найбтьш часто використаш у роботах тести на ХА (у 16 дослiдженняx) та МЯ (у 10 дослщженнях) показали переважно генотоксично позитивну реакцю (вщповщ-но у 12 та 7 роботах). Тести на ушкодження ДНК, використа-ш у 4 дослщженнях, позитив-ний ефект проявили у 3 випадках. Негативний ефект за частотою ушкодження ДНК, як i за показником частоти МЯ, встановлено в одшй робол при дослщженш доброволь^в, експонованих дiею НЧ ЕМП на рiвнi 200 мкТл [31]. Такий ефект, ймовiрно, пов'язаний з короткочасною дiею (4 години).
Водночас тест на ОСХ, вико-ристаний у 9 роботах окремо або у сукупносл з шшими тестами, показав генотоксич-но негативний результат в уах випадках.
Аналопчну реакцю оргашз-му на тест ОСХ вщзначено також шшими авторами при дослщженш генотоксичного ефекту ЕМП радючастотного дiапазону [32, 33]. При-пускають, що це пов'язано з наявшстю радiомiметичниx властивостей. Адже давно вщомо, що iонiзуюче випромi-
нювання найчастiше шдукуе структурнi ХА i рiдко - ОСХ, що пояснюеться включенням рiзних механiзмiв реалiзацii генотоксичного ефекту i, ймо-вiрно, притаманне також ЕМП низькочастотного дiапазону.
Отже, узагальнюючи аналiз монiторингових дослiджень з генотоксичностi НЧ ЕМП, можна зазначити, що отрима-ш у рiзних роботах результати неоднорщш i навiть протирiч-ливг Очевидно, причинами такоi розбiжностi результалв е вiдмiннiсть у професiйних рiвнях ЕМП i тривалостi екс-позицп (стажу), а також застосування рiзних тестiв у роботах.
На результати дослщжень може впливати також низка допущених авторами таких недолив, як неточнiсть дози-метрп НЧ ЕМП, некоректна ктькють дослiджуваних 1штин при тестуваннi та недостатня ктькють задiяних суб'ектiв в експонованих та контрольних групах, а також кнорування вiдмiнностей мiж окремими профеЫями та присутностi супровiдних хiмiчних та фiзич-них факторiв, зокрема ЕМП радючастотного дiапазону тощо [6].
Останне мае важливе зна-чення, осктьки радiочастотнi ЕМП також визнано МАВР канцерогеном групи 2 В.
Вважаеться, що для отри-мання статистично достовiр-них результа^в при тестуваннi генотоксичностi необхiдно аналiзувати не менше 200 кш-тин при визначенш ХА, 50 -для ОСХ, 100 - для аналiзу ДНК-ушкоджень та 2000 - для аналiзу МЯ за ктькост 20-50 суб'ектiв в обох групах - екс-понованiй та контрольна.
На жаль, не усi автори додержуються цих умов. Викладенi обставини зава-жають дати чiтку оцшку
дослiджуваного фактора.
Проте, незважаючи на ц обставини, переважна кть-KicTb дослiджень щодо профе-сiйно експонованих НЧ ЕМП оЫб показали позитивы результати, що дозволяе оцЫю-вати НЧ ЕМП загалом як гено-токсично активнi, отже, потен-цiйно канцерогеннi. У бтьшо-ст дослiджень професiйнi рiвнi НЧ ЕМП були нижчими за ефективнi рiвнi в експеримен-тах in vivo та in vitro, тим не менше вони викликали гено-токсичш ефекти. Варто пщ-креслити, що деяк дослщжен-ня, хоча ix мало, iлюструють дозову та часову залежнють проявiв генотоксичностi, на-явнють анеугенних властиво-стей, якi збкаються з експери-ментальними даними in vivo та in vitro i можуть свщчити про те, що вони не е випадковими. Особливо! уваги заслуговуе виявлена здатнють НЧ ЕМП шдукувати анеугенш ефекти, яю, згiдно з сучасними погля-дами, ч^ко пов'язанi з канцерогенезом.
Дискусмним залишаеться питання щодо ефективних та неефективних рiвнiв НЧ ЕМП.
За даними ВООЗ [34], НЧ ЕМП не викликають геноток-сичний ефект у кштинах на рiв-нях, нижчих за 50 мТл, хоча, за даними дослав, виконаних за програмою REFLEX, м^маль-ний рiвень густини магнiтного потоку, що викликав ушкод-ження ДНК у лiмфоцитаx крови людини, становив 35 мкТл. На думку Наукового ком^ету бвропи з безпеки лкв та про-дуктiв харчування (SCENIHR) [35], генотоксичнi ефекти можна очкувати за впливу НЧ ЕМП на рiвнi близько 100 мкТл. На думку [6], будь-яка реальна величина густини магштного потоку НЧ ЕМП е вищою за експозицмш рiвнi, вказанi у монiторинговиx дослiдженняx, а спостережуваш ефекти ско-рiше е наслщком дм ЕМП у комплекс з iншими xiмiчними та фiзичними агентами.
Потребують подальшого вив-чення також меxанiзми гено-токсичностi НЧ ЕМП. Лише результати поодиноких роб^ вказують на роль оксидатив-них ушкоджень ДНК [17], епi-генетичних порушень, нас-лiдком яких е анеугенш ефекти [20], а також пригшчення про-цесiв репарацп ДНК [36].
Останне було доведено в eni-демюлопчних дослiджeннях при вивченн полiморфiзму reHiB ДНК-рeпарацiï у хворих на лейкемю дiтeй, що мешкали у зон впливу потужних лiнiй eлeктропeрeдачi. При цьому встановлено достовiрний взаемозв'язок "ген - навко-лишне середовище" мiж Ытен-сивнютю eлeктромагнiтного поля i зниженням активной генетичного варiанту XRCC1 критичного ензиму ексцизив-ноï репарацп основ ДНК.
Отже, можна дмти висновку, що монiторинговi цитогене-тичн дослiджeння на профе-сiйно експонованих суб'ектах, з яких ттьки у 5 роботах з 22 отримано генотоксично нега-тивний результат, загалом дозволяють говорити про генотоксичнють ЕМП низькочастотного дiапазону. Проте протирiчливiсть отриманих рiзними авторами результа^в i допущен ними нeдолiки свщ-чать про необхщнють подаль-ших дослiджeнь НЧ ЕМП у цьому напрямку на коректно сформованих експонованих та контрольних групах суб'ек^в з використанням адекватних тес^в i вщповщно!' |'м ктькост дослiджуваних клiтин. Необ-хiднi також епщемюлопчш дослiджeння такого типу серед населення, як нинi практично вщсутш.
Л1ТЕРАТУРА
1. JARC Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risk to Humans. Non-ionizing Radiation, Part 2: Radiofrequency Electromagnetic Fields. Lyon : JARC, 2013. Vol. 102. 429 p.
2. Wertheimer N., Leeper F. Electrical wiring configurations and childhood cancer. American J. of Epidemiology. 1979.
Vol. 109. P. 273-284.
3. Bonassi S., Hagmar L., Stromberg U., Tinnerberg H. et al. Chromosomal aberrations in lymphocytes predicts human cancer in dependently of exposure to carcinogens. European Study Group on Cytogenetic Biomarkers and Health. Cancer. Res. 2000. Vol. 60.
P. 1619-1625.
4. Bonassi S., Norppa H., Ceppi M., Stromberg U. et al. Chromosomal aberrations frequency in lymphocytes predict the risk of cancer: results from a pooled cohort study of 22358
subjects in 11 countries. Carcinogenesis. 2008. Vol. 29. P. 1178-1183.
5. Hagmar L., Stromberg U., Bonassi S., Hansteen I.L. et al. Impact of types of lymphocyte chromosomal aberrations on human cancer risk: results from Nordic and Italian cohorts. Cancer. Res. 2004. Vol. 64.
P. 1619-1625.
6. Maes A., Verschaeve L. Genetic damage in humans exposed to extremely low-frequency electromagnetic fields. Arch. Toxicol. 2016. Vol. 90.
P. 2337-2348.
7. Bonassi S., Ceppi M., Lando C., Chang W.P. et al.
An increased micronucleus frequency in peripheral blood lymphocytes predicts the risk of cancer in humans. Carcinogenesis. 2007. Vol. 28. P. 625-631.
8. Bonassi S., El-Zein R., Bolognesi C., Fenech M. Micronuclei frequency in peripheral blood lymphocytes and cancer risk: evidence from human studies. Mutagenesis. 2011. Vol. 26. P. 93-100.
9. Murgia E., Ballardin M., Bonassi S., Rossi A.M. et al. Validation of micronuclei frequency in peripheral blood lymphocytes as early cancer risk biomarker in a nested case-control study. Mutat. Res. 2009. № 639. P. 27-34.
10. Valjus J., Norppa H., Jarventaus H., Sorsa M. et al. Analysis of chromosomal aberrations, sister chromatid exchanges and micronuclei among power linesmen with long-term exposure to 50 Hz electromagnetic fields. Radiat. Environ. Biophys. 1993. Vol. 26. P. 325-336.
11. Nordenson I., Hansson Mild K., Sweins A., Birke E. Clastogenic effects in human lymphocytes of power frequency electric fields: in vivo and in vitro studies. Radiat. Environ. Biophys. 1984. Vol. 23.
P. 191-201.
12. Nordenson I., Hansson Mild K., Ostman U., Ljunberg H. Chromosomal effects in lymphocytes of 400 kV-substation workers. Radiat. Environ. Biophys. 1988. Vol. 27.
P. 39-47.
13. Erdal M.E., Erdal N., Oguskan S. Chromosomal aberrations in peripheral lymphocytes of a high-voltage
power lineman exposed to electromagnetic fields. Turk J. Med. Sci. 1999. Vol. 29. P. 335-336.
14. Khalil A.M., Qussem W., Amoura F. Cytogenetic changes in human lymphocytes from workers occupationally exposed to high-voltage electromagnetic fields. Electro Magnetobiol. 1993. Vol. 12. P. 17-26.
15. Celikler S., Aydemir N., Vatan O., Bilaloglu R. A biomonitoring study of genotoxic risk to workers of transformers and distribution line stations. Int. J. Environ. Hyg. Health Res. 2009. Vol. 19. P. 421-430.
16. Balamuralikrishnan B., Balachandar V., Kumar S.S., Varsha P. et al. Evalution of chromosomal alterations in electric workers occupationally exposed to low frequency of electromagnetic fields (EMFs) in Coimbatore population. India. Asian. Pac. J. Cancer Prev. 2012. Vol.13 (6). P. 2961-2966.
17. Tiwari R., Lakshmi N.K., Bhargava S.C., Ahuja YR. Epinephrine dNa integrity and oxidative stress in workers exposed to extremely low-frequency electromagnetic fields (ELF-EMFs) at 132 kV substations. Electromagn. Biol. Med. 2015. Vol. 34. P. 54-62.
18. Skyberg K., Hansteen I.L., Vistnes A.M. Chromosomal aberrations in lymphocytes of high-voltage cable splicer's exposed to electromagnetic fields. Scand. J. Work. Environ. Health. 1993. Vol. 19. P. 19-34.
19. Skyberg K., Hansteen I.L., Vistnes A.M. Chromosomal aberrations in lymphocytes of employees in transformer and generator production exposed to electromagnetic fields and mineral oil. Bioelectro-magnetics. 2001. Vol. 22.
P. 150-160.
20. Othman E.O., Aly M.S., Nahas S.M. Aneuploidy in workers occupationally exposed electromagnetic fields detected by FISH. Cytologia. 2001.
Vol. 66. P. 117-125.
21. Nordenson I., Hansson Mild K., Jarventaus H., Hirvonen A. et al. Chromosomal aberrations in peripheral lymphocytes of train engine drivers. Bioelectromagnetics. 2001. Vol. 22. P. 306-315.
22. Gadhia P., Chakraborty S., Pithawala M. Cytogenetic studies on railway engine drivers exposed to extremely low fre-
quency electromagnetic fields (ELF-EMF). Int. J. Hum. Genet. 2010. Vol. 10. P. 263-269.
23. Higino Estecio M.R., Silva A.E. Chromosome abnormalities caused by computer video display monitors' radiation. Rev. Saude Puhlica. 2002. Vol. 36. P. 330-336.
24. Carbonari K., Goncalves L., Roth D., Moreira P. et al. Increased micronucleated cell frequency related to exposure to radiation emitted by computer cathode ray tube video display monitors. Genet. Mol. Biol. 2005. Vol. 28. P. 469-474.
25. Goud K.I., Hasan Q., Balakrishna N., Rao K.P., Ahuja YR. Genotoxity evaluation of individual working with photocopying machines. Mutat. Res. 2004. № 563. P. 151-158.
26. Dominici L., Villarini M., Latigoni C., Monarca S., Moretti M. Genotoxic hazard evaluation in welders occupa-tionally exposed to extremely low frequency magnetic fields (ELF-MF). Int. J. Hyg. Environ. Health. 2011. Vol. 215.
P. 68-75.
27. Villarini M., Dominici L., Fatigoni C., Levorato S. et al. Primary DNA damage in welders occupationally exposed to extremely-low-frequency magnetic fields (ELF-MF). Ann. Ig. 2015. Vol. 27. P. 511-519.
28. Bauchinger M., Hauf R., Schmid E., Dresp J. Analysis of structural chromosome changes and SCE after occupational long-term exposure to electric and magnetic fields from 380 kV-systems. Radiat. Environ. Biophys. 1981. Vol. 19. P. 235-238.
29. Gobba F., Rocatto L., Sinigaglia B., Temperani P. Sister chromatid exchanges (SCE) and high frequency cells in workers occupationally exposed to extremely-low-frequency magnetic fields. Med.
Lav. 2003. Vol. 94. P. 450-458.
30. Scaringi M., Temperani P., Rossi P., Bravo G., Gobba F. Evaluation the genotoxicity of the extremely low frequency-magnetic fields (ELF-MF) in workers exposed for professional reasons. Giorn. It. Med. Lavoro Ergon. 2007. Vol. 29.
P. 420-421.
31. Albert G.C., Vc Namee J.P., Marro L., Bellier P.V. et al. Assessment of genetic damage in peripheral blood of human volunteers exposed (whole-body) to a 200 mpT, 60 Hz magnetic field. Int. J. Radian. Biol.
2009. Vol. 85. P. 144-152.
32. Verschaeve L., Juutilai-nen J., Lagroye I. et al. In vivo and in vitro genotoxicity of radiofrequency fields. Mut. Res.
2010. Vol. 70 S. P. 252-268.
33. Ruediger H.W. Genotoxic effects of radiofrequency electromagnetic fields. Pathophysiology. 2009. Vol. 16 (2-3). P. 89-102.
34. Environmental Health Criteria 238: Extremely Low Frequency Fields. Geneva : WHO, 2007. 100 p.
35. Opinion on Potential Health Effect of Exposure to Electromagnetic Fields (EMF) European Commission. DG Health and Food Safety SCENIHR. 2015. URL : http://ec.europa.eu/health/sci-entific.committees/emerging/d ocs/scenihr-u-041.pdf.
36. Yang Y, Xingming Y, Chonghuai X et al. Case-only study of interactions between DNA repair genes (hMLH1, APEX1, MGMT, XRCC1 and XPD) and low-frequency electromagnetic fields in childhood acute leukemia. Leuk. Lymphoma. 2008. Vol. 49.
P. 2344-2350.
REFERENCES
1. JARC Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risk to Humans. Non-ionizing
Radiation, Part 2: Radiofrequency Electromagnetic Fields. Lyon : JARC ; 2013 ; 102 ; 429 p.
2. Wertheimer N. and Lee_ per F. American J. of Epidemiology. 1979 ; 109 : 273-284.
3. Bonassi S., Hagmar L., Stromberg U., Tinnerberg H. et al. Cancer. Res. 2000 ; 60 : 1619-1625.
4. Bonassi S., Norppa H., Ceppi M., Stromberg U. et al. Carcinogenesis. 2008 ; 29 : 1178-1183.
5. Hagmar L., Stromberg U., Bonassi S., Hansteen I.L. et al. Cancer. Res. 2004 ; 64 : 16191625.
6. Maes A., Verschaeve L. Arch. Toxicol. 2016 ; 90 : 23372348.
7. Bonassi S., Ceppi M., Lando C., Chang W.P. et al. Carcinogenesis. 2007 ; 28 : 625-631.
8. Bonassi S., El-Zein R., Bolognesi C. and Fenech M. Mutagenesis. 2011 ; 26 : 93-100.
9. Murgia E., Ballardin M., Bonassi S., Rossi A.M. et al. Mutat. Res. 2009 ; 639 : 27-34.
10. Valjus J., Norppa H., Jarventaus H., Sorsa M. et al. Radiat. Environ. Biophys. 1993 ; 26 : 325-336.
11. Nordenson I., Hansson Mild K., Sweins A. and Birke E. Radiat. Environ. Biophys. 1984 ; 23 : 191-201.
12. Nordenson I., Hansson Mild K., Ostman U. and Ljunberg H. Radiat. Environ. Biophys. 1988 ; 27 : 39-47.
13. Erdal M.E., Erdal N. and Oguskan S. Turk J. Med. Sci. 1999 ; 29 :335-336.
14. Khalil A.M., Qussem W. and Amoura F. Electro Magnetobiol. 1993 ; 12 : 17-26.
15. Celikler S., Aydemir N., Vatan O. and Bilaloglu R. Int. J. Environ. Hyg. Health Res. 2009 ; 19 : 421-430.
16. Balamuralikrishnan B., Balachandar V., Kumar S.S., Varsha P. et al. Asian. Pac. J. Cancer Prev. 2012 ; 13 (6) : 2961-2966.
17. Tiwari R., Lakshmi N.K., Bhargava S.C. and Ahuja YR. Electromagn. Biol. Med. 2015 ; 34 : 54-62.
18. Skyberg K., Hansteen I.L. and Vistnes A.M. Scand. J. Work. Environ. Health. 1993 ; 19 : 19-34.
19. Skyberg K., Hansteen I.L. and Vistnes A.M.
Bioelectromagnetics. 2001 ; 22 : 150-160.
20. Othman E.O., Aly M.S. and Nahas S.M. Cytologia. 2001 ; 66 : 117-125.
21. Nordenson I., Hansson Mild K., Jarventaus H., Hirvonen A. et al. Bioelectromagnetics.
2001 ; 22 : 306-315.
22. Gadhia P., Chakraborty S. and Pithawala M. Int. J. Hum. Genet. 2010 ; 10 : 263-269.
23. Higino Estecio M.R. and Silva A.E. Rev. Saude Puhlica.
2002 ; 36 : 330-336.
24. Carbonari K., Goncalves L., Roth D., Moreira P. et al. Genet. Mol. Biol. 2005 ; 28 : 469-474.
25. Goud K.I., Hasan Q., Balakrishna N., Rao K.P. and Ahuja YR. Mutat. Res. 2004 ; 563 : 151-158.
26. Dominici L., Villarini M., Latigoni C., Monarca S. and Moretti M. Int. J. Hyg. Environ. Health. 2011 ; 215 : 68-75.
27. Villarini M., Dominici L., Fatigoni C., Levorato S. et al. Ann. Ig. 2015 ; 27 : 511-519.
28. Bauchinger M., Hauf R., Schmid E. and Dresp J. Radiat. Environ. Biophys. 1981 ; 19 : 235-238.
29. Gobba F., Rocatto L., Sinigaglia B. and Temperani P. Med. Lav. 2003 ; 94 : 450-458.
30. Scaringi M., Temperani P., Rossi P., Bravo G. and Gobba F. Giorn. It. Med. Lavoro Ergon. 2007 ; 29 : 420-421.
31. Albert G.C., Vc Namee J.P., Marro L., Bellier P.V. et al. Int. J. Radian. Biol. 2009 ; 85 : 144-152.
32. Verschaeve L., Juutilai-nen J., Lagroye I. et al. Mut. Res. 2010 ; 70 S : 252-268.
33. Ruediger H.W. Pathophysiology. 2009 ; 16 (23) : 89-102.
34. Environmental Health Criteria 238: Extremely Low Frequency Fields. Geneva : WHO ; 2007 : 100 p.
35. Opinion on Potential Health Effect of Exposure to Electromagnetic Fields (EMF) European Commission. DG Health and Food Safety SCENIHR. 2015. URL : http://ec.europa.eu/health/sci-entific.committees/emerging/d ocs/scenihr-u-041.pdf.
36. Yang X, Xingming X, Chonghuai X. et al. Leuk. Lymphoma. 2008 ; 49 : 23442350.
Hagitfwno go pega^ii 14.02.2018
