CC BY
0Зробивши огляд сучасних розповсюджених баг трекшгових систем можна зробити висновки щодо доцiльностi використання систем у компашях pi3Horo розмiру. Варто зауважити, що всi представ-ленi системи мають ряд переваг та зручш у викори-станнi,проте деяк1 з них не орieнтованi на велиш компани. Для великих компанiй найзручншим баг трекером е Jira, яка здатна до масштабування у межах велико! шлькосп проектiв, де ошгашзована робота з безлiччю тiкетiв та представлена можливiсть формування нового продукту та реалiзацil потреб користувача шляхом додавання плагiнiв та модулiв, що забезпечать iнформативний та зручний процес розробки програмного продукту.
При розробцi програмного забезпечення в се-реднiх та малих компанiях можуть використовува-тись YourTrack та Trello; тут важливо визначити: чи необхiдно компанй вкладати кошти в систему для забезпечення яшсного процесу розробки, або можна скористатись безкоштовним веб додатком з обмеженими можливостями. Так як обидва додатки
тдходять для застосування у невеликих командах розробник1в, проте, якщо керiвник проекту бажае отримувати звiти щодо процесу розробки та устш-ностi виконання поставлених задач - варто викори-стовувати систему YourTrack.
Список лггератури
1. Багтрекер - Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/Bug tracking system.
2. Огляд баг-трешнгових систем - Режим доступу: http://www.softwareadvice.com/resources/free-bug-tracking-software
3. Порiвняння систем ввдстеження помилок. Режим доступу: http://apps4all.ua/post/02-12-15-sravnenie-sistem-trekinga-zadach-lichnyj-opyt
4. Painless Bug Tracking. Режим доступу: https://www.joelonsoftware.com/2000/11/08/painless-bug-tracking/
5. Jira - Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/Jira (software).
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО1 БЕЗПЕЧНОСТ1 ПРОДУКТ1В УТИЛИАЦП ФОСФОГ1ПСУ В ТЕХНОЛОГ1ЯХ ЗАХИСТУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Черниш €.Ю.
кандидат технгчних наук, докторант кафедри прикладной екологИ,
Сумський державний унгверситет
RESEARCH OF ECOLOGICAL SAFETY OF PRODUCTS BY PHOSPHOGYPSUM UTILIZATION IN ENVIRONMENTAL PROTECTION TECHNOLOGIES
Chernysh Ye.Yu.
C.Sc. (Ph.D.), doctoral student of department of applied ecology,
Sumy State University
Анотащя
В статп здшснено обгрунтування еколопчно! безпечносп використання продуклв, отриманих при утилiзацii фосфогiпсу в технолопях бiохiмiчного газоочищення та дефосфотацii спчних вод i мулових осадiв. Визначено, що бюарка, як продукт утилiзацii фосфогiпсу в системах бюдесульфуризацп, не мю-тять у своему склащ рухомих форм важких металiв (ВМ) та складаеться не тiльки з елементарноi' сiрки, а також з бюмаси бактерiй та органiчних сполук сiрки, мiстить карбонат кальцiю та залишковий гiпс, що дозволяе ii застосовувати у сiльському господарствi як компонент комплексного добрива. Мiкропольовi дослвдження органо-мiнерального бiогенного композиту на основi мулових осадiв та фосфогiпсу показали, що при його внесенш у грунт ввдбуваеться збiльшення частки ВМ, що мщно пов'язанi в мшерально-орга-нiчнiй структурi i недоступнi для рослин. Крiм того, бiогенний композит мютить кориснi макро- i мжро-елементи, зокрема Ca, K, S, Mg, Fe тощо, що дозволяють стимулювати активнiсть грунтового бiому в про-цесi ремедiацiГi забруднених ВМ грунпв.
Abstract
The paper focused on substantiates the ecological safety of products of phosphogypsum utilization from technological systems of biochemical gas purification and dephosphatation of wastewater and sewage sludge. It was determined that bio-sulfur as a product of phosphogypsum utilization in bio-desulfurization systems does not contain moving forms of heavy metals and consists, in addition to elemental sulfur, also biomass of bacteria and organic compounds of sulfur, calcium carbonate and gypsum residues, which allows it to be used in agriculture as a component of complex fertilizers. Micro-field studies of organo-mineral biogenic composite on the basis of sewage sludge and phosphogypsum showed that after it was introduced into the soil, the increase in the proportion of metals that were tightly bound in the mineral-organic structure and unavailable to plants occurs. In addition, the biogenic composite contains useful macro- and microelements, in particular Ca, K, S, Mg, Fe, etc., which can stimulate the activity of biomass soil in the process of remediation of soils contaminated with heavy metals.
Ключовi слова: еколопчна безпечшсть, продукти утилiзацii, фосфогшс, важк метали, захист навко-лишнього середовища
Keywords: ecological safety, products of utilization, phosphogypsum, heavy metals, environment protection
Вступ та огляд попередшх дослщжень. Фос-фогiпс, що належить до четвертого класу небез-пеки, е багатотонажним ввдходом хiмiчно! промис-ловосп [1,2]. Його вiдвали стають причиною ввдчу-ження значних за площую територiй природних екосистем та джерелами пiдвищеного техногенного навантаження в регюш, що обумовлено забруднен-ням атмосфери сполуками фтору, як1 випарову-ються з вщвалу, пiдкисленням стiкаючих дощових вод до значень рН у межах вщ 3,0 до 5,0 од. залежно вiд вiку ввдвалу та посиленням рухливостi токсич-них компонента i можливостi мцраци !х у грунти навколо вiдвалiв.
Слщ зауважити, що з усiх напрямшв виробни-цтва з фосфогiпсу товарного продукту найбтш до-слвдженим i поширеним е його застосування у будь вельнiй сферi [3-6]. При цьому можна видiлити ос-новш недолiки вiдомих технологiй утилiзaцi! фосфогшсу з точки зору !х еколопчно! небезпеки, згрупувавши таким чином:
- значна витрата теплових та енергетичних ресурав на одиницю готово! продукци;
- процес додавання води для ввдмивання фо-сфогiпсу ввд водорозчинних домшок та пiсля вида-лення з фосфогшсу вона перетворюеться в спчш води; застосування хiмiчних реагентiв при нейтра-лiзaцi! фосфогiпсу також спричиняе утворення до-даткових стiчних вод, яш потребують очищення;
- наявнють значно! кiлькостi газоподiбних викидiв в навколишне середовище; пiдвищення ви-трати палива, що спалюеться супроводжуеться збь льшенням викидiв парникових газiв, таких як вуг-лекислий газ i пари води.
Завдання зниження техногенного навантаження на довшлля ввд фосфогiпсу повинно виршу-ватися на перетиш рiзних еколого - технолопчних рiшень. Одним з можливих напрямшв може стати його використання в технолопях захисту атмосферного повггря в системах бiохiмiчного очищення газових потоков ввд газоподiбних сполук арки, вуг-лекислого газу i азотовмюних сполук газових вики-дiв. В [7] було запропоновано спосiб очищення, який передбачае iммобiлiзацiю мiкроорганiзмiв на мшеральному носи, що виготовлений на основi мо-дифiкованого фосфогiпсу У процес утилiзaцi! зава-нтаження iз фосфогiпсу в технологiях захисту атмосферного повпря утворюеться вторинний органо-мiнерaльний продукт у виглядi бюарки.
У роботi [8] запропоновано використання фо-софгiпсу як мшерально! добавки в технолопях анаеробно! стабшзаци в умовах сульфатредукци в системах бюлопчного очищення стоков та мулових осaдiв iз вилучення бюгенних речовин (сполук фосфору). Для розробки комплексно! технологi! ути-лiзaцi! фосфогiпсу в процесi бiохiмiчного очищення стоив та мулових осaдiв було здшснено експериме-нтальне моделювання кшетики aвтокaтaлiзу про-цесу анаеробно! мшробюлопчно! деструкцi! при внесеннi у систему дипдратного фосфогiпсу для стимулювання видшення фосфaт-iонiв iз стоков та !х осaдiв. При цьому було розроблено технолопчш
системи комплексно! yTrai3a^i' вiдходiв з утворен-ням no6i4Horo продукту - органо-мiнерального композиту на основi мулових осадiв та фосфогшсу.
Вщповвдно визначаеться актyальнiстю досль дження фiзико-хiмiчних та бiохiмiчних характеристик продукта yтилiзацi! фосфогiпсy в бiохiмiчних технологiчних рiшеннях захисту довк1лля для ви-значення !х рiвня еколопчно! безпечносп при впро-вадженнi у природш та природньо-антропогеннi комплекси навколишнього середовища.
Таким чином, метою цього дослвдження стало обгрунтування екологiчно! безпечносп використання продyктiв yтилiзацi! фосфогшсу в технолопчних ршеннях захисту НС.
Матерiали та методи дослщження еколопч-но1 безпечносл використання продукпв обро-бки фосфогiпсу в технолопях захисту навколишнього середовища. Розроблення технолопчних ршень yтилiзацi! фосфогiпсy в якосп мiнерально! сировини для стимулювання розвитку необхщних еколого - трофiчних груп мiкроорганiзмiв дозволить знизити техногенне навантаження вiд об'ектiв накопичення цих вiдходiв, при цьому зможе забез-печити ефективне очищення компонента довк1лля при використаннi дигiдратного фосфогшсу та продукта його обробки як завантаження в бютехноло-пчних системах захисту навколишнього середовища. У процеа обробки ввдвального фосфогшсу одержуеться мiнеральний носiй для iммобiлiзацii мiкроорганiзмiв в технологiях захисту водних екосистем, в системах бiохiмiчного очищення газових сумшей, в технолопях ввдновлення забруднених грyнтiв.
Бiогеннi композити, що пропонуються на ос-новi фосфогiпсy, можна подiлити на таи групи:
1. органо-мiнеральнi композити на основi ди-гiдратного фосфогiпсy та мулових осащв, що отри-мано в процесi !х сyмiсно! анаеробно! стабшзаци в умовах сульфатредукци. Так бiокомпозити не шс-тять у собi iммобiлiзованих мiкроорганiзмiв, при цьому безпосередньо при впровадженш в грунто-вий комплекс взаемодшть з його бютичною компонентою для стимулювання природних процеав гу-мiфiкацi! та мiнералiзацii, що впливае на буферш властивостi грyнтiв;
2. грабли дипдратного фосфогшсу, що мо-дифiкованi добавками (вапном та бюактивною сiллю мангану), як1 можуть бути використаннi як мшеральний носiй для мiкроорганiзмiв в рiзних бь отехнологiчних рiшеннях захисту НС;
3. власне бюнеоргашчш системи, що склада-ються iз мшерально! основи - дигiдратного фосфогшсу iз напиленням з iнших техногенних вiдходiв, що мiстять iммобiлiзованy асощацш необх1дних еколого-трофiчних груп мiкроорганiзмiв залежно ввд напрямку використання. Наприклад, фосформо-бiлiзyючих бактерiй - для стимулювання ввднов-лення грyнтiв, мiкроорганiзмiв дестрyкторiв склад-них вyглеводнiв та фенольних сполук, сульфуроки-слюючих бактерiй - для задiяння в процесi газоочищення в системах бiодесyльфyризацi! тощо.
Виробництво першого рiзновиду композитного матерiалу безпосередньо пов'язане з ре^за-цieю технологiчних рiшень утилiзацil фосфогiпсу в технологiях захисту водних екосистем.
Модифковаш гранули фосфогiпсу (2-ий та 3-ий рiзновид композитного матерiалу) повиннi мати вiдповiднi еколого - бiохiмiчнi та фiзико - хiмiчнi характеристики для 1х найб№ш ефективного та екологiчно безпечного застосування:
- вмют бiогенних елементiв, що дозволяють стимулювати розвиток бактерiального матриксу, який використовуеться в системi очищения;
- здатшсть до утворення сорбцшно! поверхнi, на як1й легко розвиваються необхiдних еколого-трофiчних груп бактерш;
- оптимальний розмiр для створення на 1х по-верхнi аеробних умов для можливосл розвитку не-обх1дних груп бактерiй;
- розширення поверхнi дотику мiж рiдкою та газоподiбною фазами та бактерiальним матриксом;
- стiйкiсть при експлуатацп в ацидофшьному технологiчному режимi;
- виробництво бюсрки.
Отже, використання модифiкованих гранул фосфогшсу буде сприяти стабiльнiй робот техно-логiчних систем та швелюватиме необхiднiсть вве-дення до системи додаткових доз поживних речо-вин, що дозволить тдвищити ефективнiсть роботи бiохiмiчних технологш захисту НС.
Методи дослiдження. Повiтряно-сухi зразки використовувалися для визначення фракцш важках металiв. Здiйснювались рентгендифрактометричнi дослвдження мшерально! складово!. Дослiдження були виконаш на автоматизованому дифрактометр1
ДРОН-4-07. Система автоматизацп ДРОН-4-07 ба-зуеться на м^опроцесорному контролерi, що за-безпечуе керування гонiометром ГУР-9 i передачу даних у цифровому виглядi на ПК. Експеримента-льнi результати передавалися безпосередньо в про-грамний пакет тдтримання експерименту DifWin-1. Але за допомогою рентгенодифракцшного методу можливо проаналiзувати лише мiнеральну складову грунту та композитiв на основi фосфоп-псу. Вiдповiдно для вивчення вах форм нахо-дження металiв було виконано хiмiчну екстракцiю за фракщями за ввдповвдними методиками [9-11]. Мжроскошчний аналiз зразк1в виконаний з викори-станням зображень поверхнi об'екту з високою просторовою роздiльною здатшстю та тлибиною рiзкостi у вщбитих електронах (BSE) за допомогою растрово! електронно! мжроскопи SEM-EDX (з ви-користанням енертодисперсното аналiзатора) в по-еднаннi з мiкроаналiзом елементното складу.
Характеристика органо-мшерального продукту yTa™i3a^i фосфогiпсу в системах бшдесу-льфуризацп газових потокiв. Використання мо-дифжованих гранул фосфотiпсу у системi бiохiмiч-но! десульфуризацп спрямоване на досягнення еколотiчното ефекту, що мiстить так складовi: ви-далення токсичних сполук iз газових потоков; зни-ження емки парникових тазiв; бiохiмiчна сорбщя токсикантiв з виведенням 1х iз природнього круго-обiту в екосистемц зниження техногенного наван-таження ввд мiсць складування фосфотiпсу. При цьому технолотiчне рiшення дозволяе отримати в процеа метаболiчноl активностi тiобактерiй ор-тано-мiнеральний продукт - бiосiрку (рис. 1).
Рисунок 1
Характеристика продукту утилгзацИ фосфоггпсу в системах бгодесульфуризацИ газових потоюв
Бюсрка як вторинний продукт бюдесульфури-заци газових потоков мае широкий спектр застосування саме в альському господарствг Це обумов-лене тим, що бюарка вiдрiзняеться за складом i
властивостями ввд газово! сiрки, отримано! з вико-ристанням реакцй' Клауса, i може мiстити домiшки у виглядi органiчних сполук сiрки, вщмерло! бю-
маси мiкрооргaнiзмiв, часток компонента трансфо-рмованого фосфогiпсу (карбонат кaльцiю, гшс, су-льфiди метaлiв).
Бiосiркa може застосовуватися як компонент добрива. Невеликий розмiр часточок арки гарантуе !хнш рiвномiрний розподiл по поверхнi оргашв ро-слин i мае пролонгуючу дiю. Так як популяцi! тюба-ктерiй е нешк1дливою для навколишнього середо-вища, то й продукти !х життедiяльностi також не-шюдлив^ i у рaзi залишку тш мертвих бaктерiй серед гранул бюарки, вони поповнять склад грунтового гумусу без шкоди навколишньому середо-вищу.
Бiосiркa не токсична, е можливють дозування цього продукту при розчиненш залежно вiд вaрiaн-тiв використання (наприклад, позакоренева або коренева обробка). Бюарка також може застосовуватися як акарицид для боротьби з рослино!дними
клщами i як фунгщид, у першу чергу, проти муч-нисторосистих грибiв.
Характеристика органо-мшерального продукту сумкноТ анаеробноТ стабШзаци фосфоп-псу та мулових оса^в в системах дефосфотацi■i. У процеа анаеробно! стабшзацп формуеться ор-гано-мшеральний продукт, який пiсля вiддiлення ввд рвдко! фракцп та просушування мае аро-корич-неве забарвлення та за консистенщею нагадуе агре-говaнi грунтовi частки (рис. 2).
Серед основних компонента мшерально! складово! к1нцевого продукту анаеробно! стабшза-цi! сумiшi можна видiлити так1: кварц або аморф-ний кремнезем - SЮ2', гвдроксид кaлiю (потaзiум п-дроксид) - КОН; брушит - СаРОз(ОН) • 2Н2О; ка-льцид - СаСЮ3; сульфат амошю (мaскaгнiт); сульфiди зaлiзa (марказит), цинку(сфалерит), мiдi (ковелiт), хрому тощо, яш утворюють складну су-льфадну фрашцю.
Рисунок 2 - Зшмок загального вигляду органо-мтерального композитного матерiалу на основi фосфогтсу та мулових осадiв пся анаеробно'1 стабШзаци в умовах дисимтяцшног сульфатредукци
Вшсг основних елемента в органо-мшераль- стабшзацп в умовах дисиммцшно! сульфатредук-ному композитi на основi фосфогiпсy та мулових цп наведено в табл. 1. осадiв, отриманого тсля !х сyмiсно! анаеробно!
Таблиця 1 -
Вмiст основних елемен^в в бiогенному композит у перерахунку на оксиди, %
SiO2 AI2O3 CaO K2O MgO Na2O
37,65 8,4 31,3 3,2 1,7 3,4
SO3 ZnO Fe2O3 CuO P2O5 NiO
9,5 0,01 0,45 0,003 0,5 0,0014
При цьому сполуки фосфору були видшеш в рвдку фракцiю та можуть бути застосованi в комплекс з одержаним органо-мiнеральним продуктом. Отримаш результати анал1зу мiнерально! складово! шнцевого продукту пвдтверджують основш положення вищенаведено! бiохiмiчноi модел1 про-цесу.
У процесi анаеробно! конверсп та шнерашацд вiдбyваються перетворення компонентiв органо-мь нерально! сyмiшi вiдходiв, як1 характерш для стру-
ктурних змiн агрегата грунтового комплексу в процеа автокаталгшчного регулювання буферних вла-стивостей, та яш можна використовувати для бюхь мiчного зв'язування забруднюючих речовин у гру-нтi (рис. 3).
Мшроскопування aгрегaтiв бiогенного композиту показало, що оргашчна речовина в цих асоща-цiях е нерiвномiрно розподiленою плiвкою з невеликими оргашчними молекулами, нaйчaстiше скла-даеться з «бульбашок» розмiром з коло!дну частина оргaнiчних компонентiв (рис. 4).
Якнмп 31ШНИ в структур! продукту обробки мулових осад!в(МО) та фосфогшсу теля анаеробно!' конверси
структур! фосфогшсу; [ня Ca 1 К в оргашчш
ММ] ни в
включения Са-^ ! К^ в оргашчну речовнну МО; - структуры псрстворсння та змши в мшсралънш фракци'МО;
руинування органомсталофосфатних комплсшлв МО з видшснням фосфат1в у р1дку фазу;
К1НЦ6ВИЙ продукт шдхолить для прнгшчсння Д11 катюш в важких метал ¿в, бюх]лпчного IX видалення 3 Груш ¡и \ Сирияе зростаннш рослинност!_(
- утворення ПЛ1ВКИ оксикарбонату на поверхш сульф1дно1 твердо']' фракцш'
- сушщсння сульф!д1в метал ¡в в м1жплощинний прост1р еиткапв та цсолтв
Формування залишково']' фракцп
Рисунок 3 - Блок-схема перетворень в бгокомпозитг на основI мулових осад1в та фосфогтсу, сформованого в процеа Их сум1сно'1 анаеробно'1 конверсИ
Рисунок 4 - М1крофотограф1я структури бгогенного композитного матергалу на основг мулових осадгв
та фосфоггпсу
Дослвдження кшьшсних i яшсних змш в фрак-цшному складi грунтового комплексу арого люо-вого грунту проводилось при внесенш зростаючих доз бiокомпозиту на основi мулових осадiв та фосфогшсу. При цьому зберiгаеться вся сукупшсть природних грунтових i еколопчних факторiв. Дос-лiд проводився в блоках з оргстекла з перфорова-ним днищем площею 0,20 м2 (0,5 х 0,4 х 0,5 м). Блоки були заповненi арим лiсовим грунтом iз те-риторп з високим рiвнем техногенного наванта-ження, що мiстить свинець на рiвнi 17,6-21,2 мг/кг та кадмш - 0,55-1,00 мг/кг (валова форма).
Даш дослщження кинетики вилуговування ю-нiв металiв в системi «грунтовий комплекс-бiо композит» (пiсля обробки) за послщовних екстракцiй сввдчать, що у загальнш сумiсностi п'яти основних фракцш металiв становили неменше 86 % мас. в стшких органiчних сполуках (37 %) та залишковiй
фракци (49 %), що мiцно зв'язуеться з матрицею мь нералiзованих осащв (силiкатами та сульфiдами).
Мiкроскопiчний аналiз, виконаний з викорис-танням зображень B SE за допомогою растрово! еле-ктронно! мшроскопи в поеднанш з мiкроаналiзом грунту пiсля внесення бiокомпозиту на основi мулових осащв та фосфогiпсу показав наявнiсть в мь неральнiй фракцп' мiнералiв кварц, гiпс та сполуки, що мютять Fe та важки металiв, зокрема Pb, зi складом ввдповщно до результатiв дифрактометричного аналiзу. Слiд зауважити, що мiцне зв'язування важ-ких металiв забезпечують стшш органо-мiнеральнi сполуки.
Висновки. У ходi дослвдження встановлено, що утворенi в процеа утилiзaцil фосфогiпсу проду-кти, зокрема бюсрка та оргaно-мiнерaльний бюко-мпозит е еколопчно безпечними i в перспективi мо-жливе ix використання в рiзних сферах господарсь-ко! дiяльностi. Рентгендифрaктометричнi
дослвдження дозволили визначити наявшсть корис-них мшеральних елементiв у к1нцевих продуктах утил1зацп фосфогiпсy. Було визначено, що бюарка не мiстять у своему складi рухомих форм важких металiв та складаеться, окрiм елементарно! арки, також з бiомаси бактерiй та оргашчних сполук арки, мютить карбонат кальцiю та залишки гшсу, що дозволяе !! застосовувати у альському господaрствi як компонент комплексного добрива. Мiкропольовi дослвдження оргaно-мiнерaльного бюгенного композиту на основi мулових осaдiв та фосфогiпсy показали, що при його внесенш у грунт вщбуваеться збiльшення частки метал1в, що мiцно пов'язaнi в мь нерaльно-оргaнiчнiй стрyктyрi i недостyпнi для ро-слин. Крiм того, бюгенний композит мiстить кори-снi макро- i мiкроелементи, зокрема Ca, K, S, Mg, Fe тощо, що дозволяють стимулювати aктивнiсть грунтового бюму в процесi ремедiaцiil забруднених важкими металами грyнтiв.
Список лiтератури
1. Богуславская Н. В. Оценка влияния отходов производства фосфорных удобрений на прилегающие ландшафты [в связи с опасностью загрязнения окружающей среды] /Богуславская Н.В. // Экологическая безопасность в АПК. Реферативный журнал. 2010. - № 2. - С. 325.
2. Degirmenci N. Application of phosphogypsum in soil stabilization / N. Degirmenci, A. Okucu, A. Tu-rabi // Building and Environment. - 2007. - Vol. 42, № 9. - P. 3393- 3398.
3. Мырзахметов Б. А. Химический состав фос-фогипса и комплексный метод его переработки / Б.А. Мырзахметов, А. Шолак // Сборник материалов II Международной научно-практической конференции: Современные тенденции развития науки и производства. Западно-Сибирский научный центр. - 2015. - С. 67-71.
4. Касимов А. М. Утилизация фосфогипса с получением материала для производства гипсовых вяжущих / А. М. Касимов, О. Е. Леонова, Ю. А. Кононов // Сотрудничество для решения проблемы отходов: Материалы IV Международной конференции
(31 января - 1 февраля 2007 г., г. Харьков, Украина). - Харьков, 2007. - С. 120 - 122.
5. Современное состояние и перспективные возможности использования фосфогипса для производства вяжущих материалов / Е.А. Удалова, А.И. Габитов, А.Р. Шуваева, И.В. Недосеко и др. // История и педагогика естествознания. - 2016. - № 4. - С. 55-58.
6. Фоменко А.И. Сухая строительная смесь на основе фосфополугидрата сульфата кальция / А.И. Фоменко, В.С. Грызлов, Н.М. Федорчук, А.Г. Каптюшина // Строительные материалы. - 2017. -№ 7. -С. 60-63.
7. Пат. 103687 U Украша, МПК B01D 53/14 (2006.01), B01D 53/34 (2006.01), C02F 3/34 (2006.01). Споаб видалення сполук арки iз потоку гaзiв / £. Ю. Черниш, Л. Д. Пляцук, О. М. Яхненко (Украша); заявник та патентовласник Сумський держ. ун-т. -№ u201506324; заявл. 26.06.2015; опубл. 25.12.2015, бюл. № 24 (Патент на корисну модель).
8. Пляцук Л.Д. Биологическое удаление фосфора из осадков сточных вод в процессе биосульфидной обработки / Л.Д. Пляцук, Е.Ю. Черныш // Вюник КрНУ iменi Михайла Остроградського. -2014. - Випуск 4 (87). - С.152-158.
9. Методические указания по определению тяжёлых металлов в почвах сельхозугодий и продукции растениеводства. - Изд. 2-е, перераб. и доп. -М.: ЦИНАО, 1992. - 61 с.
10. Чмиленко Ф.О. Визначення рухливих форм мангану в грунтових витяжках з використанням ультразвуку на стади пробошдготовки / Ф. О. Чмиленко, Н. М. Смггюк // Науковий вюник Ужгород-ського ушверситету. Сер. : Хiмiя. - 2013. - № 1. -С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuchem 2013 1 9
11. Zemberyova M. Sequential extraction for the speciation of some heavy metals in soils / M. Zembery-ova, Z. A. Al Hakem, I. Farkasovska // J. Radioanal. Nycl. Chem. - 1998. - V. 229. - Р. 67-71.
ПОБУДОВА МОДЕЛ1 КРИТЕР1Я ОЦ1НКИ ЕФЕКТИВНОСТ1 I ОПТИМВАЦП ПРОЦЕС1В УПРАВЛ1ННЯ КОНКУРЕНТНИМИ ПЕРЕВАГАМИ У ВНЗ
Якусевич Ю.Г.
Державний утверситет тфраструктури та технологт, завгдувач кафедри природничо-математичних та ¡нженерно-технгчних дисциплт Дунайського факультету морського
та ргчкового транспорту, доктор техтчних наук, доцент.
CONSTRUCTION OF MODEL OF CRITERIA OF ESTIMATION OF EFFICIENCY AND OPTIMIZATION OF MANAGEMENT PROCESSES BY COMPETITIVE EDGES IN INSTITUTION OF
HIGHER LEARNING
Yakusevich Y.G.
State university of infrastructure and technologies, manager of department of naturally-mathematical and technical disciplines of the Danube faculty of marine and river transport, doctor of engineering sciences,
associate professor
