CC BY
24
7. Stergioudis, G. Formation of boride layers on steel substrates [Text] / G. Stergioudis // Crystal Research and Technology. - 2006. -Vol. 41, Issue 10. - P. 1002-1004. doi: 10.1002/crat.200610711
8. Saduman, S. An approach to kinetic study of borieded steels [Text] / S. Saduman, S. Ugur, B. Cuma // Surfaceand Coating Technologies. - 2005. - Vol. 191, Issue 2-3. - P. 274-285. doi: 10.1016/j.surfcoat.2004.03.040
9. А. с. 1216249 СССР, МПК7 С 23 С 8/70. Состав обмазки для борирования стальных изделий [Текст] / Шашина Л. Т., Макаров Д. М. (СССР). - № 3793701/22-02 ; заявл. 24.09.84 ; опубл. 07.03.86, Бюл. № 9.
10. А. с. 1712462 СССР, МПК7 С 23 С 8/70. Порошкообразный состав для борирования стальных изделий [Текст] / Янцен Г. И., Астащенко В. И., Сергеева Е. И. (СССР). - № 4792103/02 ; заявл. 13.02.90 ; опубл. 15.02.92, Бюл. № 6.
11. Склад для борування сталевих виробiв. Патент Украши №»33654, МПК8 С 23 С 8/00 [Текст] / Павлюченко О. О., Костик В. О., Костик К. О. - № u200800226; заявл. 04.01.08; опубл. 10.07.08, Бюл. № 13.
12. Костик, К. О. Змщнення прес-форм лиття тд тиском по нанотехнологп [Текст] / К. О. Костик // Машинобудування. -2013. - № 12. - С. 113-118.
13. Хартман, К. Планирование эксперимента в исследовании технологических процессов [Текст] / К. Хартман, Э. Лецкий, В. Шефер. - М.: Мир, 1977. - 552 с.
14. Seraya, O. V. Linear regression analysis of a small sample of fuzzy input data [Text] / O. V. Seraya, D. A. Demin // Journal of Automation and Information Sciences. - 2012. - Vol. 44, Issue 7. - P. 34-48. doi: 10.1615/jautomatinfscien.v44.i7.40
15. Коваленко, Б. П. Оптимизация состава холоднотвердеющих смесей (ХТС) с пропиленкарбонатом [Текст] / Б. П. Коваленко, Д. А. Дёмин, А. Б. Божко. // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2006. - № 6. - С. 59-61.
16. Дьомш, Д. О. Деяга аспекти управлшня якютю чавуну з пластинчастим граф^ом [Текст]: дис. ... канд. техн. наук / Д. О. Дьомш. - Харгав, 1995. - 24 с.
-□ □-
Проведет експериментальн дослидження будови тканин полотняного переплетення та проаналiзоват динамiчт процеси змти структури тканин на етапах гх виготовлення: при проектувант, в умовах заправлен-ня на ткацькому верстатi та тсля зняття з верстата у рiвноважному стат. В якостi критерю обраний порядок фазовог будови, як характеристика взаемног просто-ровог орiентацiг систем ниток основи i утоку в тканит. Визначений характер змти фази будови тканини, який залежить вiд стввгдношення дiаметрiв i хвиль вигитв ниток з урахуванням гх взаемного розташування
Ключовi слова: полотняне переплетення, фаза будови тканини, динамта змти структури, мiкророзрiз тканини, взаемне розташування ниток
□-□
Проведены экспериментальные исследования строения тканей полотняного переплетения и проанализированы динамические процессы изменения структуры тканей на этапах их изготовления: при проектировании, в условиях заправки на ткацком станке и после снятия со станка в равновесном состоянии. В качестве критерия выбран порядок фазового строения, как характеристика взаимной пространственной ориентации систем нитей основы и утка в ткани. Определен характер изменения фазы строения ткани, который зависит от соотношения диаметров и волн изгибов нитей с учетом их взаимного расположения
Ключевые слова: полотняное переплетение, фаза строения ткани, динамика изменения структуры, микросрез ткани, взаимное расположение нитей -□ □-
УДК 677.024.001
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.55526|
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ДИНАМ1КИ ЗМ1НИ СТРУКТУРИ ТКАНИН ПОЛОТНЯНОГО ПЕРЕПЛЕТЕННЯ У ПРОЦЕС1 ФОРМУВАННЯ
О. В. Федорчен ко
Асистент* E-mail: etdt@ukr.net О. В. Закора
Кандидат техычних наук, доцент* E-mail: zoks@ ukr.net О. Ю. Рязанова
Кандидат техычних наук, доцент* E-mail: lenaoma@mail.ru *Кафедра експертизи, технологи i дизайну текстилю Херсонський нацюнальний техшчний уыверситет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, УкраТна, 73008
1. Вступ
Найб1льш вагому частку серед продукцп ткацького виробництва складають тканини полотняного пере-
плетення. Асортимент даних тканин формувався тд впливом кторичних традицш ручного ткацтва i зараз нал1чуе багато артикулiв. Рiзноманiття асортименту, не дивлячись на те, що вш представлений одним видом
©
переплетення, досягаеться комбшащею рiзноi товщи-ни основних i утокових ниток, iх структурою та юлькь стю на 10 см тканини. При цьому виготовлення даних тканин мае низку техшчних переваг: проста методика проектування i заправного розрахунку тканини, мож-ливкть використання нескладного за конструкщею зiвоутворюючого механiзму ткацького верстата, мшь мальна кiлькiсть ремiз на верстат! Цi фактори спри-яли широкому використанню тканин полотняного переплетення, починаючи вiд одягових та бiлизняних та закшчуючи тканинами технiчного призначення.
Проте, не зважаючи на мiнiмальну складшсть рисунку переплетення, з точки зору технолопчносп, процес формування даних тканин е найб^ьш напру-женим. Виготовлення тканини полотняним перепле-тенням являе собою складний мехашзм. Так на етат проектування, змiнюючи параметри пружноi системи заправки верстата та натяг ниток, поеднуючи нитки рiзних дiаметрiв, крутки, використовуючи фасонну пряжу, можливо отримати текстильне полотно з рiз-ним лицьовим ефектом при збережент щентичного рапорту переплетення. Не можна й забувати, що по-лотняне переплетення завжди було аналогом еталону ткацького переплетення для проектування та удоско-налення уже кнуючих методiв проектування.
На сьогодшшнш день iснуе велика кiлькiсть до-слiджень, присвячених структурi тканин полотняного переплетення, проте майже у« вони направлен на вивчення будови тканин на окремих стадiях iх виготовлення. А аналiз динамiки змш у структурi досi залишаеться мало вивченою темою. Зважаючи на це, е актуальним проведення науково-дослщшл роботи, пов'язаноi з аналiзом динамiчних процеав у структурi тканини полотняного переплетення на у«х етапах ii виготовлення.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Дослщження будови тканин е дуже важливим пи-танням для текстильноi промисловостi, оскiльки вiд будови залежить зовшшнш вигляд виробу та його властивост! Основи теорii будови тканин сформували ще на рубежi Х1Х-ХХ столiття росiйськi вченi [1]. Вони займалися виршенням ряду проблем, що стосувалися будови тканин та впливу и на властивост волокни-стих матерiалiв. В результатi були отримаш основнi залежностi мiж структурою та властивостями тканин, а також сформульоват закони побудови ткацьких переплетень, яю започаткували теорж проектування тканин.
Основи теорп проектування тканин представленi у робот [2], в якiй сформульовано три базовi положення про розмщення ниток в тканинi та запропоновано характеризувати '¿х хвилеподiбною формою, яка опису-еться параметрами висоти хвилi вигину ниток основи Ьо i утоку Ьу та довжиною напiвхвиль. На основi цього запропонована класифжащя будови тканин полот-няних переплетень у виглядi дев'яти варiантiв геоме-тричних моделей розрiзу тканини, названих порядками фази будови, в яких нитки однiеi або шшо' системи розташовуються у рiзних площинах. За даною теорiею порядок фази будови тканини визначае и структуру i зовнiшнiй вигляд. Продовженням даноi роботи е ряд
наукових обгрунтувань сутностi будови тканин та розробка методiв проектування тканин рiзних видiв переплетень [1, 3].
Бiльшiсть методiв проектування тканин в даний час зводиться до того, щоб визначити фазу будови за заданими параметрами i властивостями тканини [4] та [5]. Щ методи передбачають розрахунок коеф^ен-тiв фази будови тканин головних переплетень, проте вони не мають практичного тдтвердження того, що визначення фази за розрахованими коефвдентами вщповщае дшсним фазам тканини тсля зняття ii з верстату. У наукових роботах [6, 7] проводиться ана-лiз будови тканин на прикладi переплетення саржi 2/1, а також пропонуеться поряд з визначенням висот хвиль вигину ниток в тому ж переплетенш розрахо-вувати '¿х уробики з використанням рядiв Фур'е. Але данi розрахунки мають пльки теоретичний характер. У працях [8,9] наводяться методики проектування структурних показниюв тканин, в основi яких лежить класифжащя полiв елементiв переплетення [10]. Данi методики вiдрiзняються розмiрами запропонованих полiв i бiльше стосуються структурних параметрiв тканин, а не фази будови. Визначення взаемозв'язку мiж технологiчними параметрами ткацтва i структурою тканини, яка виготовляеться, представлена в грунтовнш роботi [11], в який також вивчаеться вплив виду переплетення тканини на фазу и будови. Але щ дослщження обмежуються певним станом тканини або умовами и виготовлення.
Вивчення будови тканин рiзних переплетень i ви-явлення взаемозв'язкiв мiж параметрами структури i властивостями тканин стало б^ьш ефективним завдя-ки застосуванню iмiтацiйних моделей будови тканин, за якими проводять дослщження взаемного розта-шування ниток з метою прогнозування властивостей тканин при '¿х проектуваннi [12]. Проте щ дослiдження проводять в статичних умовах на окремих етапах проектування i виготовлення тканин, не враховуючи вплив на будову тканин подальшоi змши взаемного розташування ниток основи i утоку тд дiею або пiсля зняття навантаження.
Тому питання про збереження порядку фазовоi будови тканини, яка закладена на етат проектування, залишаеться ввдкритим i е доцiльним провести детальний аналiз структури тканини на прикладi полотняного переплетення та дослщити динамiку змiн у структурi полотна на в«х етапах виготовлення.
В якоси об'екта дослiдження обрана динамжа змi-ни структури тканин полотняного переплетення тд час формування. На даний час у« вiдомi напрямки дослщження будови тканин можна под^ити на три основнi, що розрiзняються вибором об'екту дослi-дження. Перший напрямок - це дослвдження на основi геометричноi теорii будови тканини, тобто процес теоретичного прогнозування. Другий - дослщження, спрямоваш на вивчення тканин, що знаходяться в заправленш на верстай i пiддаються дiям розтягу-вальних та ударних навантажень. Третш напрямок до-слiдження пов'язаний з вивченням «в1льноЬ> тканини, знято' з ткацького верстата, яка мае вже сталу будову. Але представляе штерес вивчення будови тканини в единому проце« формування, який включае уа три напрямки дослщжень та визначае вплив на структуру тканини кожного з етатв формування.
В зв'язку з цим в якоси предмета дослвдження об-раний порядок фазово! будови тканини полотняного переплетення на етапах ii виготовлення.
3. Мета i завдання дослiдження
Метою роботи е виявлення та аналiз змiн у струк-турних показниках тканин полотняного переплетення на етапах виготовлення (при проектуванш, у ткацтвi та тсля зняття з верстата) з метою визначення дина-мжи цих змiн, урахування яких дозволить одержати тканини задано! структури.
Для досягнення дано! мети були поставлен на-ступнi задачi:
- обгрунтувати вибiр параметру структури тканини полотняного переплетення в якост критерт для дослiдження динамiки змiни и будови;
- визначити характер та величину змiни структури тканини при переходi вiд одного етапу виготовлення до шшого;
- проаналiзувати отримаш данi для формулюван-ня висновюв i рекомендацiй.
Khy =
9-Ф
(2)
де h0, hy - висота хвиль вигину ниток основи i утоку вщ-поввдно; dp - розрахунковий дiаметр ниток в тканиш.
За значенням коефвденпв Kho и Khy та використо-вуючи наступнi формули можна визначити порядок фазово! будови (ПФБ) тканини [13]:
Kho =
Khy =
Ф - 1
9-Ф
Ф = 4 ■ Kho +1,
Ф = 9 - 4Khy.
(3)
(4)
(5)
(6)
За аналопчною методикою визначався порядок фазово! будови тканин на останньому етат виготовлення полотна - тсля зняття з верстата i стабШзацп структури.
4. MaTepia™ i методи ощнки структури тканин полотняного переплетення
Для виршення поставлено! задачi потрiбно було вiдтворити повний цикл формування структури тканини: проектування двох варiантiв тканин полотняного переплетення; виготовлення в умовах науково! лабораторп на ткацькому безчовниковому верстай СТБ-2-330; вилежування тканин для стабШзацп вза-емного розмщення ниток основи i утоку.
На першому етапi обrрунтованi i спроектоваш ос-новнi параметри будови тканин полотняного переплетення за методиками, яю використовуються у сучаснiй теорп проектування [13].
Для дослiдження структури тканин на другому етат тканиноформування зразки тканин були зафж-соваш спецiальним розчином у розтягнутому поло-женнi на ткацькому верстатi на д^янщ мiж опушкою тканини та грудницею. Шсля повно! фiксацii ниток зразки були вирiзанi з тканини та дослщженш за допомогою методу мiкророзрiзiв, що полягав в одер-жаннi поперекових зрiзiв тканини вздовж кожно! системи ниток. Зрiзи виконувались через вщстань, що дорiвнюe дiаметру нитки, вздовж яко! робився розрiз, за допомогою спецiальник рiжучик пристро!в [11]. Отриманi препарати пiддавалися аналiзу пiд мiкроскопом iз застосуванням цифрового об'ектива SIGETA UCMOS 3100. Обробка результаив експе-рименту проводилася за допомогою комп'ютерно! програми для роботи з мжрозображеннями Toup View фiрми Hangzhou ToupTek Photonics Co. Ус замiри проводилися в реальних числових значеннях з враху-ванням масштабу. За отриманими числовими даними дiаметрiв i висот хвиль вигину ниток у тканинах ви-значенi коефвденти фазово! будови тканин (Khф) за формулами:
Ф -1
Kho = -г-, (1)
5. Результати визначення фази будови тканин
У процеа проектування задаються техшчш пара-метри виготовлення майбутньо! тканини та встанов-люються показники будови. Результати розрахунюв показниюв структури двох тканин на етат проектування представлен у табл. 1.
Таблиця 1
Показники будови тканин на етагм проектування
Вид параметру Назва № зразка
1 2
Технолопчш параметри Т 1 о 34х2
Ту 15х2 | 20х2
Ро 158
Ру 200
Ro 4
Ry 4
F<b 43,14 51,31
Сф 6,8 8,1
i 0,71
Параметри структури to 8
ty 8
do 0,329
dy 0,221 0,252
ho 0,126 0,161
hy 0,355 0,349
Kho 0,525 0,633
Khy 1,474 1,367
ПФБ 3,531 3,102
Де Т0, Ту - лшшна шдльшсть ниток основи та утоку, текс; Р0, Ру - юльюсть ниток онови та утоку на 10 см вщповщно, нит/10 см; Я0, Яу - рапорт по основi й утоку фону; ty - число зв'язюв вiдповiдно основи з утоком та утоку з основою у межах одного рапорту; Fф - коефвдент переплетення фону; Сф - коеф^ент
зв'язност ниток фону, який розрахований за формулою Ерьомшо! П. С. [4]; i - коеф^еит урiвноваже-ностi тканини за переплетенням; do, dy - дiаметр ос-новних та утокових ниток у тканиш,мм; Ь0, Ьу - висота хвилi вигину ниток основи та утокову, мм; Кь0, Кьу -коеф^ент, який визначае висоту хвилi вигину ниток основи та утоку вщповщно; ПФБ - порядок фазово! будови тканини.
Аналiз даних, представлених у табл. 1, показав, що зразки полотняного переплетення мають приблизно третю фазу будови тканини за теорiею проф. Н. Г. Но-вжова, що характеризуеться бiльшим вигином утокових ниток у тканиш, в свою чергу основш нитки при цьому розмщуються бiльш прямолiнiйно.
Для наочного порiвняння змiни висоти хвилi вигину ниток у тканинi полотняного переплетення на етат ткацтва та тсля стабiлiзацii структури представимо фотографы мiкророзрiзiв зразкiв на рис. 1, а, б.
ш
б
Рис. 1. Мiкророзрiзи тканини: а — зафксованоТ на верстал; б — тсля зняття з верстату
Зважаючи на те, що тканина в умовах заправки зна-ходиться у напружено-деформованому сташ, структура тканини мае «розтягнутий» вигляд (рис. 1, а).
Результата експериментальних дослщжень зразюв тканин полотняного переплетення на етат ткацтва представлен у табл. 2.
Результати експериментальних дослщжень зразюв тканин полотняного переплетень на етат вилежу-вання i стабiлiзацii структури представленi у табл. 3.
Прогнозоваш та фактичнi значення фази будови тканин полотняних переплетень суттево вiдрiзняють-ся. Це пояснюеться тим, що нитки в тканиш тиснуть одна на одну, в результат чого вщбуваеться зминання ниток у проце« тканиноформування, яке збер^аеться тсля зняття тканини з верстата. Тому фактична будо-ва тканини вiдрiзняеться ввд фазово! моделi будови.
Таблиця 2
Показники будови тканин на етап ткацтва
Система ниток № мжро-розр1зу ^ мм Ь, мм Кь Ф ПФБ тканини
Зразок 1
Розр1з вздовж основи 1 0,304 0,361 1,189 6,378 4,799
2 0,298 0,286 0,960
3 0,295 0,415 1,409
4 0,325 0,294 0,905
5 0,371 0,31 0,835
Середне значення 0,319 0,333 1,059
Розр1з вздовж утоку 1 0,38 0,245 0,645 3,22
2 0,394 0,282 0,714
3 0,423 0,337 0,798
4 0,368 0,22 0,597
5 0,38 0,29 0,763
Середне значення 0,389 0,275 0,703
Зразок 2
1 0,364 0,34 0,934 5,286 4,606
2 0,377 0,318 0,844
Розр1з вздовж 3 0,395 0,407 1,031
4 0,383 0,354 0,923
5 0,407 0,37 0,909
Середне значення 0,385 0,358 0,928
1 0,402 0,364 0,559 3,926
2 0,34 0,377 0,747
Розр1з вздовж 3 0,365 0,395 0,763
утоку 4 0,335 0,383 0,846
5 0,38 0,407 0,743
Середне значення 0,365 0,385 0,732
Таблиця 3
Показники будови тканин на еташ стабЫзаци
Система ниток, № мь кроро-зр1зу ^ мм Ь, мм Кь Ф ПФБ ткани-ни
Зразок 1
Розр1з вздовж основи 1 0,332 0,212 0,639 6,378 4,799
2 0,385 0,168 0,437
3 0,368 0,231 0,627
4 0,353 0,263 0,831
5 0,35 0,233 0,744
Середне значення 0,358 0,233 0,655
Розр1з вздовж утоку 1 0,394 0,23 0,583 3,22
2 0,39 0,174 0,447
3 0,32 0,117 0,366
4 0,36 0,188 0,521
5 0,398 0,341 0,858
Середне значення 0,372 0,21 0,555
Зразок 2
1 0,415 0,388 0,936 5,555 4,739
Розр1з 2 0,378 0,316 0,837
вздовж 3 0,393 0,297 0,756
основи 4 0,41 0,364 0,888
5 0,367 0,326 0,889
Середне значення 0,392 0,388 0,861
1 0,36 0,23 0,639 3,923
Розр1з 2 0,343 0,256 0,745
вздовж 3 0,323 0,27 0,835
утоку 4 0,35 0,244 0,697
5 0,423 0,312 0,737
Середне значення 0,359 0,262 0,731
6. Порiвняльний аналiз динамiки змiни структури тканин на етапах виготовлення
Для проведення аналiзу динамжи змiни струк-турних показникiв на етапi проектування, ткацтва та тсля зняття з верстата (стабШзацп структури) пред-ставимо !х у виглядi табл. 4, 5.
Таблиця 4
Результати дослщження структури тканини (зразок 1)
Параметри Етап виготовлення тканини
Проектування Ткацтво Вщносне вщхилення Стабшь защя Вщносне вщхилення
do 0,276 0,389 29 % 0,372 4,47 %
dy 0,206 0,319 35 % 0,358 10,92 %
^ 0,127 0,275 54 % 0,210 30,83 %
hy 0,355 0,333 7 % 0,233 43,13 %
Кн. 0,525 0,703 25 % 0,555 26,76 %
Кну 1,475 1,060 39 % 0,655 61,67 %
ПФБ 3,102 4,287 28 % 4,799 10,66 %
Таблиця 5
Результати дослщження структури тканини (зразок 2)
Параметри Етап виготовлення тканини
Проек-тування Ткацтво Вщносне вщхилення Стабь л1зац1я Вщносне вщхилення
do 0,276 0,365 24 % 0,360 1,30 %
dy 0,234 0,385 39 % 0,393 1,89 %
Но 0,161 0,265 39 % 0,338 21,8 %
Ну 0,349 0,358 3 % 0,262 36,4 %
Кн. 0,633 0,732 13 % 0,731 0,12 %
Кну 1,367 0,928 47 % 0,861 7,79 %
ПФБ 3,532 4,606 23 % 4,739 2,80 %
Аналiз даних табл. 4, 5 показав, що порядок фазо-во! будови поступово збшьшуеться i наближаеться до п'ято! фази. Максимальна рiзниця фази будови тканини спостертеться мiж значеннями, одержаними при проектуванш, i значеннями, одержаними в умовах заправлення тканин на верстай, що складае 28 % для першого зразка i 23 % для другого зразка.
В результат проведених експериментальних до-слщжень можна зробити висновок, що тканини полотняного переплетення намагаються прийняти в серед-ньому п'яту фазу будови, що обумовлено особливштю будови полотна: кожна нитка основи переплиаеться з кожною ниткою утоку.
Значення висот хвиль вигину ниток основи на етат ткацтва зб^ьшилися в порiвняннi зi значеннями на етат проектування: по основi для зразка 1 на 54 %, для зразка 2 на 39 %; по утоку для зразка 1 на 7 %, для зразка 2 на 3 %.
Так найб^ьший вплив на структуру текстильного полотна мае просторове розмщення ниток. Остання формуеться протягом усього циклу виготовлення та залежить вщ багатьох чинниюв. Одним iз них е характер деформацп, викликано! багаторазовим розтягу-ванням ниток. Основа постшно тддаеться значному натягу, а ж до моменту зняття тканини з товарного валику, що впливае на змшу дiаметру ниток основи, в результат чого зб^ьшуеться значення висоти хвилi вигину ниток.
Утоковi нитки в процеа переробки на ткацькому верстай менше пiддаються рiзним впливам вщ ди ме-ханiзмiв ткацького верстату, шж основнi нитки. Уто-кова нитка отримуе натяг при змотуванш з утокового пакування та при формуванш елементу тканини у зош ди берда на опушку тканини. Однак, як тльки сформо-ване полотно проходить площину ди шпаруток, натяг утокових ниток знижуеться i вiдповiдно вiн «збиаеть-ся». Саме у цей момент нитки утоку займають «зруч-не» положення вщносно основних ниток, якi щдльно взаемодiють з натягом усiеi конструктивно-заправно! лiнii верстата.
Пiсля зняття тканини з верстата в нш зникае стан напруги i в подальшому вiдбуваються релаксацiйнi процеси, якi змшюють стан ниток в тканинi. Нитки намагаються зайняти рiвноважне положення вщносно одна одно!, вiдбуваеться змiна вигишв систем ниток основи i утоку, в результат нитки рiзних систем роз-ташовуються на двох рiвнях, що призводить до змiни структури тканини.
Рiзниця мiж значеннями структурних показникiв тканин, одержаних на етат проектування i тканино-формування, пояснюеться тим, що на етат проектування висота хвилi вигину ниток розраховуеться за дiаметрами та ствввдношеннями шiльностей тканини i лiнiйноi шiльностi ниток. При цьому не враховуються чинники, як впливають на геометричнi розмiри ниток (щдльшсть розмiшення волокон у нитках, ворсистость i жорсткiсть ниток, наявшсть шлiхти та iн.). Тканина на даному етат мае щеальну структуру. Зважаючи на те, що розрахунковий та реальний дiаметри ниток вiдрiзняються майже вдвiчi, стае зрозумiлою рiзниця в отриманих значеннях. Проте висоти хвиль вигину ниток основи та утоку мають максимальш числовi значення в умовах заправлення тканини на верстать Нитки основи, яю на верстай мають бшьший натяг, шж нитки утоку, накопичують всередиш б^ьше плас-тичних деформацiй. Як наслвдок, саме основнi нитки змiнюють сво! поперековi розмiри за рахунок витягу-вання та зменшення дiаметрiв на етат стабШзаци, що обумовлюеться пресуванням волокон у тШ нитки.
Аналiзуючи отриманi числовi данi з розрахунку порядку фази будови тканин обраних зразюв необхвд-но зазначити наступний факт. Не можна робити висно-вки про ПФБ тканини та характер !! змши в процесi тканиноформування тiльки за даними висот хвиль вигину ниток основи i утоку. Для отримання реально! картини необхщно розглядати будову тканини з точки зору стввщношення дiаметрiв ниток i хвиль вигину з врахуванням систем ниток i особливостей параметрiв переплетення.
7. Висновки
Аналiз результатiв дослiдження динамiки змiни структури бавовняних тканин полотняного перепле-тення на рiзних етапах !х виготовляння дозволив зробити наступш висновки:
1. Змша структури тканин полотняного переплетення, яка характеризуеться просторовою орiентацiею ниток, виражаеться порядком фази будови та мае рiз-ний характер i величину при переходi вщ одного етапу виготовлення до шшого.
2. В процеа виготовлення значення порядку фа-30B0Ï будови збiльшуeться, у результат чого рiзниця мiж розрахунковим значенням ПФБ при проектуванш тканини та отриманим на етат стабШзацп структури тсля вилежування тканини дорiвнюe 35,37 % для пер-шого та 25,48 % для другого зразка.
3. Значш розбiжностi мiж теоретичними та фактични-ми значеннями фази будови тканин пояснюються вели-
кою юльюстю спрощень, якi застосовуються у теорп фа-зово! будови. Тому реальна будова тканини вiдрiзняеться вiд и геометрично! фазово! моделi. Винайдення законо-мiрностей динамiки змiни структури на етапах виготовлення тканин полотняних переплетень, яю використо-вуються в якосп еталону в теорп проектування тканин, дозволить удосконалити методики проектування шших видiв переплетень з метою одержання задано! структури.
Лiтература
1. Закора, О. В. Проектування тканин [Текст]: навч. пос. / О. В. Закора, I. А. Прохорова. - Херсон: ХНТУ, 2012. - 334 с.
2. Новиков, Н. Г. О строении и проектировании ткани с помощью геометрического метода [Текст] / Н. Г. Новиков // Текстильная промышленность. - 1946. - № 2. - С. 9-17.
3. Мартынова, А. А. Строение и проектирование тканей [Текст] / А. А. Мартынова, Г. Л. Слостина, Н. А.Власова. - М. : РИО МГТА, 1984. - 153 с.
4. Оников, Э. А. Расчет структуры элемента ткани полотняного переплетения в опушке [Текст] / Э. А. Оников // Сборник научных трудов ЦНИХБИ. - М. : Легкая индустрия, 1964.
5. Чугина Е. В. Метод определения фазы строения ткани с учетом различия взаимного давления нитей [Текст] / Е. В. Чугина // Вестник ХГТУ. - 1999. - № 6. - С. 359- 362.
6. Степанов, С. Г. Равновесие нити в тканях саржевого переплетения [Текст] / С. Г. Степанов, А. Б. Евглевская, Г. В. Степанов // Известия вузов. Технология текстильной промышленности. - 2000. - № 1. - С. 53-57.
7. Степанов, С. Г. Описание геометрии нити в ткани с помощью рядов Фурье [Текст] / С. Г. Степанов, А. А. Кочетов // Известия вузов. Технология текстильной промышленности. - 1999. - № 2. - С. 56-58.
8. Толубеева, Г. И. Разработка нового метода количественной оценки переплетений однослойных тканей [Текст] / Г. И. То-лубеева // Известия вузов. Технология текстильной промышленност. - 2007. - № 1. - С. 55-60.
9. Склянников, В. П. Оптимизация строения и механических свойств тканей из химических волокон [Текст] / В. П. Склянни-ков. - М.: Легкая индустрия, 1978. - 168 с.
10. Селиванов, Г. И. Строение однослойных элементов тканей [Текст] / Г. И. Селиванов // Научно-исследовательские труды Московского текстильного института. -1954. - № 12 - С.15-17.
11. Николаев, С. Д. Влияние вида переплетения на параметры строения тканей [Текст] / С. Д. Николаев, Н. А. Михаева, О. В. Парфенов // Известия вузов. Технология текстильной промышленности. - 2008. - № 2С. - С. 59-60.
12. Sirkova, B. K. Modeling of Warp and Weft Crimp in Jacquard Woven Fabric Structure [Text] / B. K. Sirkova, I. Mertova // The Fiber Society Spring 2014. Technical Conference : Fibers for Progress. - Liberec, Czech Republic, 2014. - P. 43-44.
13. Сурнина, Н. Ф. Проектирование ткани по заданным параметрам [Текст] / Н. Ф. Сурнина. - М. : Легкая индустрия, 1973. - 141 с.
14. Дробот, О. В. Анашз залежносп фази будови тканин вщ виду переплетення [Текст] / О. В. Дробот, О. В. Закора // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. - 2012. - № 1 (19). - С. 80-84.
