CC BY
33
Резюме. Статья посвящена формированию учебной мотивации как одной из основных задач современного образования, которая гарантирует познавательную активность студентов, способствует развитию мышления, способностей, усвоению новых знаний, важных для дальнейшей профессиональной деятельности.
Ключевые слова: мотивация, учебная мотивация, мотивы учения, детские стоматологи, профессиональная компетентность.
EDUCATIONAL MOTIVATION OF STUDENTS IN FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCE IN PEDIATRIC DENTISTRY
Kaskova L. F., Novikova S. C., Anopriyeva N. M.
Abstract. In modern conditions, the main task of a higher educational institution, especially medical, is aimed at training specialists with a high level of professional competence and versatile personal development, capable of continuous self-improvement, constant replenishment and expansion of the spectrum of their knowledge and skills. The training of specialists who can study all their lives, which will determine the pace and level of scientific, technical, medical, economic and socio-cultural progress, is important today.
Improvement of higher medical education is impossible without the introduction of teaching methodological work of the teacher methods that increase the student's motivation to obtain qualitative theoretical, professional knowledge.
Formation of educational motivation is one of the main tasks of modern education. The process of forming the structure of learning motivation begins with the first days of study at the university, and the effectiveness of learning in each case depends more on the structure and strength of motivation. Studying the factors affecting the student's learning motivation is important for increasing the efficiency of higher education. When analyzing the student's learning motivation, it is important not only to identify the dominant motive, but also to take into account the structure of the motivational sphere.
The determining component of the organization of learning activities is motivation. It may be internal or external to the activity, but it is always an internal characteristic of the individual as the subject of this activity. A prerequisite for success in it is the formation of an inductive sphere, the development of which requires a purposeful pedagogical influence.
Thus, the problem of motivation of educational activities promotes formation and development of future specialists, guarantees cognitive activity of students, promotes development of thinking, abilities, acquisition of new knowledge important for further professional activity.
Key words: motivation, educational motivation, motives of training, pediatris dentists, professional competence.
Стаття надшшла 23.01.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-234-237 УДК 378.016:616.1/.9:378.147:378.4:61(477.54-21)
Кравчун П. Г., Борзова О. Ю., Кожин М. I., Риндна Н. Г., Титова Г. Ю., За/кна Т. С., Ринчак П. I. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОД1В ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛ1НИ «ВНУТР1ШНЯ МЕДИЦИНА» ПРИ П1ДГОТОВЦ1 СТУДЕНТ1В 5 ТА 6 КУРСУ НА КАФЕДР1 ВНУТР1ШНЬО1 МЕДИЦИНИ № 2 I КЛ1НННО1 1МУНОЛОГЙ" ТА АЛЕРГОЛОГЙ" ХАРК1ВСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
Харк1вський нацюнальний медичний ушверситет (м. Харк1в)
zaikina_tatyana@ukr.net
Сучасний етап розвитку Вищо! професмно! школи характеризуемся постмним пщвищенням якост освiти. При оргаызаци навчального проце-су в ру^ щей модерызаци освгги в медичних ВНЗ необхщною умовою виступають наступи вимоги: домшування дослщницьких методiв навчання, ор-гаызащя творчо! дiяльностi, що вимагае широкого переносу, екстраполяцп щей i методiв iз сумiжних наук, !х генералiзацiI та штеграцп як гносеолопчно! i процесуально! основи становлення професмних компетенцм, спрямованих на орипнальне мислення i нестандартне ршення професмних завдань; само-
розвиток студента як суб'екта освгтьо!, творчо! i професмно! дiяльностi, його акмеолопчних здiбнос-тей до творчост та самовдосконалення, мотива^я штелектуальних досягнень, розвиток аналгтико^а-гностичних умшь, напрацювання професмних нави-чок. Тому найважлившим завданням формування професмного свгтогляду майбутнього лкаря стае досягнення такого рiвня якост освгги, яке дасть йому можливють включитися в активну професмну дiяльнiсть [1,2].
Вщповщно до Наказу Мшютерства освгти та науки вщ 01.07.2014 р. № 1556^11 «Про вищу осв^»
[5], навчальних планiв Вищих медичних уыверсите-тiв, практична подготовка студентiв факультету «л^ кувальна справа» з професiйно-орieнтованих дис-циплiн («внутршня медицина») передбачае: знання етiологiI та патогенезу, ктычних проявiв основних захворювань внутрiшнiх органiв, навчання умiнням обстеження терапевтичного хворого, формування ключного мислення (вмшня на основi зiбраноI ш-формацiI про хворого поставити розгорнутий кт-нiчний дiагноз), використання методу диференщ-ально! дiагностики в межах нозолопчних форм, що вивчаються.
Висока динамiчнiсть змiн в навколишньому свт не завжди дозволяе ефективно адаптуватися через те, що вже в процес отримання знань !х цiннiсть знижуеться, навггь не встигнувши реалiзуватися на практицк В зв'язку з цим основний акцент в сучас-нм парадигмi освiти спрямований на перехщ вiд традицiйноI моделi вищо! медично! освiти, в якiй пе-реважали iнформацiйно-накопичувальнi принципи до особистiсно-орiентованоI модел^ вiд трансляцi,i знань до вмшня використовувати ц знання [3,4].
На кафедрi внутрiшньоI медицини № 2 i клiнiчноI iмунологiI та алергологп при пiдготовцi студентiв 5 та 6 курсу для виршення ще! задачi впроваджена методика проблемного навчання. Його характер-ними рисами е оргаызащя навчання шляхом само-стмного оволодiння знаннями в процесi виршення навчальних проблем, розвитку творчого мислення та тзнавально! дiяльностi студентiв. Технолопя проблемного навчання не вiдрiзняеться особливою ва-рiативнiстю, оскiльки включення студентiв в активну пiзнавальну дiяльнiсть спираеться на ряд етапiв, як мають бути реалiзованi поступово та комплексно. Важливою складовою проблемного навчання е створення проблемно! ситуаци. (I чiтке розумiння завершуе перший етап. На другому етап виршен-ня проблеми («закритому») студент аналiзуе знання, якi мае, усвiдомлюе, що !х недостатньо для отримання вiдповiдi, та активно долучаеться до процесу !х пошуку. Третiй етап («вiдкритий») спрямований на набуття рiзними способами необхiдних для ви-ршення проблеми знань. Вiн завершуеться виник-ненням думки («Я знаю, як зробити!»). Застосування в процесi навчання вищезазначених послiдовних етапiв отримання теоретичних знань та закртлення практичних умшь формуе професiйнi та загально-культурн компетенцiI фахiвця-медика, дозволяе ви-значити прюритет iндивiдуального пiдходу в навчан-нi лiкаря-клiнiциста.
Саме тому на кафедрi внутрiшньоI медицини № 2 i клiнiчноI iмунологiI та алергологп Харювського на-цiонального медичного уыверситету, за рiшенням профiльноI терапевтично! методично! комюм, прак-тичнi заняття з внутрiшньоI медицини поступово на-бувають нових форм.
На кафедрi при пщготовц студентiв 5 та 6 курсу широкого впровадження набув метод «дтово! гри» -iмiтацiI професмно! дiяльностi в умовах, максимально наближених до реальних [6].
Мета тзнавально! гри - оцшка комплексност знань студентiв, iмiтацiя професiйноI дiяльностi л^
каря-терапевта, стимулювання розумово! активнос-тi студентiв.
Сутнiсть гри - встановлення правильного дiагно-зу на базi скарг, анамнезу хвороби, формулювання попереднього дiагнозу, аналiзу результатiв додат-кових обстежень, а також вибiр тактики лiкування та засобiв профтактики розвитку патологiчного стану.
Тривалiсть гри для одые! групи становить 20 хви-лин, для академiчноI групи - 1 година.
Учасниками гри стають 5 студенев, один з яких бере на себе роль патента, а останн четверо скла-дають лiкарський консилiум, що мае встановити остаточний дiагноз. Перед початком гри викладач демонструе «хворому» картку з дiагнозом, який вiн буде iмiтувати (нозологiчна одиниця мае вщпо-вiдати ранiше вивченим темам). Для шших учасни-кiв гри вш залишаеться невiдомим. У «хворого» е 5 хвилин, щоб порозмислити над можливими скар-гами, iсторiею розвитку «свое! хвороби», пщготува-тися до уточнюючих питань консилiуму. Дiалогова гра починаеться з пред'явлення «патентом» сво!х скарг лiкарському консилiуму без деталiзацiI. Для правильного визначення «лiкарями» попереднього дiагнозу проводиться деталiзацiя скарг, анамнезу хвороби, як можливi лише при наявност певного рiвня знань. Викладач виконуе контролюючу, спря-мовуючу, оцшюючу функцiI. Пiсля першого етапу д^ лово! гри кожен учасник консилiуму незалежно мае визначитися з попередым дiагнозом, з необхiдними додатковими методами обстеження, записуе його на аркушн паперу.
У другому етап гри викладач демонструе кон-силiуму результати додаткових методiв обстеження «хворого», пропонуе визначитися з остаточним дiа-гнозом колепально шляхом дискусiI.
Пiдсумком дтово! гри стае не ттьки визначення правильного дiагнозу, але й детальний аналiз хиб-них результатiв. Це дозволяе не ттьки оцшити по-вноту отриманих знань, але й визначити найбтьш вразливi моменти, на яких необхщно акцентувати увагу. У процес дiловоI гри у студенев з'являеться мотив для активного пошуку дiагностичноI шфор-мацiI вiдповiдно виконувано! ним ролi, виробля-еться навичка роботи з отриманою шформащею. Студент виробляе навик контролю свое! поведшки, навчаеться адекватно сприймати i аналiзувати чужу думку. Дiлова гра супроводжуеться активiзацiею творчих можливостей i створюе емоцмну мотивацiю до активного пошуку шформаци, !! використання у вирiшеннi конкретного завдання. Це дозволяе йому не ттьки розширити мiждисциплiнарний кругозiр, але i значно пiдвищуе штерес до предмета i навчаль-ного процесу в цтому. А це, врешт-решт, е кiнцевою метою всього процесу навчання студенев у ВНЗ.
Надзвичайно! популярностi на кафедрi внутрш-ньо! медицини № 2 i клiнiчноI iмунологiI та алергологп серед студентiв 5 та 6 курсу при вивченнi дисци-плши «внутрiшня медицина» набув метод «круглого столу». Обговорення ктычного випадку групою студенев на чолi з досвщченим викладачем набувае характеру лкарського консилiуму. На виконання завдання даеться 15 хвилин, за як викладач дае студентам шформацю про патента, формулюе питан-
ня, що потребують виршення, спрямовуе студентiв в процесi обговорення, але безпосередньо не втру-чаеться в дискусю.
ДискусiI збагачують змют вже вивченого мате-рiалу, допомагають його впорядкувати та засво!ти. Викладачев^ в свою чергу, вони дають надмну н формацiю про глибину та систему знань, особли-вост мислення студентiв, пiдказують шляхи по-дальшо! роботи. Дуже кориснi дискуси i у виховному сенсi. За !х допомогою не тiльки легко дiагностувати особливостi характеру, темпераменту, пам'яД мис-
лення студентiв, а й виокремити недолки поведiнки та спткування у колективi.
Проблеми полiпшення медичного обслуговуван-ня населення та пщвищення його якостi висувають перед вищою медичною школою новi вимоги щодо вдосконалення пiдготовки фахiвця з професмно-орieнтованих дисциплiн. Досягнення бiльш високо! якостi навчання може бути забезпечено за рахунок полтшення практично! подготовки студентiв, фор-мування iнтегрованих знань, що досягаеться засто-суванням нових навчально-освггых технологiй.
Лiтература
1. Babenko PA. Problemy modernizatsii u vuzivskii praktytsi pidhotovky likariv. V: Materialy ukrainskoi naukovo-metodychnoi konf. Aktualni problemy vyshchoi medychnoi osvity; 2008, s. 176-8. [in Ukrainian].
2. Hrishnova OH. Rozvytok vyshchoi osvity v Ukraini: tendentsii, problemy ta shliakhy yikh vyrishennia. Vyshcha shkola. 2001;2(3):22-34. [in Ukrainian].
3. Komenskyi YaA. Velykaia dydaktyka. Moskva: Pedahohyka; 1989. 106 s. [in Russian].
4. Maksymenko SD. Systemnyi pidkhid do rozrobky kontseptsii rozvytku vyshchoi medychnoi osvity. V: Materialy ukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Suchasni problemy pidhotovky fakhivtsiv u vyshchykh medychnykh ta farmatsevtychnykh navchalnykh zakladakh I-IV rivniv akredytatsii MOZ Ukrainy; 1999, s. 45-7. [in Ukrainian].
5. Nakaz MON Ukrainy vid 01.07.2014 r. № 1556-VII «Pro vyshchu osvitu». [in Ukrainian].
6. Shevchenko NF. Keruvannia samostiinoiu robotoiu studentiv u vyshchykh navchalnykh zakladakh. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho univer-sytetu. 2008;1:246-52. [in Ukrainian].
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОД1В ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛ1НИ «ВНУТР1ШНЯ МЕДИЦИНА» ПРИ П1ДГОТОВЦ1 СТУДЕНТ1В 5 ТА 6 КУРСУ НА КАФЕДР1 ВНУТР1ШНЬОТ МЕДИЦИНИ № 2 I КЛ1Н1ЧНОТ 1МУНОЛОГП ТА АЛЕРГОЛОГ1Т ХАРК1ВСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
Кравчун П. Г., Борзова О. Ю., Кожин М. I., Риндша Н. Г., Титова Г. Ю., Замона Т. С., Ринчак П. I. Резюме. Сучасн стандарти рiвня професiйноI пiдготовки випускниюв вищих медичних навчальних закладiв вимагають вiд викладацького складу професiйно-орieнтованих кафедр впровадження нових пiдходiв вивчення кл^чних дисциплiн. Саме тому на кафедрi внутрiшньоI медицини № 2 i клiнiчноI iмунологiI та алергологiI пщ час пiдготовки студентiв 5 та 6 курсу з дисциплЫи «внутршня медицина» широкого впровадження набули технки проблемного навчання, а саме метод «дтово! гри» та метод «круглого столу».
Метод «дтово! гри» дозволяе оцшити комплекснiсть знань студенев, iмiтувати майбутню професiйну дiяльнiсть, стимулювати розумову активнiсть студентiв. У процес дiловоI гри у студентiв з'являеться мотив для пошуку дiагностичноI шформацп вiдповiдно виконувано! ним ролi, виробляеться навичка роботи з отри-маною iнформацiею. Студент виробляе навик контролю свое! поведшки, навчаеться адекватно сприймати i аналiзувати чужу думку.
Метод «круглого столу» полягае в обговорены ключного випадку групою студентiв на чолi з досвiдченим викладачем, що набувае характеру лкарського консилiуму. Таким чином збагачуеться змют вже вивченого матерiалу, вщбуваеться його впорядкування та засвоення.
Ключовi слова: удосконалення вивчення, дисциплша «внутрiшня медицина», проблемне навчання, метод «дтово! гри», метод «круглого столу».
УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕТОДОВ ИЗУЧЕНИЯ ДИСЦИПЛИНЫ «ВНУТРЕННЯЯ МЕДИЦИНА» ПРИ ПОДГОТОВКЕ СТУДЕНТОВ 5 И 6 КУРСА НА КАФЕДРЕ ВНУТРЕННЕЙ МЕДИЦИНЫ № 2 И КЛИНИЧЕСКОЙ ИММУНОЛОГИИ И АЛЛЕРГОЛОГИИ ХАРЬКОВСКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО МЕДИЦИНСКОГО УНИВЕРСИТЕТА
Кравчун П. Г., Борзова Е. Ю., Кожин М. И., Рындина Н. Г., Титова А. Ю., Заикина Т. С., Рынчак П. И. Резюме. Современные стандарты уровня подготовки выпускников высших медицинских учебных заведений требуют от преподавательского состава профессионально-ориентированных кафедр внедрения новых подходов в изучении клинических дисциплин. Поэтому на кафедре внутренней медицины № 2 и клинической иммунологии и аллергологии при подготовке студентов 5 и 6 курсов по дисциплине «внутренняя медицина» широко внедрены методы проблемного обучения, а именно техника «деловой игры» и «круглого стола».
Метод «деловой игры» позволяет оценить комплексность знаний студентов, имитировать их будущую профессиональную деятельность. В процессе деловой игры у студентов появляется мотив для поиска диагностической информации соответственно выполняемой им роли, вырабатывается навык работы с ней, формируется навык адекватного восприятия чужой точки зрения.
Метод «круглого стола» состоит в обсуждении клинического случая группой студентов во главе с опытным преподавателем, который приобретает характер врачебного консилиума. Таким образом обогащается объем уже изученного материала, происходит его упорядочивание и усвоение.
Ключевые слова: усовершенствование преподавания, дисциплина «внутренняя медицина», проблемное обучение, метод «деловой игры», метод «круглого стола».
IMPROVEMENT OF THE STUDYING METHODS OF «INTERNAL MEDICINE» AMONG STUDENTS OF 5th AND 6th COURSES AT THE DEPARTMENT OF INTERNAL MEDICINE № 2 AND CLINICAL IMMUNOLOGY AND ALLERGOLOGY OF KHARKIV NATIONAL MEDICAL UNIVERSITY
Kravchun P. G., Borzova O. Yu., Kozhyn М. I., Ryndina N. G., Titova G. Yu., Zaikina Т. S., Rynchak P. I.
Abstract. Modern standards of higher medical education require the teaching staff of professionally-oriented departments to introduce new approaches in the study of clinical disciplines. That is why a high range of problem-based methods are used at the department of internal medicine № 2 and clinical immunology and allergology. Problem-based learning involves organization of learning through self-mastery of knowledge in the process of solving of educational problems, development of creative thinking and cognitive activity of students. The technology of problem-based learning is not particularly varied, because the inclusion of students in active cognitive activities is based on a series of stages, which should be implemented gradually and comprehensively. An important component of problem-based learning is creation of a problem situation. Its understanding completes the first stage. At the second stage of the problem solving («closed») a student analyses the knowledge that he has, realizes that they are not enough to answer, and actively joins to the process of their searching. The third stage («open») is aimed at acquiring of various methods needed for solution of the problem.
We usually use the technique of «business game» and «round table».
The goal of the «business game» is to establish a correct diagnosis based on complaints, anamnesis of the disease, results of additional examinations, a treatment tactics and preventing approaches. Duration of the game for one group is 20 minutes, for the academic group — 1 hour.
The «business game» technique allows not only to assess the complexity of students' knowledge, imitate their future professional activity, but also analyse of the false results. It might identify the most vulnerable moments which require additional attention. In the process of a business game, students have a motive for analysis of diagnostic information according to the role that they perform, and developing the skill to work with it. In addition, the skill is formed to adequately perceive someone else's point of view.
The «round table» technique involves a discussion of a clinical case by a group of students, which is led by an experienced teacher. It acquires the character of a medical consillium. Students have 15 minutes for this assignment. During this time a teacher gives students information about the patient, formulates issues that need to be addressed, directs students in the process of discussion, but does not directly interfere with the discussion. This technique allows to learn and order new information appropriately.
Key words: improvement of studying, internal medicine, problem-based learning, «business game» technique, «round table» technique.
Стаття надшшла 11.01.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-237-240 УДК 378:8-177.014
Крижатвська А. е., Скрипко В. Д., Дякв I. Б.
ПЕДАГОГ1ЧНЕ СП1ЛКУВАННЯ ЯК ФАКТОР ВЗАСМОДП ВИКЛАДАЧА I СТУДЕНТА НА КАФЕДР1 ОНКОЛОГИ 1ВАНО-ФРАНК1ВСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
ДВНЗ «!вано-Франк1вський нацюнальний медичний ушверситет» (м. !вано-Франювськ)
anna.nivska@gmail.com
Вступ. Серед навчальних дисциплЫ, що ви-кладаються у сучаснм втизнянм медичнм вищм школ^ онколопя посщае особливе мюце. Вона пе-редбачае формування у студента-медика базового розумшня основ кл^чно! онкологи, що потребуе вмЫня знаходити ефективн шляхи та засоби ви-ршення завдань i навичок орiентуватися в певних ситуа^ях тощо [1,3]. Вщповщно якють подготовки фахiвця в сучасних умовах визначаеться не ттьки рiвнем його знань, але й професмними вмшнями, що дозволяють йому творчо виршувати проблеми,
як виникають, активно взаемодiяти з людьми на основi встановлення суб'ектних вщносин. Одним з найбтьш важливих момен^в у цьому е коопера-^я, спткування та сПвпраця, що складаеться мiж викладачем i майбутым лкарем. (! ефективнють на заняттях залежить вщ безлiчi факторiв (успшного визначення цтей сптьно! дiяльностi, вщповщнос-т педагопчно! тактики конкретного завдання дано! взаемодм, активной самих студенев i т. д.). Серед них важливу роль в^грае чинник оптимального ви-бору методiв навчання, реалiзацiя яких у конкретних
